Том Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5



Сторінка11/34
Дата конвертації15.04.2016
Розмір6.6 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   34

Метою дослідження є розробка та наукове обґрунтування проектування інформаційно-аналітичної системи управління науковою діяльністю факультету.

Основна частина. Поняття «інформаційно-аналітична діяльність» (ІАД) складається з двох складових: інформаційна діяльність, пов'язана з інформаційними блоками та аналітична діяльність, пов'язана з реалізацією функції аналізу результуючих даних управління [2, 3]. Розгляд ІАД як цілісного елемента діяльності заступника декана з наукової роботи дозволяє з одного боку, оконтурити аналітичну діяльність, виділити її структуру та рівні в реальному управлінському процесі, простежити взаємозв'язок інформаційних внутрішньофакультетських потоків, виділивши вихідну і похідну інформацію, з іншого боку, розглядаючи ІАД як один з основних інструментів в системі управління науковою роботою ВНЗ, є можливість виділити нові якісні, інтегровані характеристики даного виду діяльності, використовуючи системний підхід.

Робота з розробки та проектування інформаційно-аналітичної системи управління науковою діяльністю факультету орієнтована на вирішення наступних завдань:

- здійснити кількісний та змістовний аналіз документації, пов'язаної з ІАД заступника декана з наукової діяльності;

- визначити інформаційно-практичні потреби, які стосуються ІАД заступника декана з наукової діяльності;

- за допомогою інформаційно-аналітичної системи, спроектованої та впровадженої в практику заступника декана з наукової роботи, надати йому у процесі експерименту інформаційний матеріал згідно виявленим потребам;

- оцінити вплив створеної інформаційно-аналітичної системи на оціночні параметри, такі як кількість документації; час, напруженість керівника; оперативність вилучення інформації та прийняття рішень.



Висновок. Застосування системи інформаційно-аналітичної системи управління науковою діяльністю факультету сприятиме розв’язанню проблеми підвищення продуктивності управлінської діяльності заступника декана з наукової роботи.


ЛІТЕРАТУРА

1. Айламазян, А. К. Информация и информационные системы. – М.: Радио и связь, 1982. – 161 с.

2. Codd E. F., Codd S. B., Salley C. T. Providing OLAP (On-Line Analytical Processing) to User-Analysts: An IT Mandate.– E. F. Codd & Associates. – 1993.

3. Parsaye K. OLAP and Data Mining: Bridging the Gap // Database Programming and Design. – 1997. – № 2.



Горбачова О., Копаєв В.,

студенти V курсу факультету

комп’ютерних та енергозберігаючих технологій

Наук. керівник: Н.В. Кравченко,

к.ф.-м.н., доцент (БДПУ)
АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ВИБОРУ МАЙБУТНЬОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ абітурієнтами
Актуальність. Кожен з нас знає, наскільки важливо знайти своє місце в житті, займатися справою, котра до душі, самоствердитися. Та рідко хто замислюється, з чого дійсно розпочинається кар’єра людини – причому не формальна, а реальна – з урахуванням усіх потреб, здібностей, схильностей. Адже всі народжуються рівними, але мають різні вроджені здібності та таланти, різні фізичні дані [1].

Мета і методи дослідження. Мета даної роботи – дослідити (за допомогою тестування) та проаналізувати фактори вибору майбутньої спеціальності.

Сутність дослідження. За допомогою системи управління навчанням Moodle було розроблено комп’ютеризований опитувальник. Ці тести було запропоновано пройти студентам таких факультетів: ФКЕТ (Факультет комп’ютерних та енергозберігаючих технологій), ФЕУ (Факультет економіки та управління), ФФМТО (Факультет фізико-математичної та технологічної освіти).

Згідно з результатами опитування на вибір майбутньої спеціальності вплинули такі фактори: зручне територіальне розположення (ФКЕТ – 62%, ФЕУ – 66%), наявність потрібної спеціальності (ФЕУ – 66%, ФФМТО – 42%).

На питання: «Які фактори зіграли вирішальну роль у виборі Вами спеціальності?» найбільше відсотків відповіло: «Особиста схильність до певного виду діяльності» (ФКЕТ – 67%, ФЕУ – 66%, ФФМТО – 50%).

У правильності обраної професії впевнена переважна більшість всіх опитуваних студентів (ФКЕТ – 53%, ФЕУ – 33%, ФФМТО – 73%).

Мотивами для ефективної діяльності для студентів ФКЕТ та ФФМТО виступають: можливість самореалізації та кар’єрний ріст (58%; 50% відповідно), цікава робота (62%;50% відповідно). Для студентів ФЕУ мотивом є висока заробітна плата (66%).

Отриманні знання у вузі допомагають оцінити свої індивідуальні здібності і використовувати їх в навчальному процесі відносній більшості опитуваних студентів (ФКЕТ – 53%, ФЕУ – 100%, ФФМТО – 65%).

За обраною спеціальністю бажають працювати 57% студентів ФКЕТ та 42% студентів ФФМТО. Щодо студентів ФЕУ, то для них найважливіше отримати вищу освіту 66%.

Подальшу сферу своєї діяльності студенти ФКЕТ бачать у виробництві 62%, для студентів ФЕУ це – сфера послуг 66%, а для студентів ФФМТО – наука 50% та освіта 42%.

Переважна більшість студентів вважають, що навчальна програма недостатньо відображає потреби майбутньої професійної діяльності (ФКЕТ – 38%, ФЕУ – 66%, ФФМТО – 33%). Хоча 33% студентів ФФМТО вважають, що їм надають достойний рівень знань.

Задоволені вибором ВУЗу майже всі опитувані студенти (ФКЕТ – 67%, ФЕУ – 100%, ФФМТО – 82%).



Основні висновки. Провівши дослідницьку роботу, можна з впевненістю сказати, що студенти відповідально віднеслися до вибору майбутньої професії. Головним мотивом вибору спеціальності були особисті вподобання та схильності, студенти не прислухалися до порад оточуючих, а керувалися лише власним бажанням і поставленою метою. Головним фактором у виборі ВУЗу є зручне територіальне положення. Також слід зазначити, що опитувані студенти мають чітке уявлення про обрану спеціальність і планують присвятити їй життя. Діюча навчальна програма не зовсім задовольняє потреби студентів, але вони цілком задоволені вибором ВУЗу.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Эл. Ресурс. – Режим доступа: http://archive.nbuv.gov. ua/portal /Soc_Gum/Tvo/2011_4/016.pdf



Віталій Дмитрієв,

студент 5 курсу факультету комп’ютерних

та енергозберігаючих технологій

Наук. керівник: Н.В. Кравченко,

доцент
ПЕРЕВАГИ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON




Актуальність. В час активного використання інформаційних технологій, гостро стає питання обрання мови програмування для виконання конкретних завдан. До них можна віднести – фунції найвишчих порядків, розвинені засоби обробки списків, рекурсія, можливість організації ледачих обчислень. Python (пітон) – високорівнева мова програмування загального призначення, орієнтований на підвищення продуктивності розробника та сприйняття коду.

Мета і методи дослідження. Мета даної роботи прослідити та проаналізувати можливості та переваги мови програмування Python.

Сутність дослідження. Мова «пітон» зародилася на початку 90-х років минулого сторіччя працівником голландського інституту CWI Гвидо ван Россумом. Ця мова спочатку задумувалася як об’єкторієнтована мова для університетської ОС Amoeba. В лютому 1991р мова попала до шикорої аудиторії. Однією з головних його особливостей вважається використання відступів, а не скобків. З’явившись досить пізно, на «пітон» вплинули такі мови як:

  • ABC

  • C, C++

  • Lisp

  • Fortran

  • Javа та інші

Python – стабільна та поширена мова. Його використовує інтернет-гігант Google в своїй пошуковій системі. Intel, Cisco, HP, Qualcomm та інші використовують для тестування свого апаратного обладнання. NASA, Los Alamos, JPL и Fermilab використовують для наукових розрахунків. Python є сценарною мовою.

До переваг можна віднести – легкочітаємий синтаксис. Не багато мов може похвалитися такою знатністю. Код легко читається та сприймається, це веде до простішого обслуговування. Велика стандартна бібліотека є однією з привабливих сторін «пітона». Тут є засоби для роботи з мережевими протоколами та форматами Інтернета. Набір модулів для роботи з операційною системою дозволяє створювати кросс-платформенні додатки. Існують модулі для роботи текстовими кодуваннями, мультимедійними форматами, криптографічними протоколами, архівами, серіалізації даних, підтримка юніт-тестування та ін.

Переваги Python`a над Ruby

  • Документація набагато краще, ніж у Ruby. У Ruby багато модулі, наприклад DL або Win32API не задокументовані взагалі, документація в цілому значно слабкіше.

  • Підтримка unicode – в Ruby вона з'явилася тільки починаючи з версії 1.9, процес переходу на яку поки далекий від завершення.

  • Функція є об'єктом – посилання на неї можна помістити в змінну, масив, передати іншій функції. У ruby ідентифікатор функції сам по собі є викликом, тому для передачі посилання на функцію її потрібно обертати в проміжний об'єкт, «proc», що ускладнює код.

  • Вбудована підтримка SQLite. Ruby не має вбудованих засобів роботи з базами даних.

Переваги Python`a над PHP

  • «Пітон» має дуже сильні web-фреймворки, які краще вирішують поставлені задачі ніж у php.

  • Має змогу витримувати сайти з більшим навантаженням

До загальних недоліків можна віднести:

  1. «Пітон» не може похвалитися швидкістю роботи, але це залежить лише від поставлених задач

  2. Неможливість модифікації вбудованих класів

  3. Глобальне блокування інтерпретатора (GIL)

Всі ці проблеми частково вирішуються за допомогою оновлених версій.

Основними конкурентами Python є – Ruby, Java, PHP, Perl та інші. Всі вони мають різний синтаксис, матеріальну базу, підтримку. Хочется навести дані по найпоширенішим мовам програмування у світі: Java – 26,7%, PHP – 14,1%, C# – 10,1%, Python – 10%, Other – 28,9.

Висновок. Отже проаналізувавши маючий матеріал хочеться сказати, що Python зарекомендував себе з кращої сторони, він знаходиться на цьому ринку більше 20-ти років та велика кількість компаній та людей якісно оцінила його. Ця мова не стоїть на місці, а постійно розвивається і все більше і більше людей віддають перевагу ій.




ЛІТЕРАТУРА

1. Python: [Ел. Ресурс]. – Режим доступу: URL: http://ru.wikipedia. org/wiki/Python

2. Функциональное программирование на Python: [Ел. Ресурс]. – Режим доступу: URL: http://ru.wikipedia. org/wiki/ Функциональное_программирование_на_Python

3. Учим Python качественно:[Ел. Ресурс]. – Режим доступу: URL: http://habrahabr.ru/post/150302/

4. Python vs Ruby: [Ел. Ресурс]. – Режим доступу: URL: http://habrahabr.ru/company/radmin/blog/137497/

Антон Дмитрук,

Володимир Шилов,

студенти 2 курсу факультету

комп’ютерних та енергозберігаючих технологій

Науковий керівник: Алєксєєва Г.М.,

к.п.н. ст.викладач
ІННОВАЦІЙНІ ЗОСОБИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВИКОРИСТАННЯ 3D РЕДАКТОРІВ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
Актуальність. Розвиток сучасної цивілізації свідчить про те, що вона вступила у фазу інформаційного суспільства з притаманній йому розмаїтістю джерел інформації та самої інформації, проникненням комп’ютерних технологій (КТ) у всі сфери життя, створенням інформаційної мережі та її популяризацією. Процес підготовки молодої людини до використання КТ, зокрема комп'ютерної графіки до їх застосування в професійній діяльності дає можливість молодому фахівцю впевнено почувати себе в професійному середовищу, швидше адаптуватися в сучасних умовах.

Робота є актуальною ще і тому, що, по-перше, на даний момент немає візуалізації архітектурного комплексу такого гарного місця як Бердянський державний педагогічний університет з естетичної та історичної точки зору. Будівля університету має довгу історію, і ми, як спадкоємці повинні зберегти цей скарб і саме тому було створено цей проект. По-друге, пізнавальна та інформативна складова: завжди можна допомогти абітурієнту, студенту, викладачеві або гостю поринути в атмосферу навчального закладу, ознайомитися з планом аудиторій, показати пересічному глядачу красиві архітектурні елементи БДПУ та інтерактивно взаємодіяти з багатьма елементами інтер’єру приміщень[1;2]. По-третє це можна використовувати в рекламних цілях профорієнтаційної роботи.



Мета: розробка архітектурної екскурсії Бердянським державним педагогічним університетом (БДПУ) як інноваційний засіб для практичної роботи майбутніх інженерів-педагогів в процесі їх професійної підготовки.

Суть дослідження. Застосування 3D редакторів в процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів є ефективним засобом організації процесу практичного опановування і використовування інформаційно-комунікаційних технологій у різних видах життєдіяльності особистості.

Навчальна дисципліна "Комп’ютерні графічні пакети" є однією з базових дисциплін, яку вивчають студенти інженерно-педагогічних спеціальностей для отримання кваліфікації інженера-педагога в галузі комп’ютерно-орієнтованих технологій.

У контексті нашого проекту розробка архітектурної екскурсії БДПУ засобами трьохвимірної графіки може сприяти більш глибшому та інформативнішому вивченню цієї навчальної дисципліни, основною метою якої є:

− ознайомлення студентів із сучасним станом та перспективами розвитку комп’ютерної графіки;

− вивчення основних методів застосування комп’ютерних графічних пакетів для створення ілюстрованої продукції;

− набуття студентами умінь та навичок використання растрової та векторної графіки, комп’ютерних графічних пакетів для розв’язування типових задач в майбутній професійній діяльності [3].

Всі ці елементи було застосовано у розробці архітектурної екскурсії БДПУ засобами трьохвимірної графіки (рис.1).


Рис.1. Побудова другого поверху, деталізація елементів декору

Висновки. Нами було теоретично обґрунтовано та розроблено архітектурну екскурсію БДПУ засобами застосування 3D редакторів в процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Завдяки тому, що 3D графіка має певний ступінь інформативності і дозволяє найбільш повно представити зовнішні характеристики об’єкту, було створено фотореалістичні зображення архітектурних форм БДПУ. Використовуючи 3ds Max із ігровим рушієм Blender Game Engine для архітектурної візуалізації спільно з іншими додатками Autodesk з гнучкими налаштуваннями [4], професійну графічну програму Autodesk Mudbox для моделювання високополігональних цифрових скульптур та текстурного фарбування 3D моделей нами було створено інтерактивну модель БДПУ.

Таким чином, проблема професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів засобами застосування 3D редакторів становить особливий інтерес і вимагає розробки мети, змісту, способів її формування, якостей, мислення з урахуванням особливостей освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівнів, спеціальності, а також пріоритетних напрямів розвитку сучасних можливостей засобів КТ.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Бондаренко М. Ю., Бондаренко С. В. 3ds Мах 2008 за 26 уроков (+CD), 1-е издание, Издательский дом "Диалектика", 2008. – 304 с.

  2. ДСТУ 2482-94. Державний стандарт України, 1994. – 32 с.

  3. Иванов В. П., Батраков А. С. Трёхмерная компьютерная графика / Под ред. Г. М. Полищука. – М.: Радио и связь, 1995. – 224 с.

  4. Келли Л. Мэрдок. Autodesk 3ds Max 2009. 3D Studio max. Библия пользователя, оригинал Autodesk 3ds Max 2009 Bible. 3D Studio max. Издательский дом "Диалектика", 2009. – 1312 с.



Катерина Дяченко,

студентка 4 курсу

факультет економіки та управління

Науковий керівник: Волошина А.К.,

к.пед.н., доцент
ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПРИ ВИКЛАДАННІ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Розвиток науково-технічного прогресу має наслідком еволюційні, а в окремі часи і революційні зміни у технологіях виробництва, рівні та способі життя соціуму. Характерною ознакою цього процесу є постійний еволюційний розвиток, зміст якого визначається рівнем економічного, соціального та духовного розвитку кожної епохи. Осмисленням цього процесу покликана займатися педагогічна наука, яка з часу виникнення у ХVІІ ст. досліджує його різні сторонни й, у тому числі – зміни складових, форм та технологій навчання. З кінця ХХ ст. досить актуальною темою цих досліджень стало дистанційне навчання, яке набуває швидкого поширення.

Проблемам використання освітнього та виховного потенціалу різних аспектів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі приділяли увагу велика кількість дослідників, зокрема А.М. Гуржій, А.Е. Денисов, М.І.Жалдак, О.Я.Савченко, О.М. Царенко, М.Д. Ярмаченко Є.С.Полат та багато інших.

Головною метою посилення уваги до дистанційного навчання збоку навчальних закладів у країнах світу є вплив на освітню галузь останньої інформаційної революції, що засновується на комп’ютерній техніці та телекомунікаційних мережах. Завдяки їх впровадженню, по-перше, стало можливим створити наукові і навчальні джерела, які в рази перевищують можливості інформаційних джерел на паперових носіях та стали доступними по суті необмеженій студентській аудиторії. По-друге, дистанційне навчання, засновуване на комп’ютерній техніці та телекомунікаційних мережах, відкрило якісно нові умови зручного та майже необмеженого спілкування у синхронному та асинхронному режимах учасників навчального процесу. Завдяки цьому воно перетворюється із переважно самостійного навчання у переважно дистанційно-діалогове. По-третє, дистанційні технології навчання як ніколи раніше дозволяють зробити цей процес прозорим і забезпечити вивчення студентами всіх завдань навчальних планів фахової підготовки. По-четверте, ці засоби дозволяють передовим університетам світу здійснювати експансію на освітні ринки будь-яких країн.

Впровадження комп’ютерних технологій у практику традиційних форм навчання економічним дисциплінам істотно розширює можливості ефективної передачі знань і їхнього сприйняття. Це нове покоління технічних засобів використовується також при проведенні різних форм активного навчання.

Розглянувши об’єктно-орієнтовані програмні системи для формування інформаційної культури, можна виділити декілька, що вже певний час використовуються у процесі навчання. Це добре відомі Word та Excel, що використовуються як текстові та табличні редактори, Access – програма управління базами даних для поглибленого кореляційного аналізу, Power Point – програма презентаційної графіки. Ці програми застосовується для створення методичних підручників, інструкцій, плакатів та іншої навчально-методичних засобів, при виконанні розрахункових частин курсових робіт й економічної частини дипломного проекту.

Більш специфічною є відносно нова програма Project Expert, яка на сьогоднішній день є самою розповсюдженою у світі системою управління проектами. Відмінною рисою програми є її простота.

Поряд з цим вона представляє великі можливості при складанні бізнес-плану проекту, розрахунку балансу на весь термін проекту чи за окремі періоди, побудові графіків та діаграм за різними покажчиками, оцінці якості ї ефективності проекту по всіх основних інтегральних параметрах, моделюванні різних сценаріїв розвитку проекту.

Отже, можливості використання інформаційних технологій у навчанні дозволяє створити ефективні умови підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців, що володіють здатністю до соціальної і професійної адаптації, самонавчання і саморозвитку, породжувати і реалізовувати нові ідеї.



ЛІТЕРАТУРА

1. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат. – М. : Издательский центр "Академия", 2003. – 272 с.

2 .Интернет-порталы: содержание и технологии. Сб. научн. ст. Вып. 4 / Редкол.: А.Н. Тихонов (пред.) и др.; ФГУ ГНИИ ИТТ "Информика". – М.: Просвещение, 2007. – 606 с.: ил.

Дмитро Зоров,

студент 5 курсу факультету

комп’ютерних та енергозберігаючих технологій

Наук. керівник: М.П. Павленко,

к.пед.н., доц. (БДПУ)
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
Актуальність. Значущими критеріями визначення рівня професійної компетентності майбутнього інженера-педагога є технологічна та інформаційна культура як необхідний фактор здійснення ефективного процесу навчання школярів та студентів коледжів й ліцеїв.

Ступінь досліджуваності проблеми. Проблему впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес розглядали в своїх дослідженнях Б.Бєсєдіна, А.Веліховська, М.Головань, Ю. Горошко, М.Жалдак, В.Клочко, Н.Кульчицька, Ю.Лотюк, Н.Морзе, С.Раков, Ю.Рамський, В.Чирко та багато інших, але ця проблема залишається ще недостатньо вивченою, оскільки розвиток інформаційних технологій стрімко рухається вперед.

Мета дослідження полягає у визначенні підходів до формування готовності до використання комп’ютерних технологій у майбутніх інженерів-педагогів.

Сутність дослідження. Перехід до нових комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації та використання, раціональне поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними – це складна педагогічна задача, яка потребує вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших проблем.

Основними серед цих проблем науковці називають:

– розробку науково-методичного забезпечення для вирішення завдань інформатизації навчально-виховного процесу;

– підготовку педагогічних кадрів до використання у навчальному процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

– підготовку учнів та студентів до використання сучасних засобів навчально-пізнавальної діяльності;

– низьку ефективність використання матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення навчальних закладів у зв’язку з їх застарілою базою;

– розробку методик використання сучасних інформаційних технологій навчання для підтримки вивчення більшості навчальних предметів [2].

Інформатизація навчального процесу у вищій школі стає особливо актуальною у зв’язку зі зміною парадигми навчання та її орієнтацію на модульно-розвивальне навчання, зростання рівня технологізації педагогічного процесу і необхідністю застосування викладачами та учнями електронних навчальних програм та засобів.

Система формування готовності майбутнього інженера-педагога до використання комп’ютерних інформаційних технологій у професійній діяльності освіти включає в себе три взаємозв’язаних блоки: змістовий (система теоретико-методологічних, методичних і технологічних знань), діяльнісний (вміння використовувати комп’ютерні інформаційні технології у професійній діяльності та види діяльності), технологічний (система засобів, форм і методів).

Практичне застосування комунікацій у підготовці майбутніх інженерів-педагогів здійснюється через наявні і доступні джерела інформації (у локальній мережі закладу, бібліотечному фонді, персональних сайтах викладачів тощо). Студенти беруть участь в семінарах з застосування ІКТ у виробничій та навчальній практиці, оф-лайн форумах та педагогічних радах; використовують відеофрагменти при підготовці до уроків, формують банки навчальних завдань з використанням ІКТ, розробляють власні проекти та портфоліо.


1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка