Тема 35. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність І. Актуальність теми



Скачати 203.22 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір203.22 Kb.

Тема 35.  ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ПЕЧІНКИ.  
ПЕЧІНКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ


Печінка виконує в людському організмі досить складну та багатосторонню функцію, головним чином в обміні речовин. Не дарма її називають головною хімічною лабораторією нашого організму. А отже її діяльність та функції цікаво як вивчати так і досліджувати. Про це свідчить цілком особливий і унікальний кровообіг у печінці, який різко відрізняє її від усякого іншого органу.

З одного боку, печінка, утворюючи і виділяючи в кишківник жовч, особливим чином впливає на процеси травлення. З іншого боку, вона володіє здатністю перероблювати, затримувати, перерозподіляти, засвоювати, руйнувати ті чи інші речовини, які в неї потрапляють із шлунку, а також із селезінки та інших органів і тканин, та разом з тим синтезувати із цих різних речовин нові біохімічні продукти, важливі для організму. Від печінки, в певній мірі, залежить зсідання крові. В ній же моносахариди перетворюються в глікоген. У міру потреби глікоген печінки перетворюється в моносахариди, які надходять в кров. Печінка відіграє важливу роль у перетворенні молочної кислоти в цукор, в печінці відкладається жир. Скупчення жиру в цьому органі відбувається, очевидно, під впливом гормонів гіпофізу.

Проте для печінки, як і для будь-якого органу характерна немала кількість захворювань, що стали ще більш актуальними в останні роки. Адже постійні екологічні проблеми та нездорове харчування призводить до захворювання як печінки, так і організму в цілому. Печінка виконує не тільки жовчоутворюючу, але і метаболічну функцію. Тому вивчення її будови має дуже велике значення. Наприклад, жовчоутворююча функція може бути порушена в патологічних умовах на протязі досить тривалого часу (тижні, місяці), і при цьому не спостерігається загрозливих життю явищ (хоча, в кінцевому результаті, зупинка даної функції приводить до смерті). Розлад же метаболічної функції швидше веде до розвитку життєвонебезпечних порушень, а повне її відключення вже через декілька годин чи днів приводить до смерті. Так, собака, у якої перев’язаний загальний жовчний потік, і жовч не поступає в травний канал, продовжує жити на протязі декількох місяців, тоді як повне видалення печінки вже через декілька годин обумовлює смерть при явищах тяжкої інтоксикації. Із цього прикладу видно, що печінка має велике значення для життєдіяльності людини, тому в науці їй приділяється неабияке значення.

II. КОНКРЕТНI ЦIЛI


  1. Визначати поняття печінкової недостатності, печінкової коми, жовтяниці, жовчнокам’яної хвороби, цирозу, портальної гіпертензії.

  2. Класифікувати різні варіанти печінкової недостатності за причинами та механізмами виникнення, характером перебігу.

  3. Знати причини виникнення і розвитку печінкової недостатності, жовтяниці, жовчнокам’яної хвороби.

  4. Пояснювати загальні розлади в організмі у випадку недостатності печінки.

  5. Мати уявлення про причини виникнення та механізм розвитку печінкової коми.

  6. Пояснювати етіологію, патогенез різних видів жовтяниць.

  7. Пояснювати причини та механізми розвитку основних проявів портальної гіпертензії.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ  ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Нормальна анатомія

Макроструктура печінки

Гістологія

Гістологічна  структура печінки 

Нормальна фізіологія

Функції печінки, утворення і виділення жовчних пігментів, участь печінки в обміні речовин

Фармакологія

Фармакокінетика і фармакодинаміка лікарських речовин

 IV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ  ПРАЦІ ПІД ЧАС  ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ



   1. Перелік основних  термінів, параметрів, характеристик, які  повинен засвоїти  студент при підготовці  до заняття:

Термін

Визначення

Недостатність печінки

патологічний стан, при якому діяльність цього органу не забезпечує підтримання гомеостазу і призводить до порушення життєдіяльності організму

Цироз печінки

хронічне прогресуюче  захворювання, що характеризується розростанням сполучної тканини, патологічною регенерацією тканини печінки і перебудовою структури органа

Жирова  дистрофія печінки

збільшення  у кілька разів проти норми  вмісту тригліцеридів у печінкових клітинах, внаслідок чого розвивається дифузне або осередкове ожиріння печінки

Синдром гепатоцеребральної недостатності

синдром, який виникає  внаслідок порушення антитоксичної  функції печінки і проявляється комплексом психічних і невротичних порушень аж до розвитку печінкової коми внаслідок накопичення церебротоксичних речовин

Печінкова кома

патологічний  стан, що виникає як прояв важких порушень антитоксичної функції печінки і супроводжується втратою свідомості, випадінням рефлексів, ознаками ураження головного мозку

Жовтяниця

синдром, що зумовлений збільшенням рівня білірубіну в крові і жовтим забарвленням шкіри та слизових

Холемічний  синдром (синдром холестазу)

синдром, зумовлений надходженням компонентів жовчі (жовчних кислот, прямого білірубіну, холестерину) в кров у зв’язку з порушенням формування і відтоку жовчі

Ахолічний синдром

синдром, зумовлений ненадходженням жовчі у кишківник у зв’язку з порушенням її утворення і відтоку

Жовчнокам’яна  
хвороба

обмінне захворювання гепатобіліарної системи, що характеризується утворенням жовчних каменів у жовчному міхурі, загальній жовчній протоці та печінкових жовчних протоках

Дисхолія

порушення фізико-хімічних властивостей жовчі та набуття нею  літогенності

Синдром портальної гіпертензії

підвищення  тиску в басейні ворітної вени, що викликане порушенням кровоплину різного походження  і локалізації

Асцит

значне накопичення вільної рідини у черевній порожнині

Гепато-лієнальний синдром

спільність крово- й лімфообігу, іннервації та деяких функцій зв’язує печінку із селезінкою і зумовлює часте спільне ураження цих органів, що супроводжується збільшенням розмірів селезінки (спленомегалія) та збільшенням її функціональної активності (гіперспленізм)

Гепато-ренальний  синдром

при розладах гемодинамічних функцій печінки проявляється  порушенням фільтраційної здатності ниркових клубочків при збереженні функцій канальцевого епітелію

Цитолітичний  синдром

виникає внаслідок  порушення структури клітин печінки, у першу чергу гепатоцитів

Цитоліз

один з основних показників активності патологічного процесу в печінці

Гепатопротектори

комплексні препарати, в основному рослинного походження, які сприяють підвищенню стійкості печінки до токсичного впливу.

 

   2. Теоретичні питання до заняття:



  1. Поняття про недостатність печінки, причини, принципи класифікації.

  2. Порушення обміну речовин та порушення діяльності функціональних систем організму у випадку печінкової недостатності.

  3. Порушення антитоксичної функції печінки. Печінково-клітинна недостатність: причини, патогенез, патоморфологічні зміни (токсична дистрофія і некроз печінки), печінкова кома.

  4. Порушення екскреторної функції печінки. Жовтяниці, їх види, причини та механізми розвитку.

  5. Холемія, гіпо- та ахолія.

  6. Порушення гемодинамічної функції печінки. Синдром портальної гіпертензії, патоморфологічні прояви (асцит, спленомегалія, венозні колатералі).

  7. Поняття про гепатит, цироз печінки, жовчнокам’яну хворобу.

  8. Принципи лікування печінкової недостатності.

  9. Причини і механізми порушень гемодинамічної функції печінки.

   3. Практичні завдання, які виконуються  на занятті:

Дослід 1. Вивчити вплив жовчі на ритм серцевої діяльності

Завдання

Вказівки до завдання

Знерухомлену  жабу прикріпити на дошці черевом вверх, розрізати грудну клітку та серцеву сорочку, оголити серце. Верхівку серця при допомозі серфінки з’єднати з важелем Енгельмана. Записати ритм та амплітуду серцевих скорочень на кімографі. Потім на серце нанести піпеткою кілька крапель жовчі у різних концентраціях. Після кожного визначення серце відмити фізрозчином. Проаналізувати результати досліду

Жовч спочатку береться в розведенні 1:10, 1:5 та нерозведену  жовч

 

Дослід 2. Вивчити гемолітичну дію жовчі на кров.

Завдання

У дві  пробірки налити цитратну кров, змішати з фізрозчином у розведені 1:4, в одну пробірку додати кілька крапель жовчі, друга – контрольна

Проаналізувати  результати досліду

 

Дослід 3. Проби на наявність білірубіну.

Завдання

1. Проба Розіна: на 3-5 мл сечі обережно нашаровують розчин Люголя. При наявності білірубіну з’являється зелене кільце.

2. Реакція з діазореактивом Ерліха: на 3 мл сечі нашаровують реактив Ерліха. При наявності білірубіну з’являється вишнево-червоне кільце.

3. Реакція Ван-ден-Берга:

   Пряма: Одну частину сироватки змішують з двома частинами води, додають 1,25 об’єму діазореактиву Ерліха. При позитивному результаті з’являється яскраво-рожеве забарвлення рідини, котре при додаванні 1-2 крапель соляної кислоти переходить у синьо-фіолетове.



   Непряма: Одну частину сироватки змішують з двома частинами 96% спирту і центрифугують. З прозорою рідиною проводять попередню реакцію. 

Проаналізувати  результати досліду

Дослід 4. Проби на наявність уробіліну (Реакція Богомолова).

  Завдання

До 5 мл сечі додають 0,5 мл 5% мідного купоросу, 1-2 мл хлороформу. Пробірку закривають і декілька разів перевертають для змішування. При відстоюванні хлороформ, у випадку наявності уробіліну, забарвлюється в рожевий колір.

Проаналізувати  результати досліду


ЗМІСТ ТЕМИ: Структурно-логічна схема №1

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕДОСТАТНОСТІ ПЕЧІНКИ






Структурно-логічна схема №3




Структурно-логічна схема №4

ВИДИ І ОЗНАКИ ЖОВТЯНИЦЬ




Структурно-логічна схема № 5.

МЕХАНІЗМ ДІЇ ЖОВЧОГІННИХ ЗАСОБІВ.


Структурно-логічна схема № 6.

ГЕПАТОПРОТЕКТОРИ.


Класифікація

Рослинного походження

Тваринного походження

Що вміщують амінокислоти

Що вміщують есенціальні фосфоліпіди

Синтетичного походження





















Препарати та їх синоніми

1. Легалон 6. Гепатофальк

2. Силібор (Планта)

3. Цинарин 7. Білігнін

(Ангірол) 8. Тиквеол

4. Гепабене 9. Апкосул

5. ЛІВ 52 10. Силібінін

(Сиромін)

11. Сирепар

12. Трофопар

13. Адеметіонін (Гептрал)

14. Орнітин

(Гепа-Мерц)

15. Гепастерил А

16. Гепастерил Б

17. Есенціале

18. Фосфолін

19. Ліпофен

20. Антраль

21. Тіатріазолін

22. Бетаїн цитрат (ЦББ)



















Механізм дії

Сприяє нормалізації метаболічних процесів і структурно-функціональної цілісності клітинних мембран гепатоцитів. Знижує інтенсивність реакції вільнорадикального окислення в гепатоцитах.








Фармакологічні ефекти

Гепатозахисний (1-22)

Антиоксидантний (1,2,4,6,20,21)

Жовчегінний (1,2,4,6,7-9,20-22)

Спазмолітичний(4,6)

Антидепресивний (13)


Дезінтоксикаційний (1-4,9-11,15,16)

Анальгетичний (20)

Покращення метаболізму в печінці (5,13,22)

Протизапальний (5,6,20)

Анаболічний (21)











Покази до застосування і взаємозаміна

Гострий і хронічний гепатит (1-11,1-22)

Хронічний холецистит, холангіт (3,7,8,21)

Печінкова кома (13-17)


Цироз печінки (1,3-5,12,13-15,17)

Печінкова енцефалопатія (5,14-16)

Дискінезія жовчних шляхів і жовчного міхура (4,6,8)



Лікар і провізор,

пам’ятай!

Стрепар(GR) – сприяє регенерації паренхіматозної тканини печінки: рекомендується перед введенням розводити кров’ю або фізіологічним розчином.

Сиромин (Lek) – добре переноситься хворими, не має побічних ефектів.

Антраль – вітчизняний препарат з високою терапевтичною ефективністю і доброю переносимістю.

Гепабене – при лікуванні утримуватися від алкоголю.

Метадоксин (Метадоксил) – лікування алкогольної інтоксикації, абстинцентного синдрому.


ХОЛЕМІЧНИЙ  СИНДРОМ (СИНДРОМ  ХОЛЕСТАЗУ)

   Розвивається  внаслідок надходження компонентів жовчі (жовчних кислот, прямого білірубіну, холестеролу) у кров.

   Спостерігається при жовтяниці


  • механічній

  • печінковій (гепатоцелюлярній, холестатичній)

   Основні прояви синдрому:

  1. Поява в крові жовчних кислот – холалемія

  1. токсична дія жовчних кислот на ЦНС (загальна астенія, дратівливість, яка змінюється депресією, сонливість вдень і безсоння вночі, головний біль, підвищена втомлюваність)

  1. подразнення чутливих нервових закінчень шкіри жовчними кислотами (свербіж шкіри)

  2. дія жовчних кислот на рецептори і центр блукаючого нерва, пазушний вузол серця і кровоносні судини (артеріальна гіпотензія, брадикардія)

  3. збільшення вмісту жовчних кислот в крові (гемоліз еритроцитів, лейкоцитоз, некроз печінки, перитоніт, панкреатит)

  4. поява жовчних кислот в сечі (холалурія)

2.  Надходження в кров білірубіну (поява жовтого забарвлення шкіри і слизових оболонок)

3.  Збільшення вмісту в крові холестеролу.



АХОЛІЧНИЙ СИНДРОМ

   Розвивається  внаслідок ненадходження жовчі в кишки у зв’язку з порушенням її секреції і відтоку.

   Спостерігається при жовтяниці


  • механічній

  • печінковій

   Основні прояви синдрому:

  1. Розлади перетравлювання і всмоктування жирів

  1. поява жиру в калі – стеаторея (60-70% жирів не перетравлюється, не всмоктується і видаляється з організму разом з калом)

  1. гіпо- або авітамінози А, Е, К – розлади всмоктування жиророзчинних вітамінів

  2. зменшення надходження в організм ненасичених жирних кислот

  1. Порушення рухової функції кишок (ослаблення перистальтики і зменшення тонусу кишок – закрепи)

  1. Посилення процесів гниття і бродіння в кишках (зменшення бактерицидної дії жовчі)

  2. Знебарвлення калу – не утворюється стеркобілін, який зникає і з сечі

ДИСХОЛІЯ

   Це порушення фізико-хімічних властивостей жовчі, набуття нею літогенних властивостей, що зумовлює утворення  каменів у жовчних протоках. Призводить до розвитку жовчнокам’яної хвороби.

   Етіологія:


  1. Спадкова схильність;

  2. Нераціональне харчування;

  3. Інфекційно-запальні процеси в жовчному міхурі і жовчних протоках;

  4. Застій жовчі (холестаз).

  Недостатність печінки – це патологічний стан, при якому діяльність цього органу не забезпечує підтримання гомеостазу і призводить до порушення життєдіяльності організму.

   Класифікація  недостатності печінки:



I. Недостатність може бути:

  1. відносна – невідповідність функціональної активності печінки підвищеним потребам організму в її функції; може перейти в абсолютну;

  2. абсолютна – зниження функції печінки, зумовлене її первинним ураженням

II. За особливостями патогенезу:

  1. печінково-клітинна – пряме ушкодження гепатоцитів патогенними агентами;

  2. холестатична – первинні розлади жовчоутворення та жовчовиділення

  3. печінково-судинна – первинні порушення кровообігу в печінці

III. За ступеням порушення функцій

  1. тотальна (порушені всі функції)

  2. парціальна (порушені окремі функції)

IV. За клінічним перебігом:

  1. гостра

  2. хронічна

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ  МОДЕЛІ НЕДОСТАТНОСТІ  ПЕЧІНКИ

  1. Печінково-клітинна недостатність:

  1. повне видалення печінки;

  1. часткове видалення печінки;

  2. токсичне ураження печінки гепатотропними отрутами (чотирихлористий вуглець, хлороформ, фосфор та ін.)

  1. Холестатична недостатність:

  1. перев’язування жовчовивідних протоків

  1. Печінково-судинна недостатність:

  1. накладання порто-ковальних анастомозів (фістула Екка, фістула Екка-Павлова);

  2. перев’язування ворітної вени;

  3. перев’язування печінкових вен;

  4. накладання лігатури на печінкову артерію.

ЗМІНИ ДЕЯКИХ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ

ПІД ВПЛИВОМ РІЗНИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ
Таблиця 1



Показник


Препарати, які викликають

підвищення

зниження

Аланінаміно-
трансфераза, аспартатаміно-
трансфераза

Препарати, які викликають холестаз і гепатотоксичність - анаболічні стероїди, меркаптопурин, нікотинова кислота, пеніциліни, сульфаніламіди, еритроміцин,
пероральні контрацептиви, аміодарон, алопурінол, аспірин, циметідин, циклоспорин,
індометацин, саліцилати, тетрацикліни, левамізол, піроксикам, ранітідин, верапаміл

Аскорбінова кислота, ізоніазид,
метронідазол, пеніциламід

Альбумін

Прогестерон

Алопуринол, гепарин, ізоніазид, пероральні контрацептиви, ібупрофен,
саргмостин,циплатин, фенітоген

Амілаза

Речовини, які викликають скорочення сфінктера Одді, алкоголь, азотиоприн,
каптоприл, клофібрат,кортикостероїди,
естрогени, фуросемід, ібупрофен, індометацин

Цитрат, анаболічні стероїди

Гама-
глутамілтрансфераза

Цефалоспорини, естрогени, етанол,
пероральні контрацептиви, препарати, які викликають холестаз (анаболічні стероїди, азотіоприн, меркаптопурин, пеніциліни, нітрофурани, нікотинова кислота, сульфаніламіди, сильфони, фенотіазіни, еритроміцин

Аскорбінова кислота (великі дози, тривало), клофібрат, фенофібрат

Холестерин загальний

Аміодарон, андрогени, катехоламіни, глюкокортикоїди, аскорбінова кислота
(хімічна інтерференція)

Ацетилсаліцилова кислота, карбутамід, холістирамін, естрогени, клофібрат,
ловастатин, правастатин, сімвастатин, інтерферон, пробукол, нікотинова
кислота, тироксин


Лужна фосфатаза

Гепатотоксичні препарати - аміноглікозиди, цефалоспорини, клотримазол, етопозид, бромкриптин, ніфедіпін, нестероїдні протизапальні препарати, пеніциліни, верапаміл, сульфанілсечовина, аскорбінова
кислота, магнезія

Азатіоприн, клофібрат, естрогени, пероральні контрацептиви, теофілін

VІ.  МАТЕРІАЛИ ДЛЯ  САМОКОНТРОЛЮ

   А. Завдання для самоконтролю.





Завдання

Вказівки до завдання

1

Перечислити експериментальні методи вивчення печінки

Назвати основні  методи

2

Охарактеризувати  обмін жовчних пігментів у нормі

Дати схему  утворення і виділення

3

Дати характеристику зміни обміну жовчних пігментів  при різних видах жовтяниці

Вказати, які  жовчні пігменти є в крові, сечі, калі.

4

Назвати механізми  розвитку паренхіматозної, гемолітичної та механічної жовтяниць.

Вміти їх диференціювати

 

   Б. Задачі для самоконтролю.



Задача 1. Хворий скаржиться на пожовтіння шкіри, свербіж, дратівливість, підвищену втомлюваність, зниження артеріального тиску.
Проявом якого синдрому є дані симптоми і чим вони зумовлені?
Задача 2. У хворого з механічною жовтяницею зменшився вміст у крові вітаміну К.
Розвиток якого синдрому це спричиняє?
Задача  3.  У хворого, який тривалий час страждає на алкоголізм, стан сп’яніння почав розвиватися після прийняття невеликої кількості алкоголю з подальшим розвитком набряків на обличчі та кінцівках.
Як пояснити зменшення стійкості організму до алкоголю?
Задача 4. У хворої Д., 38р., приблизно через добу після больового приступу в ділянці правого підребер’я та епігастральної ділянки, з’явилася жовтяниця. При клініко-лабораторному дослідженні виявлено: печінка незначно збільшена, чутлива при пальпації. У крові міститься 5 мкмоль/л вільного та 147 мкмоль/л прямого білірубіну. Сеча темна, кал знебарвлений.
Визначити тип жовтяниці.

Задача 5. У хворого на цироз печінки на фоні болю у правому підребер’ї, жовтушності та асциту відмічаються постійні диспепсичні розлади: гіркота та неприємний присмак у роті, відчуття важкості в епігастрії, нудота, блювота, нестійкий стілець.

Які причини та механізм цих диспептичних розладів?



Задача 6. У хворого при важкому перебігу вірусного гепатиту з’явилася адинамія, денна сонливість з безсонням вночі, неадекватність поведінки, дихання Куссмауля.
Що обумовлює появу вищеназваних симптомів?
Задача 7. У недоношеної дитини вагою 2,5 кг на 3-ій день життя розвинулася жовтяниця. Інших патологічних змін у дитини не виявлено, печінка та селезінка не пальпуються. Рівень білірубіну крові – 82,2 мкмоль/л, в основному за рахунок непрямого білірубіну.
Визначте тип жовтяниці і її причину.
Задача 8. Хвора Н., 52 роки, скаржиться на приступоподібну біль в животі, особливо в правому підребер’ї. Біль, як правило провокується прийомом гострої і жирної їжі. Після одного з таких прийомів відмічалась жовтушність шкіри і слизових. В крові – підвищений вміст прямого білірубіну, жовчних кислот, в сечі не виявлено стеркобіліноген.
Визначте тип жовтяниці.
Задача 9. Хвора П. 40 р., поступила до клініки зі скаргами на жовтушність шкіри та склер, яка поступово наростала останні півроку, періодичні болі у лівому підребер’ї, слабість, швидку втому, збільшення селезінки. Відомо, що хвора працює на фармзаводі (контактує з фенілгідразином). Загальний аналіз крові : Ер. –3,5×10 Т/л, Hb – 85г/л, ретикулоцити – 147 %, різко виражений анізо- та пойкілоцитоз.

Якого типу жовтяниця у хворої, який її механізм? 



Задача 10. У хворого із жовтяницею спостерігається метеоризм, закреп та жир у калі.
Про розвиток якого синдрому свідчать ці симптоми і чим він зумовлений?

В. Тести для самоконтролю.

  1. Хворий з хронічним калькульозним холециститом скаржиться на різкі болі в правому підребер’ї, свербіж і пожовтіння шкірних покривів, множинні дрібноточкові крововиливи, знебарвлений кал. Який вид жовтяниці спостерігається у хворого?

  1. Гемолітична

  2. Механічна

  3. Паренхіматозна

  4. Печінкова

  5. Надпечінкова




  1. У хворого з вірусним гепатитом появились асцит, жовтяниця. Свербіж, набряки нижніх кінцівок, задишка. Який вид жовтяниці спостерігається у хворого?

  1. Гемолітична

  2. Механічна

  3. Паренхіматозна

  4. Обтураційна

  5. Надпечінкова




  1. У хворого встановлено підвищення в плазмі крові вмісту загального білірубіну за рахунок непрямого, в калі і сечі – високий вміст стеркобіліну, рівень прямого білірубіну в крові в межах норми. Про яку жовтяницю слід думати?

  1. Фізіологічна жовтяниця

  2. Гемолітична

  3. Механічна

  4. Паренхіматозна

  5. Синдром Жільбера




  1. У резус-позитивної дитини, народженої від резус-негативної жінки (вагітність ІІ), спостерігається жовте забарвлення шкіри, патологічні рефлекси, судоми. Вміст непрямого білірубіну в крові збільшений. Жовтяниця якого типу має місце у дитини?

  1. Гемолітична

  2. Печінкова, з порушенням захоплення білірубіну

  3. Печінкова, з порушенням кон’югації білірубіну

  4. Печінкова, з порушенням екскреції білірубіну

  5. Механічна







5. Який механізм виникнення геморагічного синдрому у разі патології печінки?

А. Гіперпродукція секретину

В. Порушення депонування ціанокобаламіну

С. Зменшення синтезу плазміногену

D. Зменшення синтезу факторів зсідання крові

Е. Гіпохолестеринемія


6. У хворого розвинулась печінково-клітинна недостатність. Яка можлива причина її виникнення?

А. Механічна жовтяниця

В. Ішемія печінки

С. Портальна гіпертензія

D. Віруси гепатиту

Е. Холестаз


7. Які зміни вуглеводного обміну будуть у хворого з патологією печінки?

А. Гіперглікемія, галактоземія, підвищення активності глікогенезу

В. Гіпоглікемія, галактоземія, фруктозурія, зниження активності глікогенезу

С. Гіпоглікемія, підвищення активності глікогенезу, гіпогалактоземія

D. Гіпогалактоземія, гіперглікемія, фруктозурія

Е. Гіперглікемія, зниження активності гліконеогенезу, фруктоземія


8. У хворого з жовтяницею спостерігається метеоризм, закреп та жир у калі. Про розвиток якого синдрому свідчать ці симптоми?

А. Синдром гепатоцеребральної недостатності

В. Холемічний синдром

С. Синдром портальної гіпертензії

D. Синдром Ротора

Е. Ахолічний синдром


9. У хворого розвинулась печінково-судинна недостатність. Яка причина її розвитку?

А. Ішемія печінки

В. Холестаз

С. Гепатотропні отрути

D. Віруси гепатиту

Е. Механічна жовтяниця


10. Що лежить в основі розвитку у хворого з патологією печінки наступних си­м­п­томів: безсоння, емоційна лабільність, головний біль, головокружіння, сонливість вдень?

А. Порушення жовчовидільної функції печінки

В. Порушення білоксинтезуючої функції печінки

С. Порушення антитоксичної функції печінки

D. Порушення гемодинамічної функції печінки

Е. Порушення депонуючої функції печінки


ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.

  2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова:

  1. Клінічна пульмонологія /За ред. Сахарчука І.І. – К.: Книга плюс, 2003. – 368 с.

  2. Невідкладні стани: Навчальний посібник / За ред. Регеди М.С., Крєсюна В.Й. – Вид. друге доп. та переробл. – Львів, 2003. – 891 с.

  3. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. 31–Витебск. – 2001. – 465 с.

  4. Педченко Е.П., Журавльова С.В. Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях. – Київ «Медицина», 2007. – 359 с.

  5. Лифшиц В.М., Сидельникова В.И. «Медицинские лабораторные анализы». Справочник. Издание второе, исправленное и дополненное. - М., «Триада-Х», 2003, 312 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка