Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь нвк «Кіровоградський колегіум»



Скачати 74.29 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір74.29 Kb.
УДК 37.017.92

Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь НВК «Кіровоградський колегіум» Кіровоградської міської ради
ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У СУЧАСНОМУ ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

У статті визначено вплив патріотичних ідей В.О. Сухомлинського на процес формування та розвитку морально-етичних цінностей і норм учнів молодшої ланки за умов полікультурного оточення.



Ключові слова: патріотичне виховання, моральна свідомість, морально-етичні цінності, полікультурне середовище, молодший шкільний вік.

В статье определено влияние патриотических идей В.А.Сухомлинского на процесс формирования и развития морально-этических ценностей и норм учеников младшего звена в условиях поликультурного окружения.



Ключевые слова: патриотическое воспитание, моральное сознание, морально-этические ценности, поликультурное окружение, младший школный возраст.

This article presents the influence of Suhomlinskiy’s patriotic ideas on the process of formation and developing of moral values of the primary school students.



Key words: patriotic upbringing, moral consciousness, moral values, multicultural society, primary school age.
Постановка проблеми, визначення мети. В умовах формування в Україні громадянського суспільства, яке передбачає розбудову Української суверенної, правової, демократичної держави, особливо гостро постає потреба в становленні громадянина як культурно-освіченої, творчої, високодуховної, всебічно розвиненої, гуманістично спрямованої особистості зі своїм сформованим світоглядом, з почуттям патріотизму. У зв’язку з цим виховання патріотизму як духовно-моральної якості української молоді є нагальною потребою держави. Патріотичне виховання особистості розглядається як джерело духовного, політичного і економічного становлення країни, її цілісності і безпеки. Провідним шляхом вирішення означеного завдання є створення ефективної системи патріотичного виховання сучасної молодої людини, спрямованої на формування національної самосвідомості, соціально-політичної, правової культури [6, с. 2].

Проблеми полікультурного виховання молоді, формування людської та національної самосвідомості, громадянської позиції, активного й відповідального ставлення до життя є одними з прі­о­ри­тетних у процесі гуманізації людського суспільства. Життя людини серед інших людей проходить як суперечливий і дина­мічний процес, що вимагає від кожної особистості засвоєння реалій соціального та індивідуального існування, норм і правил духовного та матеріального співжиття відповідно до власних можливостей, переконань і рівня культури. Необхідність формування висококультурного громадянина України зумовлюється нині ще й тим, що демократизація суспільних відносин у нашій країні вимагає іншого устрою життя, інших відносин між окремими людьми та їх групами, що належать до різних національностей і віросповідань. Саме тому в багатьох національних державних документах закладено ідеї полікультурності. Серед них Конституція України, Національна доктрина розвитку освіти, Державний стандарт базової й повної середньої освіти та інші. Ці документи наголошують на необхідності вивчення кожною людиною національної культури народів, що живуть на території України, та світової культури [5, с. 34].

Та без знання своєї власної культури, традицій неможливо пізнати культури інших народів, оскільки лише духовно багата, морально свідома, високо патріотична особистість здатна засвоїти реалії інших культур та традицій інших народів. Саме патріотичні ідеї виховання видатного педагога В.О.Сухомлинського можуть бути використані для збагачення духовного світу школярів та становлення їх гідними громадянами сучасної України.

Мету даної роботи можна визначити як спробу висвітлення впливу ідей В.О.Сухомлинського щодо патріотичного виховання на формування моральної свідомості молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. В молодшому шкільному віці необхідно прищепити дітям прості норми моральності. Без таких рис, як працелюбність, добросовісне ставлення до своїх обов’язків, повага і чуйність до оточуючих, чесність, скромність, ввічливість не може бути й мови про вироблення складніших моральних норм і якостей людини. Учителю початкової школи дуже важливо придивитись до всіх можливих проявів моральних якостей кожної дитини і визначити методи впливу на їх формування. Особливу увагу треба звернути на виховання в дітей любові та шани до своїх батьків, рідних, любові до рідного краю, Батьківщини.

В.О.Сухомлинський бореться за збереження всього людського в людині, переконуючи, що досягнення науки і техніки без культивування духовності може втратити не лише смисл, а й призвести до небажаних негативних наслідків у суспільстві. У 60-х роках педагог зробив якісно новий перехід від суто інтернаціоналістичної педагогіки до акцентування на національну культуру, розвиваючи в учнів цілісне сприймання світової культури крізь призму національної самосвідомості. Ідучи шляхом збагачення духовної культури особистості, він використовував у вихованні етнічні, психологічні і соціологічні підходи, ввів в обіг такі нетрадиційні для радянської педагогіки поняття, як дух, духовність, сердечність, людяність, совість, сором, повага тощо. Зокрема, розглядаючи поняття “дух” як особливу форму освоєння людиною світу і водночас як форму її саморозвитку, В.О.Сухомлинський дав визначення, що “дух – це сукупність усіх багатьох надбань свідомості, розуму, почуттів, сукупність, сконцентрована у яскраво вираженій індивідуальності” [6, с. 15]

Значним внеском у вивчення життя і практичної діяльності, різноманітних граней педагогічної системи В.О.Сухомлинського стали праці М.Антонця, Р.Атаяна, А.Борисовського, М.Богус­лав­сько­го, М.Вашуленка, Г.Волкова, С.Заволоки, М.Мухіна, А.Розенберга, О.Савченко, О.Сухомлинської, В.Смаля, М.Ярмаченка та ін.

Окремим аспектам педагогічної системи В.О.Сухомлинського присвячені кандидатські дисертації М.Библюка, Л.Бондар, Т.Будняк, М.Левківського, А.Луцюка, Л.Мілкова, І.Остапйовського, О.Петренко, Л.Петрук, Л.Сіднєва, О.Соколовської, З.Шевців, К.Юр'євої. У дослідженнях цих та інших авторів визначено внесок ученого в розвиток вітчизняної педагогічної науки. Зокрема, широко розроблене В.О.Сухомлинським питання патріотичного виховання молодших школярів було предметом наукового дослідження М.Базилевич, а дисертаційне дослідження А.Бика присвячене громадянському вихованню старшокласників [6, с. 417]

Ідеї патріотичного виховання за Сухомлинським прості і доступні для кожного вчителя, вихователя. Бо кожній дитині як індивіду притаманні емоції, почуття і переживання, переконання, характер. В.О.Сухомлинський на практиці перевірив і довів, що саме колектив, побудований на принципі партнерства й співробітництва, виступає основним інструментом виховання особистості. Також ним був використаний ефект різновіковості. Коли старші учні проявляють себе як наставники для молодших, мають спільні інтереси, здібності, спільну працю, то відбувається ненав’язлива передача знань, умінь, досвіду молодшим школярам. Саме через емоції, відчуття, які виникають у дітей під час спілкування в колективі, засвоєння знань та позашкільній діяльності ми формуємо переконання, поліпшуємо мікроклімат колективу,

збагачуємо духовний світ школярів, створюємо умови для підвищення соціальної та життєвої компетенції, полегшуємо адаптацію дітей до школи, спонукаємо до виявлення своєї громадянської позиції.

Розглядаючи патріотизм як сукупність політичних і моральних ідей, моральних почуттів, В.О.Сухомлинський здійснював патріотичне виховання на основі гармонійного взаємозв’язку інтересів особистості і держави, наголошуючи при цьому на недопустимості відриву впливу на свідомість і почуття від діяльності з обов’язковим урахуванням особливості духовного життя вихованців у різні вікові періоди. При цьому він підкреслював, що, по-перше, патріотичні і моральні ідеї трансформуються в стійкі духовні утворення – погляди, переконання, ідеали, ціннісні орієнтації – за умови, коли особистість добуває їх дослідницьким, трудовим шляхом з певної системи знань, відомостей, художньо-естетичних образів, національних традицій, звичаїв тощо. Також необхідність реформування педагогічної думки вимагає, щоб учитель був переорієнтований із ролі інформатора і контролера, організатора виховних заходів на старшого товариша, друга, духовного орієнтира, наукового консультанта, організатора самостійного здобуття знань, творчості школярів, їхньої самоосвіти і виховання [1, с. 143]

Патріотичне виховання засобами традицій у концепції В.О.Сухомлинського відображало і цілу низку виховних аспектів:

– патріотичний (виховання любові до рідного краю, Батьківщини, відчуття громадянства);

– соціальний (введення в практику зразків гуманних стосунків та ідеалів народу);

– трудовий (залучення до традиційних видів трудової діяльності народу);

– художньо-естетичний (залучення до народної творчості у видах декоративно-прикладного мистецтва, розвиток художніх здібностей);

– екологічний (примноження багатств і захист рідної природи, усвідомлення єдності («людина – природа – суспільство») [6, с. 26]

Система В.О.Сухомлинського з виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму охоплювала широкий спектр словесних і практичних методів, засобів, способів, прийомів, які спрямовані на формування єдності свідомості, переконаності та поведінки, на нагромадження практичного суспільного досвіду школяра.

Цінність цієї системи забезпечувалась узгодженістю співпраці сім’ї та школи (заняття в Батьківській школі, індивідуальні консультації, спільна участь школярів і батьків у суспільно корисній праці, народних, сімейних традиціях тощо), які були і залишаються центрами патріотичного виховання, об’єктами формування й вправляння соціально-громадської патріотичної поведінки з активним використанням природного і соціального оточення [6].

Висновки. Взявши до уваги досвід видатного українського педагога-новатора Василя Олександровича Сухомлинського, справжнього громадянина нашої держави, можна упевнитись в тому, що тема виховання патріотичних почуттів у дітей не втрачає актуальності в наш час. Для кожного вчителя педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського є невичерпною скарбницею пізнання, дослідження таких сучасних і незмінних для людства істин. Такі знання допоможуть виростити цілісно сформованих особистостей, духовно багатих, цивілізованих людей, які повинні мати на меті вибудувати високоморальне досконале, гуманістично спрямоване суспільство.



Література

1. Гуманізація навчально-виховного процесу : наук.-метод. зб. „Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховання громадянина” / ред. кол. – Слов’янськ : СДПУ, 2007. – 223 с.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В.Г.Кремень. – К. : Юрінкком Інтер, 2008. –1040 с.

3. Науково-практичні засади організації освітнього про простору в НВК „Школа – дошкільний навчальний заклад” / гол. ред. В. Г. Кузь. – К. Міленіум, 2005. – 148 с.

4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори : в 5-ти т. / В.О.Сухомлинський. – К. : Радянська школа, 1977. – Т. 3 : Народження громадянина. – 669 с.

5. Кузьменко В.В. Формування полікультурної компетентності вчителів загально-освітньої школи: Навчальний посібник / Кузьменко В.В., Гончаренко Л.А. – Херсон: РІПО, 2006. – 92 с.



6. Кіндрат В.К. Проблема патріотичного виховання підлітків у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Кіндрат В.К. - К., 1998 – 36 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка