Теорія та методика навчання



Скачати 194.47 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір194.47 Kb.
Теорія та методика

навчання

СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ



Винній особі не завжди вдається закінчити злочин з причин, що не залежать від її волі. Наприклад, зловмисник придбав зброю для вчинення вбивства, але був затриманий працівниками міліції. Могло також статися, що зробивши постріл у потерпілого, він схибив або спричинив несмертельне поранення. У таких випадках постає питання про кримінальну відповідальність на певних стадіях злочину. Висвітлення пов’язаних з цим правових положень є метою цієї статті.

Поняття про стадії злочину


У теорії кримінального права та судовій практиці стадіями злочину називають певні етапи його вчинення, які відрізняються насамперед ступенем суспільної небезпечності діяння та реалізації умислу. Наприклад, ступінь небезпечності дій та здійснення наміру вбивці, який навів пістолет на потерпілого, значно більший за той, коли він лише придбав зброю. Стадії властиві тільки тим злочинам, які вчиняються з прямим умислом. Виокремлюють три стадії злочину: готування до злочину, замах на злочин, закінчений злочин. Ознаки готування та замаху передбачені відповідно у ст. 14 і 15 КК, а закінчених злочинів — у диспозиціях норм його Особливої частини. Якщо злочин закінчений, то він поглинає попередні стадії і вони не мають самостійного значення, не впливають на кваліфікацію. Наприклад, якщо винний таємно викрав чуже майно, то його дії кваліфікуватимуть як закінчений злочин (крадіжка). При цьому злочинця не будуть окремо звинувачувати, приміром, у готуванні до згаданого злочину.

Незакінчений злочин і його види


Незакінчений злочин — це умисне, суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке не містить усіх ознак конкретного злочину, бо він не був доведений до кінця з причин, що не залежали від винної особи. Поняття незакінченого злочину охоплює дві стадії злочину — готування та замах, які також називають його різновидами. В теорії кримінального права незакінчений злочин ще позначають термінами «попередня злочинна діяльність» та «невдала діяльність у вчиненні злочину». При незакінченому злочині умисел винного не є повністю реалізованим, об’єктивна сторона злочину не має усіх передбачених законом ознак, об’єкту посягання ще не завдана шкода.

Готування до злочину


Законодавець зазначає, що готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину (ч. 1 ст. 14 КК). На першій стадії злочину дії винної особи ще не спрямовані безпосередньо на його об’єкт. Вона ще не здійснює того діяння, яке є ознакою об’єктивної сторони складу злочину. Отже, першим видом готування до злочину є підшукування засобів чи знарядь для його вчинення. Йдеться про будь-які дії з придбання, отримання, позичення, пошуку засобів чи знарядь. Спосіб такого підшукування може бути як протиправним, так і правомірним. Під засобами розуміють предмети матеріального світу, які полегшують вчинення злочину або сприяють його приховуванню. Наприклад, це можуть бути підроблені документи або одурманюючі речовини. Знаряддя скоєння злочину — це предмети, призначені для безпосереднього виконання злочинних дій. Ідеться, приміром, про ніж, яким зловмисник погрожує потерпілому. Засоби і знаряддя вчинення злочину можуть бути спеціально призначені для досягнення злочинної мети. Водночас вони можуть використовуватися і для побутових потреб. У першому випадку злочинець міг виготовити отруту для вбивства, в останньому — скористатися сокирою під час заподіяння тілесного ушкодження.

Ще одним видом готування до злочину є пристосування засобів чи знарядь. Наприклад, зловмисник переробляє мисливську рушницю на обріз, щоб непомітно пронести зброю на місце вчинення злочину. Третій різновид готування до злочину — підшукування співучасників. Четвертий різновид — змова на вчинення злочину. Вона може бути усною, письмовою, виражатися в конклюдентних діях (жести, міміка, рухи). П’ятий різновид готування до злочину — усунення перешкод для його вчинення. Наприклад, напередодні крадіжки товарів з магазину винний вимкнув сигналізацію. Шостий вид готування до злочину в законі визначено формулою «інше умисне створення умов для вчинення злочину». Ідеться, зокрема, про створення сховища для приховування викраденого. Також зловмисник міг підготовити місце вчинення злочину, сховавши в кущах зброю.

Школярі часто плутають готування до злочину з так званим виявленням умислу. Наприклад, А. в розмові з приятелем повідомив, що наступного дня заподіє потерпілому тілесне ушкодження. У цій ситуації відсутнє діяння (дія або бездіяльність), без чого не можна говорити про злочин та його стадії. Тому виявлення умислу не тягне кримінальну відповідальність. Від нього слід відрізняти такі самостійні злочини, як погроза вбивством або знищення майна (ст. 129, 195 КК). Зауважимо, що в цих випадках карається не виявлення умислу, а суспільно небезпечне діяння, яким є погроза.


Замах на злочин


Законодавець зазначає, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі (ч. 1 ст. 15 КК). У наведеному визначенні йдеться про таке діяння, яке безпосередньо посягає на об’єкт злочину, створює пряму небезпеку заподіяння йому шкоди. Саме на стадії замаху починається виконання об’єктивної сторони складу злочину. Наприклад, винний проник у житло з метою викрадення майна або запустив двигун з наміром заволодіти автомобілем. Але на цій стадії особа ще не здійснює всіх дій, що складають об’єктивну сторону складу злочину, або ще не настають зазначені в законі наслідки. У першому випадку, наприклад, зловмисник не встиг натиснути на спусковий гачок пістолета. В останній ситуації, намагаючись убити потерпілого, злочинець міг завдати йому незначне поранення. Тож замах на злочин — це невдала спроба посягання на певні суспільні відносини, що утворюють об’єкт злочину. Причини недоведення злочину до кінця не залежать від волі винного. Вони можуть бути різними: опір жертви, недостатнє вміння користуватися зброєю, затримання злочинця. Якщо ж злочин не доведено до кінця з власної волі зловмисника, то замах відсутній внаслідок добровільної відмови за незакінченого злочину (ст. 17 КК).

Відповідальність за замах можлива лише за наявності прямого умислу на вчинення конкретного злочину. Законодавець поділяє замах на два різновиди: незакінчений та закінчений. Відповідно до ч. З ст. 15 КК замах є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Наприклад, злодій був затриманий як тільки проникнув у чужу квартиру. Цей різновид замаху інколи називають перерваним. Закінчений замах характеризується тим, що особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (ч. 2 ст. 15 КК). Наприклад, згаданий вище злодій після проникнення в чуже житло схопив ювелірні прикраси і спробував утекти. Однак під час виходу з квартири він був затриманий. Нагадаємо, що крадіжка вважається закінченим злочином лише тоді, коли винна особа має реальну можливість розпорядитися чужим майном як власним. Тож можна зробити висновок, що поділяючи замах на закінчений і незакінчений, законодавець керувався суб’єктивним критерієм, тобто, уявленням злочинця про ступінь здійснення ним злочинного діяння.

У теорії кримінального права замах на злочин також поділяють на придатний та непридатний. У свою чергу останній може бути замахом на непридатний об’єкт і замахом з непридатними засобами. Замах на непридатний об’єкт має місце тоді, коли об’єкт посягання не має необхідних властивостей або він відсутній, внаслідок чого винний не може довести злочин до кінця. Злочинець при цьому припускається фактичної помилки. Наприклад, злодій намагався викрасти гроші з сейфу, який виявився порожнім. Могло також статися, що зловмисник зробив постріл у труп, вважаючи, що людина спить. Замах із непридатними засобами має місце тоді, коли зловмисник помилково чи через незнання застосовує такі засоби, за допомогою яких неможливо закінчити злочин. Наприклад, він спробує отруїти потерпілого речовиною, помилково прийнятою за отруту. При цьому зазначені засоби можуть бути як абсолютно, так і відносно непридатними для вчинення злочину. Абсолютно непридатними вважаються засоби, використання яких за будь-яких обставин не може призвести до закінчення злочину (як в останньому прикладі). Відносно непридатними є ті засоби, які лише за певних обставин не можуть призвести до реалізації умислу. Наприклад, винна особа спробує вчинити вбивство з мисливської рушниці, що є зіпсованою. Наявність непридатного замаху визнається судовою практикою. Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що якщо злодій викрав непридатні вогнепальну зброю або бойові припаси, помилково вважаючи їх такими, що можуть бути використані за призначенням, вчинене слід вважати замахом на викрадення зазначених предметів. Зауважимо, що замах на непридатний об’єкт і замах з непридатними засобами можуть бути як закінченим, так і незакінченим.

Наявність того або іншого виду замаху на злочин враховує суд під час призначення покарання. Закінчений замах за ступенем реалізації умислу ближчий до закінченого злочину і тому він більш небезпечний, ніж незакінчений замах.


Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин


Поняття злочину охоплює не тільки закінчений злочин, а й готування до злочину та замах на нього. У всіх цих випадках має місце суспільно небезпечне діяння. Законодавець зазначає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК (ч. 1 ст. 2 КК). Така сама підстава породжує відповідальність за готування та замах. В обох випадках має місце склад незакінченого злочину, відповідно склад готування до злочину та склад замаху на злочин. Законодавець зазначає, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК). Відповідальність за готування до злочину та замах на нього настає відповідно за ст. 14 або 15 КК і за тією статтею Особливою частини КК, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин, до якого суб’єкт готувався або на який він вчинив замах. Наприклад, формула кваліфікації діяння С., який готувався до вбивства потерпілого, буде такою: ст. 14 і ч. 1 ст. 115 КК. Якщо ж діяння, вчинені зловмисником в процесі готування до певного злочину або замаху на нього, містять ознаки іншого закінченого злочину, кваліфікація здійснюватиметься за незакінчений злочин і за сукупністю за закінчений злочин. Наприклад, злочинець незаконно придбав бойовий пістолет з метою вчинення розбійного нападу, після чого був затриманий. Формула кваліфікації виглядатиме так: ч. 1 ст. 263 і ст. 14 та ч. 1 ст. 187 КК.

Закінчений злочин


Законодавець уживає зазначений термін для позначення діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК). На стадії закінченого злочину винна особа завершила діяння, реалізувала умисел та заподіяла шкоду об’єкту посягання. Момент закінчення злочину є різним залежно від конструкції його складу. Законодавець використовує в КК три такі конструкції: злочини з матеріальним, формальним та усіченим складом. Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з того моменту, коли настав передбачений законом суспільно небезпечний наслідок. Зокрема, грабіж є закінченим злочином з моменту, коли винна особа має реальну можливість розпорядитися чужим майном як власним (ст. 186 КК). Злочини з формальним складом вважаються закінченими з моменту вчинення діяння, незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків. Наприклад, вимагання є закінченим злочином з моменту пред’явлення незаконної вимоги, пов’язаної з погрозою (ст. 189 КК). Злочини з усіченим складом — це різновид злочинів з формальним складом. Їх особливість полягає в тому, що вони вважаються закінченими вже на стадіях замаху на злочин або навіть готування до нього. Зокрема, посягання на життя працівника правоохоронного органу є закінченим злочином з моменту замаху (ст. 348 КК).

Добровільна відмова при незакінченому злочині


Законодавець зазначає, що добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину (ст. 17 КК). Тож закон визначає добровільну відмову як підставу, що виключає кримінальну відповідальність, оскільки особа усуває створену нею небезпеку, не дає їй перетворитися на заподіяння шкоди об’єкту посягання.

Постає питання: чи на всіх стадіях злочину можлива добровільна відмова від нього? Зауважимо, що на стадії готування до злочину така відмова можлива. При цьому особа може поводитися як пасивно, так і активно. У першому випадку зловмисник міг виготовити відмички для здійснення квартирної крадіжки, але відмовитися від подальших злочинних дій. В останньому випадку він міг ці відмички ще й знищити. На стадії незакінченого замаху на злочин добровільна відмова також можлива. На цій стадії теж достатньо лише утриматися від подальших дій, які були б спрямовані на доведення злочину до кінця. Наприклад, А. з метою вбивства підсипав отруту в їжу потерпілому. Але злякавшись відповідальності, він своєчасно замінив їжу на безпечну. На стадії закінченого замаху на злочин добровільна відмова можлива лише в тих випадках, коли між злочинним діянням і ймовірним настанням суспільно небезпечних наслідків є певний проміжок часу, в межах якого зловмисник контролює розвиток причинового зв’язку та може перешкодити їх настанню. Наприклад, він підпалив будівлю, але незабаром загасив вогонь. Зауважимо, що на відміну від попередніх стадій злочину, добровільна відмова за закінченого замаху можлива лише у формі активних дій. Якщо ж зазначеного вище проміжку часу немає або розвиток причинового зв’язку вже закінчився, то добровільна відмова на стадії закінченого замаху неможлива. Наприклад, злочинець з метою заподіяння смерті потерпілому зробив у нього постріл, однак не влучив. В цьому випадку добровільна відмова виключається, бо вже запізно. Винний буде притягнутий до кримінальної відповідальності за закінчений замах на вбивство. В описаній ситуації можлива лише відмова від повторного пострілу. На стадії закінченого злочину добровільна відмова не є можливою, оскільки в цей момент вже є всі елементи складу конкретного злочину. Злочинець вже не може усунути створену ним небезпеку заподіяння шкоди об’єкту посягання. Тож поняття «закінчений злочин» і «добровільна відмова» є взаємовиключними. Із добровільною відмовою при незакінченому злочині не слід плутати так зване діяльне (дійове) каяття. Ідеться про такі дії винної особи, які свідчать про осуд нею вже вчиненого злочину і прагнення загладити його наслідки. Увагу школярів слід звертати на те, що за діяльного каяття склад конкретного злочину вже має місце, і тому воно за загальним правилом розглядається як обставина, яка пом’якшує покарання (п. 1, 2, 2’ ч. 1 ст. 66 КК).

Далі пропонуємо практикум для закріплення в роботі з учнями викладеної інформації.

Запитання та завдання


Дайте визначення поняття «стадії злочину». Які стадії злочину вам відомі? Що таке незакінчений злочин? Назвіть його види. Сформулюйте визначення закінченого злочину. У який момент вважаються закінченими злочини з матеріальним, формальним та усіченим складом? Що таке готування до злочину? Які види готування до злочину ви знаєте? Чим відрізняється готування до злочину від виявлення умислу? Що таке замах на злочин? Назвіть види замаху на злочин, зазначте їх відмінності. Чим відрізняється замах на злочин від закінченого злочину? Назвіть відмінності замаху на злочин від готування до злочину. Що є підставою кримінальної відповідальності за незакінчений злочин? Як здійснюється кваліфікація незакінченого злочину? На яких стадіях злочину можлива добровільна відмова від його вчинення? Які особливості має добровільна відмова від доведення злочину до кінця в порівнянні з діяльним каяттям?

Чи згодні ви з твердженнями!



  • Стадії можуть мати лише ті злочини, які вчиняються з прямим умислом.

  • Злочин із матеріальним складом вважається закінченим з моменту, коли настав зазначений у законі суспільно небезпечний наслідок.

  • Злочин із формальним складом вважається закінченим з моменту вчинення кримінально караного діяння незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків.

  • Злочин з усіченим складом вважається закінченим на стадії готування до злочину або замаху на нього.

  • Поняття «юридично закінчений злочин» і «фактично закінчений злочин» є тотожними.

  • Виявлення умислу є видом готування до злочину, а Діяльне каяття за загальним правилом пом’якшує покарання.

Проаналізуйте ситуації

  • Співпрацівник ДАІ зупинив автомобіль, яким керував нетверезий молодик. Побоюючись позбавлення посвідчення водія, правопорушник дав інспектору 300 доларів США. Наступного дня останній дізнався, що молодик є родичем впливової людини і про всяк випадок повернув йому ці гроші.

Чи підлягає співпрацівник ДАІ кримінальній відповідальності?

  • Раніше судимий В. запропонував приятелю викрасти з квартири своєї колишньої дружини ювелірні прикраси і ноутбук. Приятель погодився, визначивши умовою своєї участі винагороду в розмірі половини вартості цього майна.

Дайте правову оцінку поведінки зазначених осіб.

  • Неповнолітній Д. пізно ввечері вийшов на вулицю. Зустрівши самотню жінку, він дістав з кишені схожий на справжній іграшковий пістолет і почав вимагати, щоб вона віддала йому гроші. Однак потерпіла не розгубилася, вибила з руки хлопця пістолет і втекла.

Кваліфікуйте (оцініть на підставі норм закону) дії Д.

  • Безробітний М. з метою таємного заволодіння чужим майном проник до приватного будинку. Знаючи, що господарі на роботі, він почав шукати цінні речі. Знайшовши пляшку горілки, М. випив її. Розслабившись, він раптом заснув на канапі. У цьому стані його з викраденою валютою було затримано охороною.

Визначить стадію злочину.

  • Двоє зловмисників вирішили вбити потерпілого. Знаючи, що останній не вміє плавати, вони штовхнули його з моста у водоймище і втекли. Почувши крики потерпілого і злякавшись відповідальності, один із зловмисників повернувся та врятував йому життя.

Кваліфікуйте дії зазначених осіб. Чи зміниться ваша правова оцінка, якщо б той, хто повернувся, витяг з води вже мертвого потерпілого?

Виберіть правильну відповідь

  1. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить:

а) усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК;

б) усі ознаки закінченого злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК;

в) усі ознаки злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.


  1. Незакінченим злочином є:

а) готування до злочину та незакінчений замах на злочин;

б) готування до злочину та замах на злочин;

в) готування до злочину та закінчений замах на злочин.


  1. Готування до злочину невеликої тяжкості:

а) не тягне за собою кримінальної відповідальності;

б) тягне за собою кримінальну відповідальність;

в) тягне за собою кримінальну відповідальність у випадках, передбачених відповідною статтею Особливої частини КК.


  1. Замахом на злочин є:

а) вчинення особою умисного діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі;

б) вчинення особою з прямим умислом дій, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі;

в) вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.


  1. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа:

а) виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі;

б) не виконала всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, бо злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі;

в) вчинила діяння (дію або бездіяльність), яке вважала необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.


  1. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа:

а) з причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця;

б) з причин, що залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця;

в) з причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які були необхідними для доведення злочину до кінця.


  1. Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає:

а) відповідно за ст. 14 або 15 КК;

б) відповідно за ст. 14 або 15 КК та тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин;

в) за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за злочин, до якого особа готувалася або на який вчинила замах.


  1. Добровільна відмова за незакінченого злочину є можливою:

а) лише на стадії готування до злочину;

б) лише на стадіях готування до злочину та незакінченого замаху на злочин;

в) на стадіях готування до злочину, незакінченого та закінченого замаху на злочин.

Обговоріть проблему

У КК УРСР 1922 р. зазначалося, що «готуванням до злочину є підшукування, набуття або пристосування знарядь та засобів і створення умов для вчинення злочинів». Порівняйте це формулювання із поняттям готування до злочину в чинному КК (ч. 1 ст. 14). Чим, на вашу думку, можна пояснити відмінність між сучасною та тодішньою позиціями законодавця щодо визначення згаданої стадії злочину?


Варто прочитати


    1. Маслак Н. В. Кримінальна відповідальність за готування до злочину. — X.: Право, 2010. — 232 с.

    2. Тихий В. П., Панов М. І. Злочин, його види та стадії. — К.: Промені, 2007. — 40 с.

    3. Тихий В. П. Стадії вчинення злочину: Конспект лекцій. — X.: Юрид. ін.-т, 1996. — 29 с.

Таблиця 1. Співвідношення готування до злочину

та замаху на злочин

Готування

Замах

  1. Має менший ступінь суспільної небезпеки.

  2. Створюється опосередкована небезпека об’єкту злочину.

  3. Створюються умови для вчинення злочину.

  4. Злочин не доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винної особи.

  1. Має більший ступінь суспільної небезпеки.

  2. Створюється безпосередня небезпека об’єкту злочину.

  3. Діяння безпосередньо спрямовано на вчинення злочину.

  4. Злочин не доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винної особи.

Таблиця 2. Співвідношення замаху на злочин

та закінченого злочину

Замах

Закінчений злочин

  1. Відсутні деякі ознаки об’єктивної сторони злочину.

  2. Умисел не є повністю реалізованим.

  3. Об’єкту злочину не завдано шкоди.

  4. Злочин не доведено до кінця з причин, що не залежали від винної особи.

  1. Є всі ознаки об’єктивної сторони злочину.

  2. Умисел є повністю реалізованим.

  3. Об’єкту злочину завдано шкоди.

  4. Злочин доведено до кінця.

Таблиця 3. Співвідношення незакінченого злочину

та закінченого злочину

Незакінчений злочин

Закінчений злочин

  1. Не містить усіх ознак складу конкретного злочину.

  2. Умисел не є повністю реалізованим.

  3. Об’єкту злочину ще не завдано шкоди.

  4. Злочинна діяльність припинена з причин, що не залежали від винної особи.

  1. Містить усі ознаки складу конкретного злочину.

  2. Умисел є повністю реалізованим.

  3. Об’єкту злочину завдано шкоди.

  4. Злочинна діяльність повністю здійснена.

Таблиця 4. Співвідношення незакінченого замаху

та закінченого замаху на злочин

Незакінчений замах

Закінчений замах

  1. Особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

  2. Є менш небезпечним діянням.

  3. Є більш віддаленим від закінченого злочину.

  4. Об’єктивна сторона злочину виконана меншою мірою.

  5. Суспільно небезпечний наслідок не міг настати.

  6. Передбачає менш високий ступінь реалізації умислу.

  7. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця можлива.

  8. Передбачає менш суворе покарання.

  1. Особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.

  2. Є більш небезпечним діянням.

  3. Є ближчим до закінченого злочину.

  4. Об’єктивна сторона злочину виконана більшою мірою.

  5. Суспільно небезпечний наслідок міг настати.

  6. Передбачає більш високий ступінь реалізації умислу.

  7. Добровільна відмова можлива лише в окремих випадках.

  8. Передбачає більш суворе покарання.

Таблиця 5. Співвідношення

добровільної відмови та діяльного каяття

Добровільна відмова

Діяльне каяття

  1. Можлива лише при незакінченому злочині.

  2. Може виражатися як в діях, так і в бездіяльності особи.

  3. Можлива лише у злочинах, що вчиняються с прямим умислом.

  4. Є підставою звільнення від кримінальної відповідальності.

  5. У діянні особи немає складу конкретного злочину.

  1. Можливе як при незакінченому, так і при закінченому злочині.

  2. Виражається лише в діях особи.

  3. Можливе як в умисних (з прямим та непрямим умислом), так і в необережних злочинах.

  4. За загальним правилом пом’якшує покарання.

  5. В діянні особи є склад конкретного злочину.

Схема 1



Схема 2



Схема 3



Схема 4



Схема 5





ІСТОРІЯ І СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО В ШКОЛАХ УКРАЇНИ: теорія та методика навчання, 2013/4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка