Том Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5



Сторінка2/30
Дата конвертації12.04.2016
Розмір5.57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

191

Славов Василь. Формування художньо-естетичних смаків молодших школярів засобами народних ремесл


193

Тимофеева Екатерина. Фомирование ключевых компетентностей у младших школьников при изучении призведений Н.Носова


195

Харченко Дарина. Особливості технології організації навчальної проектної діяльності на уроках математики в початковій школі


197

Шатіло Даря. Застосування технології диференційованого навчання на уроках математики в початковій школі


199

Яковлева Варвара. Работа над словосочетанием как процесс развития связной речи младших школьников


200







ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Андросова Аліна. Теоретичні аспекти розвитку виконавської інтерпретації майбутнього вчителя музики


203

Антоненко Анна. Інноваційні методи патріотичного виховання підлітків засобами українського народного танцю


205

Барабан Іван. Бойовий гопак як засіб гармонійного розвитку сучасної молоді


208

Белошапка Анна. Философия и музыка в теории А.Ф.Лосева

210

Березовская Василиса. Особенности применения индивидуального подхода в процессе инструментальной подготовки учащихся ДМШ


211

Богданов Сергій. Застосування методу проектів у хореографічній роботі з дітьми основного рівня навчання


213

Бойко Олена. Особливості розвитку музикальності в дітей молодшого шкільного віку на уроках хореографії


215

Веренько Ганна. Методи забезпечення ефективності взаємодії викладача та студента в класі фортепіано


217

Гладушко Даря. Творчість як джерело розвитку діяльної творчої особистості


219

Зайченко Віра. Українська духовна хорова музика як засіб морального виховання майбутніх учителів музики


220

Кірілюс Ігор. Постановка язика під час гри на саксофоні

222

Кічігіна Олена.Теорія і практика розвитку творчої особистості в системі хореографічної освіти


224

Кравцова Валентина. Методы арттерапии в общеобразовательной школе


227

Красіна Світлана. Актуальність ідей Софії Русової в сучасній хореографічній роботі з дітьми дошкільного віку


229

Лаврищева Дарья. Некоторые особенности взаимосвязи искусств в интегративной музыкотерапии


230

Максименюк Марія. Виявлення авторитету педагога в дитячому хореографічному колективі


232

Марченко Євгенія. Місце та значення віртуозних рухів в українському народно-сценічному танці


234

Матвіїшина Олеся. Формування дитячої хорової культури в другій половині ХХ століття


236

Мітєва Анастасія. Розвиток творчої індивідуальності педагога сучасного спортивного бального танцю


239

Моренко Юлія. Умови реалізації компетентнісного підходу в навчальному процесі


241

Павленко Руслан. Розвиток культури спілкування майбутнього вчителя хореографії


243

Петракова Елеонора. Формування інформаційної компетентності майбутнього вчителя-хореографа засобами мультимедіа


245

Проценко Євген. Роль і місце педагогічних принципів у формуванні професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музичного мистецтва



246

Савон Анастасія. Адаптація дітей молодшого шкільного віку в умовах роботи дитячих хореографічних колективів


249

Хорошилова Ярослава. Новаторство педагогічної концепції Д.Б.Кабалевського


251

Цуркан Ольга. Творчість як основа формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії


253

Чепіжко Дар’я. Музичне мистецтво як унікальний фактор формування творчих здібностей школярів


255

Шандрова Олена. Особливості пам’яті музиканта-виконавця

257

Школа Ірина. Розвиток творчої індивідуальності майбутнього вчителя сучасного танцю засобами контактної імпровізації


259

Щедріна Ольга. Специфіка звукоутворення на домрі

261







СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

Величинська Маргарита. Право дітей-сиріт на родину

263

Гладкова Катерина. Соціальна політика у сфері захисту прав людей з обмеженими функціональними можливостями


264

Євтушенко Анастасія. Особливості соціально-педагогічної роботи з сім’єю, яка опинилась у складних життєвих обставинах


266

Кацарська Анастасія. Популяризація здорового способу життя як напрям соціальної профілактики в громаді


267

Кіріченко Валерія. Соціально-педагогічна робота з сім’єю, яка виховує дитину з особливими потребами


269

Кочмар Анастасія. Соціально-педагогічний супровід дітей з синдромом раннього аутизму


271

Мітєва Вікторія. Соціальний супровід сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування


273

Прохватіло Марина. Проблема інклюзивного навчання в освітньому просторі дітей із вадами здоров’я


274

Прохорова Ольга. Особливості соціально-педагогічної роботи з дітьми-наркоманами


276

Спичак Марина. Соціально-педагогічні аспекти інклюзивного навчання в Україні


277

Ткаленко Дарія. Бродяжництво та бездоглядність. Шляхи попередження та подолання


279

Тимків Євгенія. Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації


281

Шумельна Наталія. Вплив Інтернету на виховання дітей та підлітків

283







ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

Бараненко Світлана. Роль самостійності у професійному самовдосконаленні студентів


285

Ватутіна Анастасія. Проблема працевлаштування молодих спеціалістів на сучасному ринку праці


286

Гордусенко Оксана. Сучасні технології розвиваючого навчання у професійній освіті


288

Горох Аліна. Підготовка керівників ЗНЗ до інноваційно-управлінської діяльності


290

Єрмакова Катерина. Технологія проблемного навчання у професійній освіті


291

Коломоєць Вероніка. Професійно важливі якості сучасного менеджера освіти


293

Кравченко Андрій. Розвиток освітніх інноваційних процесів у вищій школі

295

Ліконцева Анастасія. Психологічні механізми виховання та самовиховання


297

Плига Олександр. Нові підходи до розробки стандартів професійної освіти у контексті європейської інтеграції


298

Савченко Олексій. Дидактичне проектування навчального процесу як педагогічна проблема


300

Саєнко Ольга. Успішне працевлаштування випускників ВНЗ

302

Стоєва Світлана. Проблематика застосування комп’ютерів у процесі вивчення економічних дисциплін


303

Шилов Володимир. Професіоналізація як процес підвищення ефективності державної служби в контексті європейських стандартів


305

Шуйська Наталя. Використання дистанційного навчання у професійній підготовці студентів


307


ПЕДАГОГІКА
Еліна Архіпчук,

студентка 6 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: Н.М. Щербакова,

к.п.н., ст. викладач
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ЕТИКЕТНИХ НОРМ ПОВЕДІНКИ УЧНІВ
Відповідно зі стратегією модернізації освіти та освітньої політики на сучасному етапі розвитку нашої держави значно підвищується роль педагога, що вимагає вдосконалення його професійної підготовки. Потреба суспільства у висококваліфікованих професіоналах відображена в таких нормативних документах, як закони України «Про освіту», «Про вищу освіту»; у Національній доктрині розвитку освіти та інших. У цих документах ставиться завдання підвищення рівня професіоналізму, що можливо за умови відмінних знань і високого культурно-освітнього рівня фахівця. Оволодіння етикетом, який є частиною поведінкової культури, підвищує рівень культури педагога та його прагнення до формування етикетних норм поведінки учнів.

Сьогодні необхідно прагнути до подолання протиріччя, яке існує між дотриманням етикету як найвищого компоненту поведінкової культури і реальною поведінкою людей. Нерідко етикетних норм у суспільстві не дотримуються, і це, на думку науковців (І. Курочкіна та ін.), зумовлено такими причинами: незнанням етикету; небажанням його дотримуватись, оскільки суб’єкт не розуміє його необхідності для себе і людей; свідомим протиставленням себе суспільним поведінковим установкам. Ці причини можуть бути подолані за умови ретельної, систематичної та цілеспрямованої роботи педагогів – від вихователя до викладача ВНЗ.

Метою дослідження було встановлення комплексу знань, умінь і навичок, які забезпечать готовність майбутнього вчителя початкової школи до формування етикетних норм молодших школярів.

Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що значення і зміст етикету вивчається багатьма вченими, серед них О. Абзалов, Л. Воронецька, С. Тупикова та ін. Існують дослідження, в яких розкривається як зміст, так і особливості вивчення курсу етикету в педагогічних та інших навчальних закладах (К. Бабич, О. Бобир, Т. Бочарова, О. Івашкіна, І. Курочкіна, Л. Філіппова та інші). Багато науковців (Л. Бєлашова, М. Євграфова, О. Коробкова, О. Халезова та інші) досліджували особливості формування культури поведінки та правил етикету дошкільників та учнів початкової школи.

Починати виховання культури поведінки необхідно з раннього віку, тому особливо важливе значення має робота педагога з учнями ЗНЗ І ступеня. У початковій школі діти повинні засвоїти досить великий обсяг знань про основні правила культурної поведінки і привчитися усвідомлено виконувати їх. Тому дуже важливо учити школярів не тільки правилам поведінки, але й одночасно умінню діяти в зв'язку з вимогами в новій обстановці на основі. Це завдання складне, і щоб успішно вирішити його, необхідно під час роботи з дітьми, учити їх дотримуватися правил поведінки в різних ситуаціях, в які найчастіше вони потрапляють у громадських місцях: у школі, на вулиці, у громадських місцях тощо. Проте педагог не завжди готовий здійснювати таку діяльність, оскільки не має чіткого розуміння основних понять, необхідних для ефективної роботи з формування культури поведінки школярів. На жаль, не всі майбутні вчителі початкової школи пам’ятають, що вони самі повинні бути культурними і добре вихованими людьми, знати правила етикету, дотримуватися його принципів, володіти методикою навчання. Сформувати етикетні норми у молодших школярів зможуть такі вчителі, які добре обізнані з поняттями «етика» й «етикет», «педагогічний етикет», «мовленнєвий етикет», «шкільний етикет», «сімейний етикет», «гостьовий етикет»; а також володіють уміннями і навичками поведінки в різних ситуаціях, які вимагають відповідних знань.

Отже, спрямувати майбутніх учителів на формування готовності в них проводити відповідну роботу з молодшими школярами, знайти правильні й ефективні шляхи виховання в них культури поведінки – це соціально обумовлена проблема, оскільки вона відображає соціальне замовлення й відповідає вимогам модернізації професійної підготовки педагога.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Бобир О. В. Етикет учителя : [навч. метод. посіб. для студ. ВНЗ] / О. В. Бобир. – К. : Видавничий дім «Слово», 2009. – С. 13-37; 182-183.

  2. Курочкіна И. Н. Этикет для детей и взрослых : учеб. пособ. [для студентов педагогических вузов] / И. Н. Курочкина. – М. : Академия, 2001. – 254с.

  3. Шеломенцев В.М. Етикет і сучасна культура спілкування : навч. посібн. / В. М. Шеломенцев. – К. : Лібра, 2003.- С. 21-149. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-170.html.



Тетяна Бонєнко,

студентка 2 курсу факультету

фізико-математичної та технологічної освіти

Наук.керівник: І.В.Кірєєва,

к.пед.н.,доцент (БДПУ)
ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГА
За всіх часів професія вчителя була дуже важливою. Завдяки педагогічній діяльності не переривається зв'язок поколінь. Без неї складно уявити розвиток суспільства чи окремої людини. У процесі взаємодії вчителя і учня народжуються нові ідеї, формуються духовні і матеріальні цінності, творчий потенціал особистості. Педагогічна діяльність – це особливий вид соціальної діяльності, що передбачає передавання від старших поколінь до молодших накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистісного розвитку і підготовки до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

Мета педагогічної діяльності – явище історичне. Вона розробляється і формується як віддзеркалення тенденції соціального розвитку, пред'являючи сукупність вимог до сучасної людини з урахуванням його духовних і природних можливостей. У ній поміщені, з одного боку, інтереси і очікування різних соціальних і етнічних груп, а з іншого – потреби і прагнення окремої особистості [2].

Проблема становлення творчої особистості вчителя в тій чи іншій мірі висвітлюється в наукових дослідженнях таких педагогів, як: В.І.Загвязинський, В.А.Кан-Калик, А.С.Макаренко, В.АСухомлинський, І.А Зязюн., І.Ф.Харламов.

Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою дослідники вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання.

І.Ф. Харламов, віддаючи перевагу системному підходу, наголошує, що в навчально-виховному процесі мають місце такі взаємопов'язані види педагогічної діяльності вчителя: а) діагностична; б) орієнтаційно-прогностична; в) конструктивно-проектувальна;

г) організаційна; д) інформаційно-пояснювальна; є) комунікативно-стимулювальна; ж) аналітико-оцінна; з) дослідницько-творча. Отже, з позиції системного підходу професійна діяльність учителя розглядається як цілісна система, що включає взаємопов'язані види цієї діяльності.

Як зазначав видатний радянський педагог-новатор В.А.Сухомлинський: «Вчительська професія — це людинознавство, постійне проникнення, що ніколи не припиняється, в складний духовним світ людини, чудова межа — постійно відкривати в людині нове, вражатися новому, бачити людину в процесі його становлення – один з того коріння, яке живить покликання до педагогічної праці. Я твердо переконаний, що цей корінь закладається в людині в дитинстві і отроцтві, закладається і в сім'ї, і в школі. Він закладається турботами старших — батька, матері, вчителя, – які виховують дитину у дусі любові до людей, пошана до людини».[1;10]Отже, педагогічна діяльність — це передусім діяльність творча. Без творчості неможливі ні виховний, ні навчальний процеси. Бо подібно до того, як скульптор ліпить свої скульптури, художник пише картини, а ювелір обробляє коштовне каміння, учитель творить нову особистість, яка житиме в цьому суспільстві, стане його невід'ємною часткою.
ЛІТЕРАТУРА

1. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю. – К.: Рад. школа, 1984. -С.121.

2. Макаренко А. С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // Твори: В 7 т. – Т. 5. – С. 215.

3.Навч. посіб. – Упоряд.: І. А. Зязюн, Н. Г. Базилевич, Т. Г. Дмитренко та ін.; – К.: Вища шк., 2006. — 606 с.

4. Харламов И.Ф. Педагогика. – М. 2011 – 520 с.

Антон Евдокимов,

студент 5 курса факультета педагогики

и методики начального образования

Научный руководитель: Г.А. Дорофеева,

к.психол.н., доц.

(Таганрогский государственный

педагогический институтимени А.П. Чехова)
Профессиональное самоопределение старших подростков
Ситуация выбора профессии после окончания школы традиционно рассматривается в контексте психологии труда и профессионального обучения. Исследователи утверждают, что сумма знаний школьников об огромном множестве профессий не делает их автоматически альтернативами профессионального самоопределения. Даже сделав выбор, большинство учащихся оказываются не готовыми к принятию ответственности за него [1]. А зачастую старшеклассники испытывают значительные затруднения при выборе будущей профессии вследствие незнания технологий профессионального самоопределения, неумения проектировать свой жизненный и профессиональный путь в современных рыночных условиях. Выбираемые выпускниками профессии не в полной мере соответствуют, с одной стороны, потребностям рынка труда, а с другой, личностным качествам самих учащихся.

Проблема формирования профессиональной направленности учащихся в теории профессиональной ориентации рассматривается в трудах А.Е. Голомштока, Л.А. Йовайши, Е.А. Климова, Е.М. Павлютенкова, К.К. Платонова, В.А. Полякова, Н.Н. Чистякова, С.Н. Чистяковой и др., определяющих концептуальные положения, условия и педагогические технологии подготовки обучающихся к жизни и выбору профессии. Разработка теоретических и методологических основ профориентации представлена в работах П.П. Блонского, С.И. Вершинина, В.И. Журавлева, Е.А. Климова, Н.Н. Чистякова, С.Т. Шацкого и др.

В выпускной квалификационной работе нами сформулирована следующая цель исследования – рассмотреть взаимосвязь некоторых аспектов самопознания старшеклассников и их самоопределения профессиональной направленности. Задачи:

1)проанализировать психологическую и педагогическую литературу по теме исследования;

2)изучить психолого-педагогические особенности формирования личности подростково-юношеского возраста;

3)рассмотреть и описать особенности профессионального самоопределения старшеклассников;

4)провести экспериментальную работу по определению профессиональной направленности школьников в соответствии с их личностными предпочтениями.

Методологическим основанием данной выпускной квалификационной работы явились работы Д.А. Леонтьева, Е.В. Шелобанова, Е.А. Климова, Н.С. Пряжникова, Д. Голланда, В. Франкла, Н.А.Бердяева раскрывающие смысл проблемы профессионального самоопределения; для обоснования выводов практической части работы применялись следующие методы – анализ теоретических источников информации; тест Д. Голланда по определению типа личности; дифференциально-диагностический опросник Е.А. Климова для выявления склонностей к определенному типу профессий;методика «Мотивы выбора профессии» Р.В. Овчарова, анкетирование.

Проведённая работа позволяет констатировать, что для современного динамически развивающегося общества «узкий» специалист (то есть специалист, работающий в одной определенной области знаний) мало востребован. Сегодня востребован компетентный профессионал, способный интегрировать знания смежных областей деятельности, способный генерировать новый продукт собственной деятельности, творчески решающий проблемы, гибкий, готовый к самоизменению и самосовершенствованию.

В современных условиях процесс профессионального самоопределения старшеклассников затруднен. Это связано с рядом важных обстоятельств таких как – отсутствие ясного образа будущего, перспектив развития страны и общества в целом, отсутствия нормативно-ценностной системы в обществе и т.п. Зачастую старшеклассник не может сделать точный прогноз своего будущего, у него отсутствует сам предмет самоопределения. Многие исследователи отмечают также, что современные старшеклассники психологически не готовы к профессиональному самоопределению ко времени окончания средней школы.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка