Тема. Твоя професія школяр




Скачати 125.58 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір125.58 Kb.

Тема. Твоя професія - школяр.

Мета. 1. Через серію пізнавально-пошукових завдань розширити і збагатити

(інформаційно й емоційно) знання та уявлення учнів про рідний край.



  1. Розвивати особисте ставлення дитини до історії рідного краю під час
    виконання пошукових і творчих завдань.

  2. Створити на уроці емоційно-піднесений настрій, високий пізнавальний
    інтерес, бажання знати більше.

  3. Виховувати любов до Батьківщини, гордість за свій народ; дбати про
    культуру міжособистих стосунків, взаємодопомогу.

Обладнання. Фізична карта України, плакати із зображенням державних символів, грамзаписи пісень, добірка книг до теми, папір, кольорові олівці.

Хід уроку

І. Організаційна частина. Створення емоційно-піднесеного настрою, зосередження уваги:

а) Музичне вітання. (Звучить мелодія пісні «Зеленеє жито, зелене»).

б) Вітання від батьків. (Батьки вносять до класу на вишитому рушнику хліб і сіль. Вітають учнів
з початком навчального року).

г)Вітання від учителя.

- Дорогі діти, шановні батьки, гості ! Я рада бачити вас в стінах нашої школи. А яке свято зібрало нашу родину?



Учні.

1 .На листку в календарі, Мов святкове гасло: Перше вересня - вгорі Виписано ясно.


2.Глянув вересень із усмішкою -

В школу час.

Він із зошитом, він із книжкою

Увійде у клас.


3.Здрастуй, вересень,

Світлий вересень,

Руку дай.

Пахне м'ятою, стиглим вересом

Рідний край.
4.Який щасливий день сьогодні,

Веселий, радісний, ясний.

Це гомінливий і погожий

Почавсь навчальний рік новий.

- Діти! На нашому першому уроці ми поведемо мову про рідний край, Бо для кожного з нас рідний край - це найдорожча і найрідніша Батьківщина, мила серцю Україна, тому що тут ми народились і живемо, тут зустрічаємо вперше росяні свята, спостерігаємо, як сонечко котиться на захід. Це для нас навесні співають невгамовні солов'ї і цвітуть білесенькі сади, а чарівна осінь дарує найтеплішу гаму золотих кольорів. Це для нас зима-чарівниця обсипає інеєм всі рослинки, щоб здивувати і причарувати серце, напоїти його любов'ю до рідного краю. Бо та земля, на якій народились, вона усім, як мати на цілий світ, найдорожча, найдобріша й наймиліша. І недаремно свою Вітчизну українці з прадавніх віків називають Ненькою Україною.

Учні:

1 .Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене - найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці - одна, Як в віночку, в барвистому цвіті.

2. Моя Батьківщина - це хата й калина,

Що виросла біля вікна.

Моя Батьківщина - це вся Україна, Що в цілому світі - одна!

З.Моя Батьківщина - це села й містечка,

Й верба, що спустила гілля.

І річка красива від нас недалечке. . .

Уся наша рідна земля.

4.Є багато країн на землі,

В них - озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди - Батьківщина!

З.Моя Батьківщина - це будні і свято,

І неба безмежного шир,

Щасливе дитинство, це - мама і тато,

Це радість, це ласка і мир!

6.Моя Україна - козацькая слава! Бо світ перед нами, як мати відкрила.


Така волелюбна і мирна держава. Вітчизна свята, дорога Україна,

Вона дорога нам, і рідна, і мила, Для кожного з нас ти у світі - єдина.



Вчитель. Батьківщина - це земля, на якій ми народились і живемо. Кожна людина любить свою Батьківщину, готова для неї життя віддати, аби тільки вона була вільною і мирною. От і наша держава стала незалежною. Це було 24 серпня 1991 року. Цього року ми відзначали 15 років незалежності України.(діти пригадують святкування)

Вчитель. Україна - це той край, де ви народились, де ви живете! А як називаються люди, що живуть в Україні? (відповіді дітей)

Вчитель. Я переконана, що ви любити свою Батьківщину. Що з вас виростуть справжні українці. Українці - прекрасні люди, зі своїми звичаями, легендами, казками. Послухайте одну з них.

Давним-давно жила колись жінка і було у неї три сини. Росли вони чесними і сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Підросли і вирішили піти у світ.

Першому сину мама наказала:»Ну ж, сину, йди, та пам'ятай свою домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями, хай в далекім краю зігріє вона тебе».

Минув час, і завдяки своєму розуму, став старший син великим князем. Бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей й вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому сину ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.

Герб - це символ держави. Чому саме тризуб вважають символом України? Тому, що у тризубі триєдність життя. Це батько, мати і дитя, що символізують силу, мудрість, любов.

Учень.

Наш герб - тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб - тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Настала черга середнього сина світ подивитися. Дала мати йому в дорогу синьо-жовтий одяг. Своїми звитяжними ділами прославляв він матір. Одержав середній син імення Прапор. Тому національний прапор України - синьо-жовтий. Жовтий колір - колір хліба, життя, а синій - це колір неба, води, миру.

Учень.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте - жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже - народом,

Українським в Україні.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня, бо мама подарувала йому соловейків голос. І одержав син за свій джерельний голос, величний спів ім'я Гімн. Гімн - це урочиста пісня держави. Слухаючи

Гімн Батьківщини, ми завжди згадуємо історію народу і сповнюємося гордістю за нього.
Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста -

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне сонце навкруги.


  • Ось і дійшла кінця наша казка. І з того часу йдуть поруч три брати - Тризуб, Прапор і Гімн - і прославляють рідну неньку Україну. А там, де вони проходять, лунає урочиста пісня. Коли звучить Гімн треба стояти струнко. (Звучить Гімн України).

Вчитель.

- Я думаю кожен з вас зрозумів, що Батьківщина - це наш рідний край, де ви вперше побачили і пізнали світ, відчули ласку і любов. Вона для кожного з нас одна, як і мама, тому любіть і шануйте її.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову, мову її солов'їну.

- Любіть і бережіть, діти, рідну мову.


Учні.

1.Красивий, щедрий рідний край


І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься Україна.


2.Учись чудово й гарно розмовляти,

Бо ж мова наша чисте джерело.

Учися щиро й мудро так сказати,

Щоб відчувалося твоє тепло.


3. Бо сила слова мудрого - чарівна.

Й на це завжди в житті своїм зважай.

-А наша мова українська дивна

- її з любов'ю в серденьку вивчай.



Вчитель. - Тепер я бачу перед собою справжніх українців. А ще, діти,

пам'ятайте про свій головний обов'язок. Який він у нас? А зараз відгадаємо



Загадки.

Вчить читати й рахувати,

І писати, і співати

Всіх дітей довкола

Наша люба ... (Школа).

Все життя пишу, а читати не вмію. (Ручка).

Разом стіл я і стілець,

Хто вгадає молодець. (Парта).



- Ви молодці. Я дуже задоволена вами. А зараз ми проведемо цікаве змагання.(Дітям пропонується швидко прочитати роздані тексти віршів і знайти відповіді на запитання. Робота в парах).

Яка професія найголовніша?

Чого не можна робити з книжкою?

Що потрібно мати в портфелі?

Для чого потрібно ходити в школу?

«Як Микола збирався до школи» (Смішинка)

Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівець поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

М'яч, граблі, перо, подушку,

На обід м'яку ватрушку,

Два ведмедики, лопату

Білочку руду, хвостату,

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю,

Ще й стілець, і стіл, і парту,

Ще й географічну карту,

Трактор, машину й мило...

Вже й на дворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку:

- А чи все поклав у сумку?

Вчитель.

- Прийшла пора робити підсумки нашого уроку і просити Божого благословіння на новий навчальний рік.



Учні.

1.Засиніло вересневе небо

І збираються лелеки на лугах.

У природі осінь - все, як треба

Полетить у вирій скоро птах.
2.А дітей покликав дзвоник срібно

У країну знань, країну мрій.

Дітям всім навчатися потрібно.

Школо рідна, добре й мудре сій!


З.Дай знання нам - скарб великий в руки, Щоб сміливо йшли ми в майбуття.

Щоб ніколи не було розлуки

Із знаннями протягом життя.
4.От і знов дзвінок лунає,

Мелодійно і срібно звучить,

Він до класу дітей закликає,

Щоб успішно нас знову учить.


5.Підросли ми всі і зміцніли,

І цікавістю очі горять.

Дай нам, Боже, здоров'я і сили,

Щоб багато нового пізнать.

Я впевнена, що від нашого уроку у ваших серцях залишилися краплини любові до рідного краю, ви відчули себе справжніми українцями і зрозуміли, що для того щоб наша Батьківщина процвітала, наше завдання - добре вчитися, щоб іти в світ розумними, мудрими, роботящими, приносити користь Україні. Настав час скласти обіцянку Батьківщині, батькам, вчителям про те, що кожен з вас хоче досягнути в новому навчальному році. (На великому кленовому листочку<з паперу діти пишуть про свої плани).

1 .Спитай у тата чи у мами,

Які професії у них.

Професій в світі є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх.
2.Та є одна поміж професій,

Якої вчаться всі в житті,

Яка для кожного найперша,

Якої вчитиметесь ви.


3.Учитель лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи шахтар

-Всі називають головною

Одну професію - школяр!


4.Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть.

1 .Мама Ірочці в книгарні

Книжечки купила гарні.

В них чого тільки немає

Іра з втіхи аж співає.

День минув - і книги плачуть, бо постаріли неначе,

Іра їх як оглядала,

Часто в ротик пальчик клала,

Став папір такий брудний,

Хоч бери його та мий.
2.Книжка скаржилась Мар'яні:

- Я у тебе не в пошані.


Звідкіля це на мані
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою - маля,

- І написано : «Це я!»


Люди кажуть: - Ой, чия ти?!
Як тепер тебе читати?
Скільки ми читали книг,

А не бачили таких.

З.Я книга - товариш твій,

Користуватись мною вмій.

Я чиста, гарна і приємна,

То ж друже будь зі мною чемний.

Погані звички забувай,

Мене не рви не ображай.


4.І пальці прошу, ти не слинь,

Коли гортаєш сторінки.

Я, друже, твій надійний друг,

Та тільки для чистеньких рук.

1.В школу йдемо недарма:

Вчення — світ, невчення - тьма.

Ми прийшли знання здобути,

Хочем грамотними бути.


2.Бо знання нам необхідні,

Дуже, дуже всім потрібні.

Ну, а книжка нас навчить,

Як на світі треба жить.


З.Йти до школи не боюся,

Що не вмію, то навчуся.

В школі вчитель допоможе

-Він усе на світі може


4.Будем вчитись ми сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти!





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка