Тернопільська загальноосвітня школа I-III ступенів №2 Тернопільської міської ради Тернопільської області «Застосування інноваційних технологій навчання на уроках географії»



Скачати 169.36 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір169.36 Kb.
Тернопільська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2

Тернопільської міської ради Тернопільської області

«Застосування інноваційних технологій навчання на уроках географії»
Вчитель географії та природознавства

Корнійчук Оксана Миколаївна

Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього.

Основна мета географічної освіти полягає у всебічному  розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.

Завдання вчителя сьогодні – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

Головне завдання школи сьогодні – формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосувати знання в певних ситуаціях.

Новітніми підходами до організації  навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій. В результаті інтерактивного навчання розвиваються творчі здібності, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Інтерактивні технології за формами навчання розподіляються на 4 групи: інтерактивні технології кооперативного навчання, інтерактивні технології колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Найчастіше використовую такі види інтерактивних технологій:


  • Робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці.

  • Коло ідей сприяє залученню всіх до обговорення певної проблеми.

  • Акваріум допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах.

  • Мозковий штурм – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учнів проявляти свою уяву і творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з даної теми.

  • Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі питання і потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, і переконати інших у своїй правоті, метод дає можливість виражати і формувати свою думку і впливати на думку інших співрозмовників.

  • Займи позицію допоможе з’ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання, надається можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію, висловлювати аргументи, порівнюючи їх з іншими, можна змінити свою позицію, якщо вас переконали.

  • Навчаючи - учусь спонукає учнів взяти активну участь і передати свої знання іншим.

  • Мікрофон надає можливість кожному сказати щось швидко, але по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію.

  • Рольова гра, імітація імітує реальність шляхом «проживання ситуації» в ролі, яка дісталась учню, та надає можливість діяти «як насправді».

  • Аналіз ситуації, випадку, думки. Для розбору певної ситуації необхідно звертати увагу на основні моменти: якими є факти? У чому проблема ситуації? Які аргументи? У чому полягає розв’язання ситуації?

  • Ток-шоу розвиває навички публічного виступу та дискутування.

  • Ажурна пилка дає можливість працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий час, а також заохочує допомагати один одному вчитися навчаючи.

  • Суд від свого імені формує уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та дозволяє провести рольову гру – судовий процес.

Досвід роботи в школі дозволив мені на уроках географії створити свою систему навчання і тим самим розвивати допитливість учнів, їх природні здібності. Усі використані мною технології направлені на пізнавальну і творчу діяльність вихованців, вирішують головне завдання – формувати людину з новим рівнем свідомості. Для того, щоб організувати пізнавальну і творчу діяльність учнів на уроках, застосовую у своїй роботі технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу, де прагну використовувати сигнальні загадки, які можуть привести до складання конспекту у вигляді знаків, схем, складання опорних схем – «шпаргалок».

Важливою умовою активізації пізнавальної діяльності учнів  у процесі вивчення географії є формування в них уміння розв’язувати проблемні завдання. Навчальне завдання можна вважати проблемним, якщо на його основі створено проблемну ситуацію. Для цього завдання повинно містити інформаційно-пізнавальну суперечність, мати достатню позитивну мотивацію в навчальній діяльності учнів, відповідати їх інтелектуальними можливостями. Це можуть бути навчальні задачі, питання, практичне завдання. Виконуючи навчальне проблемне завдання, учні відкривають для себе нові знання, тому що структура й логіка проблемного пошуку учня і наукового пошуку близькі. Знання, здобуті таким способом, завдяки емоційному піднесенню більше осмислюються, швидше перетворюються на особисті переконання учнів.

Використовую у своїй діяльності творчі завдання, що є важливою умовою активізації пізнавальної діяльності школярів. Творче завдання – це взаємозв’язок пізнавального та розумового завдань. Його розв’язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінації та перетворення, побудову їх на основі способу розв’язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації. Важливо активізувати розумову діяльність учня. Складаючи творчі завдання, виходжу з того, що умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на відомих учням знаннях  та вміннях, містити суперечності між відомим та пошуком, викликати цікавість до розв’язання, концентрувати увагу школяра, містити пізнавальну новизну.

З досвіду відомо, що різкий перехід від репродуктивного типу завдань до пошукового  успіхів не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для вчителя. Тому проміжною і сполучною між завданням репродуктивним та творчим є завдання частково-пошукового характеру.

Отже, на початковому етапі можна запропонувати прості вправи, а потім – складніші творчі завдання. Ось кілька прикладів:

Вправа 1

«Що зайве та чому?»


    1. Голковий, Доброї Надії, Альмаді?

    2. Індійський, Атлантичний, Тихий?

    3. Середземне, Гвінейська, Червоне?

    4. Гібралтарська, Мозамбіцька, Аденська?

Вправа 2

  1. Постійні вітри, що дмуть від тропічних широт у бік екватора, - ….

  2. Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий називається ….

  3. Найвище розташовуються хмари ….

  4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску ….

Вправа 3

  1. Шар, тропосфера, це, атмосфера, нижній.

  2. Вітер, повітря, в, це, горизонтальний, рух, напрямок.

Вправа 4

Глобальне потепління ………

Як підготовчу роботу використовую пояснення дітям схем, взаємозв’язків елементів. Коли учні навчаться розуміти взаємозв’язки компонентів природи в схемах, починаємо складати їх спочатку за допомогою вчителя, далі самостійно. Слід пам’ятати, що від учня вимагається не тільки правильна відповідь, а й логічність міркувань. Тому розвивальна мета  творчих завдань набуває особливого значення.

Наприклад:

Установіть зв’язок між подіями, явищами.

Платформа – рівнини, область складчастості – гори.

Навчивши дітей установлювати зв’язки між предметами, явищами, подіями, можна переходити до виконання більш складних творчих завдань. Наприклад:


    • Чому океани мають значний вплив на формування клімату материків?

    • На екваторі кут падіння сонячних променів найбільший, а найспекотніший вважаються тропічні широти. Чим це пояснити?

    • Як впливає рух літосферних плит на формування рельєфу України?

    • Чим відрізняються залізні руди Криворізького басейну від руд Керченського басейну?

    • Чому в межах України існують сейсмічно небезпечні райони?

Для розвитку творчих здібностей учнів на уроках пропоную дітям пофантазувати:

    • Як би змінився клімат Землі, коли б зникли океани?

    • Як зміниться гідросфера, якщо Земля раптом втратить атмосферу?

    • Як би змінилися ґрунти України, коли клімат у країні став вологішим? Сухішим?

Під час виконання творчих завдань виробляється колективна думка, коли учні працюють у динамічних групах. Така форма роботи заохочує школярів до взаємного спілкування один з одним як джерелом інформації. Це так звані інтерактивні методи навчання. Щоб сприяти розвитку комунікативних навичок дітей, використовую такий метод як дискусії. Дискусія – організоване обговорення різних проблем, що може надати їм більшої значущості.

Вчу учнів дотримуватись таких правил ведення дискусії:



  • сперечатись по суті, пам’ятаючи, що головне в дискусії – аргументи, факти, логіка, доказовість;

  • не допускати образливих реплік, не нав’язувати свої думки. Поважати погляди опонентів;

  • виявляти стриманість у суперечках;

  • намагатися встановити істину, а не демонструвати своє красномовство;

  • виявляти демократичність, уміння з гідністю визнати недостатність своєї аргументації.

Дискусія належить до групи проблемних методів і має кілька різновидів:

а) «Мозковий штурм». Це вид дискусії, що передбачає вислуховування  ідей без обговорення: перед групою  ставиться дискусійне завдання й учні відповідають на нього. Відповіді фіксуються в короткій формі.

Наприклад:


  • Які чинники сприяли швидкому економічному розвитку Китаю?

  • Як поділяють карти за масштабом?

б) Дискусія «Так – ні». Учням ставиться дискусійне запитання. Ті, хто дає  на нього ствердну відповідь, стають з одного боку, хто заперечує – з другого. Учитель підходить по черзі до кожного, пропонує відстояти свою точку зору.

Наприклад:



  • Лісами вкрито 4% площі України. Так чи ні?

  • Ґрунти степової зони сформувались в умовах надмірного зволоження. Так чи ні?

в) «Круглий стіл». Дискусія передбачає організований обмін думками і поглядами учасників групи з приводу певної теми, а також розвиває мислення, допомагає формувати погляди і переконання, виробляє вміння формувати думки й висловлювати їх. Вчить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходить до власних поглядів.

Під час підготовки до дискусії чітко формулюю завдання і мету, підбираю необхідну література, її список пропоную учням заздалегідь. Складаю питання до плану проведення дискусії, вивішую їх у класі за шість-сім днів, готую пам’ятку для формування культури дискусій.

Дуже часто на своїх уроках використовую навчально-ігрову діяльність. Це один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності школяра. Гра для дітей – це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. В. О. Сухомлинський гру називав животрепетним джерелом мислення.

Підбираючи ігри, поєдную два елементи – пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію, відповідно до змісту програми, чітко планую діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети. Ігри-вправи додають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища та факти, які можуть бути збережені пам’яттю як найбільш життєво важливі й цікаві у плані пізнання. Як правило, це кросворди, ребуси, вікторини. У своїй роботі я навчаю учнів складати їх самостійно, що змушує дітей не тільки працювати зі змістом підручника, а й спонукає до роботи з енциклопедіями, довідниками, розвиває ерудицію.

Під час проведення гри «ЧИ ЗНАЄШ ТИ КАРТУ?» запрошую двох учнів ( по одному від команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а другий – на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті написів назв географічних об’єктів. Учень біля карти показує географічні об’єкти (острови, півострови, озера, моря, та ін.). Другий учень називає ці об’єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу чергу учнів змінює друга і т. д. виграє команда, яка припуститься  менше помилок.

Цікава гра «ХТО БІЛЬШЕ ЗНАЄ?» Змагаються  дві команди по три – п’ять учнів у кожній. Оголошую тему, наприклад «Африка». Треба записати якомога більше назв річок, озер, міст, країн та інших географічних об’єктів. На виконання завдання відводиться 3-5 хв. Виграє команда, яка запише найбільше географічних назв.

Другий варіант цієї гри такий. Я називаю якусь літеру, наприклад «А», і пропоную учням пригадати географічні об’єкти, які б починалися з цієї літери, наприклад: Амазонка, Анди, Анхель і т. ін. Чим більше учні називатимуть географічних назв, тим важче буде підбирати нові.

Бали зараховуються обом командам, але виграє та, в якої записано найбільше географічних назв.

Для гри «КОРИСНІ КОПАЛИНИ» потрібно виготовити з картону картки розміром 3×3см з умовними знаками корисних копалин. До кожної картки додається шпилька. На стіні вивішують адміністративну карту України або політичну карту світу. До карти запрошується учень, який може бути індивідуальним учасником гри або представником від команди. Йому вручають карту з умовним знаком, наприклад, кам’яного вугілля. Учень має шпилькою приколоти картку на карті в місці кам’яновугільного басейну. За кожну правильну відповідь присуджується бал. Перемагає той, хто набере найбільше балів.

Географічні загадки допомагають краще засвоїти матеріал, розвивають логічне мислення.


  • Біжить, шумить хвилюється, а добіжить – загубиться.

  • Під склом знаходжусь, на південь і на північ дивлюсь, якщо зі мною підеш, – назад дорогу легко знайти.

  • Гуде, реве, гілля ламає, пилюку піднімає, з ніг збиває. Чуєш його, та не бачиш.

  • Цей камінь – крапелька води,

Що береже віків сліди.

Її потічок голубий

Тамує берег золотий.

Твердіш від «камінця» такого

У світі цім нема нічого.

Створити умови для зацікавлення учнів у вивченні географії допомагають кросворди.


1. Море, що омиває Африку з півночі.

  1. Півострів Африки.

  2. Море, що омиває Африку зі сходу.

  3. Великий острів біля материка.

  1. Канал,що роз'єднує Африку й Азію.

  2. Учений, який вивчав Африку.

Географічні вікторини розвивають вміння робити висновки, виховують пізнавальний інтерес до навколишнього світу.



  1. Що називають літосферою? Що означає це поняття?

  2. Що таке рівнина?

  3. Чим пояснити різноманітність гірських порід?

  4. Чому земна кора перебуває в постійному русі?

  5. Що таке гора? Назвіть найвищі гори світу?

  6. За фізичною картою України визначте:

  • яке місто лежить вище над рівнем океану: Київ чи Тернопіль?

  • в межах яких географічних широт розташовані Карпатські і Кримські гори?

  • які форми рельєфу переважають у вашій місцевості?

  1. Не дивлячись на карту, скажіть, яка височина – Подільська чи Придніпровська - розташована далі на захід.

Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає різні нестандартні форми проведення уроків. Дуже популярним серед школярів 6-7 класів є уроки в формі КВК. Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, «здобувати» знання, швидко шукати правильну відповідь. Вчаться уважно слухати, розуміти своїх товаришів, виручати команду у скрутну хвилину. Підготовку до КВК розпочинаю вже з перших уроків вивчення нового матеріалу: оголошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у формі КВК, формуються команди, обираються капітани, і самі учні розподіляють обов’язки. Наприклад: картографа, зоолога, ботаніка, кліматолога та ін. Дітям даю завдання: повторити номенклатуру, підготувати невеликі кросворди, два-три запитання суперникам тощо.

Ще один з різновидів нестандартних уроків – це урок-марафон – своєрідна естафета на узагальнюючих уроках. Учням потрібно якомога швидше пройти всі етапи естафети і набрати якнайбільшу кількість балів. Види робіт для етапів підбираю різні: і тести, і кросворди, і завдання для роботи з контрольною картою. Намагаюся їх диференціювати, враховуючи підготовленість учнів, підбираю більш прості та складні.

На своїх уроках практикую проведення прес-конференцій та ділових ігор. Одну з таких прес-конференцій я провела у 8 класах з теми «Геоекологічна  ситуація в Україні», учні ділилися на «спеціалістів» (ландшафтознавців, екологів, економістів, ґрунтознавців, демографів, гідрологів, біологів) та працівників засобів масової інформації, які представляли різні журнали, газети, теле- та радіопрограм.

Прес-конференції не тільки активізують діяльність класу, оригінальним способом перевіряючи знання, а й змушують учнів думати, учать ставити запитання, адже часом це зробити не легше, ніж відповісти на нього.

На своїх уроках я часто вводжу ділову гру. Наприклад, вивчаючи океани в 7 класі чи на тему «Гідросфера» в 6 класі, пропоную різні ситуації:


  • Один із вас буде капітаном, інший штурманом. Потрібно визначити мету експедиції, вибрати маршрут плавання, розказати про природу тих місць, де ви побували.

  • Здійсніть уявну подорож до північного полюса. Виберіть спосіб пересування. З якими труднощами ви зустрілися?

Під час вивчення материків пропоную учням творчі роботи, наприклад, скласти пам’ятку туристові, який вирушає в подорож на  даний материк. Пропоную також творчі завдання типу «Щоденник подорожі, яка не відбулася, або три дні в Африці». Творчі роботи учні ілюструють малюнками «Африка в моїй уяві».

Традиційно після вивчення теми «Атмосфера» проводжу урок-вікторину «Що? Де? Коли?». Підбираю цікаві запитання з усієї теми, які могли б найповніше виявити рівень знань учнів. Використовую «Чорний ящик», «Бліц-запитання».

Проводжу також уроки-заліки. Метою таких уроків є узагальнення та систематизація знань учнів, закріплення основних понять і термінів, перевірка вміння працювати зі статистичними матеріалами, довідниками, картами, діаграмами, таблицями; прищеплення школярам навичок самостійності в оцінці знань своїх товаришів.

Кожного навчального року я проводжу загальношкільні позакласні заходи з географії. Серед них – КВК, гра-вікторина «Що? Де? Коли?», гра «Щасливий випадок», «Брейн-ринг».

Різноманітні форми проведення навчальних знань дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя та учня, стати активним учасником навчального процесу,  засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.

Для організації навчання в малих групах учнів використовую групову навчальну діяльність, під час якої стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, оскільки педагог безпосередньо втручається в роботу групи тільки в тому разі, якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються за допомогою до нього. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.

Отже, групова форма навчальної діяльності має кілька значних переваг:


    • за той самий проміжок праці обсяг виконаної роботи набагато більший;

    • висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

    • формується вміння співпрацювати;

    • формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;

    • розвивається навчальна діяльність.

Групова навчальна діяльність не потребує додаткового часу, а навпаки, заощаджує його. Так, для вивчення економічної та соціальної географії світу в 10 класі відводиться півтора години на тиждень, а обсяг навчального матеріалу досить значний. У таких умовах організація навчальної діяльності в малих групах є своєрідним виходом із ситуації.

Вивчаючи тему «Політична карта світу», учні працюють у групах, використовуючи підручник, атлас. Кожна група одержує конкретне завдання.



  1. Яка відмінність між країною, державою, територією?

  2. Що таке унітарна держава, федеративна, конфедеративна?

  3. Як поділяються держави за формою державного правління?

  4. Як поділяються держави за структурою господарства?

Користуючись текстом підручника, учні за 5 хвилин формують відповідь на поставлені запитання, і лідер команди доповідає перед класом. Так, учні всього класу за короткий час ознайомлюються з типологією держав. Після цього пояснюю, що найчастіше за критерії поділу держав беруть рівень економічного розвитку, в основу якого покладено визначення валового національного продукту(ВНП). У формі бесіди доводжу сутність ВНП та його відмінність від внутрішнього валового продукту (ВВП). Після того групам пропонується дослідити тип країн певного економічного розвитку:

  1. Які риси характерні для економіки країн «Великої вісімки»?

  2. Характеристика середньо розвинених країн перехідної економіки.

  3. Формування господарств високорозвинених країн.

  4. Спеціалізація господарств країн, що розвиваються.

Працюючи з текстом підручника, учні складають характеристику групи країн і діляться інформацією з однокласниками. Такий спосіб навчання сприяє формуванню навичок роботи з джерелами інформації, вчить учнів самостійно здобувати знання. Вивчаючи економіку певної країни, пропоную групам складання структурно-логічних схем. В умовах застосування різних форм групової роботи використовую листи оцінювання навчальних досягнень учнів. Їхня особливість полягає в тому, що діти мають можливість самостійно дати оцінку рівню засвоєння нових знань, домашньої підготовки, активності на занятті, ініціативності, творчості.

Проектна робота як метод інтерактивного навчання в географії надзвичайно актуальна, тому я досить часто використовую її у своїй діяльності.

Проектна робота ставить завдання – розробка власної моделі, процедури, схеми, під час виконання якої учні набувають корисних дослідницьких навичок. Проекти можуть бути довготривалими, на виконання яких виділяється декілька уроків, частина декількох уроків, і короткочасними, які можна розробити упродовж одного уроку або навіть певної його частини. Підготовка, виконання  і презентація проекту займає значно більше часу, ніж виконання традиційних завдань.

ВИСНОВКИ:

На сучасному етапі розвитку українського суспільства перед школою постає проблема формування творчої особистості.

Для кожного вчителя дуже важливо оволодіти цією сукупністю прийомів та засобів, за допомогою яких у школярів у процесі навчання розвивають комунікативні вміння, виховується воля, виробляється зосередженість, виникає бажання вчитися, долати труднощі.

Інтерактивні технології навчання базуються на використанні методологічної системи, основу якої становлять активні методи навчання, що забезпечують формування особистісно, професійно та соціально значущих якостей учнів через інтерактивізацію учасників за рахунок спеціально створених умов навчального середовища. Інтерактивні технології навчання застосовуються на тільки для глибшого розуміння і засвоєння інформації, а й її використання, що дозволяє сформувати систему знань з даної дисципліни та включити її до власних надбань учня.

Завдання вчителя – виховувати творчу особистість, обумовлює перед школою необхідність залучення учнів до таких видів діяльності, в яких би мали проявлятися творчі здібності дитини. Кожен урок має бути творчим актом, в якому і педагог, і учень з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини.


ЛІТЕРАТУРА

1. Вітенко І., Марцинишин В. Практичні роботи з географії України. – Тернопіль, 1999.

2. Географія та основи економіки в школі. – 2002. – №6.- С. 2-3;2001.- №4.- С. 33-35; 2003. – №6. – С. 23-25; 1997. – №4. – С. 20-22.

3. Державна програма «Освіта» (Україна XXI століття).

4. Закон України «Про освіту».

5. Малая О. І. Інтерактивні та ігрові форми навчання на уроках  географії // Географія, краєзнавство, туризм. – 2002. – №3.

6. Масляк П., Тищенко П. Географія України. – К.: Зодіак – Еко, 2000.



7. Пометун О., Пироженко Л.Сучасний урок. – К., 2004. – С. 64-66.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка