Свято «Прощавай, Букварику!» І ведучий



Скачати 156.97 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір156.97 Kb.
Свято «Прощавай, Букварику!»

І ведучий: Не позначено це свято

На листках календаря,

Та святкують всі малята

Радо свято Букваря.



ІІ ведучий: До країни Знань стежину

Всім показує Буквар.

Йде за ним у цю країну

Зацікавлений школяр.



Вчитель: Добридень! Раді Вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?

І ведучий: Та ні, когось не вистачає…

ІІ ведучий: Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

І ведучий: До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читать-писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?



Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

ІІ ведучий: Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?



Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

(Лунає музика. Заходять першокласники)



Вчитель: Вітайте! Зустрічайте! Наш 1-Г клас

Вчитель: Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні в цей прекрасний час,

Щоб наших діток привітати

І провести у другий клас.

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для вас.

Як перша сходинка до цього

Для всіх вас був цей перший клас.



Вітання.

Хлопчик:Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято –

Вшанування Букваря.



Дівчинка: День вітання і прощання –

Свято перших букварів,

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.



Хлопчик: Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Бо ми всі букви знаємо,

Бо ми читати вміємо.



Дівчинка: Ми Букварика сьогодні

Запросили в перший клас

Скажемо йому спасибі

Що навчив читати нас.



Вчитель: Давайте пригадаємо, як почався наш перший рік навчання у школі, що було цікавого в нашому шкільному житті.

Учень: Зовсім,зовсім ще недавно

Вересневої пори.

Мами в школу нас за руки

Несміливих привели.



Учень:Наче весела родина,

Всі ми зайшли в перший клас.

І отоді почалося

Нове життя у всіх нас.



Учень: Тішать нас перемоги

Бо були в нас і тривоги

Важко було починати

І читати, і писати.



Учень: І згадуємо, як літеру до літери

Складали раз у раз,

І паличку до палички

Виводили щораз.



Учень:

А сьогодні ми вже справжні школярі,

Справді справжні школярі,

Бо читати і писати

Ми навчитися змогли.

Учень:

І задачу розв’язати,

І відняти, і додати…

Словом, успіхів всіляких

Ми, нарешті, досягли!

Пісня «Вчать у школі»

Учитель: А чи всі ви літери вивчили? Давайте перевіримо. Згодні?

Загадки

І ведучий: Приготуйтеся, малята,

Слухати наші загадки.



ІІ ведучий: Хто ж навчатись не лінився,

З буквами всіма здружився,

Всі загадки відгадає

Оплески від нас він має.



І ведучий: Стали букви у рядок

Та й побігли в дитсадок.

Хто ж у них за ватажка?

Ну, звичайно, буква …(А)



ІІ ведучий: Я ось літера така:

Дуже схожа на жука.

Тільки-но жука згадаєш,

Вмить мене ти пригадаєш. (Ж)



І ведучий: Що за літера така –

Гарно мовить, голос має,

Але слів не починає. (И)

ІІ ведучий: Буква ця – неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

Це не свічка, любі дітки,

А, звичайно, буква … (І)



І ведучий: Буква ця чарівна.

Відгадайте, хто така.

Стовпчик, зверху крапок дві.

Це звичайна буква … (Ї)



ІІ ведучий:Он до хати перелаз.

Хоч обходь, хоч перелазь.

Він видніється ген-ген –

Перелаз, як буква … (Н)



І ведучий: Буква ця, неначе бублик,

Мов обручка – хоч котись!

Здогадався: - усміхнись,

Називай, не помились!.. (О)



ІІ ведучий: Молоточок! Молоточок!

Поможи забить гвіздочок!

Мною ви не заб’єте,

Я звичайна буква … (Т)



І ведучий: На рогатку дуже схожа,

Голосиста і пригожа. (У)



ІІ ведучий: Три стовпці, внизу межа –

От і вийшла буква … (Ш)



Вчитель: Молодці! Букви знаєте усі. А чи правильно ви дасте відповіді на запитання. Пограймо у гру «Так чи ні».

Гра з дітьми «Так чи ні»

Треба книжки вам читати?

У їдальні веселитись?

На перерві всім носитись?

Дарувать дівчатам квіти?

У портфель води налити?

На уроках сидіти тихо?

Підтримати друга, якщо в нього лихо?

Батьків треба поважати?

В класі м’ячик поганяти?

Брудне взуття нести в школу?

А зошит кидати додолу?

Любити школу треба дітям?

Добро нести по цілім світі?



Вчитель: Ну, що ж, все правильно!

Вчитель: Свято наше вже триває,

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та зі святом привітаєм.



Разом: Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!



Заходить Буквар

Вчитель: А ось і він сам – шановний наш Буквар.

Буквар: Доброго дня, мої любі малята!

Радий зустрітись, вітаю зі святом.

Я сьогодні не Буквар,

Я сьогодні – Генерал!

Маю військо – алфавіт!

Хай віддасть по черзі звіт.



І ведучий: Літери! Шикуйтесь в ряд!

Починаємо парад!



ІІ ведучий: Веселу абетку почнемо читати,

Про літеру кожну повинні згадати.



Всі:

Нас 33, нас 33. У нас міцна сім'я .

Складаємо слова нові.

Від А до Я.



А, бе, ве, ге, ге, де, е – перших буков сім іде.

«А» - з нею діти починають

Буквар читати з ранніх літ.

Екзамен перший свій складають.

То ж треба знать її як слід.



Б.

З букви «Бе» - маленька бджілка,

Грізний бик, весела білка,

Бегемот, борсук, баран,

Борщ, бабуся, буханець

Та і це ще не кінець.



В.

Буква «В» така цікава:

Стовпчик тут, дві дужки справа

Так в алфавіті живе.

Звеселя всіх буква «В».

Г.

Га-а-а та ге-е-е,

Це, напевно, буква «Г»?

Бо вона якраз така.

Наче шия в гусака.

Г.

Буква «Г» струнка та гожа

На хокейну ключку схожа.

Д.

Що за буква далі йде?

Дивовижна буква Д!

Д – це буква на підставці,

Дуже добре їй на лавці.

Е.

Песик з плюшу не кудлатий

Куцохвостик ліг поспати.

Витяг лапки, ліг погріться,

Наче буква «Е» - дивіться!

Є, же, зе, и, і, ї, ий – це порядок їх такий.

Є.

Я літера чудова – «Є»,

Своє у мене місце є.

У словах «єнот», «єдиний»

Стояти я завжди повинна.

Ж.

«Жу-жу-жу, своїх діток стережу», -

Каже жук. І стереже …

Він і сам,як буква «Ж».



З.

Збоку, знизу і згори

Буква «Зе», як цифратри,

Хто не вивчив - повтори.



И.

«И» - великої немає,

«И» - слова не починає.

«И» - це літера цікава!

Зліва дивиться направо..

І-Ї.

«І» без «ї» не ступить кроку,

Поміж ними чвар нема,

«І» до «ї» моргає оком,

«ї» у відповідь – двома.

Й.

Чи то дощик ллє довкола,

Чи лютує завірюха,

Буква «иЙ» ніде й ніколи

Не скидає капелюха.

Ка, ел, ем, ен, о, пе, ер – знаємо про це тепер!

К.

Каченята йшли рядочком.

Раптом гілочку знайшли.

Із якої два листочки

Вниз і вгору відросли.

Качка дітям: «Ках, ках, ка»

Придивіться: буква «К».

Л.

З букви «Л» для цирку

Змайстрували гірку,

Щоб катались звірі

І жили у мирі.

М.

Дві сестрички невеличкі

Одягли нові спіднички.

Узялись вони за руки –

І гулять мерщій на луки.

Біжимо – не доженем

Не сестричок – букву М.

Н.

Ось до хати перелаз.

Хоч обходь, хоч перелазь.

Він видніється ген-ген –

Перелаз, як буква «Н».

О.

Буква «О» ти кругла й гожа,

Ти на бублик дуже схожа,

На кільце і на монетку.

Легко вчити так абетку.

П.

Гарні хлопці-молодці.

Закопали два стовпці.

Третій їм допомагав - ,

Перекладинку поклав.

Втіха нашій дітворі:

Буква «П» вже у дворі.

Р.

Я крючечка розігнув,

А колечко обминув.

Придивляюся тепер

Та ж у мене буква – «Р».

Ес, те, у, еф, ха, це, че – з голови нам втече!

С.

Сіра гуска їсть овес

І сичить сердито: «Ес-с-с!»

Сіра гуско, не сварись!

Ось ця буква «С», дивись.

Т.

Тук-тук-тук, ток-ток-ток,

Вибиває молоток

Ним ви цвяхи заб’єте.

Схожий він на букву «Т»

У.

Проясніло небо хмуре

Відійшла, ущухла буря …

Шкода довго лютувала

Навіть липку поламала.

Я гіллячку вніс до хати –

Буква У – дивіться, тату!

Ф.

Буква «Ф» взялася в боки –

Одягла мерщій вінок,

Лиш почує десь музики,

То найперша йде в танок.

Х.

«Х» змайструєш за хвилинку,

Склавши навхрест хворостинки.

Ц.

Два стовпці в траві лежать.

Знизу перекладина.

Братик мовить: «Буква Ц

У траву покладена».

Ч.

Цілий день я букву «Н»

Доганяв, як кішка мишку.

Наштовхнулася на пень

І зламала ліву ніжку,

Ну, тепер не утече

Від погоні буква «Че».

Ша, ща, ь, ю, я – це вся азбучна сім’я

Ш-Щ.

Між нами братці,

Є різниця незначна,

Три стовпці, одна межа,

Це і буде буква «Ш».

А якщо праворуч хвостик –

Це вже буде буква «Щ».

Ь.

Я – не шість!Я – м’який знак!

Це повинен знати всяк.

Я не літера нова,

Я пом’якшую слова.

Ю.

Як зробити букву Ю?

Здогадавсь Іванко:


  • Букву І та О приб’ю

На коротку планку.

Я.

Йде за мною тінь моя,

То не тінь, то буква Я!

Пісня «Мій Букварик»

Буквар: Що ж, спасибі, школярі.

Букви знаєте усі.

Ви розпізнати їх зуміли,

Запам’ятали, зрозуміли.

Все ви знаєте, як треба.

Може, хоче хтось про себе

Щось цікаве розказати?

Учень: Наш любий Букварику,

Мами і тата,

Ми вамбудем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Щоб потішить вас доволі.

Учень: Ми смішинки готували

В них всю душу ми вкладали,

Як сподобається вам,

То плещіть завзято нам.



1 сценка:

Тато: - Ти сьогодні ходив до школи?

Син: - Ні!

Тато: - Чому?

Син: - Вчителька сказала, щоб сьогодні до школи прийшов ти.

2 сценка:

- Помий, Васильку, руки. Як ти підеш у школу з такими руками?

- Та це не обов’язково.

- Як то не обов’язково?

- Бо я у школі руки не піднімаю.

3 сценка

Мама: - Синку, ти задачірозв’язав?

Син: - Тільки одну.

Мама: - Яку?

Син: - Ту, що списав у Миколки.

Вчитель: Вітайте Гливчука Данила!

Учень:Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісіньки не знають!

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне: Чому? Чому?

Ти чому образив Віку?

А чому прийшов так пізно?

Ти чому такий непослух?

Ти чому цей вірш не вивчив?

А чому портфель без ручки?

А чому такий синець?

Ох. Настане мій кінець

Не поясниш їм ніколи

Хоч би дуже захотів

Треба їх віддать до школи.

Хай питають вчителів.
Вчитель: Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з нами були наші батьки, вони допомагали нам вчитися.

«Спасибі» хочу я сказати

Із щирим учительським теплом

За допомогу у навчанні,

Старанність, витримку, любов,

За участь в виставках робіт,

За те, що вчились рахувати.

Старанно букви всі писати

Та гарно-гарно малювати.

Ми вчилися охоче, залюбки,

Бо з нами разом вчилися й батьки,

Вони усе спочатку починали,

Буквар читали, прописи писали.

Учень: І за терпіння, працю низько поклонюся,

За все ми вам подякуєм, матусі,

З минулим святом щиро вас вітаєм,

Для вас чудову пісню заспіваєм.



Пісня «Цьом, цьом, мамо…»

Вчитель: Любі першокласники! Ось і настав час, коли ви всі повинні сказати «До побачення!» своїй першій книжці у житті. Ви вже навчилися читати й писати, можете самостійно мандрувати по сторінках інших цікавих книжок. І все це завдяки Букварику.

  1. Ось і прочитана сторінка,

Котра вінчає нашу книгу,

В ній і зайчик, і ялинка,

І перший пролісок з-під снігу.


  1. І ще цікавого багато –

Про землю рідну, хліб, калину,

Як треба матір шанувати.

І як любити Україну.


  1. Ми завтра підем знов до школи.

Бо у знаннях краса і сила.

Та не забудемо ніколи,

Що нам ця книжка світ відкрила.

Пісня «Прощавай, Букварику!»

Буквар: А тепер вам, діти, от із ким дружити!

Читанка: Я – читанка, нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму і вислухаю вас,

Букварику, мій братику, розумна голова.

Твої веселі літери складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня чи просто погуляй.

Букварику, мій братику, спасибі! Прощавай!

Буквар: Я вас навчив читати і писати

Слово «бабуся» і слово «мати».

Слово «хлібина», «світ», «дитя»,

«тато», «учителька», «правда», «знання».

Хай вам щастить на шляху широкім

Любі дівчата, мої ясноокі.

Вмійте боротись з лінню завзято

Непосидючі мої хлоп’ята.

Хай підростає ваш перший клас!

А я залишаю вас.



Всі: Прощавай, Букварику,

В школі перший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.



Вчитель: Прощання – це, мабуть, завжди сумно, залишається щось знайоме, рідне. А попереду - нові відкриття, нові знання, нові друзі. Наше прощання з Букварем також сумним не буде, бо це – святкування перших досягнень у навчанні, а попереду у вас ще багато шкільних років, цікавих уроків. Але в житті кожної людини найкращим і найпам’ятнішим завжди залишається перший клас.

1-й учень:

На землю сонце шле привіт

Й тепло всьому живому,

І ми прийшли в цей дивний світ,

Щоб мудро жити в ньому.

2-й учень:

А в світі стільки є чудес –

Ну просто неможливо.

І з кожним днем такий прогрес,

А світ наш – справжнє диво.

3-й учень:

Тому в нас сотні запитань,

Бо ж хочеться все знати,

Скрізь чудеса – куди не глянь,

І треба все пізнати.

4-й учень:

Нема ніде таких людей

Щоб все на світі знали.

Але між нас таких нема,

Щоб зроду не питали.

5-й учень:

Тому і ти, отак дарма,

Не гай часу ніколи.

Читай, питай, учись, дивуйсь,

Щодня іди до школи.

6-й учень:

Бо школа нам дає знання,

Вчить світ цей пізнавати.

Щоб ми ішли не навмання,

А вміли працювати.

7-й учень:

Бо це потрібно для життя:

Науки треба знати,

Усе робити до пуття,

Та світ наш пізнавати.

8-й учень:

А світ – як казка-дивосвіт.

Земля, немов перлина.

Тож пізнавати з юних літ

Повинна світ дитина.

10-й учень:

Вчитель: Хай пісня тут лине,

Хай сміх тут лунає.

У кожного радісна усмішка сяє!

Всі дружні, веселі, радійте за нас.

Ми всі переходимо в 2-Г клас!

Пісня «Мандрики»

Вчитель:А зараз настає урочистий момент – вручення дипломів першокласникам.

Слово для привітання надається директору нашої школи Шворак Світлані Іванівні.



Вчитель: Дорогі діти!

Дитинство веселковими мостами,

Як в казці, швидко-швидко пролетить,

А потім юність росами – стежками…

Всі роки в школі – найсвітліша мить!

Тому у дружбі, радості зростайте,

Хай сонце щастя світить вам щораз.

І перше свято це запам’ятайте.



Нехай щастить вам в добрий час.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка