Ткаченко Людмили Вікторівни 2013 р



Сторінка2/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.58 Mb.
1   2   3   4   5

До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі: “Мікрофон”, незакінчені речення, “Мозковий штурм”,

« Навчаючи – вчуся», «Дерево рішень» та ін.

До методів навчання у грі належать імітації, рольові ігри, драматизація. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі – інструктор, суддя-рефері, тренер, головуючий, ведучий. Метод навчання у дискусії – важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – широке публічне обговорення спірного питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. До таких методів відносять: “Метод ПРЕС”, “Обери позицію”, “Зміни позицію”, “Ток-шоу”, “Дебати”.

У контексті вищезазначеного проблема “Формування компетентностей учнів початкової школи шляхом впровадження інноваційних технологій” набуває особливої актуальності і практичного значення. Вважаю, що вчитель має не лише підтримувати інноваційні починання в освітньому просторі, а й бути активним творцем нового.

Головне завдання вбачаю у розкритті індивідуальностей кожного школяра, бо розумію: від того, якими будуть його перші шкільні роки, залежить усе подальше навчання і, врешті-решт, майбутній життєвий шлях. Використовую при цьому різні інноваційні технології, залежно від умов роботи, рівня підготовки учнів, їхнього розвитку, психічного та фізичного стану; забезпечую формування в молодших школярів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання і вміння вчитися, виховання особистості, спроможної до толерантного сприйняття світу.
Глибоке вивчення теоретичних засад сучасної педагогіки, бажання досягти як власного професійного успіху, так і бути співтворцем успіху своїх вихованців, спонукає мене перебувати в постійному педагогічному пошуку, знайомитись із сучасними технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом.
 
Деякі педагоги-практики пропонують таку формулу компетентності.
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.
Мобільність знань – це здобуття знань, відсів непотрібної інформації, застосування їх у власному досвіді.

Гнучкість методу: відповідь на запитання: “Як здобути знання, який метод використати?

Критичність мислення: це оцінювання себе, світу і свого місця в світі.
Технологія критичного мислення базується на вихідній особистій інформації, оскільки сприйняття будь-якої інформації залежить від попереднього досвіду дитини. Навчальна діяльність починається з формулювання та усвідомлення проблем, пошуку та осмислення нової інформації і завершується самостійним розв’язанням цих проблем, формуванням своїх суджень. Порівняння нового матеріалу з особистим досвідом робить інформацію більш значущою для учня, розвиває аналітичне мислення.
Технологія формування критичного мислення розроблена науковцями Центру розвитку етики та виховання особистості Бостонського університету. У витоків цього напряму стояли такі видатні вчені як Л.Виготський, Дж.Дьюї, М.Коул, Д.Вертч, Д.Брунер. Свої наукові дослідження присвятили цій проблемі вітчизняні вчені М.Красовицький, О.Бєлкіна, Ю.Стежко, педагоги-новатори Одещини С.Пеняєв, О.Боровська та інші.


Критичне мислення – складний процес. Часто вважають, що його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але це не так. Молодші учні можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони радо беруть участь у вирішенні непростих завдань та демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень.

Базова модель уроку (заняття) універсальна і має три етапи.

Перший етап – актуалізація (заохочення, викликання). На цьому етапі відбувається кілька важливих пізнавальних операцій. Учні активно пригадують те, що вони знають з теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати тему. В результаті цієї операції учні встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове.

Другий етап – усвідомлення. На цьому етапі учень вступає в контакт з новою інформацією та ідеями. Цей контакт може мати форму читання, слухання розповіді, проведення експерименту. Це фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня. У цей час учень має самостійно підтримувати зацікавленість роботою. Існують педагогічні стратегії для того, щоб допомогти учням підтримати зацікавленість роботою. Це метод “Позначки”. Рекомендується, щоб учні початкових класів вживали не більше двох позначок ( “+” – я знав це, “?” або “-“ – я не знав цього).

Третій етап – рефлексія. На ньому має бути досягнуто кілька суттєвих цілей. Очікується, що учень почне висловлювати щойно сприйняті ідеї та відомості своїми власними словами. Людина запам’ятовує краще те, що розуміє у своєму власному контексті й висловлює власними словами. Шляхом активного переформулювання за допомогою звичного, власного словника утворюється особистий змістовий контекст. Учні стають власниками ідей, коли висловлюють їх своїми словами.

Методики критичного мислення, які використовую найчастіше, які дітям полюбились і найбільш ефективні в навчально-виховній роботі. Це:



Методика “Гронування”, що спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Вона націлена на стимулювання мислення про зв’язки з окремими поняттями. Гронування може бути використано як на етапі актуалізації, так і на етапі усвідомлення.
Наприклад. Урок читання у 3 класі.

Тема. Українська народна казка “Кирило кожум’яка” .

На етапі узагальнення вивченого проводимо методику “Гронування”.




http://tyrchuna.org.ua/wp-content/uploads/2012/03/12121-e1332229038204.jpg

http://tyrchuna.org.ua/wp-content/uploads/2012/03/1213-e1332229163141.jpg
Методика “Сенкан” спонукає з великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити в стислій формі. Використовується під час підбиття підсумків уроку. Сенкан – це вірш, який складається з п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлення, яке описує, віддзеркалює тему.

Мої вихованці із задоволенням складають сенкани.



Наприклад:

Рушник. Казка.

Гарний, різнобарвний. Чарівна, захоплююча.

Дивує, зворушує, нагадує. Розповідає ,застерігає, повчає.

Бережемо й пишаємося рушником. Навіює солодкі сни.

Оберіг. Вигадка.
Кубування” є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.
Наприклад, урок природознавства у 3 класі.

Кубування по темі “Зима”

. – опишіть це; Учні, кидаючи куб, визначають для себе вид

.. – проаналізуйте це; завдання.

… – порівняйте це;

…. – асоціюйте це;

….. – знайдіть застосування цьому;

…… – запропонуйте аргументи “за” і “проти”.
Кожна з відповідей була цікавою:

. Зима, ніби чарівниця грає діамантом;

.. Холодна пора року; замерзли водойми; все в стані спокою;

… В порівнянні з осінню, взимку холодно;

…. Для людей, це поки що тимчасовий відпочинок; не чути співу птахів;

….. Ось зараз звучить музика П.І.Чайковського “Пори року”. “Зима”, а ще є і пісні, і вірші про цю пору року.

…… Така пора року дуже необхідна, природа відпочиває; це добре, але й дуже холодно і голодно зимуючим птахам, треба їх підгодовувати.

Імпонує мені методика “Інтерв’ю”. Для інтерв’ю обираю різноманітні теми. Вони можуть буквально повторювати зміст тексту або привносити власне сприйняття кожної дитини прочитаного матеріалу.

При запровадженні технології критичного мислення знання засвоюються набагато краще, адже дана методика розрахована не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Формуванню компетентності учнів початкових класів сприяє інноваційна програма особистісно-орієнтованого навчання “Крок за кроком”.

Основа програми – гуманістичний підхід до освіти дітей, побудований на засадах гуманістичної психології і педагогіки, який передбачає поважне ставлення до особистості дитини, підкреслення її унікальності, схвалення, заохочення, свободу вибору. Застосовується індивідуальна допомога і консультування, самостійне виконання учнями індивідуальних завдань. При цьому діти працюють як самостійно, так і в парах, у групах. Фронтальна робота з учнями здійснюється у формі міні-уроку тривалістю 15-20 хв; під час якого вивчаємо новий матеріал. В класі панує атмосфера психологічного комфорту, кожна дитина відчуває себе важливою, учні співпрацюють. Це допомагає їм бути щирими, відкритими, почуватися затишно. Саме так формується позитивна самооцінка. Залучаю батьків до безпосередньої участі у навчально-виховному процесі, побудові партнерських стосунків з ними. Це слугує дитині підтримкою і стимулом розвитку. Іншими словами, реалізується тріада “виховання – навчання – розвиток”.

Розвиток особистості школяра набуває все більшої актуальності в плані впровадження інноваційних методик і технологій, однією з яких є проектна діяльність, якою можна охопити різні навчальні предмети. Участь у проектній діяльності сприяє формуванню компетентностей молодшого школяра.


Одним із засобів реалізації даних завдань є метод проектів, який гармонійно поєднує академічні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати. Навчальні проекти можуть бути дослідницькими, творчими, ігровими, інформаційними; форми роботи – індивідуальними або груповими.

Мої вихованці вчаться здійснювати спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати та узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки. Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню в молодших школярів уміння підбирати та аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя й діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.


Наприклад, на уроці “Я і Україна” у 2 класі можна запропонувати проект “Збереження енергії при обігріванні оселі” .

Проблема (що?).

Зайве витрачання енергії.

Мета проекту (навіщо?).

Щоб не витрачалась зайва енергія.

Шляхи вирішення (як?):

- Вимикати світло.

- Зачиняти двері.

- Вимикати воду.

- Стежити за електроприладами.

Результати впровадження даного проекту (чого досягнемо?):

Не буде витрачатися зайва енергія.


Я працюю у руслі формування компетентностей молодшого школяра. Для цього на кожному уроці створюю ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, даю можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили; допомагаю дитині зростати в умовах успіху, даю відчути радість від здолання труднощів, зрозуміти, що все потребує зусиль.

У початкових класах, особливо в першому і другому, повинні продовжуватися напрями дошкільного розвитку: пріоритетність виховних завдань, цілісності впливу на дитину на основі взаємозв’язку навчальної пізнавальної діяльності, використання гри та праці у навчанні, цілеспрямованого розвитку сенсорних умінь, вправності й координованості рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки і загальномовленнєвого розвитку. 


Для учнів молодшого шкільного віку характерними є різниця в темпераменті, вольових та емоційних рисах, особливостей розумової діяльності, здібностей, переважаючий розвиток наочно-образної пам'яті, осмислене запам'ятовування. Разом із цим у молодшому шкільному віці є наявними необхідність у постійному закріпленні вмінь і навичок, високий авторитет учителя та його відповідальна роль у формуванні вищезазначених якостей молодшого школяра. У зв'язку з цим набуває актуальності використання у навчально-виховному процесі початкової школи мультимедійних засобів навчання.

Мультимедіа - це представлення об'єктів і процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою фото, відео, графіки, анімації, звуку, тобто в будь-який відомий у наш час спосіб. У своїй роботі використовую мультимедійні презентації. З допомогою презентації стараюсь не тільки продемонструвати матеріал з теми, яка вивчається, а й розвивати у школярів творче, логічне та алгоритмічне мислення.

Шляхом застосування мультимедійних засобів на уроці одержую дві основні переваги - якісну і кількісну. Якісно нові можливості очевидні, якщо порівняти словесні описи з безпосереднім аудіовізуальним уявленням. Кількісні переваги виявляються у тому, що мультимедіа - середовище значно вище за інформаційною щільністю. Як відомо, одна сторінка тексту містить інформацію, яку вчитель промовляє приблизно за 1-2 хвилини. Кожен учитель знає, як відбувається запам'ятовування інформації: якщо інформація сприймається тільки слухом, засвоюється 20% її обсягу; якщо лише за допомогою зору, запам'ятовується 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання «включення» слухового й зорового каналів інформації учень спроможний засвоїти до 60% інформації. От чому краще "один раз побачити, ніж сто разів почути". А застосування мультимедіа дає змогу об'єднати текст, звук, графічне зображення, відеозображення та ще й улюблену дітьми анімацію (мультиплікацію). Таким чином, використання на уроках відеопроектів, мультимедійних презентацій допомагає мені наблизити дітей до життя і відповідно досягнути на уроці високих результатів. 
Мультимедійні презентації просто незамінні на уроках природознавства. З їх допомогою учні віртуально подорожують у будь-який куточок рідного краю і далеко за його межі, можуть ознайомитись зі знахідками старовини, побачити побут, спосіб життя людей, їх основні види занять під час уроку. Діти можуть побачити фрагменти історичних і документальних фільмів, мультфільмів, які допомагають збагатити навчально-виховний процес яскравими враженнями. 
Надзвичайно ефективними виявляються уроки математики, забезпечені мультимедійною підтримкою. Особливо показовим є вивчення задач на рух у 4 класі, які викликають у дітей багато труднощів. Коли учень бачить на екрані, як рухаються автомобілі навздогін чи з відставанням, що відбувається з човном, який пливе за течією чи проти течії та ін., багато питань відпадає дуже швидко. Не менш ефективними є дані уроки у 1 класі пояснюючи дії додавання і віднімання, задачі, де яскраво можна зобразити приліт і відліт птахів, розцвітання та в’янення квітів.

На уроках освітньої галузі «Мова і література» мультимедійні презентації відіграють велику навчальну функцію, де творчими яскравими схемами і таблицями стараюсь легко зобразити найскладніші теми. 


Незамінними є мультимедійні помічники і на уроках образотворчого мистецтва, де особлива увага звертається на творчий розвиток учнів. На цих уроках цінними є власні презентації, в яких можна зіставити всі види мистецтва і показати їх велич доповнюючи одне одного. 
Використання даної технології на уроках допомагає мені у вирішенні багатьох питань, а саме: 

- якість зображення - яскраве, чітке і кольорове; 


- зручне пояснення виду роботи з різним приладдям; 
- детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів; 
- коригування темпу й об'єму навчального матеріалу; 
-значне підвищення рівня використання наочності на уроці; 
- зростання продуктивності уроку; 
- встановлення міжпредметних зв'язків; 
- зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри. 

У своїй роботі мультимедійні презентації практикую на різних уроках і на окремих етапах.

Матеріальне забезпечення черпаю у компанії «Нова школа», де постійно оновлюється база електронних підручників; у передових вчителів-методистів; через мережу Інтернет, а також створюю власні презентації. 

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка