Та робочих навчальних планів



Скачати 257.14 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір257.14 Kb.
Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”




РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО РОЗРОБКИ НАВЧАЛЬНИХ

ТА РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

ЗА НОВИМИ НАПРЯМАМИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ

Ухвалено


Методичною радою НТУУ «КПІ»

Протокол № 5 від 25.01.07 р.



Київ

«Політехніка»

2007

Рекомендації щодо розробки навчальних та робочих навчальних планів за новими напрямами підготовки бакалаврів / Уклад. В. П. Головенкін, А. Д. Лемешко – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка» ”, 2007. – 24 с.


Рекомендації доповнюють та конкретизують «Положення про кредитно-модульну організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ» з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра» та Наказу Міністра освіти і науки «Про порядок введення в дію переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра».

Рекомендації призначені для розробників навчальних та робочих навчальних планів за новими напрямами підготовки бакалаврів.


Навчальне видання

Рекомендації

щодо розробки навчальних та

робочих навчальних планів

за новими напрямами підготовки бакалаврів


Укладачі: Головенкін Володимир Павлович, канд. техн. наук, доц.,



Лемешко Анатолій Дмитрович, канд. техн. наук, доц.
Відповідальний

за випуск Шеховцов Володимир Ілліч, канд. техн. наук, проф.


Рецензенти: Тимофєєв Володимир Іванович, д-р техн. наук, проф.,

Горбенко Володимир Терентійович, канд. техн. наук, доц.

За редакцією укладачів




1. Концептуальні основи двоступеневої підготовки
за новим переліком напрямів підготовки


Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1719 затверджено «Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра». До закінчення 2007 р. має бути затверджений перелік спеціальностей для підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра.

Передбачається включення до цього переліку за кожним напрямом підготовки спеціальностей двох типів з присвоєнням відповідних кваліфікацій:



  • спеціальності першого типу націлені на майбутню практичну (інженерну) діяльність фахівця, а саме – проектувальну, конструкторську та організаційно-управлінську;

  • спеціальності другого типу націлені на майбутню науково-дослідну, інноваційну та педагогічну діяльність фахівця.

Спеціальності першого типу, як правило, подібні (близькі) спеціальностям старого Переліку; спеціальності другого типу, очевидно, мають бути узгодженими з новим переліком наукових спеціальностей підготовки докторів філософії.

Починаючи з 2007/2008 навчального року підготовка фахівців буде здійснюватися за новим переліком напрямів та новими спеціальностями. У зв’язку з цим підготовка до нового навчального року передбачає систему заходів на рівнях ректорату, відповідних науково-методичних комісій, деканатів і випускових кафедр. План цих заходів надано у Додатку А.

Основні положення щодо концепції двоступеневої підготовки фахівців з вищою освітою, принципові вимоги до нових навчальних планів бакалаврської підготовки були викладені у «Положенні про кредитно-модульну організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ».

Відповідно до концепції двоступеневої підготовки фахівців з вищою освітою, новий бакалавр має бути затребуваний на ринку праці. Для забезпечення можливості адаптації випускника-бакалавра до вимог ринку праці він повинен мати спеціальні компетенції – професійно-функціональні знання та вміння, що забезпечуються посиленням професійно-практичної складової програми підготовки.

При формуванні нових бакалаврських програм технічних галузей знань мають бути реалізовані ідеї «Концептуальних засад розвитку вищої технічної освіти України в контексті Болонського процесу», які ухвалені Всеукраїнською нарадою ректорів вищих технічних навчальних закладів «Вища технічна освіта України і Болонський процес» (м. Харків, березень 2004 р.), а саме: бакалавр з технічних спеціальностей має бути готовим до професійної виробничо-технологічної, сервісно-експлуатаційної, монтажно-налагоджувальної та організаційно-управлінської (на нижньому та середньому рівнях) практичної діяльності, а також у сфері маркетингу та продажі технічних виробів. Тому, при розробленні нових навчальних планів має бути забезпечено посилення професійно-практичної складової підготовки бакалавра шляхом:

1. Здійснення розподілу навчальних годин за циклами дисциплін підготовки бакалавра згідно з таблицею:



Назва циклу дисциплін підготовки

Розподіл навчального часу
(кредити ECTS)

Гуманітарна та соціально-економічна *

29 *

Природничо-наукова

60 **

Професійно-практична

138 **

Вільного вибору студентів

20

Загалом

247

2. Узгодження програм підготовки бакалаврів та магістрів, а саме – переведенням частини фундаментальної підготовки «високого рівня» (спеціальні розділи дисциплін) з існуючої програми бакалаврського рівня до навчального плану підготовки магістрів (враховуючи, що нормативний термін підготовки магістрів – 1 рік 10 місяців, що забезпечує отримання 120 кредитів), а певних дисциплін професійно-практичної підготовки технолого-експлуата­ційної спрямованості – з 5 курсу існуючих програм до нових бакалаврських програм.

3. Спрямованості складової професійного спрямування циклу професійно-практичної підготовки бакалаврів на відповідну спеціальність (першого типу).

4. Введення до програм навчання бакалаврів виробничої (3 тижні після третього курсу) та переддипломної практики, дипломного проектування (9 тижнів).

Структура програми бакалаврської підготовки надана на рис.1. Співвідношення нормативної складової та за вибором ВНЗ орієнтовне і залежить від ступеня спорідненості відповідних спеціальностей у бакалаврському напряму.



Рис.1. Структура бакалаврської програми

За наявності одного бакалаврського напряму на різних факультетах, інститутах (кафедрах) зміст нормативної складової має бути уніфікований на підставі міжкафедрального узгодження.

2. Графік навчального процесу


Графік навчального процесу надано у Додатку Б. На перших трьох курсах осінні семестри по 18 тижнів, а весняні по 19 тижнів. Екзаменаційні сесії по 2 тижні. Кожний академічний тиждень дорівнює 54 годинам навчальної роботи студента, тобто 1,5 кредита ECTS. Таким чином, у 1, 3 та 5 семестрах маємо 30 кр., а у 2, 4 та 6 семестрах – 31,5 кр.

На третьому курсі до 41 навчальних тижнів додається 3 тижні виробничої практики – всього 44 тижні, що дає 66 кр.

На четвертому курсі для бакалаврських напрямів, що передбачають захист дипломних проектів (робіт), сьомий семестр – стандартний (30 кр.), а у восьмому семестрі 9 тижнів теоретичного навчання, один тиждень екзаменаційної сесії та 9 тижнів переддипломної практики та дипломного проектування (всього у восьмому семестрі – 28 кр.). Таким чином бакалаврська програма містить 247 кредитів.

Для бакалаврських напрямів, що передбачають державну атестацію у вигляді державних екзаменів, сьомий семестр – стандартний (30 кр.), а у восьмому семестрі пропонується два варіанти. За першим варіантом – стандартний семестр (31,5 кр.), за другим – 16-тижневий семестр та сесія (2 тижні), а також 3-тижнева виробнича практика.



3. Структурно-логічна схема програми підготовки


Підґрунтям для створення навчального та робочого навчального планів має бути структурно-логічна схема (СЛС) програми підготовки. СЛС є необхідною умовою впровадження кредитно-модульної організації навчального процесу. СЛС є складовою інформаційного пакета факультету (інституту) і забезпечує можливість реалізації гнучкої індивідуальної траєкторії навчання окремим студентом за умови забезпечення необхідної послідовності вивчення навчальних дисциплін (кредитних модулів).

Структурно-логічна схема, навчальний та робочий навчальний плани розробляються за відповідним бакалаврським напрямом підготовки та певним професійним спрямуванням (спеціальністю першого типу).

На першому етапі складання структурно-логічної схеми зміст навчання за певною програмою розподіляється на кредитні модулі. При формуванні кредитних модулів необхідно керуватися такими рекомендаціями:


  • оптимальний обсяг кредитного модуля (забезпечить зменшення кількості кредитних модулів (навчальних дисциплін), які вивчаються у семестрі одночасно) – 6…8 кр.;

  • скорочення загальної кількості кредитних модулів (навчальних дисциплін) шляхом інтеграції певних (змістовно пов’язаних) дисциплін;

  • мінімальний обсяг кредитного модуля складає, як правило, не менше 3 кр.;

  • кожний кредитний модуль позначається відповідним кодом та назвою;

  • навчальні дисципліни обсягом більш ніж 8 кр. (288 годин) розподіляються на певні кредитні модулі для вивчення в окремих семестрах із зазначенням їх порядкових номерів, кодів та назв (наприклад, «Вища математика – 1. Аналіт. геом. Лінійна алгебра», «Основи теорії кіл – 2. Перехідні процеси» тощо).

Нормативні кредитні модулі (нормативна складова) є загальними в межах певного бакалаврського напряму. Обсяг нормативної складової має бути не менш ніж 145 кр., що забезпечує уніфікацію навчальних планів за певним бакалаврським напрямом на перших 4-5 семестрах.

Складова професійного спрямування (за спеціальністю) забезпечується дисциплінами (кредитними модулями):



  • за вибором ВНЗ (80-60 кр.);

  • за вільним вибором студентів (20 кр.).

За вільним вибором студентів можливо введення певного блоку кредитних модулів для студентів, що успішно засвоюють модулі індивідуального навчального плану та бажають спеціалізуватися у визначеній галузі знань для виконання дипломної роботи або отримати поглиблену підготовку для подальшого засвоєння магістерської програми спеціальностей наукового спрямування, бажають мати більш поглиблену підготовку з іноземної мови тощо.

Вихідною інформацією щодо розробки СЛС є перелік кредитних модулів (Додаток В) із зазначенням їх кодів, назв та обсягів у кредитах ECTS.

Усі кредитні модулі розподіляються:


  • за циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної);

  • за статусом (нормативні, за вибором ВНЗ, за вільним вибором студентів).

Код дисципліни (кредитного модуля) визначається її статусом (перша літера) та циклом (друга літера), а також її порядковим номером (через риску зазначається номер кредитного модуля багатомодульної дисципліни).

За статусом:

Н – нормативний кредитний модуль;

З – кредитний модуль за вибором ВНЗ;

В – кредитний модуль за вільним вибором студентів.

За циклами:

Г – гуманітарна та соціально-економічна підготовка;

Ф – природничо-наукова (фундаментальна) підготовка;

П – професійна та практична підготовка.

Наприклад:



  • НГ-03 – нормативний модуль циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки (№ 03 за переліком);

  • НФ-05 – нормативний модуль (№ 05 за переліком) циклу природничо-наукової (фундаментальної) підготовки;

  • НП-17/1 – перший модуль багатомодульної нормативної дисципліни (№ 17 за переліком) циклу професійної та практичної підготовки;

  • ЗП-06 – кредитний модуль за вибором ВНЗ (№ 06 за переліком) циклу професійної та практичної підготовки;

  • ВП-02/а – модуль циклу професійної та практичної підготовки (№ 02 за переліком) за вільним вибором студентів (блок «а» або «б»).

На структурно-логічній схемі статус кредитного модуля відображається певними фігурами:

Особливості двосеместрової структури кредитних модулів з іноземної мови та фізичного виховання обумовлюються тим, що заліки з цих дисциплін передбачені лише у парних семестрах.

У фігурах, крім коду модуля, під горизонтальною рискою зазначається обсяг кредитного модуля у кредитах ECTS.

У структурно-логічній схемі у вигляді певних траєкторій має бути закладена природно-логічна послідовність засвоєння кредитних модулів, що передбачає передування кредитних модулів, володіння інструментарієм яких необхідно для розуміння навчального матеріалу наступних модулів.

Жорстка послідовність вивчення кредитних модулів (дисциплін) зазначається суцільними стрілками. Модулі з рекомендованою послідовністю зв’язуються пунктирними стрілками. Кредитні модулі, послідовність вивчення яких не визначено (може бути довільною), стрілками не зв’язані.

Таким чином, за допомогою СЛС забезпечується утворення масиву освітніх траєкторій (індивідуальних навчальних планів), за якими можливе навчання студентів.

Фрагмент структурно-логічної схеми програми підготовки наведено в додатку Г.

4. Навчальні плани


Навчальні та робочі навчальні плани за бакалаврським напрямом (із зазначенням певної спеціальності) складаються за відповідними формами. Електронні форми планів можна отримати у Інформаційно-обчислювальному центрі забезпечення навчального процесу (кімн. 143 корп. 1).

Нормативний термін навчання за програмою підготовки бакалавра за денною формою навчання 3 роки 10 місяців (заочною – до 4 років 5 місяців).



У навчальному плані (Додаток Д) навчальні дисципліни (без розподілу на кредитні модулі) структуруються за статусом (нормативні дисципліни, за вибором ВНЗ та за вільним вибором студентів), а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної).

У Додатках Е та Ж надано склад нормативних загальноуніверситетських дисциплін, їх розподіл за семестрами (по факультетах, інститутах) із зазначенням індивідуальних завдань, контрольних робіт (МКР) та видів семестрової атестації.

Кредити (навчальні години) навчальної дисципліни «фізичне виховання», з урахуванням її рекреаційної спрямованості, не враховуються у загальному балансі кредитів та аудиторних годин. Кредити військової підготовки (19 кр. ECTS), як і 10 кр. фізичного виховання — поза 247 кр. програми бакалаврської підготовки.

Склад дисциплін за вільним вибором студентів у навчальному плані може не розкриватися, достатньо зазначити 2-3 варіативних блока дисциплін вільного вибору із зазначенням їх обсягів.

У кожну екзаменаційну сесію плануються три екзамени. Це мають бути найважливіші дисципліни (кредитні модулі) природничо-наукової та професійно-практичної підготовки, для якісного засвоєння яких принципово необхідно мати етап узагальнення студентами навчального матеріалу. Ще за двома кредитними модулями планується диференційований залік (за традиційною системою оцінювання).

За всіма іншими кредитними модулями планується залік. Ці модулі оцінюються в системі ECTS диференційовано (A, B, C, D, E, FX, F), а в традиційних оцінках – «зараховано/незараховано». Таких кредитних модулів у кожному семестрі має бути не більше 5.

До обсягу дисциплін, що мають екзамен, додається 1 кр. Додаткові 36 годин додаються до часу СРС.

Розподіл навчального часу, відведеного на вивчення певної дисципліни (ТО), між аудиторними заняттями й СРС має відповідати таким умовам:



ТО = ТА + ТСРС, (1)

де  ТА – аудиторні години;

ТСРС – сумарний час СРС з дисципліни.

ТА = tЛ + tПр + tСЗ + tЛ/р + tК/пр , (2)

де tЛ, tПр, tСЗ, tЛ/р, tК/пр – відповідно кількість годин лекцій, практичних та семінарських занять, лабораторних робіт і комп’ютерних практикумів.



ТСРС = ТС + 36Екз, (3)

де ТС – час СРС з дисципліни протягом семестру;



Екз = 1 за наявності екзамену з дисципліни (0 за наявності заліку).

Умовою виконання вимог розподілу навчального часу за формулою 50/50 (5%) є забезпечення співвідношення:



ТАТС. (4)

Таким чином, середньотижневе аудиторне навантаження студентів має бути не більше 28 годин.

У 2,4 та 6 семестрах аудиторні заняття плануються у 18 тижнях, а додатковий (дев’ятнадцятий тиждень) використовується для самостійної роботи студентів. Додаткові 54 навчальні години (1,5 кр.) необхідно розподілити між трьома дисциплінами, додавши по 0,5 кр. (додатково по 18 годин до часу СРС).

У кожному семестрі може плануватися лише одне індивідуальне завдання з певної дисципліни. При плануванні курсових проектів та робіт мають бути враховані такі обмеження:



  • на виконання курсового проекту необхідно забезпечити студентові 54 години СРС (1,5 кр.);

  • на виконання курсової роботи 36 годин СРС (1 кр.);

  • курсовий проект (роботу) планувати тільки з навчальних дисциплін обсягом не менше 5-6 кр.;

  • у семестрі може бути заплановано лише один курсовий проект або робота;

  • загальна кількість курсових проектів та робіт за бакалаврською програмою підготовки має бути не більше 5-6.



5. Робочі навчальні плани


При складанні робочих навчальних планів враховуються такі особливості:

  • окремо зазначаються всі кредитні модулі програми підготовки (у тому числі кредитні модулі (двох-трьох блоків) за вільним вибором студентів);

  • кредитні модулі структуруються за статусом та за відповідними циклами;

  • вивчення кредитних модулів за вільним вибором студентів планується не раніше 2 курсу;

  • розподіл усіх індивідуальних семестрових завдань з певних дисциплін проводиться з урахуванням необхідного часу СРС.

На виконання останньої умови необхідно забезпечити баланс часу СРС. Підґрунтям цього розрахунку є орієнтовні норми часу на виконання окремих робіт середнім студентом, які надані у наступній таблиці.


Вид
роботи

Підготовка до одного аудиторного академічного часу (ti )

Підготовка до

Виконання

Л

Пр

СЗ

Л/р

К/пр

МКР

Зал

Екз

Реф., ДКР

РР,

РГР


КП

КР

Норма часу (год.)

0,3-0,5

0,5-0,75

1,5-2

1-1,5

1-1,5

2-4

6

36

8-10

10-15

54

36


Примітка: Л – лекції; Пр – практичні заняття; СЗ – семінарські заняття; Л/р – лабораторні роботи; К/пр – комп’ютерний практикум; МКР – модульна контрольна робота; Зал – залік; Екз – екзамен; Реф – реферат; ДКР – домашня контрольна робота; РР – розрахункова робота; РГР – розрахунково-графічна робота; КП – курсовий проект; КР – курсова робота.
Певні види семестрових індивідуальних завдань з кредитного модуля (дисципліни) можуть бути заплановані за умови виконання рівняння:

ТС = (0,3…0,5)tЛ + (0,5…0,75)tПр + (1,5…2)tСЗ + (1…1,5)tЛ/р + (1…1,5)tК/пр +

+ (2…4)МКР + 6 Зал + 36 Екз + (8…10)Реф + (10…15)РР + 54КП + 36КР, (5)

де  МКР – кількість модульних контрольних робіт;

(Зал, Реф, РР, КП, КР) = 1 за наявності заліку з кредитного модуля, відповідного виду індивідуального завдання: реферату (домашньої контрольної роботи); розрахункової (розрахунково-графічної) роботи, курсового проекту та роботи (0 за відсутності).

Крім того, при плануванні семестрових індивідуальних завдань та модульних контрольних робіт враховуються такі обмеження:


  • у семестрі може бути лише одне індивідуальне завдання з певного кредитного модуля;

  • за програмою бакалаврської підготовки кількість курсових проектів та робіт має бути не більше 5-6;

  • у семестрі має бути не більше двох рефератів, трьох розрахункових (розрахунково-графічних, графічних) або домашніх робіт;

  • одна МКР (двогодинна) планується на перші 2 (1,5) кр. певного кредитного модуля та на кожні наступні 3 кр., але не більше двох на один кредитний модуль.

Доцільно спланувати послідовне вивчення дисциплін обсягом до 3 кредитів ECTS у першій та другій частинах (по 9 тижнів) семестрів.

Такими парами дисциплін є соціологія – психологія, історія України – філософія 2 та українська мова – культурологія.



Використання паралельно-послідовної організації навчального процесу дозволяє підвищити якість навчання завдяки:

  • інтенсифікації навчального процесу;

  • систематичності засвоєння навчального матеріалу;

  • психологічного розвантаження студентів за рахунок розподілу підсумкового контролю протягом семестру;

  • здійсненню своєчасних виховних та дидактичних заходів.

Додаток А


Програма заходів щодо впровадження

підготовки бакалаврів за новим переліком





Заходи

Термін виконання

Виконавці

Ректорат

Деканати, НМК

Кафедри

1

Розробка пропозицій щодо переліку спеціальностей практичної (інженерної) та наукової спрямованостей

Лютий
2007 р.




+

+

2

Визначення переліку первинних посад ОКР «бакалавр», кваліфікацій та системи професійних компетенцій за відповідними напрямами (спеціальностями)

Лютий
2007 р.




+

+

3

Розробка структурно-логічних схем підготовки бакалаврів

Лютий
2007 р.




+

+

4

Аналіз використання РСО та ECTS системи оцінок в осінньому семестрі.
Удосконалення РСО

Лютий
2007 р.

+

+

+

5

Розробка нових навчальних планів підготовки бакалаврів

Березень
2007 р.




+

+

6

Розробка нових робочих навчальних планів підготовки бакалаврів

Квітень
2007 р.




+

+

7

Проведення рекламної компанії щодо прийому студентів за новим Переліком напрямів підготовки

Квітень
2007 р.

+

+




8

Розробка робочих навчальних програм кредитних модулів першого курсу

Травень
2007 р.







+

9

Розробка нового «Положення про планування та облік педагогічного навантаження викладачів»

Травень
2007 р.

+







10

Розробка інформаційних пакетів інститутів (факультетів)

Травень
2007 р.




+




11

Розробка інформаційного пакету університету

Травень
2007 р.

+







12

Проведення вступних іспитів абітурієнтів за новими напрямами

Червень
2007 р

+

+




13

Розробка інформаційно-методичного забезпечення кредитних модулів першого семестру

Червень
2007 р







+

14

Розробка рейтингових систем оцінювання (РСО) з дисциплін 1-го семестру (3, 5, 7 семестрів на експериментальних факультетах)

Червень
2007 р







+

15

Розробка бази даних поточного рейтингу студентів за дисциплінами семестру

Червень
2007 р

+







16

Запровадження бази даних поточного рейтингу студентів у деканатах

Вересень
2007 р.




+




17

Запровадження бази даних семестрових та інтегральних рейтингів студентів у деканатах

Грудень
2007 р.




+




18

Розробка інформаційно-методичного забезпечення кредитних модулів нових робочих навчальних планів бакалаврів

Травень
2008 р.







+

19

Розробка нової редакції Положення про організацію навчального процесу

2008 р.

+






Додаток В


ПЕРЕЛІК КРЕДИТНИХ МОДУЛІВ

бакалаврської програми з напряму «__________________»

(назва та код)

(за спеціальністю «____________________»)

(назва)

Найменування кредитних модулів (дисциплін)

Код

Кредити ECTS

Модулі циклу соціально-гуманітарної та економічної підготовки

Нормативні

Іноземна мова – 1

НГ-01/1

4

Іноземна мова – 2

НГ-01/2

4

Іноземна мова – 3. Професійного спрямування

НГ-01/3

4

Іноземна мова – 4. Професійного спрямування

НГ-01/4

2

Українська мова

НГ-02

1

Філософія – 1

НГ-03/1

2,5

Філософія – 2. Релігієзнавство, логіка, етика і естетика

НГ-03/2

1

Культурологія

НГ-04

1

Історія України

НГ-05

1,5

Психологія

НГ-06

1,5

Соціологія

НГ-07

1,5

Політологія

НГ-08

1,5

Правознавство

НГ-09

1,5

Економічна теорія

НГ-10

2

Фізичне виховання – 1 (поза 247 кредитів програми)

НГ-10/1

4

Фізичне виховання – 2 (поза 247 кредитів програми)

НГ-10/2

4

Фізичне виховання – 3 (поза 247 кредитів програми)

НГ-10/3

2

Вибіркові



















Модулі циклу природничо-наукової підготовки

Нормативні

Вища математика – 1. Аналітична геометрія. Лінійна алгебра.

НФ-01/1

8

Вища математика – 2. Математичний аналіз.

НФ-01/2

6

Вища математика – 3. Теорія ймовірностей

НФ-01/3

7

Загальна фізика – 1. Механіка та молекулярна фізика

НФ-02/1

5

Загальна фізика – 2. Електростатика. Електромагнетизм

НФ-02/2

5

Хімія

НФ-03

4

Нарисна геометрія. Інженерна графіка

НФ-04

4

Інженерна та комп’ютерна графіка

НФ-05

5

Інформатика 1. Апаратне та системне забезпечення ЕОМ. Основи алгоритмізації

НФ-06/1

5

Інформатика 2. Основи програмування

НФ-06/2

5

Екологія

НФ-10

2



















Вибіркові



















Модулі циклу професійно-практичної підготовки

Нормативні

Економіка та організація виробництва

НП-01

3

Введення у спеціальність

НП-02

2

Матеріалознавство та конструкційні матеріали

НП-03

4

Теоретична механіка

НП-04

3



















Виробнича практика

НП-17

4,5

Переддипломна практика

НП-18

4,5

Дипломне проектування

НП-19

9

За вибором ВНЗ




ЗП-01







ЗП-02













За вибором студентів




ВП-01/а

3




ВП-01/б

3













ВП-05/а

2




ВП-05/б

2



Додаток Г


Структурно-логічна схема
бакалаврської програми


з напряму «_____________________________________________»

(назва та код)

(за спеціальністю «________________________________»)

(назва)














* Додатково, поза 247 кредитів, 10 кредитів рекреаційної дисципліни «Фізичне виховання»

** Орієнтовно



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка