Тема: Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX початку XX ст. «Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена



Сторінка25/28
Дата конвертації29.04.2016
Розмір6.17 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28


11 клас

ТЕМА: Позакласне читання. Твір Тетяни Толстої «Віконечко»
МЕТА: ознайомити зі зразками сучасної прози постмодер­нізму, зацікавити творчістю майстрів пера — наших сучасників, розширювати кругозір учнів; розвивати навички літературознавчого аналізу, самостійного вибору книг для читання, оцінки їхньої ідейно- естетичної вартості; виховувати грамотного читача, любов до літератури, пошану до духовних надбань людства.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменниці, видання твору, ілюстративні матеріали.
ТИП УРОКУ: бесіда з позакласного читання.
ХІД УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Сучасний читач — який він? А сучасний письменник? Чи схожі вони на своїх попередників хоча б кін­ця XX століття? Що є пріоритетним для кожного з них: побіжний перегляд ін­формації про твір, екранізації (маю уяв­лення) для першого і теза «мене читають, бо я не завантажую глобальними пробле­мами й без того наше складне життя», чи щось інше? Про це ми поміркуємо на уроці, ознайомившись із чудовим твором сучасної російської пи­сьменниці постмодернізму Тетяни Толстої «Віконечко».




  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Бесіда з позакласного читання

  1. Повідомлення учня про життя і творчість Т. Толстої

  • Тетяна Толстая — письменниця, публіцист, телеведуча ток- шоу «Школа злослів’я», наша сучасниця. Закінчила відділення класичної філології Ленінградського університету. Друкується з 1983 року. Автор роману «Кись», збірки оповідань «На золото­му ґаночку сиділи...», «Круг», «Мила Шура», «Ріка Оккервіль», «День», «Ніч», «Двоє», «Ізюм» та ін. Лауреат премії «Тріумф» (2001). Лауреатом російської національної телевізійної премії «ТЕФИ5-2003» в номінації «Ток-шоу» стала передача «Школа зло­слів’я».

Широкий потік відгуків викликав роман Т. Толстої «Кись» (2000), який уже став класикою постмодернізму кінця XX — по­чатку XXI ст. Це іронічна антиутопія, герої якої живуть після Ви­буху. Кожен персонаж несе на собі його наслідки — як у фізичному, так і в духовному плані. У їхній гіперболізованій свідомості «блу­кають» скалки російської культури. Фольклорні мотиви й герої співіснують із сучасними типами нових росіян на пострадянському просторі кризових 90-х років, з їхньою лексикою та «навороченим» побутом. Але через усе це проглядаєть міфологічний образ невми­рущого світу.

Літературний критик Олександр Геніс відзначав: «Погляд Толстої володіє сюжетонароджувальною силою: усе, що потрапляє в авторське поле зору, ворушиться й одухотворюється. Її щедра проза кишить тією примхливою жвавістю, що заповнює картини Босха».




  1. Обмін враженнями про прочитане оповідання «Віконечко»

  2. Слово вчителя

  • В основі сюжету оповідання «Віконечко» лежить умовно- пародійна ситуація, коли герой Шульгін отримує доступ до якогось фантастичного віконечка (на зразок касового), що видає різні мате­ріальні блага. Але не за проханням, а на свій розсуд, серед того — й речі не зовсім потрібні або не потрібні взагалі: пакет із котлетами, валянки, дитяча присипка, скрепки, торт, горщики з розсадою. І відмовлятися не можна, бо тоді хід, як у грі в нарди, переходить до віконця, і треба буде виконувати його побажання. Що із цього вийшло, побачимо далі.




  1. Коментоване читання фрагментів твору

«Шульгин часто, раз в неделю уж непременно, а то и два, ходил к соседу играть в нарды. Игра глуповатая, не то что шахматы, но тоже увлекательная. Шульгин сначала стеснялся немножко, потому что в нарды только чучмеки играют — беш-беш, черемша- урюк — но потом привык. Сосед, Фролов Валера, тоже был чистый славянин, никакой не мандаринщик. Кофе сварят, все интеллигентно — и к доске. Поговорить тоже:

  • Как думаешь, Касьянова снимут?

  • Должны вроде.

Каждый раз у Фролова Валеры в квартире появлялось что-нибудь новое. Чайник злектрический. Набор шампуров с манга­лом, радиотелефон в виде дамской туфельки, красный. Большие часы напольные «гжель». Вещи красивые, но ненужные... Наконец во вторник смотрит — а там, где раньше сервант стоял, теперь арка прорезана, а за ней целая комната. Никогда там раньше комнаты не было. Да и быть не могло — там же торец дома. А поверху арки на гвоздиках — пластмассовый плющ.

Шульгин не выдержал.



  • Нет уж, изволь объясниться!.. Главное, как это у тебя комна­та... Там же торец!

Фролов Валера вздохнул, вроде смутился.

  • Ладно, раз так... Есть место одно такое... Окошечко. Там все это дают... Бесплатно».

«Фролов все в сторону уводил разговор, но Шульгин привязался — не отцепиться. Где окошечко?.. Фролов темнил, но Шульгин так расстроился, что проиграл четыре партии подряд, а с таким играть неинтересно. Пришлось соседу колоться.

  • Главное,— учил Фролов,— когда оттуда крикнут, скажем: «Кофемолка!»,— надо обязательно тоже крикнуть: «Беру!» Это вот главное. Не забудь и не перепутай».

Наутро Шульгин поехал туда прямо с утра. С виду здание совершенно совковое, вроде авторемонтних мастерских или заводоуправления. Бегают какие-то хмыри в спецовках. Надул Фролов Валера, понял Шульгин с досадой. Но раз уж добрался, разыскал и коридор, и окошечко — обыкновенное, голубое. С деревянной ставней, из таких зарплату выдают. Пришел и постучал.

Ставня сразу распахнулась, а за ней никого не было, только ку­сок зеленой стены, как в бухгалтерии, и свет противный, как будто лампа дневного света.



  • Пакет! — крикнули в окошечке.

  • Беру! — крикнул Шульгин».

Учитель.

Прокоментуйте уривки. «Віконечко», як у грі, у казках, та й у сучасному комп’ютері, діє за певними правилами. Це асоціюється з «беспределом» новоявлених бізнесменів 90-х ро­ків і вірою пересічних громадян у «щасливий випадок», «великий виграш», бо в умовах суцільних дефіцитів та жорстокої інфляції більше сподіватися нема на що.

У казках великий незаслужений виграш — це обов’язково уго­да з «нечистою силою», і за багатство, матеріальні блага часто до­водиться розплачуватися дуже дорогою ціною.

Тому й із «віконечком», безумовно, пов’язане щось «нечисте». «С одной стороны, невидимая нечисть» в окошке ежедневно дарит вам подарки, может быть, и не самого лучшего качества, но вполне приличные... С другой стороны, вот подлянка-то в чем, торговать окошко не дает».

Які літературні асоціації викликає у вас перший уривок? Яка, на ваш погляд, подія є кульмінацією твору?

«Окошко сердилось еще несколько дней, подсовывая то одно, то другое... Но Шульгин теперь все брал смирно и покорно, кричал “беру” извиняющимся голосом, и вообще, всячески показывал, что он виноват и готов исправиться. Он знал, чего он ждет, и окошко тоже знало.

Когда Оксану увезли в роддом, Шульгин получил простой белый конверт. Он сразу вспорол его — и точно: печатными буква­ми на листке в клеточку было написано: “18,5 кв. м”. Домой он рванул на такси. И сначала сердце упало: все оставалось по-прежнему. Ковырнул обои — верно, дверь, а за дверью комната — восемнадцать с половиной, без обмана. От радости Шульгин подпрыгнул, ударил себя правым кулаком в левую ладонь и крикнул “уез!!!” и прошелся по комнате, словно бы в лезгинке.

Хотя вообще-то, если подумать, негде было разместиться чудесной комнате, потому что на этом самом месте всегда была соседская квартира...».

«Шульгин не выдержал...


  • Бесплатно ничего не бьівает.

  • Не бывает, а дают. Как у Якубовича “подарки в студию!” Якубовичу-то разве народ платит? Он их выбрасывает, поверь слову. Глазки у него такие хитрые с консервов, что ли? ...нераспечатанные коробки, забитые ненужными вещами, которые навязал ему Якубович...

...Постояли, подождали, постучались, но Якубович молчал».

«На рассвете утомленный бессонницей Шульгин протиснулся на кухню попить воды и увидел, что в стене готова образоваться но­вая комната, еще слабая, как весенняя березовая почка, — очевид­но, готовили под няньку. Стало быть, не отстанут. Поколебался, а потом снова решился.

В третий двор, пятый корпус поехал решившимся, с висящей на нем, чирикающей нянькой.


  • Крутая тачка с прикольными наворотами!— вульгарно объявило окошко.

  • О, шикарно,— подзуживала нянька.

  • Не беру,— с сожалением, но и с достоинством ответил Шуль­гин.

  • А, тогда моя очередь! — обрадовалось окошко, и ставня за­хлопнулась! ».

Учитель.

Поява нової кімнати в квартирі Шульгіна нагадує булгаковську квартиру № 50 із «Майстра і Маргарити». Іронічну посмішку викликає бажання героя мати додаткову кімнату саме 18,5 м2 (мабуть, така, яку він бачив у сусіда, і вона йому сподобала­ся). У гротескному плані змальована і квартира Фролова, заповнена подарунками «Віконечка» — Сибіром, нафтовими промислами, за­лізницею: «Рельсы замело, столик с нардами запорошило, да и вообще неприютно было во всем Валерином пространстве: сумерки, телевизоры темной вереницей, заснеженная равнина с кочками, и далеко на горизонте полыхают газовые факелы. Олень пробежал, догоняя стадо».



«Віконечко» в прочитаних уривках асоціюється також із «чор­ним ящиком» розважальної передачі «Поле чудес», коли герої оби­рають між грошима та подарунком, не знаючи, що за подарунок і чи вартий він тих грошей, які пропонує ведучий.

Кульмінацією твору є момент, коли герой відмовляється брати те, що йому пропонує «віконечко», тим самим втрачає свої привілеї і запускає механізм «зворотного ходу». «Потойбічна» нянька дити­ни Шульгіна посварила героя з його дружиною Оксаною, квартира обвалилася, дитина захворіла. Так «віконечко» карає героя. Але це ще не все: після сказаного Шульгіним із жалем і гордістю «Не беру!» щодо «тачки» «віконечко» забиратиме все, що герой назве вголос.

«— Это что? — спросила мрачная Оксана с Кирочкой на руках.

  • Цветы.

  • Беру! — крикнуло далекое окошко, и цветы исчезли, а Шуль­гин остался с согнутым локтем и закругленными пальцами...

  • Что это такое? — встрепенулась Оксана.

  • Окошко,— одними бронхами прошептал Шульгин, но его услышали. И окна в квартире исчезли, а вместо них возникла глу­хая стена, так что стало темно, как до сотворения мира... Оксана завизжала, и Шульгин открыл рот, чтобы сказать: «Оксаночка, Оксаночка». Но догадался. И не сказал.

Следующий ход-то был у Якубовича».

Учитель.

Прокоментуйте уривок і кінець твору.

(Герой здогадується, у яку пастку він потрапив, розуміє, що «віконечко» вже ніколи не пропустить свого ходу. Фролов із гірко­тою говорить сусідові: «Даром ничего на свете не бывает».)


  1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

  • Яка ідея (ідеї) твору Т. Толстої?

Очікувані відповіді

  • За всякий моральний компроміс часто доводиться розплачува­тися набагато більшим

  • Не слід сподіватися на «диво», «щасливий виграш», який змі­нить ваше життя.

Шлях, який пропонує «віконечко», веде в нікуди.


  1. Визначення ознак постмодернізму в оповіданні Т. Толстої «Віконечко»

Очікувані відповіді

  • Гра з читачем;

  • поєднання буденного із фантастичним; реального з абсурдним;

  • фольклорні, міфологічні мотиви, літературні асоціації, інтер- текстуальність;

  • іронія, гротеск, пародійність;

  • колаж;

  • світ як «текст» — створюється и зникає за словом персонажів.

  1. Підсумки, обмін враженнями




  1. Домашнє завдання

Написати домашній твір (роздум або есе) на одну із тем:

  1. «Тріумф і поразка Гренуя з роману П. Зюскінда “Запахи. Істо­рія одного вбивці”».

  2. «Чи можна створити досконалість без любові? (За романом П. Зюскінда “Запахи...”)»

  3. «Літературні брати головного героя по роману П. Зюскінда “За­пахи...”».

  4. «Мій улюблений твір сучасної світової літератури».

  5. «Постмодернізм — найяскравіше явище в літературі кінця XX — початку XXI ст.».

  6. «Чи є світло у віконечку? (За оповіданням Т. Толстої “Віконеч­ко”)».

  7. «Притчевість у сучасній світовій літературі»




  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Твір Т. Толстої примусив мене замислитися над своїм ставлен­ням до життєвих проблем.


Так




Частково




Ні

11 клас


ТЕМА: Найвидатніші здобутки світової літератури доби ан­тичності, Середньовіччя та

Відродження
МЕТА: повторити, узагальнити та систематизувати відо­мості про найвидатніші явища світової літератури цих епох; розвивати пам’ять, аналітичне мислення, уміння визначати характерні ознаки літератур пев­них періодів та висловлювати судження про них; виховувати любов до літератури, повагу до духовних надбань людства.
ОБЛАДНАННЯ: «портретна галерея» письменників античності, Серед­ньовіччя та Відродження, книжкова виставка, схеми, таблиці, ілюстративні матеріали.
ТИП УРОКУ: узагальнення та систематизації знань.
ХІД УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

«Серед найрізноманітнішого приладдя, потрібного людині для життя, книжка — найдивовижніше. Решта є, сказати б, продовженням органів її тіла. Мікроскоп і телескоп є певною мі­рою продовженням функції ока, телефон — голосу; орало і меч — це своєрідне продовження руки. Книжка ж — це дещо відмінне: вона виступає як продовження людської уяви та пам’яті»,— писав відомий аргентинський письменник, один із основоположників по­стмодернізму, Хорхе Луїс Борхес. Про книгу найдавніших часів та її творців поговоримо сьогодні на уроці.




  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

  1. Літературний диктант

(Кожна правильна відповідь1 бал)

  1. Назвіть три найдавніші книги, у яких закладені основи релі­гійних віровчень і які є моральними кодексами народів, що їх створили, джерелом натхнення для багатьох митців наступних поколінь. (Веди, Біблія, Коран)

  2. Вихідною основою європейських літератур є ... (антична літе­ратура).

  3. Автор «Іліади» та «Одіссеї». (Гомер)

  4. Осуд війни та її жорстокості, співчуття людському горю, повага до людини, поетизація її героїзму та подвигу — це основні дум­ки ... (поеми «Іліада»).

  5. В «Одіссеї» поєднуються елементи (пригодницькі, казкові й по­бутові).

  6. Найвідоміша давньогрецька поетеса. (Сапфо)

  7. Автор трагедії «Прометей закутий». (Есхіл)

  8. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння дер­жаві, величі Риму як провідної настанови й основного пафосу, присутні в поемі... («Енеїда» Вергілія).

  9. Найвідоміший твір римського поета Овідія Назона ... («Мета­морфози»).

  10. Кого чи що оспівує Вільям Вордсворт у сонеті «До прекрасно­го»? (Мистецтво)

  11. Що є джерелом сюжетів, тем, образів і мотивів античної літера­тури? (Міфи)

  12. Що лежить в основі тематики й проблематики античної літера­тури? (Оспівування людини і її життя).




  1. Взаємоперевірка під керівництвом учителя (у парах) Коментар учителя




  1. Бесіда

  • Пригадайте, які крилаті вислови в нашій мові пов’язані з антич­ністю. (Авгієві стайні; сізіфова праця; яблуко розбрату; троян­ський кінь; що дозволено Юпітеру, не дозволено бику; людина є мірилом усіх речей; Платон мені друг, але істина дорожча; часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними тощо)

  1. Складання таблиці «Світогляд людей часів Середньовіччя»


Світогляд людей часів Середньовіччя

Бог

Апостоли, ангели Папа, кардинали, служителі, церкви Миряни: королі, царі, наближені до них, прості люди

Тварини

Рослини

Земля

Сатана

  1. Слово вчителя

  • У середні віки виникли п’ять нових культурних зон — близь­косхідна, індійська, східно-азіатська, візантійська, західноєвро­пейська, що відповідають п’ятьом регіонам — спадкоємцям давніх культурних традицій.

У цей час деякі народи пережили «золотий вік» своєї літератури.

Допишіть у таблиці приклади найвидатніших представників цих літератур, їхні найвідоміші твори.



(Таблиця має завершений вигляд. Для учнів її презентують з пустою другою колонкою.)


Література

Автори, твори

Арабсько-іранська

(персько-таджицька)

Рудакі, Фірдоусі, Нізамі, Сааді, Гафіз; касиди, газелі, рубаї

Японська

Мацуо Басьо, хоку (пізнє Середньовіччя)

Китайська

Лі Бо, Ду Фу — поезії

Провансу

Джауфре Рюдель, Бертран де Борн; ваганти, тру­бадури; канцона, сирвента

Київської Русі

«Слово про похід Ігорів»
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка