Стрес та його профілактика



Скачати 107.81 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір107.81 Kb.
СТРЕС ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА

Заняття для педагогів


Важко уявити собі людину, яка розв'язала всі свої проблеми. Ми всі живемо в проблемах, це наше життя. Треба просто визнати їх реальне іс­нування.

В. Леві
Мета: формування поняття про стрес, засво­єння необхідних знань щодо профілактики та методів боротьби зі стресовими ситуаці­ями в роботі педагогів, створення мотивації на плідну роботу та співпрацю всіх учасни­ків навчально-виховного процесу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційно-мотиваційний етап (5 хв)

1. Гра «Зустріч давніх друзів»

Добрий день, шановні колеги! Мені дуже приємно знову з вами зустрітись. Зараз ко­жен розповість, як пройшов тиждень і що він хоче побажати собі та присутнім на сьо­годнішній день (кілька речень — 15—20 с).




  1. Наші очікування (вправа «Дерево очікувань»)




  1. Формулювання теми та мети заняття


II. Інформаційна частина (45 хв)


  1. Загальний огляд поняття «стрес».

Інформаційне повідомлення (10 хв)

Відомо, що людина може переживати стрес як в екстремальних умовах (наприклад, підкорюючи океан і гори), так і в звичайно­му житті. При цьому різко зростають як психологічне й фізіологічне навантаження. У своєму житті практично кожна людина відчувала стрес. Актуальність проблеми зу­мовлена надзвичайною розповсюдженістю стресу: він виникає через недостатній захист людини від дії несприятливих зовнішніх факторів.

Відомий дослідник стресу Г. Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбува­ється, а те, як ви це сприймаєте.

Стрес (тиск, натиск) — це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного по­дразника або незвичайної ситуації. З одного боку, можна сказати, що стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосу­ватися до нових умов, впливає на праце­здатність, творчість, навчає нас долати пе­решкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від ньо­го потерпають найслабші органи.




Стрес — складова частина життя, і в помірних дозах він додає життю смак і аромат, як писав Г. Сельє. Стрес — природний побічний продукт будь-якої діяльності, він відображає потребу людини в адап­тації, у пристосуванні до мінливих умов життя.


Це вимагає напруження захисних сил, мо­білізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити можливість розв'язання нових завдань. Дуже важли­вий і його стимулюючий, формуючий вплив у складних процесах виховання та навчання і всього нашого життя. Але стресові впливи не повинні перевищувати адаптаційні мож­ливості людини, бо тоді може погіршитися самопочуття.


  1. Практична частина


1. Мозковий штурм

Учасникам заняття пропонується побуду­вати асоціативний ряд до поняття «стрес». Складовими стресу є:

С — страх;

Т — тривожно-лякливий стан;

Р — ризик;

Е — емоції негативні;

С — страждання, суїцид.
2. Робота в групах

Зараз ми об'єднаємося в дві групи й приві­таємо одне одного.



Завдання. З'ясувати, що викликає стан стре­су. Перша група з'ясовує, що може бути фі­зіологічними стресорами, друга — що може бути психологічними стресорами.

Стресорами можуть бути фізичні та психічні подразники, реальні чи уявні. Людина реа­гує не тільки на справжню фізичну небезпе­ку, але й на погрозу чи нагадування про неї.



  • У разі фізіологічних стресових впливів змінюється режим роботи багатьох орга­нів та систем організму, наприклад, при­скорюється ритм серця, підвищується згортуваність крові, змінюються захисні властивості організму.

  • Психологічні стресори — це фактори, що діють через певні сигнали: погрози, небезпеку, образу. Психологічний стрес поділяють на інформаційний та емо­ційний.


Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інфор­маційних перевантажень, коли людина не може впоратися із завданням, не встигає приймати пра­вильні рішення у разі високого ступеня відпові­дальності за їхні наслідки.

Емоційний стрес виникає в ситуаціях небез­пеки, погрози.



3. Робота в групах. Стадії розвитку стресів

Учасники об'єднуються в три групи. Кожній групі дається завдання в конверті: дати ви­значення одній зі стадій розвитку стресу за допомогою жестів, міміки.

Розробив теорію стресу канадський психо­лог Ганс Сельє. Він виділив три стадії стресу: фаза тривоги, фаза опору та виснаження.

Перша — реакція тривоги, коли організм починає досить слабко опиратися змінам чи пристосовується до них.

Друга фаза — опір, коли здійснюється адап­тація до нових умов, організм повною мірою чинить опір впливу стресора.

Третя фаза — виснаження — настає після тривалого впливу стресора, всі резерви адап­тації вичерпуються, і організм гине. Звичай­но, остання фаза розвивається не завжди.


4. Інформаційне повідомлення

Стрес (від англ. stress — «тиск», «напружен­ня») — реакція тіла та психіки на ситуацію, що вимагає функціональної перебудови ор­ганізму, відповідної адаптації. Це комплек­сний процес, який включає як фізіологічні, так і психологічні компоненти. За допомо­гою стресу організм ніби мобілізує себе на самозахист, на пристосування до нової си­туації, запускає неспецифічні захисні механізми, які забезпечують протидію впливові стресу чи адаптацію до нього.

Різні люди реагують на однакові стресори по-різному. У когось реакція активна: під час стресу ефективність їхньої діяльності і далі росте до певної межі («стрес лева»), а в інших — реакція пасивна, ефективність їхньої діяльності спадає («стрес кролика»).

Характер реакції на стреси тісно пов'язаний з хворобами, що виникають унаслідок стре­су. Узагальнення клінічних матеріалів дозво­лило лікарям припустити, що широке коло впливів, які призводять до стресу, викли­кає в людей гіпертонічну хворобу, виразку шлунка, деякі інші форми судинної пато­логії з глобальними чи локальними проява­ми (інфаркт, інсульт, стенокардія, серцева аритмія, нефросклероз). Отримано докази, що в людини, яка придушує постійно свій гнів, підвищується ймовірність таких за­хворювань, як ревматичний артрит, псоріаз, виразка шлунка, гіпертонія. Академік К. Биков писав: «Туга, яка не виливається в сльо­зах, змушує плакати інші органи».
5. Вправа «Мікрофон»


  • Чому стрес викликає соматичні захво­рювання?

Фізіологічні зміни під впливом сильних емоцій нерідко пов'язані із зайвим енер­гетичним забезпеченням — на непередбачувані обставини. Фізіологічна перебудова в результаті мобілізації резервів може бути не такою вже й надмірною та виснажливою, а от психологічні установки та особистісна позиція людини суттєво впливають на її стан.

Лікарі давно звернули увагу на зв'язок кон­кретних емоцій з деякими хворобами. Так, М. Аствацатуров уважав, що серце частіше вражається страхом, печінка — гнівом та люттю, шлунок — апатією та придушеним станом, а ймовірність блювоти зростає під час хвилювання.

Для хворих на серцево-судинні недуги харак­терна дуже висока самооцінка, яка призво­дить до таких рис характеру, як індивідуалізм, невдоволеність своїм становищем у житті (професією, посадою). Як правило, ці люди стримані, легко ображаються, тягнуться до інших людей, але важко з ними знаходять спільну мову. Під час несприятливої ситуації чи хвороби вони замикаються в собі, змен­шують кількість контактів та роблять їх по­верховими, оскільки для них характерна під­вищена чутливість до мовних подразників.

Для хворих на виразку шлунка характерні тривожність, роздратованість, підвищена доскіпливість та загострене почуття відповідальності. Такі люди прагнуть зробити зна­чно більше, ніж реально можуть.

Велике значення для психічного та фізично­го здоров'я має емоційний клімат удома та на роботі. Настрій людини багато в чому за­лежить від оточуючих, від їхнього ставлення, виявленого в словах, міміці, вчинках. Спіл­куючись з людьми, несвідомо «заряджаєш­ся» їхнім оптимізмом чи смутком. Найбільш очевидними проявами сприятливої атмос­фери є увага, симпатія людини до людини.

Однією з причин напруження може бути і надто близьке вимушене спілкування. Травматичний вплив визначається в цьому випадку тим, що звуження кола та погли­блення неприємного спілкування швидше вичерпує інформативну цінність кожного із членів групи, що врешті призводить до напруження та бажання ізолюватись. Пси­хічне напруження, невдачі, страхи, зриви, відчуття небезпеки є найбільш руйнівними стресорами для людини. Вони крім фізіоло­гічних змін, які призводять до соматичних хвороб, дають ще й психічні наслідки емо­ційного перенапруження — неврози.

Неврози виникають у разі гострого інфор­маційного дефіциту, коли людина не знає, як вийти з болісної для неї ситуації. Тоді ви­никає конфлікт між необхідністю подолати життєву проблему та неспроможністю це зробити. В таких умовах може розвиватися невроз — функціональний стан нервової системи, за якого різко підвищується чут­ливість до сигналів внутрішнього та зовніш­нього середовища.

Неможливість зовнішньо виявити актив­ність, цілеспрямовано діяти переносить ак­тивність усередину, і вона стає деструктив­ною для особистості — розвивається невроз. Тому головним моментом зняття напружен­ня та полегшення стану є заміна внутріш­нього руху на зовнішній. Цьому сприяють усі види рухової активності.


6. Профілактика стресу

Продовж фразу: «Для профілактики стресу потрібно...»

Стрес є складовою життя кожної людини, і його неможливо уникнути — так само, як потреби пити чи спати.
7. Проведення тестування

Учасникам роздати аркуші паперу та ручки для відповідей.



Чи виводить вас з рівноваги...?

Варіанти відповідей: «дуже», «не дуже», «аж ніяк».

  1. Зім'ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати.

  2. Літня жінка, одягнена як молоденька ді­вчина.

  3. Надмірна близькість співрозмовника.

  4. Жінка, що палить на вулиці.

  5. Коли якась людина кашляє у ваш бік.

  6. Коли хтось гризе нігті.

  7. Коли хтось сміється не до речі.

  8. Коли хтось намагається вчити вас, що і як треба робити.

  9. Коли кохана жінка (чоловік) постійно запізнюється.

  10. Коли в кінотеатрі той, хто сидить перед вами, постійно крутиться і коментує сю­жет фільму.

  11. Коли вам намагаються переказати сю­жет цікавого роману, який ви збираєтесь прочитати.

  12. Коли вам дарують непотрібні предмети. Гучна розмова в громадському транс­порті.

  13. Сильний запах парфумів.

  14. Людина, яка жестикулює під час роз­мови.

  15. Колега, що дуже часто вживає іноземні слова.

Обробка результатів:

За кожну відповідь «дуже» — 3 бали; «не дуже» — 1 бал; «аж ніяк» — 0 балів.



Більш 36 балів. Вас не назвеш терплячим і спокійним. Дратують навіть дрібниці. Ви запальні, легко «спалахуєте». А це розхитує нервову систему, від чого страждає й ваше оточення.

Від 12 до 35 балів. Ви належите до найпоши­ренішої групи людей: дратують речі найнеприємніші, але з щоденних клопотів ви не робите драми. До неприємностей ви можете «повернутися спиною», досить легко забу­ваєте про них.

11 балів і менше. Ви дуже спокійна люди­на, реально дивитесь на життя. Або цей тест — недостатньо вичерпний і найуразливіші риси вашого характеру можуть у ньому і не проявитися. Вирішуйте самі, принаймні поки що про вас можна сказати: ви не та лю­дина, яку можна легко вивести з рівноваги.


Стрес є складовою життя кожної людини, і його неможливо уникнути — так само, як потреби пити чи спати.



8. Релаксаційна вправа «Храм тиші»

Вмостіться зручніше... Руки вільно покладіть перед собою... Розслабте спину... Заплющте очі... Ви робите легкий і глибокий вдих... Спокійний і довгий видих... Без зусиль віль­но і легко дихаєте... Ваші ноги торкаються підлоги... Ваші руки торкаються стільчи­ка... Ви відчуваєте їхню опору... Підтримку... Уявіть, що ви прогулюєтесь околицею бага­толюдного, великого міста... Спробуйте від­чути, як ваші ноги торкаються тротуару... Ви робите крок за кроком... Зверніть увагу на перехожих... Роздивіться їхні обличчя, фігури... Вони проходять поруч — стривожені, спокійні, закохані, байдужі, весе­лі... Довкола багато руху й шуму, людей і автомобілів, яскравих вітрин і кольорових реклам... Зупиніться... Прислухайтесь до своїх відчуттів... Тепер поверніть за ріг і прогуляйтеся тихою алеєю... Ви помічаєте великий будинок, що вирізняється своєю архітектурою, незвич­ністю... Ви підходите, торкаєтесь важких, різьблених дверей, на яких читаєте: «Храм тиші». Ви розумієте — це місце, де немає метушні, де ніколи не вимовлено марного слова... Ви відчиняєте прохолодні двері, вхо­дите — й одразу вас огортає повна спокою тиша... Ви відчуваєте, як у цій тиші звільняєтесь від напруження... Ви відчуваєте, як звільняєтесь від емоційного наванта­ження... В цьому будинку ви наповнюєтесь спокоєм... Зараз вас нічого не хвилює, нічого не бентежить, ви звільняєтесь від усіх турбот... Вся ваша свідомість напо­внюється спокоєм... (Пауза 1—1,5 хв.) Коли ви захочете покинути будинок, штовхніть дерев'яні двері і вийдіть на вулицю. Як ви почуваєтесь тут? Насолодіться свої­ми відчуттями, повнотою життя. Ви пам'ятаєте дорогу, яка привела вас до храму тиші, щоб іноді повертатись сюди? Глибоко вдихніть та видихніть, розплющте очі та повертайтеся до реальності.


III. Підбиття підсумків. Рефлексія (5 хв)

Гра «Кладу у валізу»

(Що ви можете покласти у власну професійну валізу з нашого тренінгу?)

Потім кожен з учасників підходить до плакату «Наші очікування», знаходить свої записи очікувань, читає їх та відповідає на запитання: чи здійснилися очікуван­ня? Якщо так, то знімає листок, якщо ні — залишає на наступне заняття.


IV. Прощання (5 хв)

Вправа «Чарівна мушля»

Зараз ми по черзі візьмемо в руки чарівну мушлю. Взявши її, подумайте про щось приємне і передайте її наступному. Тепер ще раз передамо її по колу. Ви відчу­ваєте, як вона потеплішала? Так само, кожен з вас бере у свої руки дитину і віддає їй своє тепло. Я хочу поба­жати, щоб тепло і підтримка завжди були поряд з вами у вашому житті. Дякую за співпрацю. До побачення!


Додаток
Психологічні рекомендації для зменшення ймовірності виникнення стресів

  • Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різ­них утрат, складних ситуацій. Але треба не обмежу­ватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти.


Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів, необхідно:

  • Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов'язково снідати та впродовж дня харчу­ватися рівномірно.

  • Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, за­йнятись аеробікою.

  • З'їсти морозиво — там є компонент, який покра­щує настрій.

  • З'їсти банан: у ньому є сиротонін — гормон щастя. Постійні вправи на релаксацію знижують напру­ження в стресових ситуаціях. Необхідно слухати спокійну музику. Робити те, що подобається. Хобі — те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.

  • Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання. Не зловживати кавою, алкоголем. Носити одяг бажано синього та зеленого кольо­рів — вони заспокоюють.

  • Зі стресом можна впоратися, треба лише мати ба­жання та трохи вільного часу лише для себе. Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях — це збереже здоров'я і сприятиме успіху.

  • Справжнє фізичне та психічне здоров'я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандар­там, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка