Технологія приготування страв із борошна. Млинці. Сервірування святкового столу в народних традиціях



Скачати 63.96 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір63.96 Kb.
Тема: Технологія приготування страв із борошна. Млинці. Сервірування святкового столу в народних традиціях.

Мета: навчити готувати українські народні страви з борошна. Розвивати інтерес до українських традицій, культури й мови, творчі й артистичні здібності, вміння працювати в команді. Виховувати почуття національної гідності, шанобливе ставлення до національних традицій і обрядів.

Обладнання: мультимедійна установка (комп’ютер, проектор, екран); інструкційні картки: «Приготування млинців», «Техніка безпеки, правила санітарії та гігієни»; рушники, серветки, скатертина, столовий посуд, прибори, кухонний інвентар, продукти для виконання практичного завдання; дидактичне забезпечення: комп’ютерна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

1.Організаційний етап (2 хв.)

2.Актуалізація опорних знань (3 хв.)

3.Мотивація навчальної діяльності (5 хв.)

4.Повідомлення теми уроку (10 хв.)

5.Практична робота (15 хв.)

6.Презентація (3 хв.)

7.Підсумок уроку і домашнє завдання (2 хв.)



Хід уроку

I. Організаційна частина.

Перевірити готовність учнів до уроку: зовнішній вигляд, наявність необхідних продуктів для приготування страв, спецодяг.



II. Актуалізація опорних знань (мозковий штурм).

1. Для чого людині потрібна їжа? (Для життєдіяльності, для росту й розвитку організму).

2. Що називаємо «режимом харчування» та з чого він складений?( Споживання їжі в зазначений час: сніданок, обід, вечеря).

3. Що називаємо меню? (Перелік страв і напоїв, які подають на сніданок, обід чи вечерю).

4. Які поживні речовини потрапляють в організм людини з їжею?(Білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни).

5. Що називають «кулінарією»?(Приготування їжі називають «culling» (кухня) й означає кухонна, або кухарська справа).

6. Яке походження мають продукти? (Рослинне та тваринне).

7. Доповніть вислів «Гарний кухар – кращий…(за лікаря).



III. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Відродження національної культури неможливе без системи знань про український народ, особливості його побуту й трудової діяльності, домашніх промислів і ремесел, без знання народного одягу, харчування, народної медицини й календаря, а також звичаєвості, родинної обрядовості, світоглядних уявлень, вірувань, народної моралі, без знання свого роду й родоводу. На протязі багатьох століть український народ створив своє духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, звичаями, традиціями. На цьому уроці ми згадаємо про наші свята й його святкові страви, які готують ваші мами й бабусі.

Для української кухні характерні різноманітність страв, їх високі смакові й поживні якості. Вироби з борошна в давнину готували без дріжджів. Найбільш поширені – це вареники, галушки, коржі з маком і медом, сочники та інші. На сьогоднішньому уроці ми з вами згадаємо технологію приготування прісного тіста.



1 запитання: Яка технологія приготування рідкого прісного тіста?

2 запитання: Яка технологія приготування густого прісного тіста?

3 запитання: Назвати сировину для приготування виробів із прісного тіста.

4 запитання: Назвати правила безпечної роботи під час користування ножем, гарячими рідинами та електричною плитою.

IV. Повідомлення теми уроку. Технологія приготування страв із борошна. Млинці. Сервірування святкового столу в народних традиціях. ( 1 слайд ).

Слово учителя: А які страви з борошна готують у вашій родині? ( Мікрофон ).

Основу народного харчування українців становили різні страви з борошна. Це відображало землеробський, головний чином зерновий, характер господарювання. Особливу роль у харчовому раціоні відігравав хліб, який супроводив українця від народження до смерті, у буденному житті та у свята, у праці та відпочинку, в горі й радощах. Із покоління в покоління передавали шанобливе ставлення до нього. Недаремно в щоденній молитві люди щиро повторювали і повторюють: «Хліб наш насущний дам нам щодня…»



Запитання до учениць:

- Які види борошна ви знаєте?

- А які народні прислів’я про хліб відомі вам?



Презентація творчого проекту « Млинці». ( Учениця розповідає про походження млинців, варіанти її приготування, використання її для повсякденного і святкового харчування, оспівування страви в усній народній творчості, використання в обрядах ).

Учитель: Саме слово «млинець» походить від українського «млин». На передодні Великого посту перед Великоднем є особливий тиждень, Масляна, він символізує проводи зими та зустріч весни.

Масляна ( 2 слайд ).

Останній тиждень перед великим постом – це Масляна ( Масниця, Сирна неділя, Масляниця, Колодка, Колодій ) ( 3 слайд ).

До класу заходить Масляниця ( учень одягнутий в костюм Масляниці ).



Слова Масляниці: Масляна – це здавна відоме на Русі свято. Його відзначали наприкінці лютого, коли « весна з зимою зустрічалися». Друга назва свята – Сирний тиждень.

Справа в тому, що напередодні Масляної закінчувався зимовий піст і люди могли вдосталь наїстися всіляких продуктів, у першу чергу молочних і борошняних.

В другій половині зими в корів, кіз, овець з’являлося потомство – телята, козенята, ягнята. Природно, більшали й надої молока – його тепер вистачало і тваринам, і людям.

Крім того морози вже були не такими лютими, усе вище піднімалося сонечко, приємно пахли бруньки в садах.

Людям дуже хотілося скоріше проводити зиму й зустріти довгоочікувану весну. Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду –ласкаві весняні дні, люди насамперед дякували за це сонце, славили його, пекли млинці – круглі, рум’яні, червонуваті, які дуже нагадували сонячний диск. До млинців готували олію, сир, сметану, діставали мед, пекли медові пиріжки й візерункові пряники. Саме цим і зустрічали довгоочікуване свято.

Свято Масляної тривало цілий тиждень (4 слайд ).

Понеділок – день «Зустрічі». Усіх гостей вітають млинцями та оладками. До речі, першим млинцем у Масничний понеділок здавна прийнято пригощати батьків. А ще в цей день роблять опудало Марени. По домівках ходять ряджені та напрошуються на гостини ( 5 слайд ).

Вівторок – «Загравання». Цього дня народ розважається. Катається на ковзанах та на льодових гірках. Хлопцям дозволялося загравати до дівчат ( 6 слайд ).

Середа – «Ласуня». Найсмачніший день масляничного тижня. У всіх родинах до столу подають вареники із сиром, млинці, різні пиріжки ( 7 слайд ).

Четвер – «Розгул». Приносить із собою цілу торбу різних розваг, веселощів та змагань ( 8 слайд ).

П’ятниця – «Тещини вечори». Цього дня за традицією молоде подружжя відвідує усіх, хто був у них на весіллі. А найголовнішою подією є відвідини тещі зятем. Для цього вона готує урочисту вечерю (9 слайд ).

Субота – «Невістчині посиденьки». Цього дня молода невістка запрошує до себе на гостину усіх рідних та близьких. Частує їх святковим обідом (10 слайд).

Під час перегляду цього слайду виконується пісня «Масляна», муз. О.Злотника – вірші О. Вратарьова.



Останній день Масляної – «Прощена неділя». У цей день прийнято просити пробачення у своїх рідних, сусідів та знайомих ( 11 слайд ).

Яка ж Масниця без млинців?

Не дивно, що головною стравою цього свята були млинці, які за формою і кольором нагадують сонечко. Господині приповідали до млинців: «Щоб сонце так землю припікало, як вогонь млинці, і щоб навесні й улітку все так росло, як тісто на сковорідці» ( 12 слайд ).



Приготування млинців. Майстер – клас від дівчаток 8 – Б класу (13 слайд ).

V. Практична робота. Сервірування святкового столу.

Учитель: Наступний етап – приготування визначної страви, млинців. Дівчата займають робочій стіл і згідно з технологією готують страву. Під час роботи дотримуються правил техніки безпеки.

Одночасно дівчата займаються сервіруванням столу в народному стилі.



Презентацію виготовлених страв дівчата супроводжують віршем:

Прийшла масляна –

Прийшла з млинцями.

Пригощаємо смачненько

Нас із вами.

Млинці печемо круглі

До сметани,

Щоб сонцю радіти могли

Ми з вами.

Пригощайтесь гості

Тата й мами.

Зустрічайте весну – красну

Разом з нами.

Заключне слово учителя: Хліб і сіль на вишиваному рушнику… Так вітаємо ми всіх, хто приходить у гості до нашого дому. Добра традиція: садовити гостя на почесне місце, частувати найкращими стравами. Хочеться, щоб наші уроки допомогли вам, дівчата, стати справжніми господинями у власному домі, а приготування їжі було для вас не нудним обов’язком, а цікавим хобі.

VI. Підведення підсумків уроку.

Обговорення і оцінка роботи учениць на уроці. Враження від уроку.



VII. Домашнє завдання.

Підготувати творчі проекти: «Використання вареників у народних обрядах».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка