Том Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5



Сторінка23/34
Дата конвертації15.04.2016
Розмір6.6 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   34

СВІТОВА ФІНАНСОВА КРИЗА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ



Актуальність дослідження. Будь-яка економічна криза характеризується такими показниками, як: падіння обсягів виробництва, падіння фондових індексів та обсягу споживання різної продукції, ріст безробіття і массові звільнення. Щоб мати змогу вийти з кризового становища треба знати фактори розвитку сучасної економіки (гроші, ринки збуту, інформація, доступ до енергоносіїв) та шляхи поліпшення їх функціональності.

Наукова новизна полягає у детальному вивченні факторів розвитку сучасної економіки та визначенні ряду заходів, необхідних для покращення економічного стану.

Об’єкт – світова фінансова криза.

Предмет – гроші, інформація, ринок, енергоносії.

Мета – з’ясування сутності фінансової кризи і способів раціонального виходу з неї.

Ступінь дослідження недостатній, хоча над цією темою працювали як вітчизняні (Г.Ф. Симоненко, М.І. Туган-Барановський), так і іноземні (Дж. М. Кейнс, Е. Тоффлер) вчені.

Одним з основних недоліків ринкової системи є те, що ринкове саморегулювання на певному етапі зумовлює виникнення економічних криз, які надалі постійно його супроводжують. З'ясування причин економічних криз має велике значення для пошуку шляхів їх уникнення. [3, с.17]

1.Гроші. Зараз багато власників зіткнулися з тим, що ані їхня нерухомість, ані їхнє виробництво нікому не потрібні. Однією з важливих складових цієї проблеми є те, що останнім часом була порушена одна з головних економічних формул –«товар-гроші-товар». Натомість, гроші почали робити гроші.

За вченням К.Маркса „товар” був головною складовою економічного життя, а гроші обслуговували товарне виробництво. Сучасна глобалізована економіка посилює владу грошей і пропонує нам формулу „гроші-гроші–гроші”. Необхідно переосмислити суть поняття „гроші”, зрозуміти нові особливості фінансового світу, в якому відбувається дуже швидкий їхній рух. Гроші сьогодні не „сплять” ні хвилини, цілодобово курсують по електронних каналах зв’язку, услід за сонцем – з Токіо до Франкфурта і Лондона, потім до Нью-Йорка, звідти – знов до Токіо. У функціонуванні міжнародних фінансів спостерігається значний відрив у часі матеріальних і фінансових потоків. Фінансова домінанта починає відігравати провідну роль. Фінансові трансакції стають основною складовою, що визначає тенденції розвитку сучасної світової економіки.

За визначенням колишнього федерального канцлера Німеччини, доктора економіки Г.Шмідта, з усього обсягу фінансових операцій, що здійснюються у світі, лише 1-2% засвідчують реальний рух товарів та послуг, решта 98-99% операцій мають спекулятивну природу. За рівнем глобалізації фінансова сфера сьогодні випереджає всі сфери реальної економіки. Інформаційні технології перетворили світовий фондовий і валютний ринки на єдиний глобальний фінансовий простір, водночас змінивши відносну цінність ресурсів, висунувши на перший план найбільш мобільні – інтелект (інформацію) і фінанси. Ці процеси, в основному, й призвели до фінансової кризи. Відрив величезної світової грошової маси від реального виробництва та певна „віртуалізація” грошей спричинили кризу.

Весь світ спробував взяти за основу американську модель життя „у борг” та філософію споживача: „сьогодні і побільше, а з яких доходів розраховуватися – вирішимо завтра”. Вірус безконтрольного кредитування особливо активно поширився Україною. Банки цілеспрямовано рекламували кредитні програми на все – приховувались реальні відсотки. Найгірше те, що переважна кількість фінансових ресурсів, якими оперували наші банки, мала закордонне походження і з першими ознаками фінансової кризи гроші швидко були виведені з країни. [1, с. 43-50]

Сьогодні банки не кредитують взагалі. Тому, місія цієї кризи – все розставити на свої місця. Якщо бізнес не самодостатній, якщо він не в змозі обслуговувати власні затрати, у нього немає майбутнього. Усі бачили шалене зростання, коли за рік капіталізація могла підвищитись у два-три рази. Ейфорія від цього притупила пильність. У людей сформувалася стійка впевненість що так добре буде завжди. Деякі підприємці просто „пливли за течією”. Багато хто перебуває у цьому стані й на сьогодні, сподіваючись, що все минеться саме собою. Але цього не буде. "Наскільки довгим і впевненим був підйом, настільки глибоким і глобальним буде спад" – говорить Александр Соколовський, лідер на українському ринку виробництва і торгівлі тканинами.

 2.Ринки збуту. Важливість ринків збуту можна проілюструвати на прикладі вітчизняної експортоорієнтованої металургії. У 2008 році, втративши ринки збуту, ця галузь перетворилась із джерела надходження валютної виручки до країни на одну з головних проблем вітчизняної економіки. 

Аналогічна ситуація і у автомобільній промисловості. Відмінність полягає у тому, що ця галузь була орієнтована на внутрішній ринок. Після двох років шаленого росту ринку нових автомобілів, сьогодні спостерігаємо значний спад виробництва у галузі.[2,с. 33-41]

3.Інформація. Важливим є прогнозування розвитку економічних процесів, володіючи інформацією про які, можна правильно спланувати структуру виробництва, забезпечивши тим самим себе ринками збуту, вчасно модернізувати виробництво, диверсифікуючи виробництво та енергоносії. Другою складовою даного поняття можна вважати володіння інформацією про інноваційні продукти, патенти і т.д. Інформація набуває сьогодні ознак товару і активно продається, у тому числі й у мережі Інтернет. Монстри сучасної нової економіки, такі як Microsoft, Google, торгують саме інформацією або програмами для її обробки, створення, зберігання. Тобто, формула „гроші-інформація-гроші” на сьогодні є дуже актуальною.

При визначенні місця певної держави у світовій спільноті на перший план виступає її здатність використовувати сучасні технології для інтенсивного економічного зростання. Основну масу суспільного багатства розвинутих країн створює нова інтелектуальна еліта: підприємці, менеджери, фінансисти, науковці, програмісти, а також інші фахівці, зайняті у сфері високих технологій, виробництва інформації та нових знань. Інтелектуальна власність стала важливим ресурсом бізнесу. [4, с.202-204]

Про це свідчить зростаюча частка нематеріальних активів у фондах підприємств, що суттєво підвищує їхню ринкову вартість. Інтенсифікується використання прав інтелектуальної власності малими і середніми підприємствами, які є основою ринкової економіки. Вартість окремих об'єктів інтелектуальної власності сягає сотень мільйонів і мільярдів доларів США (товарні знаки Coca-Cola, Microsoft та інші).

4.Енергоносії. Володіючи стабільним доступом до енергоносіїв за конкурентною ціною, можна говорити про розвиток економіки. Наша держава стабільно посідає одне з перших місць в десятці країн світу за обсягом споживання природного газу і третє місце — за обсягами його імпорту. Україна закуповує 50—55 млрд. кубометрів газу на рік, або 71% від його загальних обсягів споживання. Тобто, частка імпорту в газовому балансі України критично висока.

Залежність від єдиного джерела газопостачання порушує баланс енергетичної безпеки і ставить економіку України в надмірну залежність від тенденцій політики Росії. Одним із чинників катастрофічного стану паливно-енергетичного комплексу є надзвичайно велике споживання енергоносіїв на одиницю виробництва внутрішнього валового продукту: Україна витрачає в 2,6 разів більше, ніж країни Західної Європи і світу. Україна зажила слави однієї з найбільш енерговитратних країн світу: рівень витрат становить 2,2% від світової частки первинної енергії, тоді як кількість населення ледь сягає 1% від світової. [5, с. 48-64]

Такий стан справ в енергопостачанні поглиблює кризові явища та вимагає швидкої перебудови, інакше існуватиме загроза повної втрати конкурентоздатності. [2,с. 52-61]

Отже, існує ряд важливих заходів (поєднання грошової маси з реальним виробництвом; диверсифікація джерел та видів палива, насамперед, відновлювальних; перебудова економічної структури і т.д.), спрямованих на покращення економічного стану у світі. І якщо своєчасно їх прийняти, то можна вийти з кризового становища.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Світова фінансова криза та Україна: проблеми й нові підходи до фінансового регулювання / Г.А. Багратян, І.С. Кравченко // Фінанси України. – 2009.–124с.

  2. Міжнародна економічна діяльність України / навч. посіб. / Н.О. Кухарська, С.К. Харічков. – «Одіссей», 2006.-456 с.

  3. Основи економічних знань. Мочерний С.В. – К., 2001. – 312 с.

  4. Теорія масової інформації та комунікації. Партико З. В. Львів: Афіша, 2008. 292 с.

  5. Географія: Олейник Я. Б., Щищенко П. Г., Степаненко А. В., Масляк П. О.; Київ «Знання» 2006 г. (укр.) – 220с.



Яна Руденко,

студентка 4 курсу факультету

економіки та управління

Наук. керівник: Н.І. Бабіна,

ст. викладач (БДПУ)
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Актуальність теми. Проблема збільшення рекламної активності суб’єктів туристичного бізнесу стає все більш актуальною по мірі виникнення необхідності пошуку нових, більш ефективних рекламних можливостей. В цих умовах дослідження тенденцій і особливостей реклами в туристичному бізнесі стає особливо актуальним.

Ступінь досліджуваності проблеми. Особливу увагу даній темі приділяли вітчизняні та зарубіжні науковці. Зокрема, такі як А.П. Дурович, У.Ф. Аренс, К.Л. Бове, О.Л. Головльова, О.А. Феофанов, А.М. Пономарьова та інші з’ясовували суть, роль та особливості реклами. Водночас поза увагою науковців залишається з’ясування практичного застосування реклами у діяльності туристичних підприємств.

Мета дослідження. Метою є визначення особливостей застосування реклами в діяльності туристичних підприємств, а саме, дослідження процесу організації рекламної діяльності туристичного агентства «Темеринда».

Методи дослідження. Використовувались загальнонаукові методи: порівняльного аналізу, системного підходу та абстрагування, прогнозування.

Сутність дослідження. Реклама, як вид маркетингових комунікацій, відіграє важливу роль в реалізації стратегії туристичного підприємства. Діяльність турпідприємств полягає у створенні туристичного продукту, просуванні та реалізації його на ринку. Просуванню та реалізації турпродукту на ринку сприяє ефективне та грамотне його рекламування. Рекламування турпідприємства складається з двох частин: рекламування потреб і рекламування можливостей [1, с. 224].

Носіями туристичної реклами є друковані видання: газети, журнали. Наступним за популярністю є радіо. Найширшим охопленням цільової аудиторії характеризується телевізійна реклама, водночас її застосування в туроперейтингу є досить обмеженою з причин великої вартості. Найпопулярнішим носієм реклами є Internet з можливістю замовити тур в режимі online. До популярних рекламних засобів турпідприємства можна також віднести зовнішню рекламу. Цей вид реклами являє собою декоративно-інформаційні конструкції, розташовані на найбільш прохідних або проїзних вулицях. Серед основних засобів зовнішньої реклами можна виділити вітрину туристичного підприємства.

Будь-яка реклама повинна групуватися на таких основних принципах – правдивість, точність, законність, етичність, моральні норми.

Доведено, що важливим етапом в організації рекламної діяльності слугує розробка стратегій рекламної компанії. Цей підхід дозволяє уникнути помилок при проведенні реклами, мінімізувати ризики пов’язані з непорозумінням споживача, підвищити ефективність реклами, успішно конкурувати з іншими підприємствами та з реалізацією турпродукту.

Реклама вимагає великих фінансових витрат, тому, для підприємств-рекламодавців важливо провести оцінку ефективності рекламної діяльності, що дозволить отримати інформацію про доцільність і правильність обраної рекламної стратегії, порівняти результативність засобів розповсюдження реклами, виявити найбільш ефективні рекламні акції. Отже, намагання турпідприємств бути поміченими серед всезростаючої кількості конкурентів змушують їх витрачати все більше коштів на рекламу.

Для забезпечення ефективності реклами пропонуємо туристичному агентству «Темеринда» виробити рекламну політику на ринку. Для цього потрібно визначити цільові групи на які буде спрямована рекламна діяльність, розробити рекламні оголошення, вибрати рекламний засіб, визначити термін подачі реклами та контролювати ефективність реклами.

Щодо вдосконалення організації рекламної діяльності рекомендуємо:

По-перше, для того щоб рекламна діяльність приносила прибуток, необхідно створити відділ маркетингу, для більш точних аналізів можливостей підприємства;

По-друге, сконцентрувати свою увагу на постійних клієнтах, впровадивши для них різноманітні акції та знижки;

По-третє, проаналізувати напрямки турів та з'ясувати чи є вони рентабельними;

По-четверте, налагодити дружні зв’язки з конкурентами, для того щоб свою пропозицію зробити краще та отримати прибуток;

По-п’яте, відстежувати технологічно-інформаційні нововведенння та використовувати їх на користь свого туристичного агентства.



Основні висновки. У процесі виробництва і розподілу туристичного продукту в умовах конкурентної боротьби, важливе місце займає застосування реклами. Для того, щоб реально використовувати рекламу як надійний інструмент досягнення успіху на ринку, фахівцям туристичних підприємств необхідно опанувати його методологію та уміло застосовувати її в залежності від конкурентної ситуації.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Кифяк В. Ф., Організація туристичної діяльності в Україні / В. Ф. Кифяк – Чернівці: Книги-ХХІ, 2009. – 300 с.

  2. Про внесення змін до Закону України «Про рекламу»: Закон України від 11.07.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 8. – ст. 62.



Надія Северіна,

студентка 2 курсу факультету

економіки та управління

Наук. керівник: ас. Буженіца В.В.


ПЕРСПЕКТИВИ ВСТУПУ УКРАЇНИ В ЄС
Актуальність мого дослідження полягає в тому, що Європейський Союз є найбільшим суспільно-політичним та економічним утворенням на євразійському просторі. Він об’єднує країни з високим рівнем розвитку, з високим рівнем соціальної підтримки. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України особливе місце посідає співробітництво з ЄС. Європейський вибір нашої держави відкриває нові перспективи співробітництва з розвиненими країнами континенту, надає можливості економічного розвитку, зміцнення позицій України у світовій системі міжнародних відносин. Метою дослідження є комплексне дослідження проблем євроінтеграційних процесів України, сучасного стану взаємовідносин України і Європейського Союзу, та можливих перспектив подальшого співробітництва та інтеграції України до ЄС. Об’єктом дослідження моєї теми виступають зв’язки Європейського Союзу з Україною, а предметом – організаційно-економічні, політичні, суспільні механізми, задіяні у процесі євроінтеграції України. Питанням інтеграції України до Європейського Союзу давно і плідно займаються представники самих різних інституційних рівнів економіки. Найбільш вагомий внесок у вивчення перспектив вступу України в ЄС робить Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, який завершив комплексне дослідження даної проблеми [2, с. 64].

Характерною рисою сучасних міжнародних відносин є активний інтеграційний процес, в який виявилися залученими країни практично всієї Європи, і на сьогоднішній день таке міжнародне інтеграційне об'єднання, як Європейський Союз (ЄС), привертає особливу увагу світової спільноти. Рух ЄС на Схід має позитивне стратегічне значення для майбутнього Европи. Відкриваються нові, більш широкі можливості співпраці з ЄС і для України. У той же час реалізація цих можливостей поки аж ніяк не гарантована, оскільки кожен процес має як позитивну, так і негативну сторони: в короткостроковій перспективі можуть виникнути труднощі, пов'язані з трансформацією ринкової інфраструктури, які можуть значно ускладнити формування єдиного європейського економічного і політичного простору. У зв'язку з цим питання про можливість і доцільність вступу України до Європейського Союзу набуває особливої ​​значущості [1, с.26 ]. Вступ нових країн-членів до ЄС, насамперед, означає, що вони користуються політичним визнанням. Ці країни отримують підтвердження володіння високим рівнем політичної, економічної та загальноцивілізаційній зрілості, розвиненості і стабільності. Членство в ЄС означає повернення їх у спільноту європейських країн. Говорячи про переваги євроінтеграції, експерти часто згадують про ефект відкритості, ліберізації пересування людей, товарів, капіталів, а головне ідей. У країнах – новачках Євросоюзу – підвищується конкуренція, посилюється міграція робочої сили в напрямку більш багатих країн. Сильно збільшується відвідування нових членів ЄС гостями з "старої Європи" в якості туристів, комерсантів, інвесторів.

Особливо корисним з українських міст вступ до ЄС може бути для Севастополя, який у праві розраховувати на появу як європейських інвесторів, так і західних туристів.

Механізми Євросоюзу дозволяють малим країнам успішно вибудовувати комбінації проти великих, ніж вони в останні час активно користуються. У цьому, напевно, і полягає притягальна сила Європейського Союзу і тріумф європейської ідеї. Україна вже сьогодні має більш активні зв'язки з Європейським Союзом, ніж з країнами пострадянського простору. В останні роки істотно змінилася структура ВВП України: значна частка в ньому тепер припадає на сектор послуг. Це теж підвищує зацікавленість України в полегшенні доступу до європейських ринків. "Розклад руху" України до Європи виглядає так: вступ у Світову організацію та отримання статусу країни з ринковою економікою, створення зони вільної торгівлі, набуття асоційованого членства в ЄС.

Опоненти євроінтеграції призводять зазвичай похмурі перспективи про розорення українських виробників, які не зможуть витримати конкуренції з європейськими колегами і підвищення цін до світового рівня. Євроскептики також відзначають, що для основних експортують галузей економіки України (металургія, легка промисловість, агропромисловий комплекс) сьогодні на європейському ринку місця немає. В арсенал гіпотетичних загроз євроінтеграції також входять масова скупка сільськогосподарської продукції в Україні іноземцями та заборону на дотацію сільського господарства [3, с.48]. Я вважаю, що євроінтеграція України є сьогодні одним з тих питань життя держави, які хвилюють не тільки чиновників і політиків, але і практично всіх громадян нашої країни. Прагнення жити "як в Європі" виникло і зміцнилося серед наших співвітчизників ще до здобуття незалежності України, а бажання долучитися до благ Євросоюзу – практично з перших кроків з його створення. Бізнесмени прагнули залучити європейських інвесторів і партнерів, а десятки тисяч громадян України, особливо із західних регіонів, кинулися на Захід у пошуках роботи. Таким чином, можна зауважити, що і дійсно, повагу до свободи особистості і прав людини, мінімум бюрократії, ефективна боротьба зі злочинністю та корупцією, економічні свободи, рівень життя та сервісу, чудова система соціального захисту країн – засновників Є Євросоюзу – не могли не викликати повагу і певну заздрість. Не випадково близько 70% населення України в ході недавнього опитування заявило про підтримку вступу нашої країни в ЄС, а політичні сили з постачанням включають євроінтеграцію у свої передвиборчі програми.

Як висновок, можна передбачити, що друге десятиліття XXI століття буде тим десятиліттям, коли Україна опиниться в Європейському Союзі. Неможливо однозначно говорити, чи буде це 2015, чи 2016 рік, проте, можна прогнозувати, що впродовж наступних 10 років Україна приєднається до ЄС, тобто стане суб’єктом Європи не лише географічно, історично, ментально, культурно, а й економічно, соціально та політично.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Отношениями с Украиной опкуватиметься Штефан Фюле // Евробилетень 2'10. – С. 26.

  2. Паскаль Фонтейн / Европа в 12 уроках / Паскаль Фонтейн. – К., 2007. – 64 с.

  3. Справочник институтов ЕС ТОВ "МЕКС". – К., 2008. – 48 с.



А. Судакова,

студентка факультету

економіки та управління

Науковий керівник: К.М.Леміш


УПРАВЛІННЯ ІМІДЖЕМ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТОМ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА РИНКУ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ПОСЛУГ
Сьогодні, коли питання конкуренції стає все більш актуальним, а репутація підприємства відіграє все більш важливу роль у його стійкому розвиткові, виникає необхідність у пошуку нових форм організації управління іміджем підприємства.

Проблеми управління іміджем підприємства розглядаються у працях A.К. Семенова, B.О. Сизоненко, В.С. Лозниці, Ю.Н. Тулєєвої, І.В. Альошиної, В.Г. Зазикіна, Л.Е. Орбан-Лембрика, Е. Гоффманна, К. Болдинга та ін.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності управління іміджем як елементом конкурентоспроможності на ринку санаторно-курортних послуг.

В умовах жорсткої ринкової конкуренції між підприємствами, які пропонують ідентичні послуги, загострюються питання завоювання ринку збуту та приваблення потенційного клієнта. Одним з основних інструментів покращення становища на ринку є позитивний імідж підприємства, який вирізняє його серед аналогічних за видом діяльності організацій, підсилює ринкові позиції, збільшує ринкову вартість компанії, розширює коло постійних споживачів.

Поняття «імідж» було запропоноване американським економістом К. Болдингом у 1961 р. Існує велика кількість визначень цього поняття, що розглядають «імідж» з різних точок зору. Антонов В.І. визначає імідж як «штучно сформований сприятливий образ, плід довгої праці фахівців з просування, які щодня доповнюють і коректують імідж для того, щоб фірма виглядала якнайкраще в очах клієнтів». Відомий соціолог Ервін Гоффманн сказав, що імідж – це мистецтво "управляти враженням".

Понятійно-категоріальний апарат поняття “імідж підприємства” являє собою певну “суміш” понять: репутація, гудвіл, бренд тощо.

Імідж має такі характеристики:

1. адекватність, правдивість — створений імідж повинен відповідати тому, що є насправді;

2. імідж – це комплексна характеристика, а не просто торгова марка, дизайн чи картинка, що легко запам'ятовується. Це ретельно пророблена біографія або історія організації. Тому що споживач звертає увагу не тільки і не стільки на текст та ілюстрації, а підсвідомо його цікавлять якості, що утворюють індивідуальність організації [1, с. 87—89];

3. він ірраціональний, тому сприймається як безальтернативна сутність;

4. вмідж є динамічним і може змінюватися під впливом обставин та нової інформації.

Імідж організації складається із певного набору елементів, які пов'язані між собою. Такі елементи, своєю чергою, є результативними чинниками, які формуються на підставі проведення маркетингової комунікаційної компанії.

Складові іміджу санаторно-курортного підприємства [2]:

1. Внутрішні складові: корпоративна культура, імідж керівника, імідж персоналу, фірмовий стиль.

2. Зовнішні складові: екологічна відповідальність, соціальний імідж, ділова репутація, імідж санаторно-курортних послуг, імідж підприємства як роботодавця.

Привабливий імідж одночасно є інструментом передачі місії підприємства і результатом її впливу на свідомість осіб внутрішнього середовища. Процес управління передбачає облік та аналіз основних характеристик іміджу: рівня досягнень, об'єкта, сутності, спрямованості, суб'єкта оцінювання, очікувань, впливу. Проте на сам процес управління впливає сукупність таких характеристик, як: фінансова надійність, популярність організації, досвід роботи на санаторно-курортному ринку, рівень професіоналізму співробітників, проведення іміджевої рекламної кампанії, спектр додаткових послуг, місце знаходження організації, відносини з контактними аудиторіями, підтримання іміджбілдингу, якість і рівень надаваних послуг.

Ефективне формування та управляння іміджем організації – це цілеспрямована робота, кероване подання інформації із заздалегідь очікуваним результатом її впливу. Інформація повинна доводитись до аудиторії усіма каналами маркетингових комунікацій. До основних інструментів маркетингових комунікацій належать: реклама, пропаганда, паблік рілейшнз, директ-маркетинг, стимулювання збуту тощо. Кожна із складових системи маркетингових комунікацій має свої особливості, але усі вони доповнюють одна одну, створюючи єдиний комплекс.

Для єфективного управління іміджем санаторно-курортного підприємства слід впроваджувати такі заходи:



  • вивчати потреби клієнтів та пропонувати споживачам цінності та переваги послуг, які відповідають їх потребам та очікуванням. Такі переваги можуть містити функціональний, соціальний та емоційний характер. Постійно розширювати спектр послуг, що надаються. Використовувати нові технології;

  • доводити інформацію до аудиторії усіма каналами маркетингових комунікацій. Максимально наблизити інформацію до клієнтів. Організовувати інформаційний моніторинг;

  • підтримувати та вдосконалювати внутрішній позитивний емоційний клімат. Вдосконалювати відносини між персоналом;

  • проводити заходи, що демонструють соціальну та екологічну відповідальність підприємства;

  • покращувати якість менеджменту, який зобов’язаний чітко розуміти корпоративну стратегію, та впроваджувати її;

  • удосконалювати управління персоналом, що підвищить імідж підприємства як роботодавця.

Робота над іміджем санаторно-курортного підприємства є складною та охоплює багато процесів і багато людей, але є дуже необхідною, тим паче, якщо підприємство хоче закріпитися на ринку та мати добрі конкурентні перспективи для свого подальшого розвитку.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка