Свято врожаю ( театралізоване дійство) «Ходить гарбуз по городі…»



Скачати 157.77 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір157.77 Kb.
Свято врожаю

( театралізоване дійство)

« Ходить гарбуз по городі…»

Підготувала

вчитель біології

Прилбицької

ЗОШ I-III ступенів

імені Митрополита

Андрея Шептицького

Мірило Ірина Володимирівна

Дійові соби

Ведуча


Ведучий

Осінь


Вересень

Листопад

Пасічник

Бджола


Листоноша

Солодкоїжка Ягідноказкова

Господиня

Господар


Мати Земля

Дівчинка у калиновому вінку

Дівчинка-квіточка

Бджілка


Овочі-фрукти

Цибуля


Картопля

Гарбуз


Огірок

Морква


Буряк

Диня


Капуста

Редиска


Горох

Помідор


Кукурудза

Мета: виховуючи любов до природи, до професії хлібороба, повагу до людей, з чиїх рук потрапляє до нас хліб, бережливе ставлення до нього – символу життя на землі, розвивати любов до прекрасного, пишатися багатствами рідної землі і примножувати їх, відроджувати давні традиції нашого народу. Формувати екологічне мислення в дітей.

Обладнання: Святково прикрашений зал. Увагу привертає коровай на рушнику в центрі стола. З одного боку стола композиція з гарбузів і кабачків (гарбузові господар і господиня в символічних українських костюмах),дідух з колосків.

Вступне слово вчителя:

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину.

Шепіт зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дороге серцю, ні з чим незрівняна природа рідного краю.

Але від природи ми отримуємо не тільки естетичну насолоду, а й цілющі і поживні плоди. Це на ранніх етапах розвитку людини головним джерелом її харчування були рослини. Збираючи різноманітні коріння, трави, плоди, наші пращури намагалися за їх допомогою не тільки вгамувати почуття голоду, а й позбутися різних хвороб.



Епіграф:

Нашу працю Бог благословив

Урожай, якого так чекали,

Як дарунок щедрий із полів,

Ми по Божій милості зібрали.

Музика.

Читець: Сонечко землю-матусю цілує,

Золотом сипле в садках і в лугах.

Осінь барвиста крокує.

Здраствуй, красуне, смуглява моя!

Осінь! Пора плодоносна чудова,

Пахощі яблук достиглих і динь.

Рідная земле, яворова, медова,

Неба прозора прощальная синь.

Слава й пошана трудящій людині

Тій, що Вкраїні, як мати дитині

Всю без вагання любов віддає.

Ведуча 1: Так, це осінь

Серед тихих долин

Павутинкою тане.

З-під зелених хустин

Жовтим листячком гляне

То туманом густим

Пропливе над лататтям,

То пахне, мов дим,

Мов картопля з багаття.

Засія над селом

Промінцем горобиним,

На відльоті крилом

Помаха журавлинним.

Ведучий 2 : Осінь! Чи є пора багатша, щедріша на урожай плодів, ягід, овочів? Нема. Чи є пора прекрасніша за ту, коли в золото одягнені дерева? Нема. Чи ще якась інша пора навіює нам непрошений жаль і смуток за літом. Звичайно, ні.

Ведуча 1: Але яке свято без самої Королеви Осені? Просимо тебе красуне.

Осінь:

На баскому коні я прибула до вас,



Маю дуже багато роботи,

Бо оглянути все, дати лад усьому

Це мої є найперші турботи.

Провела я у вирій всі ключі журавлів

І лелек, ластівок проводжала,

Повернутись щасливо у рідний свій край

На прощання я їм побажала.

Кружляли лелеки над самим селом

І зробили два кола прощальних

І довго стояла і слухала я

Курликання їхні печальні.

Я заглянула в ліс – там порядок був скрізь

Під ногами килими лежали.

Лиш ялини одні не корились мені –

Зелені і горді стояли.

Прилетіла в сади, там рясніли плоди,

Тихо падали в трави похилі,

А за ними, кружляючи довго в горі,

Опадали листки невеселі.

Заглядайте в сади і збирайте плоди,

Які я вам так щедро дарила,

Бо сестриця зима вже в вікно загляда,

Тоді стану я зовсім безсила.

А сестриця зима, хоч її ше нема

Телеграму дала -я вже лину.

Отже, я віддаю їй всю владу свою

З чистим серцем нарешті спочину.

Ведучий 2: А я думаю, що необхідно запросити на свято і підданих її величності осені. Чи не так?

Музика

(Виходять діти у костюмах овочів)

Вірш «Бабусин город»

Дивина така в природі:

У бабусі на городі

Різні овочі ростуть,

Розповзаються, цвітуть.

Ось гарбуз тут і квасоля,

І поважна бараболя,

І капуста, і салат,

Він шпинату рідний брат,

Помідори й кабачки

Дружно стали у рядки,

І зелені огірки

Виглядають з-під листків.

Овочі:


  1. Як не віриш – перевір –

На мені 12 шкір!

А гризнеш – в сльозах покинеш,

Бо я звуся… (цибулина)


  1. Мене смажать, мене варять,

Хоч отрутою і кроплять,

Всі мене їдять і хвалять

Звати мене як? (картопля)


  1. Повзу, мов танк я на городі,

І на паркані я загруз.

Та чомусь мене в городі

Звуть не танк, а як? (гарбуз)


  1. Ми зеленої всі масті

Всі довгасті, всі смугасті.

Прив`язали нас в рядках

На зелених ланцюжках.

Гарбузові сини й дочки

Звати як нас? (огірочки)


  1. В темній я живу коморі,

А коса моя надворі,

Гарбузова я сестриця,

Мене звати… (морковиця)


  1. Ми цукрові, ми кормові,

Є брати у нас столові.

Учні всі у нашій школі

Виривали нас у полі.

Ми зростали там рядками,

Люди звуть нас… (буряками)


  1. Я на грядці сонцем сяю,

Родичів багато маю,

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я? (диня)


  1. Він поважний і оглядний,

Він червоний і смачний

Виглядає як сеньйор

Хто це, діти? (помідор)


  1. Вузлувата і листата, а доспіє головата,

На нозі стоїть одній, сто сорочечок на ній. (капуста)

  1. Плаття шовкове наділа, заплела косу,

Нумо, друзі, подивіться на мою красу!

Цю культуру добре знають та поважають,

Бо із неї молоко, сало, м`ясо мають.

І на полі, на городі добре доглядали,

І тому високий урожай зібрали. (кукурудза)


  1. Як миша, хвостик довгий маю,

Та я з огорода не тікаю.

З мене зробити кожен рад

Корисний та смачний салат. (редиска)


  1. Я зелений із полів, я давно уже дозрів.

Я стручастий і рясний виріс цього року.

І зернистий, і стеблистий виховавсь півроку

Я виткий і рясний, значить буде суп смачний! (горох)

Всі разом:

Стиглі ми, на смак чудові. Розпочати свято готові.

( танець « Овочева родина» )

( після танцю овочі залишаються на сцені)

Гарбуз:


Гарбуз у хаті він нашій головний!

Господар він поважний !Корисний та смачний!

В нім вітамінів – море. Поживних речовин!

Він оптимізму повен! Гарбуз у нас один!

Капуста:

Капуста – господиня! Весела, чарівна!

Без неї борщ немилий, вареників не жди!

І пиріжки з капустою спекти не до снаги.

Картопля:

Картопля може й третьою у рейтингу іде,

Та на столі найпершою вона у нас стає!

І деруни! Й вареники! І суп з борщем! Пюре!

І в пиріжки ми радо додаєм!

Буряк:


Скажіть! Ну як забути, ми про буряк могли?

Червоний І рожевий росте у нас в селі!

Ми борщика наваримо покличем всю сімю!

Без бурячків анархія у овочів в строю.

Помідор:

Про помідор ми скажемо: «Ти хитрий у на брат!»

Рожевий, жовтий, чорний… ти, одягаєш шати!

Часник,цибуля й перчик! І морква золота!

Всі овочі осінні! Без них життя нема!

Всі разом:

О, Осінь! Не завжди ти радуєш теплом!

Але збираєш нас ти за смачним столом!

Читець:

Шановна осінь!



Дуже тебе просимо!

Зроби перерву мі ділами,

Побудь сьогодні тут із нами.

Про себе розкажи спочатку,

Як завітати в ліс і поле,

В усі комори і стодоли,

Пісень із нами заспівай

Про золотий свій урожай.

А як пограєм, потанцюєм,

То далі краєм помандруєм.

Осінь:

Коли я загляну в сад -



Нальється соком виноград,

І різні яблука ренет

Солодкі стануть наче мед.

Коли огляну я баштани -

Надмуться гордо кавуни

І запишається хустках

Товста капуста на грядках.

Як помандрую по гаях

З чарівним пензлем у руках -

Все розмалюю по путі,

Берези стануть золоті!

Читець:


І ми тебе уклінно просимо:

- Заходь до нас , гостинно кличемо!

Ведуча1:

Україно моя! Краю щедрий ти мій!

Ти красою усіх нас чаруєш.

І весною, як цвітом ти білим цвітеш,

І як літом житами квітуєш.

Та найбільше ти щедра для нас восени,

Коли пожинаємо праці плоди.

Ведучий 2:

Україно! Поля є твої найщедріші!

Україно! Ліси є твої найпишніші!

А найкраща та земля, де ріс і родився.

( виходять три брати – місяці: Вересень,Жовтень,Листопад)

Вересень: Я – вересень. Так мене звали на початку XX століття. Раніше всі кликали – ревун, зарев. Такі назви походять від кьолору, бо саме тоді починає жовтіти листя. На заході мене маїк називали – починають маїтися сходи і сівень – масово сіють збіжжя. Найбільші свята місяця – Друга Пречиста – 21 вересня, Воздвиження Чесного Христа – 27 вересня, Віри, Надії, Любові – 30 – вересня.

Жовтень: Жовтень – так мене називали ще до часів Київської Русі. Хоча часто кликали і позерни. Чому? Колись в цей час починали обробляти льон і цей процес називався подзерництвом. А ще звали мене гребень (від поганих доріг), хмурець (похмурні дні стояли в цей час).

Жовтень – пора весіль і вечорниць.

Найбільше свято Покрови Пречистої Богородиці – 14 жовтня.

Листопад: Я – Листопад. В Європі кличуть – новембер, бо я десятий на літочисленні Древнього Риму. На Західній Україні – напівзимник, ворота зими, груднотрус, листопадень, падолист. Найбільше свято Михайла – 21 дистопада. В цей день завбачають погоду. Як на Михайла вітер з полудня, то тепло буде до половини грудня. Михайло завжди на білому коні приїжджає.

Вересень:

Перед тим, як промовляти

«Друзі, до побачення»…

Хочемо кілька слів сказати,

Що для вас призначені.

Жовтень:

Ми бажаєм, щоб лунало

Більше радісних пісень,

Найщиріше вам бажаєм

Жити в щасті кожен день.

Листопад: Від достатку, щоб ломились

І комори, і столи,

Щоб ви ніколи не сварились,

І щасливенькі були.

Ведучий 2: Наші односельці зібрали багаті врожаї, а ми на шкільній ділянці, тому хліб буде у кожній оселі, і у нашій їдальні. Недарма народне прислів`я говорить: «Як буде хліб, то й буде пісня».



Пісня. Хоровод «Ой, жито, жито»

Читець 1:

Виросло нам жито,

Будемо молотити

Виросла пшениця

Буде паляниця.

Читець 2:

Буде хліб і коровай,

Бо зібрали урожай,

Бо зібрали жнива

Всій землі на дива.

Господиня: Хліб – це життя, так вважають трударі землі. І саме так є насправді. Він батько всіх земних цивілізацій. Гарні врожаї зібрали цього року хлібороби. Дівчата, пора вже прикрашати коровай.



(Виходять дівчата і починають прикрашати коровай барвінком, калиною)

Сам Бог коровай місить,

Пречиста Діва світить,

Ангели воду носять,

Миколая на поміч просять,

Просили, просили та не упросили,

Та й самі замісили.

А ми коровай місили,

Більше ста яєць туди вбили,

Взяли горщик цукру повненький,

Щоб наш коровай був солоденький.

Священний хліб – коровай.



(Вручають коровай)

Господиня: Вже так повелося, що на кожному святі обов`язково чимось пригощають. Мабуть, сьогодні без цього не обійдеться. Ви тільки подивіться! Чого тут тільки немає.

Господар:Увага! Увага! Сьогодні на нашому ярмарку ви побачите те, чого не побачите на жодному ярмарку України. Вхід на наш ярмарок – жарт і щирі усмішки.

Гей, народ збирається,

Ярмарок починається.

Господиня:

Проходьте на ярмарок, проходьте. Ой, як ви нас розвеселили.

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись і є, що придбати

Тут щедрі дарунки і саду й городу.

Господар:

Увага! Увага!

Спішіть – поспішайте.

Господарі й гості, глядіть не минайте,

На ярмарку прошу гуртом, наодинці

Чекають на всіх вас чудові гостинці.

Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте:

Купуйте, милуйтесь, танцюйте, співайте.

Хоровод «Віночки»

(Виходить пасічник із корзини на стіл викладає продукти – мед…)

Пасічник:

Вже тепер є на столі

Бо ми справжні трударі!

М`ясо, сало, огірочки

І цибуля й часничок!

Помідорчики, капуста,

Яблук й груш вродило густь!

І на пасіці й в саду

Все тепер вже до ладу!



(пауза)

Потрудився я на славу, можна тепер і відпочити!



(сідає на стілець)

Ой, забув медку на стіл поставити, а мед у мене такий смачнючий. Діти, а ви знаєте звідки мед береться? (Діти дають відповідь)

Правильно, бджілки зюирають, вони такі трудівниці – все літо по квітах літають, нектар збирають та у соти його складають, а он моя улюблена бджілка летить та медку смачненького несе!

Бджола:

Свято радісне прийшло

В кожне місто і село!

Цьому свято всі радіють

І дорослі, і дитина.

Пропоную я вам ГРУ,

Дам за це усім медку!

Мед цілющий, мед смачний!

Мед у мене отакий!

( Танець бджілки)

Пасічник: Бджілко, пригощай уже дітлахів медком!

Бджола: Постривай, Пасічнику! Хай спочатку мої загадки повідгадують, бо просто так медок не хочеться віддавати.

(Загадує загадки, діти відгадують)


  1. Сонце пече,

Липа цвіте,

Жито доспіває,

Коли це буває? (влітку)


  1. Олена зелена,

Не сіяна, не саджена

Хто доторкнеться,

Той обпечеться? (кропива)


  1. Від ріки й до болота,

Повисли смугасті ворота (веселки)

  1. Хижий звір у лісі живе,

По вуликах лазе та мед він краде.

Любить довго він поспати

І малиною ласувати. Хто це? (ведмідь)

Молодці, вірно загадки відгадал



( музика,з`являється листоноша)

Листоноша:

Садками ходить на стеблинках –ніжках

З квіточок і ягідок – солодкоїжка.

Блакитно-жовті квіти-оченята

І соковиті вишні-губенята.

Одягнена у калинове листя,

В порічкових сережках і намисті,

Із чудернацьким носиком сливовим, -

Сорокоїжка Ягідкоказкова

(пауза)

Ми принесли вам термінову телеграму від Сорокоїжки Ягідкоказкової.



(Листоноша вручає телеграму і кошик з ягідками-загадками дівчинці-квіточці)

Дівчинкак - квіточка: (читає телеграму)

Росте в саду веселиця,

На вітрі листя стелиться,

На кожній гілці ягідка,

Що ягідка, то й загадка –

Цяцькована, мудрована,

У кошику захована,

Дарую всім по ягідці,

Загадую по загадці.

Ну, діти, спробуємо відгадати.

Дівчинка-квітка: Загадки Солодкоїжки Ягідкоказкової



(виходить Солодкоїжка)

Школярі по черзі виймають з кошика конверт, на якому написано загадки

(Солодкоїжка читає)

Червоні намистинки

Нанизались на стеблинки.

Подивись на їхні личка

І впізнаєш в них… (суничка)

За хаткою в садочку

У зеленому віночку

Та в червоних намистинках

Стала, наче молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто – кожен смик!

Та укине на язик.

Зветься ж ця рослина –

Червона – (калина)

Червоненнька і смачненька

Дуже на вигляд гарненька,

І боки у неї пишні,

Літом смачно їсти… (вишні)

Учениця:

Весною біле, літом зелене,

Восени жовте, зимою добре (груша)

Учень:

Мов їжак – колючий,



Солодкий та пахучий.

Ягідку зірвеш –

Руку обдереш … (аґрус)

Учениця:


Вус зелений я зав`ю,

В гроно сонечко наллю,

І діткам-малюкам

Все до крапельки віддам. (виноград)

Учень:

Кругле, жовте і солодке



Воно на дереві і росте,

Людям здоров`я додає.

Литоноша: Молодці, діти, ви всі загадки відгадали. А тепер розкажіть, що ви знаєте про ягоди і фрукти нашої місцевості.

(виходять ведучі, господар, господиня, Осінь)

Ведуча 1:

Гей, осінь, господине дбайлива,

Комори щедрим сповнила добром,

Із рук твоїх солодкий подих лине,

Пливе у степ, кружляючи селом.

Ведуча 2:

Відійшли жнива у полі,

Відлітають журавлі,

Пишні кісти пожовтіли,

Ходить осінь по землі.

Ось вона іде дворами,

Наділяє всіх дарами,

Сипле зерна і плоди

Добрим людям за труди!

Господиня:

Осінь щедра, жовтокоса, пливе городами,

І милується вона своїми дарами.

Капустину у хустину знизу закрутила

Пузатого гарбуза на тин підсадила.

Цибулину у свитину жовту одягнула,

Квасолину до листочка ніжно пригорнула.

Господар:

Кукурудзі жовту стрічку у коси уплела,

Помідорам ніжно личка зеленим підвела.

Огірочки, сини й дочки, в листочки сховала,

Щоб за ними господиня трохи пошукала,

Щоби була смачнішою і в льосі не гнила.

Господиня:

А буряки жартома смикали за губи

Щоб стояли рівнесенько, як молоді дубби.

Потім осінь через гай в садок мандрувала

І чарівним пензликом усюди махала.

В пишні шати одягалась, тими шатами пишалась.

Де ступали її слідочки, виростали там грибочки,

Наставляли шапочки: «Збирайте, діточки!»

Господар:

Залетіла у садок, де яблука спілі,

Тільки пензликом махнула – вони пожовтіли.

Одні яблука біліли, другі червоніли,

А зелені грушечки – зразу золотіли.

Осінь:


Пройшло веселе літо

І я прийшла.

І стежкою до школи

Я радістю брела.

Туї мене зустріли

Шепочуть гілочки,

І стелять нам під ноги

Багряні листочки.

Ви любите щедру осінь,

Багряні листочки.

Ви любите щедру осінь,

Як айстри зацвітуть.

В садках і на городах

Врожаї збирають

Яка блага й щира

Я є для людей,

Коли ти працьовитіший,

Душею молодийю

( виходять всі учасники виступу)

Ведуча 1: Як бачимо, наш мудрий народ створив чимало цікавих та змістовних віршів про осінь.

Ведучий 2: А ще в народі завжди цінували працьовитих людей. Адже, щоб виростити овочі і фрукти, слід багато працювати. Ось і в композиціях на виставці, яку підготували, бачимо плоди спільної праці – вашої та ваших батьків. Дякуємо за гарні та змістовні композиції.

Ведуча 1: Овочі і фрукти завжди займали почесне місце на столах українців, тому що вони є коморою вітамінів. Які ж страви можна з них приготувати? Про це нам розповідають книги «Українська народна кухня», де є безліч рецептів страв, які можна приготувати і в свята, і в будні.

Господиня:

Сусіди, односельці, друзі, родичі й знайомі,

Завітайте у оселю!

Будем мед ми куштувати.



( господиня пригощає всіх печеними корзиночками наповнених медом)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка