Тема уроку: Модернізм як неокласична модель культури, найновіше І найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту XX ст. Авангардизм та його основні течії. Мета



Скачати 125.99 Kb.
Дата конвертації12.09.2017
Розмір125.99 Kb.
Тема уроку: Модернізм як неокласична модель культури, найновіше і найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту XX ст. Авангардизм та його основні течії.
Мета: ознайомити учнів з авангардними тенденціями в світовій літературі, поняттями «модернізм», «авангардизм», їх течіями в контексті естетико-художнього перевороту XX ст., визначити основні чинники, що сформували характер розвитку мистецтва в даний період; розвивати навички визначення провідних тенденцій у мистецтві та літературі, навички критичного мислення; виховувати прагнення до культурної освіти, естетичні смаки, високі морально-етичні риси людини.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: презентації №1 та №2 («У теренах модернізму та авангардизму»); музичні твори (запис): сонет №1 фа мінор С. Прокоф’єва, соната №4 О. Мосолова, «Форми у повітрі» А. Лурье, Рег-тайм І. Стравинського, «І місяць  не сходить на зруйнований храм» К. Дебюссі; уривок балету «Жар-птиця» у постановці С. Дягілєва; таблиця для заповнення на уроці «Модерністські течії у мистецтві та літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття».
Це час найвищого матеріалізму і разом з тим

найпалкіших ідеальних поривів духу... Боротьба двох

поглядів на життя, двох протилежних світоглядів

Д.Мережковський
Хід уроку
І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. На минулому уроці ми говорили, що на межі століть Європа переживала зміни в усіх сферах життя. Ці роки характеризується граничною напруженістю, трагічністю часу. Магічно діяла дата переходу від століття до століття. У суспільних настроях переважали відчуття невпевненості, нестійкості, занепаду, кінця історії.

Евристична бесіда

Давайте згадаємо найважливіші історичні події початку 20 ст.


  • Три революції (1905 р., лютнева та жовтнева 1917 рр.

  • Русько-японська війна 1904-1905 рр.

  • Перша світова війна 1914-1918 рр.

  • Громадянська війна 191801921 рр.

Крім того, змінилося уявлення про пізнання світу. Які наукові відкриття цьому сприяли?

  • відкриття рентгенівських променів;

  • визначення маси електрона;

  • дослідження радіації;

  • створення квантової теорії;

  • винахід бездротового зв'язку;

  • періодична система хімічних елементів.

Мистецтво, література ставали художньою формою для вираження філософських ідей, способом осягнення істини, встановлення світової гармонії. Назвіть провідних філософів цієї доби.

А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, З. Фрейд, К. Юнг, С. К’єркегор та інші.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація відеоролику «Європа на межі століть».

Як бачимо, злам двох століть характеризується не тільки новими відкриттями та грандіозними подіями.

Робота з епіграфом.

Відомий російський письменник та філософ стверджував: «Це час найвищого матеріалізму і разом з тим найпалкіших ідеальних поривів духу... Боротьба двох поглядів на життя, двох протилежних світоглядів». Світ розчахнувся, як писав М. Рильський, на «так» і «ні» - на «біле і червоне», зумовивши болісне роздвоєння людської душі. І часто роздвоєна особистість, приголомшена масштабами трагедії війни та революцій опинялась на грані між життям та смертю.

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя.

Початок XX століття був часом, коли почала формуватися індустрія розваг. Було винайдено кінематограф, перші кроки робила індустрія звукозапису, чому сприяв винахід грамофонів та патефонів. Серйозні зміни відбулися і в мистецтві.

Дослідницька робота.

Порівняйте дві репродукції картин, створених майже в один час і подібних тематично. Висловіть свої припущення щодо різного художнього втілення однієї теми.



Слайд. Картини В. Сєрова «Купання коня» (1905) та К. Петрова-Водкіна «Купання червоного коня» (1912)

Сміливі, неординарні рішення спостерігаються також в музичному мистецтві, театрі та балеті. Порівняйте епізоди балетних постановок театру XIX та XX століть.



Слайд. Фото сцени з балету «Лебедине озеро» П. І. Чайковського у постановці М.І. Петіпа та балету «Жар-птиця» у постановці С. Дягілєва.

Учитель. Як бачимо, для багатьох митців початку XX ст. реалістичне зображення перестає бути еталоном, адже заперечується саме реалістичне бачення світу. Народжується нова, суб’єктивна реальність. Світ, яким бачу його «Я» або «ТИ», а не «всі». Як говорив німецький художник Каспар Давид Фрідріх: «Художник має писати не тільки те, що він бачить перед собою, але і те, що бачить в собі. А якщо він нічого не бачить, то нехай кине живопис».

Відповідно до нової філософії неперевершений особистий світ людини стає центром художнього твору. Пізнання законів людської свідомості є головним покликанням митців XX століття.

Культура початку XX століття породила сукупність мистецьких напрямків, об’єднаних під назвами модернізм та авангардизм, але одночасно продовжували розвиватися і реалістичні та романтичні тенденції в мистецтві.

Модернізм виник як реакція на нездійсненність естетичних ідеалів, що пропонувалися реалістичним мистецтвом. Це був принцип «навпаки» щодо реалізму.

Поняття «модернізм» походить від французького слова «moderne» і означає новітній, сучасний. Це поняття має той самий корінь, що і слово «мода», і нерідко вживається в значенні «нове мистецтво», «сучасне мистецтво».



Мовні цікавинки:

в Україні та Росії стиль називали «модерном»;

в Бельгії і Франції – «ар нуво»;

в Австро-Угорщині – «сецессіон»;

в Німеччині – «югендштиль»;

у Великобританії – «модерн стійл»;

у США – «стиль Тіффані».

Слово для повідомлення надаємо літературознавцям, кожен з яких отримав випереджальне завдання: дослідити історію виникнення та головні риси модернізму, авангардизму або їх літературних течій з наведенням прикладів творів світової та української літератури, а також творів музичного та художнього мистецтв. (Дослідники читають повідомлення, уривки творів та коментують репродукції картин художників певного напрямку).

Завдання класу: заповнити таблицю «Модерністські течії у мистецтві та літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття».

Слайд - повідомлення 1.

Модернізм – загальна назва сукупності літературних тенденцій нереалістичного характеру на межі ХІХ –ХХ ст.


  • Головні ознаки:

  • перевага інтуїтивного, ірраціонального начала над логічно-ірраціональним;

  • вищість таланту і мистецтва:

  • головним знанням уважалася не наука, а поезія, краса, що здатна проникати в глибини буття;

  • звільнення мистецтва від практичних цілей («мистецтво для мистецтва») та від жорстких канонів.

Модернізм виник у Франції, пов’язаний з іменами Ш. Бодлера, А. Рембо, П. Верлена, Е. Верхарна, М. Матерлінка, В. Брюсова, О. Блока, Р-М. Рільке. Українські модерністи: М. Вороний, О. Олесь, О. Луцький та ін.

У межах модернізму виділяють такі літературні течії: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, неоромантизм.



Слайд - повідомлення 2.

Авангардизм (від фр. аvant – попереду та garde – охорона) – термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм.

Авангардизмові притаманно бунтарство, яке, починаючи з бунту проти «застарілих» форм мистецтва, поширювалося й на форми суспільного життя, що засвідчують російський футуризм, німецький експресіонізм, французький сюрреалізм тощо. Заперечення традиційних мистецьких форм поєднується в авангардизмі зі сміливим пошуком нових жанрів, стилю, мови. Головна функція – деструктивна, його мета – «очищення шляху» для нового, що має прийти в мистецтво. Авангардизм не є конструктивним, не здатен на створення власних цінностей. Тому він виникає «хвилями», з часом, виконавши свою місію, зникає.

Представники: К. Малевич, М. Шагал, В. Маяковський, В. Поліщук, О. Левада та ін.

Слово учителя. Варто підкреслити, що авангардизм виникає у кризові періоди історії мистецтва, коли певний напрям або стиль переживає вичерпаність своїх зображально-виражальних можливостей. Роль авангардизму полягає у розкритті кризових, хворобливих явищ у житті й культурі, які нерідко подаються у гіпертрофованій формі, заперечують традиції й шукання супернової естетики.

Якщо модернізм знаменує глибинний переворот естетико-художнього мислення і творчості, то авангардизм є проявом цього перевороту в найбільш радикальних і навіть екстремальних формах.

Прошу наступного літературознавця розкрити сутність поняття «символізм»



Слайд повідомлення 3.

Символізм – напрям у мистецтві, відгалуження модернізму. Виник у Франції в 70-х рр. XIX ст. Основні риси: для символістів мистецтво не відображення життя (як для реалізму), а «медіум», посередник між цим світом і вищим ірраціональним, доступним лише на рівні інтуїції, через натяк і символ. Відповідно у творі за зовнішнім конкретним змістом повинен ховатися інший, таємний. Об'єкт мистецтва - символ, що асоціюється з іншими, вищими сферами. «Інший» світ може бути відкритий через мистецтво поезії й музики, звідси намагання внести в письменство «дух музики». Література, на думку символістів, є виявом прекрасного, тобто естетична функція ставилася на перше місце.

Представники: Поль Верлен, Артюр Рембо, Стафан Малларме, Моріс Метерлінк, Райнер Марія Рільке, О. Блок, В. Брюсов, А. Бєлий, М. Вороний, Олександр Олесь, О. Слісаренко, Д. Загул, П. Тичина, С. Черкасенко.

Приклади літературних творів: П.Верлен «Поетичне мистецтво», А. Білий «Тіло стихій», П. Тичина «Гаї шумлять…»

Репродукції картин: Ж. Дельвіль «Ангел світла», М. Врубель «Демон».



Слайд повідомлення 4.

Імпресіонізм - напрям у мистецтві, відгалуження модернізму, виник у Франції, у другій половині XIX ст.

Головні риси:



  • Провідний мотив – бажання витончено передати суб'єктивні миттєві враження, настрої, бажання «зупинити мить».

  • Коло камерних тем: змальовування світу (природа та людина) у процесі безпосереднього бачення, у постійній мінливості, швидкоплинності.

  • Підкреслений ліризм.

  • Епізодичність, фрагментарність описів.

  • Твори у формі ліричного монологу, незакінчення фраз, думок.

  • Передача внутрішніх почуттів (почуттєвих станів) героя через засоби відтворення кольорів, світлотіней, звукових барв і тонів.

  • Багатство використання тропів (метафор, епітетів, символів тощо).

Представники: Гі де Мопассан, Кнут Гамсун, Оскар Уайльд, Афанасій Фет, Михайло Коцюбинський, Григорій Косинка, Микола Вороний, Микола Хвильовий.

Приклади літературних творів: О. Уайльд «Серенада», А. Фет «Шепот, легкое дыханье…», М.Вороний «Блакитна панна».

Репродукції картин: Клод Моне «Враження. Схід сонця», К. Костанді «Сонячний день»

Слайд повідомлення 5.

Експресіонізм – стильова течія авангардизму, що виникла на початку XX ст. в Німеччині.

Головні риси:



  • Гіпертрофоване авторське "я".

  • Провідна тема – життя як нагромадження людських страждань, як поєднання красномовних символів і знаків.

  • Ідея – катастрофічність, безцільність буття, відчуття страху та самотності людини.

  • Задавлений бездушною буржуазною дійсністю герой-песиміст, який перебуває в стані відчаю.

  • Створення гротескних, деформованих, умовних, фантастичних образів

  • Зображення дійсності у зіткненні контрастів (чорне – біле; позитивне – негативне; примітивізм буденщини – космічний безмір).

  • Драматична напруга дії.

Основні жанри: лірична поезія, публіцистична драма, що перетворилась на схвильований монолог автора.

Представники: Бертольт Брехт, Франц Верфель, Георг Тракль, Макс Бродт, Франц Кафка, Юрій Клен, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Василь Стефаник.

Приклади літературних творів: Г. Тракль «Гродек», уривок новели В. Стефаника «Новина».

Репродукції картин: Едвард Мунк «Крик».



Слайд повідомлення 6.

Футуризмодин із напрямів авангардизму, відгалуження модернізму. Виник в Італії на початку XX століття.

Головні риси:



  • Розрив із традиційною буржуазною культурою і протест проти неї.

  • Відображення динамізму індустріальної доби, сучасної урбаністичної цивілізації.

  • Відтворення перенасиченості свідомості сучасної людини безліччю вражень, що тиснуть одне на одне.

  • Нівелювання особистості.

  • Експериментаторство з формою, а саме: відтворення інтенсивності та масштабності життя хаотичною динамікою ритмів, несподіваністю ритму, особливою строфікою.

  • Експериментаторство з мовою художніх творів, а саме: звукове письмо, вільний синтаксис, багатство неологізмів.

Представники: Філіппо Марінетті, Володимир Маяковський, Василь Каменський, Велімир Хлєбніков, Михайль Семенко, Василь Хмелюк, Давид Бурлюк

Приклади літературних творів: В. Маяковський «Нате!», М. Семенко «Місто».

Репродукції картин: Дж. Балла «Песимізм і оптимізм», Давид Бурлюк «Час».

Слайд – повідомлення 7.

Неоромантизм – стильова течія модернізму, що виник в Європі в кінці XІX ст. Леся Українка називала його «новоромантизмом». На відміну від класичного романтизму, який проголошував розрив між дійсністю та ідеалом, неоромантизм вважав за можливе їх поєднання завдяки силі волі людини, її потягу до втілення мрій, здійснення неможливого.

Головні риси:



  • Негативне ставлення до сучасної буржуазної «грошової» цивілізації.

  • Протиставлення їй далекого минулого, екзотичного світу незайманих цивілізацією країн Африки, Азії, Південної Америки, світу фантазій.

  • Провідний мотив – спроба подолати розрив між ідеалом і дійсністю.

  • Головний герой – сильна особистість, здатна перетворити бажане на дійсне завдяки могутній силі духу та цілеспрямованості.

  • Драматична напруга подій, що швидко розвиваються.

  • Виховання могутнього життєлюбства, допитливості, жаги пригод, здорового авантюризму.

Представники: Артур Конан Дойль, Роберт Льюїс Стівенсон, Ред’ярд Кіплінг, Микола Гумільов, Леся Українка, Юрій Яновський, Олена Теліга, Олег Ольжич.

Приклади літературних творів: М. Гумільов «Неоромантическая сказка», О. Ольжич «Їх душі – горіння і криця».

Репродукції картин: А. Бірштадт «Пейзаж 1886 року»

Слайд – повідомлення 8 .

Сюрреалізм – авангардистська течія, виникла у Франції на початку XX ст., мета – відкрити новий шлях звільнення мистецтва від задуховленої дійсності через сферу «надреального», підсвідомого.

Головні риси:



  • Провідний мотив – звільнення мистецтва від знедуховленої дійсності через сферу надреального, підсвідомого.

  • Створення власної моделі Всесвіту, де співіснують справжнє і фантастичне.

  • Безконтрольне, автоматичне відтворення свідомості та підсвідомості, а звідси політематична будова твору, в якому змальовуються роздуми, враження, факти, явища, традиційно не сумісні один з одним і з поезією.

  • Об’єднання в окремому образі загального та інтимного, суспільного та особистого.

  • Створення ємких асоціативно складних образів, майже символів.

  • Несподіваність і асоціативність приводів для створення книги, вірша, картини.

  • Експериментаторство з мовою, формою художніх творів.

Представники: Поль Елюар, Луї Арагон, Федеріко Гарсіф Лорка, Пабло Неруда, Богдан-Ігор Антонич, Василь Барка

Приклади літературних творів: Луї Арагон «Очі Ельзи»,, Богдан-Ігор Антонич «Ротації»

Репродукції картин: Сальвадор Далі «Похмура гра», М. Ернст «Ангел вогню».

V. Закріплення знань, умінь та навичок.

Складання в зошиті опорної схеми «Напрямки у літературі та мистецтві кінця XІX – початку XX ст.»

Евристична бесіда.


  • Як можна трактувати поняття модернізм? Авангардизм?

  • Згадайте визначення реалізму.

  • Як оновилася література і мистецтво в даний період?

  • Назвіть представників символізму у мистецтві та літературі.

  • Назвіть риси, притаманні футуризму.

  • Що вам найбільше імпонує у творчості імпресіоністів?

  • Твори якого мистецького напряму сподобалися вам найбільше? Чому?

  • Що, на вашу думку, мав на увазі Д. Мережковський, називаючи XX ст. часом «боротьби двох поглядів за життя»?

VІ. Підведення підсумку уроку.

Учитель. Література рубежу століть і початку 20 століття стала відображенням протиріч та пошуків епохи. Психологічна ускладненість, яка відлякувала читача XIX ст. з новою силою зазвучала у філософії, психологі, мистецтві кінця XIX - початку XX ст., відбулася обвальна руйнація тих ілюзій, які доти плекала людина щодо свого внутрішнього устрою. Важливо зауважити, що герої літератури модернізму не піддаються чіткому морально-етичному оцінюванню. Характерний інший критерій поділу героїв твору: на психологічно відкритих і психологічно закритих (прозорих і непрозорих). Частину персонажів (найчастіше це головний герой) автор розкриває


перед читачем внутрішньо, докладно аналізуючи кожен порух душі, а частину – описує лише у зовнішніх проявах. Психологічно, внутрішньо відчутні читачем герої – це ті, яких автор свідомо наділяє власним життєвим досвідом. Наше з вами завдання: під час вивчення літератури представників модернізму навчитися розкривати особливості кожного твору, проникати в суть художніх образів авторів.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до тестового оцінювання «Напрямки модернізму» (за складеною на уроці таблицею);



підготувати повідомлення «Філософські погляди Ф. Ніцше, А. Бергсона, З. Фрейда»;

підготуватися до конкурсу читців «Поезія модерну».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка