Тема. Воєнні дії на території України в 1914-1917 рр



Скачати 113.95 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір113.95 Kb.
Історія України 10 клас

Тема. Воєнні дії на території України в 1914—1917 рр.

Мета: пояснити, які події Першої світової війни відбувалися на українських землях у 1914— 1916 рр.; визначити особливості російської окупаційної політики в Галичині та на Буковині в 1914—1915 рр.; схарактеризувати участь у бойових діях Українських січових стрільців у 1914—1916 рр.; пояснити зміст понять і термінів «Галицька битва», «Галицько- Буковинське генерал-губернаторство», «депортація»; розвивати вміння учнів аналізува- ти й узагальнювати історичний матеріал; виховувати в них зацікавленість до історії,патріотичні настрої.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Україна в Першій світовій війні».

Основні терміни та поняття: Галицька битва, Галицько-буковинське генерал-губернаторство, депортація.

Основні дати: 18 серпня — 11 вересня 1914 р. — Галицька битва; серпень 1914 — червень 1915 р. — період існування тимчасового військового Галицько-Волинського генерал- губернаторства; 28 квітня — 2 травня 1915 р. — участь УСС у боях за гору Маківка,травень 1915 р.- Горлицький прорив, 22 червня 1915 р. –вступ австро-німецьких військ до Львова, травень-червень 1916р. -Брусиловський прорив; вересень 1916 р. – бій на горі Лисоня.

Хід уроку.

Війна не може бути справедливою, тому що воювати справедливо неможливо, навіть якщо воюєш за справедливість.

Т.Котарбинський.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

IІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

1.Історичний диктант.

-Які країни входили до військово-політичного блоку Антанти?

-Які країни входили до Троїстого СоюзУ?

-Коли розпочалася Перша світова війна?

-Який характер мала війна?

-Коли було створено ГУР?

-Що таке концентраційний табір?

-Що таке репресії?

-Які території у ході війни хотіла приєднати до себе Росія?

-Що таке геополітика?

-Які території під час війни розраховувала відібрати в Росії Австро-Угорщина? (Поділля та Волинь).

-Які території планувала захопити Німеччина?

-Що стало приводом до Першої світової війни?

2. Фронтальне опитування.

1)Які причини Першої світової війни?

2) Чи можна вважати політику Російської та Австро-Угорської імперій стосовно українства на початку війни репресивною?

3) Які організації були створені на початку війни на західноукраїнських землях?

4) Коли було засновано СВУ? Якою була його діяльність у роки війни?

5) Сучасний український історик С. Попик вважає, що «...існування добровільних українських підрозділів мало швидше політичне, ніж військове значення. Українські легіони в Галичині та на Буковині були, перш за все, козирною картою в національних іграх українських політиків і австрійського уряду». Поясніть, як ви розумієте цю позицію. Чи поділяєте ви її? Обґрунтуйте власну думку.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.

Запитання:

- Якими були основні театри воєнних дій у Першій світовій війні?

Протягом уроку використовується презентація.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

План.


1.Воєнні дії на українських землях у серпні 1914 - березні 1915 р.

2. Російська окупаційна політика в Західній Україні в 1914—1915 рр. 3.Контрнаступ німецько-австрійських військ.

4.Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

5.Воєнні дії на території України в 1916-1917 роках.



Проблемне запитання. Визначте основну мету російської адміністрації на західноукраїнських землях.

1.Презентація «Галицька битва».

Учитель систематизує й узагальнює матеріал.



2.Робота з картою.

1.Покажіть на карті територію, де 1914 року розгорталася Галицька битва.

2.Які земліі в результаті Галицької битви були зайняті російськими військами?

3.Чи справдилися сподівання Росії.



Додаткова інформація.

У західній частині Наддніпрянської України в прикордонних районах між Російською імперією та Австро-Угорщиною в роки Першої світової війни розміщувався Південно-Західний фронт, що був складовою Східного фронту. До нього на початку війни входили 3-тя, 4-та, 5-та й 8-ма російські армії, яким протистояли 1-ша, 2-га, 3-тя й 4-та австро-угорські армії. Воєнні дії розпочалися бойовими операціями в Галичині. У Галицькій битві 18 серпня — 11 вересня 1914 р. брали участь 700 тис. ро- сійських та понад 830 тис. австро-угорських вояків. На початку битви росіяни в прикордонних боях зупинили просування австро-угорців. Після цього 3-тя та 8-ма російські армії під командуванням генералів М. Рузського та О. Брусилова розгорнули наступ на Львів і Галич. Він був успішним і завершився взяттям 21 серпня

міста Львова, а наступного дня — Галича. Розвиваючи наступ, російська армія оточила й блокува- ла добре укріплену фортецю Перемишль і вийшла до річки Віслока, що за 80 км від Кракова. У результаті Галицької битви росіяни оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли на карпатські перевали. Утрати австро-угорської армії вбитими, пораненими й полоненими становили 400 тис. осіб, російської — близько 230 тисяч. Плани німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали невдачі. Після Галицької битви ситуація на Півдні загострилася внаслідок вступу у війну на боці Троїстого союзу Туреччини. До Чорного моря через Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». У жовтні 1914 р., потіснивши британсько-французьку ескадру, вони здійснили обстріл по Севастополю, Одесі, Феодосії та Новоросійську. Наприкінці осені та протягом зими 1914 р. точилася боротьба російської та австро-угорської армій за Карпатські перевали. Завдяки допомозі німецьких військ остання завадила росіянам подолати перевали. Воєнна кампанія 1914 р. завершилася для Росії переможно, німецький план блискавичної війни провалився. Велику роль у цьому відіграла боротьба на Східному фронті, що примусила країни Троїстого союзу спрямувати сюди значні сили. У 1915 р. країни Четверного союзу (так називали Троїстий союз після приєднання Болгарії) головний удар вирішили завдати на Східно- му фронті, щоб вивести з війни Росію. У лютому австро-угорська армія примусила росіян залишити Чернівці. Одночасно з цим тривали запеклі бої російської армії в Карпатах. 22 березня 1915 р. російська армія оволоділа Перемишлем. Унаслідок капітуляції гарнізону фортеці в полоні опинилися 120 тис. вояків австро-угорської армії. Ця подія стала останнім успіхом російської армії в кампанії 1914—1915 рр.

2. Російська окупаційна політика в Західній Україні в 1914—1915 рр. Розповідь учителя. На території окупованих західноукраїнських земель російська влада утворила тимчасове військове Галицько-Буковинське генерал-губернаторство. Генерал-губернаторство поділялося на чотири губернії — Львівську, Перемишльську, Тернопільську та Чернівецьку. Керівником окупаційної адміністрації став чорносотенець граф Г. Бобринський. Головною метою своєї діяльності на цій посаді він уважав швидке включення західноукраїнських земель до складу Російської імперії за тісної співпраці з місцевими москвофілами та їхніми установами. Г. Бобринський заявляв: «Східна Галичина та Лемківщина — споконвічна корінна частина єдиної великої Русі; у цих землях корінне населення

завжди було російським, устрій їх через це повинен ґрунтуватися на російських засадах. Я буду запроваджувати тут російську мову, закон та устрій». Політика адміністрації генерал-губернаторства стосовно українців та інших етнічних груп мала репресивний характер. В умовах запрова- дженого на його території воєнного стану закривалася українська преса, заборонялося видавати книги українською мовою, припинялася діяльність українських партій, «Просвіт» та інших культурно-освітніх і громадських організацій. Розгорнулася реорганізація шкіл за російським зразком і переведення їх на російську мову навчання. Навчальні заклади забезпечувалися новими підручниками, написаними російською мовою. Планувалося також русифікувати Львівський університет, але здійснити це не встигли у зв’язку з відступом російської армії. У жовтні 1914 р. на території генерал-губернаторства розпочалася діяльність жандармського відділу. Його керівник, полковник Мезенцев, зазначав у звіті, що за кілька місяців діяльності відділ здійснив близько 1000 обшуків і 1200 арештів. Адміністрація генерал-губернаторства застосовувала до неблагонадійних осіб депортації. У 1914—1915 рр., за твердженнями Г. Бобринського, його розпорядженнями й військовими з краю до Сибіру та інших віддалених районів було вислано 10 тис. і переселено 2364 особи. Також набуло поширення взяття заручників. 22 вересня 1914 р. у зв’язку з поширенням випадків шкідництва та псування майна вперше було взято заручників. Це були євреї з числа банкірів, підприємців та інтелігенції. У 1915 р. під час відступу російської армії з краю було вивезено 554 (за іншими даними — 700) заручники. Хоча сам Бобринський уважав, що «взяття заручників при відступі армії не має практичного значення» та створює лише зайвий клопіт через турботу про їх утримання.;

Робота з термінами та поняттями.

Депортація — примусове, за наказом органів державної влади, виселення осіб або груп населення, а інколи й народів, із місць постійного проживання.

Так само, як і українських, у генерал-губернаторстві заборонялася діяльність польських, єврейських та німецьких культурних і громадських організацій. У навчальних закладах було припинено викладання польською, єврейською та іншими мовами. Переслідувань зазнала греко-

католицька церква. За розпорядженнями російської адміністрації греко- католицьких священиків заарештовували й висилали до Сибіру. 19 вересня 1914 р. заарештували митрополита А. Шептицького. Його звільнили лише з початком революції 1917 р. Замість греко-католицьких до краю завозили православних священиків і створювали православні парафії зі школами при них. До березня 1915 р. в Галичині відкрили 33 церковнопарафіяльні школи. Цими акціями Російська православна церква намагалася покінчити з греко-католицькою церквою та примусити її прибічників повернутися до православ’я.

Політика російського уряду на захоплених територіях.

1.Утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г.Бобринським (1914 р.).

2.Насильницька русифікація.

3.Свідоме знищення українських гімназій,газет і журналів,видавництв,бібліотек.

4.Закриття «Просвіт».

5.Заборона українських політичних партій, спортивних та молодіжних організацій.

6.Репресії проти українських політичних та громадських діячів.

7.Переслідування греко-католицької церкви.



Повідомлення учня про А.Шептицького.

3. Контрнаступ німецько-австрійських військ.

Робота з підручником (ст.83-85).

Запитання. Як змінилось становище українських земель під час контрнаступу німецько-австрійських військ?

4. Участь Українських січових стрільців у воєнних діях 1914—1915 рр.

Повідомлення учня(Презентація).

Історична задача.

Соціальний склад Легіону УСС був таким: 60 % січових стрільців належали до інтелігенції, 20 % - робітнича молодь, 15 % - селянська молодь, 5 % - сини дрібних власників. Неписьменних січовиків було лише 10 %. Чим можна пояснити такий соціальний склад Легіону УСС? Як це вплинуло на його бойовий склад?



Додаткова інформація.

Участь Українських січових стрільців, незважаючи на їх нечисленність, у бойових діях Першої світової війни була досить помітною. Коман- дування австро-угорської армії використало їх в осінній кампанії 1914 р. В кровопролитних гірських боях на перевалах Карпат. 25 вересня в районі Сянони в бою за Ужоцький перевал прийняв бойове хрещення перший із підрозділів легіону — сотня О. Семенюка. У бою з кубанськими козаками загинули 22 січові стрільці. Командування австро-угорської армії, не вра- ховуючи думку українських старшин, поділило решту легіону на окремі розвідувальні групи по 20 стрільців у кожній і наказало їм збирати інфор- мацію в тилах російської армії. Після невдалих спроб перетнути лінію фрон- ту більшість груп, зазнавши втрат, повернулася назад. Після провалу цьо- го плану 7 жовтня всі сотні УСС зайняли лінію оборони на Бескидах. У першій половині жовтня січові стрільці брали участь у контрнас- тупі австро-угорської армії через Карпатські перевали в напрямку на Стрий, Миколаїв і Львів. Заступник начальника Генштабу австро-угорської армії генерал-майор Гефер повідомляв до Відня, що «українські стрільці відзна- чилися при витісненні російських військ із Карпат». На початку листопа- да російська армія перейшла в контрнаступ, намагаючись прорватися в За- карпаття. 3—5 листопада 1914 р. в запеклих боях під Синьовидним сотні УСС під командуванням Р. Дудинського, С. Горука, В. Дідушка, К. Гутков- ського, З. Носковського не лише відстояли свої позиції, а й завдали значних утрат противнику. У полон було захоплено 130 російських солдатів. У ра- йоні Тухольки відзначилася сотня стрільців, очолювана Д. Вітовським, яка разом з австрійським бронепоїздом утримувала територію між залізнични- ми станціями Тухолька—Гребенів. 10 листопада січові стрільці отримали перші бойові нагороди — «Медалі хоробрості» ІІ класу. У грудні 1914 — січні 1915 р. сотні УСС здійснювали охоронно- розвідувальну службу на перевалах Карпат. На початку січня разом з австро-угорськими військами вони перейшли в наступ. У люті морози, долаючи вкриті глибоким снігом круті схили, вони зайняли Славськ й Лавочне. На початок березня стрільці вийшли в район гори Маківка. У цей період командування австро-угорської армії здійснило реорганізацію легіону УСС. Тепер він складався з двох куренів, до яких за австрійським зразком входило по чотири сотні. 28 квітня — 2 травня 1915 р. сотні УСС брали участь у бою за гору Маківка поблизу Славська. Це місце було ключовим пунктом оборони австрійської Південної армії, оскільки не давало російським підрозділам пробитися долинами річок до Тухлі й Славська. Січовики в запеклих сутичках захищали свої позиції. Кілька разів гора переходила з рук у руки. 3 травня австрійське командування вивело звідти УСС унаслідок отриманих ними значних утрат, а наступного дня російська армія захопила гору. У бою за Маківку загинули 42 стрільці, 76 були поранені й 35 потрапили до полону. Полеглих поховали на південних схилах гори, де й сьогодні стоїть пам’ятний знак. 30 травня — 1 червня 1915 р. УСС, беручи участь у наступі німецько- австрійської армії, вели важкі бої з російськими військами під Болеховом. Наприкінці червня вони билися за Галич. Улітку 1915 р. керівники Загальної української ради звернулися до імператора Франца Йосифа з пропози- цією збільшити кількість вояків УСС до 12 тис. осіб і реорганізувати легі- он у бригаду. Імператор пообіцяв розглянути це питання з командуванням армії. 21 серпня 1915 р. Начальна команда австро-угорської армії створила Перший полк УСС як самостійну військову одиницю у складі 55-ї австрійської дивізії. Його командиром став кадровий військовий Г. Коссак. У вересні—жовтні 1915 р. УСС вели запеклі бої з російськими військами в подільських степах між річками Серет та Стріпа. Запеклий бій, що перевершував усі попередні, відбувся 9 жовтня — 9 листопада 1915 р. поблизу села Семиківці на Стріпі. Саме завдяки героїзму січовиків він завершився перемогою австро-угорської армії. Утрати УСС становили: 40 загиблих, 80 поранених і понад 100 полонених. Це був другий після Маківки великий бій, у якому полк УСС відзначився надзвичайною хоробрістю й стійкістю. В одному зі звітів німецького командування в цей період зазначалося, що українські стрільці — «найкращий відділ з усієї австро-угорської армії».

5. Воєнні дії на території України в 1916—1917 рр.

Повідомлення учня « Брусиловський прорив 1916 р.»

У воєнних діях на Східному фронті 1916 р. вирізнявся найбільшою активністю. У цей час головнокомандувачем російських армій Південно- Західного фронту став О. Брусилов. Досконало вивчивши ситуацію, він розробив наступальну операцію, яка тривала протягом 4 червня — 20 ве- ресня 1916 р. й увійшла в історію як «Брусиловський прорив». Її здійснення розпочалося масованим артилерійським обстрілом росіянами позицій противника по всій лінії фронту, що тривав від 8 до 48 годин. Після цього 7-ма, 8-ма, 9-та, 11-та російські армії загальною кількістю понад 639 тис. осіб перейшли в наступ проти 475 тис. Солдатів айстро-угорської армії. Незабаром вони прорвали оборону противника, який став відступати. Росіяни взяли Луцьк, а пізніше — Чернівці. Брусиловський прорив дозволив російським військам просунутися до 120 км уперед на лінії фронту в 340 км та оволодіти територією площею 2,5 км2. Вони частково відвоювали Західну Волинь, Східну Галичину й Північну Буковину. Однак розвинути наступ росіяни не змогли, оскільки були зупинені 11-ма німецькими дивізі- ями, перекинутими сюди із Західного

фронту. На початку вересня 1916 р. фронт стабілізувався на лінії Киселин—Золочів—Бережани—Галич—Станіслав—Ворохта. Австро-німецька та російська армії були нездатні до на- ступальних дій через загальну нестачу зброї, боєприпасів, одягу, продо- вольства та значні людські втрати. Так, за деякими джерелами, утрати загиблими, пораненими й полоненими в австро-угорській армії досягали 1,5 млн осіб, у російській — від 500 тис. до 1 млн осіб. На кінець 1916 р. на фронтах Першої світової війни знову почалася позиційна війна. Південно-Західний фронт у такому стані перебував до червня 1917 р.

У.ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.



Гра «Дуель»

1) Коли відбулася Галицька битва?

2) Хто очолював Галицько-Буковинське генерал-губернаторство? 3) Що таке депортація?

4) Коли відбувся бій за гору Маківка?

5) Хто такий А.Шептицький?

6)Коли відбувся Брусиловський прорив?

7)Хто такий Брусилов?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ.

У 1914—1915 рр. Україна стала одним із важливих театрів воєнних дій Першої світової війни. Її територією простягався Південно-Західний фронт, який був складовою Східного фронту. На кінець 1915 р. обидві воюючі сторони зазнали великих утрат і не змогли реалізувати свої стратегічні плани. Війна набула позиційного характеру. У результаті бойових дій у 1914—1915 рр. західноукраїнські землі перебували під російською окупаційною владою, а потім повернулися під австрійську. Це мало негативні наслідки для українців: обидві сторони заарештовували та ув’язнювали їх, звинувачуючи у шпигунстві, піддавали суду й страчували, руйнували культурні пам’ятки.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.



Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

Підготувати повідомлення на тему «Становище жінок, дітей, біженців і військовополонених у роки війни».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка