Технології методичної роботи укладачі



Сторінка1/13
Дата конвертації31.03.2016
Розмір0.81 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
ТЕХНОЛОГІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
Укладачі: Августин Р.І., Борисюк С.В., Вітенко І.М.,

Залипецький М.Т. Козловська О.В., Крамар В.М.,

Кривокульський Л.Є., Миколюк Л.М., Морська Я.Ф.,

Пришляк І.М., Провозюк Г.Г., Свінних Г.Г., Тимчишин О.І.,

Уруський В.І., Чубко О.П.

ПЕРЕДОВИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД


Під поняттям педагогічний досвід розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Для його виявлення користуються системою критеріїв: актуальність, новизна, результативність, стабільність, перспективність.

Вивчення ППД здійснюють у такій послідовності:

1. Визначення педагогічної проблеми та об’єкта для вивчення досвіду.

2. Попереднє вивчення досвіду.

3. Теоретична підготовка.

4. Основне вивчення досвіду.

5. Визначення провідних педагогічних ідей досвіду.



Узагальнюючи ППД, виділяють три рівні: науковий, методичний, практичний.

Для всебічного висвітлення досвіду його узагальнений матеріал має включати такі питання:

а) тема досвіду, головне, суттєве в ньому;

б) зміст досвіду;

в) рекомендації щодо його використання;

г) додаток (ілюстративні матеріали, плани робіт, фрагменти занять тощо).

Узагальнений досвід може бути представлений у письмовій та усній (семінар, засідання методоб’єднання) формі.



План впровадження ППД складається на основі аналізу практики і включає такі питання:

  1. обгрунтування вибору досвіду для використання;

  2. розподіл функцій між організаторами впровадження і тими, хто буде використовувати досвід;

  3. заходи з розробки проблеми, визначення форм та методів розповсюдження досвіду;

  4. здійснення контролю і обміну роботи з впровадження;

  5. підведення підсумків, аналіз, узагальнення результатів роботи.

Необхідною умовою впровадження досвіду є його широка пропаганда, завдання якої – донести до вчительського колективу основні ідеї і значення досвіду, сформувати позитивне ставлення до нього, пробудити бажання використати педагогічні ідеї в своїй практичній роботі.

У процесі впровадження ППД використовують такі форми роботи: школи ППД, опорні школи, творчі групи, науково-практичні конференції, семінари, педагогічні читання, курси підвищення кваліфікації, захист ППД на засіданні педагогічної ради школи, шкільні, міжшкільні методоб'єднання з предметів, тижні педагогічної майстерності, наставництво, відкриті уроки.

Найпоширенішими із методів впровадження ППД є розповіді, бесіда, лекція, перегляд відеозаписів уроків, плакатів, буклетів, статей, книг.



Рекомендована література:

1. Педагогічний пошук /Упорядник І.М.Боженова. - К.: Радянська школа, 1988.

2. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика /Під ред. Л.П.Малют. - К.:Радянська школа, 1990.

3. Сгадава В.В. Організація роботи в школі по впровадженню передового педагогічного досвіду. - К.: Освіта, 1992.


ШКОЛА ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ


Школа передового педагогічного досвіду є однією з форм роботи з підвищення кваліфікаці вчителів, вихователів, керівників шкіл та дошкільних закладів, формою поширення і впровадження передового педагогічного досвіду, а також формування і удосконалення його.

Школи передового педагогічного досвіду з усіх чи окремих ділянок шкільної роботи організовуються районними, міськими відділами освіти у школах різного типу та дошкільних закладах на базі досвіду вчителів, вихователів, керівників шкіл або дошкільних закладів, який був вивчений і одержав схвалення.



Пропозиції про створення школи передового педагогічного досвіду подають: педагогічна рада, рада методичного кабінету, рада інституту післядипломної освіти.

Керівником школи передового педагогічного досвіду призначається особа, досвід якої схвалений і рекомендований для впровадження.

Школа передового педагогічного досвіду працює з постійним складом слухачів (5-10 чол.) за певним навчальним планом і розкладом занять протягом навчального року з періодичністю одне заняття на місяць.



Навчальний план занять цієї школи складається керівником, з допомогою працівників методичного кабінету, інституту післядипломної освіти.

Зарахування вчителів та інших працівників слухачами до шкіл передового досвіду проводиться методичним кабінетом спільно з керівником цієї школи з урахуванням бажання тих осіб, які направляються на навчання.

У школах передового педагогічного досвіду застосовуються різноманітні форми навчально- методичної роботи з слухачами:

- відвідування слухачами уроків та позакласних заходів у керівника школи передового досвіду з метою вивчення досвіду;

- практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів, виготовлення саморобних наочних посібників;

- лекції і семінарські заняття;

- консультації;

- співбесіди;

- відвідування керівником школи передового досвіду уроків та позакласних заходів у слухачів школи з наступним їх обговоренням;

- виконання слухачами завдань щодо самостійного опрацювання літератури, застосування у навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів, форм роботи.

Методичне керівництво школами передового педагогічного досвіду здійснюють методичні кабінети, інститути післядипломної освіти.

ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ


Школа молодого вчителя є однією з форм підвищення кваліфікації молодих вчителів-спеціалістів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-х років. Вона покликана формувати майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.

Школа молодого вчителя створюється на базі навчального закладу, де працює досвідчений вчитель з даного фаху і який має досвід наставницької роботи. Керівник школи складає навчальний план і програму занять, розраховану на 3-5 років.

До занять у школі молодого вчителя з періодичністю один раз на місяць залучаються постійні слухачі (3-8 чоловік) - вчителі одного фаху.



Основними напрямками роботи школи молодого вчителя є:

1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти.

2. Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих вчителів посадових умінь і навичок.

3. Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

4. Науково-методична робота з вивчення узагальненого передового педагогічного досвіду, визначення шляхів творчого його використання.

5. Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.

6. Організація проведення семінарів, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

Основні форми навчально-методичної роботи в школі молодого вчителя:

- відвідування уроків і позакласних заходів у керівника школи (перший рік навчання), інших досвідчених вчителів (другий-третій рік навчання);

- індивідуальні консультації;

- практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

- співбесіди з керівником ШМВ, методистом РМК, за “круглим столом”.

5. Методичне керівництво школою молодого вчителя здійснюється методичними кабінетами РМК, шкіл.


Рекомендована література:

  1. Психологічна культура майбутнього вчителя.- Київ, 1989 р.

  2. Жерносєк І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі.- К., 1998 р.

  3. Жерносєк І.П. Організація методичної роботи в школі. - К., 1995 р.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка