Свято Масляної Ведучий: Добрий день вам, люди, в нашій світлій хаті! Як гостей найкращих Раді вас вітати На веселе свято До нас поспішайте, Масляну гостинну з нами проводжайте!



Сторінка1/6
Дата конвертації30.04.2016
Розмір1.02 Mb.
  1   2   3   4   5   6
















Свято Масляної

Ведучий: Добрий день вам, люди,

В нашій світлій хаті!

Як гостей найкращих

Раді вас вітати

На веселе свято

До нас поспішайте,

Масляну гостинну

З нами проводжайте!

(Звучить українська народна пісня, входять дорослі й діти у народних костюмах).

Ведучий. Хто ви, гості дорогі?

1-й гість. Бабуся Маруся!

2-й гість. Бабуся Орися!



3-й гість. Тітка Ганна, як панна!

4-й гість. Василь!

5-й гість. Петрусь!



Всі разом. Ми на свято до вас прийшли! Здоро­венькі були!

Ведучий. Доброго дня вам, гості дорогі! Та і як йо­му не бути добрим, коли свято на поріг прийшло.

(Несподівано з 'являється Зима).

Зима. Чи підготувались ви до Свята? За вами весь час дивитись потрібно. Вам би тільки святкувати. А як-то, мабуть, і не дуже знаєте? Та і мене теж, ма­буть, не впізнали.

Василь. Дуже вже ти сувора, матінко - Зимо.

Зима. А мені, Зимі, так і треба. Недаремно ж рік починати та закінчувати мені довірили. Надія, зна­чить, є на мою суворість та обережність.

Петрусь. А ще час твій, Зимонько, дуже казковий. На вулиці мороз, темнота рано приходить. На вікнах візерунки - вулиці не видно. Як же без казки обійти­ся?

Зима. От і почну я зараз казку. Живе-поживає старий роковик , де поживає — ніхто не знає. Пішов по землі й непомітно вищим за хма­ру виріс. Як хмару головою розбив — почав рукавом махати і птахів випускати. І кожній пташці ім'я да­вав. Махнув рукавом перший раз, і полетіли перші три птахи. Від крил холодом, морозом повіяло, з пір'я білий сніг посипався.

Грудень.

Як розвиднілось ураз

В склепі грудневого будня,

Першим снігом тішить нас небо грудня.



Зима. А може, ви ще й згадаєте свята, які ми: відзна­чаємо в грудні?

(Діти називають свята Катерини, Андрія, Миколи).

Січень. А тепер моя черга, братику-Грудню, бо ж дов­ший день у мене, і морози січневі сильніші, і свят більше та й цікавіші.

(Починає читати).

...Променистоніжний

На ясне небо, на простір надсніжний

Розлився світ і не пускає тьми,

Лиш місяць срібний тихше і смутніше

Ті ж візерунки темно-сині пише

На білих шатах пишної зими

Звертається до дітей)

Рівним колом брат за братом

І прохання не зівати

Що вам січень всім покаже

Будем дружно повторяти



Гра-повторялочка «Вухо, горло, ніс».

(Гравці шикуються в шеренгу, ведучий стає перед ними).

Ведучий. Кожен буде закривати те, що буду називати.

(Діти повинні закривати тільки ті частини обличчя, що називає ведучий. Він починає по черзі називати і закривати вухо, горло, ніс, але при цьому навмисно плутає гравців. Завдання гравців бути уважними і не робити помилок. Хто помиляється той вибуває з гри, перемагає той, хто залишається

(Заходить місяць Лютий).

Лютий. Вітри буйні, хуртовини, дуйте, що є сили. Лютень крутень, зимобор, сніжень, межень, бокогрій, казибрід, казидорога, чи ясна моя тривога?

(Повертається до дітей і хоче всіх притрусити снігом).

ПІСНЯ «ГРА В СНІЖКИ»

В сніжки граємо охоче,

Грає хто і з ким захоче,

А морозець он який,

Грає з нами в піддавки.

Приспів:

Хлоп, хлоп, постривай,

Та від сніжки не тікай,

Хлоп, хлоп, не зівай,

Сміливіше наступай.

Хоч і сердиться зима,

Нас морозити дарма.

Та ми руки гріємо,

Тупотіти вміємо.

Приспів.

(Зимові місяці йдуть геть)
. Зима.

Насуплю я брови,

І вітер з морозом повіє!

Усе скрізь загине — рятунку нема!

Під снігом замре все, засне й заніміє.

Весна (виходить із словами).

А я засміюся,

І сонце пекуче засяє:

Прокинуться луки, ліси і поля,

Усе розцвіте, заспіває!

Зрадіє приходу моєму земля.



(Зима незадоволена, хоче щось сказати, та до розмови вступає бабуся Маруся).

Бабуся Маруся

Бачу, Зимо, не за дітьми треба було ди­витися, а за тобою. Знаю, знаю, не хочеться тобі нас по­кидати, але діватися нікуди. Доведеться тобі все-таки змиритися, що Весна перемогу отримує. Та не ображай­ся, ми тобі гарненькі проводи влаштуємо, ще й смачнень­ко нагодуємо. Тож сідай тихенько, слухай, дивись, весе­лись.



Василь.

Бабусю, а як же це вам вдалося із Зимою поро­зумітися?

Всі.

А й справді?



Що за диво?

Невже Зима відступила?



Бабуся.

Та ні, діточки, не зовсім ще вона пішла від нас. Та й місяць надворі зимовий, але саме у лютому, остан­ньому місяці зими, з давніх-давен влаштовувалися на­родні гуляння. Називали це свято Масляна.



Бабуся Орися

. Масляна — це останній тиждень перед Великим постом. Веселе і розгульне свято. Продовжува­лось воно цілий тиждень. У ці дні пригощали один одно­го смачними млинцями, варениками. Діти, а чому млинці обов'язково 'їдять на Масляну?

Діти. Тому що млинець схожий на сонце. (Просили у рідних і знайомих пробачення за нанесені обра­зи, а потім співали пісні).

Тітка Ганна. Діти, а пригадайте, чи не образили ви ко-го-небудь? Помиріться та обніміться, а то не вийде у нас справжнього свята.

От тепер можна і свято продовжувати.



Ведучий. Давайте покличемо Масляну.

Всі разом.

Душа ти, моя Масляна,

Перепелячі кісточки!

Приїжджай до нас у гості

На широкий двір -

На гірках покататися,

У млинцях повалятися.

Серцем втішатися!



Тітка Ганна.

Ой, заспіваймо, родино,

Щоб нам жито родило,

І житечко, і овес...



Всі гості.

І зібрався рід увесь.



(Під народну пісню вносять ляльку-опудало Масляну)

. Ведучий.

Діти, ми співали, грали, а от справжнього зма­гання не проводили. Пропоную дізнатися, в якому класі найспритніші учні.



Змагання «Будь спритним». (Виходять по три учні з кла­су. Біг під музику навколо шишок).

Змагання «Перетягування канату». (По три учні з кожної сторони).

(Пісня «Два веселих гуся»).

Ведучий. Діти, чи знаєте ви пісню «Два веселих гуся»? Зараз ми її заспіваємо хором, але хор наш буде незвичай­ним.

(Співають групами спочатку по черзі голосами цуценя­ток, кошеняток, жабок, теляток, потім усі разом).

Ведучий. От і добре, от і молодці, гарно вмієте весели­тися, то не гріх і підживитися. А підживитись у нас є чим, бо ж дуже вже вправні наші бабусі, матусі, а також наші дівчатонька. Таких смачних млинців і вареничків ще, мабуть, ніхто не готував.

ПІСНЯ «МЛИНЦІ»

Ми млинців давно не їли,

Ми млиночків захотіли.

Ой, млинці, млинці, млинці,

Ви смачні, мої млинці.

У квашні ми розчинили,

Довгий час млинці ходили.

Ой, млинці, млинці, млинці,

Ви смачні, мої млинці.

А сестра моя Одарка

— Дуже добра господарка.

Ой, млинці, млинці, млинці,

Ви смачні, мої млинці.

Напекла вона поїсти

Так багато, що не з'їсти.

Ой, млинці, млинці, млинці,

Ви смачні, мої млинці.

На підніс вона кладе

І сама до нас іде.

Ой, млинці, млинці, млинці,

Ви смачні, мої млинці.

«Гості, будьте ви здорові!

Ось млинці, вони готові!»

Ой, млинці, млинці, млинці,

Ви смачні, мої млинці.

Ведучий. А перед тим як піти до своїх світлиць, обміняйтеся, діти, подарунками.

(На уроці праці були виготовлені сонечка, на яких поба­жання однокласникам). (Всі переходять до своїх класів, які вбрані як світлиці).

Спробуйте чаю гаряченького,

Млинця смачненького. (Пригощаються млинцями, чаєм, солодощами). Ведучий. Ну що ж, діти, час піти подивитися, що відбу­вається на вулиці. (На вулиці біля вогнища всі говорять слова)

Масляна, Масляна,

Яка ж ти мила,

Якби тебе сім неділь,

А посту — одна. (Після цих слів кидають опудало у вогнище).

Ведучий. Ось і закінчилось наше свято.

Всі ми зиму проводжали,

Весну красну зустрічали,

Весно! Уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай.

Учень.

Іди, зимонько, з піснями,

А повертайся після осені з снігами!

Учень.

Прийми від нас млинець смачний,

А на згадку - обруч дорогий

(Всі разом ведуть хоровод і співають).

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квітоньки, На маленькі дітоньки,

Нехай вони граються, Тебе дожидаються! •












СЦЕНАРІЙ
свята Івана Купала

ВЕДУЧА:
Добрий день шановні односельчани, гості!

ВЕДУЧА:
Багато тисячоліть тому наші пращури помітили,
що Сонце — джерело буття людського серед
літа набирає повнішого світання.
ВЕДУЧА:
І ось, коли земля забуяла цвітом, коли настало найбільше зріднення всього живого з Сонцем, люди відзначають Купайло- старовинне календарне свято.
ВЕДУЧА:
Напередодні свята Івана Купала наші пращури лагодили паркани, фарбували вікна, білили хати, вимітали сміття, викидали з хати та палили старі речі, шили нове вбирання-очищали своє життя від старого, непотрібного, готувалися до великого свята, яке проводилося напередодні збирання урожаю.
ВЕДУЧА:
Це свято проводилося, як свято переджнив'я, напередодні якого і під час проведення, люди очищалися вогнем та водою від усякого мотлоха
ВЕДУЧА:
Так свято Івана Купала називають це свято
«Літнього цвітіння». Воно припадає на. 7 липня.
ВЕДУЧА:
Заплітайте, верби, коси зеленаві,
Чепуріться, клени, перед люстром водою.
Бо вже у дорозі, майже на порозі
Наше свято!

ВЕДУЧА:
Ой вітри-вітрила, розчешіть ласкаво


На прекрасних нивах сходи кучеряві,
Бо вже по клен-мості йде до нас у гості

Наше свято!


ВЕДУЧА:
Гей, тумани сиві, вийдіть із заплави,
В роси-переливи заквітчайте трави,
Бо вже біля двору розсипає зорі
Наше свято!

ВЕДУЧА:
Просим, друзі, не минати,


на Купала повертати.
Гостем будете громаді,
Вам ми будем дуже раді.

ВЕДУЧА:
Гостинно запрошуємо взяти участь в


народному святі Івана Купала.
ВЕДУЧА
Дорогі, друзі, наше свято триває!

Давайте…
ВЕДУЧА:


Е, ні!

Спочатку попросимо дозволу господаря вод — Нептуна.


ВЕДУЧІ:
Вийди, вийди з глибини вийди царю Водяний!
(гукають декілька разів)
ВЕДУЧА:
Дозволь нам купатися, під водою гратися!
Кидати віночки і вести таночки!
(із за купів виходить Водяний, який кропить усіх присутніх водою)
ВЕДУЧА:
Ось наш цар Водяний
А прийшов він сюди
Повеліти вам всім
Не боятись води.
Бо вода це є все
І здоров' я, й краса.
ВЕДУЧА:
Бо вода це, і дощ, і срібляста роса.
Від води на землі все цвіте, все буя.
Від води розцвіла вся прекрасна земля!
ВЕДУЧА:
Не боїться води все живе на землі.

Тож не бійтеся й ви — і старі, і малі!


Водяний:
Ласкаво прощу, веселіться,
Співайте, розважайтеся.
Хай буде ваша міць молода,
Як чиста джерельна вода.

ВЕДУЧА:
Липнева нічка маленька –


Збирайтесь, друзі швиденько
Та будем в танці кружляти,
Та будем пісні співати.
(Дівчатка водять хороводи та співають купальські пісні)

ВЕДУЧА:
Шановні присутні!


Наше свято триває.

ВЕДУЧА:
Слово для привітання надається сільському


голові Косовцю Василю Івановичу.

ВЕДУЧА:
Слухайте люди, слухайте люди,


Юності свято сьогодні в нас буде!
Юності свято, краси і кохання!
Дівчатам нашим щирі вітання!

ВЕДУЧА:
Квітнуть у щасті наші оселі.


Смійтеся щиро, люди веселі!
Щастя рясного усім вам бажаєм,
Хай пісня лине над рідним краєм!

ВЕДУЧА:
У рідному краї І серце співає


Лелеки з далека нам літо несуть
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки. Потоки мов струни течуть

ВЕДУЧА:
Тут кожна травинка і кожна росинка


Вигойдують мрії на теплих вітрах
Під вікнами мальви. В траві материнка
Оспівані щедро в піснях.
ВЕДУЧА:
Я відчуваю звін гучних пісень
Дівочий сміх на лугових покосах
І збуджений трудом прийдешній день
Людські тривоги й радощі приносив
ВЕДУЧА:
І літній день у крапельках роси
І сад в рожево-білих шалях
Яка чарівна гармонія краси
У літніх заворожених хоралах.
ВЕДУЧА:
Сади й гаї діждалися тепла
Прийшла пора оновлення священна
Черемха біло-сніжно розцвіла
Від щастя і добра, як наречена
ВЕДУЧА:
Все на землі старіс і зника
І сонце золотаве переливається грайливо
А поруч зашуміла хвилями р1ка
І небо голубіло чарівливо.
ВЕДУЧА:
Мерехтиться між травами струмок
Рясна калина гронами багриться
Пливе туман, білявий, як димок
Долина самоцвітами іскриться.
ВЕДУЧА:
День росу на травах випив
Кинув промінь на льоту
Шелестять пахучі липи
В жовто-білому цвіту
ВЕДУЧА:
Гойда блакить шовками ніжних крил
Погожий день хлібів полотна стеле.
О, скільки ласк і невичерпних сил
Таїш в собі ти, квітуча земле.
ВЕДУЧА:
Зайду в траву і ляжу горілиць
Прислухаюсь, як з вітром гай шепоче
Вдихну солодкі пахощі суниць
Хвала тобі, мій краю і почесть.
ВЕДУЧА:

Вється ген між берегами
Річка сиво-голуба.
За борами за лугами
Переплескують хліба.
ВЕДУЧА:
Запах меду, трав і хвої
Серце збуджене п'янить
В цьому тихому спокої
Навіть день зника, як мить.
ВЕДУЧА:

Ніби з простору земного
В неземний заходиш рай
Ні, немає більш такого
На землі, як ти мій край!
ВЕДУЧА:

Шановні друзі!

Наше свято триває.

А зараз запрошуємо

Вас посмакувати рибною юшкою та кашею.


(Після частування проводяться ігри, конкурси, розваги.

Запалювання купальського вогнища, салют, дискотека)


ВЕДУЧА:
Шановні присутні!
3 давніх давен вважається надією на майбутнє вогнище, яке запалюють на Івана Купала. Вогонь стеріг від злих духів випалював усе
погане, зле, вселяв любов і красу у душі молодих.
ВЕДУЧА:
Падай красно, світи ясно
Вогню наш!
Палай красно, світи ясно,
Вогню наш!
Гори, гори, не згасай,
Від усього злого землю очищай!
Гори, гори, не згасай,
Від усього злого землю очищай!
ЗАПАЛЮЄМО КУПАЛЬСЬКЕ ВОГНИЩЕ.






Медово-яблучний спас

Мета. Виховувати любов до природи, до рідно­го краю. Показати красу літа, своєї землі Розвивати увагу, пам'ять, цікавість до народної творчості.
Декорація. Відтворення сільської садиби: біля дерева — вулики, пасіка, зелені дерева, тин, вінок з горобини, колоски жита.

Обладнання. Стіл, накритий вишиваною скатертиною, на ньому свячені яблука, груші, мед, дині, кавуни, ласощі, у глечику квіти, бутафорні бджоли з надувних кульок.

Написи: українські прислів'я, приказки серпня, про Спас:

«Перший Спас — перший засів (14 серпня — Маковія)»;

«Прийшов другий Спас — готуй рукавиці про запас. Яб­лучний Спас — Преображення Господнє (19 серпня)»;

«Третій Спас (29 серпня) молоде бабине літо. Прийшов Спас — пішло літо від нас».
Ведуча (дівчинка). Добрий день вам, люди добрі! Спа­сибі, що до нас завітали.

Гостинно вас у дворі нашому приймаємо,

Балачок зайвих до вас не маємо,

Словами щедрими пригощаємо

Та всього найкращого на довгі літа бажаємо.

Так, оце приказка, люди добрі, а тепер за діло будемо братися.


(Звучить запис української мелодії, її змінюють веселі му­зики нашого двору. Заходить бабуся Настя).

Бабуся Настя.
Добрий день вам, наші мами,

Добрий день вам, татусі,

Добрий день вам, любі діти,

І звичайно ж, гості всі.



(Звучить лірична українська мелодія).

Баба Настя.

Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю,

Річок голубінь неозору,

Вербу в надвечір'ї прозорім

І місяць у хмарках сріблястий

І свіжість зеленого листя

І синій промінчик волошок

В пшеничнім морі колосся

(Музика підсилюється потім стихається)


Ведуча : Прекрасна Святецька земля. Під ласкавим сонцем котяться на її полях хвилі золотої пшениці, сміються широколисті соняхи, блакитною стрічкою в’ється луками красуня-ріка Калинівка.

(Музика підсилюється)

Краю мій отчий, світлі серпанки,

Зоряні ночі, росяні ранки,

Краю казковий, захід рожевий

Запах медовий і яблуневий.

(Співають пісню «Моє рідне село» )
Ведуча. Колись на Спаса пасічники виготовляли три свічки. Трійця — оберіг від злих сил і напастей.

Баба Настя (бере в руки миску зі свяченими яблуками, грушами, горнятко з медом і ставить на стіл). Прошу всіх на Спас Медовий, Спас Яблучний, на розлом сотів. Хай освячені сьогодні мед, яблука, квіти принесуть вам усі здоров'я, радість, добробут, щастя, і мир вашій душі.

(У двір закадить Панько Рудий — пасічник (хлопчик).

Панько. Ой, Боже ж ти мій, скільки людей зібралося, і кожен шановний, і кожен голова.

О! І дітей-дрібноти повнісінько, і кожен — пустун!



(Панько відмахується від мух). Ну де мед, там і мухи, за версту чують Панька рудого! Грець би їх з моста спихнув, щоб їм на тому світі лише колючки їсти...

Баба Настя. Та годі тобі, Панько, мух проклинати. Кра­ще заграйте з хлопцями весело!

(Веселі музики грають польку, козачок, ойру, гопак, за­прошують усіх потанцювати всі танцюють).

Баба Настя. А тепер, сідайте всі рядком і слухайте лад­ком.

Головними святами серпня є Спаси.

14 серпня — перший, мокрий, Маковія — починали сіяти озимину. Перший Спас — перший засів, купалися в річках — очищалися. Несли в церкву святити перший мед, квіти, мак. В цей день ще згадуються семеро мучеників-братів Маковеїв. В Україні свято називається Ма­ковія. Обрядовою їжею на цей день є «шулики» — спе­чені коржі, поламані на дрібні шматочки й залиті медом та розтертим маком.

19 серпня — Яблучний Спас — Преображення Гос­поднє. Зі Спаса Преображення — погода преображається. Після другого Спаса — дощ «хлібний». Прийшов Спас — бери рукавиці про запас. До Спаса, як правило, закінчу­вали збирати хліб.



(Пісня Виходять з косами, граблями хлопчики і викону­ють інсценізацію пісні «Вийшли в поле косарі».

Баба Настя. 29 серпня — третій Спас — хлібний. «Третій Спас — хліба припас».

Пригощайтеся, гості, свяченими яблучками, шуликами, сама в церкві святила. (Роздає). А ви, музики, вріжте та­кої, щоб і ми (показує на людей старшого поважного віку) п'ятки полоскотали.



(Веселі музики грають українські танці, всі танцюють).

Ведуча. Поморились? Га? Відпочиньте, а Панько роз­повість нам про свою пасіку.

Панько. Он... Там... моя пасіка! Бачите? Так скажу я вам: до доброї душі і бджола роєм поривається. А ще до­дам: щоби бджіл водити, треба їх серцем любити. А ви хоч знаєте про те, які працьовиті бджоли? Аби зібрати один кілограм меду, вони облітають 10—12 мільйонів квіток, а одна бджолина сім'я може дати за сезон до 20 кг меду. А який буває мед, знаєте?

Діти. Солодкий, смачний...

Панько. Мед буває квітковий, гречаний, липовий, гірчичний, буркуновий... А яку користь приносить бджільництво! Це ж і мед, і бджолиний віск, і прополіс, і перга, і бджолина отрута...

Баба Настя. Ага — вирапін — мазь від радикуліту.

Панько. А які ж цілющі властивості меду, у-у-у... При простуді випийте молока з медом, або змішайте мед з хроном і цибулею. Ще колись моя бабуся робила так: вирізувала виямок у редьці, заповнювала його медом, і як настоїться, давала нам, дітям, від простуди. А дівчатам радила робити медові маски: в жовток, сметану, мед до­давала, спирт — це еліксир молодості.

Баба Настя. Панько! Ти добре розповідаєш, спасибі тобі, та й я не мовчу, та засиділись гості, хай поспівають та потанцюють. Ой, дівчаточка, мої щебетушечки, заспівайте ви нам, мої душечки.

(Співають пісні: «Правда, люди правда...», «Ой під мос­том, мостом...»).

Кричалка.

Вийшов на пасіку вчора — го-го,

На пасіці там не було нічого — го-го,

Ой, ви, бджоли, бджоли, бджоли, вулики мої.

Та хто ж це зробив таке лихо — го-го?

Мабуть же якийсь куркуляка — го-го,

Ой, ви, бджоли, бджоли, бджоли, вулики мої

Го-го, го-го, го-го...



Панько. Так от бджоли. Я ж не доказав. Чи ж ви коли-небудь чули, як розмовляють бджоли зі своїм пасічни­ком? Так-отож! Заглянеш у їхню хатку, а там манюсінька бджілка підлогу мете, питаю: «Хто ж ти така будеш, що підлогу метеш?». О! Дивіться, летять бджілки. (Діти одягнені у бджілок).

1-а бджілка. Та я, батечку-пасічнику, найменшенька, то ж мені роботу дали найпростішу: у вулику прибирати, чистоту навести.
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка