Сучасні проблеми екологічного виховання дошкільників



Скачати 264.24 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір264.24 Kb.

  1. Сучасні проблеми екологічного виховання дошкільників.

В екології природи й екології душі – єдиний шлях

Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються екологічні. Увесь світ зіткнувся з глобальною екологічною кризою. Ця проблема потребує негайного вирішення. Тому серед багатьох напрямів навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку екологічна освіта набуває дедалі більшої актуальності.

Основою формування свідомого ставлення до природи є знання про неї, усвідомлення себе активним суб’єктом природи, суб’єктом світу, у якому живе дитина. Актуальною в наш час є проблема формування екологічної свідомості та екологічної культури дошкільників.

Одним із шляхів формування екологічної культури дітей дошкільного віку є звернення до надбань педагогічної спадщини видатного українського педагога, заслуженого учителя України В.О.Сухомлинського, до його досвіду у сфері екологічного виховання дітей.

В.О. Сухомлинський довів, що природа сама собою не виховує, виховує лише активна взаємодія дитини з нею. Тому екологічне виховання та екологічна культура тісно пов’язані з природоохоронною діяльністю.

Великий педагог вважав, що самих екологічних знань з охорони навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на практиці, недостатньо. Важливо, щоб вихованці брали участь у збереженні і збагаченні природи рідного краю, тільки у цьому разі у них сформуються необхідні уміння і навички, розвинеться відповідальне, бережне ставлення до навколишнього середовища.

Впровадження ідей екологічного виховання В.О.Сухомлинського у практику сучасної дошкільної освіти є складовою навчально-виховного процесу, який складається з двох рівноцінних компонентів: формування наукових знань з екологічного виховання та охорони природного середовища. Це переконливо доводять сучасні дослідники педагогічної майстерності В.О.Сухомлинського.

Вивчаючи спадщину екологічного виховання В.О.Сухомлинського, науковці О.Савченко, А.Степанюк , Н.Лисенко, Н.Глухова, В.Фокіна прийшли до висновку, що метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у

вихованців міцних екологічних знань, розуміння та органічного взаємозв’язку і єдності людини з навколишнім середовищем як єдиної гармонії, виховання особливої відповідальності за стан навколишнього середовища. І тільки з дитячих років, коли маленькі душі як губка, втягують у себе знання, слід прищеплювати і виховувати в дітях екологічно чистий світогляд.

Відтак, необхідність використання педагогічної творчої спадщини В.О.Сухомлинського з метою удосконалення процесу екологічного виховання дітей у дошкільному закладі зумовила вибір теми досвіду «Використання спадщини В.О.Сухомлинського у формуванні екологічної свідомості дітей дошкільного віку».

Екологічне виховання є складовою частиною всебічного і гармонійного розвитку особистості. Я хочу спрямовати свою діяльність на те, щоб виховати в кожної дитини почуття особистої відповідальності за все живе на Землі.

Дитина приходить у дитячий садок. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Своїм завданням вбачаю те, щоб сформувати мислення та екологічну культуру кожної дитини, навчити молоде покоління жити за законами природи. Дитячий садок відкриває для цього неабиякі можливості, бо саме тут, в цьому віці, у дітей закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для формування екологічної свідомості.

Емоційне життя дитини виявляється у формі почуттів, а почуття, як стійкі емоційні стани, можуть перейти у якість особистості, тобто у характерну стійку реакцію на об'єкти і явища дійсності. Тому, формуючи у дошкільнят екологічну свідомість, як ставлення до довкілля, вкрай важливо виробити у них таке емоційно-вольове сприймання природи, яке б вело їх по шляху становлення переконань у подальші вікові періоди.

Становлення екологічної свідомості - складний і тривалий процес. Оскільки екологічна свідомість є психологічним явищем, яке, маючи відповідне спрямування, проходить крізь розум і волю дитини й опосередковується ними, вона відбиває ставлення дитини до свого буття, до природного середовища, до знань про нього. Вважаю, що екологічна свідомість як компонент інтелектуальної діяльності, визначає зміст поведінки особистості, і тому так важливо починати формувати її з дошкільного віку. І найкращим помічником у цьому стає сама природа. У виховній системі В.О.Сухомлинського, яка базується на ідеї «гармонії педагогічних впливів», можна визначити «точки опори». Це-Природа, Праця, Співпереживання, Творчість, Слово, Краса. У творах видатного педагога природа визначається як провідний фактор виховання. Він писав: «Багаторічний досвід навчально-виховної роботи переконує, що природа не тільки об'єкт пізнання, не тільки сфера активної діяльності наших вихованців, а й частина їх буття, взаємовідносин, всього ладу їх життя». На мою думку, природа сама собою не виховує. Дитина стає розумною, моральною, прекрасною, доброю і непримиримою до зла за умови активної взаємодії з природою.

Для повноцінного розвитку потрібне живе спілкування з природою. Тому більшість занять бажано проводить на свіжому повітрі. В.О.Сухомлинський писав: «...спостереження мають осмислюватися і запам'ятовуватися. Я прагнув, щоб в усі роки дитинства навколишній світ, і природа постійно живили свідомість дітей яскравими барвами, картинками. Ми йшли в природу вчитися, думати, спостерігати».

Наслідуючи прийоми і методи видатного педагога,потрібно брати дітей за руку і вести їх спостерігати, думати, мислити, закохуватися в рідне довкілля. Спостереження пов'язувати з працею (в кожному куточку вчить залишати серця частинку). «Діти не тільки спостерігають, думають. Вони шукають відповіді серед природи на численні дитячі «чому ?». Такі заняття залишать у кожної дитини іскру любові до природи. Під час спостережень влучно використовувати оповідання В.О.Сухомлинського, які допоможуть зачепити струни душі кожної дитини («Що найтяжче журавлям?», «Як Марійка поливала дерева», «Зайчик і Горобина»).

Сутність екологічного виховання вбачаю у систематичному, терплячому впливі на розум дитини з метою, щоб та усвідомила і відчула себе «як частинку природи, здивувалася, навіть була вражена думкою, що людина до того часу сильна й могутня, поки вона вірний син матері - природи, що вміє берегти почуття вдячності за те, що вона живе, поки вона діяльна клітина організму, що називається природою» (Сухомлинський В.О.) .Виходячи з цього, в моїй роботі одним із головних напрямків виступає процес формування у дітей світоглядних переконань: природа - Єдине ціле. «У цьому цілому своя гармонія і постійність, взаємозв'язки і залежності; вона - джерело нашого буття і сама суть нашого буття, вона єдина і нерозривна з нами, з людиною. Кожний з нас - природа, що стала людиною. Людина доти могутня й непереможна, поки вона вірна законам природи...»(Сухомлинський В.О.). Перед початком екскурсій, походів разом з дітьми треба повторити основні закони природи: (не зривай квітку - вона зів'яне; не лови метелика – він загине; красу слід сприймати серцем; не рви без потреби гриби; не ламай гілки дерев і кущів; не випалюй минулорічну траву; не лишай слідів свого перебування в природі). Треба вчить дітей правилам поведінки в природі, і домагаєтися їх виконання, тому що формування екологічної свідомості - це не тільки знання морально-етичних норм і правил поведінки, а й таке ставлення, що перетворює їх у внутрішнє надбання людини, робить їх регулятором поведінки. Для розуміння й усвідомлення правил природокористування вчіть дітей спостерігати в довкіллі, відчувати єдність з ним. Під час споглядання протягом кількох хвилин кожного дня показуйте і називайте окремі ознаки і обов’язково словесно описуйте те, що сприймають діти. Система ціннісних відносин - ядро особистості. Вони можуть виникнути тільки в реальному світі - світі Культури. Людина, як істота соціальна, засвоює норми і правила поведінки, що прийняті в суспільстві, і як істота духовна відкриває для себе людську культуру. Але екологічні знання і розвиток емоційного та ціннісного компонентів не гарантують формування екологічної свідомості. Тому формуйте у дітей екологічну свідомість практично-дійового характеру і вчіть давати справедливу оцінку наслідкам впливу людської діяльності в природному середовищі.

Розпочинати роботу над формуванням екологічної свідомості потрібно з дітьми молодшого дошкільного віку. Спостерігаючи за об'єктами природи, треба звертати увагу малят на їх привабливість (метелик, птахи, котик), яскравість (квіти, осіннє листя, захід сонця). Молодші дошкільники дуже чутливі до краси, тому доцільно навчати їх висловлювати свої почуття в малюнках (так як радив В.О.Сухомлинський), замальовувати побачене.

З дітьми середньої групи актуальним є милування в природному довкіллі гарним, чарівним, казковим, звертаючи при цьому увагу дошкільнят на

незвичне, незрозуміле, утаємничене, те, що лякає. Під час спостережень в природі, дітям можна дати альбомчики і олівці, для того,щоб вони замальовували побачене, а потім дали назви замальовкам, склали твори-мініатюри. Дорослий повинен спонукати вихованців обережно досліджувати, експериментувати, прихильно ставитись до нього, заохочувати доглядати за мешканцями куточка природи, городу, квітника: «...добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу... якщо добрі почуття не виховані у дитинстві, їх ніколи не виховаєш...» (Сухомлинський В.О.).

Старших дошкільників потрібно вчити захоплюватися красою природи в різні пори року, радо спілкуватися, милуватися нею, дбати про збереження та орієнтуватися в причинах забруднення оточуючого середовища. Як одну з форм спілкування дітей з природою, доцільно використовувати екологічну казку. Під час складання екологічних казок намагатись навчити дітей висловлювати в словах свої думки, переконання, розуміти стан довкілля і виявляти особисте до нього ставлення. Казка, складена дітьми є результатом проведення клопіткої виховної роботи на ту чи іншу тему, а саме: «Мої друзі-дерева», «Метелик-веселик», «Співучі комахи» та ін. У роботі зі старшими дошкільниками обов’язковим є залучення дітей до практичної діяльності, надання конкретної допомоги середовищу, рослинам, тваринам як на території дошкільного закладу, так і в найближчому природному довкіллі. Дорослий повинен вчить дітей відчувати, що виявлення турботи потребує значних зусиль, терплячості і знань. Отримавши незначні результати, хваліть свої вихованців, радійте разом, милуйтеся довкіллям, приємними змінами, що відбулися. Переживання загального позитивного настрою дає впевненість дітям у своїх силах, підтримує бажання бути готовим допомагати, не нашкодити довкіллю. Проблема формування екологічної свідомості розглядається в ширшому розумінні: не тільки як проблема навколишнього середовища і захист його від забруднення, а як екологія особистості, екологія душі, екологія культури. Тому можливо поєднувати завдання екологічного виховання із завданнями з інших розділів програми під час інтегрованих, комбінованих занять.

Задовольнити дитячу допитливість, заохотити малюка до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами пізнання зв'язків між предметами і явищами природи допомагає гра. Саме гра сприяє поглибленню емоційних переживань дітей, розширює їх уявлення про світ. Під час прогулянок на свіжому повітрі треба проводить екологічні ігри та цікаві завдання, які об'єднані спільною темою, наприклад, «Ліс, його збереження та охорона». Проведення ігор в природних умовах має складності: діти легко відволікаються, переключають свою увагу на сторонні предмети, інших людей… Щоб цього уникнути, використовуйте наочний матеріал, вдало підібране художнє слово (зокрема, твори В.О.Сухомлинського), ігрові моменти, ігрові дії.

Велику роль у формуванні екологічної свідомості має практична дослідницька діяльність в природних умовах. Екологічна освіта, на мою думку, має починатися з об'єктів найближчого оточення, з якими дитина зустрічається у повсякденному житті. Процес навчання буде малоефективним без емоційного сприйняття дерев, птахів, світанків, квітів. Вирішити ці завдання в процесі дослідження допомагає екологічний проект. Він може бути короткотривалим або довготривалим, залежно від масштабу завдань, віку та можливостей дітей. Під час роботи з проектом діти спостерігають, досліджують, малюють, ліплять, граються, слухають музику, знайомляться з літературними творами, складають свої казки та оповідання.

Щоб викликати у дошкільнят позитивний емоційний відгук на природне оточення, вдитсадку можна проводить свята та розваги. Зокрема, свято Дня Землі, яке створить масштаб загального бачення планети, її значення для людей та всього живого.

Великого значення педагоги повинні приділити розвитку творчої неординарної особистості. З цією метою можна організовувати заняття-драматизації за художніми творами В.О.Сухомлинського, що дасть змогу дітям логічно і послідовно висловлювати свої думки, неординарно мислити, фантазувати. Під час драматизації, використовуючи прийом екологічної емпатії, вчіть своїх дітей співпереживати, співчувати.

Велике значення у формуванні екологічної свідомості дошкільників відіграє художнє слово. Так вважав і Василь Олександрович: «слово-це найтонший різець, здатний торкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру...» Вихователь повинен широко використовувати художню літературу (вірші, казки, оповідання), народний фольклор (прислів'я, приказки, повір'я, прикмети, легенди), твори самого Василя Олександровича: «Які вони бідні», «Як визволити джмеля?», «Покинуте кошеня», «Дуб», «Ранковий вітерець», «Конвалія», «Золоті стрічки» та інші.

Педагог повинен здійснювати екологічне виховання і в роботі з батьками, тому що у свідомості дитини можуть існувати два паралельних ставлення до одного й того ж поняття. Так, наприклад, педагог навчає дітей оберігати перші квіти весни, занесені до Червоної книги, а от після прогулянки до лісу з батьками, у вихідні дні, малі повертаються додому не з порожніми руками... Подібні суперечності негативно позначаються на почуттях і поведінці дитини, гальмують процес формування екологічної свідомості. Ось чому єдність педагогічних впливів з боку дошкільного закладу і сім'ї є необхідною передумовою високої результативності роботи педагога. Вихователь повинен пояснити батькам, що дошкільний заклад – не «трамплін перед школою», а місточок між сім’єю і великим світом, з його проблемами, зокрема, екологічними. Якщо знання дитина в повній мірі не отримає, то в подальшому навчанні у школі, інституті обовязково надолужить. Але не навчена вижити – може загинути.

У дошкільному закладі влаштовуються для дітей та батьків різні заходи (наприклад, свято дитячої творчості на тему: «Прощання з осінню»). Організовуються виставки дитячих робіт на тему : «Фантазії дитини і природи», де представляються малюнки дітей; аплікації з листя, соломки; осінні букети та іграшки з природного матеріалу.

Переконана, що все це має забезпечити успішність роботи. Адже самостійно росте лише бур'ян, а сучасне екологічне мислення треба вирощувати, як вирощують культурні злакові. Вирощувати, беручи все найкраще від екологічного сприймання наших предків та інших народів.

«Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді, коли маленька людина після трьох - чотирьох років навчання... з подивом приходить до думки: світ навколо мене став багатшим, красивішим і ця зміна світу - моя праця, це я.» (Сухомлинський В.О. )




  1. Форми і методи роботи з екологічного виховання.

Екологічне виховання дошкільників має за мету не тільки подання відповідних знань, а й спрямованність на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною. Дошкільникам необхідно надавати знання у доступній для них формі, щоб спонукати подальше пізнання навколишнього, розвивати і виховувати дитину.
Обрані форми і методи роботи з екологічної освіти створюють цілісну систему для забезпечення екологічного виховання дошкільників.

Побудова методів екологічного виховання базується на наступних принципових моментах:

1) урахування специфіки змісту екологічного виховання, що виходить з біоекології з її центральним поняттям взаємозв'язку організму і середовища;

2) підход до будь-якої спільної діяльності як педагогічного методу, якщо ця діяльність:

- насичена екологічним змістом,

- дозволяє вирішувати завдання екологічного виховання дітей,

- систематична, регулярно повторювана;

- планується і організовується вихователем;

- націлена па досягнення освітньо-виховного результату;

3) одночасне вирішення у діяльності виховних та освітніх завдань і розуміння їх співпідпорядкованості в екологічному вихованні.

Застосування еколого-педагогічних технологій вимагає: докладного опису всіх заходів з вказівкою їх виховно-освітніх цілей (завдань), способів організації, сценарієв проведення; чіткого помісячно-тижневого планування заходів.
Екологічне виховання в ДНЗ включає необхідні і бажані складові:

1) Створення в дитячому саду умов для екологічного виховання:

- розвивального середовища,

- фонду методичних, наочно-ілюстративних матеріалів.

2) Організація «екологічного простору» в приміщенні дитячого садка: групові куточки природи, зимовий сад, теплиця, кімната природи, акваріум (модель прісноводного водоймища, штучно створена мініекосистема), живий куточок, в якому зберігається екологічний принцип утримання тварин, устаткування їх приміщень під природні умови життя, правильний догляд.

3) Організація та обладнання «екологічних просторів» на ділянці дитячого садка: майданчика природи, мікроферми, «куточка незайманої природи» (лісу, лугу, пустиря), екологічної стежки, «лікарських грядок», городу.

4) Створення умов для праці дітей і дорослих у природній зоні дитячого саду.

Подаючи дітям інформацію про навколишнє середовище, ми застосовуємо пояснювально-ілюстративний метод (розповідь, пояснення, бесіда). Розповіді містять навчальні елементи, використовується цікавий природничий матеріал. Багато занять будуються у формі евристичної бесіди, з проблемними запитаннями, завданнями, які вирішуються під час бесіди з дітьми. Це дає дітям змогу вчитися порівнювати, аналізувати, використовувати вже набуті знання, розвивати логічне мислення. За потреби пояснюємо, доповнюємо, вчасно спрямовуємо роздуми дітей у потрібне русло. Співпраця дорослих і дітей, партнерство, взаємоповага сприяють налагодженню гуманних стосунків між ними.

У роботі з дітьми практикується використання наочності. Це різноманітні ілюстрації, гербарії, альбоми (таблиці, схеми, карти, макети, фотографії, натуральні природні об'єкти).

Добрі результати дає використання індуктивного методу пізнавальної діяльності. Спочатку діти отримують інформацію під час спостережень, експериментування і тільки після цього проводяться підсумкові заняття, на яких встановлюють причинно-наслідкові зв'язки, діти доходять певних висновків. Екологічні заняття принесуть більше користі, якщо дитина самостійно робить маленькі видкриття і знахідки.


Екологічні знання дитині доцільніше отримувати у пізнавальній діяльності. Її основними видами є екологічні екскурсії, спостереження, прогулянки.

Спостереження - основний метод ознайомлення дітей з природою. Це активна форма пізнання навколишнього світу, що має на меті накопичення факторів, початкових уявлень про об'єкти і явища природи, внаслідок чого воно може розглядатися як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

Прогулянки - повсякденна форма роботи, де діти, спостерігаючи, ознайомлюються з тими ознаками об'єктів природи, явищами, які відбуваються на протязі тривалого часу.

Екологічні екскурсії визначаються в педагогіці як форма і метод нав-чально-виховної роботи, що дозволяють організувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Під час екскурсії діти ознайомлюються з явищами природи в їх природних взаємозв'язках, з рослинами і тваринами в середовищі їх існування, з руйнівним впливом людини на природу. Змістом таких екскурсій можуть стати: обстеження близької місцевості для формування уявлень про навколишні природні умови, рельєф місцевості, наявність рослин і тварин. Під час екскурсій діти збирають природний матеріал для колекцій, ігор, занять із флористики, праці, малювання. На екскурсіях дитина збагачує свої екологічні знання, розкриває своє серце красі довкілля, привчається до культури поведінки.

Під час екскурсій ми намагаємось сприяти активізації пізнавальної діяльності дітей, прагненню берегти і захищати природу. Будь-яку екскурсію, навіть буденну прогулянку, можливо перетворити на захоплюючу подію. Для цього потрібно привнести елемент таємниці, казки, гри.

Йдучи на прогулянку чи екскурсію, заздалегідь знайомлю своїх вихованців з правилами та нормами поведінки, що є елементами екологічної культури кожної цивілізованої людини.

Таким чином, екологічні екскурсії та всі інші засоби навчання та виховання дошкільників у своїй сукупності дають їм можливість не тільки одержати знання, закласти фундамент духовності, а й зрозуміти перші поняття - „екологічна культура", „екологічна свідомість", зрозуміти їх сутність.


Виходячи з того, що основне завдання виховної роботи - створення оптимальних умов для розвитку активності дошкільників, спонукати їх до творчості й самостійності, я використовую проблемні ситуації. Проблемними ситуаціями стимулюю допитливість своїх вихованців, ставлю їх в умови практичного пошуку вирішення завдання. Проблемні ситуації розвивають самостійність думки, спрямовують на активні пошуки відповіді, на розуміння зв'язків та залежностей часового, послідовного та причинно-наслідкового змісту. Водночас, проблемні ситуації вчать дітей обґрунтовувати свої судження, висловлювати припущення, підводять їх до самостійних висновків.

Застосовуючи метод проблемних ситуацій, доцільно використовувати такі прийоми, як подача дітям варіативності ознак одних і тих самих об'єктів, явищ; порівняння і зіставляння нових характеристик з відомими, поєднання художнього опису об'єктів та явиш природи, огляду їх реальних рис через безпосереднє сприймання. Проблемні запитання — одна з найпоширеніших і найдоступніших для дітей форм, що спонукає малюка до пізнання. Вони розвивають у дітей продуктивне мислення через розв’язання завдань, поставлених проблем і дають новий пізнавальний результат.


Основна форма діяльності дошкільняти - гра, яка водночас є для нього головним способом пізнання зовнішнього світу, основним елементом дитячого розвитку, в тому числі і екологічного виховання. Гра — це творча та емоційна діяльність дітей, сповнена радості, тому введення її в освітній процес сприяє створенню емоційного настрою і мотивації екологічної діяльності.

Для вирішення освітніх завдань використовуємо дидактичні ігри екологічного змісту, сюжетно-рольові ігри, ігри з правилами - сюжетно-рухливі, рухливі, настільно-друковані, а також вправи екологічного змісту, які розвивають самостійність дітей, сприяють набуттю знань про навколишню дійсність.

Дуже допомагає в закріпленні набутих знань, створенні зацікавленості до навколишнього середовища, з метою формування природодоцільної поведінки використання різноманітних вікторин, конкурсів, КВК, які активізують інтерес, увагу дітей, сприяють розвиткові їхніх пізнавальних здібностей, уяви, закріпленню набутих знань та вмінь. Проведення виховних заходів екологічного змісту допомагає вихователю розширити естетичне, пізнавальне, оздоровче, практичне значення природи в житті людини. В екологічних святах використовуємо фольклорний матеріал, казки, поезію про природу. До проведення свят залучаються всі діти та їх батьки , і кожна окрема людина може проявити себе як індивідуальність.

Організація екологічних виставок дитячих малюнків, ілюстрацій до кожної пори року, виробів з природного матеріалу, фотовиставок сприяє прояву активності, творчості дітей і батьків, формуванню стійкого інтересу до об’єктів природи, баченню прекрасного в звичайному.

Важливим елементом екологорозвиваючого середовища є «Екологічна стежина». Екологічні стежинки виконують пізнавальну, розвивальну, естетичну і оздоровчу функції. Ми використовуємо їх для проведення навчальних екскурсій, цільових прогулянок, масових заходів екологічного спрямування, пропагандистської роботи з охорони природи.

Для формування усвідомленого ставлення до природи за допомогою спостереження має значення діяльність моделювання - ведення календарів природи, відображення в них результатів спостережень. Календар природи допомагає закріпити набуті знання в системі, а саме:

- формувати у дітей уявлення про закономірності сезонних змін, характерні ознаки кожного місяця, послідовність та причини змін у природі: стан погоди, життя рослин, тварин, трудова діяльність дітей та дорослих;

- закріпити знання про послідовність днів тижня;

- розвивати творчу уяву, логіку мислення через уміння узагальнювати, систематизувати, робити висновки та відображати їх у малюнках та графічному зображенні.

Педагог вчить дошкільнят самостійно заповнювати сторінки календаря, орієнтуватися в його параметрах, правильно користуватися відповідною символікою. Велике значення має те, що ця спільна діяльність довгостроково протікає в часі, здійснюється періодично-постійно протягом усього навчального року. Ставлення, що виникає у старших дошкільників до спостереження і моделювання його результатів, - це пізнавальне ставлення до природи і інтерес до навчальної діяльності одночасно, а це дуже важливо для особистості дитини напередодні її вступу до школи.

В роботі з ознайомлення дітей з природою, виховання любові до неї, вихователю важко обходитися без художньої літератури, яка сприяє збагаченню мови, формуванню уміння образно мислити, відтворювати свої враження, розвиває інтерес до природи. Через художню літературу діти вчаться любити природу, бачити в ній прекрасне, глибше і тонко відчувати її красу. Прослухавши вірш, оповідання, відчувши емоційни відгук, діти починають уважніше придивлятися до рослин, до всього, що живе довкола них. Діти охоче сприймають від дорослих не лише довідкову інформацію про навколишнє, а й казки, легенди, пісні, вірші про природу.

В зміст бесід за літературними творами варто включати запитання, за допомогою яких виявляється можлива поведінка дитини в подібних ситуаціях: “Як би ти поступив, коли б побачив кошеня, що потрапило в біду?” Діти, хоч подумки, але знаходять способи протистояти поганому, і в цьому цінність їх міркувань.

Систематичне навчання на заняттях - важливий засіб освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

Сучасна дошкільна педагогіка потребує вдосконалення занять: розширюється і ускладнюється зміст навчання, здійснюється пошук форм інтеграції різних видів діяльності, способів привнесення гри в процес навчання, пошук нових (нетрадиційних) форм організації дітей. Дана тенденція забезпечує якість навчання: індивідуальний підхід до дітей, урахування особливостей їх просування в засвоєння знань і практичних навичок.


В екологічному вихованні дітей заняття виконують абсолютно певну і дуже важливу функцію: чуттєві уявлення дітей, одержувані повсякденно, можуть бути якісно перетворені, розширені, поглиблені, об'єднані, систематизовані. Заняття з екологічного виховання інтегруються з іншими сферами знань: мистецтво, розвиток мовлення, формування математичних уявлень, фізична культура, валеологія тощо. Проводимо заняття-дослідження, заняття-відкриття, заняття-подорожі. На таких заняттях не нав'язуються готові знання, а надається дітям змога ділитися своїми почуттями, і лише потім робиться акцент на основному питанні.

Проводяться тематичні і комплексні заняття. Метою цих занять у природі є установка: дивитися, помічати, відчувати, міркувати і творити.

Використовуючи різні методи і прийоми роботи з дітьми, пояснюю і показую, що любов до природи – це не звичайне споглядання, відсторонене милування її красою, а й активна допомога, дбайливий догляд, розумне користування всім, чим вона багата. Треба пам’ятати і знати дітям, що природа потрібна всім людям і не тільки сьогодні, а й завжди.

Таким чином, різноманітні методи і форми роботи допомагають педагогам виховувати у дитини гуманне ставлення до природи, допомагають їм зрозуміти, що людина і природа тісно пов’язані між собою.



  1. Методичні рекомендації щодо формування екологічної відповідальності дітей дошкільного віку.

Екологічне виховання - процес педагогічно спрямований. Завдання вихователя - допомогти маленькому досліднику розібратись у розмаїтті об'єктів і явищ природного середовища, викликати інтерес до нього, навчитись бачити духовне благородство, милосердя і на основі цього виховувати прекрасне в собі, почуття любові до всього живого, бажання охороняти й примножувати все, чим багата рідна земля.

В наш час охорона природи є найважливішою справою держави, народу. Настав час керуватися правилами екологічного гуманізму, головна ідея якого - людина - частка планетарної родини з новою екологічною етикою, яка грунтується на шануванні всіх живих істот Землі. І завдання педагогів - максимально наблизити вивчення предмету до безцінного джерела знань - рідної природи .

Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні вимоги до вихователів:


  • мати достатній обсяг знань про світ природи;

  • демонструвати позитивний приклад поведінки в екологічному довкіллі;

  • у процесі діяльності врахувати вікові можливості малят;

  • під час роботи головну увагу приділяти моральній та інтелектуальній спрямованості дітей;

  • використовувати новітні дослідження науковців;

  • врахувати наявний досвід дошкільників;

  • будувати роботу на основі системного підходу, використовуючи календарно - перспективне планування;

  • чітко формулювати і визначати програмові завдання (який вибирається об'єкт, з чим знайомиться, чого навчається, що закріплюється, розвивається, виховується тощо);

  • особливу увагу звертати на першорядну значимість оточуючого світу та роль людини в його збереження;

  • навчальний процес будувати на основі живого сприймання природного довкілля;

  • добираючи інформацію, враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань (розпочинати ознайомлення з чогось цікавого, вагомого, що привертає увагу дитини - поведінка, спосіб пересування, зовнішня ознака);

  • інформацію про живі істоти прагнути подавати, проводячи паралелі з людиною: влаштування гнізда, догляд за дитинчатами тощо;

  • урізноманітнювати роботу активними формами та методами ознайомлення з природою;

  • в практику роботи впроваджувати такі ефективні форми організації праці з дитиною, як: тематичні дні, екологічні проекти, екологічні стежини;

  • творчо використовувати передовий екологічний досвід з екологічного виховання;

  • налагодити систематичне екологічне просвітництво батьків вихованців;

  • своєю діяльністю сприяти популяризації екологічного виховання серед широкого кола громадськості

Педагогічний тренінг

«Екологічне виховання дітей дошкільного віку»

Мета. Розвивати мовлення, уяву, вміння пра¬цювати в команді. Закріплювати знання вихователів про завдання, форми, методи та прийоми робо¬ти з дітьми з екологічного виховання.

Обладнання: анкети знайомства, аркуші паперу, фломастери, стікери, картки із завданнями, кольоровий папір, ножиці, клей, старі журнали.

Хід тренінгу
1.Прийняття правил групи.

- Для того, щоб робота нашої групи була активною і ефективною

пропоную дотримуватись таких правил:

1. Кожна думка має право на існування.

2. Активність всіх членів групи.

3. Дотримання регламенту.

4. Критикувати висловлювання, а не людину.

5. Доброзичливе відношення всіх учасників.

- Якщо ви не заперечуєте, то ми приймаємо ці правила і намагатимемось їх дотримуватись. Якщо у когось є бажання щось додати, прошу.

2. Знайомство

Учасники тренінгу заповнюють анкети знайом¬ства, сідають півколом.

Ведуча пропонує кожному уявити себе квіткою, розповісти, якого вона кольору, де росте, що є навколо. Кожний учасник малює квітку, з якою він себе асоціює, а потім пояснює, наприклад: "Сьо¬годні я привітна й ніжна, як ромашка, тому що…..".

Мова квітів:

• айстра — сум;

• волошка — простота, ніжність;

• вереск — самотність;

• гвоздика — мужність, стійкість, солідарність, повага;

• дзвоник польовий — вдячність;

• льон — символ дівочої вроди;

• конвалія — приховане кохання, таємничість;

• мак — краса, молодість, мудрість, добро¬зичливість;

• мальва — краса, холодність, педантичність;

• нарцис — гордість, самозакоханість;

• первоцвіт — розчарування в почуттях, кохання, що минає;

• півонія — довголіття, здоров'я;

• підсніжних — чистота, вірність;

• троянда — чуттєвість, кохання, здоров'я;

• ромашка — кохання, мир, ніжність;

• фіалка — сором'язливість, скромність, до¬вірливість, вірність у коханні;

• лілія — чистота, невинність, справедливість;

• іриси — багатогранність, інтерес до життя;

• орхідея — свобода, самостійність, упевне¬ність у собі;

• хризантема — розсудливість, справедливість, критичність;

• лотос — вразливість, чутливість, емоційність;

• гербера — бажання привернути до себе увагу, демонстративність, упевненість.

Мова кольорів:

♦ червоний — енергія, активність; символізує життя, свободу, урочистість;

♦ білий — нейтральний; символізує невинність, чистоту;

♦ блакитний — холодний, пасивний; символізує довіру, безкінечність, сум;

♦ жовтий — теплий, веселий; символізує світло, життя, радість, повагу до старості;

♦ зелений — спокійний; символізує мир, спокій, надію;

♦ синій — спокійний, сентиментальний, серйоз¬ний; символізує довіру, безкінечність, сум;

♦ жовтогарячий, помаранчевий — зрілість, прагнення до мети;

♦ рожевий — ніжність, мрійливість, спокій;

♦ фіолетовий — мудрість, урівноваженість.


3. Вправа «Мозаїка»

Мета: ознайомити всіх учасників тренінгу з сучасними підходами до екологічної освіти дошкільників.

Екологічна освіта — це ще й екологія особистості, свідомості, душі, культури. Екологічна культура дітей дошкільного віку є осно¬вою знань про морально-етичні норми і правила, що робить її основ¬ним регулятором поведінки.

Основний зміст екологічної осві¬ти дошкільників полягає у формуванні мотиваційних основ екологічної свідо¬мості дитини. Екологічні знання ма¬ють стати засобами, які використову¬ються для практичної діяльності та від¬повідно її мотивують.

Головними завданнями екологіч¬ної освіти дошкільників є:

■ розвиток естетичного відчуття сві¬ту природи;

■ суб'єктивізація відносин зі світом природи;

■ засвоєння дітьми елементів екологічної культури (історія, державність, народна медицина рідного краю тощо);

■ формування постійної потреби зміцнювати власне здоров'я;

■ засвоєння дітьми перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до довкілля;

■ виховання справжньої любові до природи, бажання піклу¬ватися про рослини і тварин, негативного ставлення до їх знищення;

■ стимулювання допитливості та зацікавленості у пізнанні природи;

■ формування навичок культурної поведінки у довкіллі.
Основними завдання¬ми в роботі з дітьми є вихо¬вання у них:

• розуміння самоцінності природи (природа може існувати без людини, а людина без природного середовища — не може);

• усвідомлення себе як частини природи;

• розуміння того, що у при¬роді все взаємопов'язане;

• емоційно-позитивного ставлення до навколиш¬нього світу;

• розуміння неповторної краси природи в усі пори року;

• активної життєвої позиції, любові та бережливого ставлен¬ня до природи і всього живого в ній;

• усвідомлення того, що стан здоров'я людини залежить від якості довкілля;

• усвідомлення необхідності знати правила поведінки у при¬ роді і дотримуватися їх.
4. Робота в мікрогрупах

Учасникам пропонується скласти перелік форм роботи з дітьми дошкільного віку що допомагають прищепити їм любов до природи. (одному, вдвох, підгрупою, групою). Прописати його та озвучити.

Ефективні форми роботи з дітьми

• спостереження за природою під час прогулянок до лісу, парку, скверу, річки, озера, ставка, джерела;

• залучення дітей до посильної праці в природі та природоохоронної діяльності, до участі в народних іграх, відга¬дуванні загадок, до перевірки народного прогностика;

• дослідницька діяльність;

• виготовлення виробів із природних матеріалів, композицій із рослин;

• читання та обговорення казок, худож¬ніх творів про природу;

• відвідування художніх музеїв, виста¬вок, книжкових магазинів, ботанічних садів, зоопарків.
5.Інформаційне повідомлення

«Створення еколого-розвивального середовища у дошкільному навчальному закладі»

Ведучий розкриває учасникам суть даної проблеми , ставить запитання та пропонує з’ясувати суть поняття «середовище» та «розвивальне середовище»

Середовище – це оточення , сукупність природних, предметних та соціальних умов , у яких малюк зростає, стає компетентною особистістю з притаманними їй індивідуальними особливостями.

Розвивальне середовище – це насамперед те, яке не гальмує природних життєвих проявів дитини, а сприяє їх реалізації , становленню , вдосконаленню .

Впровадження Базової програми потребує від педагогів творчості та ініціативності не лише у пошуках нових форм та методів роботи , підходів до організації навчально – виховного процесу а й у створенні предметно – розвивального середовища . Адже наше головне завдання – забезпечення необхідних умов для повноцінного розвитку дошкільнят. Саме тому ми повинні спрямувати всю свою роботу на створення для дітей різнобічного розвивального середовища, яке б дало кожній дитині можливість проявити себе в тій чи іншій діяльності .


6. Ігрова вправа «Заморочки з діжки».

Ведучий пропонує представника усіх команд по черзі «діставати» запитання із діжки і відповідати на них. На роздуми — по 10 секунд.

o В якому віці діти починають чергувати в куточку природи ? (У старшому дошкільному віці.)

o 3 якого віку треба починати виховувати любов та дбайливе ставлення до всього живого? (Від народження.)

o Яка форма роботи з екологічного виховання проводиться з дітьми щодня? (Спостереження.)

o 3 чого починається ознайомлення дітей з природним об'єктом? (З розглядання.)

o Який вид ігор використовується для ознайомлення дітей з природою? (Дидактичні ігри.)

o Який вид заняття із ознайомлення з довкіллям завжди про-водиться на природі? (Екскурсія


7. Ігрова вправа «Класифікуй малюнок»

Ведучий пропонує командам розкласти дитячі малюнки відповідно до сфер життєдіяльності та обґрунтовувати свій варіант. На роботу відводиться 3 хвилини


8. Вправа "Екологічний плакат"

Ведуча пропонує кожній команді виготовити екологічний плакат. Учасники самостійно обирають тему та спосіб виконання. Для цього їм знадоблять¬ся кольоровий папір, ножиці, клей, старі журнали, фломастери.



Після закінчення роботи представники команд розповідають свою казку учасникам тренінгу, після чого відбувається жваве обговорення порушеної проблеми.

9. Підведення підсумків тренінгу.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка