Тема: Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX початку XX ст. «Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена



Сторінка11/28
Дата конвертації29.04.2016
Розмір6.17 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28



  1. Повідомлення учня про життєвий і творчий шлях О. Блока

Яка жага безумна — жить.

Все здійснене обожествити,

І втілити все нерозкрите,

В нечуваному продзвеніть! —



пише молодий поет Олександр Блок, спо­внений оптимізму, надій на «свободу яс­нокрилу» , закоханий у Прекрасну Даму.

Його називають одним із найяскравіших представників символізму, що увібрав у своїй творчості найкращі здобутки ро­сійської класичної лірики та модерні фі­лософські ідеї В. Соловйова.

Народився Олександр Блок у Петер­бурзі в старовинній шляхетній родині.

Батька хлопець майже не знав, бо мати, невдоволена шлюбом, швидко розлучилася з чоловіком. Виховувався майбутній поет у родині діда, відомого вченого-ботаніка О. Бекетова. Навчався на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету, тоді ж почав писати. Перший юнацький цикл віршів мав латин­ську назву, у перекладі — «Напередодні світу». У 23 роки поет одружився з Любов’ю Менделєєвою, дочкою знаменитого вченого - хіміка. Своїй коханій Блок присвятив збірку «Вірші про Прекрасну Даму», яка вийшла 1905 року й принесла йому славу. Тоді ж поет познайомився з відомим символістом Андрієм Бєлим; у журналі «Новий шлях» виходять друком десять його поезій.

О. Блок пише публіцистичні статті, у яких висловлює думки про необхідність подолання прірви між інтелігенцією та народом, про суспільну роль митця.

Працює над поетичними циклами «Сніжна маска», «Вільні дум­ки», «Страшний світ», «Ямби», «Італійські поезії», «Різні вірші», «Арфи та скрипки», «Кармен», «Батьківщина» та ін., над поема­ми «Нічні фіалки», «Солов’їний сад», п’єсою «Троянда і хрест». 1916 року Блок був мобілізований на фронт, служив у військово-будівельному загоні; через рік почав працювати в слідчій комісії Тимчасового уряду. Соціалістичну революцію сприйняв як бурю, що здатна очистити життя від скверни, зруйнувати старий облуд­ний світ.

У перші повоєнні роки пережив творчій злет, висловивши своє ставлення до сучасного та історичного шляхів Росії у творах «Дванадцять», «Скіфи» та ін. Однак реалії радянського часу при­несли поетові розчарування.

1921 року поет помер у Петрограді. Символізм О. Блока мав національно-самобутній характер. Від містичної замкненості в осо­бистих переживаннях поет приходить до художнього осмислення реальності й усвідомлення своєї єдності з народом і батьківщиною. Розчарування у філософських ідеях, які він наслідував, привели до появи урбаністичних та апокаліптичних мотивів у творчості, «жит­тєвих досвідів», що їх митець виніс зі своїх сутичок із «страшним світом».


  1. Виразне читання вчителем поезії «Незнайома»

Обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда

  • Який конфлікт наявний у творі? (Між дійсністю та ідеалом)

  • Які образи та деталі підкреслюють бездуховність повсякден­ного життя? (Гарячий шал ресторанів, п’яні окрики, дитячий плач, жіночий виск, прогулянки серед канав тощо)

  • Знайдіть і зачитайте портрет Незнайомої. Що підкреслює автор в описі?

  • У чому виявляється авторська іронія? (Останні рядки стосу­ються ліричного героя, який тотожний авторові.)

Коментар учителя

  • Конфлікт у вірші О. Блока «Незнайома» подається через при­зму романтичної іронії і становить основу сюжету. Дійсність у цій поезії — це світ обивателів, що гайнують свої дні у трясовині затиш­ку, пияцтва, фліртів. Ця реальність представлена у вірші у двох за­мальовках: дачне передмістя та задушливе приміщення ресторану.

Саме в чадному ресторані з’являється Незнайома — загадкова красуня, що заволоділа серцем ліричного героя. Її образ оповитий чарівним серпанком, риси обличчя та обрис фігури невизначені, ту­манні, розмиті, ніби з «нетутешнього» світу, тому ліричний герой бачить «берег зачарований і чарами пойняту даль». Образ Незна­йомої переростає межі образу земної жінки. Вона символізує міс­тичний ідеал жіночої краси, пов’язаний з ідеєю Вічної Жіночності, самої гармонії. Виникаючи на межі реальності та марення, образ Незнайомої в завершальній частині вірша розпадається на окремі фрагменти.


  1. Виразне читання учнем поезії О. Блока «Весно, весно, без меж і без краю...»

Обмін враженнями про прочитане, виконання завдань

  • Визначте тему поезії, її настрій. (Двобій із життям)

  • Знайдіть у вірші вияви темних обставин життя. Як ліричний герой до них ставиться?

  • Про що свідчить вислів ліричного героя «Все приймаю!»?




  1. Виразне читання вчителем вірша О. Блока «Скіфи»

Обмін враженнями про прочитане

(Учні виписують рядки, у яких висловлені головні думки твору: «Росія-сфінкс», «О світе ветхий! Стямся хоч на мент! На учту, де братерство, праця й віра, ...нас... скликає ліра!» та ін.)


  1. Закріплення знань, умінь і навичок

  • Поєднайте елементи символізму із прикладами із творів О. Блока.


1. Звукопис

а) «Шлю привіт тобі дзвоном щита» — можливо, натяк на давньоруського князя Святослава, який попереджав ворогів: «Іду на Ви!»

2. Натяк

б) «Дівочий стан, шовками зловлений, Пливе в туманному вікні» (сонорні)

3. Сугестія

в) Ліра — поезія; сфінкс — загадка;

інтеграл — премудрість (з поезії «Скіфи»)

4. Символ

г) «І очі сині-сині, тужачи,

Цвітуть на березі смутнім» (навіює образ моря, дівчини, що очікує коханого чи мрію під пурпуровими вітрилами)

Для довідок:
1 — б; 2 — а; 3 — г; 4 — в.





  1. Домашнє завдання

Характеризувати російську поезію «срібної доби». Розповідати про життя й творчість О. Блока, аналізувати його поезію.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про життя й творчість А. Ахматової, її зв’зок з Україною; виразно читати вір­ші А. Ахматової


  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

3 поезій О. Блока найбільше враження справила на мене ..., тому що...

11 клас


ТЕМА: Життєвий і творчий шлях російської поетеси Анни Ахматової. Утілення у

творчості А. Ахматової ознак акмеїзму
МЕТА: розкрити особливості творчої манери поетеси як яскравого явища світової поезії XX ст., поглибити розуміння поняття «акмеїзм»; розвивати навички ана­лізу поетичних творів, визначення рис літературних явищ; виховувати почуття естетичної насолоди від читання та осмислення поезії, прагнення опоратися злу й несправедливості.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменниці, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії, аудіозаписи.

ХІД УРОКУ



  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя У своїй Нобелівській лекції Й. Бродський назвав п’ять найкра­щих, на його думку, поетів XX ст., серед яких було ім’я Анни Ахма­тової: «Бути кращим за них на папері неможливо, неможливо бути кращим за них і в житті, яким би трагічним і гірким воно не було».

Вона була музою поета Миколи Гумільова, її велична краса на­дихала художників, скульпторів, фотографів, поетів О. Мандельштама, О. Блока, Б. Пастернака, М. Смєлякова, Є. Євтушенка та бага­тьох інших. Хто ж вона, Анна Ахматова. Про це дізнаємося на уроці.




  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Актуалізація опорних знань

  1. Розповідь учнів про О. Блока — найвидатнішого поета російського символізму

  2. Виразне читання й аналіз поезій О. Блока, наведення прикладів, що ілюструють ознаки символізму

  1. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

  1. Виразне читання віршів А. Ахматової заздалегідь підготовленими учнями або вчителем

  2. Прослуховування аудіозаписів («Ты письмо моє, милый, не комкай», «Сжала руки под темной вуалью...»,

«А ты думал — я тоже такая...», «Долгим взглядом твоим истомленная» та ін.)

Обмін загальними враженнями про поезії, виділення рис індивідуального стилю


  1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

  • Справжнє ім’я Анни Ахматової — Анна Горенко. Народила­ся 1889 року під Одесою в родині відставного інженера-механіка флоту. Через рік її відвезли до Царського Села, де минули дитячі роки і рання юність майбутньої поетеси. Після закінчення гімна­зії навчалася на юридичному факультеті Вищих жіночих курсів у Києві та Вищих історико-літературних курсах у Петербурзі. Складати вірші почала ще в дитинстві. У 21 рік вийшла заміж за поета Миколу Гумільова, разом із ним почала працювати в акмеїстичному літературному угрупованні «Цех поетів», здійснила по­дорож Францією та Італією. З 1912 року, протягом десяти наступ­них, вийшло друком п’ять поетичних збірок — «Вечір», «Чотки», «Біла зграя», «Подорожник» та «Аппо Ботіпі». Після жовтневої революції, незважаючи на критичне до неї ставлення, поетеса за­лишилася в Росії, хоча багато її друзів емігрували й кликали її із собою.

Доля була до неї безжальною. Спочатку вона втратила чолові­ка. Це була незвичайна людина. Гумільов мріяв дослідити Афри­ку й об’єднати всі африканські племена, створити для них спільну мову. Він здійснив три мандрівки власним коштом. А 1921 року його безпідставно звинуватили в контрреволюційній змові й роз­стріляли.

У Анни Андріївни залишився син Лев, який став ученим. Лева тричі арештовували, він пройшов сталінські табори, але вижив. Йому, а також тисячам подібних до нього, Ахматова присвятила поему «Реквієм».


  1. Виразне читання уривків із поеми «Реквієм»

Бесіда за змістом поеми

  • Яке враження справив на вас цей твір?

  • Чи актуальна поема в наш час? Чим саме?




  1. Продовження міні-лекції вчителя

  • 1925 року була прийнята сумнозвісна постанова ЦК ВКП(б) «Про політику партії в галузі художньої літератури». А. Ахматову перестали друкувати в журналах та альманахах, запрошувати на літературні вечори. Це тривало майже 15 років. Поетеса зайнялася досліджен­ням творчості О. Пушкіна.

Під час Другої світової війни Ахматова перебувала в евакуації в Ташкенті, виступала зі своїми віршами перед пора­неними в госпіталях.

  1. року разом із відомим сатири­ком М. Зощенком А. Ахматова була ви­ключена зі Спілки письменників за пе­симізм і «шкідливий вплив на вихован­ня молоді», як зазначалось у партійній постанові. Партійний функціонер Жданов назвав її «взбесившейся барынькой, мечущейся между Будуаром и молельней», «полумонахиней-полублудницей».

1962 року була завершена «Поема без героя» — духовний запо­віт і вершинне досягнення поетеси. 1964 року літературна праця А. Ахматової була відзначена престижною італійською премією, а через рік Анну Андріївну обрали почесним доктором Оксфорд­ського університету. Не стало її 1966 року.

Тріумфом посмертної долі Ахматової став її 100-річний ювілей, який за рішенням ЮНЕСКО відзначали в усьому світі 1989 року.

  1. Повідомлення учня про зв’язок поетеси з Україною

У своєму духовно-творчому розвитку А. Ахматова подолала шлях від поетеси «камерного» жанру, зосередженої на сфері осо­бистих любовних переживань, до лірика із широким епічним охо­пленням буття, органічно пов’язаного з долею свого народу й землі та схильного до філософських роздумів.

  1. Виразне читання вчителем поезії А. Ахматової

«Довкола жовтий вечір ліг»

Обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда

  • Чому присвячений вірш?

  • Яка сюжетна основа твору?

  • Які почуття викликає поезія?

  1. Виразне читання поезії А. Ахматової

«Дав мені юнь ти сутужную...»

Обмін враженнями про прочитане, бесіда

  • Як ви думаєте, наскільки ця поезія автобіографічна?

  • Що здалося вам несподіваним, вражаючим?




  1. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

  • Упишіть у таблицю елементи акмеїзму, характерні для поезії А. Ахматової.









я







І

с

т

ь




ч










І

с

т

ь

п
















І

с

т

ь



Для довідок: ясність, чіткість, «прозорість» образів.


  1. Домашнє завдання

Розповідати про життя й творчість А. Ахматової. Виразно читати й аналізувати її твори.

Індивідуальне завдання: розпочати роботу над творчим проек­том


  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон» Продовжте речення:

  • У віршах А. Ахматової мене вразило... (мені запам’яталося...)

11 клас

ТЕМА: Життєвий і творчий шлях російського поета Бориса Пастернака. Еволюція

поезії Б. Пастернака
МЕТА: допомогти учням визначити джерела таланту поета, простежити духовну силу митця в протистоянні вла­ді; розкрити особливості пастернаківської поетики; розвивати навички виразного читання ліричних творів, їх аналізу, уміння проникати в суть художніх образів митця; виховувати любов до поезії, прагнення до самопізнання та самовдосконалення, естетичні смаки.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії (малюнки батька та ін.), аудіо- запис романсу «Зимова ніч» («Свеча горела...»)
ХІД УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

  • Якщо Анну Ахматову називали «російською Сапфо», то Бори­са Пастернака, із творчістю якого ми познайомимося сьогодні, — «Гамлетом XX століття». Багато випробувань випало на його долю, він жив за тих складних часів, які вимагали від людини міцності духу, мужності протистояти натиску ідеології. Його ліричні робо­ти стали втіленням трагічного щастя існування людини, наділеної даром поетичного слова, здатної якнайповніше відобразити у твор­чості всі радощі й тривоги епохи.




  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Актуалізація опорних знань

  1. Розповідь учнів про А. Ахматову, особливості її творчості

  2. Виразне читання учнями віршів поетеси, їх короткий аналіз, висловлення вражень про них




  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Прослуховування аудіозапису романсу «Зимова ніч»

(«Свеча горела...») на слова Б. Пастернака у виконанні Сказіної, А. Пугачової або М. Носкова



  1. Лекція вчителя

  • Лауреат Нобелівської премії (другий у Росії в галузі літе­ратури), якого змусили відмовитися від неї; людина, до якої при­хильно ставився Сталін і на яку відкрили карну справу; глибокий лірик, реформатор слова і майстер епічної розповіді, філософських спостережень — усе це Борис Пастернак.

Народився майбутній письменник 1890 року в Москві. Його батько був відомим художником, мати — піаністкою. У родині па­нувала духовна атмосфера, культ мистецтва. «Я — син художни­ка, мистецтво і великих людей бачив із перших днів і до високого <...> звик ставитися як до природи, як до живої норми. Соціально... воно для мене від народження було злито з побутом»,— згадував Пастернак. І зазначав: «Що робить художника реалістом, що його творить? Рання вразливість у дитинстві <...> і своєчасна добросо­вісність у зрілості».

  1. Виразне читання вчителем вірша Б. Пастернака «Цей лютий!

Час для сліз і віршів...»

  • Які відчуття викликає ця поезія?

Про що вона? (Про віру в життя, радісне здивування перед красою природи)


  1. Продовження лекції учителя

Б. Пастернак у домі батьків зустрі­чався з письменником Л. М. Толстим, поетом Р. М. Рільке, композитором О.Скрябіним; займався музикою під керівництвом відомих музикантів.

1909 року він вступив на історико-філологічний факультет Московського університету, а через три роки почав студіювати філософію в Марбурзькому університеті в Німеччині. Через рік полишив заняття філософією й поринув у літературну працю. Приєднався до футуристичного угрупован­ня «Центрифуга». Вийшли друком його перші поетичні збірки «Близнюк у хмарах», «Над бар’єрами», через п’ять років — «Се­стра моя — життя». Остання принесла йому славу. Б. Пастернак прилучається до діяльності творчого об’єднання ЛЄФ (футури­стів). На межі 20-30-х рр. XX ст. побачили світ збірка поезій «Друге народження», три книжки прози: «Охоронна грамота», «Повість», «Повітряні шляхи».

У період творчої кризи Пастернак зайнявся переклада­ми В. Шекспіра, Й. Ґете, Ф. Шиллера, Кляйста, Р. М. Рільке, П. Верлена, грузинських поетів та ін. «Саме в 36-му році, коли почалися ці страшні процеси, усе зламалося в мені, і єдність зі світом перейшла в опір йому, якого я не приховував. Я став пере­кладачем. Особиста творчість закінчилася. Вона знов прокинула­ся перед війною, можливо, як її передчуття, 1940 року», — писав поет.

1943 року з’являється поетична збірка «На ранніх поїздах». «Радість перемоги у війні давала надію на оновлення життя», — записав Пастернак і почав роботу над романом «Доктор Живаго», який «став утіленням радості творчості, що допомагає долати страх смерті». Публікація цього роману в Радянському Союзі була забо­ронена. 1957 року він був надрукований в Італії і перекладений багатьма мовами світу. Наступного року Б. Пастернаку було при­суджено Нобелівську премію «За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії і продовження благородних традицій великої ро­сійської прози».

Жорстоке цькування змусило письменника відмовитися від премії. 1960 року він помер, передбачивши долю своїх творів: «Цілком ймовірно, що через багато років після того, як я помру, з’ясується, якими широкими, найширшими основами була спря­мована моя діяльність останніх років, чим вона дихала і живилася, чому служила».


  1. Виразне читання учнем вірша «Визначення поезії»

Обмін враженнями, бесіда

  • Яке із «визначень» поезії вас найбільше вразило, припало до душі?

  • Які пори року пов’язані в автора з поезією?

  • Як природа зливається з мистецтвом? Знайдіть відповідні рядки.

  • Наведіть приклад іронічності.

  • Прослідкуйте шлях, яким простує думка поета від дрібних де­талей до всеохоплюючої картини Всесвіту.



  1. Продовження лекції вчителя

Ранні твори Б. Пастернака написані під впливом символізму та футуризму, які приваблювали його настановою на художній експе­римент, на оновлення поетичної мови. Але поет не задовольнявся досягнутим, щоб пережити «друге народження».

Поезія Б. Пастернака вражає глибиною й різноманітністю тем, філософською насиченістю. Провідна тема його лірики — людина та її буття. Природу і творчість, кохання і смерть, красу і траге­дію існування — усе митець прагне осмислити поетично. Як поет-філософ він тяжіє до «вічних» тем і мотивів, що символізують, зо­крема, і біблійні образи.


  1. Виразне читання вчителем поезії Б. Пастернака «По стіні збігали стрілки...»

Обмін враження, бесіда

  • Яке враження справив на вас вірш?

  • Які поетичні образи виникли у вашій уяві під час читання?

  • Яка головна думка твору?



  1. Закріплення знань, умінь і навичок

Творча робота

Створіть схему «психологічного портрета» Б. Пастернака за його біографією та творами.







  1. Домашнє завдання

Розповідати про життя і творчість Б. Пастернака.

Виразно читати вірші, аналізувати їх.

Вивчити напам’ять вірш одного з поетів «срібної доби» (на вибір). Повторити вивчений матеріал.

Продовжити роботу над творчим проектом.


  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Особливо мені запам’ятався вірш Б. Пастернака ..., тому що ...


11 клас

ТЕМА: Виразне читання напам’ять віршів поетів «срібної доби»
МЕТА: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст віршів російських поетів; розвивати навички виразного, вдумливого читання поезії напам’ять, обґрунтовування свого вибору; уміння аналізувати ліричний твір; виховувати наполегливість, любов до поезії, естетичний смак.
ОБЛАДНАННЯ: опорно-логічні таблиці, схеми з теорії виразного читан­ня; аудіозаписи зі зразками художнього читання.
ТИП УРОКУ: урок виразного читання напам’ять.
ХІД УРОКУ

  1. Оголошення теми й мети уроку.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка