Тематичний напрям роботи



Скачати 152.92 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір152.92 Kb.



Тематичний напрям роботи: Система здоров'язбережувальної діяльності навчального закладу

Входження України в новий період становлення всіх сфер соціального розвитку, коли відбувається відновлення державності, відродження багатогранного культурно-історичного досвіду та традицій національного виховання, активізувало проблему фізичного та духовного розвитку молодого покоління, становлення його як соціальної особистості.



« Здоров’я людини, як і її життя, особиста честь, гідність, недоторканність та безпека, визначено найвищою соціальною цінністю.» (ст. З Конституції України)

Соціалізація — це перехід індивіда з біологічної істоти в соціальну, процес засвоєння людиною соціальних цінностей, норм, зразків поведінки, притаманних певному суспільству. Схематично цю модель можна подати так: людина як біологічна істота + соціальні навички = особистість.

Оскільки кожна людина, особливо дитина, соціалізується насамперед через власний життєвий досвід, піраміду здоров'я людини — здоров'я нації – слід створювати, послідовно розкриваючи все ширший спектр взаємозв’язків на різних її рівнях.

родина

клас

колектив

соціум

нація

людина

Це схема розвитку дитячої свідомості, бо вона на кожному кроці залишає за дитиною повну особисту відповідальність за свою поведінку, забезпечує їй активну особисту роль у будь-якій (малій чи великій) системі, позбавляючи водночас відчуття відірваності, самотності чи безпорадності в різних життєвих ситуаціях.

Нині ніхто не заперечує думки про те, що за молоддю майбутнє, що саме ця категорія населення акумулює творчий потенціал, а це неодмінно призведе до позитивних зрушень у суспільстві. Але разом з тим є очевидною залежність ефективності використання цього потенціалу від рівня здоров'я молодого покоління, від його способу життя. Наскільки здоров'я населення віддзеркалює минулий та сьогоднішній добробут країни, настільки ж твердою може бути впевненість у тому, що її перспектива перебуває у прямій залежності від здоров'я молоді.

Отже, сьогодні, як ніколи раніше, перед школою постає проблема виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров'я як найвищої соціальної цінності, яка дасть їм змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватись до сучасного суспільства.

Для поліпшення здоров'я (індивідуального чи суспільного) необхідна наявність певних передумов. Основними з таких передумов ВООЗ визнала:


  • наявність миру;

  • наявність даху над головою;

  • прояв соціальної справедливості, рівності, неупередженості;

  • освіту;

  • оптимальне харчування;

  • наявність постійного прибутку;

  • стабільність екосистеми;

  • достатність сталих ресурсів.

Стан системи охорони здоров'я обумовлює в середньому лише близько 10 % усього комплексу впливів. Решта 90 % припадає на:

  • екологію (близько 20 %);

  • спадковість (близько 20 %);

  • умови і спосіб життя (близько 50%).

Важливою є роль медіа-ресурсу в пропаганді здорового способу життя. Людина сприймає, усвідомлює різноманітну інформацію, під впливом якої і формується ставлення до власного здоров'я.


Духов-

ність

Збалансоване харчування

Природа гармонія життя з природою

Раціональний добовий режим



Загартовування



Оптимальний руховий режим

Умови здорового способу життя



Нормальний психологічний мікроклімат у сім’ї, колективі

Відсутність шкідливих звичок

Гігієнічні навички



Здоров’я, механізми його збереження і зміцнення, шляхи формування здорового способу життя
Типові джерела інформаційного впливу на сучасну людину

Людина

Зміст вихідної інформації

Наукові теорії , відкриття

Художня література

Бесіди з колегами, друзями, батьками

Засоби мас-медіа

Науково-популярна література

Кіно, живопис, культура

Народні традиції, фольклор

Слід заохочувати дітей зіставляти інформацію, одержану з різних джерел, розвивати критичне мислення, позбавляти сліпої довіри до друкованого слова.

Здоровий спосіб життя учнів — це сукупність ціннісних орієнтацій та установок, звичок, режиму і темпу життя, спрямованих на збереження, зміцнення, формування, відтворення здоров'я в процесі навчання і виховання, спілкування, праці і відпочинку і передачі його у майбутньому.

Взаємодія основних аспектів діяльності

щодо формування здорового способу життя


Суспільний аспект:

- формування політики здоров’я

Медичний аспект:

-профілактика хвороб

-гігієна

Філософський аспект:

- світогляд

- свідомість

Формування здорового способу життя



Педагогічний аспект:

- основи здоров’я

- шкільні науки

Соціальний аспект:

- соціально-педагогічне виховання

- соціально-педагогічні умови

Поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідношенні тріади:



Здоров’я

Здоровий спосіб життя Культура здоров’я

« Єдина краса, яку я знаю - це здоров'я.» (Г.Гейне)

МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ -

ЕФЕКТИВНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧИХ

КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ОСНОВ ЗДОРОВ'Я

Запорука успішної соціалізації учнів — це формування ключових компетентностей. Вони визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні види життєдіяльності, ефективно розв'язувати різні навчальні завдання та життєві проблеми.

Серед ключових компетентностей освіти важливе місце займають здоров'язберігаючі. Учень, який навчається в сучасній школі, — це особистість, у якої мають бути сформовані всі ключові компетентності. Саме така особистість зможе успішно самореалізуватися в соціумі як свідомий та відповідальний громадянин, високий професіонал, особистість, здатна свідомо ставитися до свого здоров'я.

Модель цієї особистості можна представити так:




Продуктивна творча діяльність


Особистість

Політкультурні компетентності

Здоров’я- зберігаючі компетентності

Комунікативні компетентності

Саморозвиток, самоосвіта

Соціальні компетентності

Успішність та ефективність формування компетентностей учнів залежать від форм та методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетними в цьому відношенні стають сучасні педтехнології, інтерактивні методи навчання, інформаційні комп'ютерні технології, презентації, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації. Саме такою технологією є методика розвитку критичного мислення.

Критичне мислення — це :


  • уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору;

  • уміння піддавати ідею м'якому скепсису;

  • об'єднання активного й інтерактивного процесу;

  • перевірка окремих ідей на можливість їх використання;

  • моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки

зору ;

  • переоцінка та переосмислення понять та інформації;

  • здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення.

Таким чином, критичне мислення — це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення.

Структура уроку-моделі за методикою розвитку критичного мислення

Модель уроку згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:



І. Евокація (фаза актуалізації, виклику)

На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій:

• учні активно згадують все, що вже відомо з теми.

Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо. Навчальний процес — це процес поєднання нового з відомим;



  • відбувається активізація діяльності учнів, їх мислення, говоріння що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, учні переходять на рівень самоусвідомлення;

  • зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним моментом.

Основні форми роботи на фазі евокації: «мозкова атака»; робота в парах; робота в групах.

II. Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу)

Тут учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. В процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок «Поміч». При цьому, прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку:



< - відома інформація;

+ - нова інформація;

? - здивувала, зацікавила;

__ - заперечує тому, що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того, що читає дитина, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

III. Рефлексія (фаза розмірковування)

Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому, що:



  • учні індивідуально чи разом з іншим складають список нової інформації, яку отримали;

  • розповідають один одному, записують вивчене;

  • складають схеми, таблиці, малюнки за темою і пояснюють новий матеріал класу.

На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:

  • учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами:«Те що я чую — я забуваю; те, що я бачу і чую — я трохи запам'ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»;

  • відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення словарного запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А значить, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку самоосвіти учнів.

Таким чином, наведена методична система дає можливість учителю:



  • активізувати мислення учнів;

  • мотивувати та стимулювати їх діяльність;

  • залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;

  • активізувати пізнавальний процес;

  • розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;

  • розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки;

  • формувати ключові компетентності учнів.

Щоб стимулювати критичне мислення, учителю необхідно:



  • виділити час і забезпечити можливість для використання критичного мислення;

  • дозволити учням вільно розмірковувати та висловлювати свої думки;

  • приймати різноманітні ідеї та думки;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

  • висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;

  • цінувати критичне мислення учнів.

Щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

  • розвивати впевненість у собі, розуміння цінностей власних поглядів та ідей;

  • брати активну участь у процесі навчання;

  • поважати думки інших;

  • бути готовими продовжувати чи відкидати міркування, судження.

Групова форма роботи - середовище для розвитку критичного мислення та формування ключових компетентностей

Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є групова форма роботи.

Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення. Робота в групах будується на правилах:


  • один говорить - усі слухають;

  • з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;

  • висловлювати свої думки чітко, лаконічно;

  • група доручає одному з її членів виступити;

  • усі цінують час.

Працюючи в групі, в нагороду за уміння слухати та співпрацювати учні отримують колективну мудрість. Саме така форма роботи створює особливі умови для формування ключових компетентностей. Перш за все, це комунікативні компетентності, які передбачають оволодіння способами взаємодії з людьми, вміння спілкуватися усно, письмово; здатність до толерантності у спілкуванні: дотримання культури дискусій, уникнення категоричності, визнання своїх помилок. Також це соціальні компетентності, які передбачають здатність та уміння діяти в соціумі з урахуванням позицій інших. Формування соціальних компетентностей відбувається в процесі роботи учнів у групі, де створюються умови для співпраці учнів, організації їх спільних дій, прийняття спільних рішень; де використовуються взаємодопомога, взаємоперевірка, взаємооцінка та самооцінка діяльності.

Методичні стратегії методики розвитку критичного мислення

Розвиток критичного мислення досягається застосуванням різних методичних стратегій, які використовуються на окремих етапах уроку.



Організаційна схема стратегій

Евокація:

  • мозкова атака;

  • читання в парах;

  • читання в групах;

  • «знайдіть того, хто...»;

  • дискусія в групах;

  • ґронування;

  • кубування;

  • порушення послідовності;

  • вільне письмо;

  • аналіз ознак;

  • аналіз понять;

  • лінія 1-10;

  • проблема.

Осмислення:

  • інтерактивна система позначок «Поміч»;

  • взаємні питання;

  • джигсоу;

  • таблиця;

  • аргументи на карточках;

  • критичне читання.

Рефлексія:

  • дискусія в парі;

  • графічний організатор;

  • таблиця понять;

  • Т-схема;

  • есе;

  • «збережи останнє слово для мене»;

  • дебати;

  • аргументи;

  • протилежні елементи;

  • сенкан;

  • кубування.

У практиці своєї роботи найчастіше застосовую такі стратегії, як: «мозкова атака», «асоціювання (ґронування), джигсоу, сенкан, есе.

«Мозкова атака» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.

Асоціювання, або ґронування, — стратегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, а значить, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетен-цій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Ця робота проводиться в такій послідовності:

  1. Записується центральне поняття на дошці чи папері.

  2. Записуються всі поняття, пов'язані з центральним словом.

  3. Установлюються зв'язки.

«Джигсоу» — методична стратегія, згідно з якою учні працюють у групах, вивчає окреме питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу, навчаючи при цьому інших.

П'ятихвилине есе використовується наприкінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб дати можливість учителю проаналізувати, що відбувається в класі на інтелектуальному рівні. П'ятихвилине есе ставить перед учнями два завдання:

написати, що дізналися з теми; поставити запитання — «Що залишилось незрозумілим».

Ці відповіді вчителі використовують під час планування наступного уроку.



Сенкан — це вислів, який складається з п'яти рядків:

Слово-тема (іменник).

Два прикметники.

Три слова, які визначають дію, пов'язану з темою.

Фраза.

Слово — синонім теми.



Використання цих прийомів створює можливості для формування інформаційних компетентностей. Вони пов'язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. На своїх уроках розвиваю вміння учнів працювати з фактичним матеріалом підручника як основногоджерела інформації, матеріалами посібників, енциклопедій, науково-популярною літературою, дитячою періодичною пресою. Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією: складання алгоритмів, виділення головного, представлення матеріалу у вигляді схем, малюнків, написання сенканів, есе.

Так, під час вивчення тем «Сучасні проблеми наркоманії та токсикоманії» та «Убережи себе від ВІЛ. Методи запобігання інфікуванню ВІЛ» учні склали такі сенкани:

Наркоманія.

Набута, патологічна.

Пошкоджує, вражає, руйнує.

Провокує девіантну поведінку. Негативний соціальний фактор.

ВІЛ.

Набутий, спадковий.



Руйнує, вбиває, вражає.

Пригнічення імунної системи.

Глобальна проблема.

« Гра для дітей має таке ж значення, як для дорослих праця. Як діти виявляють себе у грі, так працюватимуть, коли стануть дорослими. Для них гра відрізняється від праці дорослих лише тим, що не ставить за мету створення матеріальних та культурних цінностей.» (А. Макаренко)

Варто залучати учнів до складання опорних конспектів, цікавих ситуативних задач, підсумкових запитань, творчих завдань. Учні середніх класів складають казки. У рольових іграх учні в доступній для них формі засвоюють соціальний досвід дорослих: відтворюють елементи трудової діяльності та стосунків як члени суспільства і деякою мірою реалізують свою індивідуальність.



Таким чином, саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію. Отже, методика критичного мислення має великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування здоров'язберігаючих компетентностей учнів, здатних ефективно адаптуватися та розвиватися в складних сучасних умовах.

« Я здоров’я збережу .Сам собі допоможу»


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка