Терепа Л. М. Вправи та ігри для розвитку творчих здібностей молодших школярів Шепетівка 2011р



Скачати 356.66 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір356.66 Kb.
Терепа Л.М.


Вправи та ігри

для розвитку творчих здібностей

молодших школярів

Шепетівка

2011р

Управління освіти виконавчого комітету

Шепетівської міської ради

Методичний кабінет


Вправи та ігри

для розвитку творчих здібностей

молодших школярів

Терепа Людмила Михайлівна

Вчитель початкових класів

Спеціаліст вищої категорії

Старший вчитель

Схвалено науково-методичною радою Шепетівського навчально- виховного об'єднання №2 ( протокол №2 від25.10.2011 р.)

« Вправи та ігри для розвитку творчих здібностей молодших школярів». Упорядник Терепа Л.М. - 2011р.

Система творчих завдань впливає на мислення , мову , уяву , активність дитини. Творчі завдання дозволяють широко спиратись на суб'єктивний

досвід дитини і цілком співзвучні з концепцією

особистісно- орієнтованого навчання.

Робота над творчими вправами здійснюється поетапно і впливає на мислення , мову , уяву, активність дітей. Творчі завдання допомагають у формуванні творчого мислення дітей. Зорова наочність у сполученні зі слуховою, руховими і тактильними відчуттями допомагають дітям одержати уявлення про особливості того , чи іншого предмету, теми.

При цьому працюють і розвиваються такі механізми мислення як аналіз, синтез, розвивається образна мова дітей. У момент виконання творчих завдань у дитини виникає активна уява.

У коло завдань входять такі , що допомогли б дитині відштовхуючись від конкретного аспекту

теми, прийти до осмислення її художньої цілісності.




РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь – який вид діяльності не може обійтися без нього. Воно лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок. Саме тому так важливо сформувати у молодших школярів основи образного та логічного мислення.



Образне мислення – основний вид мислення дітей. І, як свідчать дослідження, вже в цьому віці з допомогою спеціального тренування діти можуть оволодіти багатьма можливостями, пов’язаними з цим видом мислення. Наприклад, вони можуть навчитися подумки перетворювати образи реальних предметів, будувати наочні моделі (на зразок схем), які відображують суттєві властивості об’єктів або явищ, планувати свої дії подумки.

Щоб дитина навчилася всього цього, тренування образного мислення на цьому віковому етапі слід спрямовувати на розвиток таких здібностей:



  1. Уміння здійснювати оперування образом подумки. Це означає – здійснювати з ним різні мисленнєві перетворення (дії), наприклад такі як: поворот, перегрупування початкових елементів, розчленування та з’єднування їх в цілість та інші.

  2. Уміння орієнтуватися в просторі за допомогою простої план-схеми, а також розвиток уміння самостійно її створювати. Формування таких уявлень передбачає перш за все розвиток вміння будувати еле­ментарні схематизовані образи простору і застосовувати їх в ре­альній ситуації.

  3. Уміння "читати" і створювати прості схематичні зображення рі­зноманітних об'єктів. Саме тому дії образного мислення часто характеризують, як дії для побудови і застосу­вання схематизованих образів, які відображають зв'язки і від­ношення реальних об'єктів.

  4. Уміння планувати свої дії подумки. На певному етапі розвитку образного мислення у дитини виникає ще одна важлива здатність - здатність планувати свої дії подумки. Завдяки цій здатності у неї з'являється можливість попередньо уявити те, що вона отримає внаслідок своїх зусиль.

Адже, оперуючи предметами подумки, уявляючи різні варі­анти їх можливих перетворень, можна швидше прийти до пра­вильного рішення, ніж виконуючи реальні дії.

ТРЕНУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ

Логічне мислення формується на основі наочно-образного і є вищою стадією розвитку мислення взагалі. Процес досягнення цієї стадії доволі тривалий і складний. Пояснюється це тим. що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише ви­сокої розумової активності, але й передбачає наявність у люди­ни певної суми знань про спільні і суттєві ознаки предметів та явищ навколишнього світу.



ВПРАВИ ТА ІГРИ НА РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ

  1. Словниково-логічні вправи

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

      1. калина, ліщина, … - це

      2. помідор, огірок, капуста, … - це

      3. ялина, верба, … - це

      4. курка, гуска, індик, … - це

2. Дібрати видові назви до родових:

Дитячі журнали – це…

Жіночі імена – це…

Кіногерої – це…

Одяг – це…

Квіти – це…

3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:

М..р..з Г..з..та Д..в..ий

С..і.. Кн..г.. В..л..к..й

Л..д Ж..рн..л К..р..тк..й

К..в..н К..ша В..да

4. Узагальнити через протиставлення:



  1. дуб – дерево, а смородина - …

  2. плаття – одяг, а черевики - …

5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:

Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.

(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)

6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):



  1. легка, м’яка, біла - …

  2. струнка, висока, білокора -…

  3. пухнаста, руда, працьовита -…

7. Визначити предмет за його діями:

  1. літає, падає, покриває, блищить, скрипить

  2. світить, гріє, усміхається, зігріває -…

8. Дати визначення предмета:

Мак – …


Вовк -…

Лебідь -…

9. Відгадування загадок на підставі опису окремих ознак. Пропонуються додаткові завдання.

Завдання. До відгадки підібрати прикметники з запропонованих слів.

Загадка. Була дитиною – не знала пелюшок. А стала старою – сто пелюшок мала.

Запропоновані прикметники: велика, зелена, колюча, головата, квадратна, соковита, кругла, зелена, весела, ніжна, тендітна.

Завдання 2. До відгадки підібрати якнайбільше прикметників.

Загадка. Була зелена я, маленька. А потім стала червоненька. На сонці почорніла я - значить, що достигла я.

Завдання 3. До слова-відгадки підібрати слова-синоніми (антоніми).

Загадка. Чорне сукно лізе у вікно.

Антонім – день.



Загадка. Коли нема чекають, коли прийду – тікають?

Синонім – злива.

10. «Групування слів»

Завдання. Скласти можливі групи слів зі слів записаних на дошці (ускладнений варіант цього завдання – скласти можливі групи з вказаної сторінки читанки).

Карась береза портфель

Тополя щука олівець

Акула пенал опеньок

Маслюк кит підберезовик

Мухомор бліда поганка альбом

(відповіді можливих груп)

Карась, щука, акула, кит – живуть у воді.

Щука, акула – риби хижаки.

Маслюк, підберезовик, опеньок – їстівні гриби.

Мухомор, бліда поганка – їстівні гриби.

Пенал, олівець, альбом – шкільне приладдя.

11. «Словотворці»

Від поданих слів утворити якнайбільше спільнокореневих.

Сіль, літо, день, дорога.

12. «Чарівні перетворення»

Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.

Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка – Ніка – Ніла – Ніна.

13. На формування навичок миттєвої, або швидкої реакції у доборі слів.

Миттєва реакція – назвати слово, протилежне до запропонованого за 1 секунду.

Швидкість реакції – за регламентний час (3 хв.) підібрати слова що називають протилежну дію (ознаку).

А) Б)

Підпливати - Хворий



Погасити - Старий

Співати - Бідний –

Опускати - Веселий

Стояти - Широкий

Зламати - Злий –

Принести - Темний

Дружний –

Товстий –

Білий –

Сухий –


14. На розвиток комунікативних навичок учнів.

Завдання. Аргументуй свою думку дописавши подане речення.

Я люблю спілкуватись з учнями класу, бо…

Коли я отримаю погану оцінку, я…

Якщо я не вивчив уроку без поважної причини, то…

У лісі не можна галасувати, тому що…

Не можна близько підходити до пташиного гнізда, тому що…

На уроці треба бути уважним, бо…

15. «Шифрування за допомогою картинок».

1) Виділити в назвах предметів, зображених на картинках (від трьох до шести картинок), перші звуки й скласти з цих звуків слово.

Наприклад: кінь, іграшки, телефон – «кіт»; морква, автобус, качка –«мак»; кран, око, ваза, дерево, рука, автобус – «ковдра».

Зауважу: звук у назві предмета слід брати без змін, тобто якщо на картинці він м’який, таким він має лишитися й у слові. Не варто добирати для зображення предмети, в назвах яких є апостроф.

2) Виділити в назвах предметів останні звуки й скласти з них слово.



Наприклад: яблуко, вінок, відро – «око»; хліб, лампа, гриб, огірок, морква – «бабка»; машина, кавун, книга, банан, бджола, колос – «ананас».

3) Виділити в назвах предметів другі від початку звуки. Скласти нове слово.



Наприклад: квітка, малина, стіл, лампа – «вата».

4) виділити в назвах предметів, зображених на картинках, розташованих в одну лінію, різні за порядком від початку (під кожною картинкою вказано конкретну цифру) звуки і скласти з них нове слово.



Наприклад: заєць (перший звук), вуж (другий звук), куб (третій звук) – «зуб».

Ускладнення: картинки можна розмістити по всій площині аркуша, а порядок звуків вказати стрілками; картинки розташувати по колу (в пелюстках квітки або по секторах).

Наприклад: ліжко (перший звук), кіт (другий звук), годинник (восьмий звук), заєць (другий звук), риба (перший звук) – «лікар».

  1. Ігри

        1. «Ланцюжок»

Учитель показує учням ланцюжок (на малюнку або справжній), звертає увагу дітей на те, як одне кільце з’єднане з іншим. Пропонує зробити ланцюжок із слів так, щоб вони з’єднувалися однаковими складами.

Наприклад: Віра – ракета – тато – товар – варениця - …

Якщо хтось із дітей дуже довго розмірковує, помиляється чи повторює вже назване слово, він вибуває з гри. Так кількість гравців поступово зменшується, і перемагає той, хто залишиться до кінця гри.



  • Сова – вага – галка – канапа – парта – тато…

  • Ваза – заголовок – вокзал – залізо – золото – товариш…

  • Мавпа – панчоха – халва – валянки – килим – лимон…

  • Фарба – бабуся – сяйво – дама – мама…

  • Сорока – каша – шабля – лялька – калина – наука…

  • Зима – малина – нафта – тарілка – канава – вата…

  • Нора – ракета – тайга – гарбуз – бузина – начинка…

2. «Слова-переверти»

Учитель пропонує дітям прочитати незвичні слова-переверти і пояснити значення їх, якщо читати зліва направо та справа наліво.

Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.

Учитель пропонує дітям прочитати інші слова-переверти спочатку зліва направо, пояснити, яке значення кожного з них.



Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.

А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінився їхній зміст, значення.

3. «Хто більше?»

Учитель пропонує дітям із слова «ластівка» скласти якнайбільше слів, використовуючи тільки ті букви, з який воно складається. Перемагає той, хто складе найбільше слів.



ЛАСТІВКА

Стіл, лак, салат, кава, вітала, тікала, тікав, сітка, лавка, віл, кіт, світ, сіла, Савка, літа, така…



МУЗИКАНТ

Танк, музика, кант, кузина, муза, зима, таз, туз…



САДІВНИК

Сад, сів, сік, садив, віник, Іван, нива, два, сани, він, вік…



СОЛОДКА

Сода, сад, коло,коса, косо, колос, лак…

4. «Зайчик»

Учитель пропонує дітям прочитати склади, «стрибаючи», як зайчик, «з однієї купинки на іншу».

По гу сам то зе бо ка до у ло лі зує ро а

1 6 8 12 14 10 2 4 9 11 13 3 5 7

(Показує дорогу, а сам у болото лізе).

Яке сі та зі м’яч ке ко й ко лляч

1 2 5 8 3 6 4 7 10 9

(Яке сім’ячко, таке й зіллячко).

5. «Збери слово»

Учитель пропонує дітям прочитати слова кожного рядка, взяти з першого слова першу літеру, з другого – другу, з третього – третю і т.д. й одержати нове слово.

Риба, рак, макарони, поле, салат, пір’їна – ракета.

Шия, скло, слово, масло, ручка – школа.

Парк, сіно, ліс, рідня, лілія – пісня.

Метро, дощ, сова, гора – мова.

6. «Навіщо і чому»

Гру побудовано за принципом «запитання (пропозиція) – відповідь». Вихователь запитує (пропонує зробити, сказати), а дитина має дати розгорнуту відповідь.

Запитання на визначення мети


  • Як гадаєш, навіщо ти відвідуєш школу?

  • Навіщо потрібний телевізор?

  • Навіщо людям потрібний одяг?

Запитання на встановлення причини

  • Чому взимку надворі сніг не тане?

  • Чому риби плавають, птахи – літають, а люди ходять по землі?

  • Чому предмети падають униз, а не вгору?

Запитання на пропозиції для прийняття рішення та планування власних дій

  • Дмитрик розбив чашку. Що йому треба робити?

  • Уяви, що ти заблукав у місті. Що робити? Як вчинити найкраще?

  • У нас завтра у класі день іменинників. Перелічіть усе, що ми повинні зробити.

7. «Універмаг»

Дитині-«продавцеві» видають товар (предмети побуту, одягу, іграшки), який треба розсортувати за призначенням – класифікувати.

8. «Потяг»

Учитель розкладає перед дітьми 10 сюжетних картинок. Діти мають розмістити їх у правильній послідовності – утворити потяг. Потім вагончики треба скріпити. Для цього діти мають використати маленькі картинки із зображенням різних предметів, які потім треба назвати одним узагальненим словом (меблі, посуд, іграшки).

9. «Що підходить?»

У вчителя та дитини – по одному набору карток. Учитель дістає і показує певну картинку зі свого набору, а дитини відповідно має вибрати зі свого набору таку картинку, яка найбільше пасує за змістом до пропонованої вихователем. Наприклад: обличчя – очі, букет – квітка, страва – ложка тощо.

10. «Придумай сам»

Учитель називає слово, а дитина добирає до нього слово з близького поняттєвого кола або слово-характеристику. Наприклад: будинок – цеглина, голка – тканина, ніж - гострий.



ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

1. Гра «Склади вірш»



  1. ____ ____ ____ навкруги

____ ____ ____ сніги

____ ____ ____ цариця

____ ____ ____ ____ білолиця


  1. ____ ____ ____ ____ слід

____ ____ ____ ____ лід

___ ___ ___ ___ ___ білими

____ ____ ____ ____ килими


  1. Ходить зима __________

Закутується __________

2. Вправа «Реклама»

Назвати якомога більше призначень даного предмета (не тільки реальні, а й уявні і фантастичні).

3. Гра «Поверхи»



Наприклад: на якому поверсі і чому поселили Чебурашку, Попелюшку, Зайця і Вовка, Козу і семеро козенят?

4. Перелічи усе, що потрібно зробити, коли готуєшся до дня іменинника (до зустрічі птахів, до дня народження мами і т.д.).

5. Гра «Схожі хвостики»

За правилами гри учні добирають слова, схожі за звучанням до тих, які запропонував учитель. Потім можна продовжувати гру самостійно – діти самі називають початкове слово, а відтак разом шукають подібні до них за звучанням.

Мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка…

Суниця – спідниця, синиця, полуниця…

Пташка – ромашка, комашка, Чебурашка…

Їжачок – черв’ячок, павучок, бичок…

Рама – мама…

Слон – талон…

Дочка – бочка…

Вода – біда…

6. Гра «Закінчи рядок»

Цікаве завдання: дітям потрібно продовжити рядок. Наприклад.

Ко-ко-ко – ми купили молоко.

Ки-ки-ки – подай-но, доню, води.

Ку-ку-ку - …

Ма-ма-ма - …

Мо-мо-мо - …

Гр.-гр-гр - …

Ар-ар-ар - …

7. Гра «Доповни прислівя»

Вода потекла, весну…(принесла).

Грак на горі – весна на…(дворі).

Зробив діло – гуляй …(сміло).

Стук,грюк,аби з …(рук).

Поспішиш – людей …(насмішиш).

І сам не гам, і другому не …(дам).

На язиці густо, а на ділі…(пусто).

Хто багато читає, той багато…(знає).

8. Гра «Відгадай загадку»

На початку уроку керівник залучає дітей до гри, в якій за умовою вони мають відгадувати загадки так, щоб останнє слово-відгадки збігалося з римою вірша.



Наприклад:

Довгонога, чорно-біла,

У гніздо на хату сіла,

Довгим дзьобом, знай, тукоче,

Ніби щось сказати хоче.


    • Де ж це ти була?

    • Далеко.

    • Як зовуть тебе?

    • …(лелека).

* * *


В небі хмарка пролітала,

Білий пух порозсипала.

Він на землю міцно ліг.

Називають його …(сніг).

* * *

У вагоні світло, чисто,



За вагоном – темнота.

Довго їдемо ми містом,

Раптом поїзд виліта

З підземелля на Дніпро –

Гарне в Києві - …(метро).

9. Гра «Зроби веселинку»

Художниця

Малювала тигра внучка:

Замість тигра вийшла…(Жучка).

Кіндрат


От Кіндрат, так Кіндрат!

Зуб зламав об…(мармелад).

Кіт-рибалка

Кіт-рибалка у човні

Мріє на світанні

- От якби зловить мені

Карася в …(сметані).

10. Гра «Дописати 2 рядочки, щоб вийшли веселі вірші»

Раз цибуля вийшла з хати,

Хто їй стрівся, мусив чхати…

Їв лелека

Кашу з глека…


Джміль ромашці щось на вухо

Прошептав і полетів…

Йшла синичка до кринички,

Загубила черевички…


11. Вгадай за порівнянням

Це один із варіантів «Гри у порівняння». Кожен охочий задумує будь-який предмет і знаходить для нього порівняння(3-5). На заняттях діти мають за цими порівняннями вгадати задуманий предмет і обов’язково виділити найкраще порівняння. У подальшому гру можна ускладнювати вимогами щодо форми викладення: хай порівняння звучать у формі загадки.

12. Хто найцікавіше порівнює

Діти приносять на заняття найрізноманітніші предмети (перо, ялинкову шишку, гілочку тощо). Кожен придумує кілька порівнянь, які колективно оцінюються. Влучні і найкращі порівняння заносяться до «Зошита відкриттів», тобто кожна творчо виконана справа, що є неординарним відкриттям. Проведення цієї гри вимагає від педагога великого такту: гра не повинна перетворюватися на конкурс, не ставляться й оцінки.

13. Будуємо ланцюжок

Після того, як діти навчилися вловлювати характер зв’язку і добудовувати пари за поданою моделлю, можна перейти до цієї захоплюючої гри. Граємо в неї так.

Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід зліва повинен назвати інший, що якимось чином пов’язаний із попереднім. Наступний учасник називає новий предмет, який пов’язаний із попереднім.

Наприклад:

Телевізор – антена – зображення – художник – пензлик - …

У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний неординарний, але чіткий і цікавий хід.

Окрім зв’язків за суміжністю (в тому числі: ціле – частина), за схожістю і контрастом, у цій грі можуть бути використані зв’язки слів за звучанням (рими). Додаткові можливості розкриває в цій грі багатозначність слів.

14. Чим зв’яжеш?

Кожен із гравців задумує ланцюжок з чотирьох або трьох слів, пов’язаних між собою непередбаченими, але безперечними зв’язками. Учасникам називають лише перше і останнє слово, за якими треба відновити ланцюжок або придумати свій.



Наприклад: скріпка - … - дзвоник; приймач - …- жираф.

Можливі варіанти розв’язання таких зв’язків:

Скріпка – зошит – урок – дзвоник; приймач – радіопередача – жираф.

15. Десять прикладів

Навмання беруть слово (спочатку іменник, а потім можна й інші частини мови) із будь-якого тексту. Кожен намагається якомога швидше знайти десять випадків можливого використання і вживання цього слова.
РОЗВИТОК УВАГИ

Увага – зосередженість, спрямованість свідомості людини у даний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті, явищі події образі, душі, тощо.

Особливу роль відіграє увага в навчальній роботі школярів. Зосередженість, спрямованість свідомість учня на певні предмети та вища необхідні на всіх етапах його навчальної діяльності. Часто нерозуміння навчального матеріалу, поява помилок під час виконання самостійних завдань, пояснюються не відсутністю здібностей до цих видів занять, не слабою кмітливістю, або поганою пам’яттю, а недостатньою уважністю.

Психологи встановили, що чим вищий рівень розвитку ува­ги, тим вища ефективність навчання. Неуважність — одна із найпоширеніших причин поганої успішності дітей молодших класів. Чим викликане це явище? Виявляється, навчання ста­вить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звик­ла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес їх виконання вимагає довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. І щоб оволодіти усіма новими знаннями та навиками, дитині по­трібно навчитися керувати своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А для цього необхідно тренувати здатність бути уважним з допомогою ігор і спеціальних вправ.

Здатність керувати увагою має дуже важливе значення для ігрової і навчальної діяльності дитини. Невміння швидко переводити увагу може викликати у дітей труднощі тоді, коли потрібно, наприклад, від гри перейти до навчального завдання або читання книжки, послідовно виконати певні вказівки дорослого, під час виконання завдання здійснити різні розумові дії у заданій послідовності. У цих випадках зазвичай кажуть, що такі діти розсіяні. Вони зосереджені чи сильно захоплені однією дією і не можуть швидко перевести увагу на іншу. Це явище часток спостерігають у дітей з інертним, флегматичним типом темпераменту. На несподівано поставлене запитання така дитина від­повідає не відразу, хоча й може знати відповідь на нього. їй по­трібна пауза, щоб перевести увагу на новий зміст. Проте мож­ливо підвищити показники переведення уваги шляхом спеці­ального тренування.

ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ

1. «Друкарська машинка»

Кожному гравцеві присвоюється 1-2-3 літери алфавіту ( в залежності від кількості учасників, щоб усі літери були розподілені). Потім придумується слово або фраза з 2-3 слів. На сигнал ведучого учні починають «друкувати». Коли слово буде «надруковане», всі дружно плескають.

2. «Муха»

Для гри необхідна класна дошка з розкресленим на ній ігровим полем із 9 клітинок (3х3) і невелика присоска (або шматок пластиліну), яка виконує роль «дресированої мухи». «Муха» може пересуватися за командою з однієї клітинки в іншу. Стартове положення «мухи» - центральна клітка ігрового поля. Команди подаються учасниками гри почергово. При цьому потрібно слідкувати, щоб «муха» не вийшла за межі поля. Після цих пояснень починається сама гра. Вона проходить на уявному полі, яке кожен з учасників уявляє перед собою. Якщо хтось із гравців губить нитку гри або «бачить», що «муха» вийшла за межі поля, він подає команду «Стоп!» і, повернувши «муху» на центральну клітинку починає спочатку.

Ускладнювати гру можна збільшенням кількості клітинок (4х4) або кількості «мух». В останньому випадку команди подаються кожній «мусі» окремо.

3. «Хор»

Один із учасників гри – «відгадувач». Він виходить із приміщення. Інші гравці беруть 2-3 рядки з відомого вірша, і кожен учень отримує по одному слову. Входить «відгадувач». По команді ведучого учасники разом вимовляють кожний своє слово. Потрібно відгадати рядки з вірша. Якщо «відгадувач» не може впоратися із завданням, «хор» повторює слова вірша.


4. «Меблі»

Учасникам гри пропонують уявити себе якимось предметом інтер’єру і зайняти відповідні місця в приміщенні. Один із гравців – «господар» кімнати – ознайомлюється з інтер’єром. Його можна уявити за допомогою виразних поз учасників гри. Після цього «господар» виходить із приміщення. Проте, з’являється його «син» - пустунчик і робить перестановку у приміщенні. «Господар» повинен усе розставити так, як було.

5. «Які звуки повторюються?»

Варіант 1. Ведучий зачитує 4-5 слів, у кожному з яких зустрічається якийсь один звук. Наприклад: хліб – відро – пролісок – камінь. Учні визначають звук, який повторюється в кожному слові.

Варіант 2. Дається набір слів, у яких повторюються 2 звуки. Наприклад: книжка – нитка – тканина – нирка – ноги.

6. «Блискавка»

Діти читають в нормальному темпі текст. Цей текст переривається командою вчителя «Увага». І дається команда «Блискавка». Учні прискорюють темп до свого максимуму, пильнуючи, щоб не губилося розуміння прочитаного. По команді вчителя закінчують читати і рахують кількість прочитаних слів. Визначається переможець гри.
РОЗВИТОК ПАМ´ЯТІ

Уже у першому класі вчорашнє дошкільня знайомиться з величе­зною кількістю нової для нього інформації, яку слід сприйняти, осмислити і засвоїти. Одночасно малюк потрапляє у незвичні для нього обставини навчальної діяльності, яка дуже відрізняється від його попередньої переважаючої форми діяльності – ігрової. Адаптація до нових умов стане значно легшою для дитини, якщо в неї вже бу­дуть достатньо розвинуті базові інструменти активного пізнання навколишнього світу, а саме: сенсорні здібності і довільна пам'ять.



Пам’ять - це запам'ятовування, збереження і, пізніше, відтворення людиною власного досві­ду. У пам'яті розрізняють такі процеси як запам'ятовування, збереження, відтворення і набування. Залежно від мети діяльності пам'ять поділяють на мимовільну і довільну.

До 6 року життя у психіці дитини з'являється важливе новоутворення у неї розвивається довільна пам'ять. Правда, до довільного запам'ятовування і відтворення малюки вдаються порівняно рідко, коли така необхідність виникає без­посередньо під час їхньої діяльності чи коли цього вимагають дорослі. Проте, саме цьому видові пам'яті відводиться найваж­ливіша роль у майбутньому навчанні в школі, оскільки завдан­ня, що виникають в процесі такого навчання, як правило, вима­гають ставити спеціальну мету запам'ятати. На першокласника насуватиметься лавина нових понять, правил, завдань, інфор­мації, більшість з яких зовсім не будуть яскравими, вражаючими чи цікавими такою мірою, щоб вони могли за­пам'ятовуватися мимовільно. Дитині необхідно буде робити для запам'ятовування свідомі вольові зусилля і використовувати пе­вні способи. А цього можна і слід навчитися попередньо.

У молодших школярів потрібно розвивати усі види пам'яті - об­разну і словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і опера­тивну (і тому для усіх цих видів нижче будуть запропоновані розвиваючі ігри). При цьому основну увагу все ж слід звернути на розвиток вміння керувати процесами пам'яті, незалежно від того, на який термін і якого виду матеріал запам'ятовується.
ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ

1. Описати похвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть труднощі, необхідно зайнятися чимось іншим, а через 20-30 хв спробувати згадати ще раз.

2. Вибрати 2-3 сюжети для роздумів (кінофільм, плани на завтра). Присвятити 3 хв на роздуми про кожен із сюжетів. Під час перших трьох хвилин думати тільки про перший сюжет, потім перейти до другого, третього. Під час кожної фази необхідно уникати розсіювання думок, а особливо згадок про інші сюжети.

3. Необхідно рахувати у зворотному порядку, починаючи з 200, віднімаючи при цьому від кожного наступного числа 3 (4,5,6…). Наприклад: 200-197-194-191-…

4. «Античас»

Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді (театр, магазин, прогулянка на природу). Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи всі події в ній у зворотному порядку.

5. «Повтори навпаки»

Ведучий зачитує 1-3 складові слова – учень повторює їх, вимовляючи навпаки. Наприклад: сон – нос, бар – раб, село – олес і т.д.

6. «Запамятай і змалюй»

Ведучий демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур. Після цього кожен з учнів відтворює в зошиті це по пам’яті.

Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також змінювати їх на інші знайомі для дітей об’єкти.

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК УЯВИ ТА ФАНТАЗІЇ

1. За допомогою міміки жестів один учень показує іншим дітям задумане слово. Ті намагаються його відгадати, вимовляючи свої варіанти по черзі вголос.

2. Уявіть себе півником, ведмедем, будильником, лікарем…

Пофантазуйте і покажіть діями, імітацією звуків.

3. Розкажіть казку «Червона Шапочка» навпаки (персонажі добрі міняються зі злими).

4. Гра «Чи таке буває?»

Учитель пропонує ситуацію. Наприклад: вертоліт летить у небі; миша в дзеркалі живе. Дитина повинна уявити собі цю ситуацію й сказати чи таке буває, про що йдеться. Якщо ситуація суперечлива, то треба дослідити її всім разом і знайти правильну відповідь.

5. Гра «Живий звук»

Вчитель пропонує описати звук (дощ, дзвоник, скрип дверей). Для цього він запитує гравців: Який він – товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, гострий чи тупий…
6. «Закінчи розповідь»

Вчитель зачитує початок речення або 2-3 фрази розповіді. Наприклад. Я пішов до ванної кімнати вмитися. Відкрив кран, і тут раптом … Завдання гравців – скласти якомога більше незвичайних та оригінальних варіантів його закінчення.

7. «Буріме»

Учитель пропонує 2 пари рим – кінцівки чотирьох рядків віршика, причому, рядки можуть римуватися по-різному. Гравцям необхідно скласти початок кожного рядка й отримати власний римований вірш.

8. «Ці три слова обов’язкові»

Керівник навмання обирає з будь-якої книги 3 слова, а також пропонує гравцям вигадати й розповісти історію, в якій обов’язково фігуруватимуть ці слова. Перемагає той, хто першим вигадає найцікавішу історію.



Розвиток творчих здібностей та гнучкості мислення у дітей
На початку ХХІ ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов’язано з тим, що орієнтація шкіл на формування в учні в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя. На жаль у більшості нинішніх випускників загальноосвітніх шкіл не розвинене творче мислення, вони слабо підготовлені до узагальнення отриманої інформації, перетворення її в гнучкі системи, придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях; фактично не підготовлені до творчого аналізу ситуації. Проте відомо, що діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумове керівництво з боку вчителя.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчальна виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення.

Свого часу К.Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша для дітей. Цю ідею Е.Ушинського застосував В.Сухомлинський. Сухомлинський запропонував власну систему навчання мислити. Під системою уроків мислення В.Сухомлинський розумів школу думки, без якої не уявляється “повноцінної, ефективної розумової праці на всіх уроках не тільки в початковій школі, а й в наступні періоди навчання та розумового розвитку. Вона, ця школа, є фундаментом творчих розумових сил, необхідних для опанування нових і нових знань”.

Характерними умовами системи уроків мислення. Розробленої В.Сухомлинським, були:



  1. Висока ерудиція педагога.

  2. Управління мисленням учнів має починатися ще до уроку.

  3. Необхідність підготовки не до окремого уроку, а одразу до кількох, тобто до системи уроків.

  4. Окрема увага має приділятися безпосередній організації розумової діяльності. На уроці.

  5. Дбання про розвиток мислення школярів на уроці потребує особливостей перебігу у них психічних процесів, зокрема, процесу мислення.

  6. Емоційне забарвлення уроку полегшує пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвитку їхнього мислення.

  7. Мислення, безумовно, процес суто індивідуальний.

Отже, В.Сухомлинський важливим завдання вважав навчити дитину мислити, “пізнати світ і себе в ньому, пізнавати багатство науки, мистецтва, природи – вчив жити через виховання в собі мислителя. А відтак, усе робив для розбудови національної школи мислення, де панує радість творчості, активно формується людська індивідуальність, розцвітає жива душа...”

Про необхідність розвитку логічного мислення йдеться в пояснювальних записках до навчальних програм, про це пишуть у методичних посібниках для вчителів, але конкретної програм формування логічних прийомів мислення немає. І тому робота ведеться без знання конкретної системи прийомів їх змісту і послідовності формування. А це призводить до того, що досить велика кількість учнів не володіє початковими прийомами логічного мислення навіть у старших класах, і це, у свою чергу, зумовлює неповноцінне засвоєння навчального матеріалу протягом 10 років. 10 років неякісної праці. Чи не забагато.

Чому один і той же матеріал одна дитина схоплює миттєво, друга – повільно, а третя взагалі не розуміє? Чи не тому, що в першому випадку мию, образно кажучи, сіємо зерно вже в підготовлений у дошкільному дитинстві грунт, у другому – у зораний та не якісно. А в третьому – на висушений грунт, якого не торкалася рало? І грунт цей – сформованість у дитини логічних прийомів мислення: вміння порівнювати, аналізувати.

Ми говоримо: “Порівняй”, а дитина не знає, як це робиться. Виявляється, цього також треба вчити. Або звертаємося до учня: “Проаналізуй умову задачі”, але не пояснюємо, що таке аналіз. Не розуміючи точного значення дії, яку дитина має виконати, вона охоплює не сутність, а лише форму. Діти шукають площу прямокутника, множачи довжину на ширину, не розуміючи головного: чому треба множити. А тому і помилки. Адже надзвичайно важко запам’ятати безліч не пов’язаних між собою фактів. Наприклад, дитина впевнено додає в стовпчик, розказує, яку цифру записуємо, де а яку запам’ятовуємо переносимо. Виникає запитання – “Чому робимо саме так а не навпаки?”

Дитина розгублюється, тому що формою вона оволоділа, а принцип розрядної дії лишився поза увагою.

Незнання, нерозуміння накопичується, і через деякий час втрачається інтерес до навчання. Коло замикається.

Отже, починати треба з підготовки гнуту, з розвитку логічного мислення, азбуки навчання.

Наприклад гра “Знайди зайве слово”.


Дуб (який?) старий високий, білокорий, гіллястий.

Вишня (які?) смачні, червоні, достиглі, міцні.

Книжка (яка?) цікава, нова, висока, улюблена.

Яка схема підходить до слова « вовк»?

4336, 6343, 3346, 3436, 4363.

Діти мають проаналізувати буквений склад слова «вовк», помітити в ньому дві однакові букви, їх місця у слові (1 і 3) і за цими ж ознаками відшукати схему. В даному випадку це буде схема 3436. Подібні за­вдання можна проводити не тільки з цифровими схе­мами, а й з геометричними фігурками, з буквами іноземних азбук тощо.

Наприклад, яка схема підходить для слова «тополя»!

1)  - 2)-   3) - -  4) 

3. Хто або що найбільше відрізняється від інших?

Наступний крок — навчити дітей виділяти суттєві і несуттєві ознаки.

Для цього використовується інший прийом — прийом зміни ознак. Розглядаючи один і той же олівець, спробуємо змінювати ознаки:

з довгого на короткий,

з червоного на синій,

з товстого на тонкий,

з дерев'яного на пластмасовий, —

діти помічають, що олівець залишається олівцем, а от якщо замінити грифель на кульку, то отримаємо кулькову ручку.

А це означає, що грифель — суттєва (важлива) оз­нака олівця, а довжина, колір та ін. — ні.

Чудовими тренувальними вправами для розвитку вміння виділяти суттєве є такі психологічні тести:

1) Місто (автомобілі, будинки, велосипеди, ву­лиці, супермаркети).

2) Війна (літаки, танки, солдати, гранати, гарма­ти, бої).

3) Гра (карти, гравці, шахи, правила, м'яч, штраф).

4) Річка (берег, риба, рибалка, вода, ряска)

5) Стіл (чай, скатертина, ніжки, чашка, дерево, кришка).

6) Сад (рослини, собака, огорожа, кущ, земля) та ін.

Вправи для розвитку зорової та слухової пам’яті


  1. Прочитайте тричі написані нижче слова, спробуйте їх запам’ятати.

Мати брат Діти Людина

Добра дитина чоловік тьотя Тепер ці слова закрийте аркушем паперу і письмово дайте відповіді на наступні запитання.



  • Скільки букв в останньому слові?

  • Скільки букв містить у собі тільки один склад?

  • Запишіть перше слово третього стовпчика?

  • Скільки слів закінчується на приголосний? Запишіть їх.

  • Скільки слів закінчується на букву “а”? Запишіть їх.

  1. Завдання на тренування по пам’яті уваги та швидкості реакції.

  1. Кожній дитині видається заготовка, зміст якої наведено нижче.

1. 1 2 3 4 5 6 7

2.

3.

4.

5. РЕКЛАМА



6. 11 2 5 =

8 4 1 =


7 2 4 =

9 8 6 =


13 4 2 =

7.Вітя, Ірина, Йогурт, Ніна, Альбом.

Кожній дитині пропонується заповнити вищенаведену заготовку відповідно до завдання, зміст якого вчитель читає вголос. На всі сім завдань відводиться 3 хвилин.

(номер завдання відповідає номеру на заготовці).



  1. Під номером один ви повинні провести похилу лінію так, щоб вона проходила під непарними і над парними числами.

  2. Проведіть у прямокутнику діагональ так, щоб вона йшла з лівого верхнього кута в правий нижній.

  3. Перед вами “обличчя” людини намалюйте їй праве око та ліве вуха.

  4. Між другою і третьою вертикальними лініями поставте четверту букву слова Сонце, а між першою і другою – суму першої та четвертої цифр нинішнього року.

  5. У наведеному слові підкресліть усі приголосні, а всі голосні – закресліть.

  6. У парних рядах запишіть суму всіх чисел, а в непарних - - від першого відніміть суму другого і третього.

  7. З перших букв даних слів складіть нове слово, підберіть до нього антонім.

Завдання, які зорієнтовані на поповнення словникового запасу і на розвиток мовлення.

Завдання 1. З кожного рядка виберіть лише ті букви, які не повторюються і складіть з них побажання. На всю роботу відводиться дві хвилини. (Записую ряди букв на дошці, або даю кожному учневі відповідну заготовку на аркуші паперу)

А О Н О О Е А Д Д

Х П А Р П Й Р И И

Е П В Ф Е А Ф П М

В Ю Л З Л А Ю Л Ю

Г Ц И Д Ц Ж Г Ц Г

Щ З С У З Т А З У

О А Ь А Т О И О А

Відповідь: Нехай вам завжди щастить.



  1. Замініть даний опис у кожному стовпчику буквами і ви зможете прочитати два слова. На все завдання вам дається три хвилини. (Вчитель записує завдання на дошці).

Буква після буква К,

Друга буква алфавіту,

Буква перед К,

Буква після букви Т,

Буква після Л,

Буква перед М,

Кругла буква алфавіту,

Буква перед Л,

Буква перед О

Перша буква алфавіту

Відповідь. Лимон

Відповідь. Булка

Дуже часто на уроках виконують діти дуже легенькі завдання:

В наборі букв знайти по два слова:


  • Вийміть з букета садову квітку та квітку лісову

Т Л О Е Я Н Ь Ю П А Е І Л Е В

Відповідь: Тюльпан, конвалія.



  • Серед цих літунів один – надоїдливий, інша – білогруда красуня

Л К А І М С Т Р О В А К А

Відповідь. Комар, ластівка

При вивченні теми іменник на уроках української мови доцільно використовувати завдання для розвитку асоціативного мислення.


    • Запишіть, з яким слово (іменником) у вас асоціюється кожна назва тварини. У вашому розпорядженні всього три хвилини.

(Слова записуються вчителем на дошці).

Наприклад. Птах – небо, дельфін – море.

Білка, лисиця, крокодил, жираф, корова, вуж, їжак, кішка, кабан, акула, краб, соловей, пінгвін.


    • Доберіть до кожного іменника з правого стовпчика відповідний прикметник з лівого.

Підступна Сова

Слизький Змій

Мудрий Білка

Надута Жаба

Товстошкірий Птах

Вільний Вуж

Запаслива Індик

Холодна Бегемот

Відповідь. Підступна змія, слизький вуж, мудра сова, надутий індик, товстошкірий бегемот, вільний птах, запаслива білка, холодна жаба.

Знайдіть спільну назву кожній пар слів. (Завдання записується вчителем на дошці).

Наприклад Шафа. Стіл-меблі.

Франція, Італія - ...;



Дуб, береза -...;

Київ, Донецьк - ...;

Вівторок, четвер -...;

Симоненко, Олесь -...;

Субота, неділя -...;

Дніпро, Волга - ...;

- Як відомо, деякі слова, в тому числі і прикметники, можуть бути застосовані як у прямому, так і переносному значенні. Знайдіть спільну ознаку до кожної групи з трьох іменників.

Наприклад: Хліб, клімат, подушка – спільна ознака м’який.



  • Пиріг, поцілунок, сон -... (солодкий).

  • Рейка, воля, дисципліна – (залізна).

  • Клен, малюк, парик - ...(кучерявий).

- Запитання на кмітливість.

  • Два хлопчики зустрілися біля дверей і ніяк не можуть розійтися. Хто з них повинен дати дорогу, якщо відомо, що одному з них 5 років, а другому 7? (Дає той, хто вихованіший).

  • Якою рукою зручніше розмішувати цукор у склянці? (зручніше це робити ложкою).

  • Горобчик прокинувся о 9 ранку. Коли він ліг спати, якщо проспав усього 4 години? (о5 ранку).

  • Якщо з під тину видно 6 пар конячих ніг, то скільки цих тварин на подвір’ї (3).

  • Дід, баба, онучка, Жучка, кішка та мишка тягнули, тягнули і нарешті витягнули ріпку. Скільки очей дивилося на ріпку (12 очей).

1. Якнайшвидше напишіть праворуч від поданого числа нове число, замінюючи кожну цифру в ньому так: ставте цифру 1 замість найбільшої цифри в да­ному числі, цифру 2 — замість трохи меншої тощо. Наприклад: 5487 — 3412.

6427 - 4918 –

9432 - 49713 –

Відповідь. Ви просто молодці.

2. Гра «Знайди четвертого».

Ви повинні знайти зв'язок між першим і другим словом і написати четверте слово, яке б мало той же зв'язок з третім.

Світло — темрява, сміливець —?(боягуз)

Фізика — наука, тополя — ? (дерево)

Вівця — отара, дерево — ? (ліс, парк...)

Мороз — холодно, дощ — ? (мокро)

Правда — кривда, ворог — ? (товариш, друг...)

3 . Гра «Утвори слово».

Заєць + даремно + чари = ? (задача).

Молоко + робота + каша = ? (морока).

4. Вилучити зі слова ім' я:

Столяр - Толя.

Поляна - Поля, Оля, Яна.

Ромашка - Рома, Маша.

Пірат – Іра.

Людина - Люда, Ада.

Каструля – Катя, Уля

Подані завдання сприяють розвиткові в кожного учня психічних механізмів – пам’яті, уваги, уяви, логічного мислення, які лежать в основі творчих здібностей учнів.



Асоціативна аналогія

Асоціативна аналогія відбувається на рівні репродуктивної діяльності. Але для молодших школярів – це доступний і цікавий засіб формулювання нових висновків, пошуку нових ознак, якостей, функцій. Для її розвитку дієві будуть такі завдання:


- „Що на що схоже?”,
- „Хто так співає, хто так кричить?”,
- „Словесне плетиво” та ін.
Наприклад, треба продовжити початий учителем ланцюжок: „літера до літери – склад”, а учні продовжують: „склад до складу – слово, слово до слова – речення, книжка до книжки – бібліотека; травинка до травинки – лужок; зернинка до зернинки – колосок”. Цікаві завдання на цей вид аналогії дає природничий матеріал.
Інші функції в розвитку пізнавальних (творчих) здібностей молодших школярів виконує алгоритмічна аналогія, за допомогою якої діти самостійно доходять висновку про можливість його застосування в дещо змінених умовах, тобто вносять у відомий спосіб певні зміни.
Наприклад:
Тема: „Осінь” (Ознайомлення з навколишнім”, 2 кл.).
- Прочитай про ознаки літа, розкажи про ознаки осені.
Літо Осінь
1. Жарко. Діти купаються в річці. 1.____________________________
2. Трава зелена. 2.____________________________
3. Багато квітів. 3.____________________________
4. Листя на деревах зелене. 4.____________________________
- Прочитай речення.
* Літній наряд: • листя на березі зелене,
• кетяги зелених ягід висять на калині.
- Зміни одне слово в кожному реченні так, щоб вийшов опис осіннього вбрання дерев.
*- Доповни речення.
Озеро поблискує на сонці, ніби величезне дзеркало. Достиглі хліба на полі, наче ... . Налилися соком яблука, немов ... . Прийшов щедрий місяць ... .
- Спробуй у такій послідовності скласти речення про зимову пору.
У межах алгоритмічної аналогії спосіб виконання завдання – скласти твір за аналогією до прочитанного .Основою для складання творів за аналогією можуть бути такі оповідання: „Жива казка”, „Кордон”, „З кого песик приклад бере”, зміст яких має чіткий сюжет і виразні характеристики дійових осіб.
Дослідницькі завдання.

Великі можливості для формування досвіду творчої діяльності має дослідницький метод. Всі учні класу отримують спеціальні завдання, які не входять у програмовий матеріал, але розвивають уміння дітей мислити самостійно, шукати потрібний матеріал, задавати питання, знаходити на них відповідь. Для підготовки до уроків «Місто мого дитинства», під час різних святкових уроків, конкурсів, олімпіад діти готують цікаві повідомлення, запитання для учнів класу, збирають матеріал про свою сім'ю.


Розвиток уяви і літературних здібностей. Відомо, що обов’язковою ознакою творчого мислення є розвинена уява – здатність уявляти те, чого раніше не бачив, уміння перевести словесний опис в наочний, створювати нові образи. Особливістю уяви є її евристична і комбінаторна властивості, тобто уміння людини легко, гнучко поєднувати в новій ситуації елементи минулого досвіду і відомих знань.
Допитлива дитина живе в ситуації постійного дефіциту інформації, однак у переважають позитивні емоції, радісний настрій. Багато в чому це зумовлене здатністю її психіки фантазувати, компенсуючи недостатність точних і нових знань. Для цього віку характерне наочно-образне мислення.
Діти отримують завдання:
- продовжити початий текст: «Якби я був твариною, то я б був…, «Якби я був рослиною, я б був…;
- скласти казку на тему: «Розповідь хворого зуба», «Розповідь краплинки», та інші.
- домислення подій, які могли б передувати зображеним.
- домислення подій, які могли б продовжити

1. Метод гри.
Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви.

До школи основний вид діяльності дітей – гра. У школі з перших днів навчання до уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей ставляться нові вимоги. Вони повинні протягом уроку уважно слухати вчителя, уважно виконувати те, що їм пропонує зробити, уважно виконувати певне завдання вдома, тобто у школі першокласника відразу ж починають спрямовувати з певною метою на той чи інший предмет.

Процес розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей дуже тривалий, складний, бо вимагає від них величезних, вольових зусиль протягом усіх років навчання у початковій школі.

Плідними виявляються у роботі такі прийоми як ігрова постановка завдань. Ці види роботи відповідають закономірностям розумового розвитку молодших школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь, забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.

У навчально-виховному процесі з молодшими школярами повинна обов’язково бути представлена гра. Це – ефективний засіб, що стимулює дітей стати кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано, володіє прекрасною діагностичною функцією – показує дитині, що та вміє, що знає, чого боїться, що їй подобається.

Головна мета введення ігор у навчальний процес – викликати інтерес до навчання.

У творчого мислення є такі ознаки: інтуїція, швидкість, неординарність розвитку. Найбільш ефективними методами для розумового розвитку є ігри. Ось такі ігри можна використати для розвитку мислення:

      ГРА « ЩО ТРАПИТЬСЯ, ЯКЩО …»

 Учні повинні відшукати наслідки якоїсь події Що буде, якщо зникнуть дерева ?

Що буде, якщо не буде зими ?

               ГРА « КИМ (ЧИМ) БУДЕ?»

Перед дітьми ставиться завдання: назвати чим буде предмет через деякий час?

                      ТІСТО                    ДОШКА                   ЖОЛУДЬ

    ГРА  « ТАК, НІ» 

Учням пропонується якесь твердження і вчитель ставить завдання знайти зворотне і визначити (доказати) чи правильне це твердження:

      ЯКЩО НА ВУЛИЦІ ТЕМНО,


      ТО ОБОВ’ЯЗКОВО – НІЧ ?

СИНИЦЯ – ПТАХ, А ЧИ ПРАВИЛЬНО,

      ЩО ПТАХ – ЦЕ ОБОВ’ЯЗКОВО СИНИЦЯ?

ГРА « ЗНАЙДИ НОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ»

Дітям пропонують знайти нове призначення для знайомих предметів, До уваги беруться найфантастичніші пропозиції    ЛОЖКА    (Можливі відповіді дітей:  1) совок для ігор з піском; 2) знаряддя для викладення візерунка.)

 ГРА « УЯВИ СЕБЕ»

Учитель пропонує учням уявити себе на місці  якогось предмета: маленької рибки, великого куща, важкої хмари, лісового струмочка. Учні «перевтілюючись»  в образ, дають відповіді на такі питання:

- Що ти чуєш? Які звуки тебе оточують?

- Кого ти боїшся? З ким товаришуєш?

- Твої мрії? Що любиш?

Такі ігри спонукають дітей змалку міркувати самостійно, використовувати свою кмітливість, вміння уявити ситуацію і нестандартно її розв’язати.

Діти ще в легкій для сприймання, цікавій формі  з задоволенням розв’язують оригінальні логічно-пошукові задачі. Ось деякі з них:

1)Лікар Айболить  дав хворому бегемоту 8 таблеток, щоб той приймав їх по 2 на день. Через 2 дні у бегемота залишилось 5 таблеток. Чи виконав бегемот призначення лікаря?

2) Бабуся попросила Максима купити 2 десятки яєць, а Максим купив 18 яєць. Чи виконав він завдання бабусі?

3) Скільки очей у морського їжака, якщо у нього на 3 ока  більше, ніж у звичайного лісового?

4)На паркані сиділо 6 синичок. До одної синички підскочив кіт, щоб спіймати її

На уроках можна  запропонувати   «Метод спроб і помилок».

 Це найпростіший метод пошуку нових рішень. Методом спроб і помилок, можна пропонувати будь-які рішення, якими б абсурдними вони не здавались на перший погляд. Цей метод розвиває і творчість учнів. Проблеми можна ставити, наприклад, ось такі:

1.  Як швидше розчистити сніг біля школи?

2.     Знайти вихід для князя Гвідона – як йому вибратися із діжки? («Казка про царя Султана» О.С.Пушкін)

      Розвиватиме мовні навички школярів гра «Найкращий  кухар». Запропонуйте дитині уявити, що вона запрошена в телепередачу», щоб продемонструвати приготування якоїсь вишуканої страви. І вона повинна розказати (продемонструвати), як ця страва готується.

Але потрібно пам’ятати, що найголовніше завдання вчителя – навчити учнів граматично правильно і змістовно висловлюють думки в усній і письмовій формі.

       ГРА « РОЗШИФРУЙ СЛОВО»

Матеріали: папір, ручка.

Порядок гри:

1)     Написати на аркуші паперу якесь слово.

2)     Попросити дитину скласти речення, слова якого починаються на кожну букву написаного слова.

Наприклад:

КУРКА –  Карлсон  Умовив Рибку Купити Акваріум.

СОБАКА – Слон Обідав Бананами, А Курка Апельсинами.

        « НА  ЩО  ЦЕ  СХОЖЕ?»

СНІЖИНКА - …

БЕРІЗКА - …

ЯГОДИ КАЛИНИ - …

ХМАРКА - …

КУЛЬБАБКА - ..

Наприклад: Іній на гілочках – біленькі ниточки, срібні голочки.



« ЗНАЙДИ ПОМИЛКУ І ДОВЕДИ

СВОЮ ДУМКУ»

1)     В дубовому лісі ми з друзями збирали моркву.

2)  Вовк швидко заліз на сосну нарвати свіжих  огірків.

   «Розумові розминки»:

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший



Ці ігри та завдання сприятимуть розвитку мислення, підвищенню мотивації учіння. Вони спрямовані на розвиток логічного мислення, нестандартних вирішень завдань.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка