Тема О. Назарук. «Роксоляна». Події історичної доби ХVІ століття Мета



Скачати 158.27 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір158.27 Kb.
Тема О. Назарук. «Роксоляна». Події історичної доби ХVІ століття

Мета: стисло ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом О. Назарука; з'ясувати особливості історичної доби ХVІ ст., історичну правду і художній вимисел;

охарактеризувати завойовницьку політику Османської імперії; проаналізувати особливості політики Сулеймана І; вдосконалити вміння учнів працювати з історичними таблицями, картою;

розвивати уміння учнів самостійно добирати матеріал до запропонованої

теми, розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, здатність сприймати, аналізувати, робити відповідні висновки, виразно читати;

виховувати повагу до історичного минулого нашого народу; любов до Батьківщини, бажання бути непересічною особистістю.

Обладнання: дошка, історична карта ХVІст., екран, ноутбук, проектор, відео- та аудіо записи, презентація до теми, зошити, підручники, допоміжні матеріали: учнівські повідомлення, записи.

Тип уроку. Бінарний урок із української літератури та історії України

Історія – скарбниця наших діянь,

свідок минулого, повчальний приклад

для сучасності, застереження на майбутнє

Сервантес
Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку


  1. Слово вчителя

У всякої людини є своя історія, а в історії - свої критичні моменти: і про людину можна безпомилково судити, тільки дивлячись по тому, як вона діяла і якою вона була в моменти, коли на вагах долі лежали б її життя, честь, щастя. І чим вище стоїть людина, тим історія її грандіозніша, критичні моменти жахливіші, а вихід з них урочистіший і більш вражаючий.

Ми починаємо розглядати історію про велику українку, яка своїм ім’ям, своїми вчинками, своїм розумом стала відомою всьому світові, прославила свою землю. А звати її Роксоляна – прототипом якої є Лісо́вська Анастасі́я Гаври́лівна.

Сьогодні ми знайомимося з історичною повістю Осипа Назарука «Роксоляна», згадаємо події історичної доби 16 ст., з’ясуємо поняття історичний факт та художній вимисел.

Будемо розвивати навички виразного читання, висловлювати власні судження з приводу прочитаного.

« Історія - скарбниця наших діянь, свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутнє», - говорив один з наймудріших письменників, іспанець Сервантес. Саме історія підказує численні прик­лади того, що навіть найновітнішим відкриттям часто-густо передували здо­гади, пошуки та роздуми.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Інтелектуальна розминка

Учитель укр. літ.
1.У яких творах, що вивчали на уроках української літератури, автори  зверталися до історичної тематики? («Захар Беркут» І.Франко, «За сестрою» А.Чайковський).
2. Які історичні події найчастіше висвітлюють письменники у своїх творах? (Боротьба українського народу проти татаро-монгальського, турецького поневолення).
3.Якими рисами повинен бути наділений митець, що звертається до історичної тематики? (Ерудований, начитаний, повинен опрацювати історичні джерела, факти, вміти їх співставити та проаналізувати).
4. Чи доречний творчий домисел автора у творах на історичну тематику? (Обов’язково, бо без нього це не буде художній твір).

Учитель іст. Укр.

Пригадаємо, що собою являла історична доба 16 ст..



Екскурс в минуле. Використовуючи атлас історії України для 8 класу і знання з історії скажіть:

  1. Чи мали державність українські землі в 16 ст.?(Ні).

  2. В складі яких держав перебували українські землі?

(В складі Великого Литовського князівства,Польського королівства, Кримського ханства, Московського князівства ,Угорщини,Трансільванського і Молдовського князівства ,що в середині 16ст.стали залежними від Османської імперії

3. Хто взяв на себе роль оборонців рідної землі. ( Козаки).

4. Чому татари нападали на українські землі
(Їм потрібно було розширювати земельні угіддя для розвитку скотарства

Вони грабували українські міста та села з метою наживи.

Татари захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, яких продавали в рабство.

Чоловіки ставали веслярами на турецьких галерах-каторгах, жінки та дівчата потрапляли до гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з них виховували вірних захисників султанського престолу — яничар;

5.То що ж собою являла історична доба 16 ст.?

В 16 ст. українські землі не мали державності, вони були під владою декільког держав , на країну постійно нападали турки і татари, щоб заволодіти землями та збагатитися через продаж невільників у рабство. Козаки намагалися боронити рідні землі від цих розбійницьких набігів.


ІІІ. Робота над темою уроку



Повідомлення про життєвий і творчий шлях Осипа Назарука (випереджувальне завдання). (Учні записують у зошити відомості про життя митця. Заповнюють таблицю.)

Хто він?

(професії, уподобання, звання)



Творчий доробок

(твори, жанри)



Письменник, історик, політик, журналіст


«Князь Ярослав Осмомисл

“Проти орд Чінгісхана” “Роксоляна”

“Рік на Великій Україні”

«З кривавого шляху укроаїнських Січових Стрільців»

“Вибір звання”, ”Венеція”тощо


Осип Тадейович Назарук народився 31 січня 1883 року в місті Бучач (нині Тернопільська область). Здобував освіту в Бучацькій та ще кількох гімназіях. Вивчав право у Львівському та Віденському університетах. Його покликанням зі студентських років стала політика. Тоді ж виявилися і публіцистичні здібності юнака.

Коли почалася Перша світова війна, Осип Назарук тісно пов'язав свою долю з організацією Українських Січових Стрільців, став літописцем того воєнного часу, подвигів і трагічної долі стрілецтва.

У 1916 році у Львові вийшла друком праця Назарука «Слідами Українських Січових Стрільців», а у Відні цього ж року побачила світ його книжка «Над Золотою Липою». Донині ці видання залишаються одним з найважливіших джерел вивчення історії УСС.

О. Назарук помер від інфаркту 31 березня 1940 р. , куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова. Чимало з того, що він написав, залишилося в рукописах... Але й твори, що побачили світ, чекала сумна доля. 1939 року книги письменника були вилучені з усіх радянських бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних, а ім'я його зникло з історії літератури. Нині твори Осипа Назарука друкуються на Батьківщині митця і повертаються до українського читача.

О. Назарук працював над повістю «Росколяна» упродовж кількох років: з 1918 по 1926 pp., а надрукована була аж у 1930 р. у Львові. Первісна її назва – «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника й законодавця»

Слово вч. Укр. літ.

“Роксолана” – єдиний широко відомий нині Назаруків твір.

Протягом 1980-х років Україна переживала бум, пов’язаний з особою дружини найбільшого з усіх турецьких володарів Сулеймана Пишного. Її ім’я пропагував Павло Загребельний, який, безумовно, знав про Назаруків роман. 1990р. видавництво “Каменяр” перевидало масовим тиражем й “Роксолану” О. Назарука. Наслідком цього буму став сценарій фільму на підставах сюжету О. Назарука “Роксолана”, який і досі залишається єдиним україномовним телевізійним серіалом.

Книжка О. Назарука насичена історичним колоритом.


  1. \Повідомлення про історичну добу ХVІ ст. Із застосуванням історичної карти (випереджувальне завдання).

В основу повісті Осипа Назарука «Роксоляна» лягли історичні події першої половини XVI століття . В цей період Османська імперія перетворилася на могутню державу з великою територією. Після взяття в 1453 р. Константинополя і зруйнування Візантії . турки-османи вийшли за межі Азії і підкорили Балканський півострів. У роки правління султана СелімаІ Грозного(1512-1520)було приєднано Вірменію, Курдистан , Месопотамію, Сирію, Палестину разом з Єрусалимом та Єгипет. Підкорення чужих земель постійне розширення кордонів імперії забезпечували потужні військо і флот, а воєнна здобич була головним джерелом поповнення державної скарбниці.

Вершини своєї могутності Османська імперія досягла за правління султана Сулеймана Пишного (1520-1566). Саме так за численні перемоги і розкіш двору називали його європейці.

За часів його правління турки-османи спробували встановити контроль над Середземноморям :в 1522р. заволоділи островом Родос,а пізніше турецькими провінціями стали Барка та Тріполітанія

Особливо успішним було просування турків в глиб Європи. Сулейман І захопив Белград і вирушив на Угорщину.У1526р.в битві під Могачем османи розбили чесько–угорське військо і більша частина Угорщину стала провінцією Туреччини.

У 1529р.100тисячна турецька армія взяла в облогу Відень,який закривав їй дорогу в серце Європи. Однак біля стін міста османи зазнали поразки. До кінця свого правління Сулейман І Пишний завоював Ірак та Закавказзя.

Османська імперія лише силою зброї тримала в покорі завойовані народи.які вели проти неї боротьбу

Вчитель історії: Отже, сьогодні ми детальніше доторкнемося до історії

одного з наймогутніших правителів Османської імперії, та української дівчини Роксолани. Чому дівчину назвали Роксоляна?

В стародавню добу вважали, що Роксоланія – це Русь, або Рутенія, територія між Доном та Дністром. А мешканців її, азовсько-чорноморських сарматів, називали роксоланами (рокс – аланами), тобто українцями.

Протягом сорока років вона брала активну участь у політичному житті Османської імперії, прагнула захистити український народ.



Дата

Важливі події

1453 р.

Узяття Константинополя.

1512–1520рр.


Правління Селіма I

1520–1566рр.

Правління Сулеймана I

1522р.

Завоювання о.Родос.

1526р.

Перемога турецьких військ під Могачем.Завоювання Угорщини

1529р.

Облога турками Відня.

3. Теорія літератури: історична правда і художній вимисел. Історична повість (Пояснення вчителя.)

Повість «Роксоляна» (1929 р.) О. Назарук присвятив українським дівчатам. У післямові до твору він писав: «Присвячую українським дівчатам всю працю про велику українку, що блистіла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони навіть у найтяжчі хвилях свого народу не тратили бодрості духа і були підпорою своїх мужів, опанувавши якусь працю і полюбивши її… Я тільки стверджую сей правдивий факт, ілюстрований дивним життям великої султанни, котра своїм гріхом розпочала розвал могутньої світової держави»

(Історична повість – епічний твір середнього розміру, в якому відображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним героїчним характером.)

Кожен письменник своєрідно моделює різні життєві явища. В історичних творах слід розрізняти поняття історична правда та художня правда (художній вимисел).

Історична правда – це відтворення реальних фактів; те що є чи було насправді.

Художня правда – це вимисел письменника, узагальнення ним історичних матеріалів за допомогою фантазії чи творчої уяви.



4. Слово вчителя (укр. літ.)

Під час нападу татар (влітку, 1518 р.) на прикарпатське село Рогатин була захоплена і продана в султанський гарем Настя, дочка місцевого священика Лісовського. Незабаром із наложниці-рабині вона стала улюбленою дружиною Сулеймана IІ Пишного — одного з наймогутніших представників грізної Османської імперії.


Дівчина, як свідчать сучасники, була невеличка на зріст, граціозна, з ніжними лініями тіла і одухотвореним поглядом променистих карих очей. Полонила ж вона Сулеймана непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером української дівчини, вмінням дати добру і мудру пораду. Султан розпустив свій гарем і не хотів нікого знати, окрім своєї Гуррем (весела). Він надав Насті титул великої султанші Стамбула. Наша співвітчизниця стала високоосвіченою жінкою, читала і писала багатьма мовами Європи і Сходу, любила творчість поета-єретика Нізамі. Її власні вірші позначені рисами ренесансного стилю, плетіння словес ренесансної європейської поезії. Роксоляна уявляла світ значною мірою як мусульманка, про це свідчать її листи, вірші. Проте, Настя не забувала і свій рідний край. Сулейман дав слово не грабувати Україну і 41 рік войовнича Порта не чинила нападів.

  1. Слово вчителя (іст. Укр.)

Розповвідь про Сулеймана Сулейман був єдиним сином Селіма І та Хафізи. У сім років Сулейман навчався основам військової справи, права та фехтування. Науки, в основному історію і філософію. Вивчив також іноземні мови: знав сербську, арабську та перську. Навчився також ремеслу ювеліра.

У віці 14 років почав виконувати державні обов'язки (правитель у Кафі в Криму).

Сулейман І,крім завойовницьких війн, багато уваги приділяв розвиткові своєї держави. При ньому було впорядковано законодавство імперії.
У Туреччині його називали Кануні (Законодавець). За накзом Сулеймана були створені закони (канун-наме), обов'язкові для кожного жителя. Текст законів надіслали всім суддям імперії. Так виникло перше світське законодавство в країнах ісламу. Сулейман Кануні знизив податки, надав привілеї європейським купцям, був щедрим заступником мистецтв і наук. Коханою дружиною Сулеймана понад 38 років залишалася невільниця
Роксолана, Роксолана вирішувала багато державних справ, була радницею султана і в результаті інтриг привела на трон свого сина СелімаІІ.

Після смерті Роксолани навесні 1558 року Сулейман І проводив діяльність, присвячену її пам'яті. Збудував в імперії велику кількість об'єктів, присвячених її пам'яті. Сулейман І та Роксолана були поховані в одному склепі. Започаткований Роксоланою період впливу дружин султанів на їх чоловіків отримав назву правління султанш — в чому вбачають одну з причин занепаду Османської імперії.




Слово вчителя (укр. літ.)

Вигадка і історичні факти настільки тісно переплітаються у повісті, що досить складно їх роз’єднати. Зрозуміло, що автора цікавила не стільки точність відображення історії, скільки неординарність цієї жінки, яка стала відомою у всьому світі під мусульманським ім’ям Роксоляна або Роксолана. Що привело до влади цю неоднозначну особистість? Прагнення вижити, розум, кохання чи підступність? Навіть не вдаючись у подробиці можна з впевненістю сказати, що всі ці фактори і стали результатом великих досягнень Лісовської. Цілком зрозуміло, що в романі багато вигадки, бо без цього не може обійтися не один художній твір, без вимислу він просто не був би таким цікавим. Саме такий підхід до викладення історії видатної українки, яка підкорила усю Османську імперію без єдиної години війни. Тим більше, що судячи з сухих історичних фактів, Роксоляна була досить суперечлива натура і може бути як ославленою, так і засудженою за свої вчинки. Як би там не було, але ми не маємо права її засуджувати, бо відповіді на питання, чи змогла б вона побудувати своє життя в умовах полону у мусульманській країні, досить складні і неоднозначні. Саме художній вимисел допомагає читачам зрозуміти Роксоляну не як видатну історичну особу, а як звичайну людину, звичайну жінку.



Тема повісті - Достовірне зображення історичних подій XVI ст., відтворення поетичного образу Роксоляни, її тяжких переживань, викликаних спогадами про страждання України, рідний Рогатин, навалу татар.
Твір складається з 18 частин, які поділяються на окремі розділи.
Кожна з частин має підзаголовок:
- «Страшне весілля»;
- «Ой битим шляхом килиїмським, ой диким полем ординським»;
- «В області татарських аулів»;
- «У Криму»;
- «В школі невольниць в страшнім городі Кафі»;
- «В невідому будучність»;
- «В Царгороді на Авретбазарі»;
- «Служниця в султанській палаті»;
- «І зачалася боротьба невольниці з паном трьох частей світу»;
- «В парку Ільдіз-Кіоску»;
- «Перша подорож на прощу Роксоляни»;
- «І два весілля, а одного мужа…»;
- «Уродини первородного сина Роксоляни»;
- «…А червона кровця на рученьках твоїх…»;
- «Султанка Місафір»;
- «Бог всемогучий»;
- «Джігад»;
- «Гаддж Роксоляни».

7.Перегляд відеосюжету

8. Виразне читання уривку з повісті О. Назарука «Роксоляна»(весілля). Робота з підручником.

9. Бесіда за змістом І частини:

— Чому перша частина має назву «Страшне весілля»?

— Що надавало тривоги, неспокою? (Небо із загравою.)

— Де знайшов молодий Стефан Дропан свою наречену? (У садку з подружками за розмовою.)

— Для чого автор використовує архаїзми?

— Чим закінчується І частина?

— Поясніть епілог І частини: «Не знаєш ранком, що буде вечерком».

— Чи подає автор портрет героїні? (Ні.) Яка художня деталь вказує на те, що Настя тяжко не працювала, батьки її берегли? («Біленька рученька».)



10.Риси характеру героїні повісті О.Назарука . Складання грона

(На дошці портрет Роксолани; в кожного учня на парті дві смужки паперу: жовтого, голубого кольорів. Діти записують на одній із смужок паперу рису характеру Роксолани і прикріплюють її до дошки. Вчитель наголошує на символічному значенні жовтого та синього кольорів українського прапора.)



А) Життєлюбство

Вона весь час бажала собi одного: жити, жити, жити - за

всяку цiну жити, хочби в бiдi й пониженню, в татарськiй неволi! Бо свiт

був такий гарний, гарний! А вона була ще така молода, молода!..


Б) Стійка до труднощів, сильна характером.

Настуня мала мiж усiма товаришками недолi найспокiйнiше обличчя.

Додумалася, що се надавало їй поваги навiть в очах дикої сторожi, яка,

показуючи на неї ремiнними нагаями, повторяла часто слово: "Хуррем!"

Догадувалася, що слово "Хуррем" значить: або спокiйна, або безжурна,

або весела. Не знала тiльки, чи се по-татарськи, чи по-турецьки.

Без словечка скарги бігла попри коні ординські. А знущання, яких зазнавала і спокійно зносила, надавали її вже перед тим гарному личку якогось ще більшого вдохновення.
В) допитлива, всім зацікавлена

Настуня вирішила добре вчитися у школі, запам'ятати всю науку, в цьому, можливо, й є її спасіння. Вона розпитувала в учителів, у товаришок про все, жадібно рвалася до знань. Була там і наука, як поводитися з чоловіками — молодими та старими.



Г) Думає про свій народ

Одначе, все-таки не розумiла, як вона, бiдна невольниця, замкнена в клiтцi птичка, може помогти рiдному краєвi, з котрого вийшла, й народовi, котрий мучився там.

Адже не могли на се порадити нi її батько, нi стрий, нi iншi розумнi люде.

А що ж могла порадити чи помогти вона? Була дуже цiкава. Вже добре

розумiла, що в'яжеться се з залицянням султана. Але яким способом можна з

того залицяння дати щось доброго людям пiд Рогатином i Львовом - сего не

бачила.
Д) Винахідлива

Мiй спосiб дуже простий. Ти чи твiй далекий предок прирiк, що не

допустите жiнок на святу гору Афонську. Але я можу поїхати переодягнена за хлопчика, як твiй отрок...
Е) милосердна

Кого там не було! Хто не стояв пiд муром палат Роксоляни? Стояли убогi

турки, араби, курди i татаре та всякi мусульмане, стояли греки, вiрмени,

iталiйцi, угри, волохи i поляки та всякi iншi християне, ждали жиди i

цигане, i нiкого слуги султанки не минали, по жiночiм боцi її невольницi,

по мужеськiм євнухи бiдним людям милостиню роздавали.



ІV. Закріплення матеріалу

  1. Співвіднесіть терміни та поняття, дати та події (робота впарах)

.

а) Стамбул

1) глава мусульманського духовенства

б) 1520р.

2) столиця Османської імперії

в) Яничари

3) узяття Константинополя.

г) 1453 р

4) привілейована піхота в турецькій армії

д) халіф

5) початок правління СулейманаІ

е)1529р.

6)розгром турецького війська під Віднем.



  1. Співвіднесіть власні назви зі змістом твору.




Рогатин – місце продажу людей у Стамбулі

Чорний Шлях – святе місце прощ

Аврет-базар – дорога, якою татари йшли на Україну

Сулейман І– наложниця, улюблена дружина султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, дочка священика з міста Рогатина

Гора Афон – рідне місто Роксолани

Роксолана - 10 володар Османської імперії


3.Скласти розповідь за кадровим сюжетом.

4. Методом незакінченого речення скажіть: «Попрацювавши сьогодні на уроці,

я знаю…


я вмію…

я можу…


мені сподобалось…

я не знав, а тепер..


V І. Домашня робота.

Підібрати цитати до характеристики образів Роксоляни та Сулеймана Пишного.

V. Підсумок.

1. Оцінювання

2. Заключне слово вчителя (укр. літ.)

Історична повість із XVI століття розповідає про унікальний випадок в історії, коли жінка-полонянка, християнка, стала дружиною наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного, вплинула на долю не лише багатьох людей, а й цілих народів та держав. В її образі поєдналися любов і ненависть, ніжність і мужність, доброта і жорстокість, державний розум і дрібна підступність, марнославство. Секрет її успіху не відкритий і досі. Вона за словами О. Назарука, «ставши жінкою султана, виключно своїм блискучим умом і волею стала необмеженою панею двора і великої держави. Була безоглядна, як її час. Але серце мала добре і скарбів свого мужа часто уживала на зменшення людського терпіння. Була благородна, скромна і велика, мимо своїх гріхів, котрі тяжко спокутувала сама і її потомство».

Саме на ці риси характеру слід звернути увагу, добираючи цитатний матеріал до наступного уроку.

Слово вчителя (іст.Укр.)

Справді, «історія - скарбниця наших діянь, свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутнє», вона ніби жінка, яка стоїть при дорозі і дивиться, як ідуть віки, як цвіте спориш, а бджола збирає мед – історія все чує і все знає, вона все бачила і ще більше побачить. І не відвернутися від її погляду нічому і нікому.

Завершую словами Ліни Костенко:

Вже почалось, мабуть, майбутнє,

Оце, либонь, вже почалось…

Не забувайте незабутнє,

Воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне



На сто ерзаців у собі!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка