Том Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5



Сторінка33/34
Дата конвертації15.04.2016
Розмір6.6 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34

Методи дослідження: аналіз літературних джерел, анкетування, тестування, вивчення педагогічного досвіду, спостереження, використання інтернет-джерел.

Сутність дослідження. На нашу думку, технологія проведення уроків з використанням сучасних технічних засобів і нових інформаційних технологій тренує й активує пам'ять, спостережливість, кмітливість, концентрує увагу учнів, змушує їх по новому оцінити пропоновану інформацію. Одночасно, комп’ютер на уроці значно розширює можливості подання навчального матеріалу. Застосування кольорів, графіки, звуку, сучасних засобів відеотехніки, дозволяє моделювати різні ситуації й середовища. Це в свою чергу, дозволяє вирішити ще одне найважливіше питання – мотивацію до навчання, адже вчитися стало цікаво. А коли вчитися стає цікаво, на чолі стає процес навчання зі своїми специфічними особливостями, а комп’ютер стає потужним інструментом що дозволяє вирішувати нові, раніше не вирішені дидактичні завдання, при умові що цей потужний інструмент буде вміло використовуватися.

Основні висновки. Під час навчання учитель повинен вести учнів від незнання до знань. І персональний комп’ютер сприяє цьому процесу. Навчальні програми можуть бути записані на компакт-дисках, дискетах і презентувати учням нові знання, скажімо, про використання комп'ютерів на виробництві, у сільському господарстві, зв'язку, медицині, космосі тощо.

Під час розробки програми треба обов'язково передбачити реакцію комп'ютера на помилку та пояснення до неї. Пояснення може бути обов'язковим або викликатися на дисплей за бажанням учня. У програмі має бути чітко вказаний шлях слідування після того, як пояснення вивчене: повернутися до першого завдання та виконати його знову або рухатися далі.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Гуревич Р. С. Чи потрібен комп’ютер на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти – 2001. –№2 – С. 6–10.

  2. Дідух В. Політехнічна освіта в процесі трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. – 1999. – №3. – С. 27–29.

  3. Кошмина И.В. Межпредметные связи в навчальной школе. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 142с.



Виталий Лазарев,

студент 5 курса факультета

технологий и бизнеса

Научный руководитель: П.Н. Медведев,

к.пед.н., доцент

(Тульский гос. пед. ун-та им. Л.Н. Толстого)


РАЗРАБОТКА КОНСТРУКЦИИ ДЕМОНСТРАЦИОННОЙ ПОДСТАВКИ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЗАТРАТ НА ЕЕ ИЗГОТОВЛЕНИЕ
Совершенствование эксплуатационных свойств автомобилей связано с усложнением их конструкций. Поэтому для изучения устройства автомобилей, качественного выполнения работ по их техническому обслуживанию и ремонту требуется использование современного оборудования, контрольно-измерительных приборов, современных методов и средств технического диагностирования, приспособлений [1, с. 12].

Качество подготовки будущего учителя технологии во многом определяется состоянием учебно-материальной базы. При проведении занятий по устройству автомобиля, в частности при изучении узлов автомобиля, используются различные модели и макеты, что требует оснащения учебных лабораторий специальными приспособлениями для их демонстрации [2, с. 73].

Данные подходы были учтены при выборе темы проекта, цель которого – разработать конструкцию демонстрационной подставки и определить затраты на ее изготовление.

Для размещения узлов разных автомобилей при небольших монтажных работах была выбрана конструкция демонстрационной подставки в виде подъемной платформы с гидроприводом небольшой мощности.

Подъемник состоит из двух гидравлических цилиндров, укрепленных на боковых стенках осмотровой канавы, насосной станции, пульта управления и трубопроводов.

Ход рабочих органов подъемника ограничивается двумя концевыми выключателями, дублированными контрольными выключателями: об отказе концевых выключателей и срабатывании контрольных оповещает аварийный звуковой сигнал. Привод подъемника имеет электродвигатель АО-42-2 (Ш-2) мощностью 2,8 кВт с числом оборотов 1420 мин-1, два червячных редуктора и вал, связанные между собой муфтами.

Конструкция привода обеспечивает синхронное вращение грузовых винтов. Подъемник монтируют в специальное углубление в полу осмотровой канавы.

Чтобы обеспечить устойчивость подъемника, необходимо приварить к обеим его стойкам и направляющим ребордам канавы планки.

При расчёте гидроцилиндра следует опираться на типовые размеры его элементов [3, с. 65, 268].

Выполнение проекта связано с экономическими затратами, а его внедрение в учебный процесс потребует дополнительных затрат. Следовательно необходимо провести технико-экономическое обоснование, позволяющее оценить предстоящие затраты и оптимизировать их, максимально сохраняя эффективность разрабатываемого проекта.

В соответствии с принятой конструкцией подставка для демонстрации узлов автомобиля состоит из следующих элементов: остов, гидро- и электропривод и приспособления для крепления различных узлов автомобиля.

Общие затраты на изготовление подставки определяются по формуле:

Сподст = Сост + Ск.изд + Сзпо + Сзпд + Соесн,
где Сост – стоимость изготовления остова, Ск.изд – стоимость комплектующих изделий, Сзпо – основная заработная плата рабочих, Сзпд – дополнительная заработная плата рабочих, Соесн – отчисления на Единый социальный налог (страховые взносы в ПФР, в ФФОМС и ТФОМС, в ФСС; суммарная ставка – 30%).
Сподст = 3964,9 + 7500 + 1920 + 268,8 + 656,64 = 14310,34 руб.
Таким образом, в нашем исследовании с целью повышения качества профессиональной подготовки будущих учителей технологии был проведен анализ оборудования и приспособлений для выполнения работ по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей, на основании которого с учетом требований к учебно-материальной базе по изучению устройства автомобилей разработана конструкция демонстрационной подставки и проведено экономическое обоснование ее внедрения в процесс обучения.
ЛИТЕРАТУРА

1. Виноградов В.М. Технологические процессы ремонта автомобилей / В.М. Виноградов. – М.: Академия, 2010. – 432с.

2. Медведев П.Н. Формирование проектно-технологической компетенции бакалавров в процессе обучения моделированию: монография / П.Н. Медведев. – Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing Gnbh&Co. KG, 2012. – 156с.

3. Чернавский С.А. Курсовое проектирование деталей машин / С.А. Чернавский и др. – М.: ООО ТИД «Альянс», 2005. – 416с.



Ганна Книш,

студентка 4 курсу факультету

фізико-математичної та технологічної освіти

Наук. керівник: С.І. Сиващенко,

старший викладач (БДПУ)
Розвиток творчих здібностей учнів на уроках технології
У сучасному світі гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна повинна дбати про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема.

Освітня галузь «Технологія» сприяє розвитку у школярів функціональної технологічної грамотності, загальнотрудових політехнічних знань і умінь, необхідних в усіх сферах професійної діяльності, формує такі важливі якості особистості, як працьовитість, поважне ставлення до праці, ощадливість, завзятість у досягненні поставленої мети, творчий підхід до прийняття рішень.

Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого початку в учнів досліджується давно, багато питань залишається невирішеними. Як і раніше, більшість навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності, значна частина завдань у підручниках має також відтворювальний характер. Тому актуальним на сьогодні є використання в практиці роботи школи технологій формування творчої особистості, спираючись на основні положення та теоретичні розробки питань проблем творчості таких вчених, як В.І. Андреєва, Ю.К. Богоявленської, Н.Ф. Тализіної, Р.М. Грабовської, Н.В. Кузьміної, Я.О. Пономарьова, та ін.

За словами П.К. Енгельмейера: «Творчість людини є тільки продовження творчості природи» [2, с. 16].

Творча особистість – найважливіша мета всього процесу навчання і виховання. Без формування здатності до творчості не домогтися всебічного розвитку особистості.

На думку В.О. Моляко творча людина «виражає вищий ступінь розвитку, підготовленості до конкретних видів діяльності й до життя в цілому, до змін стилів поведінки, до пошуку виходів із кризових ситуацій, до найбільш конструктивного раціонального прийняття рішень у складних та екстремальних умовах» [1, с. 20].

Методи розвитку творчих здібностей учнів на уроках технологій це прийоми і засоби за допомогою яких здійснюється розвиток творчих здібностей, система дій педагога який організує практичну й пізнавальну діяльність дітей, що спрямована на засвоєння змісту навчального матеріалу.

Успіх виховання й навчання багато в чому залежить від того, які методи й прийоми використає педагог, щоб донести до дітей певний зміст, сформувати у них знання, уміння, і навички, а також розвити здібності в тій або іншій області діяльності.

Інтерес до творчості зростатиме, якщо учні бачитимуть реальний результат власних зусиль. Але заохочувати и оцінювати учнів слід об'єктивно і хвалити лише тоді, коли справді є хоч незначні досягнення, бо часто завищені оцінки призводять до того, що учні перестають мислити, а саме здатність мислити є необхідною умовою розвитку творчих здібностей. Тому особливої уваги потребує аналіз творчих робіт. При цьому не треба "тиснути" на дітей, щоб не поранити їхні душі та назавжди не відбити бажання думати і висловлювати свої думки. Адже, достатньо необережного слова і порив до творчості, на жаль, може згаснули надовго, а можливо, й назавжди. Як показують дослідження, розвиток таланту може бути затримано, а іноді навіть загублено на будь-якому рівні.

Свідченням того, що робота з розвитку творчих здібностей на уроках технологій дає результати є творчі роботи учнів, в яких видно частинки душі. Завдяки роботі з розвитку творчих здібностей у школярів покращується якість знань, підвищується загальна культура, з'являється відчуття краси та естетики, також збільшується прагнення творити, виконувати нестандартні завдання, проводити пошукові роботи і створювати власні проекти.


Література

  1. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. – Житомир: Вид-во Рута, 2006. – 320с.

  2. Энгельмейер П.К. Теория творчества / П.К. Энгельмейер. – СПб.: Книгоизд-ство «Образование», 1910. – 208с.


Олексій Кудінов,

студент 7 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Науковий керівник: П.Г. Буянов,

к.п.н., доцент (БДПУ)
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ
Актуальність. В умовах широкого використання засобів сучасної комп’ютерної техніки в навчальному процесі значно зростають вимоги до професійної підготовки вчителя. Окрім базових знань, потрібних для здійснення педагогічної діяльності, вчителю необхідно оволодіти основами роботи з сучасним комп’ютером, уміти застосовувати інформаційно-телекомунікаційні технології та можливості мережі Internet для досягнення визначених навчально-виховних цілей, освоїти нові організаційні форми навчальної діяльності.

Упровадження мультимедійних засобів у навчальний процес вищої школи дає можливість майбутнім фахівцям розширювати свої знання, спонукає до активного навчання, є дієвим засобом активізації пізнавальної діяльності, дає можливість з цікавістю вивчати будь-які предмети.



Ступінь досліджуваності проблеми. Проблема вдосконалення підготовки майбутніх учителів технологій за допомогою використання нових інформаційних технологій, мультимедійних засобів навчання постійно привертає увагу багатьох дослідників. Зокрема, питання формування комп'ютерної грамотності, інформаційної культури педагога, перспективи та проблеми застосування мультимедійних засобів навчання розглядають В. Биков, Р. Гуревич, А. Гуржій К. Елшир, Ю. Жук, І. Захаров, М. Кадемія, Г. Кєдровіч, В. Клочко, Г. Козлакова, Ю. Машбиць, І. Підласий, Є. Полат, О. Співаковський, А. Хуторський, Д. Чернілевський та ін.

Проблеми впровадження та використання мультимедійних засобів навчання в навчальний процес досліджуються багатьма науковцями, педагогами, дослідниками (Н. Басовою, С. Вєтровим, І. Підласим, А. Рихальським та інші). Особливості застосування у педагогіці нових інформаційних технологій висвітлюють у своїх дослідженнях вітчизняні В. Безпалько, Ю. Валькман, А. Нісімчук, І. Підласий, О. Шиян та ін. та зарубіжні дослідники такі, як Бент Б. Андресен, Катя ван ден Брінк, К. Абботт, Р. Сальйо, З. Лейбєрг, Йарі Мультісільта, П. Ріман, Антоніо М. Дуарте.



Мета дослідження. Характеристика мультимедійних технологій та розкриття можливостей їх використання у процесі підготовки майбутніх учителів технологій.

Використання мультимедійних технологій в процесі навчання дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації і практичній реалізації навчального процесу.

Мультимедіа за певних обставин можуть бути використані як ефективні засоби навчання. Щоб гарантувати ефективність мультимедіа у підготовці майбутніх учителів технологій, потрібно відзначити що:


  • якість програмного забезпечення навчального курсу не єдина мета;

  • монітор не може замінити дошку;

  • PowerPoint не може зайняти місце думки студентів;

  • традиційні навчальні інструменти та пристрої не можна упускати;

  • мультимедійними технологіями не варто зловживати.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних навчальних етапах:

  • під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

  • у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;

  • під час закріплення та узагальнення знань;

  • для контролю знань.

Аналіз педагогічного досвіду свідчить, що застосування мультимедіа позитивно позначається відразу на декількох аспектах процесу підготовки майбутніх учителів технологій:

  • стимулює когнітивні аспекти навчання, такі як сприйняття та усвідомлення інформації;

  • підвищує мотивацію студентів;

  • допомогає у розвитку навичок спільної роботи і колективного пізнання;

  • розвиває в студентів більш глибокий підхід до навчання і, отже, допомагає у формуванні більш глибокого розуміння предмета тощо.

Висновки. Проведене дослідження дало можливість визначити, що використання мультимедійних технологій є важливим засобом організації і проведення навчальної діяльності у процесі підготовки майбутніх учителів технологій.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Мультимедиа в образовании : специализированный учебный курс / Бент Б. Андресен, Катя ван ден Бринк ; авторизованный пер. с англ. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Дрофа, 2007. – 224 с.

  2. Шатров А. О проблеме информатизации образования / А. Шатров, Ю. Цевенков // Информатика и образование. – 1989. – №5. – С. 3-10.



Ганна Підопригора,

студентка 5 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: Л.А.Даннік,

к.п.н., доцент (БДПУ)
ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД В ПРОЦЕСІ ПРОФІЛЬНОГО ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Актуальність дослідження. Особистісно-орієнтована система навчання передбачає вирішення завдань зміни традиційної педагогіки педагогікою толерантності, побудови процесу навчання й виховання кожного конкретного учня на основі його природних здібностей з урахуванням задоволення потреб дитини в пізнанні, самопізнанні й розвиткові. Тому освітня система повинна мати диференційований характер з урахуванням різних властивостей особистості. З особливою актуальністю ці завдання постають перед старшою школою, що має підготувати людину самодостатню для свідомої життєдіяльності в різних сферах суспільства [3]. Одним із засобів реалізації зазначених завдань є профільне навчання в старшій школі, яке створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, здібностей, інтересів і потреб учнів, формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності, що найповніше реалізує особистісно-орієнтований підхід у навчанні [1].

Сутність досліджуваності проблеми. Отже актуальним є визначення можливості реалізації особистісно-орієнтованого підходу в трудовому навчанні старшокласників через визначення методів і прийомів навчання, які здатні реалізовувати особистісно-орієнтований підхід.

Сучасна педагогіка накопичила чимало досліджень з методики навчання технології (трудового навчання) – А. П. Верхола, О.М.Коберник, В. В. Кузьменко, В. Д. Мусієнко, Л.О. Оршанський, С. П. Павх, В. К. Сидоренко, Т. А. Сиротенко, Б. В. Сіменач, А.І. Терещук, В. П. Титаренко, Д. О. Тхоржевський, Н. П. Щетина та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури і шкільної практики показав, що особистісно-орієнтований підхід до учнів в процесі профільного трудового навчання залишається актуальною та потребує практичної реалізації на будь-якому етапі навчання, у всіх видах діяльності.

Мета дослідження − удосконалити методику трудового навчання за профілем «Бісерування» з урахуванням особистісно-орієнтованого підходу.

Методи дослідження – вивчення педагогічної і методичної літератури; педагогічний експеримент.

Сутність дослідження. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що в основі профільного навчання закладені різні види диференціації. По-перше, при формуванні контингенту учнів використовується зовнішня диференціація, а при плануванні результатів навчальної діяльності – рівнева. Також профільне навчання є засобом індивідуалізації навчання, який дає можливість більш повно враховувати інтереси, здібності і професійні наміри учнів [2].

У ході нашого дослідження було теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що особистісно-орієнтований підхід в процесі профільного трудового навчання старшокласників реалізується через: використання діалогічних методів навчання; формування зв’язків з різними галузями знання; широку варіативність процесу навчання; використання диференційованих завдань, які дозволяють учню самому обирати рівень, спосіб і форму виконання завдання; створення позитивного емоційного настрою на роботу у всіх учнів класу; розвиток і стимулювання максимальної самостійності в процесі навчання; використання проблемних творчих завдань; оцінювання, яке аргументується за декількома параметрами (правильність, самостійність, оригінальність); розвиток особистісних якостей учнів тощо.



Основні висновки. Таким чином в ході експерименту доведено, що навчання за профілем «Бісерування» в старших класах загальноосвітньої школи буде реалізовувати особистісно-орієнтований підхід в процесі профільного трудового навчання старшокласників, якщо методика викладання профілю будуть розроблені з урахуванням принципів розвитку особистості, диференціації, варіативності, системності в процесі навчання.
Література

  1. Борисова С.В. Аналіз термінології особистісно-зорієнтованої парадигми навчально-виховного процесу/ С.В.Борисова // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. Випуск 29 / За заг. ред. проф. В.І.Сипченка. – Слов’янськ, 2006.- 188 с.

  2. Борисова С.В. Формування змісту програми з трудового навчання за профілем / С.В.Борисова //Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук. метод. центр вищої освіти, 2004.- Вип. 38.- 304 с.

  3. Якиманская И.С. Технология личностно-ориентированного обучения / И.С. Якиманська.- М.: Сентябрь, 2000.- 176 с.



Олеся Свиридова,

студентка 5 курса факультета

технологий и бизнеса

Научный руководитель: Заёнчик В.М.,

к.п.н., профессор

(ТГПУ им. Л.Н. Толстого, Тула, Россия)
ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩЕЙ СРЕДЫ

НА ЗАНЯТИЯХ ТЕХНОЛОГИИ
Известно, что состояние здоровья ребенка – важное условие успешного усвоения школьных программ, а также решающий показатель качества трудовых ресурсов и воспроизводства населения страны в ближайшие годы.

Охрана здоровья школьников требует от работников образовательных учреждений, поиска нетрадиционных путей решения этой актуальной проблемы. Необходимо организовать такую учебную деятельность, которая бы помогла ученику сохранить здоровье. Это возможно когда в урок включены здоровьесберегающие технологии.

Работая в школе, учитель должен не только бережно сохранять многолетние традиции обучения и воспитания школьников, но и создавать новые здоровьесберегающие технологии.

Здоровьесберегающие технологии бывают нескольких видов:

1. Медико-профuлактические технологии, обеспечивающие сохранение и приумножение здоровья детей под руководством медицинского персонала в соответствии с медицинскими требованиями и нормами, с использованием медицинских средств. К ним относятся:

2. Физкультурно-оздоровительные технологии – технологии, направленные на физическое развитие и укрепление здоровья школьника. Отдельные приемы этих технологий используются учителями технологий в разных формах организации педагогического процесса: на занятиях и прогулках, в режимные моменты и в свободной деятельности детей, в ходе педагогического взаимодействия взрослого с ребенком.[2, с 150]

3. Здоровьесберегающие образовательные технологии в школе – цель этих технологий – становление осознанного отношения ребёнка к здоровью и жизни человека, накопление знаний о здоровье и развитие умения его оберегать. В школьной педагогике к наиболее значимым видам указанных технологий относятся технологии личностно-ориентированного воспитания и обучения школьников

4. Технологии обеспечения социально-психологического благополучия ребёнка – технологии, обеспечивающие психическое и социальное здоровье школьника. Основная задача этих технологий обеспечение эмоциональной комфортности и позитивного психологического самочувствия школьника.

5. Технологии здоровьесбережения и здоровьеобогащения педагогов школьного образования – технологии, направленные на развитие культуры здоровья педагогов, в том числе культуры профессионального здоровья, развитие потребности к здоровому образу жизни.

На уроках технологии в период педпрактики я проводила мероприятия по профилактике утомления, нарушения осанки (физкультминутки), введена система разминок для глаз. Был разработан комплекс упражнений, который использую на уроках: это гимнастика для глаз, укрепление вестибулярного аппарата, а также комплексы упражнений для снятия мышечного напряжения и профилактики нарушения осанки. Использование динамических поз в учебном процессе повышает уровень физического и психического развития обучающихся, их здоровья и является одним из условий для построения занятий в режиме диалога и коллективного сотрудничества.

Одним из важнейших аспектов является психологический комфорт школьников во время урока. С одной стороны, таким образом, решается задача предупреждения утомления учащихся, с другой – появляется дополнительный стимул для раскрытия творческих возможностей каждого школьника. Следует заметить, что в обстановке психологического комфорта и эмоциональной приподнятости работоспособность класса заметно повышается, что в конечном итоге приводит и к более качественному усвоению знаний, и, как следствие, к более высоким результатам. Уроки технологии дают возможность переключения учащихся с умственной деятельности на физическую нагрузку, более эмоциональную.



Большое значение на уроках технологии имеют безопасные приемы работы с оборудованием, инструментами, соблюдение правил техники безопасности и санитарно-гигиенических требований, которые направлены на предупреждение травматизма и сохранение здоровья учащихся. Разработаны специальные инструкции, которые обязательно соблюдаются [1, с.60].
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка