Тема: Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX початку XX ст. «Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена



Сторінка7/28
Дата конвертації29.04.2016
Розмір6.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28



  1. Домашнє завдання

Повторити зміст розділів «московської» частини роману. Умі­ти характеризувати героїв та ситуації. Підготувати інсценівки (з «московської частини).


  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:


11 клас

ТЕМА: Сатиричне змалювання радянських обивателів і функ­ціонерів Москви 30-х

років XX ст. у романі М. Булгако­ва «Майстер і Маргарита». Іронія і гротеск у

картинах зіткнення демонічних сил із московською дійсністю
МЕТА: допомогти учням усвідомити майстерність письмен­ника в художньо-психологічному осмисленні сучасної йому дійсності; розвивати навички аналізу художньо­го твору, його образів і явищ, зіставлення із сучасніс­тю, висловлення своїх думок; виховувати прагнення до самопізнання та самовдосконалення.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали.
ХІД УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

У Біблії визначається сім смертних гріхів людини: заздрість, жадібність, блуд (розбещеність), ненажерливість, гор­довитість, зневіра, гнівливість. М. Булгаков у романі намагається виявити в героїв духовну опору, яка допомагає їм протистояти спо­кусі, гріху. Та не завжди людина може вивищитися над сірою по­всякденністю, рутиною, а тому з’являється перед нами у своїй мо­ральній голизні, перетворюється на істоту другого сорту, точніше сказати, «другої свіжості».

Приголомшлива за своєю глибиною й силою людська драма роз­гортається на фоні легковажного життя сучасних авторові героїв роману. І відчуття фантасмагорії виникає не стільки через присут­ність Воланда, скільки через людську неповноцінність, безглуз­дість існування всіх цих берліозів, босих, лиходєєвих та ін. Про це — на уроці.


  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Формування вмінь і навичок учнів

  1. Перегляд інсценівок (діалоги Сокова і Воланда, Воланда і Фагота-Коров’єва під час сеансу чорної магії та ін.)




  1. Евристична бесіда

  • 3 якою метою Воланд прибув до Москви? (Подивитися, як змі­нилися люди за 300 років, і відновити справедливість.)

  • Яких висновків дійшов Воланд? (Люди не змінилися, їх ще біль­ше зіпсувало «квартирне питання».)

  • Кого, як і за що покарали Воланд і його почет?

(Директора вар’єте Степана Лиходєєва викидають із Мо­скви в Ялту, звідки він, натерпівшись страху, через кілька днів повертається. А гріхів у нього купа: «...Взагалі вони,доповідає Коров’єв, говорячи про Степана в множині,останнім часом страшенно свинячать. Пиячать, вступають у зв’язки із жінка­ми, використовуючи свій стан, ні чорта не роблять, та й робити нічого не можуть, тому що нічого не розуміють у тому, що їм до­ручено. Начальству замилюють очі.

  • Машину даремно ганяє службову!наябедничав і кіт». Великого театрального начальника Семплеярова, у якого такі ж пороки, яків Стьопи, покарано сімейним скандалом і звільнен­ням із роботи. Хоча потім він знову потрапляє на таке ж «тепле містечко»завідувача грибозаготівельним пунктом.

Дістається, але, без важких наслідків, від нечистої сили йНи- канору Івановичу, який із валютою дійсно не грається, але хабарі все ж таки бере; і дядечкові Берліоза Поплавському, який націлив­ся на московську квартиру племінника, і керівникам Комісії з ви­довищ, типовим бюрократам і неробам.

Але дуже суворі покарання чекають чомусь на тих, у кого, на перший погляд, незначні вади. Майстер визначає їх так: людина без сюрпризу всередині, або людина без фантазії.

Фінансовому директорові вар’єте Римському, який намагався знайти «звичайні пояснення явищ незвичайних» асистенти Во­ланда влаштовують таку сцену жахів, що той за кілька хвилин перетворюється на сивого старого з головою, що постійно смика­ється.

На буфетника вар’єте, який торгував несвіжою рибою, Во­ланд насилає страшну хворобу, говорячи, що «свіжість буває лише однаперша, вона ж і остання». Але карає його не за нечесність, а за патологічну жадібність, скупердяйство.

Та найбільшого покарання зазнає голова МАСОЛІТу Берліоз, який потрапив під трамвай. Під час похорону зникає його голова, і печальна подія перетворюється на фарс. Урешті-решт, Воланд перетворює голову Берліоза на чашу для пиття. Чому так? Бер­ліоз, начитана, освічена людина, письменник, ні в що не вірить. Якщо є щось незрозуміле для нього, він відбувається фразою: «Цьо­го не може бути». Але найбільший його гріх у тому, що він привчає до бездуховності інших, зокрема молодого неосвіченого поета Іва­на Бездомного.)

  • Як Воланд і його почет потішилися над московською публікою? (Влаштували «грошовий дощ», «магазин модного одягу»)

  • Які риси людей при цьому виявилися?

  • Як реагував «вищий московський світ», «бомонд» на різні не­щастя з іншими людьми, навіть тими, перед якими вони раніше плазували? (Спочатку дивувалися, жахалися, через кілька хви­лин усе забували й поверталися до своїх справ, виявивши байду­жість та безсердечність; не на життя, а на смерть боролися за право на квартиру Берліоза.)

  • Які прикмети дійсності 1930-х років проступають у творі М. Булгакова? (Згадка про Соловки, «нехороша квартира», з якої безслідно зникають люди; вияви «пильності» щодо іно­земцівімовірних шпигунів; доноси та ін.)


Учитель.

Сатира, іноді дуже їдка, вихлюпується на «москов­ських» сторінках роману. Маестро Воланд офіційно проводить се­анси чорної та білої магії на сцені, але половина вистави — поза сценою. Чому? Тому що забагато «об’єктів» для вистави в Москві розвелося. Люди забули про своє справжнє призначення, і тому до них прийшов Воланд.

М. Булгаков широко використовує іронію та гротеск, точно під­мічає і змальовує психологічні особливості обивателів, передбача­ючи їхню реакцію на події та вчинки. І це свідчить про велику май­стерність, геніальність письменника.


  1. Розв’язання проблемного питання

  • Як ви думаєте, чи змінилися люди з часів Булгакова? Доведіть свою думку.




  1. Домашнє завдання

Переглянути сторінки роману, присвячені майстру й Маргариті.

Уміти аналізувати образи, явища та ситуації.

Висловлювати свої враження і думки.


  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Найсмішнішим у «московських» сценах мені здалося...

  • Не лише сміх, але й сум викликають у романі епізоди...


11 клас

ТЕМА: Трагізм долі митця (майстра). Утвердження сили творчості й кохання в долі

героїв роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»
МЕТА: допомогти учням усвідомити трагізм долі митця, силу мистецтва й кохання у творі; розвивати усне зв’язне мовлення, образне й логічне мислення, культуру почут­тів, уміння висловлювати думки та враження; вихову­вати шанобливе ставлення до одвічних людських цін­ностей, прагнення до щирості й гармонічних взаємин.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали, таблиці.

ХІД УРОКУ



  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Крім усіх згаданих у романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» тем, проблем та ідей, надзвичайно важливим є утвер­дження цінності творчості й кохання та їхньої рятівної сили в до­лях майстра і Маргарити, у долі людини взагалі. «За мною, чита­чу! Хто сказав тобі, що немає на світі справжнього, вірного, віч­ного кохання?» — звертається до нас письменник, і ми прямуємо за ним.

  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Формування вмінь і навичок школярів

  1. Пошуково-дослідницьке завдання (у парах)

  • Заповніть таблицю. Дослідіть етапи життя майстра, стан його душі, моральні якості, доберіть цитати.

(Учні самостійно працюють упродовж 7-10 хв. Під час відпо­відей на дошці заповнюється загальна таблиця.)

Орієнтовна відповідь


Етапи життя

Стан душі, моральні якості

Цитати

1. Життя в Москві

Самотність, відчуження

...

2. Виграш ста тисяч

Реалізація прагнення до незалеж­ності, свободи творчості







3. Зустріч із Маргаритою

Сильне й несподіване почуття, що раптово виникло




4. Романтичне кохання майстра і Маргарити

Відчуття безмежного «сімейного» щастя




5. Написання роману про Понтія Пилата

Бажання знайти істину, утверджен­ня цінності добра й справедливості




6. Спроба видати роман

Наївність




7. Поява «друга» Алоїзія Могарича

Довірливість




8. Цькування та пересліду­вання майстра літератур­ними критиками, владою

Страх




9. Хвороба майстра

Фізична і моральна слабкість




10. Спалення рукопису

Відчай, відступництво




11. Втеча героя

Визнання своєї поразки




12. Порятунок, наданий «вищими» силами

Спокій






Порівняйте цитати до характеристики Єшуа й майстра, зробіть висновки.


Єшуа

Майстер

«...я не пам’ятаю своїх батьків» «я не маю постійної оселі...»

«Я один на світі»

«У мене немає більше прізвища...

Я відмовився від нього, як і взагалі від усього в житті»; «Жив історик самотньо, не маючи рідних і майже не маючи знайомих у Москві»

«Я мандрую з міста до міста»

«Я ось, наприклад, хотів об’їхати всю земну кулю»

« — Чи знаєш ти якусь мову, крім арамейської?

Знаю, грецьку»

«Я знаю п’ять мов, крім рідної...»


Висновки. Майстер і Єшуа схожі не лише обставинами і спосо­бом життя, а й прагненням віднайти шлях до істини, повернути лю­дям віру в добро та справедливість. Але суспільство, засноване на тоталітарних законах (доба давньої римської імперії початку нашої ери, сталінський режим) не потребує проповідників істини. Єшуа і майстер, як і їхні ідеї, приречені на цькування та переслідування до повного фізичного знищення. Єшуа гідно долає всі моральні ви­пробування, а майстер занепадає духом, припиняє боротьбу за ро­ман і навіть спалює твір. Але майстер не зрікається самої ідеї слу­жіння істині, тому, урешті-решт, заслуговує якщо не на прощення, то на спокій.

Свідченням великої сили мистецтва є спасіння спаленого рома­ну майстра — «рукописи не горять».


  1. Евристична бесіда

  • Як виникає кохання майстра й Маргарити? Можливе таке ко­хання в реальному житті чи це «наслання Боже», «подарунок долі»?

  • На які жертви йде героїня заради свого коханого? (Маргарита назавжди залишає спокійне, матеріальне забезпечене життя, чоловіка, від якого бачила тільки добро, хоч між ними й не було справжньої любові; укладає угоду з дияволом, стає відьмою і на­віть жертвує життям.)

  • Поясніть «ланцюжок» станів Маргарити, описавши епізоди її життя.

Засмучена о збентежена о рішуча о «вільна від усього» о роз­лючена о тактовна о чарівна о сильна о знесилена о переля­кана о відчайдушна о горда о милосердна.




  1. Слово вчителя

  • Як відомо, прототипом Маргарити стала Олена Сергіївна, третя дружина М. Булгакова, яка була його музою, другом, редак­тором і ангелом-охоронцем. Отже, історія кохання майстра і Мар­гарити має деякі автобіографічні риси.




  1. Домашнє завдання

Уміти характеризувати образи майстра і Маргарити, висловлю­вати своє ставлення до них.


  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Я вражений(-а) тим...


11 клас

ТЕМА: Розвиток усного зв’язного мовлення. Дискусія «Що таке істина?» за романом

Михайла Булгакова «Май­стер і Маргарита»
МЕТА: підсумувати й узагальнити знання учнів про ідейно - художні особливості роману «Майстер і Маргарита», поглибити розуміння його проблем та майстерності автора; розвивати усне зв’язне мовлення, уміння об­ґрунтовувати свою думку, наводити приклади з тексту, проводити паралелі з життям; виховувати толерант­ність, культуру поведінки, найкращі людські якості.
ОБЛАДНАННЯ: пам’ятка для ведення дискусії, портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали до нього.
ТИП УРОКУ: розвиток зв’язного мовлення.




ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів



Учитель.

Людську долю й сам історичний процес визначають безперервний пошук істини, прагнення до високих ідеалів добра та краси. Збагнути їх можливо, лише пізнавши терпіння, мужність, любов та втрати. Вічний рух, непримиренність людини зі злом, яке існує, — ось головний нерв булгаковського роману. Князь пітьми проводить свій одвічний експеримент, знову і знову випробовую­чи моральність людей. Він відновлює рівновагу між добром і злом, а головні герої твору роблять свій моральний вибір.

Що є істина, добро, а що — зло, як їх розуміє Булгаков, біль­шість людей, та й ми самі,— про це подискутуємо на уроці.


  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Розвиток усного зв’язного мовлення

  1. Ознайомлення з пам’яткою про ведення дискусії

Дискусія — широке обговорення якогось спірного питання для з’ясування різних поглядів.

Пам’ятка учаснику дискусїі

  1. Умій чітко визначати предмет суперечки, обговорення, орієн­туватися на ті положення, через які ведеться спір.

  2. Намагайся правильно оперувати понятійним апаратом.

  3. Шанобливо стався до думок та особистості своїх опонентів.

  4. Будь витриманим, тактовним, толерантним, не перебивай спів­розмовника. Не критикуй його особисті якості.

  5. Дотримуйся культури й логіки висловлювання.

  6. Добирай для доказів цікаві, переконливі факти й аргументи, приклади з літератури, із власних спостережень.

  7. Дискусія ведеться не заради самої дискусії, а для встановлення певної істини. Тому вмій робити висновки й корегувати свої по­гляди та думки.




  1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»: добір теми (тем) для дискусії із пропонованих учителем

Пропоновані теми для дискусії

  • « Зіткнення особистості та влади »;

  • «Чому функції покарання й встановлення справедливості по­кладені в романі Булгакова на сили зла? »;

  • «Рукописи не горять» (М. Булгаков);

  • « Рятівна сила кохання »;

  • «Переосмислення біблійних образів у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”»;

  • « Моральний вибір людини »;

  • «Злих людей немає на світі. Є нещасливі»;

  • «Діалог із Булгаковим за проблемами, піднятими у творі».




  1. Проведення дискусії за обраною (обраними) темою (темами)

Коментар. У дискусії ролі можна розподілити так: автор, опо­нент (скептик), сучасник.

Наприклад, тема «Злих людей немає на світі. Є нещасливі».

Очікувані відповіді

Від автора. Булгаков устами свого героя Єшуа стверджує, що злих людей не буває.

Скептик. Насправді це не так: Жульєн Сорель, що вистрілив у жінку, яку колись кохав; Родіон Раскольников, який убив двох безвинних людей заради експерименту; Чіпка Варениченко, який став кривавим розбійником, та чимало інших.

Від автора. Християнське віровчення говорить про те, що дити­на народжується безгрішною (окрім первородного гріха, який ле­жить на всьому роді людському). Потрапляючи в тяжкі обставини життя, до морально зіпсованих чи байдужих людей, вона може ста­ти злою, жорстокою, але це не її провина, а оточуючих. Дійшовши свідомого віку, невихована дитина може й не зрозуміти грані між добром і злом, не зможе зробити моральний вибір. Отже, вона не­щаслива.

Сучасник. Науковці довели, що риси, серед них і негативні, пе­редаються генетично, у спадок. Це значить, що зло може бути закла­дене в людину ще до народження, і нічого з цим удіяти не можна.

Від автора. О. Солженіцин сказав: «Поступово відкрилося мені, що лінія, яка розділяє добро і зло, проходить не між державами, не між класами, не між партіями — вона проходить через кожне людське серце... Навіть у серці, охопленому злістю, вона утримує маленький плацдарм добра. Навіть у найдобрішому серці є невико­рінний куточок зла. Не можна вигнати зло зі світу, можна в кожно­му серці його потіснити».

Скептик. Потрібно дуже багато часу, щоб викорінити зло в кож­ному серці, адже цивілізація готує щораз нові випробування мо­ральності людини, яка стала поклонятися «золотому тільцю».

Сучасник. Письменник і філософ Г. Сковорода висунув теорію самопізнання та самовдосконалення. Думаю, що, йдучи цим шля­хом, люди зможуть викорінити зло.


  1. Підсумки уроку

Слово вчителя

  • Людина, роблячи добро, знищує зло, несправедливість, біль. Якщо ж вона уникає відповідальності, то це свідчить про її боягуз­ливість, що, згідно з Булгаковим, є найбільшою вадою людини. Кожний із нас будує свою долю, керує нею. Але пам’ятаймо: наш моральний вибір впливає на життя багатьох людей.




  1. Домашнє завдання

Підготуватись до контрольного твору (через 3 уроки): дібрати матеріали до вивченої теми «Творчість М. Булгакова, Р. М. Рільке, Ґ. Аполлінера, Ф. Ґарсія Лорки».

Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про Украї­ну в житті та творчості Р. М. Рільке; про легенди, пов’язані з Орфеєм, Еврідікою, Гермесом.

11 клас

ТЕМА: Глибинні зрушення в поезії початку XX ст. Модернізм і основні течії європейської поезії

XX ст. Життєвий і творчий шлях австрійського поета Райнера Марії Рільке. «Орфей,

Еврідіка, Гермес», «Ось дерево зве­лось»
МЕТА: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, пока­зати глибинні зрушення в поезії на зламі віків; роз­вивати навички самостійного здобування інформації, сприйняття матеріалу на слух, уміння аналізувати літературні процеси й сприймати поетичні твори; виховувати прагнення до пізнання одвічних основ буття, природи, людського життя, мистецтва, любов до поезії.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, схема «Модернізм».
ХІД УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

«...Поезія Рільке — це плоди такого внутрішньо­го дозрівання, прозріння суті світу через людську добрість і висо­кість, через болісний процес осягнення радості бути зі світом на “ти”»,— писав Василь Стус. Райнер Марія Рільке — австрійський поет кінця XIX — початку XX ст., творчість якого увібрала все різ­номаніття модерністських напрямів і течій свого часу, у якій він намагався осягнути й донести до читача художнім словом одвічні істини життя. Про нього та глибинні зрушення в поезії початку XX ст. й ітиметься на уроці.


  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Актуалізація опорних знань

1. Евристична бесіда

  • Дайте визначення поняття «модернізм», назвіть його складові.

  • Що, на ваш погляд, змусило поетів шукати нові поетичні фор­ми для творів?

  • Наскільки, на вашу думку, важлива форма художніх творів для

вираження певних поглядів, спостережень, світовідчуття?
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка