Тема. Повторюваність явищ. Міні-проект «Опале листя: користь чи шкода?»



Сторінка4/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.98 Mb.
1   2   3   4   5
Тема. Контрольна робота №1

Мета: закріпити та систематизувати знання учнів з теми «Всесвіт»; розвивати мислення, пам’ять, вміння виділити основне;

виховувати охайність, дисциплінованість.



Обладнання і матеріали: атлас.

Тип уроку: урок узагальнення та контролю знань.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Тести

Варіант 1

1.Як називаються небесні тіла, які випромінюють світло і тепло:

а) планетами б) зірками в) кометами

2.Як об’єднуються Зірки:

а) галактики б) сузір’я в)групи

3. Назвіть астронавтів країни які вперше побували на Місяці:

а) Японії б) Франції в) США

4. Яка найбільша планета сонячної системи:

а) Юпітер б) Сатурн в) Уран

5. Як називається астрономічний прилад для розглядання і фотографування небесних тіл:

а) бінокль б) динамометр в) телескоп

6. Яка планета найбільш віддалена від Сонця у Сонячній системі:

а) Плутон б) Меркурій в) Марс

7. Скільки сузір’їв нараховується в сучасній астрономії:

а) 64 б) 104 в) 88

8. Що можна побачити у небі вдень:

а) Місяць б) Сонце в) зорі

9. Встановіть співвідношення:

1. Ю.Гагарін а) 1969р.

2. Л.Каденюк б) 1961р.

3. Американські космонавти на Місяці в) 1997р.

10. Дайте визначення: Всесвіт – це ……… .


Варіант 2

  1. Яку швидкість називають «першою космічною швидкістю»

а) 8 км/с. б) 11 км/с. в) 12 км/с.

2. Які небесні тіла відносяться до планет:

а) випромінюють світло б) не випромінюють світло в) поглинають

3. Скільки планет входить до складу Сонячної системи …..:

а) 5 б) 7 в) 8

4. Як називається шлях небесного тіла у космічному просторі?

а) коло б) орбіта в) еліпс

5. В якому році було запущено штучний супутник Землі?

а)1971р. б) 1957р. в) 1961р.

6. Яка планета розміщена найближче до Сонця:

а) Юпітер б) Венера в) Меркурій

7. Скільки зірок на небі можна побачити неозброєним оком:

а) близько 500 б) близько 1000 в) близько 3000

8. Які зорі мають найвищу температуру:

а) червонуваті б) жовті в) блакитно – білі

9. Назвіть сузір’я, які можна спостерігати на нічному небі протягом цілого року.

10. Дайте визначення: Галактика – це…… .

ІV. Домашнє завдання

Виконати варіант сусіда.



Урок 32
Тема. Гіпотези та сучасні уявлення про виникнення Землі

Мета: ознайомити учнів з гіпотезами походження материків і океанів; формувати знання про перші моделі земної поверхні; розвивати первинні уміння працювати з картами атласу; порівняти та зіставити їх; виховувати пізнавальний інтерес до історії розвитку географічних знань.

Обладнання і матеріали: підручники, атласи, фізична карта півкуль, портрети мандрівників-географів, таблиця «Етапи формування материків і океанів».

Базові поняття і терміни: географія, подорож, відкриття, історія, куля, дрейф материків, Пангея, Тетіс, Лавренція, Гондвана.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

- На які питання шукають відповіді сучасні вчені-географи?

- Що є об’єктом вивчення географія?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

І. 1. Уявлення давніх народів про будову Всесвіту

Давні індійці уявляли Землю у вигляді півсфери, що лежить на спинах трьох слонів, які стоять на черепасі. Жителі Вавілону зображували Землю у вигляді гори, на стіні якої розташована Вавілонія.



2. Розвиток знань про Землю. Подорожі фінікійців і давніх греків.

3. Карти Ератосфена і Пталомея (Робота з атласами).

4. Перші географічні відомості про українські землі.

5. Докази кулястості Земля (Робота в групах. Прийом «Творча лабораторія»).

(Відповіді Г.Д. Довгань Мій конспект. Загальна географія. 6 клас. с.9-10.)
ІІ. Гіпотеза Вегенера (1912 р.)

а) існування Пангеї та Тетіса;

б) розкол Патеї на Лаврію і Гондвану;

в) розкол і дрейф материків;

д) докази, на користь гіпотези – подібність обрисів сусідніх материків.

(Відповіді у Атласі для 6 класу. Загальна географія. с.20-21).
IV. Закріплення і узагальнення знань

1. Робота в парах. Порівняйте карти світу Ератосфена та Птоломея. Атлас. 6 клас. с.1.

Результати оформити у вигляді таблиці. Один учень виділяє спільне, інший – відмінне.



2. У чому полягає суть гіпотези А. Вегенера?

3. Під дією яких сил утворились материки та океанічні западини?

4. Назвіть головні докази на користь гіпотез походження материків і океанів.
V. Домашнє завдання

1. Почитати текст параграфа.

2. Підготувати п’ять запитань за змістом тексту параграфа.

3. Підготувати розповіді про виникнення Землі.



Урок 33
Тема. Форма і розміри Землі

Мета: сформувати уявлення про форму і розміри Землі. Пояснити причини зміни дня і ночі. Розвивати уміння користуватися глобусом, атласом, картою. Формувати науковий світогляд.

Обладнання і матеріали: глобус, телурій, атлас, фізична карта півкуль, епідіаскоп.

Базові поняття і терміни: земна вісь, екватор, полюс, меридіан, геоїд, діаметр, доба, добовий та річний рух Землі.

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Що входить до складу Сонячної системи?

- Які планети називають планетами земної групи?

- На яких планетах найменша і на яких найбільша тривалість доби? З чим це пов’язано?

- На якому місці за віддаленістю від Сонця перебуває Земля?
ІІІ. Мотивація навчання школярів. Повідомлення теми і мети та завдання уроку


  1. Астрономічна одиниця.

  2. Орбіта Землі.

  3. Вісь Землі, полюси, екватор.

  4. Дні сонцестояння та рівнодення.


IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь з демонструванням глобуса, атласу.

Небесне тіло, на якому ми всі живемо – планета Земля. Її радіус = 6400 км. Вік Землі – понад 4,5 млрд. років. Середня відстань від Землі до Сонця становить 150 000 000 км. Це число називається астрономічною одиницею.
V. Закріплення і узагальнення знань

Виконання практичних завдань (у групах):



  • робота з глобусом;

  • робота з телурієм;

  • виконання завдань у робочому зошиті;

  • робота учнів за індивідуальними картками.


VІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал підручника.

2.Дати відповіді на поставленні у кінці тексту запитання.

Урок 34
Тема. Внутрішня будова Землі

Мета: формувати в учнів загальне уявлення про внутрішню будову Землі; продовжити розвивати уміння працювати з картами атласу та схемами підручника; сприяти формуванню пізнавального інтересу до мети, що вивчається.

Обладнання і матеріали: атласи, схеми, підручники, таблиця «Внутрішня будова Землі».

Базові поняття і терміни: Земля, внутрішня будова, материк, океан, земна кора, літосфера, атмосфера, мантія, ядро, типи земної кори.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Варіанти проведення: виступи учнів із повідомленнями про походження Землі, бесіда з класом.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

  1. Гіпотези походження Землі.

  2. Внутрішня будова Землі.

  3. Поняття «літосфери».

  4. Будова материкової та океанічної земної кори.

Відповіді на запитання з використанням схеми «Внутрішня будова Земля» в атласі (с. 20) й тексті параграфа підручника:

- З яких шарів складається наша планета?

- Чим різняться шари між собою?

- Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

- Що називають літосфери?

Три основні шари: земну кору, мантію і ядро.



Земна кора – 6 км (під океанами) до 70 км (під гірськими системами. На рівнинах – 25 км-40 км.

Розрізняють два типа земної кори: материкову і океанічну.

Материкова складається з трьох шарів: осадового, гранітного, базальту.

Океанічна кора має два шари: осадовий і базальту.



Мантія знаходиться під земною корою, глибина 2 900 км.

Земну кору разом з верхнім твердим шаром мантії над атмосферою назвають літосферою.



Ядро розташоване на глибинах від 2 900 до 6 371 км. Температура у середині ядра сягає + 5 000 оС.

Способи вивчення внутрішньої будови Землі.

Вивчення надр за допомогою надглибинних свердловин (до 15 км).

Розглянемо схему «Будова земної кори». (Атлас 6 клас. с. 20.)


ІV. Закріплення вивчених знань

Закінчіть речення:



  • Літосфера включає …

  • Ймовірно, ядро складається з …

  • Материкова земна кора складається з …

  • В океанічній земній корі відсутній шар …


V. Домашнє завдання

1. Прочитати параграф підручника.

2. Намалювати схему внутрішньої будови Землі.

3. Скласти п’ять запитань, пов’язаних з темою уроку «Внутрішня будова Землі».



Урок 35
Тема. Рухи Землі. Пори року

Мета: ознайомити учнів з особливостями руху Землі; сформувати в учнів знання про добовий і річний рух Землі; зміни пір року; розвивати уміння користуватися глобусом, атласом, картою; виховувати командний дух та уважність.

Обладнання і матеріали: глобус, атлас, телурій, фізична карта півкуль.

Базові поняття і терміни: добовий та річний рух Землі.

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Які ви знаєте гіпотези походження Землі?

2. Що вам відомо про внутрішню будову Землі?

3. Що таке «літосфера»?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь з демонструванням принципу роботи телурія. Земля рухається навколо Сонця по орбіті. Швидкість її руху становить майже 30 км/с. Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком. Триває земний рік приблизно 365 днів та 6 годин.

Земля обертається не тільки навколо Сонця, а навколо своєї осі, із заходу на схід. Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години (23 години 56 хвилин 4 секунди). Цей проміжок часу називають добою.
ІV. Закріплення і узагальнення знань

Робота з підручником.

Бесіда – відповіді на запитання.

1.Які два рухи виконує Земля?

2.До чого призводить обертання Земля? (Зміна дня і ночі, пір року)

3.Яка тривалість земної доби?


V. Домашнє завдання

Прочитати параграф підручника, дати відповіді на поставленні у кінці тексту запитання.

Скласти розповідь: «Як проявляється у житті живих організмів добовий і річний ритми Землі?»

Урок 36
Тема. Місяць – супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення.

Міні-проект «Чому ми бачимо тільки один бік Місяця?»

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про місяць як природний супутник Землі та його вплив на життя; ознайомити з формою, величиною, рухами, основним фазами та особливостями поверхні Місяця; протяжність сонячних та місячних затемнень; розвивати уміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, встановлювати головне, виховувати цікавість до навколишнього світу.

Обладнання і матеріали: глобус, фотографії Місяця, атласи, фотографії «Місяцехода».

Базові поняття і терміни: Місяць, природний супутник, штучний супутник, фази Місяця, сонячні і місячні затемнення.

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Яку форму має Місяць?

- Яка поверхня Місяця?

- Чому Місяць не освітлює Землю так яскраво, як Сонце?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План (записано на дошці)

  1. Місяць – природний супутник Землі.

  2. Обертання і форма Місяця.

  3. Фази Місяця.

  4. Штучні супутники.


1. Розповідь з елементами бесіди. Розглянути фотографії Місяця (Атлас. 6 кл. с.10-11)

Місяць – єдиний природний супутник Землі (в Юпітера – 14 природних супутників).

Середня відстань від Місяця до Землі – 384 тис. км.

Сучасні космічні кораблі досягають поверхні Місяця за 15-18 днів.


Міні-проект «Чому ми бачимо тільки один бік Місяця?»

Один оберт навколо Землі Місяць робить за 29,5 земної доби (708 год.). За цей самий час він робить один оберт навколо своєї осі. Оскільки час обертання Місяця навколо своє осі й час руху навколо Землі збігається, то до Землі він завжди повернутий тільки один боком, а інший бік ми не бачимо.



(Демонстрування обертання Місяця навколо Землі за допомогою глобуса).

Порівняно із Сонцем, Місяць майже в 400 разів ближче до Землі.

Його форма куляста, діаметр Місяця в більш ніж 3 рази менший за діаметр Землі. Деякі таємниці Місяця розгадано за допомогою штучних супутників. Учені створили карти Місяця, на який позначили його поверхню.

Ґрунт Місяця складається з каміння й пилу. На Місяці немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини і тварини.


2. Пояснювальна бесіда

Як ви вважаєте Місяць зоря чи планета?

Місяць – нерозжарене небесне тіло, він не зірка як Сонце. Місяць потрапляє у тінь Землі, він зникає з неба. Поверхня Місяця світиться відбитим сонячний світлом, тому його зовнішній вигляд змінюється залежно від того, яке положення він займає відносно Сонця. Так. зміна зовнішнього вигляду Місяця, для спостерігача Землі називається фазами Місяця.

Розрізняють 4 найголовніші фази:


  1. новий Місяць;

  2. молодий Місяць;

  3. перша чверть;

  4. остання чверть.


Коли настає Сонячне затемнення?

У тих випадках, коли на шляху сонячних променів до Землі перебуває Місяць.

На Землі в зоні місячної тіні Сонця не видно. Настає повне сонячне затемнення. Спостерігачі, які перебувають у зоні напівтіні, бачать лише частину Сонця – часткове сонячне затемнення.
3. Розповідь з елементами бесіди

Що таке штучний супутник?

(Перший штучний супутник запущено в 1957 році)

Запуск автоматичних станції на Місяць, Венеру, Марс.

Для чого потрібні штучні супутники?

(Передбачення погоди, передавання телевізійних програм, уточнення географічних карт, відомості про криги в океанах…)



ІV. Закріплення і узагальнення знань

Контрольно-перевірна бесіда.



  1. Чому Місяць називають супутником Землі?

  2. Чому на Місяці не можуть жити рослини і тварини?

  3. Чому Місяць світить слабше від Сонця?

  4. Яка тривалість місячної доби?

  5. Яке народногосподарське значення мають штучні супутники Землі?

Робота учнів з підручником.


V. Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал параграфа підручника.

2.Дати відповіді на запитання у кінці параграфа.

3.Намалювати малюнок «Яким ви уявляєте поверхню Місяця».



Урок 37
Тема. Способи зображення Землі

Мета: формувати первинні знання про особливості зображення Землі на глобусі, географічній карті, плані місцевості; розвивати вміння визначати відмінності в зображеннях місцевості на рисунку, фото, плані, актуалізувати знання про масштаб, що були отримані на уроках математики; виховувати самостійність та відповідальність.

Обладнання і матеріали: підручник, атлас, глобус, карта півкуль, план місцевості, аерофотознімки, знімки земної поверхні з космосу, масштаб числовий, іменований, лінійний.

Базові поняття і терміни: рисунок, фотографія, зображення, модель, сторони горизонту, глобус, план місцевості, карта.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

- Якими способами ви зобразите пришкільну територію?

- Що таке план?

- Що таке умовні знаки?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Види зображень земної поверхні, рисунок, фотографія, верофотознімок, план, карта, глобус.

2. Переваги і недоліки плану, карти та глобуси в зображенні земної поверхні.

Робота в парах

Заповніть таблицю:

Основні способи зображення земної поверхні

Переваги

Недоліки

План







Географічна карта







Глобус






3. Формування поняття «масштаб».

Масштаб – це відношення довжини відрізка на плані, карті або глобусі до його дійсної довжини на місцевості.

Види масштабів: числовий, іменований та лінійний (на прикладі півкуль).


Робота з атласом і заповнення таблиці:

Вид масштабу

Спосіб запису

Приклад











ІV. Закріплення і узагальнення знань

Завдання (на вибір)

Складіть спрощену схему вашого шляху:



V. Домашнє завдання

1.Прочитати текст параграфа.

2.Зробити п’ять умовних зображення на картах 20х20 см.

Урок 38
Тема. Практичне заняття № 5. Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, меридіанів, півкуль

Мета: поглибити та систематизувати знання по елементах географічних карт та глобусів; вдосконалювати практичні навички та вміння працювати з картою, глобусом; розвивати логічне мислення; виховувати спостережливість, уважність, акуратність.

Обладнання і матеріали: різноманітні географічні карти, атласи, глобуси.

Базові поняття і терміни: екватор, полюс, меридіан, півкуля.

Тип уроку: закріплення й систематизація знань.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація нового матеріалу

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Екватор, полюси, меридіани та півкулі

(Бесіда з елементами розповіді та використання глобуса та карти півкуль).



2. Поняття про екватор

Екватор ділить земну кулю на дві частини: північну та південну.





3. Меридіаниумовні лінії на глобусі чи карті, що з’єднують най коротшою відстанню географічні полюси Землі. Форми на глобусі – півкола, а на карті – вигнуті лінії – дуги.

4. Полюси – крайні точки земної вісі.

5. Півкулі є: північна та південна, та східна і західна.
ІV. Закріплення і узагальнення знань

– На схематичному рисунку зобразіть: екватор, полюси, нульовий

меридіан та 180о меридіан; північну, південну, західну та східну півкулі.

– Визначте за фізичною картою світу:

а) який материк знаходиться у північній, південній, західній і східній півкулях?

б) в якій півкулі знаходяться Україна?

в) визначте до чого ближче розташоване ваше село: до полюса чи екватора?

г) місто N розташоване на 30 паралелі, а місто M – на 20-й. Яке з них ближче до екватора?


V. Домашнє завдання

Повторити параграфи підручника (теми: «Способи зображення Землі», «Градусна сітка Землі»).



Урок 39
Тема. Практичне заняття № 6. Знаходження на карті та глобусі материків і частин світу, географічних об’єктів

Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Земля як планета», «Земля на карті і на глобусі»; вдосконалювати вміння працювати з картами та глобусом; перевірити рівень засвоєння знань, володіння уміннями та навичками практичної роботи; виховувати спостережливість, уважність, акуратність.

Обладнання і матеріали: карти, атласи, глобуси.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Згадайте визначення:

- екватор; - материки;

- меридіани; - частини світу;

- півкулі; - географічні об’єкти.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

- В яких півкулях знаходяться материки: Австралія, Африка, Антарктида, Південна Америка, Північна Америка, Євразія?

- В якій частині світу розташована Україна?

- В якій частині України розташовані Чорне та Азовське моря?

- Де знаходяться гори Гімалаї?

- Знайдіть на карті Київ, Одесу, Львів, Запоріжжя, Ужгород.


IV. Закріплення і узагальнення знань.

- Показати на карті Тихий та Індійський океани.

- Знайти в якій півкулі знаходиться Атлантичний океан.

- Знайти на карті міста: Київ, Москва, Берлін, Париж, Брюссель.


V. Домашнє завдання

Повторити материки, частини світу.



Урок 40
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка