Тема. Повторюваність явищ. Міні-проект «Опале листя: користь чи шкода?»



Сторінка1/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.98 Mb.
  1   2   3   4   5

Урок 18
Тема. Повторюваність явищ. Міні-проект «Опале листя: користь чи шкода?»

Мета: сформувати в учнів знання про повторюваність явищ; розвивати уміння виконувати міні-проекти; розвивати спостережливість, увагу; виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки.

Обладнання і матеріали: схеми, малюнки квіткового годинника.

Базові поняття і терміни: біоритми, квітковий годинник, міні-проект.

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.



ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання

2. Мотивація навчальної діяльності

Учитель повідомляє тему уроку та його мету, зазначає, що на цьому уроці учні дізнаються як пристосовуються до сезонних змін температури живі організми, які явища повторюються рік у рік, день у день.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Розповідь з елементами бесіди

Що є головним джерелом тепла на Землі? Головним джерелом тепла на Землі є Сонце. Воно розтоплює навесні сніг, випаровує калюжі. З ним пов'язана зміна пір року. Від нього залежить, холодним чи теплим буде день. Більшість інших джерел тепла так чи інакше пов'язані із Сонцем (демонстрування малюнка колообігу води в природі).

Які явища природи повторюються рік у рік? Що є причиною цих змін у природі? Обертання Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, обертання Місяця навколо Землі — ці явища є причиною багатьох періодичних змін на Земній кулі.

.


Наприклад, чергуються день і ніч, змінюються пори року. Відповідно до пори доби чи пори року в довкіллі змінюється освітленість, температура, вологість повітря.

Як жива природа реагує на усілякі зміни у довкіллі? Рослини нашого краю щовесни зацвітають, щоліта дають плоди, щоосені дерева скидають листя, а трави засихають. Більшість тварин навесні народжує малят, за літо їх вигодовує і виховує, а восени готується до зимівлі. Одні тварини (білки, сойки, дятли та ін.) роблять запаси їжі на зиму, інші—залягають у сплячку, багато птахів відлітають у теплі краї.

Періодичні явища в живій природі називають біоритмами. Періодичні явища спостерігаються і впродовж доби. Наприклад, повертання до Сонця своїх голівок соняхів, розкриття і закриття своїх віночків квітками кульбаби, цикорію та ще багатьох рослин.. Шведський учений Карл Лінней полюбляв показувати гостям свій «квітковий годинник» — грядку красивих запашних квітів, що відкривають і закривають свої віночки в різний час доби (демонстрування малюнка квіткового годинника).

Квітковий годинник у Києві

Живими годинниками можуть бути і тварини. Ластівки, синиці знають, коли їм братись до роботи. Кажани, які сплять у схованці, не визирають щоразу з неї, щоб довідатись, чи настала ніч. Вони точно знають, коли вилітати на полювання.
ІV. Закріплення і узагальнення знань

Виконання міні-проекту «Опале листя: користь чи шкода?»

Підготовка «Міні-проекту» здійснюється як на уроці так і в позаурочний час, так само відбувається їхня презентація. Впровадження методу проектів спрямоване на стимулювання інтересу учнів до самостійного здобуття нових знань і застосування їх шляхом розв’язування проблем у конкретній практичній діяльності.

Розповідь учителя

Учитель пояснює принципи оформлення результатів міні-проекту «Опале листя: користь чи шкода?».

Учитель розповідає про порядок проведення міні-проекту

Міні – проект ««Опале листя: користь чи шкода?»

Учасники проекту: учні 5 класу, вчитель

База реалізації проекту: школа.

Обґрунтування вибору проекту. Ознайомлення учнів із екологічними проблемами нашої місцевості. Формування в учнів початкових навичок пошукової діяльності. Виховання бережного ставлення до природи.

Мета і завдання. Підібрати цікавий матеріал про опале листя; формувати в учнів початкові навички дослідницької роботи; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння виступати перед аудиторією; розвивати трудові навички; прищеплювати любов до природи.

Характеристика проекту:

за характером діяльності – інформаційно – дослідницький, практичний;

за змістом – міжпредметний (природознавство, образотворче мистецтво, трудове навчання, інформатика);

за кількістю учасників – колективний;

за тривалістю – міні – проект;

за ступенем самостійності – частково – пошуковий.



Прогнозований результат: доповіді учнів у вигляді презентацій, оформлення виставки малюнків, агітаційна робота про охорону довкілля.

План роботи над проектом

  1. Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.

  2. Розподіл завдань між учнями класу, інструктаж з виконання роботи.

  3. Ознайомлення з довідковою літературою, необхідною для виконання роботи.

  4. Пошукова діяльність учнів.

  5. Захист виконаних робіт, оформлення виставки малюнків з теми

6. Проведення агітаційної роботи.
V. Домашнє завдання

1.Вивчити відповідний параграф підручника.

2.Підготувати вірші про пори року. Виконати міні-проект.

Урок 19
Тема. Взаємозв’язок явищ у природі. Дослідницький практикум «Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні»

Мета: сформувати в учнів знання про взаємозв’язок явищ у природі; удосконалювати уміння проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати; розвивати спостережливість, логічне мислення, увагу; виховувати прагнення досліджувати природні явища і намагатися їх пояснити.

Обладнання і матеріали: схеми, малюнки, комп'ютер, презентації.

Базові поняття і терміни:

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.


ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Чи існує зв'язок між тепловими явищами та періодичними змінами у природі?

2. Як називаються періодичні зміни в живій природі?

3. Наведіть приклади річних періодичних змін у живій та неживій природі?

4. Наведіть приклади добових періодичних змін у живій та неживій природі?

Презентація міні-проекту «Опале листя: користь чи шкода?»

Мотивація навчальної діяльності

Учитель повідомляє тему уроку та його мету, зазначає, що на цьому уроці учні дізнаються про взаємозв’язок явищ у природі.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Пояснення вчителя з елементами бесіди

Явища природи взаємопов’язані між собою.

Послухайте вірш і скажіть, про які явища природи йдеться.

“Все навколо живе в русі”, —

Шепотів метелик мусі.

Он - де в'ється мошкара,

Жук наткнувсь на ліхтаря.

Відштовхніть всі охи-ахи,

Гляньте: бігають мурахи.

Черв'ячок повзе повільно,

Всі у русі — вільні-вільні!

Механічні (рух), звукові (шепіт), світлові, електричні, теплові (ліхтар).



2. Проведіть дослід.

1. Візьміть звичайний гребінець і натріть його шерстяною тканиною. Потім наріжте ножицями з тонкого паперу дрібні шматки і наблизьте їх до натертого гребінця. Що ви помітили? Поясніть.

2. З водопровідного крана пустіть тоненький струмінь води і наблизьте до нього наелектризований гребінь. Що ви помітили?

3. Перевірте дію магніту на предметах, що лежать на столі та виявіть межі магнітного поля. Результати спостережень запишіть у зошит.


ІV. Закріплення і узагальнення знань

Виконання завдань в групах і обговорення результатів.

Група І. Доповніть текст.

Зміну положення одного тіла відносно іншого за певний проміжок часу називають .... Механічний рух характеризують такі величини:..., шлях,.... Швидкість руху можна визначити за формулою:.... Прикладами механічного руху в природі є:....

Група 2.Доповніть текст.

Звук — це ... . Він належить до ... явищ. Звук може поширюватись у таких середовищах:.... Органом, який сприймає звуки, є.... Джерелами звуку є:....

Група 3.Доповніть текст.

Тепловими називають явища, які супроводжуються .... Температуру вимірюють одним із приладів природодослідника —.... Одиницею вимірювання температури є:.... Прикладами застосування теплових явищ є:....

Група 4. Доповніть текст.

Електричний струм — це.... Провідниками електричного струму є речовини ... .До провідників належать, наприклад,.... Є речовини, які не проводять електричний струм, наприклад:.... Такі речовини називають....

Група 5. Доповніть текст.

Тіла, що притягують інші, називають.... Простір навколо намагнічених тіл є .... Полюси магнітів називають ... та .... їх позначають різними кольорами: ... полюс —..., а... полюс —.... Взаємодія магнітів завжди така, що їх однойменні полюси..., а різнойменні —....

Група 6. Доповніть текст.

Взаємодію кількох речовин, у результаті якої утворюються інші речовини, називають ... явищем. Прикладами таких явищ в природі є: ... . Знання про ці явища людина використовує для виготовлення найрізноманітніших речовин:....
V. Домашнє завдання

Виконати дослідницький практикум «Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні».

«Дослідницький практикум» – це самостійна (або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв’язування задач практичного спрямування.

Розповідь учителя

Учитель пояснює принципи оформлення результатів дослідницького практикума в зошитах.

Учитель розповідає про порядок проведення дослідницького практикума. ( Заняття виконується згідно інструктивної картки)

Інструктивна картка

Тема. «Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні».

Мета: дослідити залежність швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні

Обладнання і матеріали: склянка, широка тарілка, тарілки, вода.

Хід роботи

Дослід 1. Наллємо однакову кількість води у склянку і широку тарілку. Що спостерігаєте?

Дослід 2. Одну тарілку з водою поставимо на столі в кімнаті, а другу — на батарею водяного опалення або інше тепле місце.

Що спостерігаєте?

Зробити висновки за результатами виконаної роботи.

Дослід 1. Наллємо однакову кількість води у склянку і широку тарілку. Вода спочатку випарується з тарілки, а потім — зі склянки. Швидкість випаровування залежить від площі поверхні рідини. Дослід 2. Одну тарілку з водою поставимо на столі в кімнаті, а другу — на батарею водяного опалення або інше тепле місце.

Вода спочатку випарується в тій тарілці, яка стоїть у теплішому місці. Швидкість випаровування залежить від температури рідини.

Урок 20
Тема. Підсумковий урок з теми «Тіла, речовини та явища навколо нас»

Мета: визначити рівень засвоєння основних понять; оцінити рівень навчальних досягнень учнів з теми; виховувати естетичні відчуття до навколишнього світу; стимулювати учнів до пізнання навколишнього середовища.

Обладнання і матеріали: картки із завданням.

Тип уроку: урок контролю знань.
Хід уроку

І.Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці. Учитель повідомляє тему уроку та його мету.


ІІ.Виконання самостійної роботи

Завдання для уроку структурованi за чотирма рiвнями складностi. Виконання учнями певного рiвня складностi дозволяє претендувати на вiдповiдну оцiнку. Виконання завдань 1 рiвня - 3 бали (кожне завдання – 0,5 бали), 2 рівня - 3 бали (кожне завдання – 1 бал), 3 рівня - 3 бали (кожне завдання – 1,5 бали), завдань 4 рівня - 3 бали. Сума – 12 балів.



І варіант

І рівень

Завдання з вибором однієї правильної відповіді (по 0,5 бала)

1. Назвіть речовину, що перебуває в природі у рідкому стані:

а) нафта; б) кам'яне вугілля; в) торф.

2. Виберіть, що таке солодкий напій:

а) чиста речовина; б) суміш; в) проста речовина.

3. З наведеного переліку виберіть світлове явище:

а) тінь; б) вітер; г) дощ.

4. До яких явищ природи можна віднести випаровування води зі ставка влітку?

а) механічних; б) теплових; в) звукових.

5. Виберіть, що із зазначеного нижче є сумішшю:

а) морська вода; б) срібло; в) фосфор.

6. Виберіть, що із зазначеного нижче є чистою речовиною:

а) повітря; б) залізо; в) молоко.

ІІ рівень

Завдання на встановлення відповідності (по 1 балу)

1. Встановіть відповідність між колонками:

1. Механічні явища природи. а) дощ;

2. Теплові явища природи. б) робота годинника;

в) град;

г) падіння кульки;

д) горіння лампи;

є) рух самоката.

2. Встановіть відповідність між колонками:

1. Звукові явища природи. а) луна;

2. Електричні явища природи. б) блискавка;

в) прасування одягу;

г) падіння відра;

д) гра на трубі;

є) робота телевізора.

3. Встановіть відповідність між колонками:

1. Хімічні явища природи. а) псування продуктів харчування;

2. Фізичні явища природи. б) веселка;

в) туман;

г) іржавіння цвяха;

д) танення снігу;

є) рух дощового чев’яка.



ІІІ рівень

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю (по 1,5 бала)

1. Назвіть способи розділення сумішей.

2. Дайте визначення терміну «агрегатний стан». В яких агрегатних станах перебуває вода?

ІV рівень Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (3 бали)

1. Чому космонавти під час польотів спілкуються між собою за допомогою радіо?


ІІ варіант

І рівень

Завдання з вибором однієї правильної відповіді (по 0,5 бала)

1. Назвіть речовини, утворені з атомів одного хімічного елементу:

а) прості; б) складні; в) штучні.

2. Виберіть явище, при якому вода перетворюється на водяну пару:

а) теплове; б) електричне; в) магнітне; г) хімічне.

3. Виберіть механічне явище природи:

а) рух автомобіля; б) сніг; в) блискавка.

4. До яких явищ природи можна віднести катання на лижах?

а) механічних; б) теплових; в) звукових.

5. Виберіть, що із зазначеного нижче є сумішшю:

а) повітря; б) залізо; в) золото.

6. Виберіть, що із зазначеного нижче є чистою речовиною:

а) морська вода; б) срібло; в) морозиво.

ІІ рівень

Завдання на встановлення відповідності (по 1 балу)

1. Встановіть відповідність між колонками:

1. Механічні явища природи. а) град;

2. Теплові явища природи. б) робота двигуна;

в) випаровування води;

г) політ мухи;

д) рух повітря;

є) горіння свічки.

2. Встановіть відповідність між колонками:

1. Звукові явища природи. а) гра на барабані;

2. Електричні явища природи б) гуркіт мотоцикла;

в) нагрівання праски;

г) блискавка;

д) луна;


є) спів солов’я.

3. Встановіть відповідність між колонками:

1. Хімічні явища природи. а) гра на сопілці;

2. Фізичні явища природи. б) скисання молока;

в) почорніння срібного посуду;

г) падіння снігу;

д) горіння паперу;

є) повзання змії.



ІІІ рівень

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю (по 1,5 бала)

1. Дайте визначення терміну «дифузія»?

2. Що таке явища? Перелічіть відомі вам явища.

ІV рівень

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (3 бали)

1. Чи буде чутно будильник, розміщений під ковпаком, з-під якого викачали повітря? Поясни відповідь.


ІІІ. Домашнє завдання

1.Повторити терміни із вивченої теми.

2.Виконати варіант сусіда.

и малюнки планет.


Урок №21
Тема. Небо і небесна сфера. Небесні світила. Видимі рухи світил

Мета: ознайомити учнів із основними поняттями «небо», «небесна сфера», «небесні світила», дати уяву про видимі рухи світил; розвивати уявлення про навколишній світ; формувати науковий світогляд; виховувати почуття відповідальності за збереження природного середовища.

Обладнання і матеріали: карта зоряного неба, таблиці і малюнки із зображенням небесних тіл.

Базові поняття і терміни: зоряне небо, небесна сфера, Всесвіт.

Тип уроку:засвоєння нових знань.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1. Які ви знаєте тіла природи? Назвіть їх.

  2. Чим тіла природи відрізняються між собою?

  3. Чим вони подібні?

  4. Чи відносяться до тіл природи Сонце, Земля, Місяць, зорі?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Небо і небесна сфера

розповідь учителя

З усіх картин природи, що людство бачило на власні очі, найвеличніша – картина зоряного неба. Ми часто милуємося нею в ясні ночі, і вона стимулює нашу уяву.

Зоряне небо – нескінченний простір, наповнений іншими світами.

Зоряне небо!.. Напевне, немає людини, яку б не вражала його витончена довершеність, його незбагненна краса і таємничість. Недаремно давні греки дали всьому зоряному Всесвіту назву космос, що означає - оздоба, прикраса. І в цьому немає нічого дивного! Свого часу М. Коперник висловився з захопленням: «...Бо що може бути чарівнішим від небосхилу, який вміщує у собі все прекрасне?»

Зоряне небо може розповісти дуже багато якщо не про майбутнє, то про минуле всього людства. Перші уявлення людей про зоряне небо дійшли до нас з дописемного періоду історії: вони збереглися в матеріальних пам'ятках культури. Життєво важливу роль для древньої людини грали два світила - Сонце і Місяць. Спостерігаючи за їх рухом, люди відкрили деякі важливі явища. Так, вони помітили, що денний шлях Сонця по небу залежить від сезону: він піднімається на північ навесні і опускається на південь восени. Вони помітили також, що Місяць і яскраві «рухливі зірки», які пізніше греки назвали «планетами», рухаються серед зірок приблизно за тим же шляхом, що і Сонце. І ще вони помітили, що в різні сезони року різні, але цілком певні зірки сходять незадовго до настання ранку, а інші зірки заходять відразу після заходу Сонця.

Розмірковуючи над будовою зоряного Всесвіту, філософ Арістотель (384-322 рр. до н.е.) стверджував: «Всесвіт - досконалий, а тому сферичний, бо сфера - єдина досконала фігура». Згідно з його розрахунками, радіус Всесвіту, тобто відстань до сфери зір, має бути у дев'ять разів більшою, ніж відстань від Землі до Сонця, а Земля, за його уявленнями, займає центральне положення у Всесвіті, адже «усі важкі тіла прямують до центра Землі, а оскільки будь-яке тіло прямує до центра всесвіту, то Земля мусить перебувати нерухомо в цьому центрі». Щоправда, інший відомий грецький філософ Демокріт (460-370 рр. до н. е.), а ближче до наших часів Галілей доводили протилежне: Всесвіт - безмежний, зорі перебувають на різних відстанях від Землі, але ця різниця у відстанях на око не сприймається, тому і здається, що зорі знаходяться на внутрішній поверхні деякої сфери. Це виявилось і справді так!


Мал. Небесна сфера. Рух світил на небесній сфері
Небесна сфера - уявна сфера довільного радіуса, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору.

Небесну сферу можна уявити у вигляді велетенського глобуса (довільного радіуса), схожого на глобус Землі, але розглядається він зсередини. Центр небесної сфери збігається з оком кожного окремого спостерігача. Як і на земному глобусі, на небесній сфері можна намалювати уявні лінії і певні точки, що дає змогу ввести систему небесних координат. Для наземного спостерігача обертання небесної сфери відтворює добовий рух світил на небі.



IV. Закріплення і узагальнення знань

Запитання

1. Що називають небесною сферою?

2. Що є центром небесної сфери?

3. Що може розповісти зоряне небо?


V. Домашнє завдання

1.Вивчити відповідний параграф підручника.

2. Провести спостереження за зоряним небом.

3. Підготувати короткі повідомлення про сузір’я.




Урок №22
Тема. Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства

Мета: сформувати в учнів поняття про сузір’я, розкрити значення зоряного неба в історії людства; навчити спостерігати та описувати окремі сузір’я на зоряному небі, формувати в учнів навички творчості, дослідництва; розвивати вміння учнів аргументувати свою відповідь, у тому числі за допомогою додаткових джерел; виховувати в учнів гордість за досягнення українських вчених в галузі астрономії.

Обладнання і матеріали: карта зоряного неба, таблиці із зображенням найвідоміших сузір’їв.

Базові поняття і терміни: сузір’я, телескоп, зоряні карти.

Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

  1. Що таке Всесвіт?

  2. Які існували уявлення людей про Всесвіт?

  3. Яким чином люди досліджують Всесвіт?

  4. Для чого людям потрібні ці дослідження?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Поняття сузір’я

Подивіться на небо безхмарної ночі. Ви побачите тисячі зірок. Здавна людський розум намагався проникнути в таємниці цього величезного нескінченного світу. Індійські, грецькі та римські вчені задовго до нашої ери припускали існування безлічі світів, схожих на наш. Уже тоді весь світ дістав назву Всесвіту, або космосу. Він фантастично великий. А наша крихітна Земля і навіть зорі, які ми бачимо, становлять незначну частинку космосу.

Перше враження від спостереження зоряного неба - це незліченність зір і хаотичність їхнього розташування на небосхилі. Насправді ж зір, які можна побачити неозброєним оком, на небі близько 6 000.

Видиме розташування зір на небі змінюється надзвичайно повільно. Без точних вимірів помітити його впродовж сотень і навіть тисяч років неможливо. Ця обставина дозволила за незапам'ятних часів намалювати по найяскравіших зорях перші характерні «зоряні візерунки» - сузір'я.

Сузір'я — це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що охоплює всі належні їй світила і яка має власну назву.

Більшість їхніх назв, які використовуються й сьогодні - це спадок від давніх греків. Так, у творі «Альмагест» Птолемея перелічено 48 сузір'їв. Нові сузір'я з'явилися на небі після перших подорожей у південну півкулю Землі під час великих географічних мандрівок ХVІ-ХVІІ ст., а також після винайдення телескопа.

Телескоп (від грецьких слів «далеко» і «дивлюся») – прилад для спостереження дуже далеких об’єктів, головним чином небесних світил.

Перші телескопи з’явилися в ХVІІ ст.. Невідомо, хто першим сконструював телескоп, але дуже вдало це зробив італієць Галілео Галілей. З появою телескопів вчені всього світу мали можливість спостерігати за зоряним небом.

На початку XX ст. налічувалося 108 сузір'їв. Але на конгресі Міжнародного Астрономічного Союзу 1922 р. їхню кількість було зменшено до 88. Тоді ж було встановлено також нові межі сузір'їв, що існують і досі.

Давні астрономи подумки сполучали зорі лініями й одержували певні фігури. На небі Північної півкулі давні греки виділили 12 зодіакальних сузір’їв: Козоріг, Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон і Стрілець. Давні люди вважали, що кожний земний місяць певним чином пов’язаний з одним із сузір’їв.


Мал. 1 Сузір’я
У давнину «сузір'ями» називали виразні групи зірок, які допомагали запам'ятовувати узор зоряного неба і з його допомогою орієнтуватися в просторі та часі. У кожного народу були свої традиції поділу зірок на сузір'я. Використовувані сучасними астрономами сузір'я в більшості своїй носять назви і включають в себе яскраві зірки традиційні для європейської культури.

Назви сузір'ям дані на честь міфічних персонажів (Андромеда, Кассіопея, Персей і т.п.) або тварин (Лев, Дракон, Велика Ведмедиця і т.п.), на честь примітних об'єктів старовини або сучасності (Ваги, Жертовник, Компас, Телескоп Мікроскоп і т.п.), а також просто по назвах тих предметів, які нагадують фігури, утворені яскравими зірками (Трикутник, Стріла, Південний Хрест і т.п.). Часто одна або кілька найяскравіших зірок у сузір'ї мають власні імена, наприклад, Сіріус в сузір'ї Великий Пес, Вега в сузір'ї Ліра, Капела в сузір'ї Візничий, і т.п. Як правило, назви зірок пов'язані з назвами сузір'їв, наприклад, позначають частини тіла міфічного персонажа або тварини.

У деяких сузір'ях виділяють менші групи зір, наприклад Плеяди та Пади в сузір'ї Тельця, Ківш у сузір'ї Великої Ведмедиці тощо.

Поряд із загальноприйнятими в астрономії назвами для окремих сузір'їв вживають і народні назви. Так, в Україні Велика Ведмедиця - це «Великий Віз», Мала Ведмедиця - «Малий Віз», Кассіопея -«Борона» чи «Пасіка», Дельфін - «Криниця», Пояс Оріона - «Косарі», Орел - «Дівчина з відрами», зоряне скупчення Пади, що утворюють голову Тельця, - «Чепіги», а зоряне скупчення Плеяди -«Стожари».



Схематичні зображення сузір'їв, перенесені на папір, називають зоряними картами.

З назвами сузір’їв пов’язано безліч легенд і міфів.


Повідомлення учнів, що отримали випереджаюче завдання

1 повідомлення

Про кожну істоту, яку давні люди уявляли у візерунку конкретної групи зір і ім'ям якої називали це сузір'я, було складено певну легенду. Наприклад: син грецького бога морів Посейдона, Оріон, був хоробрим і вправним мисливцем. Не було звіра, якого він не міг би вполювати. Розлючена богиня Артеміда, охоронниця звірів, підіслала до Оріона отруйного Скорпіона, від укусу якого він загинув. Та Зевс, головний у пантеоні грецьких богів, забрав на небо і Оріона, перетворивши його на зимове сузір'я, і Скорпіона, помістивши його на літньому небі, щоб той ніколи не наздогнав Оріона.



2 повідомлення

Джерелом назв сузір'їв були міфи та легенди. У різних народів про кожне скупчення зірок складали свої легенди. Такі назви сузір'їв, як Кассіопея, Цефея, Андромеди, Персея, Кита і Пегаса, пов'язані між собою чудовою легендою.

...Андромеда, донька царя Ефіопії Цефея та його жінки Кассіопеї, була прикута до скелі на березі моря. Її принесли в жертву страшному Киту, і він мав її з'їсти. Це сталося тому, що цариця Кассіопея постійно вихвалялася своєю красою і розгнівила морських німф. Морські німфи поскаржилися богу Посейдону, і той наказав Киту проковтнути Ефіопію. Винахідливий віщун підказав Цефею і Кассіопеї думку про жертвоприношення. Але прикуту Андромеду побачив Персей і вирішив спасти її. У нього була страшна зброя — голова Медузи Горгони, від погляду якої все кам'яніло. Персей перехитрив Горгону: підкрався до Медузи, дивлячись на неї в гарно відшліфований щит. Вискочивши на коня Пегаса, який народився із тулуба вбитої Медузи, Персей встиг запобігти смерті Андромеди. Він показав Киту голову Медузи, і Кит закам'янів.

3 повідомлення

Зоряне небо можна вважати космічним відділом історичного музею: у назвах багатьох сузір'їв збереглася пам'ять про далекі часи історії людства. А пам'ятаєте міф про Велику і Малу Ведмедицю? Приблизно так звучить один із варіантів старогрецького міфу.

...Дуже давно німфа Каліпсо була взята до свити богині полювання Артеміди. Весело подорожувала молода німфа: брала участь у полюваннях і святах, танцювала, навіть піднімалася на Олімп, супроводжуючи велику Артеміду. Там її і побачив бог Зевс. Верховний бог без пам'яті покохав супутницю своєї доньки і, викравши її, втік на безлюдний острів. Незабаром Каліпсо народила сина Аркада, який виріс і став царем країни, названої Аркадією. Ревнива жінка Зевса — богиня Гера — перетворила Каліпсо на величезну Ведмедицю. Одного разу Аркад зустрів звіря біля свого дому і спустив на нього собак. Так би й загинула чудова німфа від руки сина, якби цього не побачив Зевс. Він дав Каліпсо безсмертя, перетворивши її на сузір'я Великої Ведмедиці, а Аркада і його собак — на сузір'я Гончих Псів. Навіть улюблену собачку німфи не забув Зевс: перетворив її на сузір'я Малої Ведмедиці.

Запитання

Чи знаєте, ви, під яким сузір’ям народилися? Як вважаєте, це впливає на вашу долю?


Розповідь учителя

А тепер звернемося до найпомітніших і найцікавіших об’єктів зоряного неба.

Сузір’я Оріона можна спостерігати в обох півкулях неба. У лівому кутку сузір’я розташована зірка Бетельгейзе, що за розмірами в 600 разів перевищує Сонце. У цьому ж сузір’ї розташовується одна з найяскравіших зірок – Рігель.

Найяскравішою зіркою нічного неба є Сіріус, що входить до сузір’я Великого Пса.

Наша найближча «сусідка» - Проксима Центавра – знаходиться в сузір’ї Центавра.

Найменше сузір’я – Південний Хрест – носить таку назву через те, що його довша «поперечка» майже точно вказує на південь.



Запитання

1.Які зірки допомагають орієнтуватись в Північній півкулі, де ми живемо?

2. Яке значення зоряного неба в історії людства?

З усіх картин природи до найвеличніших безперечно належить картина зоряного неба. Світ, у якому ми живемо, - земну кулю, ми можемо облетіти або об’їхати. А зоряне небо – нескінченний простір, в якому є космічні тіла, поки мало вивчено і перелітати з однієї галактики до іншої можуть поки лише фантастичні зорельоти.

Зоряне небо та Сонце здавна привертали увагу людини. Вони були її помічником, оскільки допомагали визначати погоду, зміну пір року, найкращий час для посіву та збирання врожаю, сторони горизонту, допомагали не заблукати на місцевості, знаходити дорогу в безмежних морських просторах.

Зорі та сузір'я допомагають орієнтуватися на місцевості, тому здавна мали важливе значення для мореплавців, мандрівників, купців. За сузір’ям Великої Ведмедиці легко знаходити Полярну зірку. Так, яскрава Полярна зоря завжди вказує на північ. Знаючи це, можна легко визначити сторони горизонту, що дасть змогу швидко зорієнтуватися на місцевості. Якщо стати до Полярної зірки обличчям, то спереду буде північ, позаду — південь, праворуч — схід, ліворуч — захід. 

Зоряне небо вивчалося в найглибшій стародавності усіма народами. Полярна зірка, настільки корисна для орієнтування шляху, давно вже звернула на себе увагу спостерігачів внаслідок своєї нерухомості. Ірокези керувалися для визначення напрямків становищем зірки, "яка не ходить". Коли в XV столітті перші європейські мореплавці ознайомилися з тубільцями Зеленого мису, вони помітили, що при мандрах всередині материка вони керувалися вітрами, птахами і зірками. За часів Плінія мандрівники, що відправлялися з Карфагена всередину Африки, для визначення напрямку шляху керувалися в пустелі зірками.

Найбільше значення зірки мали в сенсі вказівки напряму для мореплавців. Фіникіяне звертали увагу на положення сузір'я Малої Ведмедиці, тим часом як більшість народів їх оточували задовольнялися грубим наближенням, яке давалося наглядом положення Великої Ведмедиці. Оріон служив нерідко древнім мореплавцям для спостереження обертання небесної сфери. Нормани, не менш финикиян потребували знанні неба для керівництва в морських походах, очевидно, володіли деякими знаннями в цій галузі. Зоряне небо уявлялося дуже близьким. Гомер говорить, що високі сосни гори Іда виходять за межі атмосфери в область ефіру, через яку звук зброї героїв доходить до неба. Для більшості народів давнини зоряне небо представляється у вигляді твердого кулі або напівкулі, перекинутого на землю. Еврипід називає його "кришкою, що покриває творіння божественного працівника". Анаксимен розглядав зірки як цвяхи, увіткнені в звід небес. Емпедокл вважав зірки прикріпленими до кришталевої сфері, якою він вважав небо. Під небесним склепінням стелився плоска земля, в центрі якої кожен народ вважав свою власну країну. Китай до сих пір називається "Царством середини", Індія називалася "Мідгіама", або місце центру. Таке ж значення мають назви Midheim у скандинавів, Mittigart - у давніх германців, Meadhon - в Ірландії. Інки показували центр землі в храмі Купко, назва якого означає "пуп". Таку ж назву носив храм Аполлона в Дельфах (όμφαλος) і Єрусалим у християн. Китайці вважають пуп землі в місті Хотан. З планет тільки Венера відома здавна. Відсутність методичного огляду неба довгий час змушувало змішувати планети з нерухомими зірками. Уран, видимий неозброєним оком, був відкритий тільки в кінці XVIII століття. Не дивно, що за часів Гомера інші планети, крім Венери, ще не були відомі як такі. Вже на самому початку ми зустрічаємо, що ранкова і вечірня зірка, якою буває Венера, вважаються однією і тією ж зіркою. Гомер і Гесіод згадують про цю планету. Вона згадується в давньоєврейських книгах, де Венера є уособленням ранку в книзі Іова в XV-му столітті до Р. Х. і названа "сонцем ранку".


IV. Закріплення і узагальнення знань

Гра «Вгадай сузір’я»

На листах паперу намальовані чотири сузір’я. Учням пропонується знайти ці сузір’я на карті зоряного неба і назвати їх.



2f7fc13f

(1 – Кассіопея, 2 – Великий Віз, 3 – Ліра, 4 - Оріон)



Бесіда за запитаннями

1. Що таке сузір’я? Які сузір’я ви знаєте?

2. За допомогою якого приладу спостерігають за небесним тілами?

3. Чому людям необхідно спостерігати за зорями?

4. Чому зорі і сузір’я змінюють своє положення на небосхилі, А Полярна зірка – не змінює?

Завдання

Хлопчик заблукав у лісі. Він знав, що його селище розташоване на захід від лісу. Удень було хмарно і хлопчик не зміг знайти дороги додому. Настала ніч. Небо прояснилося, і він визначив, у якому напрямку потрібно йти. Поясніть як хлопчик це зробив.


V. Домашнє завдання

1. Намалюйте в зошиті декілька сузір’їв, які вам найбільше сподобались, та підпишіть їх.

2. Знайдіть на нічному небі скупчення зірок, дайте їм власну назву та придумайте легенду до неї.

3. Вивчити відповідний параграф підручника.



Урок №23
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка