Структурно-організаційна модель організації допрофільної підготовки учнів Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8



Скачати 114.56 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір114.56 Kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО:

Директор ЗОШ №8

В.П. Калініна


СТРУКТУРНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ

організації допрофільної підготовки учнів
Краматорської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №8

\\comp_9\d\документы\учителя\воробьева еа_школа\юбилей_1\эмблема_1\логотип 8.jpg

Краматорськ - 2012



Коли людина не знає, до якої пристані прямує,

для неї жоден вітер не буде попутним.

Сенека



I. Загальні положення
У реформуванні середньої освіти в Україні в даний момент найактуальнішою проблемою є впровадження профільного та допрофільного навчання.

Незначний життєвий досвід дитини, недостатні знання своїх психофізіологічних та особистісних якостей створюють певні труднощі для професійного самовизначення. Тому дуже важливо створити всі умови для того, аби дитина сама обрала те, що їй підходить, що їй допоможе реалізувати себе в майбутньому, знайти свою професію. Формування потреби і здатності до самовизначення відповідно до інтелектуальних можливостей особистості, підготовка людей високої освіченості й культури та кваліфікованих спеціалістів сьогодні можливі завдяки переходу до профільного навчання, яке: спрямоване на реальне життєве і професійне самовизначення випускників школи; диференційне за змістом навчання; в якому враховуються, у першу чергу, основні запити і професійні плани учнів у реальних умовах; прогнозоване з урахуванням структури ринку праці та зайнятості молоді.

Успішне вирішення проблеми вільного самовизначення громадян, набуття ними доступних знань і професійної майстерності, самореалізації в тій галузі, де найповніше можна проявити свої обдарування, в основному залежить від позитивних результатів у формуванні особистості майбутнього працівника на всіх етапах його шкільного життя.

Вирішальною педагогічною умовою організації профільного навчання в загальноосвітній школі є формування складу педагогічних кадрів, які мають забезпечувати профільну, допрофільну, загальноосвітню підготовку учнів.

Учитель профільної школи повинен знати:


  • основоположні документи: закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції державної системи професійної орієнтації населення, Концепцію профільного навчання в старшій школі;

  • національну доктрину розвитку освіти в Україні;

  • регіональні програмні документи;

  • концепцію і статут загальноосвітнього закладу, в якому працює;

  • основи особистісно-орієнтованої педагогіки, індивідуального, гуманістичного підходів та способи їх реалізації у шкільній практиці;

  • наукову інформацію та зміст предметів базового й профільного рівнів;

  • порядок організації факультативів та елективних курсів;

  • методику організації проектної, науково-дослідницької, пошукової діяльності учнів.

Мета роботи педагогічного колективу реалізувати соціальне замовлення суспільства, підвищити якість освітніх послуг, розкрити здібності та розвинути індивідуальні здібності учнів (творчі, лідерські, інтелектуальні, спортивні).

Профорієнтація - це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів щодо надання молоді особистісно-орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.

Цілі профорієнтації:



  • надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;

  • вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.

Завдання профорієнтації:

  • одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;

  • забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;

  • додаткова підтримка деяких груп школярів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;

  • вироблення гнучкої системи кооперації старшої школи з установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

ІІ. Зміст та організація допрофільної підготовки
З урахуванням психологічних та вікових особливостей учнів відокремлюються наступні етапи допрофільного навчання:

емоційно-образний (діти старшого дошкільного віку) - формування позитивного ставлення до світу професій, до людей праці. На цій стадії професії відомі дітям лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манери поведінки, оцінка оточуючих людей);

пропедевтичний етап (1-4 класи) - формування у молодших школярів ціннісного відношення до праці, розуміння її ролі в житті людини і в суспільстві; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, що базується на посильному практичному включенні у різні її види , у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;

пошуково-зондуючий етап (5-7 класи) - розвиток у учнів особистісного смислу в придбанні пізнавального досвіду і інтересу до професійної діяльності; уявлення про власні інтереси і можливості (формування образу "Я"); включення учнів у розвиваючу діяльність, що зорієнтована на придбання початкового досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сервісі, сільському господарстві, економіці і культури в цілому; виконання учнями професіональних проб, що дозволяють зіставити свої індивідуальні можливості з вимогами, що пред'являються професійною діяльністю до людини;

етап формування професійної свідомості (8-9 класи) - уточнення освітньої потреби в процесі факультативних занять та інших курсів по вибору; групове та індивідуальне консультування з метою виявлення і формування адекватного прийняття рішення про вибір профілю навчання; формування освітньої потреби, що відповідає інтересам і здібностям, ціннісним орієнтаціям. Допрофільна підготовка у 8-9 класах здійснюється за тими ж основними напрямами і відповідними до них профілями, що передбачає профільне навчання в 10-11 класах. Учні повинні ознайомитись зі змістом і основними напрямками навчання:

  • природничо-математичний;

  • суспільно-гуманітарний;

  • технологічний;

  • художньо-естетичний;

  • спортивний;

період уточнення соціально-професійного статусу (10-11 класи) - формування знань, умінь у визначеній сфері трудової діяльності. На даному етапі в сучасній системі освіти старшокласники, що вибрали профіль навчання чи опанували (за бажанням) професію, уточнюють відповідність своїх професійно важливих і інших якостей, стану здоров'я вимогам професійної діяльності, що обирається. Мета професійної орієнтації учнів слід розглядати в загальному зв'язку з ширшими цілями і завданнями трудової підготовки школярів.

формування

інтересів

в 1-4 класах


допрофільна підготовка

в 5-7 класах


предпрофільна підготовка

в 8-9 класах


профільне
навчання

в 10-11 класах


В школі організація профільного навчання реалізується з 1999 року, коли вперше було відкрито класи фізико-математичного профілю, надалі суспільно–гуманітарного та спортивного. На сьогодні у школі Концепція профільного навчання реалізується за такими етапами:·

Робота з допрофільної підготовки учнів 5-7 класів в ЗОШ №8 направлена на реалізацію наступних задач:

1) проведення комплексної діагностики інтересів, сфер навчальної діяльності учнів;

2) самопізнання своїх психофізіологічних особливостей (характеру, темпераменту, волі, спрямованості особистості, інтересів, навчальної мотивації тощо);

3) ознайомлення зі світом професій, побудова адекватного образу омріяної професії;

4) створення умов для забезпечення вільного розвитку інтересів, здібностей, потреб учнів у процесі вивчення предметів, частина з яких у майбутньому стане для дитини профільною і забезпечуватиме профільне та професійне самовизначення;

5) надання психолого-педагогічної допомоги у набутті знань, пов’язаних із професійним становленням;

6) формування здатності самооцінювання своїх можливостей і досягнень;

7) використання технології портфоліо як засобу самоосвітньої діяльності учнів та сприяння вибору профілю навчання; ознайомитись із якомога більшим числом професій (скласти словник професій для портфоліо), докладніше дізнатися про ті, які більше цікавлять;



8) організація курсів за вибором, факультативів з метою полегшення вибору профілю навчання і професійного самовизначення.

Робота з предпрофільної підготовки учнів 8-9 класів в ЗОШ №8 направлена на реалізацію наступних задач:

  1. вивчити вимоги, що висуваються до кожного типу професій: «людина-людина», «людина-техніка», «людина-природа», «людина-знакова система» і «людина-художній образ»;

  2. пізнати себе (докладно вивчити свої навчальні можливості, інтереси, нахили, здібності, захоплення, стан здоров’я, психічні особливості);

  3. зіставити свої можливості з вибраним типом професії і зробити висновок;

  4. одержати консультації у психолога, вчителів, врахувати поради батьків щодо групи схожих професій та конкретної вибраної тобою професії;

  5. удосконалення змісту навчання за рахунок уведення професійно спрямованої інформації;

  6. здійснення свідомого вибору профілю навчання згідно із системою понять «хочу»-«можу»-«маю»-«треба», тобто врахування бажань, можливостей, фізичного стану учня до вибору професії та вимог ринку праці;

  7. дізнатися, знання з яких предметів найбільш необхідні для обраної професії, і визначити їх для себе як основні; вибрати курси за вибором, факультативи, поглиблене вивчення предметів, що остаточно допоможе задовольнити свої власні інтереси;

  8. вибрати назву профілю, що відповідає цим основним предметам, і продовжити навчання в 10-му класі за обраним профілем.

В ЗОШ №8 поставлені задачі допрофільної підготовки реалізуються через наступні методи, прийоми та форми роботи.

  1. Класний керівник, спираючись на концепцію, навчальну програму й план виховної роботи школи:

  • складає для класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;

  • організовує виховні години, індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції; випуск бюлетенів, газет, плакатів, пам’яток;

  • здійснює психолого-педагогічні спостереження за схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів);

  • допомагає школярам проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;

  • організовує відвідування учнями днів відчинених дверей у вищих навчальних закладах і середніх професійних навчальних закладах;

  • організовує тематичні й комплексні екскурсії учнів на підприємства; зустрічі з людьми різних професій;

  • надає допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування учнів та їхніх батьків з проблеми самовизначення;

  • проводить батьківські збори з проблем ознайомлення батьків із банком даних про ринок найманої праці та формування готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;

  • організовує зустрічі учнів з випускниками школи, які навчаються у вищих і середніх професійних навчальних закладах.

  1. Учителі-предметники:

  • сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особистості школярів, використовуючи різноманітні методи й засоби: ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, конкурси, факультативи, вечори, турніри, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;

  • забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, використовуючи проектну діяльність, розв’язання прикладних задач; формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;

  • сприяють формуванню в школярів адекватної самооцінки;

  • проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;

  • адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

  1. Психолог:

  • вивчає професійні інтереси та схильності учнів;

  • здійснює моніторинг готовності школярів до профільного й професійного самовизначення шляхом анкетування учнів та їхніх батьків;

  • проводить бесіди, здійснює психологічну освіту батьків і педагогів;

  • здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

  • сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;

  • надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці інтересів і схильностей учнів

4) Медичний працівник:

  • використовуючи різноманітні форми, методи та засоби, сприяє формуванню в школярів настанови на здоровий спосіб життя;

  • проводить із учнями бесіди про зв’язок успішності професійної кар’єри й здоров’я людини;

  • консультує щодо проблеми впливу стану здоров’я на професійну кар’єру;

  • надає допомогу класному керівнику, шкільному психологу в аналізі діяльності учнів.

Як важлива складова системи профорієнтаційної роботи в школі працює кабінет профорієнтації.

ІІІ. ЦІЛІ, Критерії ефективності та очікувані результати профорієнтаційної роботи
Реалізація Концепції передбачає досягнення таких цілей:

  • створення рівного доступу до якісної освіти різним категоріям школярів у відповідності до їх нахилів та потреб;

  • розширення можливості соціалізації учнів, забезпечення наступності між загальною та професійною освітою;

  • створення умов для диференціації змісту навчання старшокласників, можливості побудови учнями індивідуальних освітніх програм;

  • забезпечення профільного вивчення окремих предметів навчальної програми повної середньої освіти;

  • забезпечення поглибленого вивчення окремих предметів навчальної програми повної середньої освіти.

Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтаційної роботи є насамперед:

  • достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чіткого уявлення про зміст і умови праці в обраній професії школяр не зможе зробити обґрунтованого вибору. Показником достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;

  • потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії - це активність, яку самостійно проявляє школяр, з одержання необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання (не обов’язково реалізоване, але виявлене) випробувати свої сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану;

  • упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване ставлення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей учнів 8–11 класів ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі професії;

  • ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може надати школяру досить повну й адекватну інформацію про його професійно важливі якості;

  • наявність в учня професійно обґрунтованого плану.

Очікувані результати реалізації Концепції допрофільної підготовки учнів:

  1. Побудова оптимальної моделі робочого навчального плану.

  2. Підвищення рівня навчальних досягнень учнів з профільних дисциплін.

  3. Збільшення шансів випускників щодо продовження навчання у ВУЗах за обраним профілем.

  4. Підвищення рівня навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення школи.

  5. Підвищення рівня педагогічної майстерності вчителів школи.

  6. Налагодження зв’язків школи з ВУЗами.

  7. Зміна позицій батьків і учнів до усвідомлення вибору професії.

  8. Розробка та опрацювання форм організації навчання в профільних класах.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка