Тезаурус Професійне становлення молодих спеціалістів



Скачати 179.09 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір179.09 Kb.
Робота з учителем-початківцем

Тезаурус

Професійне становлення молодих спеціалістів—безперервний процес набуття особистістю професійної компетентності, яка виражається в саморозвитку та самореалізації в педагогічній діяльності

Професійне становлення особистості молодого вчителя – це процес його входження у професійну діяльність, у ході якого відбувається привласнення ролі вчителя, формується його професійна позиція й визначаються шляхи самореалізації у подальшій педагогічній діяльності.

Науково-методичний супровід – сукупність різноманітних форм, технологій, процедур, заходів, які забезпечують допомогу педагогічним працівникам у подоланні труднощів протягом усієї професійної діяльності.

Адаптація учителя-початківця – це процес досягнення оптимальної відповідності професійно-педагогічної підготовленості вчителя, його особистісного професійного потенціалу вимогам, що ставляться до його педагогічної діяльності в умовах роботи школи (А.Семез).

Педагогічна діагностика – необхідний засіб виявлення рівня розвитку психолого-педагогічної компетентності молодого вчителя та забезпечення неперервності підвищення його кваліфікації в системі післядипломної психолого-педагогічної освіти.

Професійна самореалізація учителя – це процес максимальної реалізації всіх можливостей учителя-початківця, творчого ставлення й підвищення продуктивності педагогічної діяльності, визначення шляхів досягнення професіоналізму; характеризується задоволенням педагогічною діяльністю, установленням певних стосунків з педагогічним оточенням (учителями, учнями та їхніми батьками), виробленням стійкої потреби в постійному самовдосконаленні задля досягнення певних результатів у професійній діяльності, здобуття особистісної значущості.

Педагог-наставник – досвідчений, високоморальний педагог-майстер, який має необхідні професійні вміння й навички і потребу в передаванні свого досвіду вчителям-початківцям у процесі їхнього професійного й особистісного становлення безпосередньо в умовах певного навчального закладу.

Наставництво - процес, що сприяє адаптації учителя-початківця до реальних умов педагогічної праці, формуванню позитивного ставлення до своєї професії, виникненню відчуття психологічного комфорту в нових незвичних умовах психолого-педагогічного середовища навчального закладу, встановленню доброзичливих взаємовідносин із суб’єктами навчально-виховного процесу, спрямуванню на самовизначення й самореалізацію у професійній діяльності.

Система організаційно-педагогічної діяльності адміністрації шкіл

щодо сприяння успішній адаптації молодих педагогів до професійної діяльності

Поняття «молодий учитель» не має чіткого трактування. Багато методичних джерел вказує, що головним критерієм характеристики молодого вчителя є стаж роботи до 3-х років, деякі – до 5-ти. При цьому вік не є вирішальним показником.

Професійне становлення та зростання молодого педагога можна поділити на три етапи адаптації (таблиця 1):

Таблиця 1

На всіх трьох етапах молодий учитель педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу, методичної служби.



Реалізація змісту, форм і методів науково-матодичного супроводу молодих вчителів ґрунтується на діагностико-аналітичній основі та вимагає дотримання чітко визначеної послідовності дій, спроектованих на розв’язання основних цілей та завдань роботи з адміністрації з початківцями:



Планування Організація Контроль Корегування

Під час планування та організації роботи слід враховувати умови, завдяки яким здійснюється процес професійного становлення малодосвідчених учителів (таблиця 2).



Таблиця 2

Індивідуальна робота адміністрації, Індивідуальна робота наставника психолога

1







Діяльність методичної служби ЗНЗ Індивідуальна робота

На етапі планування роботи з учителем – початківцем адміністрації закладу варто продумати та розробити Кейс «інструментів впливу» :



  • особові інформаційні карти (додаток 1);

  • анкети (додаток 2);

  • пам’ятки, рекомендації (щодо проведення уроків, щодо моделювання уроків; оцінювання навчальних досягнень учнів, складання календарного планування тощо) (додаток 3).

Найбільш ефективними фактором формування педагогічної майстерності є досвід керівництва стажуванням і наставництва молодих спеціалістів кращими учителями-методистами, старшими учителями, учителями вищої категорії. До початку навчального року з метою своєчасної і чіткої організації ро­боти із стажистами, молодими та малодосвідченими вчителями в закладах освіти ви­дається наказ (додаток 4) , у якому зазначаються:

• відповідальний за організацію стажу­вання;

• строки проведення стажування;

• список учителів-стажистів і закріпле­них за ними вчителів-наставників;

• склад комісії з питань підбиття підсум­ків стажування і строки підбиття під­сумків.
Для першого року роботи програма підвищення загальнопедагогічного й методичного рівнів однакова для всіх молодих вчителів. Починаючи з другого року вона диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування варто проводити в квітні — травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Цей захід можна провести у формі вільної бесіди одного з членів адміністрації з початківцем у присутності його наставника. До бесіди необхідно належним чином підготуватися: відвідати не менше як 10—15 уроків стажиста (наприкінці вересня, у листопаді — грудні та березні — квітні), позакласні заходи, батьківські збори тощо.
Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем:

• складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей;

• взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням;

• спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз;

• спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків;v

• допомога молодому вчителю у розробці уроків, позакласних заходів;

• надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти;

• ознайомлення молодого вчителя з науково-популярною літературою;

• обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів;

• допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім’ями;

• залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.
Калейдоскоп ефективних форм методичної роботи з молодими вчителями


  • розв'язання педагогічних ситуацій;

  • засідання професійно-педагогічних читань;

  • дискусії;

  • робота над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою);

  • консультування;

  • звіт за результата ми опрацювання літературних джерел;

  • дидактичні ігри;

  • ділові ігри;

  • практичні семінари;

  • тренінги;

  • творчий портрет молодого вчителя;

  • майстер-класи;

  • День молодого Вчителя (Тиждень);

  • Школа Адаптації (1 рік);

  • Школа Майстерності (2-3 роки).


На сьогоднішній день Мастер-класс постає як одна з оптимальних форм професійного навчання, взаємообміну. Завдання, яке постає перед молодим учителем, знайти свій особистій підхід до втілення ідеї через власні методи та прийоми навчання. Але аналіз проведеного молодим учителем уроку – це також одна з ефективних форм допомоги.

Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є школа молодого вчителя (додаток 5). Основні завдання її роботи конкретизуються через мету - допомога молодим фахівцям у їхньому професійному становленні, розв'язанні конкретних проблем методики викладання предмета; сприяння розвитку їх творчого та професійного потенціалу, ознайомленню із сучасними методами і технологіями навчання, ППД і, на цій основі, — виробленню власного педагогічного стилю роботи.

Провідні форми навчально-методичної роботи в школі молодого вчителя:


  • відвідування уроків і позакласних заходів, які проводять досвідчені вчителі;

  • індивідуальні консультації;

  • практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

  • співбесіди з керівником школи молодого вчителя за "круглим столом".

Однією з невідємних умов успішного професійного зростання малодосвідчених учителів є цілеспрямована й систематична самоосвіта та самоаналіз власної діяльності(додаток).



Професійному становленню молодого вчителя сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою.

Рік

Вид контролю

Мета

Терміни

Результат

І рік

Оглядовий

для загального ознайомлення з професійним рівнем роботи молодого вчителя шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми

після 2—3 тижнів роботи вчителя в школі

дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації НВП

Запобіжний

прогнозування та визначення можливих помилок у роботі, запобігання їм

жовтень

у молодого вчителя формується впевненість у собі, своїх можливостях досягти успіху.


визначити, як учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю

квітень

ІІ рік

Персональний контроль

вивчення всієї системи діяльності вчителя

увесь рік




ІІІ рік

Тематичний,

класно-узагальнюючий




увесь рік

Переосмислення приоритетів

Особова карта молодого учителя

ПІБ




Назва та рік закінчення навчання у ВНЗ




Спеціальність за дипломом




Місце роботи




Займана посада (предмет, класи)




Додаткове навантаження (класне керівництво, гуртки, громадське доручення)




Належність до ПНМК




Наставник




Термін стажування з наставником




Тема, над якою працює учитель

1 рік


2 рік

3 рік





Самооцінка досягнутих результатів учителя




Оцінка та рекомендації наставника




Дата

Підписи


Директор школи

Наставник

Молодий учитель






Діагностична анкета молодого спеціаліста по визначенню стану методичної підготовки

Мета: визначити рівень методичної підготовки молодих спеціалістів.

Прізвище, ім’я, по батькові …………………………………………………………………

Який предмет викладає……………………………………………………………………..

Стаж роботи ……………..


Самооцінка здійснюється по шкалі від 1 до 10 балів.


п/п


Аспекти професійної діяльності

Самооцінка вчителя

1

Здійснення індивідуального та диференційованого підходу.




2

Здійснення міжпредметних зв’язків.




3

Розвиток пізнавальних здібностей учнів.




4

Організація самостійної роботи учнів.




5

Використання інноваційних технологій.




6

Вибір оптимальних методів навчання.




7

Вибір оптимальних форм проведення уроків




8

Формування в учнів мотивації навчання.




9

Вивчення передового педагогічного досвіду з предмета




10

Реалізація виховної мети уроку.




11

Реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання.




12

Реалізація принципів розвивального навчання.




13

Визначення рівня навчальних досягнень учнів.




14

Уміння зберегти працездатність учнів.




15

Уміння підтримати дисципліну учнів на уроці.




16

Організація робочого місця вчителя.




17

Організація позакласної роботи з предмета.




18

Уміння раціонально використовувати час уроку.




19

Виконання санітарно-гігієнічних вимог до уроку.




20

Уміння здійснювати самоаналіз уроку.




21

Володіння методикою роботи з обдарованими дітьми




22

Методика організації роботи з учнями з початковим рівнем н.д.




23

Методика проведення уроків різних типів.




24

Вміння писати конспекти уроків.




25

Вміння добирати тексти контрольних робіт.




26

Ведення тематичного обліку знань.




27

Володіння вимогами щодо ведення шкільної документації.




28

Організація групової форми роботи на уроці.




29

Здатність до самоосвіти.




30

Бажання працювати.







Всього




1 – 100 балів – низький рівень,

101 – 200 балів – середній рівень,



      1. – 300 балів – високий рівень.

А Н К Е Т А молодого вчителя

(проводиться в кінці першого року роботи)
1. Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;

г) під впливом бажання здобувати вищу освіту;

д) під впливом інших чинників , яких?).

________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (підкреслити):

а) так;


б) ні;

в) не знаю.

________________________________________________________________
3. Чи подобається Вам робота в школі (підкреслити):

а) так;


б) байдуже;

в) ні.


__________________________________________________________________
4. Що подобається Вам найбільше (підкреслити):

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) позакласна виховна робота;

г) робота з батьками;

е) робота над темою самоосвіти;

д) методична робота;

є) громадська діяльність.

________________________________________________________________
5. Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний вуз (підкреслити):

а) так;


б) не знаю;

в) ні.


________________________________________________________________
6. Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити):

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією;

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу і праці (питання НОП);

є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше (що саме?).

________________________________________________________________
7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити):

а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

ж) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

е) з інших боків (яких?).

________________________________________________________________
8. Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

ж) не можу визначитися.

________________________________________________________________


9. Як було організовано ваше стажування (підкреслити):

а) добре;

б) задовільно;

в) незадовільно.

________________________________________________________________
10. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати):

а) був інтенсивний план стажування;

б) був призначений учитель-наставник;

в) була добре організована робота з наставником;

г) цією роботою цікавилася адміністрація;

д) інше (що саме).



____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Схема аналізу уроку молодим вчителем

  1. Клас……………………………………………………………………………..

  2. Предмет ………………………………………………………………………..

  3. Тема уроку……………………………………………………………………..

  4. Мета уроку……………………………………………………………………..

  5. Тип, вид уроку………………………………………………………………….

  6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми організації діяльності учнів меті уроку?

  7. Які методи і прийоми навчання використав учитель на уроці?

  8. Які дидактичні задачі простежувалися на окремих етапах уроку, чи пов’язані вони із загальною метою уроку ?

  9. Які форми роботи з учнями використав вчитель на уроці ?

  10. Чи спостерігалася на уроці індивідуалізація і диференціація навчання ? У чому вони виражалися?

  11. Чи побачили ви на уроці прийоми, які б допомогли учневі самому здобувати знання, чи використовувати на уроці алгоритми, пам’ятки, схеми, опорні конспекти?

  12. Чи використовував учитель на уроці інноваційні технології?

  13. Чи був підбитий підсумок уроку ?

  14. Що нового для себе ви взяли з уроку ?

  15. Чим збагатився ваш методичний багаж ?

  16. Що ви порадили б учителю для вдосконалення уроку ?


А Н К Е Т А

вивчення запитів молодих учителів

(проводиться в кінці навчального року)

  1. Які уроки своїх колег Ви відвідали?

  2. Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?

  3. Скільки уроків відвідали у Вас наставники?

  4. Яку допомогу Ви дістали від наставників?

  5. Хто, крім наставників, допомагав Вам у підготовці до уроків?

  6. Яку методичну літературу Ви використовуєте в підготовці до уроків?

  7. Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?

  8. Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної навчально-матеріальної бази?

  9. Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?

  10. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

  11. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об’єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі?

  12. Які загальношкільні заходи (педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя, тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому?

  13. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

  14. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

  15. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?

  16. Які методичні прийоми, на Вашу думку, Ви вдосконалили впродовж року?

  17. Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставників?

  18. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?

  19. Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобались і були, на Вашу думку, найефективнішими?

  20. Чому?


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка