Том Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5



Сторінка32/34
Дата конвертації15.04.2016
Розмір6.6 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34

Мета і методи дослідження. Метою дослідження є визначення основних форм навчально-дослідницької діяльності учнів та дослідницьких умінь, які формуються під час цієї діяльності.

Сутність дослідження. Уході нашого дослідження нами були визначені основні форми залучення учнів до навчально-дослідницької діяльності:

- підготовка рефератів, доповідей із досліджуваних проблем;

- індивідуальні домашні завдання, що містять у своїй основі навчально-дослідницькі завдання як теоретичного плану, так і практичного: вирішення творчих практичних задач ускладненого характеру, дослідження конкретних фактів, явищ, процесів;

- розробка творчих проектів;

- введення до змісту уроку проблемних питань, навчально-дослідницького характеру[2].

У ході впровадження у навчальний процес загальноосвітньої школи таких форм у учнів поступово відбувається:

- оволодіння методами наукового пізнання, заглиблене й творче засвоєння навчального матеріалу;

- формування навчально-дослідницьких умінь і навичок;

- розвиток здібностей дослідження предмету.

А також формуються дослідницькі уміння учнів:

- уміння аналізувати літературні і інші джерела;

- аналізувати та оцінювати власні результати;

- відстоювання своєї точки зору під час захисту проекту.

Для формування дослідницьких умінь учнів основною умовою є організація навчання, заснованого на принципах новизни навчального матеріалу, його відповідності сучасним науковим досягненням і практичній значимості, високій активності тих учнів, яких навчають, які повинні одержувати знання не в готовому виді, а в результаті самостійного рішення навчально-дослідницьких завдань.



Висновки. Отже, навчально-дослідницька діяльність в школі дає учням великі можливості для успішної реалізації в майбутньому, підвищення їх розумової активності, виховання учня, як життєвої й соціально – компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Наповнення навчального процесу спеціально підібраними системами задач із параметрами є одним з основних шляхів формування й розвитку дослідницьких умінь учнів. Таким чином, навчально-дослідницька діяльність учнів стає потужним фактором та дієвим засобом реалізації концепції безперервної освіти молоді.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-познавательной деятельности / В.И. Андреев // Методическое пособие. – М.: Высшая школа, 1981. – 240с.

2. Рогозіна О.В. Теоретичні основи навчально – дослідницької діяльності у підготовці вчителя технологій / О.В. Рогозіна // Монографія. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток», 2008. – 201 с.

Анастасія Губар,

студентка 7 курс факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Науковий керівник: П.Г. Буянов,

к.п.н., доцент (БДПУ)
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ
Актуальність. Розвиток суспільства нині диктує необхідність використання ІКТ в усіх сферах життя. Сучасну освіту неможливо представити без використання інформаційно-комунікаційних технологій, оскільки вони є важливою і невід'ємною складової освіти, науки, бізнесу і приватного життя. Комп'ютер дозволяє працювати з величезними масивами інформаційних ресурсів, скорочувати час на пошук потрібної інформації, одержувати знання в рамках освітнього простору за допомогою електронних технологій, поліпшувати якість освіти. Можливості комп’ютерних технологій як інструменту людської діяльності і принципово нового засобу навчання, привели до появи нових методів і організаційних форм навчання. Вони допомагають активізувати самомотивацію студентів, їх креативне мислення, самостійність і прагнення до всебічного отримання та засвоєння інформації, стимулювати допитливість та інтерес до наукової діяльності.

Ступінь досліджуваності проблеми. Проведений аналіз літературних джерел показав, що питанням впровадження та ефективного застосування інформаційних технологій в освіті присвячено багато теоретичних та експериментальних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Зокрема, деякі питання використання засобів новітніх інформаційних технологій у навчанні розкрито у працях В. Антонова, В. Бикова, Б. Гершунського, Р. Гуревича, О. Довгялла, Ю. Літоша, Н. Морзе, К. Доулінга, М. Жалдака, Ю. Жука, В. Клочка, М. Лапчика, І. Мархеля, Е. Машбица Ж. Меншикової, С. Ракова, І. Роберта, О. Співаковського та інших.

Великий внесок в дослідження психолого-педагогічних проблем застосування у навчальному процесі комп’ютерних технологій зробили: О. Ващук, Ю. Горошко, М. Головань, В. Дровозюк, О. Жильцов, І. Забара, В. Лапінський, П. Маланюк, Н. Морзе, Т. Олійник, А. Пеньков, Ю. Рамський, Є. Смирнова, А. Фіньков, Т. Чепракова та ін. Результати проведених досліджень дають підстави стверджувати про суттєві можливості впливу інформаційно-комунікативних технологій на організаційні форми, методи і результати навчання.



Мета дослідження. Виявлення можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі графічної підготовки студентів факультетів технологій.

Інформаційно-комунікаційні технології є засобами, пов'язаними зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформацією. Цей широко вживаний термін включає в себе всі технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій, упровадження їх у різні види діяльності вимагають нових підходів до їхнього використання та вдосконалення, підвищення ефективності навчального процесу.

Позитивні і негативні чинники інформатизації освіти необхідно враховувати в практичній роботі кожному педагогу. Використання засобів ІКТ у системі графічної підготовки вчителів технологій приводить до збагачення педагогічної і організаційної діяльності навчального закладу наступними значущими можливостями:



  1. удосконалення методів і технологій відбору і формування змісту навчального матеріалу;

  2. внесення змін до вивчення графічних дисциплін;

  3. підвищення ефективності навчання за рахунок підвищення рівня його індивідуалізації і диференціації, використання додаткових мотиваційних важелів;

  4. організації нових форм взаємодії в процесі навчання і зміни змісту, характеру діяльності педагога і студента.

Висновки. Проведене дослідження показало, що використання інформаційно-комунікаційвних технологій дозволяє підняти на новий рівень графічну підготовку студентів технологічних факультетів, розвивати їх творчі здібності, сприяє залученню студентів до самостійної пізнавальної діяльності, формує знання на більш високому теоретичному рівні і, взагалі, підвищує ефективність навчально-виховного процесу. Інформаційні технології стають не лише об’єктом для вивчення але й засобом навчання, доповнюючи окремі етапи навчання.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. – 366 с.

  2. Роберт И. В. Теоретические основы развития информатизации образования в современных условиях информационного общества массовой глобальной коммуникации / И. В. Роберт // Информатика и образование. –2008. – № 5. – С. 3-15.



Яна Дериведмідь,

студентка 5 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: С.В. Онищенко,

асистент (БДПУ)
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЇ В СТАРШІЙ ШКОЛІ
Актуальність. Застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій надає величезних можливостей для вдосконалення навчання, для створення умов активізації пізнавальної і творчої діяльності учнів у процесі навчання. Згідно концепції інформатизації освіти передбачається застосування ефективних засобів та організаційних форм навчальної роботи з використанням ІКТ, забезпечення впровадження їх у традиційні методи та технології навчання.

Технологічна освіта учнів у середній загальноосвітній школі СЗШ ставить особливі вимоги до мислення учнів, яке формує їх психологічну готовність до праці в умовах сучасного виробництва. Засвоєння учнями змісту навчання має здійснюватися не стільки шляхом передачі готових висновків, скільки шляхом творчої діяльності кожного учня. Концепцією середньої загальноосвітньої школи України визначається, що в організації навчального процесу доцільно надавати пріоритет засобам активного навчання й сучасним технологіям.



Ступінь досліджуваності проблеми. В останні роки в Україні інтенсивно досліджують питання запровадження в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) В. Биков, М. Головань, Ю. Горошко, Р. Гуревич, В. Дровозюк, І. Забара, М. Жалдак, О. Жильцов, Ю. Жук, М. Кадемія, Л. Коношевський, В. Лапинський, Т. Олійник, А. Пеньков, Ю. Рамський, Є. Смирнова, Т. Чепрасова та ін. Використання комп’ютерної техніки в трудовому та професійному навчанні знайшло відображення у дослідженнях Р. Гуревича, А. Довгялло, М. Кадемії, В. Роберт, А. Смірнова, В. Сумського та ін. [3]

Мета дослідження – визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках технології в старшій школі.

Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняння й узагальнення наукової та методичної літератури, наявних програм, підручників із трудового навчання і профільного навчання з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу; аналіз, синтез, моделювання, порівняння, систематизація навчальної діяльності.

Сутність дослідження. У сучасних соціально-економічних умовах вимоги до змісту професійної підготовки учнів старшої школи набувають особливого значення. Відповідно до соціального замовлення сучасного суспільства є актуальними вимоги щодо підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних на ринку праці фахівців. Науково-технічний прогрес у галузях виробництва, впровадження новітніх наукоємних, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) потребують підвищення якості професійної підготовки учнів старшої школи, її фундаменталізації та гнучкості [2].

У відповідності до вимог часу змінюється зміст освіти, йде пошук нових технологій навчання, котрі спрямовані на формування в учнів старшої школи професійних знань, умінь та навичок, котрі зумовлені вимогами суспільства до фахівців відповідної кваліфікації та профілю на досягнення яких мають бути спрямовані зусилля вчителя й учня, щоб в майбутньому забезпечити одержання професійної освіти заданого рівня. Якщо нічого не змінювати, то зовсім скоро система освіти не зможе забезпечити соціальне замовлення для забезпечення якісної освіти, формування головного багатства сучасного світу – людини з активною життєвою позицією, котра відрізняється професійною та соціальною компетентністю, а також уміє працювати в колективі, володіє комунікативними якостями [1].

Нині з впевненістю можна сказати, що сучасність ставить перед системою освіти низку завдань, які пов’язані з виробленням педагогічної стратегії в умовах масової комп’ютеризації та інформатизації всіх сфер життя людини.

Основні висновки. На основі аналізу психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури з проблеми дослідження встановлено, що необхідність задовольнити потребу суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем креативності, здатного діяти в умовах комп’ютеризації виробничих й управлінських процесів вимагає від школи ґрунтовної комп’ютерної підготовки учнів, формування в них навичок пошуку, обробки й використання ІКТ. Проте застосування засобів ІКТ на уроках технології має свої особливості, що обумовлені специфічністю інформації, яка використовується.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Биков В.Ю. Дистанційні технології навчання в сучасній освіті // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Ред. кол. – К.: Педагогічна думка, 2004. – Вип. 5. – С. 15–22.

  2. Гуревич Р.С. Чи потрібен комп’ютер для трудового навчання /Р. С. Гуревич // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – №2. – С. 18–20.

  3. Забродська Л.М. Принципи відбору змісту програмних засобів навчального призначення / Л. М. Забродська // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – № 7. – С. 12–14.

Александра Домарева,

Татьяна Молчанова,

студентки факультета технологий и бизнеса

Научный руководитель: Сергеева О.В.

(Россия, Тула, ТГПУ им. Л.Н. Толстого)


ВАРИАНТЫ ПРОЕКТОВ, ФОРМИРУЮЩИХ СПОСОБНОСТИ СОЦИАЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ У ШКОЛЬНИКОВ
Современное общество ставит перед образовательными учреждениями задачу воспитания социально активной молодежи. Задачей школы было и остается воспитание подростков на уважение к старшему поколению, формирование потребности в оказании помощи слабым и нуждающимся. Развитию активности детей и их гражданской позиции способствует выполнение социальных проектов, для их самоопределения в жизни и выбора будущей профессии.

Социальный проект в каждом районе, в каждой области страны должен быть своим исходя из ресурсов и возможности приобретения материала для творчества школьников, но должен быть непременно направлен на помощь одиноким пенсионерам, малоимущим и многодетным семьям, детским домам…

Для выполнения проекта имеет место быть одна важная деталь – связь с местным комитетом социальной защиты населения, для выявления конкретных граждан, которые нуждаются во внимании и поддержке.

На базе образовательных учреждений необходимо организовать творческие кружки, в которых обучающиеся среднего школьного возраста будут изготавливать предметы кухонных принадлежностей (прихватки, салфетки, подставки под горячее, разделочные доски и т.д.), а так же игрушки.

Что бы предоставить бесплатный материал для работы в кружках организаторы проекта должны договориться с местными предприятиями о возможности предоставления отходов производства (ткани, ниток, досок и т.д.).

Очень важно поощрять особо активных учеников, а так же проводить конкурсы на лучшую поделку.

Благотворно на формирование гражданской позиции у школьников будет влиять их личное общение с пенсионерами, нуждающимися, детьми детских домов.

Проект по формированию социального развития школьников был реализован группой учащихся 9 класса ГОУ СОШ №1743 Москвы Каюмовой Зульфией, Климович Анной и Магид Юлией. Они осуществили проект «Бюро добрых услуг» по оказанию бесплатных услуг одиноким пенсионерам и малоимущим микрорайона «Митино». Одним из направлений этого проекта стал пошив необходимых кухонных принадлежностей, постельного белья и комплектов для новорожденных. Эта деятельность была прямо связана с учебным процессом, т.к. учащиеся на уроках технологии получали необходимые знания и умения.

Очень важной частью их работы стала организация взаимодействия с различными учреждениями и ведомствами. Не всегда оно проходило гладко. Школьники не нашли понимания в Центре социальной помощи семье и детям, но в отделе социального развития Управы «Митино» и Центре социального обслуживания населения их инициативу поддержали. А с фирмой «Контакт СДС» был заключен договор на бесплатную поставку лоскута.

В тоже время старшеклассникам можно предложить социальный проект по ландшафтному дизайну.

При организации этого проекта необходимо учитывать имеющийся у учащихся практический опыт, что создаст в них благоприятные условия для формирования положительной мотивации.

Для осуществления идей старшеклассников должны быть заключены договора с организациями социальных объектов по предоставлению территорий для обустройства и озеленения.

Что бы группам по озеленению было интересно работать нужно проводить между ними конкурсы, это будет способствовать развитию интересов школьников в ландшафтном дизайне.

Участие школьников в социальной деятельности должно изменить их отношение к людям пожилого возраста, инвалидам, многодетным семьям, нуждающимся в социальной поддержке. Данная деятельность, ориентированная на воспитание у учащихся таких качеств, как сострадание, любовь к ближнему, помощь нуждающимся, в свою очередь, повлияет и на развитие социальной активности у детей. Видя реальную помощь, которую они оказывают людям, находящимся в сложной жизненной ситуации, они будут ценить отношения, основанные на взаимопомощи и общественной солидарности. Задачей руководителя проекта является выбор и обоснование целесообразной формы организации деятельности школьников и обеспечении сохранения познавательного интереса учащихся на всем протяжении выполнения проекта.


ЛИТЕРАТУРА

1.Даурова М.Р. «Школа взаимодействия» как форма оптимизации учебно-воспитательного процесса образовательного учреждения / М.Р.Даурова // Новые технологии. – Майкоп, 2012. – Вып. 1. (0,3 п.л.)

2.Теренчук Л.В. Формирование способностей социального действия в процессе выполнения проекта./Л.В. Теренчук// Школа и производство.-2009.-№1. С 16-18.



Дмитро Гунченко,

Науковий керівник: М.М. Дольме,

асистент
ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ
Удосконалення сучасної освіти є одним з ключових питань розвитку нашої держави. Згідно Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021р. продовжується робота, спрямована на реалізацію державних програм з впровадження інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, забезпечення навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання. Це стосується і шкільних навчальних дисциплін «Трудове навчання», «Технології », технологічної освіти учнівської молоді в цілому.

Впровадження інформаційних технологій і комп'ютерних систем у шкільних предметах неможливо без адекватної професійної підготовки вчителів, які повинні володіти всіма необхідними компетенціями для ефективної організації навчальної діяльності учнів в умовах інформаційно – комунікаційного простору. Однією з найважливіших для професійної підготовки майбутніх вчителів технологій у цьому контексті є методична компетентність, котра грунтується на комплексному застосуванні новітніх технологій і вимагає не тільки вдосконалення, а й розробки нових підходів до забезпечення умов підготовки майбутніх вчителів .

Однією з необхідних умов ефективного формування методичної компетентності майбутніх учителів технологій є використання віртуального навчального простору, який дозволяє на основі новітніх інформаційних систем моделювати типові ситуації професійної діяльності і застосовувати інтерактивні засоби організації навчальної діяльності студентів.

Застосування інформаційних і телекомунікаційних технологій якісно змінює роль викладача у навчальному процесі: постійний діалог між викладачем і студентом, в процесі якого інформація перетворюється на знання, а знання – на засоби вирішення завдань. При цьому створюється відповідна навчальна середа, в якій і викладач і студент може існувати, при цьому змінювати її, збагачувати, підлаштовувати і налаштовувати, виходячи з цілей і умов використання [1, 56]. Звідси випливає принципова інтерактивність віртуального освітнього простору, а також принцип індивідуальної освітньої траєкторії учня у відкритому освітньому просторі [2, 225] . Віртуальна освіта – це процес руху людини до нового, непізнаного, невідомого, що відбувається в результаті його взаємодії з реальним світом. Метою такого утворення є не стільки вивчення реальності, скільки звільнення від неї, створення нового освітнього результату як творчого продукту.

Підготовлений до інноваційної діяльності майбутній фахівець зі сформованим високим рівнем професійної компетентності буде мати можливість більш гнучко аналізувати різні ситуації, мобільно реагувати на зміни в соціальному, культурному і економічному житті суспільства, здійснювати ефективне ділове спілкування, ураховувати основні економічні закони в процесі професійної діяльності, самовдосконалюватись протягом усього життя.

Відсутність сучасних інноваційних методик реалізації навчального процесу в умовах віртуальності та інтерактивності з метою формування методичної компетентності майбутніх учителів технологій визначило напрям наших подальших досліджень.


ЛИТЕРАТУРА

  1. Калмыков А. Виртуальный учитель / А.Калмыков // Школьные технологии. – 2002. – №4. –С. 200 – 206.

  2. Хуторской А. Научно-практические предпосылки дистанционной педагогіки / А.Хуторской // ИНТЕРНЕТ-технологии в открытом образовании: Матер. семинара. – М.: МЭСИ, 2000. – С. 225–230.

  3. Online learning: Personal reflections on the transformation of education // Ed. by G. Kiersley. – New-Jersey, 2005.



Анастасія Іотова,

студентка 5 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: С.В. Онищенко,

асистент (БДПУ)
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МУЛЬТИМЕДІА ПРИ ВИВЧЕННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Актуальність. Нинішній етап розвитку суспільства характеризується швидкими темпами розповсюдження інформації. Створення комп’ютерних програм стало вигідною індустрією. Створення над швидких комп’ютерів стало вигідним бізнесом, який розвивається та вдосконалюється шаленими темпами. Поширення Інтернет – технологій надало людству необмежений доступ до будь – якої галузі людських знань. Програми – перекладачі знищили мовні бар’єри, дозволивши спілкуватись людям з різних континентів. Не обминули комп’ютерні технології й такої галузі людського життя, як освіта. Нові інформаційні технології перетворюють навчання в захоплюючий процес, сприяють розвитку дослідницьких навичок учнів. На даному етапі розвитку освіти в Україні, комп’ютерні класи не являються диковинкою, і навіть кожна сільська малокомплектна школа, має комп’ютерний клас з досить непоганими технічними характеристиками. В ногу з часом, з’являються навчальні комп’ютерні програми, або як їх називають – «Програмний навчальний засіб» для проведення уроків з різних предметів за екраном монітора, в комп’ютерному класі. В таких уроків безліч прихильників, але є також багато супротивників. Що ж, кожен має право на власну думку з цього приводу, а ми сьогодні розглянемо як можна застосувати комп’ютер на уроках трудового навчання в 10-11 класах [3].

Ступінь досліджуваності проблеми. Проблема формування і розвитку пізнавальних потреб і інтересів, що найбільш відповідають індивідуальним схильностям і здібностям учнів, знайшла своє відображення у ряді психолого-педагогічних і дидактичних дослідженнях. Питання активізації пізнавальної діяльності в процесі навчання розглядаються в роботах Б. Ананьєва, В. Крутецького, С. Рубінштейна, Г. Щукіної, Т. Шамової, A. Роботової, В. Максимової, В. Філіппової, П. Будаєва, І. Мамонтова та ін. [1, 2].

У цих роботах досліджуються основні напрями і умови активізації пізнавальної діяльності школярів, рівні розвитку пізнавальної активності учнів. Немало підходів до вирішення цієї проблеми знайдені і практикою сучасної української школи.



Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст, методику й педагогічні умови використання засобів мультимедіа при вивченні спеціальних дисциплін при підготовці майбутніх учителів технологічної освіти.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка