Тема. Компютерні мережі



Скачати 78.09 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір78.09 Kb.


Урок 8.1

Тема. Компютерні мережі

Мета: познайомити учнів з поняттям «комп’ютерна мережа», «сервер», «робоча станція», з видами компютерних мереж, зокрема локальних. Розглянути апаратні та програмні засоби мереж; технологію клієнт-сервер. Розвивати в учнів уважність, уяву, збагатити словник новими термінами. Виховувати допитливість, культуру мовлення, сприяти формуванню особистості.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: ПК, презентація «Компютерні мережі», диск «Навчальний курс Windows”, інструкції до виконання практичної роботи в локальній мережі.

Хід уроку


І. Організаційна частина

Привітання, перевірка присутніх, підготовка робочих місць до роботи.



II. Актуалізація опорних знань

Надати відповіді на поставлені запитання:



  1. Що таке комп’ютер?

  2. Що таке інформація?

  3. Навіщо людині інформація?

  4. Що найважливіше для людини в інформації?

  5. Які дії ми відносимо до поняття «обробка інформації»?

  6. Які дії з інформацією ми виконували за допомогою комп’ютера?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо дізнаватися про те де і як використовують комп’ютери і комп’ютерні системи.



IV. Основний зміст уроку

  1. Перегляд відео уроку «Ознайомлення з компютерними мережами».

  2. Перегляд та опрацювання презентації «Компютерні мережі».

План

  1. Види компютерних мереж.

  2. Апаратні та програмні засоби мереж.

  3. Технологія клієнт-серевер.

  4. Види локальних мереж

Інформація, як відомо, — один з найцінніших продуктів функціонування сучасного суспільства. Інформація, якою володіє одна людина, може бути корисною для інших. Відомий англійський драматург Бернард Шоу зауважив, що коли двоє людей, маючи по одному яблуку, обміняються ними, то в кожного залишиться по одному яблуку; якщо двоє людей мають по одній ідеї й обміняються ними, то кожен матиме по дві ідеї.

1. Види комп'ютерних мереж. Для обміну інформацією між користувачами використовують комп'ютерні мережі — комп'ютери, з'єднані між собою лініями зв'язку. Комп'ютерні мережі бувають локальні та глобальні.

Локальні мережі. Значну кількість комп'ютерів обладнано в багатьох закладах та організаціях, школах та університетах, на заводах і в банках. Кожен з них має обмежені можливості зберігати й опрацьовувати інформацію. Щоб уникнути дублювання робіт, а також з метою обміну інформацією, ефективного використання ресурсів (пам'яті, принтерів) і взаємодії користувачів, комп'ютери, які розміщені в межах одного будинку, міста, країни, континенту, об'єднують у комп'ютерні мережі.

У локальні мережі об'єднують комп'ютери, розміщені в одному будинку чи одній організації, наприклад, у школі, університеті, універмазі, на заводі тощо. Короткі лінії зв'язку дають змогу використати для пересилання інформації дорогі коаксиальні (на зразок телевізійних) кабелі чи оптичні світло-води з великою швидкістю — 20 Мбітів/с і більше.



Глобальні мережі. Декілька з'єднаних між собою локальних мереж утворюють глобальну мережу. Глобальні мережі зв'язують абонентів у межах країни чи планети. Глобальними є мережі для замовлення авіаквитків; мережі, що об'єднують наукові осередки країни; банківські мережі тощо. Інформація в них пересилається зазвичай телефонними лініями зв'язку чи через супутники. Глобальні мережі умовно поділяють на регіональні, міжнародні та міжконтинентальні. Можливо, у майбутньому вам пощастить будувати міжпланетні мережі.

Регіональні мережі з'єднують комп'ютери у межах міста, області, кількох підприємств чи організацій, інститутів чи заводів. Інформація в них пересилається телефонними лініями зв'язку зі швидкістю до 100 Кбітів/с.

Міжнародні та міжконтинентальні мережі (Bitnet, Relcom тощо) об'єднують абонентів з різних країн. Міжконтинентальними є спеціалізовані мережі міжнародних авіакомпаній, банківські мережі тощо. Інформація в таких мережах пересилається за допомогою космічних засобів зв'язку через супутники.

2. Апаратні та програмні засоби мереж. Найпростішим прикладом локальної мережі є два з'єднані між собою комп'ютери. З'єднання здійснюється спеціальним кабелем через гнізда-порти, що є на задній стінці системного блоку. У Windows 9х є всі необхідні програмні засоби для підтримки функціонування такої системи, що називається «прямим з'єднанням».

Якщо у мережу з'єднують більше двох комп'ютерів, то для цього потрібна мережева плата, яка вставляється у материнську. Для ІВМ - сумісних ПК мережеві плати мають бути типу Ethernet, але найкраще, якщо на ній написано «Розроблено для Windows XP». Для функціонування такої мережі потрібне спеціальне програмне телекомунікаційне забезпечення, куди входять програми для роботи з електронною поштою, для обміну даними між комп'ютерами та налаштування їх взаємодії.

Функціонування мереж підтримують спеціальні комп ютери, які використовують для адміністративних потреб. Вони перевіряють працездатність комп'ютерів мережі, розширюють або звужують мережу, ведуть облік, надають користувачам інформацію щодо ресурсів мережі. Оскільки в локальну мережу інформація може надходити від інших локальних мереж, то для підтримки зв'язку використову­ють спеціальні комп'ютери і програми, які називаються шлюзами для мереж з різними протоколами і мостами для мереж з однаковими протоколами. Для захисту своєї інформації чи для відсікання потоків непотрібних даних використовують комп'ютер, що виконує захисні функції та називається брандмауером.

Основним технічним засобом під'єднання ПК до глобальної мережі через телефонну лінію є модем. Сучасний модем характеризується швидкістю передавання даних 28 чи 56 Кбітів/с, що є межею пропускної здатності традиційних телефонних ліній.



3. Технологія клієнт-сервер. Група осіб, які користуються локальною мережею, називаються робочою групою, а окремо взятий комп'ютер — робочою станцією.

Якщо всі комп'ютери в мережі рівноправні, то така локальна мережа називається одноранговою, і для неї є все необхідне програмне забезпечення у Windows XP. Члени робочої групи мають доступ до незахищеної інформації на кожному комп'ютері.

Якщо в мережі є комп'ютер, з якого черпають інформацію робочі станції, то такий комп'ютер називається сервером, робочі станції — клієнтами, а з'єднання — мережею типу клієнт-сервер. На таких комп'ютерах обладнують спеціальне програмне забезпечення (програму-сервер для сервера і прогрому-клієнт для робочої станції клієнта). Прикладами програм-клієнтів можуть слугувати програми-броузери Internet Explorer, Ореrа, програми електронної пошти The Bat!, Outlook Express тощо.

Робочі станції можуть розміщуватися на значній відстані від сервера, наприклад, вдома. Якщо вони з'єднуються із сервером телефонною лінією, то такий принцип з'єднання наливається віддаленим доступом до сервера. Апаратна підтримка з'єднання здійснюється через модем. Якщо телефонна лінія використовується лише для роботи мережі, то таке зєднання називається виділеною лінією. Комп'ютер з віддаленим звязком до сервера інакше називають абонентським пунктом.



4. Види локальних мереж. За схемами (способами) зєднання комп'ютерів локальні мережі поділяють на зіркоподібні (вузлові), кільцеві та одноканальні. Такі схеми називають топологіями мереж.

Зіркоподібний спосіб об'єднання комп'ютерів використовують, наприклад, у банківських мережах. Усі абоненти такої мережі з'єднані з центральним комп'ютером: (сервером) або з концентратором. Об'єднані між собою центральні комп'ютери мереж утворюють багатозіркову мережу.

У кільцевих мережах абоненти з'єднані безпосередньо між собою, а не з центральним комп'ютером. Обладнання та експлуатація кільцевих мереж коштує дешевше. Такий спосіб, який ще має назву Talking Ring, використовують, наприклад, в однорангових мережах в навчальних закладах тощо. Він є менш надійний від попереднього, оскільки пошкодження чи від'єднання кабелю веде до зупинки функціонування мережі.



Одноканальний (магістральний) спосіб об'єднання абонентів використовують з метою економії витрат на дорогі лінії зв'язку. Тут усі абоненти приєднані через комутатори до одного каналу зв'язку, який називається каналом (магістраллю, шиною).

Роботу в локальних мережах забезпечують операційні системи Novel NetWare, Windows NT/98/XP, Unix і Linux.



  1. Закріплення вивченого.

1. Виконання практичної роботи.

  1. Відкрийте «Сетевое окружение».

  2. В меню, яке знаходиться праворуч виберіть пункт «Отобразить сетевые подключения».

  3. Клацніть двічі по значку «Подключение по локальной сети».

  4. Запишіть в зошит значення швидкості передачі інформації по мережі. Виберіть закладку «Поддержка». Запишіть тип адреси; ІР – адресу; маску «подсети».

  5. Закрийте вікно довідки. В меню виберіть пункт «Сетевое окружение». Далі пункт – «Отобразить компьютеры рабочей группы». Встановіть вигляд «Таблиця» та перевірте, які компютери кому належать. Запишіть інформацію в зошит у вигляді таблиці.

  6. Знайдіть по черзі на них всі доступні ресурси та пошукайте в них цікаву інформацію (ігри, малюнки, пісні тощо).

  7. Дізнайтесь на якому компютері є доступний для використання по мережі принтер.

  8. Закрийте вікно «Сетевое окружение».

  9. Відкрийте який-небудь мережний ресурс, використавши «Пуск – Выполнить» (набравши, приміром, «\\ПКВчителя\D»).

  10. Підключіть щойно відкритий ресурс як мережний диск «Х».

  1. Фронтальне опитування учнів

  1. Що таке компютерні мережі?

  2. Які види компютерних мереж ви знаєте?

  3. Як зєднуються компютери один з одним?

  4. Що таке шлюзи?

  5. Що таке міст?

  6. Для чого призначений брандмауер?

  7. Що таке модем?

  8. Яка група ПК називається робочою?

  9. За яких умов компютер можна назвати «робочою станцією»?

  10. Яка локальна мережа називається одноранговою?

  11. Що таке сервер, клієнт?

  12. Як називається зєднання сервера та клієнта?

  13. Які види локальних мереж існують за способом зєднання ПК?

VІ. Домашнє завдання

Конспект. Реферат «Компютерні мережі»







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка