Тема: Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX початку XX ст. «Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена



Сторінка8/28
Дата конвертації29.04.2016
Розмір6.17 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28

Складання опорної схеми «Модернізм»








  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

  1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

  • Австрійського поета Рільке називають Орфеєм XX ст. Хто ж він такий?

Райнер Марія Рільке народився 1875 року в Празі в родині дрібного чиновника. Батько, виходець із селян, працював на за­лізниці, а мати походила із заможної буржуазної сім’ї. Соціальна нерівність стала причиною розриву стосунків подружжя. Сімейні негаразди надзвичайно вплинули на підлітка. Він нерідко сумував, усамітнювався, відчував себе вдома зайвим. Психологічна драма поглиблювалась кволим здоров’ям майбутнього поета, який виріс тихим і непримітним, скромним та сором’язливим.

Батько хотів, щоб його син став військовим, тому Рільке рано віддали до військової школи. Це стало для нього важким випробу­ванням, покаранням. Стан здоров’я змусив Рільке припинити на­вчання. У 16 років його забрали додому, і невдовзі він став студен­том найкращих університетів Праги, Берліна, Мюнхена, Парижа. Особливо його вабили лекції з філології та історії мистецтв.

Перші вірші Рільке опублікував у шістнадцятирічному віці. У середині 1890-х років вийшли друком його збірки «Життя і піс­ні», «Цикорій», «Вінчаний снами» та ін. Поета цікавлять теми природи, кохання, особистого життя. Він поетизує творчу волю особистості, віддає перевагу мріям, зануренню у світ почуттів. Поет широко використовує досягнення імпресіонізму: відображен­ня миттєвих вражень яскравою колористичною палітрою.

У ранній період творчості Рільке, хоч був близький ще й до неоромантизму та символізму (прагнув відтворити невимовне, приховане, несвідоме; удавався до неяс­них символів та алегорій), усе ж шукав власний шлях у мистецтві. І цей шлях проходив через реальні «речі», через ре­альне життя, від якого Рільке ніколи себе не відокремлював: «Я кажу: так, усе те, що видиме, має ставати поезією. О, як я зрадів, коли дійшов цього висновку!»

У Мюнхені доля звела Рільке з Луїзою Андреас-Саломе, письменницею і при­вабливою жінкою, дочкою російського генерала. У 1899-1900-х роках Рільке разом із нею здійснює подорожі в Росію та Україну, що поклали початок новому етапу в його творчості. Поет зустріча­ється з Л. Толстим, художником Л. Пастернаком та іншими діячами культури.

Цікавиться старовиною, особливе захоплення викликають у нього пам’ятки християнства, зокрема Києво-Печерська лавра. Рільке в Україні й Росії знайшов бажаний приклад прагнення до духов­ності, до життя в гармонії з природою. Наслідком цих мандрів Рільке стала збірка «Книга годин» («Часослов»). Один із німець­ких літературознавців писав: «Цей поет створив ліричну мову, з допомогою якої можна описати й відчути душевний стан, духовні проблеми й особистісно-релігійні враження людини».

1901 року Рільке одружився, але шлюб цей розпався через ма­теріальну скруту, яка все життя переслідувала поета. 9 років поет жив у Франції, товаришував з відомим скульптором Огюстом Роде- ном, творчість якого справила на поета величезне враження.

Таким же значним був вплив на Рільке живопису Поля Сезана, представника постімпресіонізму.

Новий етап творчості Рільке засвідчила поява збірки «Нові по­езії», у якій він прагнув створити світ речей, де самі поезії стають самоцінними «речами». Його «поезії-речі» мають наметі розкрити «забуту сутність речей», їхнє «приховане життя».

У 1900-х роках Рільке побував у багатьох країнах, знайшов­ши там своїх прихильників та меценатів. Тяжко переживав він трагедію Першої світової війни, безглузду загибель мільйонів лю­дей, руйнування пам’яток культури. В останній період його твор­чості посилилися трагічні мотиви відчуття хаосу світу, порушен­ня гармонії. Він писав про рятівну місію мистецтва, про високе призначення митця, здатного повернути людству духовний зміст «загублених речей». Цей своєрідний орфізм яскраво виявився «Сонетах до Орфея» (1922), у «Дуїнянських елегіях». З 1919 року до кінця життя (1926) Рільке жив у Швейцарії, де друзі придбали для нього старовинний будинок — «замок Мюзо».

  • Яким ви уявили собі поета за цією розповіддю? Які в його ха­рактері, на ваш погляд, провідні риси?

  • Про яке нове літературознавче поняття ви дізналися? Як ви його зрозуміли?




  1. Повідомлення учнів про Україну в житті й творчості Рільке

  2. Повідомлення учнів про легенди, пов’язані з Орфеєм, Еврідікою, Гермесом

  3. Виразне читання вчителем поезії Р. М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес»


Евристична бесіда за змістом вірша

  • Порівняйте вірш із міфом про Орфея. Доведіть, що відомий сю­жет наповнений новим змістом, новим світовідчуттям поета.

  • Які кольори притаманні світу Аїда в поезії Рільке? Який образ вони створюють?

  • Як поет характеризує Орфея, Еврідіку, Гермеса? Підтвердьте свої відповіді цитатами.

  • Як передає поет душевні страждання героїв міфу?

  • Якими художніми засобами поет змальовує філософську карти­ну Всесвіту?




  1. Виразне читання вчителем сонета Р. М. Рільке «Ось дерево звелось...»

Евристична бесіда за змістом вірша

  • Які два світи постають у сонеті? (Храмхижа)

  • Як утверджується у творі величезна сила мистецтва Орфея?

  • Яку роль відіграє образ дерева на початку твору?

  • Порівняйте сонет у перекладах Миколи Лукаша, Миколи Ба­жана, Василя Стуса.



  1. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

  • Прокоментуйте висловлювання українського поета В. Стуса, перекладача Рільке: «Перекладати Рільке дуже важко. Його поезії можуть трансформуватися тільки в дуже розвинені мови. Крім того, тема віршів поета кристалізується і змістовно, і рит­мічно, і інтонаційно, і навіть фонічно... Перекладаючи Рільке, мусиш гірко усвідомлювати, як багато губиться з його чарів, з його мудрості, з його доброти й ніжної людяності, з його природної граційності. Але в цій гіркоті завжди підтримує високе поетове почуття упокорення».




  1. Домашнє завдання

Розповідати про життєвий і творчий шлях Р. М. Рільке. Виразно читати й аналізувати його вірші.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Марі Лорансен, дівчину Ґ. Аполлінера.


  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • У поезії Рільке мене вразило (мені запам’яталося)...


11 клас

ТЕМА: Життєвий і творчий шлях французького поета Ґійома Аполлінера. «Лорелея»,

«Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй»
МЕТА: допомогти учням з’ясувати етапи життя й творчості поета, його естетичні погляди, риси модернізму й авангардизму; розвивати навички виразного чи­тання, аналізу ліричних текстів, висловлення своїх уподобань і вражень; виховувати гуманістичний сві­тогляд, несприйняття війни та розбрату між людьми.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, каліграми.
ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів



Учитель.

Ґійом Аполлінер, із творчістю якого ми будемо зна­йомитися на уроці, — французький поет-авангардист, поет-новатор, якому належить низка художніх відкриттів у європейській ліриці. Нерідко його новаторство розглядають на формальному рівні, маю­чи на увазі відмову від пунктуації, створення віршів-каліграм, напо­внення фольклорних жанрів сучасним змістом. Але суть поетичної реформи Аполлінера значно глибша. Він запропонував новий підхід до розуміння поезії, уважаючи її засобом «пізнання життя й люд­ського “Я”». «Ні, не варто шукати сум у моїй творчості, а лише саме життя, постійну, усвідомлену волю до життя, до розуміння, до знан­ня його і вираження цього знання»,— писав Аполлінер.


  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

  • Розкажіть про модерністські, авангардистські течії в європей­ській поезії кінця XIX — початку XX ст., висловте своє став­лення до новаторських пошуків у царині поезії.

  • Змалюйте «психологічний портрет» Р. М. Рільке, розкажіть про особливості його творчості; прочитайте вірші й зробіть їх короткий літературознавчий аналіз.




  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

  • Як бачимо, поезія кінця XIX — початку XX ст. непроста, як саме життя. Але вдумливий читач обов’язково знайде в ній глибо­кий зміст і красу, відгомін своїх думок, навіть відчує «смак» слова. Ось послухайте.

Виразне читання учителем поезії Ґ. Аполлінера «Міст Мірабо»

  • Краса й неповторність, чи не правда? Ці рядки належать Ґійому Аполлінеру. Справжнє його ім’я — Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Народився він 1880 року в Римі. Його мати була дочкою польського емігранта і мала родовий маєток у Білорусії під Новогрудкою, по сусідству з Міцкевичами. До 9 років Аполлінер жив у Італії; потім його від­правили вчитися в Монако. Він часто був у Каннах та Ніцці, де мав друзів і пережив свою першу закоханість. 1899 року Костровицькі переїхали до Парижа, де Аполлінер прожив більшу частину свого життя, хоч його статус як громадянина Франції тривалий час був невизначеним, що дуже його засмучувало.

У Парижі Аполлінер нерідко бідував, жив на випадкові заро­бітки. Нарешті влаштувався приватним учителем. Почав писати й друкуватися під різними псевдонімами. Перша поетична збірка мала назву «Бестіарій» («Звіринець»). У підзаголовку стояло: «Кор­теж Орфея», тобто почет диких звірів, що покірно йшли за співцем.

  • Пригадайте, яким даром володів Орфей. (Орфей зачаровував своїм ми­стецтвом природу, звірів, весь світ.)

Своє мистецтво Аполлінер теж ува­жав своєрідним орфізмом, що впливав на духовний стан світу, допомагаючи приборкати «звірів сучасності» — війну, розбрат, насильство. Поняття «орфізм» Аполлінер уперше використав у книзі «Художники-кубісти» (1913). Прагнучи підкреслити «перетворювальний» ха­рактер поезії, він уживав цей термін і пі­зніше стосовно своєї творчості. У 31 рік письменника заарештовують, несправедливо звинувативши у ви­краденні з Лувра знаменитої «Джоконди» Леонардо да Вінчі. Він перебував у в’язниці всього тиждень, але пам’ятав цю неприєм­ність усе життя.

У 1900-х роках Аполлінер захопився кубізмом, товаришував з художником Пабло Пікассо. Для кубізму характерні розкладан­ня предметів і форм на геометричні фігури, вільна комбінація їх відповідно до задуму митця, а також симультанеїзм (франц. одно­часний) — зображення в одній площині різноманітних об’єктів, віддалених, не пов’язаних між собою образів, мотивів, вражень.


  1. Огляд учнями виставки репродукцій картин П. Пікассо, висловлення свого враження, відшукування рис «кубізму»




  1. Продовження слова вчителя

  • Але Ґ. Аполлінер не обмежувався рамками кубізму чи будь- якої іншої течії. Його поетичне новаторство було значно ширшим і надзвичайно багатогранним. Поет дивовижно вмів поєднува­ти фантастику та сатиру, героїку й інтимність, трагічне, комічне і ліричне. Аполлінер називав своє мистецтво «новим реалізмом», «надреалізмом», «сюрреалізмом». Він поєднував у творчості смі­ливі новації з давніми традиціями, лірику з прозою, історію з мі­фом. Нерідко відмовлявся від пунктуації, щоб посилити динаміку вірша, звертався до верлібру та монтажу як способу поєднання різ­номанітних елементів із метою відобразити розмаїття життя.

  • Пригадайте, що таке «верлібр». (Система віршування без рими, суворого поділу на строфи, сталого ритму.)

1913 року вийшла друком збірка Ґ. Аполлінера «Алкоголі. Ві­рші 1898-1913 рр.», що увібрала в себе все найкраще, створене письменником за 15 років. Але сучасники не сприйняли її, надто новаторською вона була за змістом і формою («Алкоголі» — «жит­тя палюче, як спирт»).

Коли почалася Перша світова війна, Аполлінер добровільно записався в армію. Служив спочатку в артилерії, потім у піхоті, був поранений у голову осколком снаряда. Поет не припиняв твор­чості. У його ліриці з’являються антивоєнні мотиви, занепоко­єння через занепад віри, гуманістичних цінностей. Це знаходить відображення в збірці «Каліграми. Вірші Миру і Війни» (1918). Каліграми-вірші написані так, що їхні рядки утворюють певний малюнок.

Ослаблений після тяжкого поранення, Аполлінер захворів на іспанку й помер 1918 року. Лише наступні покоління належно оці­нили творчій доробок поета.


  1. Виразне читання вчителем поезії «Лорелея»

Бесіда за змістом вірша

  • Пригадайте народну німецьку легенду про Лору та Лорелею з поезії Г. Гейне. (За народною німецькою легендою Лору, бідну красуню, покохав багатий лицар. Через підступність його ма­тері закохані розлучилися, і Лора вирішила помститися. За до­помогою бога Рейна вона перетворилася на чарівницю-русалку, що зваблювала чоловіків дивовижним співом. Наречений Лори, зачарований її піснями, кинувся в річку, щоб дістатися скелі, де сиділа дівчина, але хвилі накрили його. Рятуючи коханого, загинула й Лора. У Гейне легенда про Лорелею (Лорадіва, лейскеля)метафора внутрішнього світу ліричного героя, який задумливо й задушевно розповідає про свої переживання, відображаючи різні грані коханняйого красу, чарівність, стихійну силу та фатальність.)




  • Який епізод лежить в основі вірша Ґ. Аполлінера «Лорелея»?

  • Як замальовується світ у вірші?

  • Визначте основний конфлікт твору.

  • Охарактеризуйте образ Лорелеї (портрет, художні засоби, ху­дожні деталі, мову героїні).

  • Яка ідея утверджується в поезії?




  1. Повторне виразне читання поезії «Міст Мірабо»

  2. Повідомлення учня про Марі Лорансен, дівчину Аполлінера

  • Поезія «Міст Мірабо» присвячена Марі Лорансен, з якою поет познайомився 1907 року. їй було двадцять два роки, йому — двадцять сім. Марі — художниця, писала й вірші. їхні стосунки тривали п’ять років, і, за словами митця, «можливо, були найваж­ливішими» для нього. Але закоханим не судилося бути разом. У ві­рші відтворений не лише сум розлуки, а й роздуми поета про саме життя, про плин часу. До речі, у Марі теж був вірш, присвячений розлуці з Ґ. Аполлінером.




  1. Виразне читання вірша Ґ. Аполлінера «Зарізана голубка й водограй»

  2. Перегляд каліграм поета

Бесіда за змістом вірша та виконання завдань

  • Визначте основну тему й основну думку вірша.

  • У якій формі написаний цей вірш, чи додає щось до розкриття змісту його малюнок?

  • Визначте функцію антитези у вірші.

  • Поясніть образ «раненого» сонця на «багрянистому горизонті».

  • Хто згадується у вірші, чому? Чи сподівається ліричний герой почути відповіді на свої запитання? Як називається цей худож­ній засіб?

  • Розкрийте символічне значення образів зарізаної голубки та водограю.




  1. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

Прокоментуйте рядки з поезії Ґ. Аполлінера «Кортеж».

Ішов кортеж, а де ж моє у ньому тіло?

О, стільки їх пройшло, і всі оті — не я.

По дрібці скинулись мені на повне я.

Мене, як вежу ту, потроху будували

О, завдяки всім тим тілам, речам, вікам,

Нарешті я постав, з’явивсь, нарешті, сам.


  1. Домашнє завдання

Розповідати про життя і творчість поета Ґ. Аполлінера. Виразно читати й аналізувати його вірші.

Вірш «Міст Мірабо» вивчити напам’ять (або інший за вибором).

  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Відкриттям для мене було...


11 клас

ТЕМА: Життя і творчість іспанського поета Федеріко Ґарсія Лорки. Поезія. Синтез у

творах міфології і фольклору з поетикою модернізму
МЕТА: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом по­ета; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості його віршів; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення своїх думок і вражень; виховувати гуманістичне, оптимістичне світобачення.
ОБЛАДНАНЯ: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали.

ХІД УРОКУ



  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Я запрошую всіх читачів до себе в співавтори, // Хай кожний додумає, що забажається»,— говорив іспанський поет Федеріко Ґарсія Лорка. Його вірші сповнені іспанського духу, але в них можна відчути нотки й українських народних пісень, і ци­ганських романсів, і щось таке, що рідне кожному. Давня міфоло­гія і фольклор модернізувалися у творчій уяві поета так, що стали відображенням, символом складного, суперечливого, неймовірно­го XX століття. Про це — на уроці.

  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

  • Розкажіть про еволюцію мистецьких поглядів Ґ. Аполлінера.

  • Виразно прочитайте вірші поета, зробіть їх короткий аналіз і висловте свої враження.

  • Розкажіть вірш «Міст Мірабо» напам’ять.

  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

  1. Лекція вчителя

  • Іспанський поет Федеріко Ґарсія Лорка народився в сонячній Андалузії на півдні Іспанії 1898 року (у селищі Фуентевакерос (у пе­рекладі — Пастуше джерело) поблизу Ґранади). Батько його — за­можний селянин, мати — вчителька. Незабаром родина переїхала до Ґранади. З дитинства Ґарсія Лорка захоп­лювався музикою і малюванням. Навчав­ся в школі, потім на юридичному факуль­теті університету. 1919 року юнак оселив­ся в Студентській резиденції в Мадриді, де вивчав філософію, писав. Потім подо­рожував країною з пересувним театром, а в 1929-1933 рр. побував у СІЛА. Спів­працював із часописом «Жовтень». Видав збірки книг, п’єси. 16 серпня 1936 року став жертвою фашистської диктатури ге­нерала Франко, гаслом якої був заклик «Смерть інтелігенції!». Поета заарешту­вали й розстріляли на околицях Ґранади.

Духовні джерела творчості Федеріко Ґарсія Лорки — андалузький фольклор, стихія народної пісні. Батько поета гарно співав ве­чорами, акомпануючи собі на гітарі.

Перша поетична збірка Ґарсія Лорки «Книга віршів» побачила світ 1921 року. «У цій книзі, що сповнена юнацького запалу, страж­дань, непомірних претензій, я пропоную правдивий образ мого ди­тинства та юнацтва»,— пише поет. У1921-1922 рр. Ґарсія Лорка за­хоплювався традиційним іспанським співом канте хондо, писав вір­ші, був одним із організаторів фестивалю «Канте хондо» в Ґранаді.
Робота зі словником

Канте хондо — глибинний спів, здавна поширений на півдні Андалузії (молода жінка танцює, молодий чоловік грає на гітарі, а старий співає надтріснутим голосом).

Ґарсія Лорка писав, що канте хондо нагадує спів птахів, при­родну мелодію лісу, струмка. Тема співу — людське горе і страж­дання. Персонажі — повітря, земля, море, вітер, ридання.

  • 1928 року вийшла збірка «Циганський баладник», яка прославила Ґарсія Лорку на всю Іспанію. «Нові теми й старі не­відступні почуття... Я прагну добитися того, щоб образи, якими я зобов’язаний своїм героям, були зрозумілі для них, були виді­нням того світу, де вони живуть, хочу зробити романс злагодже­ним, ніби камінь, міцним»,— відзначав поет. 1931 року вийшла збірка «Канте хондо». Поет використовував різноманітні поетичні жанри: пісні, романси, балади, сонети, газелі, касиди, білі вірші.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка