Свято починається пісні «Країна дитинства»



Скачати 139.4 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір139.4 Kb.
Свято починається пісні «Країна дитинства»

Уч.1 Сьогодні день дитинства — гарне свято!


І мирне сонечко згори нам шле привіт.
Пісень і радості, та щастя так багато... Тому ми хочемо, щоб чув нас увесь світ.

Діти співають пісню «Дитинство росяне»

Ведуча.


Уч.2. В дитинстві все у кольорі і в русі,
Такий цікавий, незбагненний світ!
Летить все швидко, наче в завірюсі,
І сонечко веселе шле привіт

З небес бездонних, де хмарки казкові


І простору безмежного глибінь.
Дарують радість чари світанкові
І кличе у політ небесна синь…

В дитинстві все цікаве й дивовижне,


Немов в калейдоскопі зміни йдуть.
А квіти — щастя кольорове й ніжне
І аромат нам трепетно несуть.

А як веселка міст перекидає!


Веселий дощик в шибку стукотить!
Як грім гримить і блискавиця сяє!
Лиш у дитинстві вітер так шумить,
У небі місяць круглий пропливає,
А темна ніч ховається в куток.

Такого потім просто не буває.


Лиш у дитинстві стільки є казок.

Летять пісні з рясних полів і з лісу,


Метелики снують, пташки дзвенять,
Все має зміст. Все підніма завісу,
Щоб ми зуміли дивину пізнать.

Дитинство чарівне і неповторне,


Воно в душі у кожного бринить.
Враз щирістю відвертою пригорне
І пташкою в минуле відлетить…


Ведуча. Любі мої діти!

І доки воно не відлетіло. Доки для вас ще відкриті всі брами цієї дивовижної країни, що називається Дитинством, давайте всі разом помандруємо її стежками, щоб краще її пізнати, щоб цінувати кожну хвилинку перебування у ній.

І в майбутньому продовжити свій шлях дорогами життя, взявши з собою все саме найрідніше, саме наймудріше, найулюбленіше… все саме – саме - саме:


  • ніжність материнського серця;

  • мудрість дідусевих казок;

  • тепло бабусіних рук;

  • допитливість;

  • жагу до знань;

  • вміння вчитися;

  • та велику любов до життя й віру в майбутнє.

  • А ще любов до рідної землі та батьківську науку.

Дорогі діти, гості!

Сьогодні ми відправимося в уявну подорож до чарівної країни Дитинства. Подорожуючи, ми побуваємо у найтеплішому куточку цієї країну, який зветься Родинне коло. А ще ми здійснимо подорож у містечка Книг та Майстрів, мандруючи океаном розваг та фантазій, ми зупинимося на острові Справжніх талантів, завітаємо в гості до палацу Домісолька та побуваємо біля невичерпного джерела народної мудрості. Подорожуючи, звертайте увагу на дивовижні пейзажі та краєвиди країни Дитинства, що будуть пропливати повз нас . Їх створив художник, але надихало його на це саме життя.

Діти, хоч наша подорож і уявна, а яка ж подорож різними містами та навіть островами без засобів пересування. І я пропоную вам сьогодні для подорожі , такий же дивовижний, як і сама країна Дитинства вид транспорту… Комусь він здасться застарілим, комусь романтичним… Це кожен вирішить для себе сам. Але у вік комп’ютерних технологій , у вік надзвичайних швидкостей так хочеться уповільнити плин часу, хочеться хоч на декілька хвилин затримати вас у дивовижній країні Дитинства.

Діти співають пісню «Дитинства світ»

1.Знайомство з картою подорожі

2. Старт №1

Отже, займаємо свої місця у кошику повітряної кулі.

Ви готові?

Зігрійте повітря в кулях теплом своїх долоньок. Скиньте баласт!

В путь, мої друзі!

(ПЕРЕЛІТ) (ЗАСТАВКА№1)

3. Зупинка №1

Ми наближаємося до найтеплішого куточка країни Дитинства острова з чарівною назвою Родинне коло. Приготуватися до спуску. Відкрити клапан. Ось він родинний острів!



(МАНДРІВНИКИ НЕ ВИХОДЯТЬ)

На цьому острові ми пропонуємо вам зазирнути в кожну родину учнів нашого класу і здійснити мандрівку сторінками сімейних альбомів,

послухати твори про найрідніших для нас людей: наших мам тат, бабусь, дідусів, братиків чи сестричок.

(Учні зачитують твори про своїх рідних: мам, татусів, бабусь, сестричок….)

(Нагородження фішки – будиночки)



4. Старт №2

Ми продовжуємо нашу подорож. І тепер наш шлях лежить до найдивовижнішого міста не тільки країни Дитинства, а мабуть, у всьому світі. Ми відправляємося до міста Книг та джерела Народної мудрості.

Отже, по місцях!

(Діти займають місця, зігрівають кульки)



(ПЕРЕЛІТ) (ЗАСТАВКА№2)

  • Бачу казковий палац. Спускаймося!

5. Зупинка №2

(ДІТЕЙ ЗУСТРІЧАЄ КОРОЛЕВА КНИГ)

  • Від імені численних мешканців нашого міста рада вітати вас, мої юні друзі!

О, як багато в нас гостей
Сьогодні тут, малята!
Та бачу, місце всім знайшлось,
Хоч може тіснувато.
В палацах і хатах малих
Мільйони підданих моїх.
Як по команді – струнко,
Стоять, зімкнувши палітурки.
Та підданих моїх впізнать
Ви зможете миттєво
Як тільки я себе назву.
Бо ж книг я – королева.

  • Раді і ми вітати тебе, вельми шановна королева книг! Ми з перших днів свого життя знайомі з твоїми підданими. Нас познайомили з ними батьки. А в школі нас навчили особисто спілкуватися з книжками. І тепер у нас багато друзів серед твоїх підданих. Можеш навіть випробувати нас.

  • Ну, гаразд! Ласкаво просимо до нашого міста!

(ВИХІД МАНДРІВНИКІВ )

  • Пропоную вашій увазі казочку. Та казочку не просту. Я замінила в ній деякі слова загадками, а вам треба буде відгадати їх і таким чином відновити казку.

Отже, слухайте та допомагайте моєму помічникові чомусику:

Жили собі дід та баба. Бабуся часто носила «два скельця, три дужки - на ніс і за вушка» (Окуляри)
Була в діда і баби внучка Галинка, яка дуже любила гратися з тим, хто «вдень і вночі у кожусі на печі» (Кіт).

Завжди за ним бігав той, хто «гавкає, кусає, а в дім не пускає» (Собака).
Галинка разом із собакою часто водила на луг ту, що голодна-мукає, сита - жує, всім дітям молоко дає» (Корова).

На лузі дівчинка милувалася квітами, бігала, гралася. Вона була доброю помічницею стареньким, пасла «крилатих, горлатих, на ногах ласти» (Гуси).
Часто бачила біля річки дітей, які ловили те, що «крила має, а не літає, без ніг, а не наздоженеш» (Риба).
А якось Галинка побачила ось кого: «Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь». (Чапля).

Довгонога, довгоноса чапля, походжаючи по болоту, ловила ту, що « у зеленому жакеті . галасує в очереті, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак». (Жаба).
Дівчина дуже любила ліс. Вона часто ходила туди зі своїми друзями. Одного дня діти рвали «солодку Гапочку в червоній шапочці»(суниця), збирали тих, що « стоїть при дорозі на одній нозі» (Гриби).

Аж раптом із-за кущів вискочив прудконогий звірок - «Довгі вуха. Куций хвіст, невеликий сам на зріст.» (заєць).
А за ним викотився «клубочок в сто голочок». (Їжак).

Вони обоє, напевно тікали від істоти, якої «хвіст пухнастий, хутро золотисте, в лісі живе, курей краде» (Лисиця).

На галявині пурхало справжнє диво: «живе лише улітку він, шовкові крила має. Із квіточки на квіточку весело літає» (Метелик).

Побачили діти на квітці й ту, що «взимку спить, , літом бринить, понад садом літає, солодку росу збирає.» (Бджола).
Прислухалися - з гущавини долинав приємний спів - і відразу впізнали птаха. «Він великий має хист і співає, як артист, спів той радісний усюди дуже люблять слухати люди» (Соловейко).

Потім друзі помандрували в поле. Дорогою зустріли красеня - а кого б ви думали? «Як біжить він в’ється грива, копитами ТУП- ТУП-туп, по камінцю цок-цок-цок.» (Кінь).
Незчулися діти, як за лісом сховалося «тепле, гарне, на людей дивиться, а на себе дивитися не дозволяє» (Сонце).

Задоволені поверталися вони додому. День закінчувався. Невдовзі на небі зійшов той, що «ходить у дорозі і пильнує в небі зорі, з високості дрібно - дрібно розсипає сяйво срібне» (Місяць)

А може ви ще й прислів’я книги знаєте?

  • Знаємо! Знаємо! І всі в цьому залі знають! Так, хлопчики й дівчатка?!

  • Перевіримо! Я почну, а ви продовжіть.

  • Добре! І ви, шановні глядачі, допомагайте нам , будь ласка!



  • Книга - твій друг, без неї як без рук.

  • Золото добувають з землі, а знання - із книг.

  • Розум без книги, як птах без крил.

  • Книга не пряник, а дітей до себе манить.

  • Книга вчить, як на світі жить.

  • Сила та розум-краса людини.

  • Книга-ключ до знань.

  • Книга-міст у світ знань.

  • Книги – морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і праці мав досить,

Дивнії перли виносить.


  • Бачу, ви справжні книголюбчики, а от чи можна назвати казкознавчиками ми зараз перевіримо.

Всезнайка
1. Як звали героїв української народної казки «Ріпка» (дід Анрушка, баба Марушка, внучка Мінка, собачка Фінка, киця Варварка, миша Сіроманка)
2.Хто із звірів жив у рукавичці із казки «Рукавичка»? (мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, кабан-іклан, ведмідь-набрід)
3. За яку ціну купив дід козу в казці «Коза-дереза» (3 копи)
4. Як звали найбалакучішу жінку і героїнею якої казки вона була? (Хвеська, «Язиката Хвеська»)
5. Хто в українській народній казці «битий небиту возив»? (Вовк лисичку, «Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат»)
6. Як називається казка, в якій дуже розумний кіт допомагає своєму господарю? («Кіт у чоботях»)
7. Як звали мишенят, які не хотіли працювати в казці «Півник і двоє мишенят»? (Круть і Верть).
8. Як звали в українській народній казці звіра, якого всі боялися, але намагалися йому допомогти? (Пан Коцький)
9. На кого перетворився людожер на прохання Кота у чоботях? (Миша)
10. У казці Шилінга «Мауглі» всі звірі боялися червоної квітки, яка була тільки у людей. Що це за квітка? (Вогонь)

Королева книга.

  • Молодці, діти! Порадували ви мене. Я думала що зараз, у вік комп’ютерів, діти зовсім забули про мене, але бачу, що ви дружите з книгами. Молодці!

(ДІТИ ВИХОДЯТЬ)

Діти. Дякуємо тобі, шановна королево, за теплий прийом, але нам час рушати далі до міста Справжніх талантів.

(ПОГРУЗКА)

6. Старт №3

(ПЕРЕЛІТ) (ЗАСТАВКА№3) (ЧУТИ ШУМ ОРКЕСТРУ)

- Що це за дивне місто?



  • Це місто Справжніх талантів. А он і палац Домісолька

(ПОВІТРЯНА КУЛЯ ОПУСКАЄТЬСЯ)

(ВИХІД МАНДРІВНИКІВ )

7. Зупинка №4

Хлопчик з мольбертом й у костюмі художника та дівчинка танцюристка зустрічають гостей.



  • Раді вітати вас у нашому найпрекраснішому місті - у місті Справжніх талантів . Тут ви можете продемонструвати будь які свої таланти, бо ж у нас створені всі умови для всебічного розвитку талановитих дітей. У нас є школи мистецтв, музичні школи, хореографічні студії, драматичні гуртки тощо.

  • Серед наших мандрівників є такі діти.

  • Тож займайте місця у залі, а сцена у вашому розпорядженні.

  • Дякуємо

(МАНДРІВНИКИ РОЗМІЩУЮТЬСЯ У ЗАЛІ)

Вч.


  1. Приймайте музичний дарунок від учня Вознесенської музичної школи ………………«Російська народна пісня»

(ГРА НА ФОРТЕПІАНО)

  1. Учні 4 класу пропонують вашій увазі Блюз

(ТАНОК)

  1. А зараз прозвучить музичний твір Юрія Щуровського «Танець» у виконанні …………………..

  2. (ГРА НА ФОРТЕПІАНО)

(Нагородження талановитих дітей фішками у вигляді ліри.)

(ВИХІД ОДНІЄЇ З МАНДРІВНИЦЬ )

  • А зараз ми маємо змогу спостерігати дивовижний світ країни Дитинства очима американського художника Дональда Золана, та пригадати чарівні миті свого дитинства.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «МИР ДЕТСТВА» (4, 5 ХВ.)

(ВИХІД МАНДРІВНИКІВ ДО КУЛІ)

  • Нас знову кличе дорога. Дякуємо вам за щиросердний прийом.

  • По місцях, моя командо!

(ПОГРУЗКА)

  • 8. Старт №5

(ПЕРЕЛІТ) (ЗАСТАВКА№4)

9. Зупинка №5

Ось так, спостерігаючи за чарівними картинами і слухаючи прекрасну музику ми дісталися наступного пункту нашої подорожі - Океану Розваг та фантазій. Хочете здійснити тут зупинку на відпочинок?



  • Звісно, так! Де ж ви бачили дітей, що відмовляться від гри?

  • Тож. Приготуватися до спуску.

(З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ПІРАТИ)

Пірат 1. Руки вгору! Ви хто такі? За скарбами приїхали?!

Мандр. 1 - Ні! Ми школярі. Ми мандруємо країною дитинства. І за нашою картою (показує карту) це океан розваг та фантазій

Мандр. 2 - Чи и помилилися?

Пірат 1. - Ні. Не помилилися! То ж ви приїхали розважитися та позмагатися зі мною та моєю командою?

Пірат2. – Це добре!

Мандр. 2 – То ви дозволите нам зійти на борт вашого корабля?

Пірат 1. – Так!

Пірат2. – Опускайте руки та виходьте. Я пропоную вам помірятися силами з нами у перетягуванні канату

  • (ПЕРЕТЯГУВАННЯ КАНАТУ)

Пірат 1. – Другий наш конкурс на спритність та охайність

Пірат2. – Я запрошую до участі в ньому 6 учасників (по три у кожну команду)

Пірат1– Із цих стаканчиків вам треба буде побудувати вежу.

Пірат 2 – Хто впорається швидше, використавши всі стаканчики, той і переможець

Пірат 1 – Приготувалися. На старт! Увага! Почали!

  • (КОНКУРС «ХТО ШВИДШЕ ПОБУДУЄ ВЕЖУ ЗІ СТАКАНЧИКІВ»)

Пірат 1 – Ну і нарешті наш третій конкурс. Якщо впораєтеся з ним, то ми вас відпустимо. А якщо ні….

(ЗАГРОЖУЄ ПІСТОЛЕТОМ ЧИ МЕЧЕМ)

Пірат 2. – В цьому конкурсі вам слід розсмішити нас.

Пірат1. – Тож ми готові вас послухати

  • ( РОЗСМІШИ ПІРАТА)

  1. Послухайте, будь ласка, гумореску « СТАС МАКУХА» у виконанні …………………..

  2. Вірш «ЯК БИ НАМ НЕ ПЕРЕПЛУТАТЬ» читає …………………….

Нагородження дітей фішками - клоунськими масками (чи кістками)Подяка.

(МАНДРІВНИКИ ПІДХОДЯТЬ ДО КАРТИ. РОЗГЛЯДАЮТЬ ЇЇ)

(погрузла)

10. Старт №6

Мандр. - Вирушаємо у кінцевий пункт нашої подорожі – це місто Майстрів

. (заставка№5) (переліт) (МАНДРІВНИКИ НЕ ВИХОДЯТЬ)



11. Зупинка №6

Дітей зустрічають Гвинтик та Шпунтик.

Шпунт. - Гвинтику! У нас гості!

(Прибігає Гвинтик)

Мандр. – Добрий день, Гвинтику та Шпунтику! Ми впізнали вас!

Гвинтик – А з якої ви казки?

Мандр – Ми не з казки. Ми школярі і мандруємо країною дитинства.

Шпунт. – То ласкаво просимо вас и до нашого міста Майстрів.

Мандр. Як у вас тут красиво. Стільки чудових виробів.

Мандр. - Ми теж вміємо майструвати . Часто зазираємо на ваш сайт. Погляньте на наші поробки

Мандр. - Але нам слід вже повертатися. Ми раді знайомству з вами.

Мандр. - Пропонуємо спілкуватися і Інтернеті

Мандр. - А зараз прощавайте

(ДІТИ СІДАЮТЬ У ПОВІТРЯНУ КУЛЮ)

Вчитель Ось і добігла кінця наша уявна подорож. Дитячий вік не такий вже й тривалий. Але в ньому стільки всього цікавого, що не вистачить і дня , щоб продемонструвати його багатогранність. Сьогодні ми спробували продемонструвати лише невеличку частинку цього захоплюючого світу – світу, що зветься Дитинством. Світу, який назавжди залишається в пам’яті людини теплим спогадом . Ми не будемо сьогодні визначати переможця. А фішки, які ви отримали, хай лишаться вам на добрий спомин. Ви всі сьогодні молодці.

1 вед. Яке це щастя — просто в світі жити, 
Всміхатись щиро сонечку й хмаркам
І світові чарівному радіти, 
І дивуватись росяним квіткам...

2 вед. Приходить в світ дитя не випадково, 


У кожного свій шлях, своя мета.
Прожити вік змістовно і казково
Задача не така уже й проста.

3 вед. Життя складне і легко не буває, 


Та ти людина й це не забувай.
І хай там як негода не кружляє,
А ти з прямого шляху не звертай.

4 вед. І пам’ятай, що скрізь є добрі люди, 


Із світлим, ясним сонечком в душі.
Хай сонячно тобі в житті цім буде.
Йти до людей, з добром завжди спіши.

Діти співають пісню «А я бажаю вам добра»


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка