Тема: запилення



Скачати 114.32 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір114.32 Kb.


Біологія 6 клас Дата________

Тема: запилення

Мета: розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати поняття про запилення, познайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин; розвивати на матеріалі уроку науковий світогляд; продовжити формування вмінь і навичок роботи з підручником, знаходити відповіді на поставлені запитання, порівнювати, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання та матеріали: зошит, підручник, картки – завдання, таблиці, комп’ютер

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.



ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. Індивідуальна робота учнів за картками.

2. «Третій зайвий».

Вибрати зайву рослину в переліку і пояснити свій вибір.

1. Пижмо, кульбаба, цибуля. (Цибуля.)

2. Черемха, ромашка, конвалія. (Ромашка.)

3. Верба, кукурудза, смородина. (Кукурудза.)

4. Калина, бузок, виноград. (Калина.)



3. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. У якої з названих рослин суцвіття — простий зонтик?

А капуста В вишня

Б верба Г смородина

2. У якої з названих рослин суцвіття — складний зонтик?



А горох В конюшина

Б морква Г суниця

3. У якої з названих рослин суцвіття — початок?



А бузок В горобина

Б соняшник Г кукурудза

4. У якої з названих рослин суцвіття — голівка?



А конюшина В черемха

Б кульбаба Г тополя

5. У якої з названих рослин суцвіття — складний колос?



А капуста В овес

Б горобина Г яблуня

6. У якої з названих рослин суцвіття — простий колос?



А ячмінь В ліщина

Б подорожник Г тополя

7. У якої з названих рослин суцвіття — китиця?



А капуста В айстра

Б кукурудза Г примула

8. У якої з названих рослин суцвіття — кошик?



А калина В волошка

Б картопля Г перстач

Відповідь: 1 — В, 2 — Б, 3 — Г, 4 — А, 5 — В, 6 — Б, 7 — А, 8 — В.

4. «Установи відповідність».

1. Установити відповідність між схемами суцвіть та їхніми назвами.





1 кошик 6 щиток

2 початок 7 головка

3 складний зонтик 8 китиця

4 складний колос 9 колос

5 волоть

Відповіді: А — 8, Б — 5; В — 9; Г — 2; Д — 4; Е — 6; Є — 3; Ж — 7; З — 1.

2. Установити відповідність між рослинами та суцвіттями, які для них характерні.



А

Б

В

Г









1 головка 3 китиця

2 кошик 4 колос 5 волоть

Відповідь: А — 2, Б — 3, В — 5, Г — 1.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Релігії різних народів по-своєму пояснювали значення квіток та суцвіть у природі, приписуючи їм божественне походження. Вважалося, ніби боги вдягли рослини в яскраві шати, аби навчити людину відрізняти красиве від потворного, чисте від порочного. Солодкий нектар у квітках вважали за божественний напій. Щоб люди не викрали нектар, боги сховали його у глибині віночків. А як ви поясните яскраве забарвлення віночків у квітках та наявність нектару, а також наявність суцвіть? (Обговорення питання.)



Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Запилення, його способи

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, що таке запилення?



Учні за допомогою вчителя формулюють визначення:

Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин.

Розповідь учителя

Початок цвітіння і його тривалість залежать від віку рослин і умов існування. Розрізняють два способи запилення: самозапилення й перехресне запилення. Можна розрізнити запилення за іншою ознакою — природне й штучне.



Складання опорної схеми (опорна схема заповнюється поступово)



2. Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення

Розповідь учителя

Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки.

Проектування зображення на екран



Пригадайте:

— Які квітки називають двостатевими?



Розповідь учителя

Самозапилення в рослинному світі спостерігається рідко.

Пошукова робота з підручником

Запитання для опрацювання:

— Для яких рослин характерне самозапилення?

— Яке біологічне значення має самозапилення?

Очікувані відповіді учнів:

Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитнях, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.



3. Перехресне запилення

Розповідь учителя

Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватися склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду й можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.

Проектування зображення на екран



Запитання до учнів:

— Якими способами пилок може потрапляти на приймочку маточки? (Після відповідей учнів необхідно доповнити схему.)

За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води.

Проектування зображення на екран






Кожна із цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечують запилення.



Робота в групах

Завдання для груп:

— Використовуючи текст підручника, додатковий матеріал, дослідіть особливості перехресного запилення рослин:

I група — комахами;

II група — вітром;

III група — птахами і водою.

Презентація роботи груп

I група

Комахозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою комах. До комахозапильних рослин належать калина, гречка, первоцвіт, мак та інші.

До комахозапильних рослин належить до 80 % видів, поширених у різних кліматичних зонах континентів світу.

Оцвітина (частіше віночок) рослин яскраво забарвлена, добре помітна на зеленому тлі листя. Квітки великі або зібрані в суцвіття. Пиляки менші, ніж у вітрозапильних рослин, з меншою кількістю пилку, пилок крупний, липкий, з горбкуватою поверхнею. На дні віночка в багатьох квіток утворюються нектарники, у яких виробляється запашний солодкий сік — нектар. Виділення нектару залежить від кліматичних умов, ґрунту, стану рослин, часу дня; після запліднення утворення нектару в квітках припиняється. Найважливішими запилювачами таких рослин є бджоли. Вони запилюють близько 75–80 % рослин.

Переважна більшість комахозапильних рослин має відкриту квітку; нектар у них доступний для всіх комах.

У деяких рослин оцвітина (частіше віночок) зросла, витягнута в довгу вузьку трубочку, у глибині якої є нектар. Такі квітки у шавлії лучної, конюшини лучної, які пристосовані до запилення джмелями, кірказону, квітки якого запилюються дрібними мушками, інжиру, квітки якого запилюються осами-бластофагами. Квітки блекоти, дурману, рафлезії пахнуть гнилим м’ясом, їх охоче відвідують мухи, жуки, які відкладають яйця на гнилому м’ясі, гної.



Висновок:

Пристосування квіток до комахозапилення: яскравий колір квітки, приваблюючий запах нектару, липкий пилок із шипиками, квітки великі або зібрані у суцвіття.



II група

Вітрозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою вітру.

До вітрозапильних належить близько 15–20 % видів квіткових рослин. Вони часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила, лепешняк). Ліщина, вільха, береза цвітуть напровесні, до розпускання листя. У вітрозапильних рослин квітки дрібні, малопомітні, зі спрощеною непоказною оцвітиною. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висуваються з оцвітини, маточки відкриті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Такий пилок потік повітря часом піднімає на кілометр і більше вгору і відносить на 50–60 км. Приймочки маточок квіток широкі або довгі. Часто на них розташовані волоски, які краще допомагають вловлювати пилкові зерна.

Висновок:

Пристосування квіток до вітрозапилення: пилок сухий, легкий, приймочки маточок висунуті з квітки, пиляки звисають, розгойдуючись.



III група

Птахозапилення — вид перехресного запилення, перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою птахів. Птахозапильні рослини поширені в тропіках Південної Америки. Квітки цих рослин барвисті, утворюють багато пилку, запилюються птахами колібрі, які трохи більші від джмелів. Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись за допомогою помахів крил у повітрі, при цьому клейкий пилок прилипає до їхньої голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

До 2 % покритонасінних запилюються таким чином. Типовою птахозапильною рослиною є орхідея.

Висновок:

Пристосування квіток до запилення птахами: яскраве забарвлення квіток, збагачення нектаром, щільні тканини квітки та квітконіжки.



Розповідь учителя

У природі існує невелика група рослин (2 %), квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист утворює пилок, який не тоне і не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із ниткоподібною приймочкою.



Заповнення таблиці.

Порівняльна характеристика перехреснозапильних рослин

Способи перенесення пилку

Особливості рослин

Приклади рослин

Вітер







Комахи







Птахи







Вода








Запитання до учнів:

— Чому в перехреснозапильних рослин не відбувається самозапилення? (Обговорення відповідей учнів та складання опорного конспекту.)

У перехреснозапильних рослин унаслідок еволюції виникли механізми запобігання самозапиленню:

• неодночасне дозрівання тичинок і маточок у квітках; достигають раніше пиляки, ніж приймочки маточок (соняшник, ромашка, айстри тощо); раніше достигають приймочки (картопля, паслін, капуста, редька, гірчиця);

• у квітках одного виду розвиваються тичинки й маточки неоднакової довжини (така будова квіток гречки, первоцвіту).

4. Штучне запилення, його техніка та значення у підвищенні врожайності культурних рослин

Розповідь учителя

Запилення, у яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують під час виведення нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин.



Проектування зображення на екран



Самостійна робота учнів з підручником

Запитання для опрацювання:

— Як відбувається штучне запилення?

(Обговорення результатів самостійної роботи учнів з підручником.)

V. Узагальнення та систематизація знань

1. Біологічні задачі.

1. Далеко від поля із загубленої зернівки кукурудзи виросла рослина з початком і волоттю. Але плоди в цієї рослини чомусь не утворилися. Чому? (Для кукурудзи характерне перехресне запилення вітром, тому, щоб відбулося запліднення, необхідні значні площі цієї рослини.)

2. У кукурудзи жіночі квітки зібрані в суцвіття початок, ззовні огорнуті видозміненими листками. Як у цьому випадку відбувається запилення квіток? (Маточки квітки кукурудзи мають стовпчики завдовжки 20–30 см, які довші за початок, а тому вільно звисають з його верхівки.)

2. Цифровий біологічний диктант.

Виписати номери тверджень відповідно до варіанта.

I варіант — ознаки вітрозапильних рослин.

II варіант — ознаки комахозапильних рослин.

1. Великі та яскраві квітки.

2. Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.

3. Наявність нектару.

4. Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.

5. Наявність нектарників.

6. Багато пилку.

7. Пилок дрібний, сухий, легкий.

8. Пилок великий, липкий.

9. Утворюють зарості.

10. Цвітуть навесні, до розпускання листків.

Відповіді: I варіант: 4, 6, 7, 9, 10; II варіант: 1, 2, 3, 5, 8.

3. «Виправ помилку».

Знайти і виправити біологічні помилки в реченнях з учнівських творів.

1. Поодинока квітка кульбаби безтурботно тремтить на вітрі. (У кульбаби суцвіття кошик.)

2. Там у полі береза стояла, і її бджоли запилювали. (Береза запилюється вітром.)

3. Дзвіночки мої, квіточки, навесні разом з конвалією цвіли в полі за річкою. (Дзвіночки цвітуть улітку, конвалії — у травні, крім того, ростуть у лісі.)

4. На нашій грядці розцвів горошок солодкий. Бджілки налетять — будемо на врожай чекати. (Горох — рослина, що самозапилюється.)

5. Знають усі, і старий, і малий, що плід картоплі смачний, зелений і круглий такий. (Плід картоплі — ягода — отруйний. У їжу вживають видозмінені пагони — бульби.)

VІ. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф

1. Скласти кросворд із перевірочним словом «запилення».

2. Підготувати повідомлення про Сергія Гавриловича Навашина.


Установити відповідність між схемами суцвіть та їхніми назвами.




1 кошик 6 щиток

2 початок 7 головка

3 складний зонтик 8 китиця

4 складний колос 9 колос

5 волоть
Установити відповідність між схемами суцвіть та їхніми назвами.

1 кошик 6 щиток

2 початок 7 головка

3 складний зонтик 8 китиця

4 складний колос 9 колос

5 волоть


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка