Тема Життєвий і творчий шлях Дж. Б. Шоу. «Театральна революція» англійського драматурга, його «драми ідей». Шоу та «ібсенізм» Мета



Сторінка2/3
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.67 Mb.
1   2   3
Тема 3. Елайза Дулитл, її шлях від мало привабливої квіткарки-кокні до «чарівної леді». Комедія «Пігмаліон» і давньогрецький міф про Пігмаліона (сенс назви твору). Інтелектуальний характер драматургії Шоу

Мета: дослідити отримання гуманітарної освіти та формування почуття власної гідності головної героїні як шлях від мало привабливої квіткарки-кокні до «чарівної леді», як підґрунтя для «фантастичного міжкласового стрибка» (Б. Шоу);

визначити зв'язки (збіги та відмінності) комедії «Пігмаліон» з давньогрецьким міфом про Пігмаліона;

пояснити назву твору;

дати визначення поняття «інтелектуальна драма»;

розвивати навички дослідницької роботи, аналітичне і творче мислення;

виховувати повагу до людської особистості, толерантне ставлення до чужої думки.



Обладнання: опорні схеми та таблиця, ілюстрації-афіші до екранізацій твору, опорно-смисловий конспект.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Епіграф: Щодо міфологічних співвіднесень, то вони підносять твір на інший рівень, активно виявляють і формують його глибинний зміст.

Д. Наливайко про комедію «Пігмаліон»



І. Актуалізація опорних знань.

1. «Кому належать слова?» (експрес-перевірка знання тексту твору).

- «Щасливий той, хто заробляє на життя своїм хобі! Вимову ірландця або йоркширця розпізнає кожен. Я ж визначаю, звідки людина, із точністю до кількох кілометрів, а якщо це лондонець, то назву й вулицю».



(Хігінс.)

  • «Я тішився, що вмію чітко вимовити двадцять чотири голосні. Але ваші сто тридцять мене приголомшили. Здебільшого навіть не відчуваю різниці».

(Пікерінг.)

  • «Гадаю, краще мені поговорити з дівчиною сам на сам. Не знаю, чи зможу я взяти на себе відповідальність за неї...».

(Місіс Пірс.)

  • «Хто я такий, скажіть ви мені?! Бідний, недостойний чоловік, от хто! А подумайте тіки, шо це значить! Це значить, шо буржуазна мораль проти нашого брата!».

(Дулитл.)

  • «Це справа звички. В цьому немає нічого ані поганого, ані доброго. Здебільшого на такі слівця ніхто не звертає уваги, а тим часом їхня незвичність додає буденним фразам певного шику».

(Клара.)

  • «Ви немов двійко дітей, які бавляться живою лялькою».

(Місіс Хігінс.)

  • «Розумієте, різниця між леді і квіткаркою полягає не в умінні зі смаком вдягатися чи правильно говорити - цього можна навчитися - і не в тому, як вона поводиться, а в тому, як поводяться з нею інші».

(Елайза.)

2. Бесіда.

  • У чому полягає суть концепції персонажів, створеної Дж. Б. Шоу?

  • Чи можна персонажів комедії «Пігмаліон» розділити на головних і другорядних? Як це пов'язано з естетикою «нової драми»?

  1. Асоціативна вправа.

Створіть асоціативні портрети героїв комедії «Пігмаліон»: Елайзи, Хігінса, Пікерінга, Дулитла, місіс Хігінс, місіс Пірс.

II. Оголошення теми, навчальних завдань.

III. Формування нових знань, умінь, навичок.

Елайза Дулитл, її шлях від малопривабливої квіткарки-кокні до «чарівної леді». Образ Елайзи у системі образів твору.



Евристична бесіда.

  • Яким є ваше перше враження від героїні? Що ви можете розповісти про її життя до появи в домі Хігінса? Які риси характеру властиві героїні до початку «експерименту»?

  • З якою метою вона приходить до Хігінса?

  • Яка функція мовної характеристики героїні?

  • Як ставиться до Елайзи місіс Пірс? Яку роль відіграє цей образ у творі?

  • Яка подія, на ваш погляд, стала початком духовного переродження Елайзи? Чи помітна динаміка в розвитку образу героїні? Чим зумовлені, в першу чергу, успіхи Елайзи?

  • Як Хігінс та Пікерінг оцінюють успіхи Елайзи у «мовному експерименті»? Наведіть підтвердженняя своєї думки з тексту.

  • Дослідіть звертання до Елайзи персонажів твору (місіс Пірс, Пікерінга, Фредді, місіс Хігінс та ін.). як ці звертання характеризують ставлення оточуючих до героїні та відображають зміни, які відбуваються з Елайзою?

  • Чи згодні ви з тезою літературознавця К. Шахової, що пробудження в Елайзі «живої, емоційної, мислячої, бунтівної людини» закладено в «характері дівчини від природи»?

- Як можна сформулювати програму освіти Елайзи, спираючись на монологи та репліки Хігінса?

- Вибудуйте ланцюжок ключових цитат, які засвідчили б шлях, що його пройшла Елайза від бідної квіткарки до вишуканої леді. Які етапи розвитку (зовнішні і внутрішні) героїні можна виділити?

- Як характеризують Елайзу її монологи? Які риси характеру Елайзи відкриваються Хігінсу під час нічної розмови після блискучого тріумфу героїні?

- Про що свідчить «бунт» героїні під час цієї розмови? У теоретичних дослідженнях зустрічається думка, що п’ята дія твору є зайвою, бо вона нічого не додає до характеру Елайзи, формування і становлення якого вже відбулося. Чи згодні ви з таким твердженням? Аргументуйте свої судження прикладами із тексту.

- Прокоментуйте слова Шоу про героїв комедії: «Усе-таки Галатеї не зовсім подобається Пігмаліон: занадто вже богоподібну роль він грає в її житті, а це не дуже то й приємно». Чи згодні ви з твердженням автора?

- Прокоментуйте сцену, коли Елайза, порпаючись у бруді каміну, шукає перстень, який кинув туди Хігінс (д. IV). Про що свідчить цей вчинок Елайзи?

- Дослідіть, яким є авторське ставлення до героїні твору та якими художніми засобами досягається. Чи змінюється авторське ставлення до Елайзи протягом розвитку дії комедії?

- Які події па шляху героїні від квіткарки-кокні до вишуканої леді можна вважати ключовими? Чи можна вважати «перетворення» Елайзи свідченням реальності «фантастичного міжкласового стрибка» (Б. Шоу)?

Узагальненні результатів роботи у графічному організаторі «Кола Вена»: «Шлях Елайзи Дулитл: від квіткарки до леді»:
Висновок. «Пігмаліон» Дж. Б. Шоу представляє собою картину становлення людини, динаміку розвитку її свідомості. Перед нами п'єса «про диво народження людської особистості - народження, яке завжди пов’язане із запереченням загальноприйнятих уявлень та ідеалів...». Видатний драматург показує три стадії розвитку свідомості Елайзи-Галатеї: безграмотна квіткарка,.. «майже леді»,.. справжня леді, що може вести гостру дискусію. Елайза змінюється протягом усієї п'єси. Проте основа особистості, темперамент тзберігаються. Елайза Дулитл стає сильною мовною особистістю, однак вона також отримує нові обов'язки; тягар відповідальності за себе та оточуючих її людей… лягає на плечі молодої дівчини» (за П. Шопіним).

Дослідницька робота учнів у творчих динамічних групах.

Група 1. Завдання. Дослідити образ Хігінса, використовуючи ключові цитати та результати дослідження скласти інформаційне гроно образу.

- Яким ми побачили Хігінса у І дії? Як мова героя розкриває риси його характеру?



  • Чому Хігінс погодився на парі? Що ним керувало: азарт, бажання довести свої професійні і педагогічні якості, цікавість науковця? Що він вважає «привабливою авантюрою»?

  • Яким чином, на думку Хігінса, взаємопов'язані між собою мова людини та її соціальне становище? Чи згодні ви з цією думкою?

  • Як характер Хігінса розкривається у стосунках з людьми, що його оточують - Елайзою, Пікерінгом, матір'ю, місіс Пірс?

  • Чи можна вважати Хігінса незалежним від суспільної думки? Аргументуйте свою відповідь прикладами із тексту.

  • Хігінс стверджує, що «душа - це важче за все». Чи дійсно він переймається духовним розвитком та станом Елайзи?

  • Поміркуйте, чим пояснити грубість і байдужість Хігінса у ставленні до Елайзи.

  • Чому, на вашу думку, Хігінс не може примиритися з тим, що Елайза залишила його дім?

  • Чи змінив «експеримент» над Елайзою самого науковця - Хігінса?

  • Чи відчуває Хігінс моральну відповідальність за подальшу долю Елайзи?

  • Поміркуйте, чому автор зазначає в останній ремарці, що Хігінс «задоволений собою». Чим, на вашу думку, викликане це почуття задоволення Хігінса?

Група 2. Завдання. Дослідити образ Пікерінга. Використовуючи ключові цитати та результати дослідження, скласти інформаційне гроно образу.

  • Чому Пікерінг погоджується на парі-«експеримент» з Хігінсом?

  • Яку роль відіграв Пікерінг у «перетворенні» героїні?

  • Чим відрізняється ставлення до Елайзи Пікерінга і Хігінса?

Група 3. Завдання. Дослідити образ Альфреда Дулитла. Використовуючи ключові цитати та результати дослідження, скласти інформаційне гроно образу.

  • У чому полягає «життєва філософія» сміттяра Дулитла?

  • Порівняйте монологи Дулитла у II та IV діях. Які особистісні риси героя вони відкривають та як співвідносяться з ключовим конфліктом твору?

  • Чи можна стверджувати, що образ Дулитла презентує ще один варіант «перетворення» у п'єсі?

  • Чи можна, на ваш погляд, вважати сміттяра Дулитла самодостатньою особистістю?

  • До якої групи персонажів (за класифікацією Б. Шоу) ви віднесли б Дулитла?

  • У літературознавчих розвідках зустрічається визначення образу Альфреда Дулитла як «Пігмаліона № 1»: «саме така людина формувала внутрішній світ Елайзи», Дулитл створив її «саме такою, якою її зустрів Хігінс», «він автор досконалості, яка пізніше буде шанобливо наречена «міс Дулитл»» (за В. Гладишевим). Доведіть або спростуйте це твердження, аргументуючи свою думку прикладами із тексту.

Група 4. Завдання. Дослідити функцію художньої деталі у просторі комедії.

- Які види художніх деталей присутні у художньому просторі твору? Як вони пов'язані з ідейно-художнім спрямуванням п'єси? (Види деталей: предметні - люстерко, порожня пташина клітка у кімнатці квіткарки, таксі, три страусові пір'їни на капелюшку квіткарки, надкушене яблуко тощо; звукові — відчайдушні звуки таксі, гуркіт грому на початку І дії і т.д.; кольорові - мишачий колір волосся дівчини-кокні, коричневий колір одягу, капелюшок з почорнілої соломки у І дії, капелюшок з страусовими перами жовтогарячого, блакитного та червоного кольору на початку II дії тощо).



Індивідуальне повідомлення про зміст післямови (т.з. «шостої дії») у комедії та реакцію на неї читачів (перевірка домашнього завдання).

Дослідження сенсу назви твору. Збіги та відмінності міфу і комедії.

- Коротко розкажіть, які події лежать в основі сюжету античного міфу «Пігмаліон» (перевірка домашнього завдання).



Презентація «Відтворення античного міфу про Пігмаліона у живописі» мультимедійному або паперовому варіанті).

Перегляд відеоколажу.

Слово вчителя. Міф про Пігмаліона використовується в контексті різних культур і епох. Цей міф існував у Стародавній Греції і був запозичений давньоримськими митцями. Публій Овідій Назон у X книзі «Метаморфоз» розповідає історію царя Кіпру, скульптура Пігмаліона, що вирізьбив прекрасну статую дівчини із слонової кістки і закохався в неї. Ремінісценції та алюзії у світовій літературі міфу про Пігмаліона: Марстон, поема «Перетворення статуї Пігмаліона» (XII ст.); Ж. Ж. Руссо, лірична п'єса «Пігмаліон», у якій автор дотримується сюжету, використаного Овідієм; відмінність з першоджерелом - у фіналі, коли Галатея, що ожила, торкається себе рукою: «Я». Так зображено утвердження важливості свідомості людини (XVIІІ ст.); В. Швенк Гілберт, комедія «Пігмаліон і Галатея» (XIX ст.) та ін.

Словникова робота.

Ремінісценція - елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва, неявна цитата.

Алюзія - використання в мові широко вживаного вислову, що натякає на який-небудь загальновідомий історичний, міфологічний, літературний або побутовий факт.

Бесіда.

- Поміркуйте, чим можна пояснити активне звернення митців різних епох саме до античного міфу про Пігмаліона?

- Чи є в тексті п'єси Б. Шоу пряме звертання до античного міфу? Як пов'язана п'єса з античним міфом? (Міфологічний мотив існує на рівні підтексту.)


  • Прокоментуйте тезу літературознавця Д. Наливайка: «Взята поза міфологічною паралеллю, «запрограмованою» заголовком, п'єса легко перетворюється на анекдотичну історію, що сталася із знаменитим ученим-лінгвістом та дівчиною-квіткаркою». Доведіть або спростуйте це твердження.

  • У чому полягає зв'язок між образом Елайзи і міфологічною постаттю Галатеї?

- Поміркуйте, чому драматург не назвав свою п'єсу «Галатея», адже образ Елайзи-Галатеї є ключовим у комедії.

- Мотив перетворення (метаморфози) є одним із найпоширеніших у світовій літературі. Аргументуйте це твердження прикладами. (Античні міфи про Нарциса, Адоніса, Дафну та ін., народні казки («Царівна-жаба», «Семеро братів» та ін.), літературні казки (Г. К. Андерсен «Гидке каченя», «Дикі лебеді», — Ш.Перро «Попелюшка», С. Аксаков «Червоненька квіточка», Е. Т. А. Гофман «Крихітка Цахес» тощо).



  • Порівняйте, яке місце у художній тканині античного міфу та комедії Б.Шоу займає мотив перетворення. У чому полягає художня своєрідність втілення цього мотиву в комедії «Пігмаліон»?

  • Чи збігаються, на вашу думку, кульмінації у міфі та п'єсі Б.Шоу?

  • Використовуючи зміст античного міфу, створіть асоціативний ланцюжок до слова «Пігмаліон».

  • Скільки, на вашу думку, «Пігмаліонів» у просторі комедії Б. Шоу? Аргументуйте свою відповідь прикладами із тексту.

  • Дослідіть спільні й відмінні риси міфологічного образу Пігмаліона та образу Хігінса-Пігмаліона. Якими мотивами керуються митці (міфологічний Пігмаліон та Хігінс), розпочинаючи роботу над створенням власного «витвору мистецтва»?

  • У переносному значенні ім'я «Пігмаліон» трактується як «людина, закохана у своє творіння». Чи відповідає таке значення імені ставленню Хігінса до Елайзи?

  • Поміркуйте над твердженням літературознавця П. Шопіна: «У п'єсі Пігмаліон начебто відходить на другий план. Пігмаліон - це вже не окремий герой, а тема художнього твору. Пігмаліон як творець людини є узагальнюючим образом суспільства. Саме суспільство стає справжнім Пігмаліоном для кожного з нас». Аргументуйте свої судження прикладами.

Робота з узагальнювальною таблицею.

Зразок заповнення:

Античний міф «Пігмаліон»

П'єса Б. Шоу «Пігмаліон»

1.За велінням богів скульптор-цар Пігмаліон створює статую прекрасної дівчини

1. Випадкова зустріч на Ковент Гарден Хігінса з квіткаркою-кокні, що супроводжується словесною сутичкою героїв

2.Здійснення бажання Пігмаліона (перетворення скульптури на живу жінку) залежить від волі Афродіти

2.Перетворення «обшарпанки на герцогиню» відбувається завдяки людським діям

3.Пігмаліон - єдиний образ людини-творця у творі

3.На роль «творців» Елайзи-Галатеї претендують Хігінс, Пікерінг, сміттяр Дулитл та ін. Елайзу також можна вважати «Пігмаліоном» по відношенню до самої себе (її бажання, сила волі, здібності активно сприяли перетворенню героїні), до Хігінса

4.Галатея - «пасивний» персонаж у творі

4.Елайза-Галатея здатна на рішучі вчинки, прийняття важливих рішень, внутрішній динамічний саморозвиток

5. Відсутня інформація про характер Галатеї, її ставлення до Пігмаліона. Статичність опису зовнішності героїні

5.Чітко визначені особистісні риси героїні, що виявляються протягом розвитку дії, зображено процес її внутрішньої еволюції. Зміни у зовнішності: від «обшарпанки» до вишуканої елегантної леді

6.Завершення історії щасливим шлюбом героїв

6.Відкритий фінал (багатоваріантність) історії героїв

7.Ключова проблема: утвердження залежності долі і щастя людини від волі (прихильності) богів

7. Багатогранність проблематики твору (соціальна, філологічна, особистісного саморозвитку, ролі мистецтва і просвіти для формування особистості тощо)


Слово вчителя. У п'єсі Б. Шоу «Пігмаліон» знайшли втілення елементи параболи, притчевості, побудованої на співвідношенні з добре відомим міфом.

Літературознавча довідка. «Використання притчі, міфу, легенди як загальнолюдського морального досвіду, який переосмислюється і переноситься на інший образ, ситуацію - основна умова параболи… Так, сюжет п'єси Б. Шоу «Пігмаліон» відштовхується від стародавнього міфу про скульптора Пігмаліона... Автор п'єси створює ситуацію, яка зовсім неідентична міфу: професор філології береться за виховання і навчання вуличної квіткарки, намагається зробити з неї за короткий термін світську даму, що йому і вдається; але за рахунок того, що дія повертається до свого початку, коли автор замислив створити шедевр, а перед ним не шматок мармуру, а жива людина, особистість, створюється ефект параболи. Це дає можливість неоднозначного ставлення як до самого експерименту, так і до неї, а саме «статуї», автора. Створюється проблематична ситуація: «Хто кого створює, виховує?.. Чи можна виховати людину високої культури, піддаючи її повсякчас приниженню?» (за Г. Осторовською-Кохан).

Семантичний аналіз імен персонажів твору.

Літературознавча довідка. Прізвище головної героїні в тексті оригіналу пишеться як «Doolittle». Це слово складається з двох загальновживаних в англійській мові слів: «do» - «робити» (основне значення) і «little» - «маленький». Тобто прізвище Елайзи можна прочитати приблизно в такому значенні: «робити мало», або «мало зроблено», або таке, що «потребує доробки». Якщо врахувати все те, що станеться з героїнею під час розвитку подальших подій у творі, то можна припустити, що Шоу вказував на те, що Елайза є людиною, яка потребує позитивного впливу з метою удосконалення. Крім того, англійське дієслово «do» вживається у значенні «відповідати», «годитися». Тоді прізвище героїні сприймається як «відповідає мало», «годиться мало», що, можливо, слід було б розцінити як вказівку на невідповідність особистості (або особистісних потенцій) героїні тій ролі, яка відведена їй на початку дії п'єси - простої квіткарки (за В. Гладишевим, С.Шошурою).

Словникова робота.

Інтелектуальна драма - жанровий різновид драми, у якій увага сконцентрована не стільки на зображенні подій, скільки на світоглядних суперечках, які точаться між героями, і яка апелює насамперед не до почуттів, а до інтелекту глядача, досліджує духовні, філософські проблеми свого часу. Драма провокує глядача до перегляду своїх світоглядних позицій, спонукає до аналізу проблем, збуджує прагнення активної дії.

- Дослідіть, які риси інтелектуальної драми наявні у п'єсі «Пігмаліон».



Презентація індивідуального повідомлення про сценічну та екранну долю комедії «Пігмаліон».

Методичний коментар: підсумовуючи результати учнівського дослідження, варто звернути увагу на те, що до найпершої екранізації твору (реж. Е. Аскіта, 1938) мав відношення і сам автор: він писав сценарій і отримав за нього Оскарівську відзнаку; цей фільм цілком співпадає з п'єсою Б. Шоу у найважливіших характеристиках. Мультимедійні додатки даних методичних матеріалів пропонують фрагменти саме екранізації.

Презентація творчих робіт (есе-рецензії на мюзикл «Моя чарівна леді»).

Методичний коментар: аналізуючи зв'язок переглянутого мюзиклу з комедією Шоу, варто звернути увагу на наступне: автори мюзиклу практично повністю відступають від соціальної спрямованості першоджерела, яка для Шоу мала одне із ключових значень; уведені сцени, які відсутні в тексті твору (наприклад, сцена кінних перегонів, сміттяр Дулитл на ринку тощо); суттєво постраждала і образна система п’єси - наприклад, відсутній образ Клари Ейнсворд-Гілл. Можна запропонувати учням питання для обговорення: «У чому полягає функція цього персонажу? Як відсутність образу Клари у мюзиклі вплинула на концепцію твору?» (У тексті п'єси є показовим зневажливе ставлення Клари до вуличної квіткарки на початку твору і захоплення Елайзою на гостині у місіс Хіггінс. Це значить, що зміни (хоча б зовнішні) в Елайзі відбулися; окрім того, ця сцена «є свідченням того, що прірва між «верхами» і «низами» не така вже й глибока (Ю. Ковбасенко). Фінал мюзиклу емоційно налаштовує глядачів на мелодраматичне завершення стосунків Елайзи і Хігінса. Необхідно акцентувати увагу учнів на тому, що мюзикл представляє інший вид мистецтва.)

IV. Узагальнення та систематизація.

1. Бесіда.

  • Як виявилося новаторство Б. Шоу у створенні системи образів комедії? (Шоу створює нову концепцію персонажів творів; другорядні, на перший погляд, персонажі мають пряме відношення до розвитку центрального конфлікту (наприклад, місіс Пірс тощо.)

  • Французький письменник А. Франс стверджував: «Шляхетність манер виховується на прикладах». До кого із героїв комедії можна віднести ці слова?

- Яким, на вашу думку, є головний результат «філологічного експерименту» Хігінса?

- Поміркуйте, чому Б. Шоу називають «Мольєром XX століття». Чи згодні ви з таким образним визначенням особистості митця?



2. Складання «діаманти» до образу Елайзи.

Методичний коментар: діаманта - це віршована форма із семи рядків, перший і останній з яких - поняття з протилежними значеннями. Вірш складається за алгоритмом: 1 рядок - тема (іменник); 2 - значення (два прикметники); З - дія (троє дієслів або дієприкметників); 4 - асоціація (чотири іменники); 5 - дія (троє дієслів або дієприкметників); 6 - означення (два прикметники); 7 - тема (іменник).

3. Узагальнення результатів дослідницької роботи в опорному конспекті «Інтелектуальний характер драматургії Б. Шоу» (слайд 6).

Тези:

  • тонкий аналітизм;

  • конфлікт як зіткнення ідей;

  • рушійна сила сюжету - внутрішній рух ідей;

  • майстерне використання форми дискусії;

  • дидактичність (моральна, соціальна, філософська, політична тощо) твору;

  • майстерно виписані діалоги, що спонукають замислитися, провокують до суперечок;

  • новаторство побудови системи образів;

  • влучні мовні характеристики персонажів;

  • багаторівнева парадоксальність тексту;

  • «відкритий» фінал;

  • ключова мета - спрямованість на активізацію мислення читачів (глядачів);

  • «синтетичність» жанру («проблема жанру»);

  • багатозначність художніх деталей;

  • елементи параболи, притчевості.

«Коло думок». Чи можна вважати п'єси Б. Шоу «посланнями до людства»?

V. Оцінювання роботи учнів.

VI. Домашнє завдання.

Для всіх учнів.

Написати коротке літературознавче есе «Творець інтелектуального театру XX століття» (Новаторство Шоу-драматурга) або невеликий нарис на тему «Бернард Шоу: мудрий мислитель чи іронічний Мефістофель XX століття?».

Повторити вивчений матеріал розділу «Вступ. Із драматургії кінця XIX - XX ст.», підготуватися до контрольної роботи.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка