Тема облік операцій банку за безготівковими розрахунками питання, що розглядаються у темі



Сторінка1/4
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3   4




ТЕМА 3.

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ БАНКУ ЗА БЕЗГОТІВКОВИМИ РОЗРАХУНКАМИ
Питання, що розглядаються у темі

    1. Організація міжбанківських розрахунків

    2. Поняття безготівкових розрахунків та принципи їх здійснення

    3. Порядок відкриття поточних рахунків клієнтів банку

    4. Облік розрахунків із застосуванням платіжних доручень та платіжних вимог-доручень

    5. Облік розрахунків чеками

    6. Облік розрахунків за акредитивами

    7. Облік розрахунків з використанням векселів

    8. Облік розрахунків платіжними вимогами


Після вивчення теми студент повинен знати:

  • сутність та основні підходи до організації міжбанківських розрахунків;

  • поняття безготівкових розрахунків, їх класифікацію та принципи їх здійснення;

  • порядок відкриття та обслуговування поточних рахунків клієнтів банку;

  • особливості використання різних форм платіжних інструментів;

  • особливості синтетичного та аналітичного обліку розрахунків із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, чеків, акредитивів, векселів, платіжних вимог.


Ключові слова: міжбанківські розрахунки, кореспондентський рахунок, платіжні інструменти, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, чек, акредитив, вексель, платіжна вимога.
Рекомендована література:

  1. Васюренко О.В. Облік і аудит у банках [ Текст ]: навч.посіб.─ К. : Знання, 2006 . ─ 595с.

  2. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22;

  3. Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.03.2004 р. № 110;

  4. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492;

  5. Герасимович А.М. Облік та аудит у комерційних банках [Текст] ─ Л.: Вид-во "Фенікс", 1999 . ─ 512с.

  6. Кіндрацька, Л.М. Бухгалтерський облік у банках України [ Текст ]; КНЕУ . ─ К., 1999 . ─ 432с.

  7. Коренєва О.Г., Слав'янська Н.Г. Облік і аудит у банках [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. ─ Суми : Університетська книга, 2007 . ─ 493 с.

  8. Лобозинська С.М. Облік і аудит у банку [ Текст ]: навч.посіб.─ К. : Знання, 2007 . ─ 630с.

  9. Мороз А.М. Банківські операції [ Текст ]; КНЕУ. ─ К., 2002 . ─ 476с.

  10. Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затверджено постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р., № 118;

  11. Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України, затверджено постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р., № 265;

  12. Положення про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, затверджена постановою Правління НБУ від 30.04.2010 р., № 223;

  13. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затверджено постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р., № 514;

  14. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджені постановою Правління НБУ від 08.04.2005 р. № 123;

  15. Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджені постановою Правління НБУ від 10.12.2004 р. № 620.


3.1. Організація міжбанківських розрахунків
Відмітною ознакою безготівкового платіжно­го обігу є те, що для проведення платежів використовуються тільки безготівкові гроші. Це можливо, коли платник і одержувач мають поточні рахунки в будь-якому банку на території України або за кордоном (для міжнародних розрахунків). Зрозуміло, що безготівковий платіж здійснюватиметься швидко та надійно ли­ше за наявності розвинутої мережі міжбанківських розрахунків та платіжних документів єдиного зразка. В Україні ці передумови враховано в практичній сфері діяльності банківської системи [31, с.118].

Складовими елементами системи міжбанківських розрахунків є:

— кореспондентські відносини;

— кореспондентські рахунки [10, с.105].



Кореспондентські відносини – це договірні відносини між банківськими установами щодо виконання платежів, здійснення рахунків, надання послуг одній з них за дорученням і за рахунок іншої. Можуть існувати між різними банками, між комерційними банками і центральним банком держави, а також центральним банком іншої держави, між центральними банками суверенних держав [39, с.186].

Правовою основою виникнення кореспондентських відносин є кореспондентська угода, яка визначає права та обов'язки сторін щодо взятих на себе зобов'язань. Кореспондентські відносини здійснюються за допомогою кореспондентського рахунка.



Кореспондентський рахунок — це рахунок, на якому відобра­жаються розрахунки, що виконує одна кредитна установа за дору­ченням і за рахунок коштів іншої кредитної установи па підставі кореспондентської угоди [39, с.186].

Існує два типи кореспондентських рахунків: кореспондентський рахунок нашого банку, відкритий в іншому банку, іменується рахунок «ностро», а рахунок іншого банку, відкритий в нашому банку, іменується рахунок «лоро». За своїм характером рахунок «ностро» — активний, а рахунок «лоро»—пасивний [10, с.106].

Залежно від учасників кореспондентських відносин кореспондентські рахунки можуть бути трьох типів (рис. 3.1.) [39, с.187].

Типи кореспондентських відносин та рахунки, що їх обслуговують




Прямі кореспондентські відносини між банками (1500 (АП)

1600 (АП))



Прямі кореспондентські відносини між банками (1500 (АП)

1600 (АП))



Прямі кореспондентські відносини між банками (1500 (АП)

1600 (АП))





Рис. 3.1 - Система рахунків для обслуговування кореспондентських відносин

Кореспондентський рахунок відкривається банку в регіональному управлінні НБУ за місцем знаходження банку (тобто його юридичною адресою). Для відкриття рахунку банк подає такі документи: копію банківської ліцензії; заяву на відкриття рахунку; примірник Статуту банку, посвідчений НБУ, із зазначеним реєстраційним номером; карточку із взірцями підписів (керівника банку та головного бухгалтера) та відбитком печатки, посвідчену нотаріально [10, с.111].



Національна система електронних платежів це державна платіжна автоматизована комп'ютерна система, яка виконує розрахунки між банківськими установами, що розташовані на тери­торії України. Вона побудована на безпаперовому принципі передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ. Участь банків України в НСЕП є обов'язковою. Україна — перша держава, в якій створена електронна платіжна система, що об'єднує в якості учасників усі банківські установи, розташовані на її території. В інших державах існують локальні регіональні автоматизовані розрахункові палати, або клірингові банки. Функції цих установ дещо ширші, ніж НСЕП в Україні: їх учасниками, крім банків, можуть бути безпосередньо клієнти банків, але залучення банків у такі системи не є обов'язковим [10, с.108-109].

Облік міжбанківських розрахунків у системі НСЕП здійснюється за дворівневою системою обліку. Це означає, що облік операцій ведеться одночасно на двох окремих рахунках. Отже, банку відкривається два рахунки:



  • кореспондентський рахунок — відкривається в обліково-операційному відділі регіонального управління і виконує функцію реального статичного рахунку;

  • технічний коррахунок — відкривається в регіональній розрахунковій палаті і виконує функцію технічного динамічного рахунку.

На технічному коррахунку відображаються операції по кожному документу. На реальному коррахунку облік ведеться реальними, агрегованими сумами підсумкових обігів за день. На початку кожного дня операційний відділ регіонального управління НБУ передає в регіональну розрахункову палату інформацію щодо залишку коштів на реальному коррахунку. Протягом дня всі платіжні документи відображаються на технічному рахунку. Підведені в кінці операційного дня підсумки за технічним рахунком передаються в операційний відділ НБУ для виконання проводок за реальним коррахунком. Якщо протягом дня крім НСЕП не було інших джерел надходження коштів на коррахунок, то після виконання проводки залишок на технічному рахунку повинен дорівнювати залишку на коррахунку.

Банки отримують від регіональної розрахункової палати інформацію про стан кореспондентського рахунку на початок кожного банківського дня та про стан технічного коррахунку протягом робочого дня [10, с.112].

Розглянемо послідовність проведення розрахунків:

(1) на початку робочого дня регіональна розрахункова палата (РРП) отримує від операційного відділу (ОПЕРВ) управління НБУ інформацію про стан коррахунку банку (або філії) і передає цю інформацію банку (філії) каналами елект­ронного зв'язку (витяг з коррахунку);

(2) банк приймає грошово-розрахункові доку­менти від своїх клієнтів, в яких міститься доручення на перерахування грошових коштів з їх рахунків на адресу отримувача у формі паперових документів або через комп'ютерну систему клієнт-банк. За цими грошово-розрахунковими документами із застосуванням програми «Операційний день банку» оформляються пакети електронних роз­рахункових документів;

(3) банк А здійснює передачу файлів елект­ронних розрахункових документів у регіональну розрахункову палату; після отримання підтвердження від РРП у банку А операція відображається за рахунками:

Д-т—поточний (або інший зазначений рахунок) № 2600;

К-т—коррахунок банку-платника А№ 1200;

(4) РРП здійснює обробку, відображає по технічному корра­хунку електронних розрахункових документів у порядку черговості їх надходження і здійснює передачу в РРП, яка обслуговує банк отримувача грошових коштів;

(5) РРП відображає отримані електронні розрахункові доку­менти по технічному коррахунку банку-отримувача після підтверджен­ня від банку В; по каналах зв'язку передає документи банку-отриму-вачу В;

(6) у банку-отримувачі В електронні розрахункові документи оформляються для кожного клієнта у формі паперового документа, який іменується «Реєстр електронних розрахункових документів». Реєстр посвідчується підписом і штампом банку та видається клієнту як додаток до витягу з рахунку. Реєстр використовується як підтвер­дження зарахування грошей на рахунок клієнта. Банк В зобов'язаний здійснювати обробку електронних документів у день їх надходження від РРП та в порядку їх надходження незалежно від змісту. В банку В надходження платежу відображається банківським записом:

Д-т—коррахунок банку-отримувача № 1200;

К-т—поточний (або інший) рахунок отримувача № 2600. У кінці робочого дня результати розрахунків за поточний день відображаються на кореспондентському (субкореспондентському) рахунку банку в регіональному управлінні НБУ [10,с.113-114].

3.2. Поняття безготівкових розрахунків та принципи їх здійснення
Розрахунки між банками виникають переважно у зв'язку з вико­нанням установами банків доручень клієнтів на перерахування коштів на користь клієнтів в інші установи банків, а також виконання банківських операцій з купівлі, продажу і розміщення валютних коштів, грошових коштів у депозити та ін. Операції із зарахування коштів на рахунок клієнта або банківський рахунок у банку-отримувача, звичайно, передує операція зі списання коштів з рахунку клієнта або банківського рахунку в банку-платника. Таким чином, міжбанківські розрахунки є обов'язковим елементом системи безготівкових роз­рахунків [10, с.104]. Безготівкові розрахунки — це перерахування банками певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб кош­тів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів кош­тів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді [6,с.116].

В Україні можуть застосовуватися акредитивна, інкасова, век­сельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за чеками та з використанням розрахункових документів на паперових но­сіях чи в електронному вигляді. Для здійснення розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти у формі: платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; роз­рахункового чека; акредитива. Кожний із платіжних інструментів має свої переваги та не­доліки (табл.3.1.) [36, с.86-87]. Для здійснення розрахунків клієнти банку самостійно виби­рають названі платіжні інструменти і зазначають їх під час укладення договорів [31, с.119].


Таблиця 3.1 - Переваги і недоліки форм платіжних інструментів


Платіжний інструмент

Переваги

Недоліки (ризики)

1

2

3

Платіжне доручення

Має універсальний характер. Використовується в розрахунках за різноманітними платежами. Найбільш швидка і проста схема документообігу


Для платника:

• у разі попередньої оплати товар них операцій немає повної гарантії, що продукція, послуги, роботи будуть поставлені (надані) своєчасно і належної якості



Для одержувача коштів:

• затримання виписки платником платіжного доручення через відсут­ність коштів на поточному рахунку



Платіжна вимога-доручення

Має універсальний характер. Використовується в розрахунках за різноманітними платежами. Підвищує відповідальність суб'єктів розрахункових відносин за організацію розрахунків

Швидкість оплати менша у зв'язку з тим, що доручення на списання коштів надає платник.

Затримання платником згоди на оплату через відсутність коштів на поточному рахунку



Акредитив

Для покупця:

• гарантія того, що кошти на поточний рахунок зарахуються тільки після поставки товару за вказаною в договорі адресою;

• продавець матиме змогу використати кошти тільки після від­вантаження продукції;

• для оформлення договору не вимагається підпис гаранта



Для покупця:

• на певний час гроші вилучаються з обороту

Для продавця:

• кошти неможливо використати до моменту поставки товару




Векселі

Для покупця:

• збільшення гарантій оплати за рахунок гаранта; .

• відповідність дій векселедавців

законодавчим нормам;

• можливість продажу векселів до терміну їх погашення борж­ником і одержання необхідних оборотних коштів


Крім договору поставки, необхідні оформлення векселя відповідно до вимог законодавства та згода надійного поручителя


Продовження таблиці 3.1


1

2

3

Чек

Для постачальника:

• відносна швидкість розрахунків; • високий ступінь гарантованості;

• висока швидкість одержання коштів на рахунок чекодержателя і відповідно прискорення обороту капіталу та зменшен­ня дебіторської заборгованості

Для покупця:

• високий ступінь гарантованості одержання товару, тому що чек виписується та передаєть­ся в момент одержання товару


Для постачальника:

• неможливість розрахунків чеками при великих сумах платежів;

• простота підробок

Набір форм розрахунків у різ­них країнах визначається як рівнем господарського розвитку, так і традиціями, звичаями і стереотипами, що історично скла­лися в платіжному обігу. Так, за результатами досліджень Банку міжнародних розра­хунків (м. Базель) у США і Канаді серед форм безготівкових розрахунків переважає чековий обіг, який складає близько 90% усіх господарських угод. Досить великою є частка цієї форми розрахунків у Великобританії, Італії, Франції. Водночас у Японії, Голландії, Швеції, Німеччині, Фінляндії, Швейцарії чекова форма розрахунків недостатньо розвинута, там переважають розрахунки за допомогою дебетових і кредитових доручень (авізо). В Україні 82,2 % безготівкових розрахунків припадають на платіжні доручення.

Безготівкові розрахунки забезпечують: прискорення обігу грошових коштів; зменшення потреб у готівці; зменшення витрат на проведення касових операцій, збереження грошей; сприяння акумуляції тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунках у банках (кредитні ресурси).

Безготівкові розрахунки в народному господарстві організо­вані за певною системою, яка є сукупністю принципів органі­зації безготівкових розрахунків, вимог, що висуваються до їх організації, і визначених конкретними умовами господарюван­ня, форм і способів розрахунків (рис. 3.3.) [36, с.83].



Безготівкові операції базуються на таких принципах:

  • кошти суб'єктів господарської діяльності підлягають збері­ганню на їхніх поточних рахунках у банку;

  • банки списують кошти з рахунків тільки з доручення їхніх власників або з розпорядження стягувачів, що мають право на виконання примусового списання (стягнення) коштів з рахунків платників;




  • ці розпорядження стягувачів та доручення платників про списання коштів з рахунків складаються на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті»;

  • платник може давати доручення на списання коштів зі свого рахунка на відповідному розрахунковому документі в електронному вигляді, якщо це передбачено у договорі між ним і банком;

  • видаткові операції на рахунках юридичних або фізичних осіб можуть припинятися та відновлюватися вповноваженими державними органами відповідно до чинних законів України;

  • доручення платників на списання коштів з їхніх рахунків і зарахування коштів на рахунки одержувачів банки здійснюють у терміни, встановлені чинним законодавством;



  • у разі затримки зарахування коштів на рахунок клієнта понад встановлений термін банк сплачує на користь одержувача коштів пеню в розмірі, передбаченому угодою на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня;

  • доручення платників про списання коштів з їхніх рахунків приймаються банками до виконання в межах наявних на цих рахунках коштів;

  • розпорядження стягувачів щодо примусового списання коштів із рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності достатнього залишку коштів для списання, але виконуються банком частково у межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам;

  • за браком або недостатністю коштів на рахунку платника банк не здійснює обліку заборгованості платника та не веде реєстру розрахункових та виконавчих документів, не сплачених в строк;

  • платники, як правило, самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, подаючи до банку одне платіжне доручення на переказ її разом із основним боргом. У разі оформлення окремого платіжного доручення на переказ пені платіжне доручення подається до банку разом із платіжним дорученням на сплату основного боргу. У рядку «Призначення платежу» зазначається: «пеня за прострочення ... (вид платежу)», номер, дата і сума документа, за прострочення якого нараховано пеню, наводиться її розрахунок і посилання на угоду, за якою встановлено розмір пені;

  • банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, оформленого його клієнтом, і за повноту та своєчасність оплати ним податків, зборів та обов'язкових платежів. Усі суперечки, що виникають між учасниками розрахунків, вирішуються ними у претензійно-позовному порядку поза участю банку [31, с.118-119].


3.3. Порядок відкриття поточних рахунків клієнтів банку
Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки у будь-яких банках України з власного вибору та за згодою банків. Порядок відкриття рахунків визначений «Інструкцією про від­криття банками рахунків у національній та іноземній валюті», що її затверджено постановою Правління НБУ 18.12.98 № 527 [39 , с.195].

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням платіжних ра­хунків шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів (Рис.3.4) [4, с.118].




Для обліку коштів на поточних рахунках суб'єктів господарської діяль­ності використовується балансовий рахунок 2600. Для обліку коштів на поточних бюджетних рахунках клієнтів, які утримуються з бюджетів використовуються балансові рахунки: 2520, 2540, 2541, 2542. Облік коштів на поточних рахунках фізичних осіб ведеться на балансовому рахунку 2620. Облік коштів у розрахунках ведеться на балансових рахунках: 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Для обліку розрахункових документів у випадках, коли не можливе здійснення розрахунків, використовуються позабалансові рахунки:



9803 А Розрахункові документи клієнтів, що обліковуються банком відповідно до укладених цивільно-правових договорів;

9804 А Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку.

За умов закриття рахунка згідно з законодавчими актами України та нормативними актами НБУ сума з недіючого поточного рахунка перерахо­вується на рахунок 2903 П "Кредиторська заборгованість клієнтів за не­діючими рахунками". З цього рахунка здійснюється погашення заборгова­ності клієнтів або суми перераховуються за напрямками, визначеними чин­ним законодавством [4, с.119].

Для відкриття рахунка клієнта – юридичної особи до банку треба подати пакет документів, до якого входять:


  1. заява про відкриття рахунка;

  2. копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органах виконавчої влади;

  3. копія належним чином зареєстрованого установчого документа (Статуту/ засновницького договору/ установчого акта/ положення);

  4. копія довідки про внесення юридичної особи до єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (код ЄДРПОУ);

  5. копія документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби;

  6. картка із зразками підписів та відбитка печатки;

  7. копія документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України;

  8. копія страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування.

Для відкриття поточного рахунка фізичній особі необхідно:

  1. пред'явити уповноваженому працівникові банку паспорт або документ, що його замінює, та довідку про присвоєння органом державної податкової служби ідентифікаційного номера платника;

  2. заповнити заяву про відкриття поточного рахунка;

  3. заповнити картку із зразками підписів (зразки підписів засвідчує підписом уповноважений працівник банку);

  4. укласти договір банківського рахунку.

Усі поточні рахунки реєструють в книзі відкритих рахунків, де зазначають номер балансового рахунка, номер особового рахунка, код валюти, код контрагента, найменування контрагента, дату відкриття рахунка, дату закриття рахунку [39, с.197].

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка