Тема досвіду: Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії Адреса досвіду



Скачати 119.87 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір119.87 Kb.


Тема досвіду: Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії

Адреса досвіду:

м. Харків

вул. Командарма Уборевича, 18-Д

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 111 Харківської міської ради Харківської області

Автор досвіду:

Середа Олексій Борисович, учитель історії, спеціаліст

Провідна наукова ідея:

Пошук і впровадження технології критичного мислення учнів на уроках історії

Актуальність досвіду:

- створення умов для розвитку аналітичного мислення школярів;

- сприяння формуванню культури читання, що включає в себе вміння орієнтуватися в джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з погляду її важливості, "відсіювати" другорядну, критично оцінювати нові знання, робити висновки й узагальнення;

- стимулювання самостійної пошукової, творчої діяльності, запуск механізмів самоосвіти й самоорганізації.

В умовах модернізації суспільства процес навчання націлений на створення умов для самовизначення й самореалізації особистості, на досягнення конкретних результатів у вигляді сформованих умінь і навичок, узагальнених способів діяльності, соціально-значущих компетенцій, у тому числі й уміння критично мислити.

Роки незалежності України характеризуються постійними змінами, особливо у сфері освіти. Незважаючи на те, що формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів у Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено одним із завдань освітньої галузі, мусимо визнати відсутність повноцінного втілення задекларованої мети у навчальний процес. Проблемою залишається вміння учнів володіти такими мисленнєвими операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння тощо.

Під час проведення уроків мною було встановлено, що головними проблемами для учнів залишаються самостійний аналіз історичних документів (їх адекватна інтерпретація), встановлення логічних зв′язків між подіями та явищами, неспроможність більшості вирішувати аналітичні операції, оцінювати історичне джерело з позицій об′єктивності тощо.

Ще Конфуцій говорив: „ Навчання без міркування – марна праця”. Тому вищеназвані проблеми обумовили пошук мною відповідних педагогічних методик та технологій, серед яких, на мою думку, актуальною є технологія критичного мислення.

ЇЇ практичне значення полягає у необхідності змінювати практику вчительської роботи, щоби сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, інтерпретували за його змістом.

Теоретичною базою досвіду виступають наукові положення когнітивної психології щодо сутності критичного мислення (Дж. Андерсен, Д. Халперн, Дж. Брунер, С. Міллер); обґрунтування специфіки критичного мислення (Ж. Піаже, Л. Виготський); визначення та класифікація основних груп компетентностей, що формуються при застосуванні технології розвитку критичного мислення (І. Родигіної, О. Овчарук, А. Хуторського); ідеї компетентністного підходу до планування і розробки сучасного уроку на основі інтерактивних технологій (О. Пометун, О. Данилевська); характеристика методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення ( С. Терно, О. Марченко ).

Вивчаючи систему розвитку критичного мислення (А.Кроуфорда, В.Саула, С.Метью, Д.Макінстера), я виокремив у структурі уроку три фази – актуалізацію (передбачення), побудову (конструювання) знань та консолідацію.

На фазі актуалізації (виклик), (див. додаток 1), я використовую прийом «Генератор ідей», у ході якого на дошці малюю «!!!» та пропоную учням написати, що відомо їм по тій або іншій проблемі. Далі в ході уроку ці розрізнені думки будуть зв’язані в логічні ланцюги.

На фазі побудови знань (осмислення) мною використовується прийом «Логічне древо» (див. додаток 2), який дозволяє мені структурувати логічні зв′язки у ході вивчення учнями матеріалу. Якщо необхідно систематизувати або розглянути складний суспільно-політичний процес чи історичне явище, я пропоную учням скласти «Концептуальну таблицю» (див. додаток 3). По горизонталі розташовую те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі прошу учнів заповнити різні риси, властивості, по яких це порівняння відбувається.

На фазі консолідації (рефлексія) для того, щоб узагальнити основні ідеї, обмінятися думками чи виявити особисте ставлення учня до проблеми, я використовую прийом «Піраміда роздумів» (див. додаток 4). За цим прийомом учні за моїм проханням на дошці або в зошитах записують перший рядок , виражений одним словом, звичайно іменником; другий рядок учні будують із двома словами; третій – трьома; четвертий – чотирма (але відношення учня до даної теми). Потім рядки зменшують кількість слів – 3, 2, 1 (останнє слово учні пишуть на емоційно-образному рівні теми).

На мою думку, використовуючи зазначені прийоми можна суттєво підвищити рівень критичного мислення учнів, що було відзначено на їхній навчальній діяльності. За порівняльними даними ДПА з історії України й поточними оцінками, кількість учнів 11-х класів, які досягли високого рівня за критеріями оцінювання збільшилося на 3 учня, достатнього на 5.

Суттєвою результативністю стала бронзова перемога (ІІІ місце) учня 11- Б класу Фещенка Олега в 12–ій Молодіжній історико-краєзнавчій конференції «Військове минуле рідного краю» (2010).


Додаток 1

Прийом технології розвитку критичного мислення

«Генератор ідей»

Це прийом організації індивідуальної й групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні по обговорюваній темі уроку. На дошці на дошці малюю «!!!» та пропоную учням написати, що відомо їм по тій або іншій проблемі.

Обмін інформацією проводиться по наступній процедурі:

- Задається пряме запитання про те, що відомо учням по тій або іншій проблемі.

- Спочатку кожний учень згадує й записує в зошиті все, що знає по тій або іншій проблемі (строго індивідуальна робота, тривалість 1- 2 хв.).

- Потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомим знанням (групова робота). Час на обговорення не більше 3 хв. Це обговорення повинне бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати, у чому збіглися наявні подання, із приводу чого виникли розбіжності.

- Далі кожна група по колу називає якесь одну відомість або факт, при цьому, не повторюючи раніше сказаного (складається список ідей).

- Всі відомості коротко у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів), навіть якщо вони помилкові.

- Всі помилки виправляються далі, у міру освоєння нової інформації.

Додаток 2



Прийом технології розвитку критичного мислення

«Логічне древо»

Я використовую цей прийом під час обговорення проблем, пошуку рішень. Найкраще, якщо проблема розглядається з різних сторін, а рішення опирається на досить ясну фактичну базу. У процесі читання учні працюють наступним чином, «коріння» - та проблема, що розглядається в тексті. На самому стволі є основні та допоміжні гілочки. На основних учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. На допоміжних гілках розташовуються факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти.

Свій висновок по досліджуваному питанню учні можуть зробити на стволі «логічного древа».





причини



причини



причини



причини



причини

причини



проблема

Додаток 3



Прийом технології розвитку критичного мислення

«Концептуальна таблиця»

Прийом використовується коли передбачається порівняння трьох і більше аспектів або питань. Таблиця будується так: по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, по яких це порівняння відбувається






Ніксон

Форд

Картер

Роки президентства










Соціальні програми










Економіка











Зовнішня політика










Додаток 4



Прийом технології розвитку критичного мислення

«Піраміда роздумів»

За цим прийомом учні за моїм проханням на дошці або в зошитах записують перший рядок , виражений одним словом, звичайно іменником; другий рядок учні будують із двома словами; третій – трьома; четвертий – чотирма (але відношення учня до даної теми). Потім рядки зменшують кількість слів – 3, 2, 1 (останнє слово учні пишуть на емоційно-образному рівні теми, воно виступає «скарбом» - висновком заритим під «пірамідою»).

Цей прийом, на мою думку, може бути запропонований, як індивідуальне самостійне завдання та використовується на стадії рефлексії, хоча може бути дана і як нетрадиційна форма на стадії виклику.

«Піраміда роздумів» можу виступати у якості:

- інструмента для синтезування складної інформації;

- способу оцінки понятійного багажу учнів;

- засобу розвитку творчого виразу.

Приклад 1: Яка роль США в сучасному світі?



система

Однополярна



глобалізації

нарощування

темпів

ГЕГЕМОН



за

рахунок

інших

країн



егоїзм


Приклад 2: Чи здатні США виконувати роль світового лідера?


ЛІДЕР



відповідальності

Усвідомлення




відсталих

країн

підтримка




сучасності

проблем

глобальних

вирішення




СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Додаток 5



Прийоми технології розвитку критичного мислення

(з досвіду зарубіжних колег)

ИНСЕРТ – звуковий аналог умовного англійського скорочення в дослівному перекладі позначає: інтерактивна система запису для ефективного читання й міркування (автори – Воган і Эстес, 1986г; модифікація Мередит і Стил, 1997г). Прийом здійснюється в кілька етапів.

І етап: Пропонується система маркування тексту, щоб підрозділити укладену в ньому інформацію в такий спосіб:

V «галочкою» позначається те, що вже відомо учнем;

- знаком «мінус» позначається те, що суперечить їхньому поданню;

+ знаком «плюс» позначається те, що є для них цікавим і несподіваним;

? «знак питання» ставиться, якщо щось неясно, виникло бажання довідатися більше.

ІІ етап: читаючи текст, учні позначають відповідним значком на полях окремі абзаци й пропозиції.

Знайомство з текстом може здійснюватися «на слух».

ІІІ етап: Учнем пропонується систематизувати інформацію, розташувавши її у відповідності зі своїми позначками в наступну таблицю:


V

+

-

?












ІV етап: Послідовне обговорення кожної графи таблиці.

Прийом сприяє розвитку аналітичного мислення, є засобом відстеження розуміння матеріалу [3, с.34; 37; 38].

Кластери

Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними ті розумові процеси, які відбуваються при зануренні в ту або іншу тему. Кластер є відбиттям нелінійної форми мислення. Іноді такий спосіб називають «наочним мозковим штурмом».

Послідовність дій проста й логічна:

- Посередині чистого аркуша (класної дошки) написати ключове слово або пропозиція, що є «серцем» ідеї, теми.

- Навколо «накидати» слова або пропозиції, що виражають ідеї, факти, образи, що підходять для даної теми. (Модель «планети і її супутники»)

- У міру запису, що з’явилися слова з’єднуються прямими лініями із ключовим поняттям. У кожного з «супутників» у свою чергу теж з’являються «супутники», установлюються нові логічні зв’язки.

У підсумку виходить структура, що графічно відображає наші міркування, визначає інформаційне поле даній темі.

Прийом переплутаних логічних ланцюгів, що ефективно використовується як при перевірці знань, так і при вивченні нового матеріалу. Пропонується учням записані на дошці або картках 5- 6 подій (дати, події, історичні особистості й т.д.). Учням потрібно відновити порядок, пояснити його.

Прийом «Написання есе»

Зміст цього прийому можна виразити наступними словами: «Я пишу для того, щоб зрозуміти, що я думаю». Це вільний лист на задану тему, у якому цінується самостійність, прояв індивідуальності, дискусійність, оригінальність рішення проблеми, аргументації. Звичайно есе пишеться прямо в класі після обговорення проблеми й за часом займає не більше 5 хвилин.



Прийом «Лекція зі стопами»

Лекція – добре знайомий і часто використовуваний педагогічний прийом. Особливості її використання в технології критичного мислення полягає в тім, що вона читається дозовано. Після кожної значеннєвої частини обов’язково робиться зупинка. Під час «стопа» іде обговорення або проблемне питання, або колективний пошук відповіді на основне питання теми, або дається якесь завдання, що виконується в групах або індивідуально.



Прийом «Фішбоун».

У процесі читання учні працюють зі схемою «Фішбоун», що в перекладі означає «риб’ячий кістяк». В «голові» цього кістяка вони позначають ту проблему, що розглядається в тексті. На самому кістяку є верхні й нижні кісточки. На верхніх учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. Напроти верхніх кісточок розташовуються нижні, на яких учні по ходу читання виписують факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти.

Учні самостійно читають текст підручника. В «голові» записують тему уроку. У процесі читання записують причини історичного явища, події над верхніми кісточками; факти – біля нижніх кісточок. Свій висновок по досліджуваному питанню – в «хвості». Працюють індивідуально. На етапі рефлексії обмінюються думками в невеликих групах. Потім учитель організує обґрунтоване спілкування, у результаті вибудовується «єдиний» варіант схеми.

Причини

Политичні економічні соціальніі



Проблема

ВИСНОВОК


;

Критичне читання – спосіб опрацювання текстів, який передбачає застосування під час читання мисленнєвих операцій високого рівня, що дозволяють сформувати власну обґрунтовану думку щодо інформації. Узагальнена схема аналізу:

1) Хто автор тексту? Що відомо про нього (про них)?

2) Коли було написано цей текст? Яке значення має час створення тексту

3) Де відбулися події, про які йде мова в тексті? Яке значення має місце, в якому відбулися події, описані в тексті?

4) Які факти наведені в тексті? Які висновки з них можна зробити?

5) Чому було створено текст? Які причини подій, вказаних у тексті?



6) Як цей текст допомагає дізнатись більше про події, які відбувалися?


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка