Т. Г. Шевченка м. Вознесенськ 2013 Шановні колеги! Рекомендуємо вам використовувати традиційні та інноваційні форми масової роботи в бібліотеках. Бенефіс бібліотеки театралізована програма



Скачати 275.77 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір275.77 Kb.
Сектор культури Вознесенської райдержадміністрації

Центральна районна бібліотека



ім. Т.Г. Шевченка

sh_ramka_5osenny3knigareqw63.jpg

м. Вознесенськ 2013

Шановні колеги!

Рекомендуємо вам використовувати традиційні та інноваційні форми масової роботи в бібліотеках.

1.Бенефіс бібліотеки – театралізована програма вшанування бібліотеки з метою виховання дбайливого відношення до кращих традицій бібліотеки та привертання уваги організацій, фірм, які у перспективі можуть стати спонсорами бібліотеки. Бенефіси в деяких випадках можливо побудувати на ігровому сценарії, включаючи видовищні елементи.

2.Бенефіс читача – це представлення бібліотекою в театральній формі одного з найактивніших читачів. Мета заходу – популяризація кращого читацького досвіду, рекомендації книг на прикладі активного читання, ілюстрація позитивного прикладу читання.

3.Брей-ринг – проводиться як підсумкова гра-змагання після отриманих знань. Гра проводиться в 3 тури, в кожному турі – по 3 запитання. Кількість команд може бути не обмеженою, але досвід показує, що оптимальна кількість від 2 до 6. Слід враховувати, що при кількості граючих команд, більше двох гру ерудитів краще проводити, збираючи відповіді у письмовій формі. Тоді кожна команда має можливість дати свій варіант відповіді, а не одна, що першою отримала право на відповідь, піднявши руку. Для цього необхідно питання продумувати так, щоб вони мали чітку, коротку відповідь. Команда має 1 хвилину.

4.Бібліомарафон – імпровізована гра змагання, мета якої полягає в тому, щоб якнайповніше розкрити структуру довідково-бібліографічного фонду бібліотеки, стимулювати у юнацтва розуміння і потребу в набутті умінь та навичок самостійного пошуку інформації, створити умови для невимушеного спілкування бібліотекарів та користувачів. Визначальною умовою гри є швидкість та правильність відповідей на поставлені запитання. Проведення «марафонського забігу» передбачає подолання «спортсменами» декількох перешкод у межах установленого часу. У змаганні беруть участь дві або три команди. В разі дострокового виконання завдання команді присуджується допоміжний бал. Для оцінювання «спортивних» досягнень запрошується журі.

5.Бібліографічна закладка – одна із малих форм рекомендаційної бібліографії. Допомагає читачам зробити перші кроки до розширення кругозору, підвищення культури читання, Закладка близька до плану читання, різниця в тому, що вона відштовхується не від теми, а від конкретної книги. Зміст: 1. Назва книги; 2. Анотація по можливості; 3. Короткий список книг цієї тематики.

6.Бібліографічний список – це бібліографічний посібник з простою структурою. Для нього відбираються книги і статті за темою (20-25 назв), виданих, як правило, за останні 3-5 років. Книги можна групувати по розділах, до розділів складаються невеликі вступні тексти. До рекомендаційного списку бажано додавати коротку передмову.

7.Бібліо-кафе – форма заходу, побудованого за типом кафе, де в меню замість блюд подаються книги (автори, міні-заходи). Наприклад, «В «Бібліоменю» входять книги на будь-який смак: від невигадливих книжкових страв до самих смачних і вишуканих!

8.Вікторина – цікава гра, у процесі якої в логічній або хронологічній послідовності ставляться запитання, що об'єднані загальною темою. Підбір запитань здійснюється із врахуванням вікових особливостей, рівня знань. Може бути як окремим заходом, так і складовою комплексних заходів.

9.Гра-обговорення - у ході обговорення читачі і бібліотекарі говорять не від себе, а від особи взятої на себе ролі, наприклад, автора книги чи героя видання. На перший погляд, гра-обговорення нагадує читацьку конференцію і диспут, однак її мета — привернути увагу до розмови за допомогою читачів, всіх героїв видання, його автора, критиків. У цьому відображається прагнення бібліотеки зацікавити читачів проблемою, книгою.

10.Географічна гра «Де це відбувалося» (необхідно на карті позначити місце, де проходило дійство, описане в декількох книгах, титульні сторінки яких розміщені поряд).

11.Година цікавих повідомлень. Вона може бути тематичного характеру, універсального змісту, присвячена певним особам. Інформація, що прозвучить на заході, має бути цікавою для слухачів, відповідати їх інтересам.

12.День бібліографії – це комплексний захід з популяризації бібліографічних знань, вироблення навиків користування бібліографічними посібниками, бібліографічного пошуку та покращення бібліотечного обслуговування взагалі. Ефективними будуть Дні бібліографії, на яких ведеться популяризація всього ДБА бібліотеки.

13.День інформації – це комплексна форма бібліографічного інформування, мета якої - надати читачам інформацію про книги та інші джерела інформації на певну тему або літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. До програм включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань; аудіовізуальних матеріалів; виставки довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів. Для закріплення і перевірки знань, отриманих на заходах Дня інформації, включають до програми такі ігрові форми роботи з читацькою аудиторією, як інформаційні аукціони, конкурси,інформини, вікторини.

14.Діалог – розмова, бесіда і передбачає розмову, обмін думками між двома особами. Як бібліотечних захід діалог може проводитися між групою юнацтва та запрошеним гостем, наприклад, письменником, художником, лікарем, правознавцем, істориком, військовим, психологом тощо. Розмова відбувається в режимі: «запитання – відповідь», причому взаємно.

15.Диспут – як метод популяризації літератури передбачає зіткнення різних, протилежних точок зору на одну тему або проблему, що піднімається в художньому творі. Мета диспуту – пошук найбільш вірної оцінки висвітлених в книзі ідей, думок. Читачі під час участі в диспуті вчаться не лише вміло висловлювати свої думки, погляди, але й аргументовано їх захищати.

16.Естафета - гра, огляд винахідливості, фантазії, гумору, де учасники вигадують один для одного завдання на імпровізацію (вигадати і показати сценку, інсценізацію з якогось літературного твору, передати пантомімою зміст приказок, загадок, прислів'їв та ін.) і по черзі їх виконують.

17.Екологічний екстрім - «екстрім» - крайність. Захід на якому подається інформація про екстремальні екологічні проблеми людства. Особлива увага приділяється популяризації творів екологічної спрямованості. Доцільне тут використання творів письменників-фантастів (Рея Бредбері, Бєляєва, Стівена Кінга, Уельса, укр. автора Тендюка, рос. автора Азімова) у творах яких висвітлюються глобальні проблеми екологічної катастрофи.

18.Ерудит-конкурс «Чарівний світ казок». Бібліотекар пропонує дітям казкову квітку, на кожній пелюстці якої загадки з українських народних казок. Діти відривають пелюстку, і мають відгадати загадку, назвати казку.Велику кількість літературних ігор бібліотекарі проводять, взявши за основу телевізійні конкурси: «Розумники, розумниці», «Найрозумніший», «Зоряний час», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?» та ін.

19.Ерудит-лото – це гра конкурс, де молодь має наготу перевірити або підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтв, фольклору, міфології тощо). Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і читачів. Гра побудована за принципом лото: читачі повинні «підкреслити» відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів.

20.Заочна екскурсія або мандрівка має на меті розширити світогляд учнів, поповнити їхній багаж знань, стимулювати пізнавальну активність. Може бути проведена у формі усного журналу, бесіди за «круглим столом», прес-конференції. Сценарій передбачає розробку маршруту і відповідну послідовність дій: вступне слово ведучого, що оголошує мету екскурсії і маршрут, невеликі повідомлення учнів із переглядом наочності, обговорення, виступи, підбиття підсумків і планування нового маршруту. У ході підготовки учні читають рекомендовану літературу, відвідують пам'ятні місця, готують повідомлення, наочний матеріал (ілюстрації, фотоальбоми, стенди, діафільми ).

21.Зустріч з актуальною книгою - не обов'язково проводиться з новою книгою, головне, щоб тема її була актуальною для читацької аудиторії. Для зустрічі необхідно підготувати читацьке коло, зустріч повинна пройти як засідання читацького або любительського клубу, але вона обов'язково повинна бути повністю присвячена детальному знайомству з книгою, реалізуючи її науковий, інформаційний та пізнавальний потенціал. Сценарій зустрічі повинен послідовно відображати структуру книги та вимагати стільки частин, скільки в ній розділів (глав). Зустріч ця призвана до залучення інтересу до книги та її вплив на її проблемно-тематичне читання користувачів бібліотеки.

22.Ігри-змагання можуть бути побудовані як вікторини «Запитання — відповідь» (літературний турнір, ток-шоу, конкурс-загадка ) чи на сюжетній драматургії (КВК, «Поле чудес»). Ігрові конкурси організовуються за визначеною схемою, яка передбачає підготовку учасників і завдань, журі, створення «інтер'єра» програми, нагородження переможців.

23.Інформ-шоу: шоу - видовище, вистава, чиїсь дії, заходи, розраховані на привернення до себе уваги. Дійство з музикою, з метою надання інформаційної допомоги населенню, задоволення їхніх запитів через періодику - розкриття фонду періодичних видань за допомогою традиційних і нетрадиційних форм популяризації.

24.Інформ-коктейль - у даному випадку значення слова «коктейль» використовується як поєднання в собі різного, різнорідного. Захід на якому поєднається повний комплекс соціально-значущої інформації: правової, ділової, екологічної, краєзнавчої та ін.

25.Інформаційно-розважальний калейдоскоп – в основі проведення заходу лежить принцип роботи калейдоскопу – зміна явищ. Захід проводить з метою інтелектуального розвитку юнацтва та цікавого проведення дозвілля, має комплексний характер. Увагу юнацтва приверне книжково-ілюстративна виставка – панорама, де будуть представлені «цікавинки» з історії, географії, астрономії, мистецтва тощо. Бібліотекарі готують невеликі повідомлення з різних галузей знань, що обов’язково зацікавлять юнаків та дівчат. Крім цього проводяться вікторини, музичні паузи.

26.Інтелектуальний аукціон – інтелектуальне змагання, яке проводиться за принципом книжкового аукціону, де можна «купити» матеріалізовану в книзі, репродукції, фотографії, слайді духовну цінність. «Купівля» здійснюється шляхом пред’явлення певних знань, що вимагає «продавець». Завдання ля учасників аукціону можуть охоплювати різні галузі знань. Мета: закріплення авторитету Знання, стимулювання інтересу до інтелектуальних та художніх цінностей, джерел інформації.

27.Інтелектуальний бій – змагання юнацтва, яке можна проводити, наприклад, в декілька раундів з визначеним часом. Трупа учасників інтелектуального бою заздалегідь готується до заходу. Можна провести змагання з якогось предмету. Що вивчається в школі. Завдання готують і бібліотекарі, і самі учасники, які по черзі виконуються, від раунду до раунду. Під час проведення бою ведучі пропонують розділитися на команди. Головний акцент у змаганні робиться на взаємному обміні запитаннями та відповідями між командами, які самі будуть оцінювати суперника. Загалом змагання оцінюють експерти (бібліотекарі, вчитель).

28.Каскад інформаційних повідомлень - «каскад» у перекладі - стрімкий, невпинний потік великої кількості маси чого-небудь, в даному випадку захід на якому подається інформація з періодичних видань із бурхливого потоку цікавих повідомлень.

29.Калейдоскоп літературних казок – зацікавить читачів молодшого шкільного віку. Під час підготовки заходу діти читають літературні казки, а на заході дивляться театралізовані уривки, відгадують автора, назву казки.

30.Конкурс-естафета. Кожний його етап може мати самостійну назву і мету.

31.Конкурс на кращу назву книги допомагає глибокому вивченню книги, вмінню користуватися довідковим апаратом книги, бібліотеки, бібліографією та ін.

32.Конкурси читачів – змагання, під час якого виявляють найбільш ерудованих учасників. Розповсюдженим видом конкурсів є турніри. Читачіділяться на 2 команди, турнір відбувається за принципом «питання –відповідь». Турнір захопить читачів – дітей, якщо питання для конкурентів діти будуть самостійно шукати в енциклопедичних виданнях. Команди по черзі «атакують» і «обороняються», ставлячи запитання супротивнику і колективно готуючи відповідь.

33.Кросворд – Кросворд «Тайни книгозбірні» можна запропонувати читачам

середнього шкільного віку на підсумкових бібліотечних заняттях. Правила цього бібліокросворду передбачають: той, хто відгадав хоча б одне слово з кросворду, стає володарем міні-приза – олівця, закладки тощо. А той, хто розгадає весь кросворд і першим дізнається про зашифровану в ньому фразу, стане власником хорошої книги.



34.Книжковий аукціон – ігрова форма роботи, що поєднує елементи бібліографічного огляду, вікторини, літературної гри. Вже сама назва заходу є своєрідною рекламою для читачів. На бібліотечному аукціоні пропонується не майно, а книги. Щоб «купити» книгу, треба розплатитися знаннями. Для проведення аукціону потрібно вибрати тему, підібрати літературу, яка буде «продаватись». Аукціон доречно проводити з метою презентації нових надходжень до бібліотеки та підвищення попиту на них. Вибирається 5-7 книг – «лотів», що на даний період є бестселерами або користуються попитом серед різних груп читачів. Потім визначити ціну, якою стане активність користувачів та їхніх правильні відповіді на запитання аукціоніста. За цими ознаками ведучий заходу і його помічники встановлюють «покупця» певної книги, який одержує першочергове право на її прочитання.

35.Літературний аукціон– форма гри-змагання. Ведучий оголошує тему запитань (наприклад, назвати книги, в яких використовуються числівники або займенники), учасники пропонують варіанти відповідей. Коли варіанти вичерпані, ведучий рахує до трьох, супроводжуючи кожну цифру ударом молотка. Переможцем стає той, хто дав правильну відповідь. Матеріалом для літературного аукціону можуть бути приказки, прислів’я, загадки на різні теми, літературні твори (наприклад, згадати твори, в назві яких звучить будь-який колі, або вірші, присвячені порам року). Захід може бути присвячений одному письменнику чи поету. Для активізації гри ведучий може використати підказки (ключові слова, нагадати деталі, прочитати епізод із твору).

36.Літературні ігри активізують читання, стимулюють їх звернення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, розвивають логічне мислення. Для найменших читачів в бібліотеці ще може бути гра «Знавці казок». Читачам пропонується пригадати, наприклад, казки, в яких літературний герой, ім’я, якого починається з певної літери («К» - «Колобок», «Кіт у чоботях», «Котигорошко»). Або назвати казку за поясненням. Наприклад, одним із завдань може бути таке: цей будинок ніхто не будував, жити в ньому мали право лише 5 братів, але в скрутну хвилину вмістилося майже все лісове царство. (Рукавичка).

37.Літературний суд – вид літературної гри, обговорення героїв книги, літературне розслідування, організоване у вигляді театралізованого судового засідання. Театралізований характер цієї форми передбачає відповідне оформлення приміщення, підготовку учасників заходу – представників «захисту», «звинувачення», «суду». Літературний суд, як і інші активні форми масової роботи, сприяє глибокому сприйняттю прочитаного.

38.Літературні вечори. Привабливість літературного вечора – в його мобільності. Його можна присвятити будь – якій темі, знаменній даті, творчості окремого автора, ювілеям. В основі літературного вечора завжди лежить літературний сценарій, в якому читач має почути невідомі йому факти на заявлену тему. Існує декілька модифікацій літературного вечора – літературно – музичний вечір, літературно – музична вітальня. Як правило, вони розраховані не невелике коло читачів. Свідоцтвом ефективності проведення таких форм буде, якщо ці заходи переростуть у клуб за інтересами. Для літературних вечорів характерні затишна атмосфера, дружні відносини, прагнення підкреслити неформальність спілкування. Часто вони проводяться при свічках, за чаєм. Літературні вечори можуть бути тематичними, меморіальними, жанровими, та ін.

39.Літературні пазли – для цієї гри потрібно 2 саморобних портрети героїв казки, які попередньо розрізають на 9 або 12 квадратів. Учасники двох команд по черзі відповідають на запитання ведучого. За кожну правильну відповідь команда отримує квадратик (пазл), з якого складає портрет героя казки. Кількість запитань для кожної команди повинна відповідати кількості квадратиків, на які розрізано портрет. Якщо одна команда не відповідає або невірно відповідає, інша має право при вірній відповіді викупити ще один квадратик. Перемагає та команда, яка першою складе портрет.

40.Літературні подорожі по книгах є поширеним методом масової роботи. Учасники подорожі обирають маршрути, заповнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому підводяться підсумки. Алгоритм проведення літературної гри –подорожі включає етапи:

  • вибір теми, розробка маршруту «подорожі» по сторінках книг, підбір літератури;

  • робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників і т.ін.;

  • організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури;

  • на зустрічі учасники гри розповідають, про що вони дізналися під час

подорожі.

41.Літературний вернісаж - гра проводиться у два тури. Гравці поділяються на дві команди. Одна - представляє на вернісажі портрети літераторів: дає коротеньку анотацію, члени команди читають уривки з поезії або прозу представленого в портреті автора. Друга - повинна надавати за 1 хвилину того, про кого йде мова і подати «свої риси до портрету» - найбільш цікаві свідоцтва: факти його життя, опубліковані на сторінках газет, журналів, літературних видань. Які «портрети» включити до вернісажу і в якій кількості, організатори вибирають самостійно. Журі оцінює художню майстерність читців однієї групи, ерудицію - іншої. У другому турі, щоб підбити висновок і виявити переможців, силами кожної команди роздають картки, які є своєрідними «поетичними листівками». На них — уривки з літературних творів, які були представлені на «вернісажі». Автор віршів на листівці не вказаний. Його необхідно виявити за стилем, змістом надрукованого уривка. Тільки той, хто вгадає автора віршів, додає команді бал. Перемагає та група, яка набрала більше всього балів.

42.Літературний диліжанс - проводиться у вигляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів. В оформлені використовуються: квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта «дороги» з умовними зупинками.. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто правильно відповість, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті «пасажири», які «їдуть» до цієї станції, починають змагання - хто першим піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшої кількості фішок нагороджується призом.

43.Літературний єралаш - «єралаш» — безладдя, неподобство, плутанина. Мета даного заходу - розвиток інтелектуальних здібностей користувачів, виховання у них якостей, як взаєморозуміння, співпереживання. Створення умови для виявлення творчих можливостей. Групу присутніх розділяємо на 3 групи. Перша - творча команда. Дві інші - це команди, які безпосередньо братимуть участь у поєдинку. Творча група заздалегідь повинна підготувати кілька (4—5)' неймовірних, брехливих і правдивих цікавих історій з літературних творів на зразок оповідок барона Мюнгхаузена. Та команда, яка зуміє визначити, де правда, а де вигадка, матиме право першою відповідати на запитання. Якщо ж відповідь буде неправильною - хід переходить до іншої команди. Але бали зараховують лише тоді, коли команда назве автора твору з якого представили уривок.

44.Літературний лабіринт - це своєрідна літературна гра проводиться у кілька турів, кожна з яких - подорож у різні жанри літературного світу: поезію, епічну прозу, фантастику, драматургію. За умовами гри готуються запитання на відповідну тему. Всі учасники дають відповіді на запитання, які є своєрідним ходом (правильним чи до глухого кута) по лабіринту. На великому стенді - «лабіринті» ці ходи відзначаються сторінками з номерами учасників. Першими вдало проходять завороти лабіринту ті, хто правильно дає відповідь, вказуючи літературні джерела. У грі можуть брати участь всі запрошені на захід, оскільки на кожний новий тур склад команд може поновлюватись; практикують також допомогу залу для відповіді на складні запитання. Під час гри розширюється коло знань та читацьких інтересів, відбувається невимушене навчання читачів.

45.Літературний театр – ця форма роботи допомагає привернути увагу читачів до книги, емоційно розповісти про її зміст. А «театральне» прочитання літературного

твору робить захід яскравим, видовищним. Книгу слід «оживити», не просто прочитати, а зіграти її. Театр книги, театралізоване дійство за сторінками книги – не тільки дозвіллєва, розважальна форма роботи з книгою. Вона спонукає дітей після захоплюючого заходу звернутися до книги, зануритися в її зміст. Бібліотечний театр неминуче розширює читацьку аудиторію бібліотеки, допомагає створити атмосферу свята.



46.Літературне лото - змагання для знавців літератури. Завдання для гравців пишуть на невеликих картках. Це - тексти з літературних творів. За стилем уривка та змістом гравці мають визначити, з якої книги ці рядки і хто їх автор. Назвавши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, спеціально організованій для гри. На ній представлено як твори, уривки з яких склали текст завдань, так і ті, що не мають відношення до гри. Кількість карток із завданнями дорівнює кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання. Окрім карток із текстом та книжкової виставки, необхідно підготувати два ігрових поля. Кількість кліток на ігрових полях відповідає кількості завдань на картках, призначених для кожної команди. Гравці по черзі вибирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідальний експонат книжкової виставки. Якщо вона, на думку журі, правильна, гравець заштриховує крейдою одну клітину свого «ігрового поля». Виграє та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.

47.Літературний фуршет — захід на якому представлена книга, в якій мова йдеться про гастрономічні уподобання літературних героїв. У сценарії заходу можливе використання кількох творів одного автора або кількох авторів. Цікавою буде дослідницька робота щодо літературного меню цих героїв (спогади Ю. Олеші «Три товстуни», О. Дюма та інших авторів).

48.Літературно-художня ікебана. У перекладі з японської «ікебана» - мистецтво складати з квітів, рослин букети, художні композиції. У даному випадку захід про квіти з широким використанням репродукцій про квіти (згадаймо «бузкові портрети» Шовкуненка), музику класиків -Шуберта, Шумана та ін.

49.Літературний колаж – у період підготовки заходу доцільно розробити анкету, яка допоможе виявити найбільш популярних серед користувачів авторів вітчизняної і зарубіжної літератури, улюблену тематику, героїв книг, уміння аналізувати і робити висновки з прочитаного. У програму літературного колажу можна включити бібліографічний огляд, використавши прийом «живих анотацій». Суть його полягає в тому, що герой книги сам представляє себе. Для цього читачі заздалегідь готують розповіді про героя від першої особи, деякі атрибути його одягу.

Одним із компонентів літературного колажу може бути експрес-інформація. Важливим моментом є те, що бібліотекарі повинні не тільки інформувати про невідомі або мало відомі цікаві факти з біографії вітчизняних і зарубіжних письменників, а пропонувати всім присутнім доповнити розповідь своєю інформацією.

Літературний колаж може завершитися конкурсом на краще складання оповідання. Для проведення конкурсу заздалегідь розробляються його умови, читачів знайомлять з домашніми завданнями, пропонують їм спробувати себе у ролі письменника, написати і проілюструвати свій твір. Переможців конкурсу визначає журі.

50.Музично-поетична акварель - захід на якому шляхом взаємодії різноманітних видів мистецтв у поєднанні з поетичним словом видатних діячів літератури викликати у присутніх співпереживання і насолоду, формувати естетичну культуру, розвивати різнобічні духовні і творчі здібності. Широке використання для заходу п'єс Чайковського«Пори року», репродукції Полякова, Васильєва, Грабаря, картин Левітана, твори митців слова (Тютчева, Пушкіна, Єсеніна, Сосюри, Костенко та ін.).

51.Міні-ігри – можна проводити з невеличкими групами читачів на абонементі. Наприклад: «Хто автор?» (поряд з портретами письменників наклеїти кишеньки і вкласти туди в різнобій картки з назвами творів. Читач повинен правильно їх розмістити).

52.Обговорення – це обмін думками про прочитане, аналіз і оцінка художніх творів. Цей захід може проходити спільно з авторами книг, критиками, представниками редакцій журналів, видавництв. Обговорення допомагає навчити читачів осмисленому читанню, культури читання в цілому, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою.

53.Огляд літератури – розповідь про документи, об’єднані спільною ознакою. Розрізняють два типи оглядів – інформаційні і рекомендаційні.

Перед інформаційним оглядом ставиться завдання оперативного, цілеспрямованого інформування певних груп читачів про літературу, що має для них інтерес.

Перед рекомендаційним оглядом ставиться завдання педагогічного характеру: зацікавити читача певною літературою, вплинути на його вибір.

До інформаційних оглядів включаються видання різних типів і видів і за кількістю значно більше, ніж до рекомендаційних; до оглядів другого типу – здебільшого видання однієї тематики, одного автора і в обмеженій кількості (5-7 назв).



54.Огляд нової літератури – одна з найпоширеніших форм бібліографічної інформації, він охоплює різні види видань: книги, журнали, статейні публікації.

55.Тематичні огляди – будуються на основі послідовного розкриття змісту кількох тематично близьких книг різних років видання.

56.Пам’ятка – мала форма бібліографічного посібника, яка призначена допомогти читачам познайомитися з книжками про діяльність письменника, поета або суспільно значущу подію. Основні елементи: 1. Вступ; 2. Інформація про особу або подію.

57.Поетичний альбом є одним із різновидів широко відомого бібліотеками усного журналу. Мета заходу - популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні «сторінки», участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних, так і аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком. Однією зі сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка (бажано озвучена), перегляд чи бібліографічний огляд. Перехід від однієї «сторінки» до іншої позначається перегортанням реальних сторінок оформленого макета «поетичного альбому».

58.Презентація. Термін лат., дослівно - «представити», «виставити». Презентація - добра форма для надбання ділових дружніх зв'язків. Необхідно заздалегідь приготувати колективні та індивідуальні запрошення, продумати та приготувати свої пропозиції до укладення контактів із письменством, видавництвами. Бажано також, крім книг та періодичних видань, представити предмети, які стосуються теми заходу. Це можуть бути зразки продукції, символіка, одяг, моделі - все, що розкриває зміст виставки не тільки тематично-інформаційно, але й візуально-емоційно.

59.Презентація прочитаних книг. В бібліотечній практиці з`явився ще один метод . «Почитай, не пожалкуєш!» - таку назву може носити подібна презентація. Презентацію прочитаних книг можна практикувати до Всесвітнього Дня книги (23 квітня). Цей метод є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати читачам, що читання пов’язане не тільки зі школою, навчанням, але й може приносити радість. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора.

60.Прем'єра книги - реклама нової книги, актуальної для даної групи користувачів в отриманні максимуму інформації про видання, автора та його творчість.

61.Прес-ваги. Гравці поділяються на дві команди. Кожній команді видається по виданню, яке потрібно «зважити». Одна команда шукає позитивні риси журналу, інша - негативні. Перемагає та команда, що останньою представляє аргумент. Можна «зважити» два видання.

62.Прес-калейдоскоп. Комплексна форма, що включає в себе кілька заходів (виставку, інтерв'ю, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і т.п.) об'єднаних єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників. Центральними «прес-калейдоскопу» виступають періодичні видання (одне чи кілька), публікації, вміщені на їх сторінках.

63.Прес-марафон - учасники за алфавітом називають журнал чи газету. За ким залишається останнє слово, той і одержує жетон і тоді гравці переходять до наступної букви. Наприклад: А - «Ай-да», «А і Ф», «А чому?» Б - «Бумеранг», «Бурда» і т.д.

64.Прес-мозаїка - трьом гравцям видаються конверти з отриманими буквами, з яких потрібно скласти назви журналів і газет. Назви підбираються так, щоб у кожній назві були схожі букви.

65.Прес-рулетка. Гра проходить на чотирьох полях різного кольору. Чим темніші, тим складніші запитання, чотири поля - чотири теми. Наприклад: 1-е поле - рубрики з журналів, 2-е поле - рік видання журналу, 3-є поле - наклад, видання, 4-е поле — місцева періодика.

66.Прес-діалог – це технологія роботи з періодичною пресою, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз. Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або декілька статей зміст яких цікавить всіх. Всі читають її заздалегідь, або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів. Які обговорюють матеріали свого колеги. Запитання складають колегіально і адресують їх іншим групам. Запитання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу – це знавці проблеми. Прес-центр фіксує цікаві висловлювання і зразу ж випускає «Блискавку», готує дружні шаржі. Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.

67.Поетичне інтерв’ю - є модифікацією літературного вечора . Методика його проведення вимагає глибокого знання творчості поета, мемуарної літератури про нього. Сценарій будується у вигляді діалога – інтерв`ю. В образі поета – ведуча, «кореспонденти» - читачі. Відповідями на питання служитимуть уривки, які підібрані заздалегідь з віршів поета, його виступів, мемуарної літератури.

68.Поетичний зорепад – захід присвячений шедеврам поезії або популярним поетам, що вимагає читання віршів.

69.П’ять хвилин з мистецтвом – це цікава форма, яка дозволяє регулярно спілкуватися з музикою, поезією, живописом та іншими видами мистецтва. Проведення названої форми роботи вимагає створення невеликої групи учнів-читачів різних вікових груп. Вони отримують завдання. Сценічна подача може бути різна, як то: «П’ять хвилин з музикою», «П’ять хвилин з поезією», «П’ять хвилин у художньому залі», «Виставка однієї картини» та ін. Психологія проведення цих заходів вимагає підбору одного з музичних, поетичних творів й творів мистецтва.

70.Театр-експромт - форма розігрування вистави неочікуваного змісту з елементами імпровізаційної гри може використовуватися як елемент свята або вечора. У процесі підготовки ініціативна група складає сценарій, що містить сюжет театральної вистави (казка, детективна історія, легенда, анекдоти), готує картки з визначенням ролей. Під час проведення заходу картки, роздаються (або розподіляються за жеребкуванням) присутнім, які запрошуються за лаштунки. Написаний текст оголошується «за кадром», актори виходять на сцену і грають свої ролі.

71.Турнір ерудитів – командна ігрова форма, яка сприяє закріпленню отриманих читачами знань та вмінь. Бібліотекарі спільно з учасниками визначають тему турніру, яка може бути з будь-якої галузі: на знання історії рідного краю, художньої літератури, правил етикету і т.д. Під час підготовки турніру шляхом бесід, оглядів літератури, організації книжкових виставок необхідно познайомити учасників з книгами, журналами, газетними публікаціями, що висвітлюють обрану тему.

Турнір може проходити за такими етапами:



  1. Привітання (або візитка)

  2. Розминка. Ведучий задає кожній команді по декілька питань-ситуацій за темою турніру. Учасники через 1-2 хвилини обговорення повинні запропонувати варіант вирішення проблеми.

  3. Конкурс капітанів.

  4. Творчий конкурс

  5. Домашнє завдання.

  6. Підбиття підсумків (нагородження учасників і переможців)


72.Усний журнал як форма організації виховної роботи поєднує в собі живе слово з художніми й образними засобами. Вони є різноманітними за тематикою і змістом. Усним журналам притаманний інформаційно-пізнавальний характер. Вони можуть бути практичними або оглядовими, тобто розкривати одне запитання або комплекс проблем. 3 їх допомогою пропагують передовий досвід, життя і діяльність знатних людей, державотворчі процеси, новини і досягнення науки, техніки й культури. Журнал за структурою складається з кількох сторінок, кожна з яких є коротким усним повідомленням. Сторінки ілюструють експонатами, дослідами, поетизованим словом, народною піснею і т.п.

73.Урок-диспут - Слово «диспут» латинського походження, що означає «міркую», «суперечу». Диспут - одна із форм бібліотечної роботи з читачами, яка допомагає розвивати їх самостійність, логічне мислення, соціальну та моральну зрілість; формувати погляди та переконання особистості.

74.Хоббі-інформ — інформація про яке-небудь захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. На такому заході необхідно організувати книжкову виставку-хобі. Поруч із книгами, що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби.

75.Хронологічна гра «Хроноскоп» - допоможе читачам у вивченні дат, історичних подій, наукових звершень. Цей захід має змагальний характер і проводиться з метою поглиблення у читачів знань, їх орієнтування у різних подіях, явищах. Бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих питань. Наприклад, що було спочатку: Єгипетські піраміди, Велика Китайська стіна чи Римський Колізей. У якій послідовності написані твори українських, письменників: «Кобзар» Т. Шевченка, «Енеїда» І. Котляревського, «Раіа тог^апа» М. Коцюбинського. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Якщо будуть названі дати, бали подвоюються. У кінці гри визначаються переможці.

76.Читацька конференція – це найбільш складна форма обговорення. Зазвичай читацька конференція присвячується будь - якій темі або окремому твору. Інколи читацька конференція не відрізняється за формою проведення від обговорення. Однак, крім загальних рис (попереднє вивчення твору, його критичне осмислення, підготовка до виступу, наявність ведучого), конференція має специфічні риси. В ній може бути більша кількість учасників. У виступах учасників повинен прозвучати аналіз критичних матеріалів, а не лише виклад власних думок. Це дуже складний метод, він потребує професійних знань, вміння викласти свої думки.

77.Читацька олімпіада — проводиться як змагання двох чи більше команд, які одночасно отримують запитання. Ведучий пропонує 2—3 правдоподібні відповіді. Той, хто вибирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу, при цьому дозволяється користуватись підготовленою до заходу виставкою літератури. Переможцем стає та команда, яка першою і правильно відповість на всі запитання олімпіади.


logo knigi s.jpg

Укладач: Яроцька Я.В. – методист по роботі з дітьми





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка