Теорія політичних партій та партійних систем №1



Скачати 177.88 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір177.88 Kb.
ТЕОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТА ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ

1.  Польський соціолог Єжи Вятр партійні системи поділив на:

а. альтернативні й не альтернативні

б. авторитарні та консенсусні

в. прагматичні та ідеологічні

г. однопартійні та двопартійні

2.  "Вони носили військову уніформу з відповідними відзнаками рангу її власника. Військові паради, факельні походи, марші були невід’ємними атрибутами партійного життя…" - про політичну партію якого типу йдеться?

а. Християнсько-демократичну

б. Аграрну

в. Фашистську

г. Комуністичну

3.  Найбільшою і найстарішою партією Індії вважається:

а. Національний фронт

б. Національний альянс

в. Національні збори

г. Національний конгрес

4.  Вислів "Політичні партії є необхідним елементом вільної держави" належить:

а. Едмунду Бьорку

б. Френсису Бекону

в. Томасу Гобсу

г. лорду Галіфаксу

5.   "Будь-яка класова боротьба є боротьбою політичною. Ця організація пролетарів у клас, і тим самим – у політичну партію, щохвилини знову руйнується конкуренцією між самими робітниками" - вважали:

а. Карл Маркс і Фридрих Енґельс;

б. Володимир Ленін і Йосип Сталін

в. Йоґан Розенкранц

г. Арнольд Руґе

6.  Який вчений розумів під партіями рушійні сили і організаційні форми ліберальних та демократичних ідей, що протистоять консервативному державному режимові?

а. Йоґан Каспар Блюнчлі

б. Карл Маркс і Фридрих Енґельс

в. Йоґан Розенкранц

г. Арнольд Руґе

7.  Який вчений називав партійні фракції"карикатурою на партії"?

а. Йоґан Каспар Блюнчлі

б. Арнольд Руґе

в. Йоґан Розенкранц

г. Карл Маркс

8.  Який вчений увів поняття "справжніх" та "несправжніх" партій, класифікував партійність, з’ясував природу міжпартійних коаліцій?

а. Вальтер Зульцбах

б. Ганс Кельзен

в. Ґеорґ Еллінек

г. Гайнріх Трипель

9.  Populares - це:

а. консервативне політичне угруповання, представники якого скуповували членів багатих сенаторських родів, які були противниками демократизації

б. представники плебейських родів

в. особи, наділені верховною владою імператором

г. політичне угруповання, яке діяло в інтересах плебеїв і використовувало у боротьбі з оптиматами уряд народного трибуна

10.  Одним з перших класифікував політичні партії у залежності від соціального та державного панування, від їх місця і соціального статусу в державі, а також поділив їх на "справжні" і "несправжні":

а. Вальтер Зульцбах

б. Ґеорґ Еллінек

в. Гайнріх Трипель

г. Ганс Кельзен

11.  "В результаті загальної бюрократизації, із зростанням кількості посад і попиту на них як форми специфічно гарантованого забезпечення дана тенденція посилюється для всіх партій і вони все більшою мірою стають таким засобом забезпечення своїх прихильників" вважав:

а. Моріс Дюверже

б. Мойсей Острогорський

в. Роберт Міхельс

г. Макс Вебер

12.  Вислів "політична партія як підприємство претендентів" належить:

а. Юрію Шведі

б. Мойсею Острогорському

в. Роберту Міхельсу

г. Максу Веберу

13.  Тип політичних партій, в яких центральну роль відіграють спеціалізовані групи політиків та професійні керівники (експерти) з конкретних проблем – це:

а. кадрові партії

б. виборчі партії

в. всеохоплюючі партії

г. масові партії

14.  Кокус – це

а. закриті партійні збори

б. закриті партії

в. відкриті партійні збори

г. елітарні партії

15.  Кому належать ці слова: "Партія за своєю природою є вільним об’єднанням громадян, яке, як і всяке інше об’єднання, не піддається зовнішньому впливу, оскільки воно суперечить загальному закону. Держава, яка поважає основні права громадян, ігнорує партії як такі"?

а. Морісу Дюверже

б. Максу Веберу

в. Роберту Міхельсу

г. Мойсею Острогорському

16.  Концепція якого вченого відображає переломний момент у життєдіяльності партій – перехід від вільних об’єднань однодумців елітарного типу до організацій з розгалуженим бюрократичним апаратом, націленим на вербування масової членської бази, завоювання максимального числа голосів?

а. Мойсея Острогорського

б. Моріса Дюверже

в. Макса Вебера

г. Роберта Міхельса

17.  "Він вирізняє 4 типи конкуруючих партійних систем: двопартійну, два-і-пів партійну систему, багатопартійну з домінуючою партією та багатопартійну систему без домінуючої партії". Про якого партолога мова?

а. Моріс Дюверже

б. Джованні Сарторі

в. Юрій Шведа

г. Жан Блондель

18.  "Він вводить у класифікацію політичних партій поняття "ідеологічної дистанції" між партіями і дає розгорнуту характеристику анти- і просистемним партіям". Про якого партолога мова?

а. Джованні Сарторі

б. Жан Блондель

в. Юрій Шведа

г. Моріс Дюверже

19.  Недемократичність, підміна реальної політичної участі громадян у політиці їх "уявною" політичною мобілізації; знищення громадянського суспільства, а разом з ним і громадянської активності, самоорганізації громадян; жорсткість і нетерпимість до опозиції; порушення прав і свобод людини. Названі риси притаманні:

а. дво з половиною партійній системі

б. атомізованій партійній системі

в. однопартійній системі

г. багатопартійній системі

20.  Забезпечення стійкого уряду; можливість об’єднання представників однієї політичної орієнтації у парламенті; обмеження претензій на розширення народної волі; забезпечення постійної кількості партій в органах влади (не більше двох) і підвищення ефективності роботи цих органів. Названі риси притаманні:

а. двопартійній системі

б. африканській однопартійності

в. однопартійній системі

г. багатопартійній системі

21.  Незабезпеченість представництва усіх прошарків і соціальних груп населення, що штовхає до зменшення активності виборців, які не знайшли "своєї" політичної партії; подібність виборчих платформ, що призводить до зменшення інтересу до виборів і участі в політиці загалом; постійне генерування "третіх" партій, що призводить до нестабільності крайніх флангів партійної системи. Названі риси притаманні:

а. американській та британській двопартійності

б. дво з половиною партійній системі

в. двопартійній системі

г. однопартійній системі

22.  Тип партійної системи, який характеризується наявністю багатьох політичних партій, гостротою ідеологічного розмежування між ними, присутністю серед політичних партій антисистемних, двосторонньою (біполярною) опозицією, демократичним політичним режимом, формуванням уряду партіями центру, називається:

а. атомізована система

б. невпорядкована багатопартійність

в. система поляризованого плюралізму

г. система домінуючої партії

23.  Тип партійної системи, якій притаманні такі риси: значна кількість політичних партій, гострота ідеологічного розмежування між ними, присутністю серед них антисистемних партій, наявність двосторонньої (двополярної) опозиції, демократичний політичний режим, формування уряду партіями центру, називається:

а. впорядкована багатопартійність

б. система без домінуючої партії

в. багатопартійна система екстремально поляризована

г. система обмеженого (поміркованого) плюралізму

24.  Тип партійної системи, який характеризується наявністю багатьох політичних партій або їх повною відсутністю, нечисленністю і незначною впливовістю, наявністю антисистемних угруповань, формуванням уряду на позапартійній основі або на основі широкої коаліції, демократичним або автократичним політичним режимом, називається:

а. споляризованого плюралізму

б. атомізована система

в. невпорядкована багатопартійність

г. система обмеженого (поміркованого) плюралізму

25.  "Вони є слабо ідеологізованими, не надто займаються розробкою своїх ідеологічних доктрин, а віддають перевагу прагматизму спрямованого на збереження і збільшення свого виборчого капіталу". Ці слова відомого партолога характеризують:

а. істотні партії

б. кадрові партії

в. масові партії

г. змагальницькі партії

26.  Партії цього типу стають механізмом розподілу державних посад між професійними групами політиків, який заснований на безпосередньому зв’язку політика та виборця без допомоги партійної організації, на широкій коаліційній основі, на скороченні дистанції між лідерами та виборцями, на великих державних субсидіях партійної діяльності. Це –

а. картельні партії

б. масові партії

в. релевантні партії

г. квазіпартії

27.  Комітет, закрите об’єднання вузького кола осіб з числа партійного керівництва, яке збиралося для визначення кандидатів від партії на чергові вибори. Спочатку створювався для організації місцевих виборів в Бірмінгемі, а згодом поширився по всій Англії. Це –

а. кокус

б. комітет

в. партійна машина

г. секція

28.  Напівтіньова бюрократична організація, яка сформувалася в останній третині XIX ст. в кадрових партіях США, Англії, Німеччини, що включала в себе професійних політиків та впливових претендентів на політичні посади, від яких поступово стало залежати все внутрішнє життя партій, висунення кандидатів у депутати та проведення виборчих кампаній, розподіл державних посад. Це:

а. партія-комітет

б. "партійна держава"

в. партійна коаліція

г. "партійна машина"

29.  Основні політологічні підходи до визначення поняття партія:

а. інтеграційний, функціональний, соціологічний, антропологічний, інституціональний, нормативний, біологічний

б. історичний, інституціональний, соціологічний, психологічний, біологічний, антропологічний, економічний

в. інституційний, державницький, соціологічний, економічний, психологічний, комплексний, структурний

г. історичний, соціологічний, психологічний, системний, ситуаційний, логічний, комплексний

30.  Російський партолог Б. Ісаєв запропонував:

а. історичну модель партії

б. кібернетичну модель

в. модель "партія-дерево"

г. механічну модель партії

31.  Міждисциплінарна царина наукового знання, яка вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування та організаційного устрою політичних партій – це:

а. теорія політичних партій (партологія)

б. соціологія політичних партій

в. політологія

г. елітологія

32.  Nobilitas – це:

а. особи, які пов’язані з проведенням кінних змагань

б. представники сенаторських родів

в. ариcтократичні фракції;

г. римська еліта, зазвичай утворена з пошлюблених патриціїв і плебеїв

33.  Populares – це:

а. консертативне політичне угруповання, представники якого скуповували членів багатих сенаторських родів, які були противниками демократизації

б. політичне угруповання, яке діяло в інтересах плебеїв і використовувало у боротьбі з оптиматами уряд народного трибуна

в. представники плебейських родів

г. особи які пов’язані з проведенням гладіаторських боїв

34.  У Новий час процес становлення політичних партій у Європі пов’язаний з двома факторами:

а. політична боротьба та зародження релігійних рухів

б. встановлення лібералізму й економічний розвиток

в. посилення буржуазії, яка намагається обмежити владу старої аристократії та релігійна боротьба між католиками та протестантами

г. зародження парламентаризму та посилення ролі буржуазії

35.  У Франції виникнення політичних партій пов’язують з

а. Французьким абсолютизмом (1643-1789)

б. Першою республікою (1792-1804)

в. Паризькою комуною (1871)

г. Великою французькою революцією (1789-1799);

36.  Масовий тип партії "дітьми демократії", продуктом загального виборчого права і необхідності залучення та організації мас на виборах називав:

а. М. Дюверже

б. Б. Констант

в. М. Вебер

г. Р. Міхельс

37.  Масові партії, що в своїй діяльності спиралися переважно на військову структуру – це:

а. фашистські партії

б. комуністичні партії

в. соціал-демократичні

г. аграрні партії

38.  М. Дюверже відзначав, що партії класичного типу вперше з’явилися саме у:

а. Німеччині

б. Франції

в. США


г. Росії

39.  Вислів "Політичні партії є необхідним елементом вільної держави" належить:

а. Томасу Гобсу

б. Едмунду Бьорку

в. Девізу Г҆юму

г. Френсису Бекону

40.  "Партії – це зло, властиве демократичному правлінню, проте характер їх у різні періоди неоднаковий, і в основі їхньої діяльності лежать різні причини", - кому з американських філософів та державних діячів належить цей вислів?

а. Джейму Медисону

б. Томасу Джефферсону

в. Александру Гамілтону

г. Алексису де Токвілю

41.  Хто є "Батьками-засновники" американської політичної системи про політичні партії?

а. Александр Гамілтон, Едмунд Бйорк, Томас Джефферсон

б. Джейм Медисон, Алексис де Токвіль, Томас Гоббс

в. Александр Гамілтон, Джейм Медисон, Алексис де Токвіль

г. Александер Гамілтон, Джейм Медисон, Едмунд Бйорк

42.  Хто з французьких філософів був прибічником монархізму та абсолютизму:

а. Едмунд Бйорк

б. Френсис Бекон

в. Жан-Жак Руссо

г. Вольтер

43.  Класифікацію партій на релігійно-політичні, світські та політичні угрупування запропонував:

а. Карл Маркс

б. Арнольд Руге

в. Йоган Розенкранц

г. Йоган Блюнчі

44.  "Концентрація виконавчої влади, розподіл влад, збалансований бікамералізмом, двопартійна система, гетерогенні політичні партії з подібними програмами, плюралістична виборча система, федералізм, писана конституція та право меншості на вето" - це ознаки:

а. закритого суспільства

б. американської моделі демократії

в. двопартійної системи

г. відкритого суспільства

45.  Хто виступав проти такого партійного правління, яке індивідуальні інтереси окремих політичних угрупувань реалізовує на рівні верховної влади всупереч загальнонародним інтересам:

а. Алексис де Токвіль

б. Джон Стюарт Міл

в. Йоган Розенкранц

г. Томас Джефферсон

46.  Хто з німецьких науковців розглядав політичну партію як організацію, спрямовану на завоювання посад?

а. Георг Гегель

б. Макс Вебер

в. Карл Маркс

г. Роберт Міхельс

47.  Кому належить класифікація партій на: партії патронажу, партії інтересу (класові партії) та світоглядні партії?

а. Максу Веберу

б. Мойсею Острогорському

в. Карлу Марксу

г. Роберту Міхельсу

48.  Хто здійснив класифікацію етапів розвитку політичних партій за наступними характеристиками: партії як аристократичні угруповання, політичні клуби, сучасні масові партії?

а. Макс Вебер

б. Роберт Міхельс

в. Джон Стюарт Міл

г. Мойсей Острогорський

49.  "Кокус, який групував навколо себе всіх передових і відданих членів партії, скоро стає фракційною фортецею для групи, яка наповнена сектантським духом, і кокус був тим більш нестерпним і претензійним, що народна форма його організації давала йому привід видавати себе за єдиного і законного представника ліберальної партії", дане визначення належить:

а. Морісу Дюверже

б. Максу Веберу

в. Роберту Міхельсу

г. Мойсею Острогорському

50.  Партії якого типу стають механізмом розподілу державних посад між професійними групами політиків, який заснований на безпосередньому зв’язку політика та виборця без допомоги партійної організації, на широкій коаліційній основі, на скороченні дистанції між лідерами та виборцями, на великих державних субсидіях партійної діяльності?

а. кадрові партії

б. електоральні партії

в. квазіпартії

г. картельні партії

51.  Формальний механізм вступу в партію існує лише в масових партіях – це:

а. реєстр членства партії

б. якісна ознака роботи партії

в. кількісна ознака роботи партії

г. критерій членства партії

52.  "Партіями однаково називають як великі народні організації, які висловлюють суспільну думку в сучасних демократіях, так і ворогуючі угруповання античних республік чи клани, які складалися довкола якогось кондот’єра в Італії доби Ренесансу; клуби, які об’єднували депутатів революційних асамблей, і комітети, які готували цензові вибори у конституційних монархіях" - визначення належить:

а. Роберту Міхельсу

б. Юрію Шведі

в. Морісу Дюверже

г. Вільгейму Паретто

53.  Домінуюча партія за твердженням Моріса Дюверже це:

а. партія, яка здійснює керівництво протягом певного проміжку часу в результаті перемоги на парламентських виборах та ідентифікується з цілим народом

б. партія де влада зосереджена в руках загальнонаціональних керівних органів, при одночасному зменшенні самостійності низових територіальних організацій

в. партія, яка намагаються створити структури, що пропагували б певний світогляд, ідеологію чи суспільний устрій

г. партія яка представляє собою єдність окремих організацій, діяльність яких координується її керівними органами

54.  Кому належить наступна класифікація партійних систем: "двопартійна; система двох з половиною партій; багатопартійна з домінуючою партією; багатопартійна без домінуючої партії":

а. Морісу Дюверже

б. Жану Блонделю

в. Джовані Сарторі

г. Юрію Шведі

55.  Партійна система з партією-гегемоном (гегемоністська система) характеризується:

а. формуванням складу уряду однією з двох партій, яка перемогла на виборах

б. управлінням, що здійснюється однією партією

в. наявністю декількох політичних сил і панівним становищем однієї партії за відсутності реальної партійної конкуренції

г. існуванням кількох партій, одна з яких упродовж тривалого часу перемагає на виборах і одноосібно формує уряд

56.  Демократичний політичний режим; наявність кількох політичних партій; існування двох партій, значно пріоритетніших за інші; формування складу уряду однією з двох партій, яка перемогла на виборах; впливовість опозиційної партії, яка програла вибори – це ознаки:

а. біпартизму

б. партійної системи поміркованого плюралізму

в. атомізованій системі

г. партійної системи домінування

57.  Одним із перших хто звернув увагу на проблему взаємозв’язку між виборчою та партійною системами був:

а. Моріс Дюверже

б. Стейн Роккан

в. Сеймур Ліпсет

г. Майкл Уоллерстайн

58.  Засновником "залізного закону олігархізму" є:

а. Макс Вебер

б. Томас Джефферсон

в. Роберт Міхельс

г. Моріс Дюверже

59.  Ідейно-теоретичні витоки класичної теорії політичних партій беруть початок в працях таких вчених:

а. Георга Еллінека, Вальтера Зальцбаха, Алексиса де Токвіля, Йогана Розенкранца

б. Георга Еллінека, Вальтера Зальцбаха, Гальса Кельзена, Гайнріха Трипеля

в. Вальтера Зальцбаха, Гальса Кельзена, Макса Вебера, Георга Еллінека

г. Гальса Кельзена, Гайнріха Трипеля, Карла Маркса, Роберта Міхельса

60.  Моріс Дюверже поділяв партії на:

а. внутрішнього та історичного походження

б. парламентського та позафракційного

в. зовнішнього та еволюційного походження

г. внутрішнього та зовнішнього походження

61.  На чию думку, "партійна система – це система взаємної діяльності, яка є результатом конкуренції поміж партіями":

а. Юрія Шведи

б. Моріса Дюверже

в. Джовані Сарторі

г. Стейна Роккана

62.  Сьогодні виокремлюють такі типи однопартійної системи:

а. консенсусна, альтернативна, догматична, гегемонська

б. мобілізаційна, узгоджувальна, авторитарна, тоталітарна

в. перехідна, догматична, африканська, гегемонська

г. тоталітарна, авторитарна, догматична, гегемонська, африканська

63.  Батьківщиною двопартійності вважається:

а. Велика Британія

б. Німеччина

в. США

г. Франція



64.  Тип двопартійної системи, існування якої засноване на примусі й забороні діяльності політичних партій – це:

а. метафізична двопартійність

б. формальна двопартійність

в. модифікована двопартійність

г. американська двопартійність

65.  Система без домінуючої партії притаманна:

а. Україні та Польщі

б. Фінляндії та Бельгії

в. Росії та Білорусії

г. Норвегії та Бельгії

66.  "Невпорядкована" багатопартійність зустрічається в :

а. Франції та Німеччині

б. країнах СНД

в. Італії та Греції

г. Італії та Франції

67.  Активістські партії – партії, в яких кількість активістів становить не менше______ загальної кількості членів партій

а. четвертої частини

б. третьої частини

в. восьмої частини

г. половини

68.  До категорії "партія протесту" можна віднести партії:

а. України та Норвегії

б. Данії та Норвегії

в. Чехії та Словаччини

г. Італії та Греції

69.  Базовими елементами партії за М. Дюверже :

а. програма партії, статут партії, керівництво партії;

б. комітет, голова партії, кадровий потенціал, ідеологія;

в. керівництво партії, міліція, комітет, секція

г. комітет, секція, ячейка та міліція

70.  Малі партії, які найчастіше знаходяться в центрі коаліції (хоча не є обов’язково центристськими) – це

а. буферні партії

б. кадрові партії

в. виборчі партії

г. масові партії

71.  Сукупність різноманітних форм діяльності політичної партії, яка пов’язана з її участю у виборах – це

а. програма партії

б. виборча тактика партії

в. виборча функція партії

г. виборча стратегія партії

72.  Різновид малих партій, які ухиляються від участі в основному напрямку міжпартійної конкуренції – це

а. відірвані партії

б. виборчі партії

в. кадрові партії

г. буферні партії

73.  Політичні партії, у яких парламентська фракція і парламентарі визначають характер діяльності загалом – це

а. кадрові партії

б. гнучкі партії

в. всеохоплюючі партії

г. виборчі партії

74.  Партії, які через незначну підтримку виборців і низький потенціал шантажу не розраховують на серйозну участь у політичному житті держави, а своє завдання вбачають у тому, щоб привернути увагу суспільства до певних (часто дуже локальних) проблем – це

а. гнучкі партії

б. допоміжні партії

в. змагальницькі партії

г. виборні партії

75.  Політичні партії, які у політичній конкуренції використовують змагальницькі (а не обмежуючі) виборчі стратегії – це

а. кадрові партії

б. електоральні партії

в. змагальницькі партії

г. допоміжні партії

76.  Система ідей, поглядів, уявлень, цінностей, визначення шляхів розвитку та зміни навколишнього світу, які повинні бути відображені в діяльності політичної партії – це

а. ідеологія партії

б. стратегія розвитку партії

в. статут партії

г. програма партії

77.  При створенні іміджу партії, фахівці радять дотримуватись приблизно такого балансу:

а. 50 % позитивної інформації, 50 % - негативної

б. 40 % позитивної інформації, 60 % - негативної

в. 60 % позитивної інформації, 40 % - негативної

г. 70 % позитивної інформації, 30 % - негативної

78.  "Вони можуть брати участь у виборах, становити частину партійної системи, однак з різних причин не мають можливості увійти до складу парламенту", мова йде про:

а. малі партії

б. кадрові партії

в. електоральні партії

г. репрезентаційні партії

79.  Партії, які в результаті застосування певних методів обрахунку голосів отримують більше парламентських місць ніж голосів виборців називаються:

а. Масовими

б. над презентованими

в. Недопрезентованими

г. Кадровими

80.  Партії, що не входять до складу урядової коаліції – це:

а. Позапарламентські

б. опозиційні

в. Фракційні

г. Позафракційні

81.  Термін "партійний бос" для позначення менеджера виборчої кампанії у США вперше ввів:

а. Макс Вебер

б. Моріс Дюверже

в. Алексіс де Токвіль

г. Джовані Сарторі

82.  За класифікацією М. Дюверже "партія дисидентів" - це різновид:

а. кадрових партій

б. масових партій

в. сучасних партій

г. малих партій

83.  За типологією партій М. Вебера – партії, які формуються для того, щоб отримати владу і заповнити представниками власного штабу різноманітні адміністративні посади це -

а. партії патронажу

б. політичні клуби

в. масові партії

г. світські партії

84.  Різновид кадрової партії, діяльність якої спирається на працю активістів, які гуртуються у місцевий комітет навколо особи якогось відомого політика та парламентську фракцію – це:

а. партія перманентної меншості

б. партія перманентної агітації

в. електоральна партія

г. партія комітет

85.  Тип політичних партій, які стараються реалізувати свою політичну програму шляхом реформ – це

а. виборчі партії

б. урядові партії

в. реформістські партії

г. кадрові партії

86.  У своїй типології партій З. Нейманн розрізняє:

а. урядові й реформістські партії

б. масові й кадрові партії

в. партії репрезентації та партії інтеграції

г. правлячі й опозиційні партії

87.  За П. Маєром партійна система поділяється на:

а. двопартійну, два-і-пів партійну систему, багатопартійну з домінуючою партією та багатопартійну систему без домінуючої партії

б. істотні та неістотні системи

в. систему великих партій, систему малих партій, посередню систему, перехідну систему

г. однопартійну, двопартійну, багатопартійну систему

88.  За Е. Смітом партійна система поділяється на:

а. двопартійну, два-і-пів партійну систему, багатопартійну з домінуючою партією та багатопартійну систему без домінуючої партії

б. однопартійну, двопартійну, багатопартійну систему

в. розпорошену, систему рівноваги та систему не рівноваги



г. систему великих партій, систему малих партій, посередню систему, перехідну систему


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка