Тема: Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX початку XX ст. «Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена



Сторінка18/28
Дата конвертації29.04.2016
Розмір6.17 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28

1. Повідомлення учня про історію створення роману

1965 року Маркес розпочав роман «Сто років самотності». Ро­бота тривала півтора роки й була закінчена навесні 1967 року. Ар­гентинське видавництво «Сураамерикана» видало книгу накла­дом вісім тисяч примірників, розраховуючи на те, що вона якось розійдеться протягом другого півріччя. Але тираж не розійшовся, а розлетівся за кілька днів. Вражене видавництво негайно видало другий наклад, але і той розкупили блискавично. Так почалася без­прецедентна, усесвітня слава роману «Сто років самотності», успіх якого був неймовірним. На Заході твір привернув увагу багатьох критиків, які написали про нього безліч статей та монографій.

«“Сто років самотності”— усього лише поетичне втілення мого дитинства»,— зазначає Маркес. Але це «усього лише» мало співвід­носиться із широтою проблематики, алегоричністю образів роману та його епічністю. Дитинство письменника, дитинство його рідного міста, дитинство Латинської Америки і, врешті-решт, дитинство усього людства. Отже, твір має чимало автобіографічних рис.

В основу історії Макондо Ґарсія Маркес поклав життєпис роди­ни Буендіа, яка заснувала містечко й нащадки якої жили, керува­ли, визначали напрям макондівського життя протягом усього його столітнього існування. «Макондо було тоді невеликим селищем з двома десятками хатин, споруджених із глини й бамбука на бе­резі річки, що несла свої прозорі води річищем з білих відполірова­них каменів, величезних, як доісторичні яйця. Світ був ще таким новим, що багато речей не мали назви, і на них доводилося показу­вати пальцем»,— таким бачимо Макондо на початку історії.



Як і дідусь та бабуся письменника, засновники роду Хосе Арка­діо й Урсула виявилися двоюрідними братом і сестрою. Так само, як і дід Ніколас Маркес, Хосе Аркадіо, скоївши вбивство, разом із дру­жиною покинув своє селище й вирушив шукати нове місце прожи­вання. Як і дід, він вимовив фразу, що закарбувалася в пам’яті май­бутнього письменника: «Ти не знаєш, скільки важить один мрець!»

Сам письменник зазначав, що в книзі чимало натяків на роди­чів і друзів. Але навіть не знаючи всього приватного підґрунтя того чи іншого образу або ситуації, ми розуміємо, що родовий будинок Буендіа — це той самий рідний будинок дідуся й бабусі, життя яко­го він намагався відтворити, та й багато фактів біографії Буендіа співпадають із біографіями його рідних.

Але письменник так зумів спресувати час і простір, що читачі могли бачити минуле, сучасне й майбутнє героїв майже одночас­но й прочитувати прихований між рядків міфологізований зміст подій.

Одна з найважливіших категорій у романі Маркеса, на дум­ку науковців,— це час, що якнайтісніше пов’язаний із поняттям епічності, із характером багатьох подій твору. «Мине багато років, і полковник Ауреліано Буендіа, стоячи біля стіни, чекаючи роз­стрілу, згадає той далекий вечір, коли батько взяв його із собою по­дивитися на кригу»,— так починає автор роман, відразу ж вводячи читача в певні часові рамки — життя полковника від народження, від споглядання криги й до чекання розстрілу.

Із розгортанням оповіді відбувається зміщення часових ра­мок — часові виміри переносяться, міняються місцями, застига­ють на місці або ж рухаються у зворотному напрямку. Слушно під­креслює Д. Затонський, що для Ґарсія Маркеса «важливе відчуття фатальної визначеності, яке виникає за рахунок зчеплення мину­лого, теперішнього, майбутнього. Важливе для нього ще й саме це зчеплення, тобто самий засіб». Урсула, найстаріша з роду Буендіа, доходить висновку, що «час не минає, а знову й знову повертається і ніби рухається по колу».

Мить, що триває вічно і за якої й розгортаються події в Макон­до, і є (за Д. Затонським) «епічним часом».


  1. Закріплення знань, умінь і навичок

Розв’язання проблемного запитання

  • Як ви думаєте, чому роман “Сто років самотності” Ґ. Маркеса

мав такий шалений успіх?


  1. Домашнє завдання

Знати зміст роману, уміти визначати проблематику, характе­ризувати образи.

  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Найбільше в романі Маркеса мене вразив епізод... тому що...


11 клас

ТЕМА: Проблематика твору Ґ. Ґарсія Маркеса «Сто років самотності». Органічне

поєднання буденного й фан­тастичного в романі як характерні риси «магічного

реалізму»
МЕТА: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особли­вості твору та «магічного реалізму» як літературного напряму; розвивати навички аналізу літературного твору великого обсягу, уміння виділяти істотні озна­ки, визначати їхню роль у творі, висловлювати й аргу­ментувати свою думку; розширювати кругозір учнів; виховувати інтерес до літератури, гуманізм, активну громадську позицію, почуття своєї причетності до іс­торії та майбутнього.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, таблиці.

ХІД УРОКУ



І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Відомий чилійський поет Пабло Неруда назвав «Сто років самотності» найкращим романом, який був написаний іспан­ською мовою після «Дон Кіхота» Сервантеса. Чим же так привабив твір вибагливих літературознавців і простих читачів, спробуємо розібратися на уроці.


  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Заповнення анкети твору «Сто років самотності»

Назва

«Сто років самотності»

Автор

Ґабріель Ґарсія Маркес

Рік видання

1967

Жанр

Роман-міф, роман-притча, сімейна хроніка, інтелекту­альний роман

Нагороди

Нобелівська премія

Тематика

Історія шести поколінь роду Буендіа (в алегоричному сенсі — історія розвитку свідомості людства від жадіб­ного пізнання світу до перенасичення ним і відчуження від нього)

Час і місце дії

Час — від середини XIX до середини XX ст. Жодних дат у творі немає, як і назви країни. Дія відбувається ніби поза часом і простором

Проблематика

Самотність, відповідальність за свій вибір, роз’єднаність і солідарність, історична пам’ять, батьки й діти, кохання, сім’я

Герої

Хосе Аркадіо й Урсула Буендіа, їх нащадки Хосе Аркадіо-молодший, Ауреліано (полковник Буендіа), Амаранта; Хосе Аркадіо (Аркадіо), Ауреліано Другий, Хосе Аркадіо Другий, Ремедіос Прекрасна; Меме, Хосе Аркадіо; Амаранта Урсула, Ауреліано Бабілонья та ін.



  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

  1. Робота над ідейно-художніми особливостями роману (у групах)




  1. група. Знайдіть в романі риси реального, буденного. Підтвердьте свої думки цитатами з твору.

  2. група. Знайдіть у романі риси фантастичного, «магічного». Прокоментуйте й підтвердьте свої думки цитатами з твору.


Матеріали для роботи груп


Реальне

Фантастичне

Мандри циган; бродячі циркові трупи; родинне життя Буендіа; громадянські війни, швидке поширення прогресу, техніч­них новинок;

Старий циган, що зашифрував історію роду Буендіа й повернувся в їхній дім навіть після смерті, бо йому, «мабуть, там самотньо»;

вік героїв — до 150 років (Урсула, Пілар);




Реальне

Фантастичне

природа Латинської Амери­ки; діяльність «бананових» та інших компаній, «бананові лихоманки» таін.; боротьба за виживання серед дикої природи та ін.

привиди в будинку; вознесіння Ремедіос Прекрасної; струмок крові, що тече від убитого сина до матері;

кількість їжі, гостей та інші перебіль­шені можливості людей, їхні пригоди
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка