Технології методичної роботи укладачі



Сторінка13/13
Дата конвертації31.03.2016
Розмір0.81 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

АУКЦІОН


Аукціон - це форма творчого “продажу“ - “купівлі“ певних ідей, думок, винаходів.

Мета проведення: пошук ефективних форм, творчого підходу до вирішення проблем навчально-виховного процесу, підтримка новаторства, винахідництва.

Розрізняють аукціони інтелектуальні, аукціони знань, аукціони ідей, методичні аукціони .



Інтелектуальний аукціон. На такому аукціоні “продають “і “купують“ твори мистецтва, книги, платівки.

“Купівля“ здійснюється, якщо хтось із гравців правильно відповість на запропоновані ведучим питання. Наприклад: “Продається платівка з музикою Чайковського. Придбати її може той, хто назве найбільшу кількість творів цього композитора“.



Акціон знань. Метою такого аукціону є: активізувати засвоєння певних понять з певної теми, проблеми, конкретного предмету, зацікавити до пошукової роботи.

Методичний аукціон. На такому аукціоні “продаються“ і “купляються“:

- творчі ідеї педагогів-новаторів;

- досвід роботи з певної проблеми;

- методична розробка уроку;

- інновація з певної проблеми.

“Купити“ може той, хто обгрунтовано і професійно докаже доцільність впровадження тої чи іншої запропонованої ідеї у навчально-виховний процес з передбачуваною результативністю.

Метою даного аукціону є: розширити і поглибити знання педагогів з конкретної методичної теми, удосконалити педагогічну майстерність, ознайомити з передовим педагогічним досвідом, з педагогами-новаторами.

Організація проведення аукціону:

- обрання “акціонерного товариства“;

- обрання ведучого з числа членів “товариства“;

- визначення завдань учасниками гри (опрацювати необхідну літературу, проаналізувати ППД з даної проблеми);

- добір необхідного реквізиту (трибуна для ведучого, гонг,дерев’яний молоток, таблиця для учасників з порядковими номерами, картки для учасників, призи переможцям).

“Акціонерне товариство“ готує питання, збирає запропоновані творчі ідеї, розробки, ППД, визначає категорію учасників аукціону, час та місце проведення, розробляє умови та правила аукціону. За один -два тижні до проведення аукціону через засоби масової інформації, стенди, афіші доводяться умови проведення, правила, а також ідеї, які будуть “продаватися“.

В аукціоні можуть брати участь як окремі вчителі, так і колективи в особі представника.

Перед початком аукціону всі бажаючі купляють таблички з номерами, які дають їм право брати участь у “торгах“. Щоб купити ці таблички, необхідно дати відповідь на певне питання по проблемі, або запропонувати питання.

В ході аукціону ведучий оголошує до продажу певну ідею, розробку. Після кожної аргументованої відповіді рахує до трьох.

Якщо до рахунку три і удару гонга ніхто з гравців не зголошується давати відповідь, ідея вважається “проданою“.

“Акціонерне товариство“ картками різних кольорів оцінює відповіді. Оцінки фіксуються на табло.

Хто з учасників отримав кращі оцінки, нагороджується призом і оголошується переможцем.

На закінчення аукціону пропонується обмін думками.

Зворотний зв’язок: впровадження в життя нових передових технологій, ППД, методичних розробок .

Рекомендована література:

1. Жерносєк І.П. Організація методичної роботи в школі. - К., 1995.

2. Мистецтво життєтворчості особистості. Наук.-метод. посібник. К. 1997.

3. Технології виховного процесу. - Рівне, 1997.


МЕТОДИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ


Методичний фестиваль - багатопланова разова форма методичної роботи з великою аудиторією педагогів та методистів, що передбачає пропаганду ППД і ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок. На фестивалі ознайомлюються з кращими зразками педагогічного досвіду, нестандартними уроками та іншими формами навчально-виховної роботи, які виходять за межі традицій та загальних стереотипів.

Технологія проведення. Сценарій проведення методичного фестивалю залежить від його мети та наявності інтелектуально підготовлених педагогічних та методичних працівників, які його організовують. Технологію використання цієї форми методичної роботи можна подати у вигляді послідовності наступних етапів:

1 етап. Оголошення зазделегіть теми методичного фестивалю та відбір його учасників (за бажанням, з врахуванням рівня інтелектуальної та педагогічної підготовки). Заявка про участь у фестивалі теж подається заздалегіть.

2 етап. Підготовчий, куди входить планування і складання сценаріїв окремих виступів та оформлення спеціальних стендів (плакатів) та іншого наочного обладнання.

3 етап. Формування експертної групи (що повинна складатися з висококваліфікованих педагогів та методистів, 4-5 чоловік) - суддівської колегії, завдання якої полягає у визначенні авторів кращих ідей - лауреатів фестивалю.

4 етап. Основна частина фестивалю - власне демонстрація запланованих виступів з попереднім вступним словом ведучого фестивалю, у якому подається коротка характеристика теми та стислий сценарій фестивалю (тобто ті ідеї, що будуть на ньому представлені). Під час фестивалю працює кругова панорама методичних знахідок, ідей. На цій своєрідній виставці їхні автори дають бажаючим консультації біля підготовлених стендів (плакатів).

5 етап. Підбиття підсумків методичного фестивалю та оголошення його лауреатів.

Зворотний зв’язок. В процесі проведення методичного фестивалю його учасники мають можливість побачити значну кількість навчально-методичних прийомів та ідей на практиці, взяти участь в обговоренні актуальних методичних проблем, почути відгуки про представлені власні виступи та ідеї, проаналізувати їх з іншими колегами. Відповідно, спрацьовує ефект зворотного зв’язку між продукуванням (представлення) та реакцією аудиторії (аналіз та обговорення) щодо передових методичних ідей, що сприяє вирішенню конкретних навчально-методичних завдань та проблем, розвитку та вдосконаленню педагогічної думки.

Рекомендована література:

1. Активні форми і методи впровадження ППД // Зб. наук. статей. - К.: Рад. шк.,1989. - 183 с.

2. Нові технології навчання: науково-практичний метод. // Зб. наук. статей. - К., 1997. - Вип.19. - С.17-24.

МЕТОДИЧНИЙ ТУРНІР


Методичний турнір є нетрадиційною колективною формою роботи з педагогічними працівниками, спрямованою на пошук, розвиток, підтримку прогресивного педагогічного досвіду або пошук нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем освіти.

Підготовка до проведення турніру розпочинається за 1,5-2 місяці з підбору завдань-задач, зміст яких повідомляється усім зацікавленим установам. На місцях для попереднього розв’язку цих завдань формуються команди у складі не менше 4-х чоловік. При значній клькості задач склад команд доцільно збільшити до 6-8 осіб. В ході опрацювання командавизначає доповідача або співдоповідачів з кожної окремої задачі, під час самого турніру для цих учасників організується особиста першість.

Для проведення турніру формується журі з числа компетених у визначених проблемах педагогів, методистів; обирається ведучий, який брав участь у підготовці завдань і одночасно є членом журі; формується лічильна група, завданням якої є підрахунок балів, визначення рейтингу команд і окремих учасників, переможців у командному заліку й особистій першості.



Турнір проводиться в 3 етапи у вигляді захистів методичних ідей: чвертьфінали, півфінали, фінал. Якщо кількість команд незначна (4-6), достатньо провести лише 2 етапи.

У чвертьфінальних, півфінальних захистах зустрічається 3 команди, для яких жеребкуванням визначається функціональна роль: доповідача, опонентачи рецензента.

Для висвітлення свого варіанта розв'язку задачі (проблеми) команді-доповідачу надається до 7 хв. Команда-опонент може дати доповідачу запитання (до 3 хв) для з’ясування окремих найсуттєвіших моментів або недостатньо висвітлених, на їх думку, шляхів розв’язку. Після цього у своєму виступі тривалістю до 5 хв. опонент аналізує запропонований розв’язок, відмічаючи сильні сторони доповіді і найсуттєвіші недоліки. Опонент не пропонує власний розв’язок задачі. Після його виступу проводиться дискусія між обома командами.

Рецензент має право задати доповідачу й опоненту питання для глибшого з’ясування суті розв’язку і в своєму виступі (до 3 хв.) дає оцінку розумінню обговорюваної проблеми доповідачам й опонентам.

Протягом однієї зустрічі розв’язується 3 задачі, перелік яких визначається жеребкуванням, і кожна команда одержує можливість виступити в різних ролях.

Журі оцінює роботу команд за 3-бальною шкалою. При цьому середній бал доповідача збільшується в 3 рази, опонента - у 2 раза. Преможцем стає команда, яка за підсумками трьох дій набрала найбільшу суму балів. У випадку, якщо у півфіналі чи фіналі беруть участь лише 2 команди, роль рецензента опускається.

Команда-доповідач протягом турніру може відмовитися від розв’язання однієї задачі повністю, ще двох задач тимчасово без пояснення причин відмови. При наступних відмовах нарахування балів здійснюється з коефіцієнтом 0,8; 0,6; 0,4 відповідно.

В ході чвертьфінальних, півфінальних, фінальних захистів команда не може двічі виступати доповідачем чи опонентом по одній і тій же задачі.


ЗАХИСТ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ


–нова форма групової методичної роботи, пов’язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

Метою організації і проведення такого заходу є:

1) розробка нових підходів до вирішення педагогічних проблем, конкретних педагогічних технологій, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу;

2) підготовка методичних кадрів до інноваційної діяльності в освіті;

3) формування банку даних про інновації, їх аналіз та експертиза.



Проектування - науково обгрунтоване визначення системи параметрів майбутнього педагогічного об’єкта або якісно нового стану проекту - прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об’єкта, стану чи процесу в єдності із способами його досягнення.

Проектування передбачає системне дослідження перспектив розвитку певного педагогічного об’єкта чи явища і включає з’ясування як передбачуваних проблем, так і засобів їх розв’язання.

Проект вважають інноваційним, якщо в ньому запропоновані нові шляхи у розв’язанні часткових і загальних педагогічних проблем, нові форми, методи, прийоми,система діяльності, раніше невідомі педагогічній науці, шкільній практиці, або передбачається суттєва модифікація вже відомих шляхів стосовно вирішення сучасних завдань.

Технологія розробки та захисту інноваційного проекту може бути представлена у вигляді послідовного здійснення серії таких кроків:

1. Підготовчий етап

1.1. Визначення тематики і рівня інноваційного проекту.



Змістом інноваційного проекту можуть бути педагогічні процеси в конкретному навчально-виховному закладі (розробка цільового проекту розвитку загальноосвітньої школи, ліцею, гімназії тощо) чи актуальні проблеми та перспективи розвитку системи освіти на районному рівні (розробка проекту регіональної освітньої політики, нових освітніх технологій, навчально-методичних комплексів, засобів контролю і оцінки спроектованої системи, формування управлінської і сервісної структури та ін.).

За напрямами діяльності інноваційні проекти можуть бути:

а) навчальні, спрямовані на вирішення актуальних дидактичних проблем;

б) виховні, спрямовані на вирішення актуальних проблем виховання;

в) розвивальні, спрямовані на розвиток певних характеристик об’єктів діяльності;

г) організаційні, спрямовані на впровадження нових моделей організації діяльності;

д) методичні, спрямовані на вирішення проблем методичного характеру;

е) просвітницькі, покликані вирішувати проблеми педагогічного всеобучу батьків;

є) матеріально-технічні, спрямовані на створення та зміцнення матеріальної бази школи, обладнання й оформлення приміщень, вирішення господарських проблем.



Тема конкретної інноваційної програми вибирається авторами (методистами чи вчителями) самостійно, виходячи з власного досвіду, попередніх теоретичних доробок, специфіки та конкретних запитів чи потреб навчального закладу або регіону.

1.2. Створення робочої групи, розподіл обов’язків, завдань, забезпечення необхідними ресурсами.

1.3. Розробка структури інноваційного проекту та календарного плану роботи над ним.

Структура інноваційного проекту повинна передбачати розкриття таких питань:

• Обгрунтування актуальності вибраної теми (проблеми).

• Аналіз стану і тенденцій зміни педагогічної системи відповідно до прогнозу змін соціального замовлення.

• Результати проблемно-орієнтованого (відповідно до тематики проекту) аналізу педагогічної системи та пріоритетних проблем, що вимагають нововведень.

• Концепція нової моделі педагогічної системи.

• Стратегія та основні завдання переходу до нової моделі педагогічної системи.

• Конкретизація завдань ближнього етапу розвитку педагогічної системи в інноваційному режимі функціонування.

• Обґрунтування плану дій щодо реалізації інноваційного проекту.



2. Основний етап

2.1. Аналіз і прогноз впливу на педагогічну систему зовнішнього середовища, соціального замовлення.

2.2. Аналіз вихідного стану і тенденцій змін педагогічної системи.

2.3. Проблемний аналіз стану педагогічної системи.

2.4. Розробка концепції (моделі) оновленої педагогічної системи.

2.5. Розробка стратегії і завдань переходу до нової

моделі педагогічної системи.

2.6. Конкретизація цілей першого етапу переходу до нової моделі.

2.7. Розробка плану реалізації інноваційного проекту.

2.8. Загальне редагування і оформлення плану інноваційного проекту.



3. Завершальний етап

3.1. Експертиза та обговорення проекту в колективі.

3.2. Зовнішня незалежна експертиза.

Експертна оцінка інноваційного проекту здійснюється на основі таких параметрів та показників:

А. Мотиваційна сторона: новизна (теоретична, практична, суб’єктивна); актуальність (для всієї системи освіти, частково для системи освіти, для одного чи декількох компонентів системи освіти); можливість реалізації (у змісті освіти, в освітніх технологіях, у формах і методах роботи).

Б. Змістова сторона: перспективність (у найближчий час, у недалекому майбутньому, в далекому майбутньому); мобільність (швидко адаптується, посередньо адаптується, повільно адаптується); цілісність (повна модернізація системи освіти, значна модернізація , часткова модернізація).

В. Операційна сторона: результативність (значно підвищує рівень розвитку учнів, посередньо підвищує, незначне підвищення рівня розвитку учнів); надійність (стабільність у роботі членів педагогічного колективу, незначні зрушення, відсутність позитивних зрушень в роботі колективу); економічність (вимагає додаткового фінансування, потребує незначного фінансування, вимагає значного додаткового фінансування).

3.3. Представлення проекту на захист. Офіційна експертиза.



Зміст представленого на захист проекту повинен включати в себе такі розділи:

  1. Назва проекту.

  2. Мета проекту.

  3. Смислова частина:

- Модель об'єкта діяльності (структура, принципи внутрішньої організації та особливості функціонування об'єкта, теоретичне обґрунтування проблеми).

- Технологія (основні шляхи досягнення мети проекту та їх обґрунтування на основі досягнень сучасної науки та передового педагогічного досвіду).

- Параметри стану об'єкта, система контролю за ним, реальний та очікуваний стан об'єкта.


  1. Кадрове забезпечення інноваційного проекту.

  2. Організаційне забезпечення проекту.

  3. Матеріально-технічна база.

  4. Фінансове забезпечення проекту.

  5. Операційна частина (конкретні заходи суб'єктів: зміст, учасники, дата, відповідальні за виконання).

3.4. Захист інноваційного проекту.

До участі в захисті допускаються групи авторів інноваційних проектів, які пройшли попердньо організаційну експертизу.

Жеребкуванням визначається порядок виступу команд (робочих груп), які в короткій формі повинні розкрити зміст розробленого проекту та стратегії його реалізації.

Члени інших команд виступають в ролі опонентів, ставлячи запитання щодо тих чи інших положень запропонованого проекту.

Для оцінки представлених на захист інноваційних проектів і визначення команд-переможців створюються журі з числа представників органів управління освіти, методистів адміністрації навчальних закладів, кращих вчителів-практиків, представників громадськості.

Оцінюючи інноваційний проект, члени журі повинні враховувати такі його характеристики:

1) актуальність, доцільність та привабливість нової моделі розвитку педагогічної системи;

2) колективний характер підготовленого проекту;

3) авторський характер: індивідуальність, оригінальність та новизна, глибина інноваційних перетворень;

4) логічна культура, системність, наявність чіткої внутрішньої структури та зв'язків;

5) чіткість викладу, коректність використаної термінології;

6) повнота структури, інформаційна достатність;

7) культура оформлення.



Опонування інноваційного проекту може здійснюватися на основі аналізу того, наскільки автори:

- чітко обгрунтували вихідні позиції;

- охопили всі важливі фактори, які впливають на розвиток педагогічної системи:

- врахували існуючі об'єктивні та суб'єктивні суперечності, притаманні педагогічним явищам;

- активно використовували засвоєні науково-педагогічні знання і прогресивний педагогічний досвід;

- будували інноваційну модель, виходячи з єдиних позицій, єдиного розуміння сутності і закономірностей розвитку педагогічних систем;

- послідовно проводили певну систему поглядів і переконань;

- розробили оптимальний варіант інноваційної моделі, адекватну стратегічним завданням реформування освіти;

- досягали оптимальногопоєднання аспектного і цілісного (системного) підходів до педагогічних явищ і процесів;

- підвищили власний науково-методичний рівень.



Рекомендована література:

  1. Даниленко Л.І., Буркова Л.В. Відбір та оцінювання освітніх новацій // Директор школи.- 1998.- №34.- С.6.

  2. 2.Жернакова М. Управління нововведеннями // Школа.- 1998. -№2. -с.57-64.

  3. Коберник О.М. Проектування навчально-виховного процесу: управлінський аспект // Освіта і управління.- 1997. - №4.- С.42-47.

  4. Моисеєв А.М.,Моисеева О.М. Заместитель директора школ по научной работе. - М.: новая школа, 1996.- 144 с.

  5. Осадчий І. Проектно-цілове планування роботи загальноосвітньої школи // Завуч. - 1999.- №6.- С.1-3.

  6. Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації // Рідна школа. - 1998. -№12. - С.№-18.

1* Maidment R., Bronstein R.H. Simulation Games Design and Implementation, Merill, 1973.

2** Див.: Coleman I.S. Academic games and learning, New York,1967.

3* Детальніше див.: Платонов В.Я. Деловые игры. — М., 1991; Хрусткий Е.А. Организация и проведение деловых игр. — М., 1991.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка