Тема. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках позакласного читання



Скачати 268.65 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір268.65 Kb.




Кваліфікаційна робота

Тема. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках позакласного читання
Зміст

Вступ……………………………………………………………………...3

Розділ 1. Сучасні вимоги уроків позакласного читання

в початковій школі……………………………………………………….6



1.1. Специфічні навчально-виховні цілі уроку позакласного

читання…………………………………………………………………..6

1.2. Створення організаційних, психолого-педагогічних й

методичних умов уроків позакласного читання……..….................6

    1. Орієнтовна структура основного типу уроку

позакласного читання……………………………………………………7

    1. Оцінювання позакласного читання в початкових

классах………………………………………………………………………9

Розділ 2. Шляхи підвищення ефективності пізнавального інтересу учнів на уроках позакласного читання ……………………………….10

2.1. Дидактичні рекомендації щодо позакласного

читання………………………………………………………………….10

2.2. Типи та види уроків позакласного читання .……………………12

2.3. Використання практичного матеріалу на уроках

позакласного читання……………………………………….................15

2.4. Формування у молодших школярів самостійності як риси

особистості ……………………………………………………………….19

Висновки ………………………………………………….…................26

Список використаної літератури…...……………………………….27

ВСТУП

Позакласне читання - невід’ємна складова курсу читання в початковій школі. Його основна мета – формувати читацьку самостійність учнів, сприяти розвитку інформаційної культури молодших школярів.

Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:


  • ознайомлення учнів з широким та доступним колом дитячого читання;

  • формування спеціальних умінь самостійно й продуктивно працювати з дитячою книжкою, орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власних пізнавальних потреб;

  • формування в учнів умінь самостійно працювати з різними джерелами друкованої продукції для знаходження потрібної інформації;

  • накопичення у школярів досвіду спілкування з дорослими та однолітками на основі прочитаного;

  • ознайомлення дітей з різними формами проведення цікавого й змістовного дозвілля з книжкою;

  • виховання кваліфікованого читача, здатного вбирати в себе інтелектуальний, морально-етичний, естетичний досвід людства, відображений у творах дитячої літератури.

У методиці роботи з дитячою книжкою в 1 класі важливе місце займає формування у 6-річних учнів умінь слухати – розуміти читання дорослого. Починаючи з 2 класу, коли школярі оволодівають відповідним рівнем навички читання, особливе місце на уроках позакласного читання посідає розвиток умінь самостійно сприймати й розуміти письмові (друковані) зв’язні тести. Відповідно і в структурі заняття з числа інших компонентів виділяється самостійне читання твору. У наступних 3 – 4 класах учні засвоюють принципи розстановки книжок у дитячій бібліотеці, практичні уміння орієнтуватись у дитячій книжці, користуватись її довідковим апаратом, уміння добирати книжки на певну тему з допомогою тематичної полиці, книжкової виставки, рекомендаційного списку, знаходити потрібну інформацію у відповідних словниках, енциклопедіях та ін.

Все це вищезазначене, передбачають навчальні програми для 4-річної початкової школи стосовно позакласного читання. Кожен вчитель початкових класів повинен дотримуватися основної мети позакласного читання – формування читацької самостійності.

Ще в 1972 – 1973 р.р. система роботи з дитячою книжкою, розроблена російською вченою Н.Свєтловською, була запроваджена в Україні. Методичні рекомендації й тематика завдань з позакласного читання розроблені у відділі початкового навчання НДІ педагогіки УРСР за участю вітчизняних учених Н.Скрипченко та М.Вашуленко. Понад 30 років урок позакласного читання в українській школі є основною формою керівництва самостійним дитячим читанням.

В останні десятиріччя окремі аспекти проблеми формування школярів-читачів знайшли своє вирішення в наукових працях вітчизняних учених Н.Скрипченко, О.Савченко, М.Наумчук, Г.Ткачук, В.Наумченко, В.Мартиненко.

Але зараз, на мою думку, вільніше стало в педагогіці, зникла єдина уніфікована освіта, яка вимагала від учителя чіткого виконання змісту і не дозволяла відступати ні на крок. Адже початкова школа відіграє вирішальну роль у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних методик варіативних форм навчання молодших школярів. Стало тепер замало такого звичного і рідного – традиційного навчання. В ньому переважає пояснювально-ілюстративний характер діяльності вчителя, спрямований на те, щоб доступно пояснити, показати виконання дій, домогтися того, щоб учням все стало зрозуміло. Такими взаємодіями між учителем та учнями послаблюється характерна риса дитини - допитливість, без якої неможливо підтримувати інтерес та бажання вчитися. Тепер головне завдання не «донести», «пояснити» і «показати» учням, а організувати в своїй роботі інтерактивні методи та інноваційні технології навчання молодших школярів.

В процесі своєї педагогічної діяльності я досліджувала розвиток пізнавальної активності учнів на уроках позакласного читання. Це має великий вплив на результативність навчання в початкових класах. Суворі категоричні вимоги, адміністративні заходи безсилі, якщо у дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальна активність її позбавлена життєвого змісту. Важливо збуджувати учнів запитаннями та діями. У пізнавальній діяльності особливого значення набувають наочно-образне й образне мислення, а творча уява. Починаючи з першого класу у дитини формуються підпорядкованість мотивів і навичок. Тому дуже необхідне вивчення особливостей формування пізнавальної активності у дітей 6-річного віку. Потім коло їх пізнавальних інтересів буде розширюватися. Поступово буде розвиватися здатність аналізувати й узагальнювати предмети та явища.

Актуальність даного досвіду полягає в тому, що вчителям-практикам потрібно на уроках більше уваги приділяти роботі над розвитком пізнавальної активності учнів з допомогою різної інформації. Допомогти їм зможуть рекомендації даного досвіду.

Мета: дослідити розвиток пізнавальної активності молодших школярів, розробити систему різної інформації на уроках позакласного читання, спрямованої на інтелектуальний та духовний розвиток особистості учнів.

Виходячи з поставленої мети, стає зрозумілим, що активізувати пізнавальну діяльність молодших школярів доцільно шляхом різних методів, способів і прийомів.


Розділ І


Сучасні вимоги уроків позакласного читання

в початковій школі

1.1 Специфічні навчально-виховні цілі уроку позакласного читання

Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. Саме позакласне читання дає дітям таку можливість. Педагогічний процес сприяє формуванню у дитини почуття власної винятковості під час пошуків і створення творчих дій. Уроки позакласного читання мають свої специфічні навчально-виховні цілі, які полягають в тому, щоб:



  • забезпечити систематичне ознайомлення дітей із широким колом книг, що відповідають їхньому віковому розвиткові;

  • допомогти учням засвоїти загальні особливості та закономірності, за якими групуються книги й упорядковується їх різноманітність;

  • навчити дітей вільно й безпомилково знаходити необхідні книжку, визначати своє коло читання.

Іншими словами можна сказати, що головне завдання уроків позакласного читання в початкових класах – це виховання активних читачів шляхом розвитку їхньої читацької самостійності.

Рівень сформованості основ читацької самостійності є:

а) знання широкого кола доступних книжок;

б) сформованість навичок користування основними прийомами роботи з книжкою;

в) інтерес до читання (Н. Свєтловська).

1.2. Створення організаційних, психолого-педагогічних й методичних умов уроків позакласного читання

Науково обґрунтовані й визначені психолого-педагогічні й методичні умови:



  • системний підхід до організації й проведення уроків;

  • добір спеціальних вправ;

  • активізація пізнавальної діяльності;

  • здійснення міжпредметних зв’язків;

  • зразок позитивного ставлення вчителя до книжки;

  • удосконалення системи оцінювання.

Організаційні умови – це матеріальне забезпечення занять (наявність книг, таблиць, спеціальних підставок для виставки книг тощо).

Потрібно вдумливо оформити «Куточок читача». У ньому доцільно розмістити:



  • пам’ятки для учнів «Як знайти потрібну книжку у бібліотеці»,

«Як готуватись до уроків позакласного читання»;

  • тему наступного уроку позакласного читання;

  • список рекомендованої літератури до нього;

  • зразки оформлення каталожних карток;

  • словник бібліотечно-бібліографічних термінів.

Також в класі потрібно створити бібліотечку й каталог до неї, якими учні могли б користуватися не лише в позаурочний час, а й на самих заняттях із позакласного й класного читання, а також під час проведення забав, сприяє виробленню у дітей зацікавленості книгою, словом. О.М. Горький писав, що дитина до десятилітнього віку потребує забав, і ці потреби її біологічно законні. Вона пізнає навколишній світ насамперед і найлегше в грі, грою. Вона грає і словом, і в слові.

    1. Орієнтовна структура основного типу уроку позакласного читання

І. Повідомлення теми і мети уроку (1-2 хв.)

ІІ. Актуалізація читацького досвіду школярів (8-10 хв.)

  1. робота з виставкою книжок за темою заняття;

  2. * розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів;

  3. * прослухування письмових відгуків про самостійно прочитані книги.

ІІІ. Активізація читацького мислення (15-20 хв.)

  1. бесіда на основі прочитаних творів (запитання і завдання спрямовані на розвиток ціннісних орієнтацій учнів та формування вмінь висловлювати власне ставлення до прочитаного; робота над художніми засобами твору);

  2. літературні вікторини, ігри, конкурси;

  3. підсумок самостійної роботи учнів (оцінювання рівня підготовки учнів до уроку та їх активності під час обговорення прочитаного).

ІV. Розширення читацького кругозору школярів (5-8 хв.)

  1. розповідь учителя про нові книжки та їх авторів;

  2. розгляд цих книжок, ознайомлення із зовнішніми та внутрішніми ознаками.

V. Підсумкова бесіда (2-3 хв.)

VІ. Завдання додому (2-3 хв.)

  1. повідомлення теми наступного уроку;

  2. ознайомлення із списком рекомендованої літератури за книгою наступного заняття (пропонується декілька, вказується де їх можна знайти);

  3. уточнення завдань (коротко розповісти про прочитане, висловити своє ставлення до вчинків персонажів тощо);

  4. пропозиції щодо виконання додаткових завдань за бажанням учнів (проілюструвати прочитане, написати відгук, підготувати розповідь про письменника).

Примітки:

  1. Час проведення вікторин, конкурсів, ігор у структурі уроку може бути змінено (вони можуть проводитися у кінці ІV етапу).

  2. Позначкою * виділено перевірку завдань, що виконуються учнями вдома за бажанням.


1.4. Оцінювання позакласного читання в початкових класах

Вся навчальна діяльність школярів по позакласному читання на кожному етапі контролюється та оцінюється.

На підготовчому та навчальних етапах позакласного читання позитивна оцінка поточної діяльності школяра виражається вчителем у формі усного схвалення, заохочувального запису в щоденнику тощо.

На основному етапі вже вводиться виставлення оцінок за позакласне читання (негативну оцінку виставляти не слід).

При виставленні оцінки слід враховувати:

1. Оволодіння програмними вимогами з позакласного читання.

2. Правильність та зацікавленість орієнтації школяра в книжці та книгах, читацький кругозір.

3. Повнота, точність та емоційність висновків та роздумів про прочитане, вміння опиратися при відповіді на текст книги, заволікати ілюстрації та минулий читацький досвід.

4. Кількість та якість самостійного читання.

5. Вміння розбиратися в прочитаному.

6. Суспільна допомога, яку учень приносить як читач (участь у створенні класної бібліотеки, картотеки, книжкових виставок, допомога товаришам при підготовці до уроків позакласного читання та таке інше).

Оволодіння технікою читання на уроках позакласного читання не оцінюється - діти повинні це знати.


Розділ ІІ



Шляхи підвищення ефективності пізнавального

інтересу на уроках позакласного читання

в початковій школі

2.1 Дидактичні рекомендації щодо позакласного читання

Підвищення ефективності уроків позакласного читання передусім залежить від якості підготовки вчителя до проведення такого роду занять. Ця підготовка повинна бути поетапною та цілеспрямованою. Вона повинна включати чотири етапи.

Я в своїй педагогічній діяльності опираюся на дидактичну системно-діяльнісну модель, де вказано зміст та послідовність цієї роботи. (Додаток 1)

Дидактична системно-діяльнісна модель


Підготовка вчителя до проведення уроків позакласного читання




І

етап

Ознайомлення з науково-методичною та психолого-педагогічною літературою з проблем формування навичок читацької самостійності




ІІ етап

Ознайомлення зі змістом рекомендованої літератури для учнів 1 – 4 класів.

Вивчення фондів шкільної та міської бібліотек.

Добір творів для позакласного читання.




ІІІ етап

Перспективне планування:

Тематика уроків позакласного читання.

Типи уроків: традиційний (основний) і нетрадиційний

(уроки-звіти, інтегровані уроки, уроки-КВК, уроки з використанням інтерактивних методів та інноваційних технологій.)

Види уроків: тематичний, жанровий, авторський.




ІV

етап

Складання конспектів уроків (з урахуванням системного підходу та оптимальних психолого-педагогічних умов)




Підвищення ефективності уроків позакласного читання

До кожного уроку позакласного читання готую виставку книжок за темою заняття (на виставці подаю книжки, які прочитані учнями та запропоновані вчителем). Цю виставку ми з учнями розглядаємо за чітко визначеним планом, який відповідає темі і меті уроку. Дітям пропонується:



  • встановити чи всі книжки відповідають темі заняття;

  • чи не виставлена одна й та є книжка двічі;

  • якщо книжки збігаються за назвою, та яка між ними різниця;

  • книжки яких авторів виставлені;

  • визначити жанри виставлених творів.

Систематична робота в цьому напрямку дає мені можливість сформувати таку важливу читацьку навичку, як орієнтація в книжковому «морі».

Своїм учням я рекомендую дотримуватися правил, коли вони вибирають книгу для читання.



Вибираючи книжку, дотримуйся правил:

  • перш ніж читати, визнач про який час (епоху) розкаже ця книжка, а закінчивши читати, встанови, як довго відбувалися описані в книжці події;

  • зверни увагу , де (в якому місці, в якій країні) із ким відбувається все, про що розповідається;

  • використовуючи книжки-довідники та ілюстрації, намагайтеся уявити собі і обставини, і героїв якомога детальніше, конкретно, наочно;

  • зразу визначай все незрозуміле, став питання і намагайся знайти на них відповіді самостійно, без сторонньої допомоги;

  • якщо книга великого об’єму, читай її частинами;

  • закривши книгу, щоразу (навіть прочитавши лише її частину) обдумуй, що запам’яталося, що схвилювало (примусило затамувати подих, злякало, розсердило, вразило, засмутило, викликало радість…) під час читання;

  • порівняй свої враження від прочитаного сьогодні з тим, що відчув при читанні вчора;

  • повертайся до прочитаного, перечитуй окремі цікаві, важливі місця, позначай їх або виписуй;

  • завершивши читати книжки, ще раз поміркуй на її змістом в цілому, відтвори образи героїв книжки і з’ясуй, чи цікава тобі книжка і чим цікава.


2.2. Типи та види уроків позакласного читання

У методиці позакласного читання виділяється 2 типи уроків – традиційний (урок-звіт, урок-екскурсія, урок-КВК, інтегрований урок, урок з використанням між предметних зв’язків, інтерактивних методів, інноваційних технологій). Особливо велику роль відіграють нетрадиційні уроки з розвитку пізнавальної активності молодших школярів. Тому що інтерес – позитивна емоція, яка, перетворюючись в емоційну рису, стає мотивацією навчання.

Інтерес – це емоція позитивного знаку, пов’язана з прагненням дізнатися, здобути нові знання, викликає активність, енергію, шліфує ясність та логічність думки. Саме тому, дії, мотивовані інтересом приємні для моїх учнів, бо вони – нові, творчі, оригінальні, викликають радість. Наслідок цього – бажання дізнатися, оволодіти знаннями, почуття впевненості у собі, задоволення своєю роботою. А при виникненні у моїх учнів інтересу змінюється їх і мислитель на діяльність – вона тепер спрямована на певні, пов’язані з інтересом питання і предмети.

На уроках позакласного читання для підняття пізнавального інтересу я використовую інтерактивні методи. Наприклад, метод «асоціативного куща» та метод «ігри для перегляду змісту».
Метод «асоціативного куща»

При вивченні теми «З чистого джерела народної мудрості» складається асоціативний кущ, який діти поповнюють новими «гілками».





Додаток 4


Інтерактивний метод «ігри для перегляду змісту»

Об’єдную учнів в групи за допомогою фрагментів однієї картини.

Завдання: скласти малюнок

Правила роботи в групах:



  • перед початком роботи обрати лідера;

  • уважно читати завдання;

  • працювати так, щоб нікому не заважати;

  • вислуховувати думку кожного члена групи;

  • дотримуватись відведеного часу;

  • презентувати роботу має лідер групи;

  • дотримуватись правил піднятої руки.

Вчитель: Гра називається «Вибух» Всі три команди одержали картинку, що містить категорію і 8 відповідей. Називаються вголос тільки категорії, дві інші команди називають по черзі казки, які можуть бути в цій категорії за кожну правильну відповідь-очко. Час – три хвилини, потім слово іншій команді.

Після того, як кожна команда матиме рівну кількість спроб, переможцем вважається та команда, яка набрала найбільшу кількість очок.
Крім, типу уроку, ще уроки позакласного читання поділяються за видами. Існує 3 види уроків (за вченою-методистом Г.Ткачук):

  • жанровий – це вивчення творів певного жанру

(«У світі казки чарівної»);

  • тематичний – ознайомлення з творами різних авторів та жанрів, але об’єднаними однією темою («Брати наші менші»);

  • авторський – передбачає ознайомлення з творчістю одного автора (наприклад, урок на тему «Вірші Л.Костенко для дітей»).

Розвиваючи пізнавальну активність учнів я на своїх уроках авторського виду використовую різні цікавинки з автобіографії різних поетів та письменників.

2.3. Використання практичного матеріалу на уроках позакласного читання

Формуючи читацьку самостійність та враховуючи пізнавальну спрямованість учнів, яка формується також під час зустрічі з книгою та активізуючи читацький інтерес в уроки позакласного читання я вводжу цікаві запитання – завдання, літературні ігри. Ігрові моменти на уроці завжди пожвавлюють навчальний процес, активізують клас і застосовуються у вигляді загадок, приказок, літературних вікторин, кросвордів та ін.



Цікаві завдання

  1. Доповни прислів’я і приказки:

Народ скаже, як … (зав’яже).

Праця годує, а лінь… (марнує).

Що посієш, те й … (збереш).

Не вір словам, а вір … (ділам).

Одна ластівка весни не … (несе).

2. Розгадай кросворд

 Видатний український композитор. (Лисенко)

 Поет, художник. (Шевченко)

 Вчений-філолог, автор тлумачного словника. (Грінченко)

 Народна артистка, співачка. (Матвієнко)

2. Прочитай прислів’я




( Сестра з сестрою, як риба з водою )


  1. Знайди слова, що заховалися в рядку

КМІСОНЦЕРВЮВІТЕРЛЦЯМОРОЗХЯФ

(Сонце, вітер, мороз)

  1. Прочитай та відгадай загадку

Пройти лабіринт допоможе схема, що праворуч.

А відгадати загадку – ребус, що внизу.






(У проваллі глибоко виблискує око)

4. Склади букет
Які букви будуть для листків?

Подібний букет можна зібрати зі слів:

  • гардероб, напам’ять, фанера, фартух;

  • черемха, бетон, бензин, неділя, театр, метал.


5. На санках з гори

  1. Швидке повідомлення.

  2. Місце зльоту і посадки літаків.

  3. Людина, що обслуговує машини.

  4. Одиниця довжини.



Відповіді: 1) телеграма; 2) аеродром; 3) механік; 4) кілометр.

6. Склади прислів’я





Відповідь: Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.
7. Вікторина

Г. Тютюнник «Степова казка»

1. Чому кріт наступив на мурашник? (Тому, що недобачає.)

2. Куди поспішають мурахи? (Гнізда будувати, землю викосувати нагору, пшеницю тягти з під Куреня в Курінь.)

3.Чому Мурах щохвилини стає більше? (Бо вони ще тільки прокидаються від зимового сну.)

4. Коли свиснув Бабак? (Бабак свиснув уже хтозна й відколи, ще вчора в полудень.)

5. Який улюблений сніданок, обід і вечеря Крота? (Черв’ячки.)

6. Навіщо павуку восьмеро очей? (Щоб дивитися одразу в усі боки.)

7. Що відповів Кріт на слова Павука: «А казав – недобачаєш?» («Казав, та не зав’язав, у мене замість очей вуха бачать. »)

8. Навіщо Кроту домівка на три поверхи? (Ховається від вужів, від дощу.)

9. Як Їжачок віддячує людям за харчі? (Ловить мишей, пацюків.)

10. Чому Кріт за всю мандрівку ні разу не розсердився? (Я послухав твоєї поради і сказав своїй сердитості: «Мовчи мені! От вона й мовчала.»)
8. Вправи на розширення поля читання


  1. «Пірамідки»

Один учень пошепки читає, інший – дивиться знизу йому в очі, стежить, щоб вони рухалися вниз.


  1. «Вітрячки»

Один учень дивиться, не зводячи з крапки очей, намагаючись побачити букви, що є поруч із крапкою, пошепки читає. Другий дивиться йому знизу в очі, стежить, чи справді вони в стані нерухомості.


  1. «Ромбики»

При читанні учні повинні охоплювати поглядом ціле слово. Один учень читає, інший – слідкує. Потім виконують завдання навпаки.

Х . А


Х . О

Х . І


Х . И

ХВ . А


ХВ . И

ХВ . І


ХВ . И

ХР . Е


ХР . И

ХР . У


ХР . І

Х

А



ХО . МА

Т

А


В

У



СУ . ХО

Х

О



Х

И

Б



ХИТ . РИЙ

Н

И



Й

ХЛІБ


ХЛІБНИЙ

ХЛІБЗАВОД

ХЛІБИНА

ХЛІВ



ХВОЯ

ХВОРИЙ


ХВОРІТИ

ХМАРКА


ХМИЗ

ХВИЛЯ


ХВИЛИНА

ХВИЛЯСТИЙ

ХВАЛИТИ

ХВАЛА



А оскільки на уроках позакласного читання учні ознайомлюються з цілим рядом понять, пов’язаних із процесом формування читацьких навичок я систематично проводжу словникову роботу. Також на уроках знайомлю учнів із новими книгами для дітей, які видані недавно й тому до списків рекомендованої літератури ще не внесені, хоч заслуговують на увагу. Постійно здійснюю розширення кола читацьких інтересів учнів та зв’язок з сучасністю. Використовую міжпредметні зв’язки особливо з уроками читання, мови.

Працюючи над розвитком пізнавальної активності учнів, я також паралельно реалізую створення ситуацій спілкування та спрямування на розвиток таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання, говоріння та читання.

Дуже часто у структурі традиційного (основного) типу уроку позакласного читання я використовую бесіду-дискусію. Суть цього виду така: кожного разу, починаючи з дітьми розмову про прочитаний твір, я звертаю увагу на те, що буває стосовно одного й того ж вчинку, випадку й факту різними людьми можуть висловлюватися далеко не однакові, а іноді й протилежні думки. Я переконую учнів у тому, що думка ще не є істиною і що навчитись відшукувати, відстоювати істині не менш цікаво й важливо, ніж читати. Часто урізноманітнюю уроки елементами інсценізування, словесного малювання.

2.4 Формування у молодших школярів самостійності як риси особистості

Активна роль школярів у процесі навчання, де велика увага приділяється самоосвіті, зумовлює розвиток у них самостійності та ініціативи. Тому переді мною постає завдання формування в учнів постійності як риси особистості.Намагаюся, щоб самостійна робота на уроках позакласного читання була одним із провідних і домінуючих елементів, і це дає можливість як самим дітям вчитись зі свого особистого досвіду, розвивати мислення, розумові здібності, так і мені, як вчителю зуміти поставити процес оволодіння учнями вмінням самостійно працювати із художньою літературою на стежку самоосвіти, самоконтролю, самоаналізу, що розвиває їх творчі здібності, формує нові грані особистості. Адже учні – активні учасники позакласної роботи - мислять значно ширшими категоріями, мають можливість детальніше ознайомитись з новими творами у галузі літератури і мистецтва, розібратися у тих складних проблемах, які зараз висвітлюються у літературознавстві. Проте самостійну роботу на уроках позакласного читання треба збільшувати поступово, не скидаючи на дітей непосильну ношу розумової роботи, це забезпечить стабільний і систематичний процес оволодіння всім багатогранним світом літератури.

Самостійність може розвинутись у дітей тільки у процесі самостійної роботи. При роботі із художніми творами проведення такого роду робіт не тільки відкриває великі можливості, але і є необхідним. Тільки при достатній увазі до організації самостійної роботи учнів, можна досягнути дійсно усвідомленого і глибокого засвоєння ними знань. Без їх самостійності неможливо виробити ніяких умінь та навичок роботи із художніми творами.

Для оволодіння цими навичками організовую практичну діяльність учнів так, щоб їм поступово було необхідно долати зростаючі труднощі та перешкоди, проявляти все більший рівень творчості та постійності. Самостійна робота виступає важливим засобом розвитку у школярів пізнавальних здібностей: спостережливості, допитливості, уваги, пам'яті, мислення, творчої активності. Разом з тим практика роботи з художньою книгою є також основою для формування в учнів самостійності як риси особистості.

Цікавим і важливим видом самостійної роботи є виконання завдань на порівняння творів за жанром, за написанням, за описаними фактами, подіями і явищами, що дає можливість розвивати в учнів не тільки пам'ять, а й мислення і увагу. Читаючи новий незнайомий твір, діти шукатимуть у своїй пам'яті факти, які допоможуть їм дати відповідь на запитання – читав чи не читав я щось подібне? Тобто, читаючи описане у творі, учень прагне знайти те особливе, що відрізняє одне явище від іншого (факт від факту тощо), і в залежності від подій і вчинків героїв розпочинає роботу над аналізом прочитаного, робить нескладні умовисновки. Працюючи з творами, які були прочитані на уроках класного читання і які учням доведеться пригадати до уроків позакласного читання, вимагається певних зусиль для усвідомлення учнями стилю письма того чи іншого автора, вміння прослідковувати зв'язки між творами. Крім цього, зверную увагу учнів на систематичне ведення домашнього словника, де б записувались назви художніх творів, прочитаних ними, вислови, які найбільш запам'ятались, слова, які слід використовувати у своєму мовленні. Весь час спонукаю школярів до праці з ними і за межами школи. Лише тоді, в учнів виникатиме бажання вчитися, проявляти ініціативу, знаходити, аналізувати, доповнювати художній твір не чужими, а своїми думками.

Таким чином, самостійна робота у процесі позакласного читання не будується в одному напрямку, вона багатоальтернативна; вибір саме того напрямку, який відповідатиме темі і меті конкретного уроку залежить в основному від тих навчальних і виховних завдань, які перед ним ставляться. Міра зацікавленості учнів у цих роботах також різна. При всій багатогранності видів самостійних робіт учнів успіх зумовлений певними дидактичними умовами, а саме:

– наявними в учнів знаннями для розуміння мети виконаної роботи;

– бажання знаходити, приносити книжки і розповідати про них, вміння доводити особисту думку словами автора твору, що говорить про глибокий аналіз прочитаного

– вміння поєднувати різні види роботи на уроці, не роблячи акцент на самостійній роботі як домінуючій;

– потоваришувати з книгою і навчитись користуватись нею так, щоб по закінченні школи читання було для дітей постійною потребою і допомогою у житті;

– обов'язковим оцінюванням з боку вчителя виконаної роботи учнями.

Моє завдання, як вчителя полягає в тому, щоб вести школярів по такому шляху, який у повній мірі розкриє прихований потенціал задатків учнів, підтримати розвиток у них умінь працювати з книгою, стимулювати бажання самостійно здобувати знання, навички і вдало використовувати їх на практиці. Відкриючи учневі мотив, показую перспективу у виконаній роботі, намагаюся правильно оцінить досягнене, і як, результат, отримую високі результати у навчальному і виховному відношенні.

У процесі позакласного читання у початкових класах розв'язуються завдання становлення і подальшого удосконалення читацьких якостей школярів, розвиток повноцінного сприймання дітьми художніх творів. Система читацьких художніх образів допомагає оволодіти вмінням працювати з текстом, що сприяє збагаченню знань учнів про навколишній світ. Ці завдання розв'язую через продуктивну систему самостійних робіт учнів з художніми книжками. Проводячи самостійну роботу на уроках позакласного читання, прагну, щоб вона відповідала кожному етапу уроку якомога точно, використовую різні методичні прийоми у її проведенні. Все це сприяє кращому формуванню вмінь працювати з книгою, виховуває інтерес учнів до читання.

Читацька самостійність це інтегрована якість особистості, яка характеризується наявністю у читача мотивів, що спонукають його звертатись до книжок і сумою знань, що дозволяють йому реалізувати ці мотиви з найменшою затратою часу та зусиль у зв'язку з громадською та особистою потребою. Це усвідомлений вибір книги, застосування вмінь і навичок з читання, якими володіє учень на момент діяльності з книгою.

Зовнішнім показником і проявом мінімального рівня сформованості у читача будь-якого віку основ читацької самостійності, є знання широкого кола доступних книг, і як наслідок – інтерес до книг, здатність вибирати їх для себе у відповідності до власних можливостей, прочитувати їх з максимально можливим освітньо-виховним ефектом.

У сучасних умовах проблема навчання самостійному здобуттю знань і постійному їх поповненню є особливо гострою. У сучасній практиці увага і енергія школярів зосереджена на змісті засвоєного матеріалу. Між тим, розумовий розвиток відбувається в результаті поступового оволодіння учнями способів творчої діяльності. Значить, для того, щоб школярі змогли самостійно на творчому рівні здобувати знання, вони повинні знати і вміти як це робити. Цього я намагаюся їх навчити за допомогою завдань для самостійної роботи, які приводять до більш помітного та поглибленого розуміння художнього твору.

Завдання для самостійної роботи добираю такі, щоб були логічно пов'язані з літературним матеріалом уроку. Зміст їх на різних структурних етапах має бути таким, щоб у сприйманні матеріалу брали участь різні види пам’яті: зорова, слухова, моторна. Всі завдання спрямовую на розвиток логічного мислення, які містять посильні перешкоди, подолання яких потребує вольових зусиль та систематичного навчання. Самостійна робота одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому я учнів до неї готую. Це роблю за допомогою чітких, стислих, інструкцій, вказівок, показу зразка, колективної роботи.

Вміння добре спланувати і точно виконати самостійну роботу приходить до дітей не зразу. Чим більш творчий характер мають мої завдання, тим важче працювати учням, хоча інтерес до цієї роботи у них не зникає, а навпаки, зростає.

Сучасне систематичне навчання дає можливість підвищити результативність уроку через організацію діяльності як всього колективу, так кожного учня зокрема. В якості головного, при формуванні читацької самостійності і типу правильної читацької діяльності застосовую метод "читання - розгляд". Сама назва методу говорить про те, що обидві сторони: читання і розгляд книжки, спрямовані на її сприймання, взаємопов'язані.

Мета розгляду: дати молодшим школярам зразок розгляду книги, оволодівши якими діти зможуть до читання тексту передбачити орієнтовний зміст книги, а потім вибирати книги для себе, за власними смаками, за інтересами без втручання дорослого. Метод "читання - розгляд" є домінуючим в системі позакласного читання.

Не менш цікавою є робота в парах чи індивідуально. Працюючи в парах, учні отримують картку із завданням і спільно його виконують, при чому ті учні, які мають певні прогалини у знаннях, можуть заповнити їх при допомозі товариша. Це не означає, що учень копіює, просто вводиться самоконтроль і взаємоконтроль під час самостійної роботи, що надає їй ефективності. Школярі поступово вчаться помічати помилки товаришів, а з часом уникати їх у своїх відповідях. Цей вид роботи допомагає учневі глибше і повніше розкрити свої знання, знаходячи підтримку з боку товариша.

Проводячи самостійну роботу не слід забувати і про диференціацію навчальної роботи. Перш за все диференціація проявляється в організації домашніх завдань: всьому класу (виконання обов'язкове для всіх), за бажанням (для сильніших учнів).

Таким чином, можна з упевненістю сказати, що єдиної складеної системи застосування самостійної роботи у процесі позакласного читання не існує. Та й цього не може бути. Кожен клас повинен йти за окремо розробленою системою вчителем, де враховуються розумові, психологічні, вікові особливості учнів; де пам'ять, мислення, спостереження, розвиток зв'язного мовлення кожного учня відкриваються перед учителем з справжнього, боку; де програма навчально-виховного процесу буде розрахована на менший обсяг вивчення художніх творів, проте зможе донести раціональне зерно, приховане в них. Самостійна робота – це комплекс завдань, де надати перевагу якомусь одному виду роботи, означатиме однобокість розвитку світогляду молодшого школяра.

Використовуючи різні прийоми і методи на уроках позакласного читання, я підвищую пізнавальну активність своїх учнів. Встановлюю тісний зв’язок між засвоєнням теоретичних понять і розв’язуванням практичних вправ у процесі розвитку читацької самостійності.

Перевіривши у бібліотеці читацькі картки учнів свого класу з питання підвищення пізнавальної активності школярів, я узагальнила у вигляді діаграми, з якої стає зрозумілим, що читацький інтерес учнів до самостійного читання різного виду літератури з бібліотечного фонду зростає відповідно до їх вікових особливостей та рівня усвідомлення змісту прочитаних книжок.
Підвищення самостійного читацького інтересу учнів



Висновки

Таким чином, працюючи над розвитком пізнавальних інтересів, читацької самостійності, пізнавальної активності, рівнем сформованості читацьких навичок молодих школярів можна досягти успіхів за умов засвоєння організаційно-методичного системного керівництва позакласним читанням і всебічно використовувати сучасну дитячу літературу для виховання і навчання дітей на рівні вимог сучасної епохи.

Свідоме читання книжок учнями, роздуми над книжками – це засіб розвитку й удосконалення людського розуму, почуттів, що керуються розумом. «Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, необхідно ввести її у світ книжок», - рекомендував В.О. Сухомлинський, - оскільки «школа стане справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній будуть панувати чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки, культ рідного слова».

Узагальнивши досвід своєї роботи над розвитком пізнавальної активності учнів початкових класів дійшла висновку, що всім вчителям-практикам потрібно оволодіти ідеєю впливу книжки на учнів початкових класів, пізнавати закономірності психології дитячого читання, а також рекомендую використовувати наступні поради:



  • постійно контролювати домашнє читання учнів, вести читацькі щоденники;

  • створювати на уроках позакласного читання постійну позитивну емоційну атмосферу «ситуацію успіху»;

  • враховувати можливості розвитку індивідуальних інтересів учнів;

  • переконувати дітей у впевненості та корисності набутих знань;

  • організовувати самостійну пошукову роботу в світі книжок;

  • використовувати різний цікавий інформаційний матеріал, який носить пізнавальний та розвивальний характер;

  • використовувати на уроках інтерактивні методи навчання та інноваційні технології.

Список використаної літератури

1. Державний стандарт початкової загальної освіти

2. Ісаєнко О.В. Словникова скарбничка. Х.: Країна мрій, 2002.

3. Кравцова І., Шпачук Л. Методика розвитку зв’язного мовлення: словникова

робота в початкових класах. – Кривий Ріг, 2009. –С.28-30

4. Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою // Початкова школа.– № 6, 2001. –

С.42 - 57

5. Науменко В. Програма з читання // Початкова школа. № 7, 2003. –

С.24 – 28

6. Наумчук М.М., Наумчук І.І. Позакласне читання 4 (3) клас . Тернопіль:

Підручники та посібники, 1998.- 128 с.

7. Наумчук М.М. Робота з дитячою книжкою // Початкова школа - № 5,

1982. – с.56 – 60

8. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою. 1-4 кл.- К.: Видавничий дім «Освіта», 2011

9. Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів як педагогічна

проблема // Початкова школа - № 7 1998. – с.18 – 22

10. Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів: реалії та перспективи // Початкова школа - № 6 2004. – с.56 – 59

11. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах.- К. Магістр. –

S, 1997

13. Скрипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного й позакласного



читання // Початкова школа. - № 5 1990 – с.36 – 40

14. Стрибна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи навчання в

практиці роботи початкової школи. Х. Основа.– 2005 – с.31,с.64 – 65

15. Ткачук Г.П. Основні вимоги до позакласного читання // Початкова

школа. - № 8 1986. – с.15 - 18

16. Шейко Г.К. Інноваційні методи роботи в початковій школі. – Ранок,



2008.- 82с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка