Том Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5



Сторінка31/34
Дата конвертації15.04.2016
Розмір6.6 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34

Основні висновки. Найбільш дієвими способами боротьби з абортами вважаємо просвітницьку освітню роботу серед молоді щодо попередження небажаної вагітності та наслідків штучного переривання вагітності для здоров’я жінок.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року.


Ярошук Анна,

студентка 2 курсу факультету

фізичного виховання

Науковий керівник: С. І. Кара,

доцент (БДПУ)
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я
Не викликає сумнівів актуальність цієї проблеми, коли в умовах погіршення демографічної ситуації в країні та зменшення життєвого рівня більшої частини населення, особ­ливої уваги заслуговують питання збереження загального здоров'я населення, планування сім'ї, профілактики захворювань, які передаються статевим шляхом.

Тому метою статті є дослідження факторів ризику, що впливають на репродуктивну функцію та здоров’я люди­ни.



Ступінь досліджуваності проблеми. Результати аналізу змін населення за останні 10-15 років свідчать про те, що Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи. Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров’я, яке є невід’ємною складовою частиною здоров’я нації в цілому і має стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку суспільства.

Репродуктивне здоров'я — це стан повного фізично­го, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб, пов'язаних із репродуктивною систе­мою та її функціями [2].



Сутність дослідження. Для народження здорового покоління, підвищення репродуктивного потенціалу населення необхідним є забезпечення високого рівня здоров'я в усі періоди життя.

Особливої уваги заслуговують загальносоматичні захво­рювання, які можуть впливати на репродуктивну функцію, стан фізичного і статевого розвитку дітей та підлітків, захворювання репродуктивної системи.

За статистикою, кожна третя дитина народжується з відхиленнями в стані здоров'я.

Погіршення стану здоров'я молоді, зокрема репродук­тивного, зумовлено цілим рядом медико-соціальних факторів: перенесені захворювання, що передаються ста­тевим шляхом, рівень освіти, безпритульність тощо.

Суттєвий вплив на стан репродуктивного здоров'я жінки мають аборти. За останні роки найвищий рівень абортів відміча­ється у віковій групі 18-34 роки.

Серйозну шкоду здоров'ю наносять інфекції, які передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, тощо), серед яких найбільшу соціальну зна­чущість мають сифіліс і гонорея. Висо­кий рівень захворюваності на сифіліс та гонорею відзначається в областях південного регіону України та в промислових центрах (Луганськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя).

Наркозалежні особи – це гру­пи ризику із розповсюдження СНІДу при використанні забрудненого інструментарію (голки, шприци тощо), безладних статевих стосунках. За офіційними даними станом на 1 січня 2013 року в країні зареєстровано понад 223 тисячі випадків ВІЛ-інфекції, з них 71% – це спо­живачі наркотиків [1].

Однією з актуальних проблем суспільства і охорони здоров'я зокрема, залишається профілактика зловжи­вання алкоголем. Алкоголь діє на функцію статевих органів. У статевих залозах, на які впливає алкогольна інтоксикація, здійснюються зміни, що призводять до зупинки сперма­тогенезу у чоловіків та овогенезу в жінок. Тривале споживання алкоголю впливає не тільки на статеві клітини, а також на нервові центри головного і спинного мозку, що регулюють статеві функції.

Тютюнопаління займає важливе місце серед чин­ників, що збільшують частоту ускладнень вагітності та пологів, погіршують показники перинатальної захворюваності та смертності. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах постійного зростання в Україні тютюнопаління серед жінок фертильного віку. У вагітних, які вживають більше 10 сигарет на добу, відмічається зменшення рухів плоду, зниження об'єму біляплодних вод, зменшення маси тіла новонароджених, передчасне постаріння плаценти тощо.

Основні висновки. Отже, в реалізації репродуктивного потенціалу населення України питання збереження і зміцнення репродуктивного здоров'я залишається актуальною проблемою, яка потребує вирішення як на національному, так і на галузевому рівнях.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Концепція загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки.

  2. Нагорна А.М. Репродуктивне здоров'я та статеве виховання молоді : монографія / А.М.Нагорна, В.В.Беспалько. – 2004. – С. 299-343.



ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ. КРЕСЛЕННЯ
Євген Балан,

студент 4 курсу факультету

фізико математичної та технологічної освіти

Наук. керівник: О.В. Рогозіна,

к.пед.н, доцент (БДПУ)


ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Актуальність. Останніми роками приділяється велика увага вивченню різним видам декоративно-прикладної творчості. У чому особлива цікавість цих видів творчості? – у тому, що вони тісно пов'язані з обробкою місцевих рослинних матеріалів – лози, бересту, рогози , соломи та ін.

У декоративно-прикладному мистецтві багатьох народів світу зустрічаються вироби прикрашені візерунками, які складені з шматочків солом'яної стрічки. Найстаріші з виробів прикрашених аплікацією соломки і збережених у музеях, відносяться до ХVІІІ – початку ХІХ століть.

Художні роботи з соломки близькі і зрозумілі для широкого кола і відіграють велику роль у естетичному вихованні учнів на уроках трудового навчання.

Ступінь досліджуваності проблеми. Досвід застосування інноваційних методів на уроках трудового навчання досліджували: О. Білоблоцький, В. Дідух, Р. Захарченко, Ю. Кирильчук, О. Коберник, Г. Левченко, В. Сидоренко, Г. Терещук, Д. Тхоржевський та ін.

У дослідженнях Б. Гершунського, В. Гінецінського, С. Гончаренка, В. Журавльова, В. Краєвського, І. Лернера, О. Пєхоти, М. Скаткіна, С. Сисоєвої, В. Шубинського та інших вчених термін «інновація» не лише використовується, а й обґрунтовується. В їхніх роботах висвітлюються проблеми теорії та методки, які відносяться до інновацій і творчої діяльності педагога.

Одним з найефективніших методів навчання учнів та сприяння придбанню глибоких знань і умінь у сфері художньої обробки природного матеріалу є метод концентричного ускладнення завдань [2, с. 96].



Метою даної роботи є проаналізувати етапи впровадження інноваційних технологій в навчальний процес, показати можливості і ефективність використання концентричного методу на уроках трудового навчання при виконанні аплікаційних робіт.

Сутність дослідження. Специфічною ознакою концентричного методу є потреба постійно повертатися до основної ідеї, ніби звіряючи з нею весь інший матеріал. В різному матеріалі і в різних контекстах ідея набуває нових цікавих відтінків,. Під впливом зовнішніх чинників у ній можуть актуалізуватися нові аспекти.

На уроках трудового навчання цей метод здійснюється в декілька етапів. На першому етапі учень навчається вирізати по контуру дрібні деталі, набуваючи навичоки, які сприятимуть розвитку дрібної моторики, узгодженості у роботі очей і рук, вдосконаленню координації рухів, точності у виконанні дій.

На другому етапі відбувається формування практичних навичок, дотримання правил та прийомів виконання різних операцій за умови більшої самостійності.

На наступному етапі триває формування практичних навичок, починається ознайомлення з народними традиціями, пов'язаними з використанням соломи, вирішуються завдання залучення дітей до народної культурі. Учні активно залучаються до суспільно-корисної праці навчального закладу.

На останньому етапі велика увага приділяється самостійній роботі учнів, коли послідовність і раціональність виконання всіх складних технологічних операцій обмірковується і виконується без допомоги педагога [1, с. 45].

Основні висновки. Таким чином інноваційна педагогічна діяльність полягає у розробці, поширенні чи застосуванні освітніх інновацій. Інноваційна освітня діяльність проводиться на рівні навчального закладу, регіональному та всеукраїнському.

Усе це дозволяє нам розглядати інноваційну педагогічну діяльність як складне утворення, сукупність різних за цілями та характером видів робіт, що відповідають основним етапам розвитку інноваційних процесів і спрямовані на створення і внесення педагогом змін до власної системи роботи. Вона має комплексний, багатоплановий характер, втілює в собі єдність наукових, технологічних, організаційних заходів. Інноваційна діяльність є системним видом діяльності, спрямованим на реалізацію нововведень на основі використання і впровадження нових наукових знань, ідей та підходів.


ЛІТЕРАТУРА

1. Коберник О.М. Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні: Навч.-метод. посібн. / За заг. ред. О.М.Коберника, Г.В.Терещука. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – 212 с.

2. Пехота О.М. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М.Пехота, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська та ін. за заг. ред. О.М.Пехоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

Светлана Белаусова,

Юлия Болдырева,

студентки факультета

технологий и бизнеса

Научный руководитель: Сергеева О. В.

(Россия, Тула, ТГПУ им. Л. Н. Толстого)
ТРЕБОВАНИЯ К УЧИТЕЛЮ ПО РЕАЛИЗАЦИИ

ПРОЕКТНОГО ПОДХОДА
Проектный подход, или метод проектов, предложенный еще на заре XX в., обещает образованию многое. Однако и от учителей он требует немалого как при освоении его рабочих приемов, так и при организационном встраивании в сложившуюся систему обучения. Из-за этого его путь к признанию был долог и труден, да и сегодня еще отнюдь не усыпан розами.

Проектный метод предполагает принципиально иной подход: «Подумай, вообрази, поразмысли над тем, каким путем и какими средствами это можно было бы выполнить».

Каковы же в подобной ситуации роль и обязан­ности преподавателя? Резко возрастает объем его консультаций и диалогов с учениками. Авторитет учителя базируется теперь на умении стимулировать ту умственную активность детей, в которой они уже сами лично заинтересованы ради успеха в предпри­нятой ими проектной деятельности.

В ходе работы над проектом учитель подсказы­вает лишь общее направление и главные ориентиры маршрута поисков. Он говорит ребенку: “Хорошо, сейчас ты еще не знаешь требуемого ответа. Но давай порассуждаем, как к нему прийти. Поищем ответ с помощью мысленного эксперимента. Выдвинем гипотезу, т.е. предположительную идею, какую-то начальную догадку и примем ее в качестве исходно­го допущения. Скажем, что большое и сложное задание можно подразделить на несколько более про­стых частей; взять какую-то одну и поступить с ней, например, вот так, а с другой эдак и посмотреть, что выйдет... Если сразу станет ясно, что из этого ничего не получится, тут же отбросим эту гипотезу, предло­жим взамен какую-нибудь иную и подвергнем ее то­му же «практическому испытанию в уме». Принцип понятен? Теперь постарайся вообразить и по воз­можности ярче представить себе, к чему ты пришел бы во второй, третий или в n-ный раз, поступая с за­данием вышеописанным способом. Иначе говоря, начнем проектировать, т.е. и далее развивать, логи­чески испытывать, критически оценивать, шаг за шагом все более подробно уточнять, а подчас и сме­ло изменять наш исходный замысел. Попробуем выполнять задание в нашем воображении, мысленно продвигаясь к цели по предложенному тобою пути.

Человеку свойственно ошибаться и в делах, и в мыслях. Ошибок всегда будет очень много, от них не застрахован никто, и нечего сразу впадать из-за них в панику. Но нужно уметь вовремя их обнаруживать постоянной проверкой — и лучше в мыслях и рисун­ках, планах и схемах, расчетах и чертежах, нежели в ходе практического их воплощения. Ведь при этом можно сравнительно легко и быстро исправить са­мые серьезные ошибки. Именно для этого и служит проектирование — воображаемое (иногда говорят – виртуальное) созидание, испытание и проверка того, что мы хотим создать и построить на практике.

Стало быть, с точки зрения проектно-конструкционного подхода и конечных целей образования, каждому ученику в процессе проектного поиска же­лательно, да и просто необходимо совершать, находить и исправлять у себя ошиб­ки. Выражение «на ошибках учатся» более всего справедливо как раз в случае проектирования. Вер­немся к ошибке, совершенной нашим учеником и обнаруженной им самим в ходе мысленного экспе­римента. Мы не ставим ему за это двойки, не пори­цаем за невнимательность и вообще не выражаем никакого неудовольствия. Напротив, мы хвалим его за то, что он сам вовремя заметил свою ошибку. И мы говорим ему: «Эту ошибку совершают многие, это типичная ошибка. Давай разберемся, из-за чего она обычно возникает. Как, по-твоему, в чем и когда ты ошибся — на каком шаге рассуждений, расчетов и планирования? Быть может, ты пропустил какое-то промежуточное звено, не подумал о каком-то важном обстоятельстве? Поищи и найди его, подумай о нем сейчас и введи соответствующую поправку». Ес­ли и теперь дело не продвигается, то не исключено, что ошибочным было уже первоначальное допуще­ние. Но здесь тоже нечего пугаться: еще не поздно от него отказаться и принять за исходный пункт нечто иное, т.е. отложить в сторону прежний замысел и выдвинуть другую гипотезу.


ЛИТЕРАТУРА

1. Карасева, М. И. Организация проектной деятельности учащихся при обучении графическим умениям (статья) / М. И. Карасева, В. М. Заёнчик. – Технолого-экономическое образование: достижения, инновации, перспективы: Межвуз. сб. ст. XII Междунар. науч.-практ. конф.: В 2 т. / Отв. ред. А. А. Потапов. – Тула: Изд-во Тул. гос. пед. ун-та им. Л. Н. Толстого, 2011. – Т. 1. – С. 86-91.

2. Савельева, Н. В. Практикум по методике обучения технологии и предпринимательству: Учеб.-метод. пособие / Н. В. Савельева, Ю. Б. Кадисон, О. В. Сергеева. – Тула: Изд-во Тул. гос. пед. ун-та им. Л. Н. Толстого, 2009. – 64 с.

Анастасія Буднік,

студентка 4 курсу факультету

фізико-математичної та технологічної освіти

Науковий керівник: М.Л.Пелагеченко,

к. пед.н. доцент (БДПУ)
Організація історичних проектів на уроках трудового навчання
Актуальність. На сучасному етапі розвитку трудового навчання важливим питанням є не тільки формування технологічної компетентності учнів, а також сприяння створенню в учнів бажання займатися пізнавальної діяльності в галузі історико-культурної спадщини людства. Тому, в програмах з трудового навчання розглядаються теми з вивчення з історії техніки, технологічних продуктів тощо. Однією з педагогічних технологій, яка спрямована на покращення та розвиток історичних аспектів, є метод творчих проектів. Під проектною технологію треба розуміти такий підхід до навчання, коли учні набувають знання і уміння у процесі планування й виконання самостійних творчих завдань

Ступінь досліджуваності проблеми. Питання використання методу проектів на уроках трудового навчання відображено в дослідженнях О.М.Коберника, Г.А.Кондратюка, Н.В.Матяш, М.Л.Пелагейченко, М.В.Ретівих, В.К.Сидоренка, В.Д.Симоненка Н.В.Щербакова, С.М. Ящук, також присвячені цей проблемі наукові праці таких науковців, як Т.О.Антонюка, В.С.Безрукова, В.І.Бондаря, О.В.Киричука, А.О.Лігоцького, Є.С.Полат, Ж.Т.Тощенка, L.Fried-Booth, T.Hutchinson, D.Phillips та ін.

Мета дослідження. Метою дослідження є вивчення проблеми організації історичних проектів на уроках трудового навчання.

Сутність дослідження. Історичний проект на уроках трудового навчання – це самостійна та творча робота учня, основою якої є вивчення історичних аспектів розвитку технології, техніки, та яка виконана відповідно до узагальненого алгоритму проектування: від ідеї до її втілення в реальність [1].

Завданням історичних проектів є формуванні у учнів не тільки технологічних знань та вмінь, а насамперед інтегрованих знань з історії і технології.

На уроках трудового навчання слід розглядати два типи історичних проектів:

1.Історико-домінуючий проект під яким, ми розуміємо такий проект у якому переважає значимість визначення тієї чи іншої історичної події у вирішенні проблеми дослідження

2.Технологічно-історичний проект під яким ,ми розуміємо використання історичних повідомлень для кращого розуміння технологічного процесу виготовлення певних виробів.

До структури історичного проекту слід віднести три основних стадії організації проектної діяльності:

1.Запуск проекту(базується на створенні проблемних ситуацій).

2.Аналітично – дослідницький етап (учні заповнюють складені вчителем спеціальні таблиці фіксації інформації та її аналізу; робота з ілюстративним матеріалом).

3.Рефлекційно- оцінювальний етап(оформлення результатів проектної діяльності; презентація проектного продукту)[2].

Основні висновки. При організації історичного проекту заохочуються мотиваційно-обгрунтована самоосвітня діяльність та створюються умови саморелізації учнів, тому даний тип проекту відіграє важливу роль у формуванні як історичної так і технологічної компетентності учнів.
ЛІТЕРАТУРА

1.Методика трудового навчання : проектно-технологічний підхід : навчальний посібник / Бербец В.В., дубова Н.В., Коберник О.М., Кравченко Т.М. та ін. /за заг. Ред.. О.М.Кокоберника, В.К. Сидоренка. – Умань : СПД Жовтий, 2008. – 216 с.

2.Пелагейченко М.Л. Професійний довідник учителя трудового навчання .­– Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 254, [2] с. – (Серія «Професійний довідник).


Юлія Вільган,

студентка 5 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: С.В. Онищенко,

асистент (БДПУ)
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 10-11 КЛАСІВ

ПІД ЧАС УРОКІВ ТЕХНОЛОГІЙ
Актуальність. Крокуючи у нове тисячоліття і захопивши з собою всі досягнення сторіччя, що минуло, ми вже не мислимо прогрес без персональних комп’ютерів, що впевнено увійшли в наше життя. Повторюючи шлях людини-творця, комп’ютер знайшов своє місце в багатьох сферах людської діяльності: науці, економіці, мистецтві, освіті тощо. І чим ширшими можливостями наділяє нові комп’ютери людина, тим різноманітнішими стає їх застосування.

Сучасний комп’ютер здатний обробляти колосальні обсяги інформації. Це привело до переходу суспільства на новий ступінь його розвитку – інформаційний. На відміну від попереднього – індуст­ріального етапу – основним джерелом розвитку суспільства є інфор­мація. Комп’ютер є засобом її обробки. Тому перелік професій, пов’язаних з використанням комп’ютерів, дедалі ширшає і вміти працювати з ними має кожний [1].



Ступінь досліджуваності проблеми. В умовах входження України в інформаційну стадію розвитку суспільства в наукових дослідженнях приділяється значна увага проблемі використання ІКТ в освітньому просторі, а саме: впровадження ІКТ в освітній процес навчальних закладів (Н. Апатов, Р. Гуревич, М. Жалдак, В. Заболотний, М. Кадемія, Н. Кириленко, С. Кізім, О. Коваль, Л. Шевченко), використанню освітніх можливостей мережі Інтернет (Л. Брескіна, Р. Гуревич, М. Кадемія, Н. Морзе, А. Співаковький) [3].

Мета дослідження – експериментально перевірити ефективність застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках з дисципліни «Технології», як засобу пізнавальної діяльності учнів.

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз і синтез застосування інформаційно-комунікаційних технологій, у процесі визначення мети, об’єкта, предмета, завдань дослідження, ефективних для розвитку пізнавальної діяльності школярів засобами ІКТ.

2. Аналіз досвіду роботи вчителів загальноосвітніх шкіл з використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу пізнавальної діяльності учнів.

Сутність дослідження. У сфері освіти комп’ютеру належить головне місце серед сучасних технічних засобів, оскільки удосконалення методів і засобів ІКТ створює реальні умови для розвитку творчих здібностей людини на кожному етапі її життя. З ІКТ ми нині поєднуємо реальні можливості побудови відкритої системи освіти, у якій кожна людина може обрати свою власну траєкторію навчання. Використання комп’ютерів допомагає індивідуалізації навчального процесу за рахунок програмування й адаптації навчальних програм.

Нові можливості для навчального процесу відкривають ІКТ, зокрема Інтернет і телекомунікаційні технології, які мають у своїй основі глобальні мережі й інтелектуальні комп’ютерні системи. Об’єднання цих систем і мереж складає основу нової інформаційної цивілізації. Застосування ІКТ і в тому числі Інтернет на уроках «Технології», як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє надзвичайно важливу роль, наприклад на уроках на яких вчитель не може показати найсучасніші інструменти які використовуються для обробки деревини чи металів.

Процес розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках «Технології» передбачає планомірну і кропітку роботу з молодою людиною щодо розвитку її пізнавальної діяльності. Одним з основних напрямів модернізації й удосконалення цього процесу є використання можливостей ІКТ, які знаходять усе більше використання в різних сферах нашого суспільства [2].

Основні висновки. У результаті нашого дослідження встановлено, що ІКТ мають значний потенціал для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках предмета «Технології», дозволяють вчителю удосконалювати зміст професійної діяльності, переймаючи на себе багато рутинних функцій і залишаючи вчителю творчі завдання навчання і виховання.

У процесі цього не слід перебільшувати роль ІКТ. За всіх своїх значних можливостей, ІКТ не є універсальними засобами, і тим більше не можуть замінити вчителя. Роль ІКТ у будь-якому випадку полягає, в основному, в тому, щоб бути засобами навчання.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Баранов О.А. Інтернет та інформаційне суспільство / О.А. Баранов // Комп’ютер у школі і сім’ї. – 2000. – № 4. – С. 3-7.

  2. Кошєлєва В. С. Впровадження інформаційних технологій в навчальний процес / В.С. Кошєлєва // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Зб. наук. пр. – Вип. 9. – Харків: УІПА, 2005. – С. 165-173.

  3. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности в учебном процессе / Г.И. Щукина. – М., 1979. – 159 с.



Максим Воронкін,

студент 5 курсу факультету

фізико-математичної та технологічної освіти

Науковий керівник: О.В. Рогозіна,

к.п.н., доцент (БДПУ)
РОЛЬ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Актуальність дослідження. Наукова робота вже протягом багатьох років супроводжує діяльність учнів у системі загальної середньої освіти. Сучасна школа прийняла на себе, раніше не притаманні їй функції, допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й його становленні як майбутнього науковця і дослідника, наукова робота учнів має розглядатися як окремий напрямок навчальної та дослідницької діяльності.

Ступінь дослідження. Забезпечити тісний зв'язок навчально-дослідницької діяльності (НДД) з навчальним процесом – актуальна задача педагогічного колективу школи. Це дозволить органічно включати в навчальну програму завдання дослідницького характеру, заздалегідь планувати їх з урахуванням специфіки досліджуваного предмета, визначати методику виконання НДД, прогнозувати її результати. Особливістю навчального процесу, спрямованого на навчально-дослідницьку діяльність, є фактор суб'єктивного, „відкриття” нового знання, що має не об'єктивну, а лише суб'єктивну значимість і новизну. В.І. Андрєєв [1] вважає, що в ході дослідницької діяльності учень „відкриває” для себе, в суб'єктивному плані, нове уявлення про об'єкт дослідження, способи або засоби ведення цієї діяльності.

Питанням впровадження навчально-дослідницької діяльності у навчально-виховний процес присвячені праці В.В. Голобородька, В.М. Гнєдашева, О.В. Рогозіної, В.К. Сидоренка, та ін.


1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка