Тема. Ф. М. Достоєвський. Еволюція образу Раскольникова та розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини» у романі «Злочин і кара»



Скачати 288.89 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір288.89 Kb.
УРОК № 1

Тема. Ф.М.Достоєвський. Еволюція образу Раскольникова та розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини» у романі «Злочин і кара».

Мета: допомогти учням простежити розвиток образу Раскольникова, визначити авторське та своє особисте ставлення до нього та його ідей; дати відповіді на такі питання:



  • Що призвело Раскольникова до злочина?

  • Чи міг би злочин не відбутися?

  • Який же логічний висновок з теорії Раскольникова?

  • Що не врахував Раскольников у своїй теорії «надлюдини»?

  • Чи дійсно в Біблії нам відкривається Істина? Чи вона в чомусь іншому?

Оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму, презентація.

Тип уроку: комбінований.



«Чи зможу я переступити, чи не зможу?..

Створіння я тремтяче чи право маю?»

Раскольников з роману

Ф.Достоєвського

«Злочин І кара»



І етап. Вітагенна інформація

Визначення жанрових особливостей роману за допомогою інтерактивного прийому «Хмарка»

У творі є ознаки психологічного твору – автор досліджує таємниці психології героїв; ознаки соціального твору – у ньому показано, як зароджується та розвивається капіталізм у Росії 60-х років ХІХ століття, як живуть у цих умовах соціальні низки.

Що ж означає соціально-психологічний роман?

Соціум – суспільство; психологія – душа, тобто місце душі людини в суспільстві.


ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН

СОЦІАЛЬНИЙ РОМАН



Жанр роману Ф.Достоєвського «Злочин і кара»



стилістично

етично

юридично
Що ж говорить нам назва роману «Злочин і кара»? Як ці слова пов’язані між собою?


граматично


Злочин невід’ємно пов’язаний з покаранням

Вже перше слово "злочин" - символ. Кожен герой "переступає межу", рису, проведену ним самим або іншими.

Отже, головний герой роману Родіон Раскольников. Простежимо еволюцію образу Родіона Раскольникова :


Добра, розумна людина



Теорія «сильної особистості»



Задум злочину



Здійснення подвійного вбивства



Муки сумління, рішення під впливом Соні зізнатися



Зізнання, каторга



Роздуми та каяття, прихід до Біблії



«звичайних»
ІІ етап. Постановка проблеми


«незвичайних»
Людство поділяється на два нерівних «Розряди – на людей і

. «Наполеонівський міф» стає частиною теорії Раскольникова, а ім’я Наполеон – символом влади, «сильної особистості». Влада потрібна героєві, щоб звільнити світ від зла, насильства, врятувати Сонечку, матір, сестру, сиріт Мармеладових і тисячі їм подібних. Ідучи на злочин Раскольников хоче5 ще й з’ясувати, до якого роз ряду належить він сам. Зверніть увагу, будь ласка, ще раз на епіграф.

Подальша історія цього героя показала згубність і для особистості, і для суспільства агресивного індивідуалізму. Давайте простежимо за героєм і дамо собі відповідь на питання: «Чи дійсно наш герой «створіння тремтяче»? Чи, все ж таки, має право..?

ІІІ Етап. Дидактична інформація.




 







Десять заповідей Закону Божого




 

 

1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе іншихбогів, крім Мене.

2. Не робисобі кумира і всякоїподоби з того, що на небівгорі, або на землі внизу, і що у водіпід землею: не поклоняйся їм і не служи їм.

3. Не згадуйімені Господа Бога твогодаремно.

4. Пам'ятай день суботній, щобсвятитийого: шістьднівпрацюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий — субота — для Господа Бога твого.

5. Шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде, і довгожитимеш на землі.

6. Не вбивай.

7. Не чини перелюбу.

8. Не кради.

9. Не свідчи неправдиво протиближньоготвого.

10. Не жадай дому ближньоготвого, не жадайжониближньоготвого, ані раба його, анірабинійого, ані вола його, ані осла його, анівсякоїхудобийого, анівсього, що у ближньоготвого.

Зверніть увагу, будь ласка, на екран. Ви бачите 10 заповідей Закону Божого. Давайте з’ясуємо, чи дотримувався наш герой цих заповідей?

Спробуємо з’ясувати стан душі героя після злочину:


  • Страх покарання;

  • Состраждання до старої;

  • Розкаяння за скоєне;

  • Душевне занепокоєння;

  • Радість…

ІV етап. Конструювальна інформація

Робота над текстом (застосовуючи презентацію).

Тема є дуже популярна в мистецтві різних жанрів (ілюстрації до твору).

V етап. Синтез дидактичної та конструювальної інформації

Творче завдання



  1. Змалюйте свій фінал твору за таких умов:

  • Якби Раскольников не зізнався;

  • Коли б Лизавета не повернулася додому;

  • Якби будівельники своєю присутністю перешкодили здійснити злочин;

  • Коли б у квартирі хазяйки Раскольникова не було б сокири;

  • Якщо б наречена Раскольникова відволікла його від злочинних намірів.



  1. Міні-диспут «Що повʹязує твір Ф.Достоєвського «Злочин і кара» із сучасністю?»

VІ етап. Формування ціннісного сприйняття дійсності через власну оцінку

Колись мудрець давніх часів, байкар Езоп сказав: «Погано стане всім людям, коли кожен вимагатиме свого». Герой роману Достоєвського «Злочин і кара» Раскольников вирішив «урятувати світ», створивши теорію «сильної особистості», якій дозволено те, що заборонено решті людей, і випробував її на собі. Давайте напишемо резюме до уроку про можливості людини: «Чи має право «надлюдина» розпоряджатися життям інших, судити винних і невинних?»



«У романі Ф.Достоєвського «Злочин і кара» розвінчується теорія «сильної людини», «надлюдини», яка мала б право чинити злочини»; «Показується, що бідність, соціальна несправедливість сприяють злочинам»; «Утверджується неможливість «злочинів по совісті», адже злодійство навіть заради благородної мети залишається злом»; «Один злочин може потягти за собою інші; людина не має права позбавляти життя іншу, не має права вирішувати, хто приносить користь, хто потрібен, а хто – ні»; «Вихід зі складних ситуацій – у дотриманні Божих заповідей, любові до оточуючих».

- Що призвело Раскольникова до злочина?(Убозтво, несправедливість, приниженість, безвихідь).

- Чи міг би злочин не відбутися?(Міг би, але одержима ідеєю людина все одно прагне її втілити).

- Який же логічний висновок з теорії Раскольникова? (Заради щастя всього людства люди знищать один одного. Земля стане безлюдною пустелею).

- Що не врахував Раскольников у своїй теорії «надлюдини»?(Насильство над власною душею, муки сумління: «Хіба я стару вбив? Я себе вбив?».

- Чи дійсно в Біблії нам відкривається Істина? Чи вона в чомусь іншому? (Це ще одна загадка життя, таємниця буття – в усякому разі, мабуть, варто прагнути до її розуміння. Можливо, в цьому і є сенс нашого існування).

УРОК № 2

Тема. Ф.М.ДостоєвськийРоман «Злочин і кара». Світ. Люди.Життя.

Мета:зʹясувати основні положення соціально-психологічного роману Достоєвського «Злочин і кара»; дати поширене тлумачення філософських понять «світ», «світогляд», «єдність об'єктивного і субʹєктивного в житті людини»; формувати в учнів навички аналітичного мислення, виховувати в кращих гуманістичних традиціях.

Оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму, презентація.

Тип уроку: комбінований.

«ЖИТТЯ ЯК ДЗЕРКАЛО ЛІТЕРАТУРИ»

І етап. Вітагенна інформація

1. В яких роках Достоєвськийпишесвоїпершілітературні твори? (40-х р. ХІХ ст.)


      2. На кому автор зосереджуєувагу(на міськійРосії)
      3. Якою є особистістьДостоєвського за концепцієюлюдини? (роздвоєною).


  Друга ідеяРаскольниковапов'язана з правом на насилля, на владу на людей. Люди поділяються на звичайних і незвичайних.

    Перша ідея - "кров по совісті", яка розвивається на образах старої-відсотниці і Мармеладова. 
  Уромані "Злочин і кара" письменникрозвиваєфілософські, моральні і психологічніідеї.



Відкриваєнайстрашнішу  ідею "ідею Наполеона", ідеювладизаради влади, ідею, щоподіляєлюдство на двінерівнічастини: більшість - "тварь дрожащая" і меншість - "властелины, призванные от рождения управлять большинством, и имеющие право, которые Наполеон переступает через закон и нарушает божетсвенный миропорядок". 


ІІ етап. Постановка проблеми

Одна з найнезбагненніших таємниць людства: що таке світ? Філософи, прагнучи зрозуміти світ, водночас намагаються з'ясувати, чи можливе його розуміння взагалі і як саме воно можливе. Чи спроможні ми здобувати істинні, обʹєктивні знання чи наше сприйняття світу є поглядом крізь викривлене скло потреб і пристрастей? Омар Хайям Сказав:
Я світпорівнявби з шаховоюдошкою- 
то день, то ніч, а пішаки ми з тобою. 
Посувають тихенько і побили 
і в темний ящик сунуть на спокій! 

Світ, де живе людина, являє собою сплав суб'єктивного і обʹєктивного, і ця складна діалектика життя кожного разу розглядається філософією на новому рівні, у новій історичній обстановці. Спробуймо з'ясувати, що таке світ, за романом «Злочин і кара».

ІІІ Етап. Дидактична інформація.

«Світ – люди – життя»

Життя людей проходить у світі. Людина змінює, організовує своє життя, тим самим змінюючи й світ. І від того, якими є люди, залежить, яким є світ. Кожен є частинкою світу і відображає ті чи інші його сторони.

Зверніть увагу, будь ласка, на екран. Спробуємо дати відповіді на проблемні питання:


  1. Люди, поєднані часом і місцем проживання, сприймають світ однаково? Доведіть свою думку, виходячи з власних вражень від героїв твору.

  2. Який вплив на життя однієї людини справляють інші?

  3. А яке має бути життя?

  4. Спробуємо з’ясувати як пройти проміжок між минулим та майбутнім? Сьогодні можна виділити кілька основних рис світогляду Нового часу:

  • Розмите поняття одвічних людських цінностей, що складали основу життя й діяльності людей. Звідси – замкнутість у субʹєктивному, орієнтування лише на себе. Людська діяльність не зорієнтована на найвище благо, істину і красу.

  • Людське життя з його суто практичними потребами і свідомістю стало сприйматися як єдино можливе, незаперечне і справжнє буття.

  • Послаблення ідеї існування об'єктивного буття, абсолюту, Бога супроводжується переоцінкою часу: ніхто вже не думає про вічність.

  • Повіривши у силу розуму, люди повірили у свою здатність змінювати світ, спираючись на відкриті розумом закони світобудови. Формується переконання в дійовісті природи людини, в її призначенні перетворювати світ.

  • Нігілізм як своєрідний вектор руху європейської історії призвів до переважання матеріальних інтересів в житті окремих людей і цілих спільнот.

ІV етап. Конструювальна інформація

Аналіз образу Петербурга в романі «Злочин і кара» (застосовуючи презентацію).



  1. Географічні відомості



  1. Аналіз образу….


V етап. Синтез дидактичної та конструювальної інформації

Творче завдання


Люблю тебя, Петра творенье...

О. Пушкін

Для всіх нас природні і звичайні поняття Петербург Пушкіна, Петербург Гоголя, Достоєвського, Блока, Ахматової... Петербургом просочена література: він такий неповторно красивий, такий значний, що просто не міг не ввійти у творчість художників, письменників, поетів. Петербург не тільки одухотворений, він живий. У кожного з нас він свій, неповторний і єдиний. Міста — як люди. До Петербурга так і ставляться — як до живої істоти. Хтось любить його і вважає прекрасним, для когось він чужий і бездушний... Для Достоєвського Петербург — «найзловмисніше і відворотне місто в світі». Вустами героїв Достоєвський передає своє ставлення до нього: «...справжнє нещастя живе в Петербурзі», «...це місто напівбожевільних... Рідко де знайдеться стільки похмурих, різких і дивних впливів на душу людини, як у Петербурзі...» І все-таки Достоєвський дуже любив Петербург. Це місто його молодості, його народження як письменника, його запаморочливих успіхів, трагічних переживань і втрат. Він необхідний йому для творчості: часто Петербург ставав джерелом його натхнення. Але він, так само, як його герої, почуває себе в цьому місті неприкаяним.
Повідомлення групи дослідників про Петербург часів Ф.Достоєвського


За час життя в Петербурзі Достоєвський переїжджав з одного будинку в інший двадцять разів. Більше трьох років не жив у жодному. Усі адреси в основному — у кутових будинках. Він любив перехрестя, перспективи. Часто ці будинки знаходилися проти церкви або собору: Казанського собору, церкви Володимирської Божої Матері, Исаакієвського собору. Петербурзькі церкви і собори, напевно, подобалися Достоєвському своєю величчю, закінченістю форм, гармонією ліній.

Шістнадцятирічний Достоєвський, коли опинився в Петербурзі, уже багато про нього читав і чув. Це було місто, оспіване Пушкіним, улюбленим поетом, якого майбутній письменник знав напам'ять і чию кончину сприйняв як особисте горе. Московське дитинство, родина — усе це залишається по один бік; незнайоме місто, небажане навчання, бурлацьке життя — по інший.

Якось Достоєвський помітив, що в зустрічі з містом дуже важливе перше враження. Він побачив Петербург навесні, у травні, напередодні білих ночей — найпоетичнішого для міста часу. Своє знайомство з містом він називав «мандрівкою». Білі ночі додавали містичному образові Петербурга додаткових фантастичних барв. Відчуття Петербурга як міста-примари збереглося в Достоєвського на все життя.

Достоєвський написав трохи більше тридцяти творів, і в двадцятьох з них є присутнім Петербург. Іноді як тло, але частіше як діюча особа. Найчастіше зустрічається у його описах Петербурга — передзахідний час. «Косі промені сонця, що сідає», — цей образ присутній майже в усіх романах. Чисті кольори в петербурзькій палітрі Достоєвського з'являються тільки тоді, коли місто осяяне сонцем. У похмурі дні місто похмуре, безбарвне, сумне: переважають жовто-коричневі і сіро-зелені тони.

Завершальний образ міста-міражу Достоєвський дає в «Підлітку»: «А що як розлетиться цей туман, чи не піде з ним разом і все це гниле, слизьке місто, і залишиться колишнє фінське болото, а посередині нього, мабуть, для краси, бронзовий вершник на схарапудженому, загнаному коні?»

Ставлення Достоєвського до міста буває піднесеним, сентиментальним. «Є в мене в Петербурзі кілька місць щасливих, де я чомусь бував колись щасливий, і що ж — я бережу ці місця і не заходжу в них якомога довше навмисне, щоб потім, коли буду вже зовсім один і нещасливий, зайти, посумувати і пригадати...» «...раптом повернув на міст...»; «Раскольников стояв на Миколаєвському мосту». Іноді письменник передає своє відчуття від якогось певного місця в місті: «...я пішов по Сенатській площі, тут завжди буває вітер... Сумне, важке місце...»

Майже в усіх творах Достоєвського присутній Петербург. Читаючи їх, відчуваєш, яким дорогим було письменнику це дивне, «зловмисне» місто, як тісно він був з ним зв'язаний...



У Достоєвського відносини з містом особистісні, тому він не відкриває цих місць. У письменника є місто «бідних людей», «принижених і ображених», є підпільний Петербург, є трагічний... Петербург Достоєвського змінює маски, а сам Достоєвський — квартири. Він надає перевагу двом районам — навколо Володимирської площі і поруч із Сінною. Героїв своїх він «розселяє» поблизу: життя власне і життя в романах переплетені, заплутані в його «зловмисному» місті. Його герой Раскольников живе в непридатній для житла кімнаті: у дохідних будинках здавалося абсолютно все, будь-які закутки, підвали, горища. Достоєвський, як ніхто інший, прекрасно знав, що значить жити в подібній клітці: вісім місяців він провів в одиночній камері Олексіївського равеліну Петропавловської фортеці, перебуваючи під слідством у справі петрашевців. Черевом Петербурга була Сінна площа з прилеглими до неї районами. Тут було безліч нічліжок, будинків розпусти. Сінна була місцем, де відбувалося багато епізодів роману, у тому числі і зустріч Раскольникова зі Свидригайловим, який добре знав цей район, особливо будинок Вяземського на Сінній, де була нічліжка для мешканців петербурзького дна. Єкатерининський канал — ще одне місце дії багатьох сцен роману. Раскольников вештається вздовж каналу, довго виглядаючи, де можна було б покинути взяті в лихварки речі. Тут же біля Вознесенського мосту відбудеться сцена божевілля Катерини Іванівни. Досить часто в романі Достоєвського згадуються мости: «...Дійшовши до моста, він зупинився»; «...раптом повернув на міст...»; «Раскольников стояв на Миколаєвському мосту». Іноді письменник передає своє відчуття від якогось певного місця в місті: «...я пішов по Сенатській площі, тут завжди буває вітер... Сумне, важке місце...»

Майже в усіх творах Достоєвського присутній Петербург. Читаючи їх, відчуваєш, яким дорогим було письменнику це дивне, «зловмисне» місто, як тісно він був з ним зв'язаний...




  1. Художній простір роману стає тлом, на якому зображено трагедію і злочин. І тільки в фіналі пейзаж змінюється: з’являються безкраї сибірські простори, жива і могутня, нескута набережними сибірська ріка… Це – знак добрих змін у долях героїв, про які ми вже не дізнаємось.


Чи можна змінити цю похмурість міста та життя його мешканців? Як хочуть змінити свою долю герої твору?

Чи стане від зміни життя кращим? Чи зміниться світ?



Група «Крок перший»

Група «Крок другий»


VІ етап. Формування ціннісного сприйняття дійсності через власну оцінку

Герої роману, як і всі люди, роблять свій вибір, керуючись власними бажаннями та певними міркуваннями. Раскольников, наприклад,вдається до арифметики.



  • З’ясуйте, що це арифметика, чи правильними були його розрахунки?(Герой Достоєвського доводить право «справжніх» людей на злочин в ім'я благородної мети, вважаючи, що для щастя більшості можна пожертвувати меншістю. Для Раскольникова це «проста арифметика». Він вважає, що «надлюдині» дозволено «переступити через кров» в ім'я благополуччя усього людства - такий злочин відносно і виправданий «високою» метою. Ця мета полягає в тому, щоб «загнати» неосвічене людство, тобто, по Раскольникову, людей «другого розряду», в «кришталевий палац» благополуччя, загального процвітання, створити царство справедливості на землі.Звичайно, «з цього зовсім не виходить, щоб Ньютон мав право вбивати кого надумається. чи красти щодня на базарі», - допускає Розкольників. Проте це тільки зовнішня сторона проблеми.).

  • У чому він помилявся?Яких випробувань не зміг витримати? Чому?(Раскольников думав, що для нього настане «царство розуму і світла», а настала «пітьма» смертного гріха, «вічність на аршині простору». Герой зрозумів, що він просто не здатний зробитися Наполеоном.

Таким чином, Родіон Раскольников стає жертвою власної теорії, помилкою «розрядів», на які сам же поділив усіх людей. Своїм трагічним прикладом він довів неможливість перетворення «людини другого сорту» в «пана, що має сказати нове слово» за рахунок людської жертви. Ідея дозволу «крові по совісті», вседозволеності, заперечення етичних принципів приводить або до руйнування людської особистості, як це і сталося з Раскольниковим, або породжує чудовиськ ніби Свидригайлова. )

УРОК № 3-4

Тема. Ф.М.Достоєвський. Система образів роману «Злочин і кара». Розкриття складності духовного світу людини

Мета:допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору, майстерність автора у показі складності духовного світу людини; розвивати навички аналізу художнього тексту, розкриття психології героїв, вміння порівнювати літературні явища з життєвими, висловлювати свої міркування та обґрунтовувати їх; виховувати повагу до загальнолюдських життєвих цінностей, прагнення їх дотримуватися.

Оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму, презентація.

Тип уроку:урок-дослідження

Достоєвськийтіснопов'язаний

з усімайого героями. Його кров

тече в їхніх жилах. Йогосерце

б’ється в усіхстворюваних ним

образах.

А. Луначарський



І етап. Вітагенна інформація

Роман Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» викликало до життя саме життя. Життя підказало автору роману його головних персонажів. Складним і суперечливим постає в романі духовний світ людини. Але письменник писав: «У нещасті яснішає істина». Можливо, тому він проводить своїх героїв через випробування, страждання, щоб відкрилася їм істина, а отже і нам, читачам.



Робота з епіграфом

Однією з позицій естетики Достоєвського є бажання розкрити сутність людини. «Людина є таємницею. Її потрібно розгадати…І я займаюся цією таємницею, тому що хочу бути людиною». Тож сьогодні ми зробимо спробу дістатися до глибинної суті протиріч, які розʹятрюють душі героїв, змушують їх до тих чи інших дій і вчинків.



ІІ етап. Постановка проблеми

В романі налічується близько 90 персонажів. Але серед усього їх розмаїття виділяється декілька, які мали найбільший вплив на хід думок Родіона Раскольнікова головного героя роману «Злочин і кара». Безумовно, ці герої підпорядковані одній меті – всебічного і повного розкриття саме його образу.

Умовно їх можна поділити на дві групи: це «антиподи» і «двійники» головного героя. Адже саме у спілкуванні з ними він знаходить підтвердження або спростування своєї теорії.


  • Кого ж ми віднесемо до антиподів, а кого до двійників Раскольникова?

  • Зустріч з якими героями підштовхнула його до скоєння злочину? Чий це портрет?

  • Яку тему розкрив Достоєвський на прикладі, життя цих персонажів?

ІІІ Етап. Дидактична інформація.








«АНТИПОДИ»
Заповніть схему


«ДВІЙНИКИ»


Раскольников

Раскольников

Лужин


Свидригайлов

Соня


Мармеладов

Порфирій


Петрович

Разуміхін



  • «Це був чоловік років уже за п’ятдесят, середній на зріст і кремезний, з сивиною і великою лисиною, з жовтим навіть зеленкуватим, набряклим від постійного пияцтва обличчям і припухлими повіками, з-за яких блищали маленькі, мов щілинки, але збуджені червонуваті очиці.» /Мармеладов/

Отже, перш за все зустріч з Мармеладовим та його дружиною Катериною Іванівною підштовхнула його до скоєння злочину, адже Раскольніков не був здатний і не хотів миритися з бідністю і повторювати їх долю. Після розмови з ними приходить до висновку, що єдиний вихід – це активна дія, а не слова, отже, можна скоїти злочин.

  • Які висловлювання, сказані Мармеладовим, вам особливо запам’яталися?

/Висловлювання:

«Бідність не порок, це істина. Але убозтво, добродію, убозтво – це порок. За убозтво навіть і не києм виганяють, а мітлою вимітають».

«Треба, щоб у кожної людини було місце, де її пожаліли.

«Для того й п’ю, щоб в пияцтві сьому співчуття й почуття шукаю»/

Образ Катерини Іванівни теж трагічний. Вона є втіленням безмірного людського горя. Розповідь Мармеладова – це відчайдушний крик людини про допомогу, що викреслена із життя. /Част.І, розділ ІІ/



  • Чим закінчилася історія цих героїв?\Смерть Мармеладова і Катерини Іванівни \




  • Яку тему розкрив Достоєвський на прикладі, життя цих персонажів? /Тему зневажених і скривджених/



ІV етап. Конструювальна інформація

Охарактеризуйте героїв за цитатами твору (застосовуючи презентацію).



V етап. Синтез дидактичної та конструювальної інформації

Проблемні питання



  • Хто з героїв роману Ф.Достоєвського «Злочин і кара», крім головного героя, здався вам неоднозначним, складним за характером? Чому? (Суперечливі роздуми героїв, неоднозначність їхніх суджень, ставлення до світу. Свидригайлов, Порфірій Петрович та ін..)

  • Яке значення мають «двійники» та «антиподи» в романі Ф.Достоєвського «Злочин і кара»? ("Двійники" й "антиподи" в романі відображають протиріччя характеру головного героя і в той самий час змальовують детально основні його риси, подаючи перспективи розвитку його ідеології та моралі.).

ІV етап. Конструювальна інформація

В центрі уваги письменника – страшна дійсність Росії середини XIX століття, кричущі контрасти суспільства: убогість, безправ'я, пригноблення «принижених і ображених» і розкіш, пересичення, вседозволеність «господарів життя». В цьому «страшному» світі, за Достоєвським, є одне джерело порятунку – краса і сила духу, готовність людини до безкорисливої жертви. Цей етичний ідеал втілений в образі Соні Мармеладової.

- Які асоціації викликає у вас ця героїня? (Доброта, безкорисливість, любов до близьких, віра в Бога, здатність прощати, відчуття приниження, страждання.)

- Чому Соня Мармеладова стала повією? Що ріднить її з Раскольниковим? (Вони обоє переступили себе)



VІ етап. Формування ціннісного сприйняття дійсності через власну оцінку

Міні-диспут

«Чи має рацію Достоєвський,стверджуючи: «Світ необхідно змінити, почнемо з себе… Я вважаю, що світ потрібно змінити, але перший крок у тому, щоб почати саме з себе»?»



Міні-бліц-турнір

Шляхи розвитку Раскольникова, еволюція його образу




Душевний спокій, щастя



Християнська мораль, очищення через страждання, каяття



Бунт (внутрішній)

Пошуки шляхів виходу

Спостереження за дійсністю, неприйняття її, розуміння несправедливості



дії

Теорія «сильної особистості», злочин, муки сумління



Вічні муки, відчуженість, крах


УРОК № 5

Тема. Ф.М.Достоєвський. Співвідношення «злочину» і «кари», семантика і символіка назви роману «Злочин і кара».

Мета:творче рішення пошуку ідеалу автором роману та його героями, показати значення роману як філософсько-психологіного поліфонічного твору; виховувати потребу у творенні добра, у дотриманні загальнолюдських моральних норм.

Очікувані результати: систематизувати й узагальнити вивчене, дійти до висновку, що твір Ф.Достоєвського близький сьогоденню і чим. Викликати в учнів негативне відношення до порушення моральних норм та юридичного закону (не вбий).

Оснащення: фрагменти кінофільму, презентація, картки, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований.

«Любви стыдятся, мысли гонят,

Торгуют волею своей,

Главы пред идолами клонят

И просят денег да цепей»

О.Пушкін «Цигани»

І етап. Вітагенна інформація

«Любов багато терпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не підноситься, не пишається, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, а втішається істиною, все покриває, усьому вірить, на все сподівається, все переносить. Любов ніколи не закінчується… Тепер є ці три: віра, надія, любов; але любов з низ найбільша», - так говориться у Біблії, Книзі Книг ( 1-е Послання до коринфіян 13; 4-13).



ІІ етап. Постановка проблеми

..?Ми недаремно звернулися до Святого Письма,адже людство виробило не так уже й багато істин, і здобуваються також. Ці істини укладені в моральних законах: «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Возлюби ближнього свого як самого себе…»

Якою ж є позиціяя самого автора, яку істину осягнув він і хотів донести до читачів?

ІІІ Етап. Дидактична інформація.

З’ясуємо методом «брейн-стормінг» життєві ідеали героїв, їх шляхи досягнення мети та зробимо висновки про кінцеву роль героїв у творі.






Майже всі герої роману скоїли якесь зло, переступили певну межу. Заради чого вони це зробили?

Життєві ідеали

ГЕРОЇ

ПІДСУМОК

Шляхи досягнення мети

«Треба, щоб у кожної людини було місце, де її пожаліли»

Мармеладов

Загибель, родина приречена на злидні

«Для того й пʹю, що в пияцтві сьому співчуття й почуття шукаю»

Дружба, любов. Жити у злагоді зі своєю совістю

Разуміхін

Залишився самим собою попри вплив середовища

Працювати, але не боротись

«Возлюби, перш за все, одного себе, бо все на світі на особистому інтересі основане»

Лужин

Викриття

Підступність, прагнення скористатися скрутним становищем іншого

«У розпусті є щось постійне, основане н6а природі…»

Свидригайлов

Самогубство

Насильство

Віра в Бога та в людину

Порфирій Петрович

Розкриває злочин

Психологічний тиск









Зробити багато добрих справ. Довести, що він – не «твар тремтяча»

Раскольников

Духовне відродження, надія на майбутнє

Убивство













ІV етап. Конструювальна інформація

Композиційне порівняння «злочину» та «кари».

Методом «шпаргалка» зробимо композиційне порівняння.

ЗЛОЧИН

КАРА

Розробка, обґрунтування теорії про «надлюдину», подвійне вбивство

Муки сумління; страх перед викриттям з боку поліції; страшні сни, марення; осуд з боку близьких; відчуження від людей, самотність; каторга; крах ідеї, теорії

За християнською доктриною і законами справедливості злочин повинен бути покараний.

Методом «Два – чотири – всі разом»



  • Чому після зізнання Соні герой почувається більш нещасним? (Він не очікував такої любові з боку Соні)

  • Про яку любов йдеться? (Християнську любов до ближнього)

  • Значення і символіка назви роману Ф.Достоєвського зрозумілі, досить прозорі: «Злочин і кара». Ці слова стали своєрідним крилатим висловом, афоризмом. Але вони не є однозначними: «преступление» - переступ через певну, дозволену християнську загальнолюдську межу. А от слово «наказание» (крім значення «покарання, кара») має ще й значення «наказу, побажання, остороги, перестороги». Отже, проведемо конкурс на кращу назву книги українською мовою. Назву обґрунтуйте. («Переступ і осторога», «Пересторога злочину», «Покарання душі за злочин» та ін..)

V етап. Синтез дидактичної та конструювальної інформації

Зробіть на основі запропонованої таблиці висновки.



Жанр

Назва

Країна, режисер (композитор)

Рік

Короткометражний фільм

«Раскольников»

Німеччина

1923

Художній фільм

«Петербурзька ніч»

СРСР

1943

Художній фільм

«Злочин і кара»

США

1935

Художній фільм

«Злочин і кара»

Франція

1956

Художній фільм

«Злочин і кара»

СРСР Л.Куліджанов

1969

Художній фільм

«Злочин і кара»

СРСР

1970

Художній фільм

«Двадцять шіст днів із життя Достоєвського»

СРСР

1981

Опера

«Раскольников»

Г.Зугермейстер




Опера

«Раскольников»

Е.Петрович




Вокальна симфонія

На тексти Ф.Достоєвського і Ф.Кафки

В.Соммер




Музика до вистави

«Злочин і кара»

А.Онеггер



Висновок. Тема є дуже популярною в мистецтві різних жанрів, у різних країнах.

  • Артист Георгій Тараторкін, виконавець ролі Раскольникова у фільмі «Злочин і кара», сказав:

«Ми живемо в складний час… у світі кров ллється направо та наліво. Як часто затирається її ціна!... Але неможливо, щоб затиралася! Неможливо, щоб у нашому світі будь - ким затверджувалося право на власну обраність, виключно, раскольниківське право на насилля. У сучасному прочитанні роману, мені здається «особливо важливо підкреслити, що жодна людина звільнена від законів моралі»



VІ етап. Формування ціннісного сприйняття дійсності через власну оцінку

Зверніть, будь ласка, увагу на картину Іллі Рєпіна «Іван Грозний убиває свого сина». Зображено легендарний епізод з життя Івана Грозного, коли він в припадку гніву завдав смертельний удар своєму синові царевичу Івану . Картина показує борошно каяття на обличчі Грозного і лагідність вмираючого царевича, зі сльозами на очах прощаючого знавіснілого від горя батька[1].



Я вижу старинный московский дворец

И кровь на подушках дивана.

Там сына родной убивает отец,

Иван убивает Ивана.

А.М.Городницький

Методика «Займи позицію». Зверніть увагу на кольорові гами, кров, очі батька.



  • Чи задоволений він вчиненим?

  • Що можна сказати про очі царя? (Очі царя повні горя і відчаю, страху і болю за рідну людину. Очі царя видають неусвідомлену молитву, яка відбувається в його душі.)

  • Чому батько тримає сина у своїх обіймах(Батько ніби схопив, ніби вихопив з-під ударів голову царевича, він намагається врятувати сина від невідомого зла, який посягнув на його життя.)

  • Що спільного між картиною І. Рєпіна «Іван Грозний убиває сина» та А.Н.Корсакової «Раскольников»?

  • Як ви вважаєте твір Ф.Достоєвського близький сьогоденню (якщо да, то чим)?

Твір Ф.Достоєвського близький сьогоденню тим, що життя людське священне. Бог його дав нам усім. То чи можемо ми перебирати на себе функцію Бога, виголошуючи смертний вирок навіть злочинцям? Саме це у романі «Злочин і кара» сьогодні дуже сучасне, адже проблема скасування чи встановлення смертної кари пов'язана саме з моральним законом про цінність людського життя. Отже, не можна виправдати жорстокість і вбивство нічим.

Таким чином, у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара» є багато міркувань, які будуть сучасними завжди. До книг Достоєвського звертаємося, аби зрозуміти сьогодення і знайти своє місце в ньому, керуючись вічними істинами добра.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»



  • Що запам’ятали ви із сьогоднішньої розмови на уроці?

  • З вивченої теми для мене найцікавішими були такі форми роботи, такі проблеми, як……


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка