Та робочих навчальних планів
2. Узгодження програм підготовки бакалаврів та магістрів, а саме – переведенням частини фундаментальної підготовки «високого рівня» (спеціальні розділи дисциплін) з існуючої програми бакалаврського рівня до навчального плану підготовки магістрів (враховуючи, що нормативний термін підготовки магістрів – 1 рік 10 місяців, що забезпечує отримання 120 кредитів), а певних дисциплін професійно-практичної підготовки технолого-експлуатаційної спрямованості – з 5 курсу існуючих програм до нових бакалаврських програм. 3. Спрямованості складової професійного спрямування циклу професійно-практичної підготовки бакалаврів на відповідну спеціальність (першого типу). 4. Введення до програм навчання бакалаврів виробничої (3 тижні після третього курсу) та переддипломної практики, дипломного проектування (9 тижнів). Структура програми бакалаврської підготовки надана на рис.1. Співвідношення нормативної складової та за вибором ВНЗ орієнтовне і залежить від ступеня спорідненості відповідних спеціальностей у бакалаврському напряму. ![]() Рис.1. Структура бакалаврської програми За наявності одного бакалаврського напряму на різних факультетах, інститутах (кафедрах) зміст нормативної складової має бути уніфікований на підставі міжкафедрального узгодження.
2. Графік навчального процесуГрафік навчального процесу надано у Додатку Б. На перших трьох курсах осінні семестри по 18 тижнів, а весняні по 19 тижнів. Екзаменаційні сесії по 2 тижні. Кожний академічний тиждень дорівнює 54 годинам навчальної роботи студента, тобто 1,5 кредита ECTS. Таким чином, у 1, 3 та 5 семестрах маємо 30 кр., а у 2, 4 та 6 семестрах – 31,5 кр. На третьому курсі до 41 навчальних тижнів додається 3 тижні виробничої практики – всього 44 тижні, що дає 66 кр. На четвертому курсі для бакалаврських напрямів, що передбачають захист дипломних проектів (робіт), сьомий семестр – стандартний (30 кр.), а у восьмому семестрі 9 тижнів теоретичного навчання, один тиждень екзаменаційної сесії та 9 тижнів переддипломної практики та дипломного проектування (всього у восьмому семестрі – 28 кр.). Таким чином бакалаврська програма містить 247 кредитів. Для бакалаврських напрямів, що передбачають державну атестацію у вигляді державних екзаменів, сьомий семестр – стандартний (30 кр.), а у восьмому семестрі пропонується два варіанти. За першим варіантом – стандартний семестр (31,5 кр.), за другим – 16-тижневий семестр та сесія (2 тижні), а також 3-тижнева виробнича практика. 3. Структурно-логічна схема програми підготовкиПідґрунтям для створення навчального та робочого навчального планів має бути структурно-логічна схема (СЛС) програми підготовки. СЛС є необхідною умовою впровадження кредитно-модульної організації навчального процесу. СЛС є складовою інформаційного пакета факультету (інституту) і забезпечує можливість реалізації гнучкої індивідуальної траєкторії навчання окремим студентом за умови забезпечення необхідної послідовності вивчення навчальних дисциплін (кредитних модулів). Структурно-логічна схема, навчальний та робочий навчальний плани розробляються за відповідним бакалаврським напрямом підготовки та певним професійним спрямуванням (спеціальністю першого типу). На першому етапі складання структурно-логічної схеми зміст навчання за певною програмою розподіляється на кредитні модулі. При формуванні кредитних модулів необхідно керуватися такими рекомендаціями:
Нормативні кредитні модулі (нормативна складова) є загальними в межах певного бакалаврського напряму. Обсяг нормативної складової має бути не менш ніж 145 кр., що забезпечує уніфікацію навчальних планів за певним бакалаврським напрямом на перших 4-5 семестрах. Складова професійного спрямування (за спеціальністю) забезпечується дисциплінами (кредитними модулями):
За вільним вибором студентів можливо введення певного блоку кредитних модулів для студентів, що успішно засвоюють модулі індивідуального навчального плану та бажають спеціалізуватися у визначеній галузі знань для виконання дипломної роботи або отримати поглиблену підготовку для подальшого засвоєння магістерської програми спеціальностей наукового спрямування, бажають мати більш поглиблену підготовку з іноземної мови тощо. Вихідною інформацією щодо розробки СЛС є перелік кредитних модулів (Додаток В) із зазначенням їх кодів, назв та обсягів у кредитах ECTS. Усі кредитні модулі розподіляються:
Код дисципліни (кредитного модуля) визначається її статусом (перша літера) та циклом (друга літера), а також її порядковим номером (через риску зазначається номер кредитного модуля багатомодульної дисципліни). За статусом: Н – нормативний кредитний модуль; З – кредитний модуль за вибором ВНЗ; В – кредитний модуль за вільним вибором студентів. За циклами: Г – гуманітарна та соціально-економічна підготовка; Ф – природничо-наукова (фундаментальна) підготовка; П – професійна та практична підготовка. Наприклад:
На структурно-логічній схемі статус кредитного модуля відображається певними фігурами: ![]() Особливості двосеместрової структури кредитних модулів з іноземної мови та фізичного виховання обумовлюються тим, що заліки з цих дисциплін передбачені лише у парних семестрах. У фігурах, крім коду модуля, під горизонтальною рискою зазначається обсяг кредитного модуля у кредитах ECTS. У структурно-логічній схемі у вигляді певних траєкторій має бути закладена природно-логічна послідовність засвоєння кредитних модулів, що передбачає передування кредитних модулів, володіння інструментарієм яких необхідно для розуміння навчального матеріалу наступних модулів. Жорстка послідовність вивчення кредитних модулів (дисциплін) зазначається суцільними стрілками. Модулі з рекомендованою послідовністю зв’язуються пунктирними стрілками. Кредитні модулі, послідовність вивчення яких не визначено (може бути довільною), стрілками не зв’язані. Таким чином, за допомогою СЛС забезпечується утворення масиву освітніх траєкторій (індивідуальних навчальних планів), за якими можливе навчання студентів. Фрагмент структурно-логічної схеми програми підготовки наведено в додатку Г.
4. Навчальні планиНавчальні та робочі навчальні плани за бакалаврським напрямом (із зазначенням певної спеціальності) складаються за відповідними формами. Електронні форми планів можна отримати у Інформаційно-обчислювальному центрі забезпечення навчального процесу (кімн. 143 корп. 1). Нормативний термін навчання за програмою підготовки бакалавра за денною формою навчання 3 роки 10 місяців (заочною – до 4 років 5 місяців). У навчальному плані (Додаток Д) навчальні дисципліни (без розподілу на кредитні модулі) структуруються за статусом (нормативні дисципліни, за вибором ВНЗ та за вільним вибором студентів), а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної). У Додатках Е та Ж надано склад нормативних загальноуніверситетських дисциплін, їх розподіл за семестрами (по факультетах, інститутах) із зазначенням індивідуальних завдань, контрольних робіт (МКР) та видів семестрової атестації. Кредити (навчальні години) навчальної дисципліни «фізичне виховання», з урахуванням її рекреаційної спрямованості, не враховуються у загальному балансі кредитів та аудиторних годин. Кредити військової підготовки (19 кр. ECTS), як і 10 кр. фізичного виховання — поза 247 кр. програми бакалаврської підготовки. Склад дисциплін за вільним вибором студентів у навчальному плані може не розкриватися, достатньо зазначити 2-3 варіативних блока дисциплін вільного вибору із зазначенням їх обсягів. У кожну екзаменаційну сесію плануються три екзамени. Це мають бути найважливіші дисципліни (кредитні модулі) природничо-наукової та професійно-практичної підготовки, для якісного засвоєння яких принципово необхідно мати етап узагальнення студентами навчального матеріалу. Ще за двома кредитними модулями планується диференційований залік (за традиційною системою оцінювання). За всіма іншими кредитними модулями планується залік. Ці модулі оцінюються в системі ECTS – диференційовано (A, B, C, D, E, FX, F), а в традиційних оцінках – «зараховано/незараховано». Таких кредитних модулів у кожному семестрі має бути не більше 5. До обсягу дисциплін, що мають екзамен, додається 1 кр. Додаткові 36 годин додаються до часу СРС. Розподіл навчального часу, відведеного на вивчення певної дисципліни (ТО), між аудиторними заняттями й СРС має відповідати таким умовам: ТО = ТА + ТСРС, (1) де ТА – аудиторні години; ТСРС – сумарний час СРС з дисципліни.
де tЛ, tПр, tСЗ, tЛ/р, tК/пр – відповідно кількість годин лекцій, практичних та семінарських занять, лабораторних робіт і комп’ютерних практикумів. ТСРС = ТС + 36Екз, (3) де ТС – час СРС з дисципліни протягом семестру; Екз = 1 за наявності екзамену з дисципліни (0 за наявності заліку). Умовою виконання вимог розподілу навчального часу за формулою 50/50 (5%) є забезпечення співвідношення: ТА ТС. (4) Таким чином, середньотижневе аудиторне навантаження студентів має бути не більше 28 годин. У 2,4 та 6 семестрах аудиторні заняття плануються у 18 тижнях, а додатковий (дев’ятнадцятий тиждень) використовується для самостійної роботи студентів. Додаткові 54 навчальні години (1,5 кр.) необхідно розподілити між трьома дисциплінами, додавши по 0,5 кр. (додатково по 18 годин до часу СРС). У кожному семестрі може плануватися лише одне індивідуальне завдання з певної дисципліни. При плануванні курсових проектів та робіт мають бути враховані такі обмеження:
5. Робочі навчальні планиПри складанні робочих навчальних планів враховуються такі особливості:
На виконання останньої умови необхідно забезпечити баланс часу СРС. Підґрунтям цього розрахунку є орієнтовні норми часу на виконання окремих робіт середнім студентом, які надані у наступній таблиці.
Примітка: Л – лекції; Пр – практичні заняття; СЗ – семінарські заняття; Л/р – лабораторні роботи; К/пр – комп’ютерний практикум; МКР – модульна контрольна робота; Зал – залік; Екз – екзамен; Реф – реферат; ДКР – домашня контрольна робота; РР – розрахункова робота; РГР – розрахунково-графічна робота; КП – курсовий проект; КР – курсова робота. Певні види семестрових індивідуальних завдань з кредитного модуля (дисципліни) можуть бути заплановані за умови виконання рівняння: ТС = (0,3…0,5)tЛ + (0,5…0,75)tПр + (1,5…2)tСЗ + (1…1,5)tЛ/р + (1…1,5)tК/пр + + (2…4)МКР + 6 Зал + 36 Екз + (8…10)Реф + (10…15)РР + 54КП + 36КР, (5) де МКР – кількість модульних контрольних робіт; (Зал, Реф, РР, КП, КР) = 1 за наявності заліку з кредитного модуля, відповідного виду індивідуального завдання: реферату (домашньої контрольної роботи); розрахункової (розрахунково-графічної) роботи, курсового проекту та роботи (0 за відсутності). Крім того, при плануванні семестрових індивідуальних завдань та модульних контрольних робіт враховуються такі обмеження:
Доцільно спланувати послідовне вивчення дисциплін обсягом до 3 кредитів ECTS у першій та другій частинах (по 9 тижнів) семестрів. Такими парами дисциплін є соціологія – психологія, історія України – філософія 2 та українська мова – культурологія. Використання паралельно-послідовної організації навчального процесу дозволяє підвищити якість навчання завдяки:
Додаток АПрограма заходів щодо впровадження підготовки бакалаврів за новим переліком
Додаток ВПЕРЕЛІК КРЕДИТНИХ МОДУЛІВ бакалаврської програми з напряму «__________________» (назва та код) (за спеціальністю «____________________») (назва)
Додаток ГСтруктурно-логічна схема бакалаврської програми з напряму «_____________________________________________» (назва та код) (за спеціальністю «________________________________») (назва) ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() * Додатково, поза 247 кредитів, 10 кредитів рекреаційної дисципліни «Фізичне виховання» ** Орієнтовно |