Тема : Картини природи у повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» Епіграф



Дата конвертації29.04.2016
Розмір316 Kb.
Тема : Картини природи у повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба»

Епіграф.

Степи … які ж бо ви з біса гарні!

М. Гоголь

Мета : виразно прочитати і проаналізувати з учнями описи природи у творі, визначити їхню роль у ньому, розвивати навички усного мовлення, вчити створювати словесну картину природи, виховувати любов до рідної природи, художнього слова.

Обладнання: текст повісті «Тарас Бульба», малюнки до теми уроку, виконані учнями : «Степ вдень», «Степ увечері», таблиця «Художні засоби виразності у творі», схема «Степ вдень»(словесне малювання).

Тип уроку : розвиток мовлення.

Ключові слова : пейзаж, кольоропис, звукопис, епітет, метафора, гіпербола, порівняння, уособлення.

Хід уроку

І. Актуалізація знань. Бесіда.


  • Що таке пейзаж?

  • Яку роль відіграє пейзаж у художньому творі?

  • Для чого письменники використовують його?



ІІ. Презентація теми, мети, епіграфа уроку.

Слово вчителя. Багато є прекрасних творів про природу. Мабуть, немає письменника чи поета, який би не зосереджував свою увагу на описі природи, передаючи нам свої почуття, милування красою природи. Та ми інколи не приділяємо описам належної уваги під час читання, бо вважаємо, що пейзаж не такий уже важливий, головне, треба знати тільки зміст твору і героїв.



Мотивація навчальної діяльності. Сьогодні, учні, ми з’ясуємо, чи дійсно це так. На прикладі опису степу ми спробуємо зрозуміти, яку роль відіграє пейзаж у творі, для чого автор використовує його і де саме. Ми простежимо, як автор відтворює образ степу, які художні засоби для цього використовує .

ІІІ. Робота над темою уроку.

Запитання до учнів:



  • Чи знаєте учні, які бувають пейзажі?

За тематикою пейзажі поділяються на :

а) степовий (опис степу);

б) лісовий (опис лісу);

в) мариністичний (опис моря);

г) урбаністичний (опис міста);

д) індустріальний (опис заводів, шахт тощо).



  1. Ознайомлення учнів із функціями пейзажу. Читання уривків із творів світової літератури, що:

а) вказує на місцевий колорит ( В. Скотт «Айвенго»);

б) підкреслює красу природи її неповторність (М. Гоголь «Майська ніч»);

в) передає нам настрій героя, його думки, почуття (Л. Толстой «Війна і мир», епізод «Наташа в Отрадному»);

г) розкриває ставлення автора до природи (О. Пушкін «Зимовий ранок»).



2. Формування нових знань і навичок.

  1. Виразне читання учнями опису степу вдень;

  2. Усне словесне малювання «Степ вдень».

  3. Бесіда за прочитаним:

  • Де саме автор помістив опис степу?

  • Чим був степ для вершників?

  • Як він їх зустрів?

  • Як змінився настрій героїв?

  • Скільки часу вони їхали степом?

  • Що являв собою степ?

  • За якими законами він жив?

  • Яку функцію відіграє цей пейзаж?

  • Як автор ставиться до степу?

  • Про що говорить нам епіграф до уроку?



  1. Робота над кольорописом.



  • Які барви використовує письменник для зображення степу?

  • Що являла собою поверхня землі?

  • Що означає слово «бризнули»?

  • Які кольори переважають, барви та відтінки?

  1. Робота над звукописом.

  • Які звуки ми чуємо, чиї вони?

  • За допомогою яких слів передаються ці звуки?

  • Знайдіть у тексті приклади звукопису.

6) Робота над засобами художньої виразності.

- Що являється засобами художньої виразності у будь-якому творі?

Назвіть їх?

- Що таке епітет? Метафора? Гіпербола? Порівняння? Уособлення?



Колективна робота. Заповнення таблиці «Художні засоби виразності пейзажу у творі».(Учні наводять приклади епітетів, метафор, гіпербол).

  • А яким ми бачимо степ увечері?

Виразне читання опису степу увечері.

Робота в парах:

1 пара – знайти приклади кольоропису;

2 пара - приклади звукопису;

3 пара – художні засоби виразності.



Презентація роботи учнів у парах.( Учні роблять висновок, що в описі степу уночі письменник використав ще й уособлення і порівняння).

Продовження бесіди:

  • Що є ще крім засобів художньої виразності, звуків, кольорів в описі степу?

  • Про що говорять нам слова «амбра», «пахощі»? (Запахи)

  • Завдяки чому ми відчуваємо їх? (Нюху)

  • Який ще є образ в описі степу уночі? (Вітерець)

ІV. Підсумкова бесіда:

  • То ж яку функцію чи функції виконує цей пейзаж у творі? (Учні

роблять висновок, що цей пейзаж відкриває красу навколишнього світу,

передає настрій і внутрішній стан героїв: «… все, що смутного й сонного

було на душі у козаків, вмить злетіло; серця їхні стрепенулись, як птахи».

Степ для героїв повісті – рідна земля, рідна домівка, де пройшло їхнє

дитинство. А у письменника – це ще й образ Батьківщини.

Повторне звернення до епіграфа уроку.

Степи… Які ж бо ви з біса гарні!


  • Чи вміємо ми милуватись красою природи, учні? Чи зможемо

дібрати такі слова, щоб висловити свої почуття до рідного краю, до рідної природи, до Батьківщини, як Микола Васильович Гоголь?

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ.Оцінювання діяльності учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання. Прочитати пейзаж в кінці повісті, виписати художні засоби виразності, намалювати ілюстрації до пейзажу.

Тема: Проблема духовної сутності молодого покоління у романі

О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»

Мета: на прикладі життя головного героя Євгенія Онєгіна з’ясувати причину моральної хвороби молодого покоління 30-их років х1х століття, його духовну сутність; розвивати навички дослідницької діяльності, формувати активну життєву позицію.

Обладнання: текст роману «Євгеній Онєгін», схема і таблиця до твору.

Тип уроку: урок – дослідження з елементами дискусії.

Ключові слова: духовний світ, духовне життя, моральна хвороба, авторська позиція.

Хід уроку

I. Актуалізація знань. Бесіда.


  • Яке враження справив на вас твір «Євгеній Онєгін»?

  • Хто з героїв викликав у вас співчуття?

  • Хто, на вашу думку, являється найбільш загадковим і суперечливим?

  1. Літературна гра «Хто про кого говорить»

  • Но, боже мой, какая скука С больным сидеть и день и ночь, Не отходя ни шагу прочь! ( Євгеній Онєгін про дядька)

  • Короче: русская хандра Им овладела понемногу. ( Автор про героя)

  • Она в горелки не играла, Ей скучен был и звонкий смех, И шум их ветреных утех. ( Автор про Тетяну Ларіну)

  • Но, говорят, вы нелюдим, В глуши, в деревне все вам скучно, А мы… ничем мы не блестим, Хоть вам и рады простодушно! (Тетяна Онєгіну)

  • Да скука, вот беда, мой друг. ( Євгеній Онєгін Ленському)

  • Заметив, что Владимир скрылся, (Онегин), скукой вновь гоним, Близ Ольги в думу погрузился, Довольный мщением своим. ( Автор про Євгенія Онєгіна)

  • Мне дорог день, мне дорог час: А я в напрасной скуке трачу Судьбой отсчитанные дни. (Євгеній Онєгін Тетяні Ларіній)



  1. «Мікрофон» : Чому автор так часто вживає слово «нудьга»? Хто і чому нудьгує?

II. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні, учні, ми спробуємо дослідити духовну сутність, причини моральної хвороби молодого покоління – ровесників О. С. Пушкіна на прикладі життя головного героя Євгенія Онєгіна. Нам важливо зрозуміти, хто винен у тому, що герой, ще зовсім молодий, втратив інтерес до життя.

III Робота над темою.



  1. Що нам відомо про героя. Бесіда із попутнім заповненням таблиці.

  • Яким було виховання та навчання героя?

  • Які наслідки такого виховання?

  • Чи були у героя улюблене заняття, інтереси, захоплення?

  • Чому він в них так рано розчарувався?

  • Як Євгеній Онєгін ставився до людей, які його оточують?

  • Чому відштовхнув Тетяну?

  • Чому холоднокровно йде на дуель і так само вбиває Ленського?

  • В якому оточенні перебуває герой і як він до нього ставиться?

  • Як оточення ставиться до Євгенія?

Виховання відірване від національної основи

Позитивних результатів виховання не дало

Навчання – поверхове («Мы все учились понемногу чему-нибудь и как-нибудь»)

Бажаних результатів навчання не дало

Заняття театр, бали,

іменини,

читання англій-

захоплення ських політекон.,

пробував писати

інтереси



«Труд упорный ему был тошен» -

розчарування

нудьга


Ставлення до

Тетяни – благородне

Ленського – дружнє

світського

товариства - вороже



відштовхнув

дуель

зневажає, але відкрито виступити не може





  1. Робота зі схемою «Середовище, в якому перебуває герой».

Пусті


розмови заздрощі

плітки хабарництво



  1. Духовний світ та духовне життя героя.

  • Що таке духовне життя? (Читання літератури, відвідування кіно, театру, музею, захоплення музикою, милування природою, спілкування з інтелектуальними людьми тощо).

  • Яким було духовне життя героя?(Бідне)

  • Чому , володіючи здібностями, обдарованістю, Онєгін не реалізував себе як особистість?



  1. «Обери позицію».

1 група – Я співчуваю герою, 2 група – я засуджую його, бо він

бо він не зміг реалізувати себе сам винен у тому, що не реалізував

у такому оточенні, яке називало себе

його небезпечним диваком



  1. Робота зі схемою «Причини моральної хвороби Євгенія Онєгіна»

Родина – не сформувала любові до праці, природи, рідного краю, до людей праці, до рідної мови;

середовище – сформувало неприязнь до національного, рідного, байдужість, егоїзм;

сам герой – не має улюбленої справи, мети в житті, смисл життя втратив.



  1. Слово вчителя. Тепер,учні, повернемось до початку уроку і з’ясуємо, чому автор так часто вживає слово «нудьга», який смисл в нього вкладає. Аргументуйте свою думку.

  • Спустошення душі;

  • Втрата інтересу до життя;

  • Стан перенасиченої душі;

  • Існування без мети;

  • Ницість інтересів;

  • Духовна смерть.

Тепер, учні, зрозуміло, чому автор так часто вживає сам це слово і вкладає його в уста героїв?



  1. Підсумкова бесіда.



  • Чи можна дати ствердну відповідь, що Євгеній Онєгін після трирічної відсутності змінився?

  • Чи збагнув власну гідність, смисл життя, піднявся над нудьгою, пізнав істинні цінності?

  • Чи піднявся герой над суспільством?

  • Чи зможе він тепер виступити відкрито проти нього? (Ні. У нього не вистачає сили волі, духу, мужності ) .

  • Що буде з Онєгіним дальше, коли йому відмовила Тетяна?

  • Чому автор залишає свого героя на роздоріжжі?

  • Чому твір має відкритий фінал?

  • Кого показав О. С. Пушкін в образі Євгенія Онєгіна? Який тип людини?

  • Чи можна вважати, що життя Онєгіна – це втілення марного існування молодого покоління часів поета?

  • Чи належить автор до цього покоління? Що спільного, а що відмінного між Онєгіним і автором?



  1. «Кола Вена».

  2. Оцінювання діяльності учнів на уроці.



  1. Домашнє завдання. Написати листа Євгенію Онєгіну або есе «Євгеній Онєгін».

Тема. Взаєморозуміння, моральна підтримка та конкретна дієвість як засіб

подолання життєвих негараздів у новелі О. Генрі Останній листок»

Мета: провести поглиблений аналіз твору, вчити учнів висловлювати особисте ставлення до проблеми твору; розширити знання учнів про новелу, а також такі поняття, як «мистецтво» і «шедевр»; формувати в учнів любов до життя, уміння долати життєві негаразди, бажання допомагати слабкодухим, вселяти в них віру в життя.

Епіграф Я не знаю більшого подвигу, аніж подати

руку занепалому духом.

М. Гоголь

Обладнання: портрет О. Генрі, текст новели «Останній листок», таблиця та схеми до твору, тлумачний словник.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя. Сьогодні, учні, ми починаємо знайомитись з новим розділом «Краса чистих людських взаємин». А які взаємини, на вашу думку, можна назвати красивими і чистими? Які взаємини панують у вашій родині? Які взаємини у вас з друзями? Саме у цьому розділі, діти, ми познайомимося з творами, де ви матимете змогу дізнатися , які існують взаємини між батьками і дітьми, між друзями, чи являються вони справжніми.

ІІ. Презентація теми і мети уроку.

ІІІ. Робота над темою уроку.

Інтерв’ю з письменником О. Генрі.

«Мікрофон». Усне фантазування «Чому твір називається «Останній листок»?

Робота з епіграфом до уроку.

Коментоване читання. Колективне заповнення таблиці.

Знайома інформація

Незнайома інформація

Раніше думав інакше

Хочу дізнатися більше















  • Про людей якої професії йде мова? Де вони жили? Що їх об’єднувало?

  • Чи відомо вам, учні, що таке пневмонія? Що являє собою це захворювання?

  • Чому автор слово «пневмонія» пише з великої літери, а згодом його називає містер Пневмонія?

  • Як ви розумієте слова автора: «…він напосівся на неї, і тепер Джонсі…(захворіла)?

  • Що повідомив лікар і що порадив Сью? Як переживала Сью за життя подруги?

  • Що бачить Джонсі, а що Сью крізь вікно на вулиці?

  • Кого з дівчат можна назвати поетичною натурою? Чому?

Автор порівнює Джонсі з поваленою статуєю, а сама дівчина порівнює себе з листком плюща. Чому?

  • Хто такий Берман? Яким ми бачимо його на початку твору?

  • Чому Сью вирішила звернутися до нього?

  • Чи випадково письменник порівнює бороду Бермана з бородою скульптури Міккеланджело «Мойсей»? Що ви знаєте про біблійного Мойсея?

Презентація зображення скульптури Міккеланджело з коментарем.

Продовження роботи з текстом.

Перечитайте абзац «Джонсі спала…». Чому Сью і Берман мовчки перезирнулись, коли подивились на плющ? (не було жодного листка на ньому).


  • Джонсі наполягала, щоб Сью підняла штору. Чи вірите ви в те, що якби на плющі не було жодного листка, то Джонсі померла б?

  • Чому так міцно тримався самотній листок плюща у негоду?

  • Чи дійсно листок повернув Джонсі до Життя?

  • Чому Джонсі хотіла намалювати Неаполітанську затоку? Чим вона була для неї? (символом досконалості, недосяжної краси, ідеалу).

  • Якою ціною Берману вдалося врятувати життя дівчини? (ціною власного життя). Чи змінилось ваше ставлення до нього?

- Чи випадково автор згадує про біблійного Мойсея? Який зв'язок є між ним і Берманом?

7. Робота у групах з використанням тлумачного словника.

1 група - Що таке шедевр? Чи дійсно останній малюнок старого художника можна вважати шедевром? Скласти асоціативний кущ зі словом «шедевр».

2 група – Що таке мистецтво? Чи здатне мистецтво врятувати життя? Скласти асоціативний кущ зі словом «мистецтво».

8. Поглиблення знань учнів про новелу. Завдання. Довести, що «Останній листок» за жанром – новела.

9. Підсумкова бесіда.

- Чи можемо ми стверджувати, що О. Генрі дав нам справжній моральний урок? Який саме?

- Чи красивими і чистими являються взаємини між подругами?

- Що означає останній листок, у вашому розумінні? Чи доповнилось воно порівняно з тим, як ви спочатку розуміли?

10.Повторне звернення до епіграфа уроку.

- Що варто знати? Про що варто не забувати?

«Мікрофон». Що дало мені знайомство з новелою «Останній листок»?

IV. Оцінювання діяльності учнів на уроці.

V. Домашнє завдання. Написати твір на тему: «Краса чистих людських взаємин» або Листа до Джонсі.

Тема. Давньогрецька лірика. Творчість Тіртея і Архілоха.

Мета: познайомити учнів з особливостями давньогрецької лірики, її видами

і жанровим розмаїттям; із творчістю давньогрецьких поетів Тіртея і Архілоха; розвивати навички виразного читання і аналіз поетичних творів, виховувати

патріотизм, мужність, стійкість.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Л Костенко

Обладнання: портрети Тіртея і Архілоха , асоціативний малюнок «Серце» до вірша Архілоха «Серце, серце…», схема «Види давньогрецької лірики».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.

Хід уроку

I Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Нам, учні, добре відоме ім’я давньогрецького поета

Гомера, його славнозвісні поеми «Іліада» та «Одіссея». А чи відомі нам імена давньогрецьких ліриків Архілоха, Тіртея, Сапфо, Анакреонта і їхні твори? Чи знаємо, про що вони писали, яким темам віддавали перевагу, який зв'язок ліричних творів з життям? Ці та інші питання ми сьогодні з’ясуємо з вами.

II Робота над темою уроку.



  1. Оголошення теми і мети уроку.

  2. Робота з епіграфом.

  3. Актуалізація знань. Бесіда.

  • Що таке лірика?

  • Які твори називають ліричними?

  • Назвіть відомі вам жанри ліричних творів?

  1. Розповідь вчителя про давньогрецьку лірику та її види.

  2. Робота у зошитах. Схематичне зображення «Види давньогрецької лірики».

Давньогрецька лірика

Пісенна декламаційна

Мелічний жанр елегійні та ямбічні жанри

(мелос)


основні теми

культові й обрядові відправи роздуми про суспільні події

застілля проблеми навколишнього життя

кохання політичні заклики

вино і життєві радощі прославлення воїнської доблесті

дружба звернення до молоді

захоплення мистецтвом і поезією поради

філософські сентенції



інтимні проблеми

  1. Повідомлення учнів про Тіртея.

  2. Виразне читання вірша Тіртея «Добре вмирати тому…»

  3. Бесіда за прочитаним.

  • Який настрій даного вірша?

  • Чи є зв'язок між тим, про що розповідається у вірші з життям поета?

  • Чому у вірші більше місця відводиться втікачам з поля бою, ніж хоробрим бійцям, що загинули в перших рядах?

  • Чи можна стверджувати, що вірш Тіртея звучить як заклик до боротьби, як напутнє слово молодим воїнам?

Які художні засоби використовує поет і яку роль вони виконують?

  • Чи можна вважати творчість Тіртея актуальною, зокрема його вірш «Добре вмирати тому…»?

  • Чи в усьому ви погоджуєтесь з поетом? З чим ви не погоджуєтесь? Чому?

  • Якого воїна ви вважаєте ідеальним? Якого воїна вважає ідеальним Тіртей?

  1. Робота у групах . Створити асоціативний портрет «Ідеал воїна» (за

Тіртеєм). Запитання до учнів:

  • Чому у поета і у вас, учні, дуже схожі уявлення щодо ідеального воїна, незважаючи на те, що вас з поетом відділяє не одна епоха? Чим ви це поясните?

  1. Повідомлення учнів про Архілоха.

  2. Виразне читання вірша «Серце, серце…»

  3. Бесіда за прочитаним.

  • Який настрій цього вірша?

  • Визначте тему і головну думку твору.

  • Який художній прийом використовує Архілох і яку функцію він виконує?

  • Які художні засоби використовує поет?

  • Які поради, настанови дає нам Архілох?

  • Про який світ йде мова: зовнішній чи внутрішній? Чи, можливо, вплив зовнішнього світу на внутрішній світ людини?

  • Що являє собою зовнішній світ і який він? (Війна, біди лихі)

  • Що являє собою внутрішній світ людини? (Вияв тих емоцій, почуттів, переживань, що охоплює серце ліричного героя)

  • На який висновок наштовхує нас Архілох? (На внутрішній світ людини значний вплив має зовнішній світ. Та попри всі негаразди людина повинна бути непохитною, стійкою, щоб вистояти у нелегкому двобої з ворогами. Двобій завжди закінчується перемогою або поразкою. Якщо перемагаєш – радій. Тільки у міру, якщо поразка – сумуй, але не надміру. Потрібно сприймати все так, як воно є. Запитання до учнів:

  • Ви теж так вважаєте? Що допоміг вам зрозуміти поет?

  1. Робота в парах. Створення асоціативного малюнка «Серце» до вірша Архілоха.

  2. Укладання партитури вірша «Серце, серце…»

III. Підбиття підсумків уроку. Бесіда.

  • Назвіть види давньогрецької лірики?

  • До якого виду лірики відноситься творчість Тіртея та Архілоха?

  • Чим запам’ятались вам поети?

Повторне звернення до епіграфа уроку.

  • Чи доторкнулися Тіртей та Архілох до наших душ?

  • Що допомогли нам зрозуміти поети?

Оцінювання діяльності учнів на уроці.

IV. Домашнє завдання. Вивчити напам’ять один з віршів (на вибір), підготувати повідомлення про Сапфо та Анакреонта.



Тема: Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування,

запопадливості та малодушності в оповіданні А. П. Чехова «Товстий

і тонкий»

Гідність – одна з рис вихованої,

моральної людини.

Бережіть в собі людину!



А. П. Чехов





Мета: формувати вдумливого і творчого читача, розвивати уміння в учнів

аналізувати художній твір, визначати засоби творення комічного, роль

антитези, художньої деталі в оповіданні, з’ясувати з учнями, які

проблеми піднімає автор; виховувати кращі риси характеру і якості

в учнів, негативне ставлення до недоліків у характері та поведінці.

Тип уроку: урок поглибленої роботи над текстом

Шлях аналізу: «услід за автором», пообразний

Обладнання: текст оповідання А. П. Чехова «Товстий і тонкий», таблиці і

схеми до твору, Табель про ранги у царській Росії, малюнок до

оповідання «Товстий і тонкий»

Хід уроку

I. Перевірка виконання домашнього завдання: письмова відповідь на одне із запропонованих запитань:


    • Смисл назви оповідання «Хамелеон»?

    • Чим небезпечні хамелеони?

    • Над чим змушує замислитись автор?



Висновок, який повинні зробити учні: Письменник застерігає нас від

подібних проявів у поведінці і від таких людей, яких ми зустрічаємо у

творі.

II. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя.

Антон Павлович Чехов, учні, любив спостерігати за поведінкою

чиновників різних рангів, як ставиться чиновник вищого рангу до

чиновника нижчого і, навпаки, як поводить себе чиновник нижчого рангу під час зустрічі з високим чиновником. Чиновницький світ, внутрішній світ чиновників є однією з провідних тем творчості автора.

Серед них і оповідання «Товстий і тонкий», над яким ми сьогодні будемо працювати. Тож давайте, учні, разом з письменником поспостерігаємо за поведінкою героїв і подумаємо над питаннями:

Що хотів нам сказати автор? До яких думок спонукає? Від чого застері-

гає?

Оголошення теми і мети уроку.

Робота з епіграфом.


    • Як ви розумієте епіграф нашого уроку? Яку людину ми називаємо гідною, гідною носити звання людини?



III. Робота над темою уроку.

  1. Виразне читання оповідання «Товстий і тонкий» в особах.

Запитання до учнів: Діти, чи все зрозуміло? Що не зрозуміло?

Які питання виникли під час читання?



  1. Словникова робота: департамент, столоначальник, лютеранин.

Департамент – в дореволюційній Росії відділ у ряді установ, іноді самостійний орган управління.

Столоначальник – чиновник, який відає певним відділом у закладі (Довідковий стіл, стіл замовлень).

Чиновник – державний службовець, який має чин, службове звання.

Лютеранин – той, що сповідує лютеранство. (У підручнику).



3. Евристична бесіда.

    • Яка подія стала основою оповідання? (Зустріч двох приятелів).

    • Де вони зустрілися, при яких обставинах?

    • Чи раді були зустрічі, чи однаково поводять себе?

    • Що дає нам зрозуміти почуття радості і щастя від зустрічі? (Діалог, мова, тон мови, хвилювання).

    • Чому оповідання називається «Товстий і тонкий», адже у героїв є імена?

    • Що являє собою назва оповідання? Який художній прийом? (Антитеза).

    • Що таке антитеза?

    • Чи тільки назва оповідання чи весь твір побудований на антитезі?

Чому? (Герої не схожі один на одного).

    • Чому саме так названий твір? (Викликати у читача почуття гумору, а також підкреслює, що товстий і тонкий - різні ).

    • Чому тонкий більше говорить, ніж товстий? Чому тонкий першим почав розповідати про себе? (Хотів похвалитися).

    • Яке було його запитання до товстого? Чому? (Саме багатству спочатку, а вже потім сім’ї віддає перевагу тонкий).

    • Для чого автор вводить в текст родину тонкого?

    • Чи дійсно родина тонкого варта уваги?

    • Що ви дізнались про дружину тонкого? Як вона себе поводить? Чи зацікавлена зустріччю з товстим? (Ні. Вона не виявляє ніякого інтересу).

    • Чи змінилась її поведінка? Коли? Як саме? (В кінці твору: «Дружина усміхнулась».)

    • Що ми дізналися про сина тонкого? А як він себе поводить?

    • Чому автор більше уваги приділяє сину, ніж матері?

    • Як товстий ставиться до змін у поведінці тонкого?

    • Що хотів було заперечити товстий?



4. Поглиблена робота над текстом твору.

    • На які дві частини, учні, можна розділити оповідання? Які назви ви б їм дали? («Зустріч друзів» - 1, «Чиношанування» або «Зустріч чиновників» - 2).

Ми знаємо, що в оповіданнях А. П. Чехова велику роль

відіграє художня деталь, так як письменник вважав, що інколи

вона може допомогти читачеві більше зрозуміти, ніж сказати словами.


    • Які художні деталі використовує автор і яку роль вони відіграють?



Герої

Художня деталь

На що вказує?

Товстий

«…губи лисніли від масла, пахло від нього хересом і флер-доранжем».

«Тебе дражнили Геростратом за те, що казенну книжку цигаркою пропалив».



Високий рівень життя героя.

Можливо, хотів привер- нути до себе увагу.



Тонкий

«Пахло від нього шинкою і кофейною гущею».

«Мене дражнили Ефіальтом за те, що ябедничати любив».




Скромний рівень життя.

Можливо, схильний

до зради.




    • Як товстий і тонкий звертаються один до одного у першій частині?

(Товстий – голубчику, друже, тонкий – любий мій, милий мій.

Обидва були приємно здивовані. Рівнозначні, подібні, немає переваги одного над іншим, але назва оповідання говорить нам, що вони різні.)

- Де починається 2 частина оповідання?

- Як змінився тонкий, дізнавшись про чин товстого? (Вираз обличчя змінився, став називати товстого «ваше превосходительство», безглуздо хихикати, у мові вживає догідливе – с.

- Які прийоми використовує автор, щоб показати, як вплинуло на нього почуте (Перебільшення, повтори, художні деталі).

- Який тон мови у другій частині? (Товстий – голубе мій, тонкий – ваше превосходительство. Відчувається перевага товстого над тонким у чині, хоча сам товстий не надає цьому значення ).



    • Що можна сказати про тонкого, про його духовний світ? (Його духовний світ – бідний, хоча він ніби задоволений собою, людина

недалека, обмежена. Це відчувається, коли він розповідає товстому про себе, свою родину, службу, заняття: повторюваність).



    • Що можна сказати про духовний світ товстого?



Разом з учнями креслимо схему (Спочатку до першої частини оповідання).

    • Чи можна вважати розповідь товстого про свої успіхи кульмінацією? Чому?



    • Яке слово стало вирішальним у подальших стосунках героїв? (Чин. Про нього не говориться прямо, але ми розуміємо це зі слів товстого: «…і до чого тут це чинопочитання!»)

Знайомство учнів з Табелем про ранги у царській Росії.

Продовжуємо малювати схему: товстий і тонкий як начальник і підлеглий.



    • А зараз, учні, більш детально зупинимось на поведінці тонкого після того, як він дізнався, який чин у товстого. Але спочатку з’ясуємо значення деяких слів, що мають пряме відношення стосовно поведінки тонкого.

Словникова робота.

Підлабузництво – від підлабузник – підлиза, запобігайло.

Самоприниження – від принижувати – применшувати значення,

роль, ображати.

Чиношанування – надавати великого значення званню, титулу,

рангові людини.

Запопадливість – від запопадати – сумлінно ставитися до чогось,

докладати багато зусиль, старатися.

Малодушність – від малодушний – боязкий, легкодухий, спричи-

нений відсутністю мужності.



Робота у парах. Навести приклади малодушності, чиношанування,

підлабузництва, запопадливості і самоприниження у поведінці

тонкого і висловити своє ставлення до них



    • Наведіть приклади використання антитези у творі.



    • Прочитайте останнє речення оповідання. Як тут використано прийом повтору? (Все майже дослівно, як на початку твору. Тільки у першому випадку – «обидва були приємно здивовані» - добродушне зауваження, у другому – «всі троє були приємно вражені» - іронічне підсміювання над сім’єю тонкого).



    • Що таке гумор та іронія??

    • Чи мають вони місце у творі?

    • Що переважає у першій частині, а що - у другій?

    • А. П. Чехов, учні, талановитий письменник, майстер писати так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. Доведіть, що не тільки слова, а й вираз обличчя, речі, що оточують тонкого, дають нам зрозуміти його стан. Наведіть приклади.

    • Яка мова героїв, зокрема тонкого, адже він більше говорить? (Бідна, малий словниковий запас, тому і повторюється, робить паузи під час розмови з товстим).



    • Як товстий відреагував на зміни у поведінці тонкого?



    • Хто більше шанує чин: товстий чи тонкий? Чи дійсно товстий не

надає важливого значення чину? Може тут прихована хитрість товстого? Чи, можливо, йому стало шкода тонкого?



    • Як ви вважаєте, чи не вплине чин на ставлення товстого до тонкого? Чому товстого знудило?

    • Чи уявляєте ви собі майбутню зустріч героїв? Якою вона буде?

    • Якою фразою автор завершує оповідання? Чому?

IV. Підсумкова бесіда.

    • Як автор ставиться до героїв?

    • Про що говорить нам тема уроку?

    • З чого видно негативне ставлення до недоліків у поведінці людей в цілому, адже письменник не дає нам прямої оцінки вчинків героїв, їхньої поведінки? (Через художні деталі, діалог ми намагаємось зрозуміти позицію автора).

    • Які засоби творення комічного використовує письменник? (Комічні характери (зовнішність, поведінка, мова), ситуації, промовисті прізвища)).

    • А як ви, діти, ставитесь до тонкого і товстого, з осудом чи ні?

- Кого з героїв можна назвати хамелеоном? Доведіть це.

Повторне звернення до епіграфа уроку.

    • Чи можна тонкого назвати гідною людиною? А товстого?

Робота з ілюстрацією до оповідання.

Робота у групах.

Творчі завдання:

    • Як треба було повести себе тонкому, щоб довести товстому, що у

нього є людська гідність, яку він цінує значно більше, ніж чин? -

1 група



    • Як би ви повели себе на місці тонкого, дізнавшись про те, що товстий – таємний радник? (Молодець. Я дуже радий за тебе. Я завжди вірив, що ти досягнеш успіху. Вітаю.)

    • Що хотів заперечити товстий тонкому? - 2 група. (Ти для мене друг, а не підлеглий. Я чиновник тільки на службі. Спочатку був дуже радий нашій зустрічі. Але ти повів себе не гідно. Не принижуй себе, будь гордим, тоді я поважатиму тебе.)

Звіт роботи груп. Інсценування реакції тонкого на чин товстого,

і навпаки, реакції товстого на поведінку тонкого, демонструючи

свою гідність.


    • Для чого написане оповідання?

    • Чи можна вважати оповідання «Хамелеон» та «Товстий і тонкий»

повчальними? Чого вони нас навчають?

Підсумковий етап уроку. Заповнення таблиці.

Риси людського характеру, що висміюються в оповіданнях Чехова

Чесноти, які необхідно виховувати в собі

Хамелеонство

Підлабузництво

Самоприниження

Малодушність

Запопадливість

Чиношанування

Грубість

Невихованість





Ввічливість

Чесність


Безпосередність

Дотепність

Правдивість

Щирість


Гідність

Вихованість



Чеснота – позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність.

Оцінювання діяльності учнів на уроці.

V. Домашнє завдання.

Спробувати написати власне гумористичне оповідання або твір-мініатюру на тему: «Що дало мені знайомство з оповіданнями А. П. Чехова?»

Інший варіант. Написати листа до А. П. Чехова.

Тема: Позакласне читання. О. С. Пушкін «Дубровський».

Мета: поновити знання учнів про О. С. Пушкіна, повторити поняття

«повість», визначити її особливості, показати учням зв'язок змісту

твору з реальними подіями, що мали місце в житті Росії XIX ст.,

продовжувати розвивати в учнів навички аналізу художнього твору,

підтверджувати свої думки цитатами та прикладами з тексту,

виховувати кращі людські якості: почуття взаєморозуміння і взаємо-

поваги, уміння цінувати друзів, великодушність і справедливість.

Обладнання: портрет О. С. Пушкіна, текст повісті «Дубровський»,

ілюстрації із зображенням героїв, схема «Кола Вена».



Шлях аналізу: «слідом за автором» з елементами пообразного аналізу

Хід уроку

  1. Актуалізація знань.

«Мікрофон». Що я знаю про О. С. Пушкіна?

Слово вчителя. Так, учні. До сьогоднішнього уроку О. С. Пушкін вам більше відомий як поет, автор багатьох чудових казок, а сьогодні ми будемо вести розмову за змістом повісті «Дубровський», яку ви прочитали самостійно.

  1. Етап передрозуміння.

    • Що таке повість? Чи погоджуєтесь ви з тим, що за жанром твір являє собою повість?

    • Яке враження справив на вас твір?

    • Що сподобалось чи не сподобалось?

    • Чи все зрозуміло? Які труднощі виникли у вас під час читання?

    • Які питання ви хотіли б розглянути сьогодні на уроці?



  1. Мотивація навчальної діяльності. Твір, з яким ми маємо справу, написаний О. С. Пушкіним на основі конкретних подій і фактів, що мали місце в житті Росії XIX століття. Твір був надрукований після смерті автора. Чому? Про це ми поговоримо пізніше. Відомо, що у 1819 році О. С. Пушкін побував у помісті рідних і його дуже вразило те, що побачив на власні очі, а саме страждання селян, які змушені тяжко працювати на поміщиків. Поет пише вірш «Деревня». Ось останні рядки вірша:

О, если б голос мой умел сердца тревожить!...

Увижу ль, о друзья, народ неугнетенный

И рабство, павшее по манию царя,

И над отечеством свободы просвещенной

Взойдет ли, наконец, прекрасная заря?


    • Про що мріє поет? Чого прагне для свого народу? (Щастя, добра, волі).

Пушкіну тоді було 20 років, а через 13років він напише повість

«Дубровський».



Постановка проблемного запитання: «Який зв'язок є між віршем «Деревня» і повістю «Дубровський»?

  1. Робота над змістом повісті «Дубровський».

  1. Підготовка до сприйняття. Бесіда.

    • Назвіть героїв твору.

    • Хто з них, на вашу думку, є головними? Чому?

    • На кому автор робить особливий акцент?

    • В яких взаємостосунках перебувають Андрій Гаврилович Дубровський і Кирило Петрович Троєкуров? Чи можна їх вважати друзями?

    • Чиїм ім’ям названо твір: батька чи сина?

    • Чому твір має саме таку назву?

Із бесіди з вами я зрозуміла, над чим і як саме нам потрібно працювати. Тож почнемо.

  1. Бесіда.

    • Що вам стало відомо про Андрія Гавриловича Дубровського і Кирила Петровича Троєкурова?



Словникова робота: поміщик, дворянин.

    • Якими вони були поміщиками? Яким було їхнє становище?

    • Що ви можете сказати про них як про людей?

3. Робота з ілюстраціями до твору художника Д. Шмаринова

    • Чи такими ви собі уявляли героїв?

    • Які деталі портретної характеристики допомагають нам більше дізнатись про них? На чому саме робить акцент художник?

4. Самостійна робота у зошитах.

Заповнення схеми «Кола Вена». (Див. далі).

(Що спільне, а що відмінне є між героями?)



    • Який випадок став причиною розриву стосунків між героями?

    • Кого ви засуджуєте в тому, що сталось?



  1. Робота в групах. Створіть свої варіанти цієї ситуації і запропонуйте

її мирне вирішення.

  1. Звіт роботи груп.

Запитання до груп:

    • Кого з героїв російської літератури нагадує вам Парамошкін, його поведінка? (Героїв Чехова).



7. Продовження роботи за повістю.

Наші герої повели себе так, як самі вирішили. Троєкуров не вибачився, а ще більше розгнівався на Дубровського, що не повернувся до нього, а сам Дубровський не міг пробачити образи Троєкурову. Тож поспостерігаємо, що буде далі.



    • Які обставини остаточно зруйнували надію на примирення?

    • Що вирішив для себе Троєкуров? Як саме задумав помститися? (Відібрати незаконно помістя).

    • Якою була поведінка на суді Дубровського? Якою була його реакція на почуте?

    • Яким було рішення суду? (Несправедливим)

    • Як вплинуло рішення суду на Дубровського? (Захворів)

Словникова робота: конфлікт.

Проблемне запитання: «Як ви вважаєте, учні, що лежить в основі конфлікту між Троєкуровим і Дубровським: особисте чи соціальне?» (Потрібно допомогти учням зрозуміти, що Троєкуров не міг пробачити Дубровському того, що той нехтує його багатством і становищем, зневажає. Поскільки сила і сама влада на боці таких як він, то доля Дубровського нам тепер зрозуміла.)

Глави III – IV



    • Що ви дізнались про сина Дубровського Володимира?

    • Як він сприйняв звістку про батька? Яким було його рішення?

    • Чи дізнався Володимир причину хвороби батька?

    • Які почуття охопили його, коли він під’їжджав до рідного дому?

    • Чому Троєкуров не радів перемозі над старим Дубровським?

    • Чому він вирішив помиритися з ним? (В ньому перемогли благородні почуття).

    • Чим все завершилось? (Володимир проганяє Троєкурова, а старий Дубровський помирає)

Глави V-VI

Слово вчителя. У той самий день, коли Володимир повертався із кладовища, де щойно похоронив свого батька, до нього прийшли помічник судді Шабашкін із дрібними чиновниками канцелярії, щоб повідомити, що селяни Дубровського переходять у власність Троєкурова.

Словникова робота: канцелярія.

Продовження розмови.



    • Що відбувається далі?

    • Як селяни сприйняли нову звістку?

    • Чому селяни не хотіли переходити до Троєкурова?

    • Що вчинив Володимир Дубровський?

Робота за змістом наступних глав

    • Розкажіть, як Володимир Дубровський став французом-учителем сина Троєкурова?

    • Яке випробування задумав для Дефоржа Троєкуров?

    • Чи змінилось його ставлення до француза?

    • Про кого і що саме говорили гості Троєкурова?

    • Чому Дубровський не побоявся відкритися Марії Кирилівні? (Надіявся, що вона його зрозуміє)

    • Чому він відмовився від помсти Троєкурову? (Закохався у дочку)

    • Чому молодий Дубровський (Дефорж), змушений був тікати?

    • Хто такий князь Верейський?

    • Як сталося, що Марія Кирилівна вийшла за нього заміж, адже вона кохала Дубровського? (Вона повінчалася з Верейським з волі батька і тепер уже не могла бути дружиною Дубровського)

    • Чи винен у цьому Дубровський ? Чи жаль вам героїв?

    • Як слалася доля Володимира Дубровського?

    • Чому він обрав саме такий шлях? Чи міг він піти іншим шляхом?

8. «Коло думок». Чиїм ім’ям названо твір? Чому він має таку назву?

( Володимир є «справжнім героєм нашої повісті». Так пише про нього сам Пушкін. Молодий Дубровський став благородним розбійником-месником ).



9. Підсумкова бесіда

    • Чи щасливі герої? Як склалася доля кожного з них?

    • Як ставиться автор до своїх героїв? Чи є пряма авторська характеристика?

    • Як ви ставитесь до них?

    • Для чого написаний твір?

    • Чому саме так завершив твір О. С. Пушкін?

    • Який кінець хотіли б бачити ви?

    • Що допоміг вам зрозуміти автор?

Розвязання проблемного запитання: «Який зв'язок є між віршем

«Деревня» і повістю «Дубровський»?

(Потрібно допомогти учням усвідомити, що у вірші «Деревня»

втілена надія і віра поета у кращу долю свого народу. Відомо, що кріпосне право згубно впливало не тільки на селян, а й на самих поміщиків, бо їхня жорстокість і свавілля не знали меж.

У повісті «Дубровський» саме таким постає Троєкуров і, як не

прикро, селяни вихваляють його, догоджають йому. Де ж почуття власної гідності? І те, що Володимир Дубровський стає справедливим розбійникм-месником разом із своїми селянами, звучить як заклик до боротьби з такими поміщиками як Троєкуров. Тому повість названа саме його ім’ям. Звідси й зрозуміло, чому твір не був надрукований за життя О. С. Пушкіна.)



Оцінювання результатів діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

  1. Написати твір-мініатюру: «Моє ставлення до героїв повісті «Дубровський».

  2. Продовжте розповідь «Якби Кирило Петрович Троєкуров і Андрій Гаврилович Дубровський не посварились, то…».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка