Технології методичної роботи укладачі



Сторінка6/13
Дата конвертації31.03.2016
Розмір0.81 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

ТВОРЧА ГРУПА


Творча група – це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників освіти, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи інщого досвіду і забезпечують його творче застосування.

Діяльність творчої групи здійснюється за такою технологією:

1 етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми освоєння наявного досвіду, консультації з представниками науки, досягнення високої компетентності в суті проблеми, яка вивчається.

2 етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад по застосуванню на практиці досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених вченими, стосовно специфіки контингенту вчителів, школи, класу.

3 етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коректування їх в процесі практичного застосування, створення власного досвіду по проблемі.

3 етап. Поширення створеного досвіду, демонстрування його широким масам учителів; виступи з лекціями, повідомленнями про даний досвід, пропаганда його в пресі, демонстрування його широким масам вчителів; виступи з лекціями, повідомленнями про даний досвід, пропаганда його в пресі, демонстрація створеного досвіду на практиці; консультування при підготовці і проведенні семінарів-практикумів, педагогічних читань, науково-практичних конференцій і ін.

Після впровадження в практику роботи навчального закладу наукової ідеї чи досвіду досягаються позитивні результати в організації навчально-виховного процесу.


Рекомендована література:

1.Жорносек І.П., Красовицький М.Ю., Бесєда Т.І. та ін. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. – К.: Освіта, 1992.

2.Жорносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі. - К., 1998.

3.Онишків З.М. Основи школознавства. - Тернопіль, 1996.

4. Поташник М., Мойсеєв А., Про методичну роботу в школі // Народное образование. - 1987. - № 11.

5. Портнов М.М. Труд руководителя школ. - М.: Просвещение, 1984.


НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ


Науково-практична конференція є однією із форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення і узагальнення практичного передового досвіду.

За тематикою їх можна класифікувати на три основних типи:

- міжпредметного характеру;

- за окремими темами;

- проблемні.



Технологія проведення науково-практичної конференції

Тема конференції визначається заздалегідь (за 3-5 місяців). Тривалість її роботи здебільшого 1-2 дні. Основним підготовчим і організаційним органом конференції є оргкомітет, що формується із методистів-фахівців, вчителів-методистів, вчених-педагогів тощо.

Підготовчі функції оргкомітету:

- завершення запропонованої тематики конференції;

- обговорення і затвердження програми проведення конференції, в яку входять: календарний план, регламент, програма пленарних і секційних засідань;

- обговорення матеріалів до збірника доповідей або тез;

- підготовка тексту запрошень і ін.

Організаційні функції оргкомітету:

На пленарному засіданні розглядаються основні теоретичні питання висунутої проблеми.

На секційному засіданні (2-3 секції) розглядаються окремі напрямки розв’язання даної проблеми, шляхом обміну досвідом роботи, спостереження і обговорення наввчальних та виховних занять тощо. При цьому вносяться конкретні пропозиції щодо ефективного розв’язання обговорюваного питання.

На підсумковому пленарному засіданні заслуховуються звіти керівників секції, обговорюється і приймаються рекомендації конференцій з даної проблеми.



Зворотній зв’язок науково-практичної конференції:

- конференція дає змогу за відноснокороткий час ознайомити з результатами досліджень педагогів;

- через випущені збірники доповідей або тез є можливість довести до відома всіх шкіл відповідного регіону наукову інформацію про наслідки досліджень і рекомендацій по запровадженню наукових ідей у практичну діяльність;

- висловлені зауваження і пропозиції на конференції допомагають керівникам освіти і науково-методичних служб координувати плани педагогічних досліджень, ефективно здійснювати керівництво цим процесом тощо.



Рекомендована література:

1. Організація управління загальноосвітнью школою на сучасному етапі: Методичні рекомендації. - К.: Освіта, 1992.- 46 с.

2. Онишків З.М. Основи школознавства.- Тернопіль, 1996. - 104 с.

ОПЕРАТИВНО-МЕТОДИЧНІ НАРАДИ


Завдання оперативно-методичних нарад (оперативних нарад) - підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків в роботі. Тут розглядаються питання, які не можливо передбачити заздалегідь.

Вони проводяться з керівниками установ, педагогічно-методичним персоналом з метою оперативного обговорення окремих методичних питань, постановки поточних навчально-виховних завдань, поточного інструктування педагогів.

За характером і змістом роботи їх можна поділити на три типи: інформаційні, інструктивні, звітні.

На інформаційних нарадах керівництво установи знайомить педагогічний колектив з одержаними директивними вказівками, методичними листами Міністерства освіти та підпорядкованих йому установ, новими досягненнями в педагогіці, психології, методиками викладання, новими погодженнями і інструкціями, що виносяться на обговорення учасників наради; приймаються заходи щодо їх реалізації та ін.



Інструктивні наради покликані направляти роботу педагогічного колективу на виконання поточних навчально-виховних завдань (планування навчально-виховної роботи, ведення обліку, підготовка до екзаменів, організація і проведення методичних об’єднань, гуртків, змагань, предметних олімпіад та ін.).

На звітних оперативних нарадах педагоги доповідають провиконання окремих доручень, про стан навчально-виховної роботи в школі, класі, тощо.

Оперативно-методичні наради дають змогу оперативно і в будь-який період робочого дня дати педагогам інформацію про новинки, вміщені у методичних журналах, газетах, інших педагогічних виданнях, про нові і пробні підручники, навчальні програми, методичні посібники ознайомлювати їх з наказами упаравління освіти, Міністерства освіти, передовим педагогічним досвідом, іншими поточними питаннями, які необхідно швидко донести до відома педпрацівників.

Рекомендована література:

1. Островерхова Н.М., Даниленко Л.З. Ефективність управління загальноосвітньою школою. - К.: Школяр, 1995.- С.61-71.

2. Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора школ: дидактический аспект.- К.: Рад. шк., 1987.- 160 с.

3. Боглей В.М. Управління загальноосвітньою школою на демократичних засадах. - Львів, ЛДУ, 1995.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка