Сучасні технології дослідженя та корекції страхів у молодших школярів



Скачати 65.97 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір65.97 Kb.
Н.В.Романюк, І.Бал, І.Д.Поспелова

Південноукраїнський національний педагогічний

університет імені К.Д.Ушинського
СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЯ ТА КОРЕКЦІЇ СТРАХІВ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Страх є однією з основних і вроджених форм реакції душі: змінюються предмети страху, змінюється вираз страху та його вплив на внутрішній світ особистості, на її поведінку, але страх, як відома форма оцінки, як тип ставлення до світу і людей, залишається завжди всередині нас [3, с. 17].

У нашому дослідженні узагальнено і систематизовано теоретичні аспекти вивчення проблеми дитячих страхів, емпірико-теоретично вивчені і досліджені прояви страхів у молодших школярів. Також розроблені та апробовані моделі програм корекції страхів у молодших школярів.

Проаналізовано стан проблеми дитячих страхів у психологічній літературі. Вивчено підходи вітчизняних і зарубіжних вчених до даної проблеми. Встановлено що, страх - це емоція, яка виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню індивіда та спрямована на джерело дійсної чи уявної небезпеки [1]. Страх заснований на інстинкті самозбереження, має захисний характер і в кожному конкретному випадку являє собою складаний і абсолютно індивідуальний сплав фізіологічних, психічних і поведінкових механізмів[3]. Таким чином, емоція страху може носити як обґрунтований характер і в цьому випадку служити біологічному виживанню індивіда, так і приймати патологічні форми, які потребують втручання психолога.

Виявлено, що основними причинами формування хронічних дитячих страхів є соціальні фактори (неадекватна поведінка значущих дорослих, порушення у сімейних відносинах, наявність психотравмуючої ситуації), біологічні чинники (перебіг пренатального та перинотального періоду у матері, властивості нервової системи, темпераменту, що обумовлюють характерологічні особливості дитини) та синтетичні причини, складовими яких є як і соціальні, так і біологічні фактори [4].

На основі аналізу поглядів провідних дослідників дитячих страхів, встановлено, що страх здійснює тотальне руйнівну дію на психіку дитини, що немає однієї психічної функції, яка не змінювалася під дією страху несприятливих змін [1-7].

На підставі теоретичних даних і результатів емпіричного дослідження вивчено специфіку проявів дитячих страхів у молодшому шкільному віці. У результаті діагностики за методикою А. І. Захарова [4] емпірично встановлено, що для 80% молодших школярів у вибірці «страшним» є страх смерті батьків, страх незнайомців (якихось людей), виявлений у 63,1% досліджуваних, страх болю - у 60 %, страх нападу - у 49,2%, страх стихії - у 46,2%, страх хвороби - у 44,6%, страх пожежі - 36,9%, страх смерті - у 35,4%. Такі результати є природним проявом інстинкту самозбереження. «Шкільні» страхи актуальні для 31% вибірки дітей (по тесту Філліпса, методикою «Незакінчені речення» Р. В. Овчарової і «Анкеті для батьків молодших школярів» А. В. Мікляєвої і П. В. Румянцевої) [див. 7]. Наявність зазначених страхів гальмує розвиток дитини в цілому, негативно впливає на хід її соціалізації, її взаємодію з оточуючими, знижує результативність навчальної діяльності і тому потребує корекції.

Проаналізовано причини виникнення шкільних страхів і за результатами аналізу розроблено корекційна програма, при розробці та впровадженні якої робота з «шкільними» страхами здійснювалася в наступних напрямках:

а) при роботі з ситуаційними страхами ставилася мета знизити психотравмуючу дію цієї ситуації для дитини, і тут були використані методи казкотерапії, ігротерапії, малювання страху, метод послідовної десенсибілізації, релаксаційні вправи;

б) у тих випадках, коли корінь виникнення страху перебував у батьківських установках, основою корекції була консультаційна робота з батьками. З дітьми в цих випадках, крім роботи в групі, з використанням вищевказаних методів проводилися бесіди з метою переформулювання навчальних завдань, зміщення мотивації навчальної діяльності з отримання відмінних оцінок для батьків на значимість отримання знань для здійснення власних життєвих планів.

З метою оцінки ефективності корекційного впливу з дітьми корекційної групи проведено повторне діагностичне дослідження. За його результатами в цілому можна констатувати позитивну динаміку зниження страхів. Найбільш успішним є результат корекції страху бути висміяним, страху помилки і невдачі, проблем і страхів у відносинах з вчителями. При повторній діагностиці ці страхи у дітей групи виявлені не були. Успіх у корекції вищевказаних страхів пояснюється тим, що діти перестали сприймати шкільну оцінку як оцінку своєї особистості в цілому. Відбулася також переоцінка значущості і самої постаті вчителя, підвищилася самооцінка дітей.

Знеціненням думки про себе як про учня і особистість «глузливих» однокласників і підвищенням самооцінки також пояснюється відсутність у результатах повторного дослідження страху бути висміяним.

Результатом зміщення мотивації навчання для отримання оцінки на отримання знань для «вкладення» їх у своє майбутнє і зміна у зв'язку з цим критеріїв успіху і неуспіху є відсутність в результатах повторного дослідження страху помилки, невдачі і страху отримати погану оцінку.

Слід підкреслити значення деяких засобів корекції, що ми рахуємо найбільш впливовими. Так протягом занять у групі була ефективною гра «Одна перемога», під час якої діти описували ситуації, коли їм вдавалося впоратися з тим, що викликало у них труднощі. Так, наприклад, Мишко Г., якого неможливо було засадити робити уроки через його страх помилитися, страх невдачі, розповів, як він самостійно, без нагадувань сів виконувати домашнє завдання і швидко, не відволікаючись, виконав його. Діти аплодували Мишкові.

Саша К. розповідав на заняттях про те, що йому не вдавалося без помарок виконати завдання і він переживає через це. Діти співчували йому і говорили, що у них це рідко виходить. Діти сперечалися між собою чи потрібно переробляти, якщо помилок немає, але є помарки в зошиті і вирішили, що маленькі помарки - це не страшно. Можна пишатися тим, що завдання виконано правильно. На наступному занятті Саша розповів про те, що він перестав хвилюватися з приводу помарок, і їх стало менше. Психолог звернула увагу дитини на те, що коли рука пише впевненіше випадкових описок і помарок менше.

Іншому учаснику корекційної групи Славі Н., гра «Одна перемога» окрім підвищення самооцінки дала можливість змістити мотивацію навчання з отримання оцінки на захоплення процесом отримання знань. Психолог під час гри просив дитину розповісти, що цікавого було у виконанні домашнього завдання, чому він навчився, що дізнався нового. І кожен такий факт, Слава трактував як свою перемогу: «Я навчився ділити в стовпчик. Вчора вивчив нове правило, сьогодні підняв руку і розповів». Можливість пишатися своїми досягненнями підвищує самооцінку дитини, ліквідує почуття безпорадності перед зовнішніми чинниками.

Величезну психокорекційну дію мало малювання дітьми свого страху за методикою А.Л. Венгера «Знищення страху» [2].

Діти зображували свій страх по-різному: у вигляді чорної хмари, страховиська з величезними лапами, поля битви з вибухами, пасти із зубами, корабля інопланетян і т.д. Деякі діти не дозволяли дивитися на свій малюнок. Після закінчення малювання діти накричали на зображення свого страху, це сприяло розрядці страху. Потім психолог запитала у дітей, що б вони хотіли зробити зі своїм страхом, і запропонувала розправитися з ним. Діти спочатку рвали малюнки своїх страхів, з криком топтали їх. Потім зібрали всі «уламки» страхів разом і спалили їх. Таким чином, відбулося символічне знищення страху.

Малюючи свій страх, діти висловлювали свої почуття, виносили їх назовні, тим самим проживаючи і опрацьовуючи їх, виступаючи в ролі творця, суб'єкта. Таким чином, вони перестали бути лише безпорадною жертвою своїх страхів, так як повторне переживання страху, якщо воно з'являється на малюнку призводить до послаблення його травмуючої дії. Крім цього, зображуючи знову і знову свій страх, а діти робили це тричі, вони як би наближали його до себе, робили його більш зрозумілим, звичним і тому менш страшним

Можливо вважати відносним успіх у корекції страхів самовираження (зниження на 83,3%), зробити що-небудь неправильно (зниження на 75%), ситуації перевірки знань (зниження на 40%), невідповідності очікуванням оточуючих (зниження на 50%), відповіді у дошки (зниження на 42,9%). Для всіх дітей групи корекції, у яких залишився страх не відповідати очікуванням оточуючих (батьків), залишився актуальним і страх ситуації перевірки знань. Тобто не дивлячись на декларовані в бесідах з психологом зміни в підходах батьків до навчання дітей, сім'я дає установку на зовнішній, а не на внутрішній критерій оцінювання результатів навчання. Дитина відчуває невідповідність між позиціями озвученими батьками і тим, чого чекають вони від нього в плані навчання в реальності.

На даних аналізу результатів емпіричного корекційного дослідження встановлено, що найважче піддаються корекції дитячі страхи, викликані порушеннями дитячо-батьківських відносин, сімейними установками. Для їх усунення необхідні глибинні зміни у відношенні батьків школярів щодо цілей і завдань навчального процесу, зсув пріоритетів у виховних позиціях. Перспективним з цієї точки зору могла б бути підготовча консультаційна робота психолога з батьками, чиї діти готуються до вступу до школи.

Література:



  1. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве / Г.М.Бреслав. – М.: Педагогика, 1995. – 181 с.

  2. Венгер А.Л. Методики «Уничтожение страха» и «Обогащение рисунка» // А.Л. Венгер.- Психологический статус личности в различных социальных условиях. / Под ред. В.С.Мухиной. – М.: Изд-во «Прометей», 1992, с.116-120

  3. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / В.К.Вилюнас. – М.: Издательство МГУ, 1976. – 143 с

  4. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха / А.И.Захаров. – СПб.: Питер, 1995. – 128 с.

  5. Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция в структуре учебной деятельности / А.Я.Чебыкин. – Одесса: Министерство просвещения УССР, Одесский государственный педагогический институт им. К.Д.Ушинского, 1989. – 110 с.

  6. Поспелова И.Д. Психологическая безопасность школьников в современной социокультурной и социоэкономической ситуации в Украине / И.Д.Поспелова // Матеріали Міжн. науково-практ. семінару-наради «Конфлікти та безпека» (25 листопада 2010 р.) – Одесса: СМИЛ, 2010. – С.129 – 131.

  7. Прихожан А.М. Психология тревожности: дошкольный и школьный возраст / А.М.Прихожан. – СПб.: Питер, 2007. – 192 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка