Стратегія зеленого бізнесу чернівецької області зміст



Скачати 394.7 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.04.2016
Розмір394.7 Kb.
  1   2

СТРАТЕГІЯ ЗЕЛЕНОГО БІЗНЕСУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Зміст

1. Скорочений виклад соціально-економічного аналізу Чернівецької області

1.1 Вступ

1.2. Ландшафтні особливості

1.3. Природно-ресурсний потенціал

1.4. Кліматичні умови

1.5. Адміністративний поділ, місце в загальнодержавному розподілі праці

1.6. Транспортне забезпечення

1.7. Екологічна ситуація на території регіону

2. SWOT АНАЛІЗ соціально-економічної ситуації регіону.

3. Обґрунтування необхідності запровадження засад зеленої економіки та зеленого бізнесу в Чернівецькій області.

4. Рекомендації для регіону щодо сприяння зеленій економіці та зеленому бізнесу в Чернівецькій області

5. Висновки

Чернівці, 2013 рік



1. Скорочений виклад соціально-економічного аналізу Чернівецької області

1.1 Вступ
ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ – унікальний край, в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Розташована на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, на південному заході України у передгір’ї Карпат по течії рік Дністер i Прут.

Область одна з наймолодших в Україні, утворена 7 серпня 1940 року в результаті возз'єднання північної частини Буковини та Хотинського повіту Бессарабії.

На півдні та сході проходить державний кордон протяжністю 404,7 км, в тому числі з Румунією – 234,7 км, з Республікою Молдова – 170 км. Область межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями України, займає вигідне транспортно-географiчне положення, має досить щільну мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів та ліній електропередач. Відстань від Чернівців до Києва: залізницею - 594 км, шосейними дорогами - 608 км.

Площа - 8,1 тис. кв. км, що становить 1,3% загальної території країни.


1.2. Ландшафтні особливості

Згідно фізико-географічного зонування території рельєф області достатньо складний. В Чернівецькій області знаходиться три зони: гірська, передгірна, лісостепова.

Гірська частина - Буковинські Карпати розташована на крайньому південному заході області і займає приблизно 1/4 території. Гори тут середньої висоти, від 500 м до 1600 м, з характерними мікрокліматичними умовами. Їх розсікають вузькі долини Сірету і Черемошу. Притоки цих річок протікають переважно паралельно хребтам у повздовжніх долинах. Гори вкриті листяними і хвойними лісами.

Клімат гірської та високогірної частини характерний тривалою зимою зі стійким сніговим покровом та прохолодним дощовим літом.

В карпатському регіоні в структурі сільськогосподарських угідь рілля і багаторічні насадження займають менше одного відсотка.

Між Карпатами і річкою Прут розташована похила передгірна рівнина з розчленованим горбистим рельєфом. На загальному більш-менш рівнинному фоні виділяється Хотинська гряда висотою 400-500 м над рівнем моря, яка тягнеться широкою дугою від Чернівців до Хотина.

Прикарпатський район в західній частині за кліматичними особливостями відноситься до зони „оптимального комфорту” – клімат м”який без сильних вітрів з достатньою кількістю сонячних днів ранньої весни i пізньої oceнi.

В цій зоні розташовані цілющі мінеральні джерела i грязі.

В Прикарпатті переважають сільськогосподарські угіддя, а в складі сільськогосподарських угідь - кормові угіддя і рілля.

Гірський Карпатський район і частина Прикарпаття по природному ландшафту є надзвичайно цінною зоною для всієї України.

На північному-сході області, вздовж річки Дністер розташована рівнинна частина. Це хвиляста рівнина з долинно-балковим рельєфом ерозійного типу. Існує кілька підвищень в Кельменецькому районі, що створилися внаслідок виходу на поверхню давніх третинних вапняків.

Долина Дністру має ширину від 0,5 км до 2,0 км, а місцями до 6,0 км.

Дністровсько-долинні ландшафти за своєю красою, рекреаційною та науково-пізнавальною цінністю, являють надзвичайно багатий музей природи.

Тут зосереджено неповторні геологічні пам'ятки: єдиний в Україні та в Євpoпi безперервний стратегічний розріз у вигляді суцільного оголення від докембрійських порід до середнього палеозоя, прийнятий міжнародним симпозіумом 1968 року як еталон геологічного розрізу Європи i світу; стратиграфічні розрізи та оголення порід з численними палеонтологічними ділянками; збережені древні ландшафти у вигляді викопних решток пустині i древніх рифів, скали, стовпи вивітрювання; в оголеннях порід кембрія, сілура, девона i антропогену є викопні рештки тварин i рослин (морські мідії, раки, скорпіони, панцирні риби, медузи).

В цій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в складі сільськогосподарських угідь - рілля.

Із загальної площі області (809,6 тис.га) сільськогосподарські землі становлять - 484,3 тис.га (59,8% від загальної площі області), ліси та інші лісові землі - 257,0 тис.га. (31,7%), забудовані землі - 38,6 тис.га. (4,8%), заболочені землі - 1,2 тис.га. (0,2%), відкриті землі без рослинного покриву - 9,9 тис.га. (1,2%), води - 18,6 тис.га (2,3%).

Освоєність території області досить висока. Станом на 01.01.06. сільськогосподарські угіддя області складають 472,8 тис.га, що становить 58,4% від загальної площі області, з них рілля - 337,8 тис. га, багаторічні насадження - 25,9 тис. га, сінокоси - 40,5 тис. га, пасовища - 68,6 тис. га.
1.3. Природно-ресурсний потенціал

За даними Державного науково-виробничого підприємства “Державний інформаційний геологічний фонд України “ГЕОІНФОРМ”, на території області налічується 147 родовищ із 18 видів корисних копалин. 47 родовищ розробляється.

Мінерально-сировинна база області на 80,0% складається з сировини для виробництва будівельних матеріалів, на 14,5% - прісних і мінеральних вод, на 4,1% - з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (газ, газоконденсат), 1,4% - гірничохімічних корисних копалин.
1.4. Кліматичні умови

Чернівецька область вирізняється помірним кліматом, перехідним до помірно-континентального.

Середньорічна температура повітря коливається від +8,9 оС на північному сході до +4,8 оС у гірській частині.

За даними Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, річна кількість опадів у 2005 році у рівнинній частині становила 831 мм, у гірській – 884 мм.

Абсолютний мінімум температури повітря у 2005 році відмічався у гірській частині 7 лютого – мінус 29,8 оС, абсолютний максимум – у рівнинній частині 31 липня – плюс 34,7 оС .

Прикарпатський район в західній частині за кліматичними особливостями відноситься до зони „оптимального комфорту" – клімат м'який без сильних вітрів з достатньою кількістю сонячних днів ранньої весни i пізньої oceнi.

Клімат гірської та високогірної частини характерний тривалою зимою зі стійким сніговим покровом та прохолодним дощовим літом.
1.5. Адміністративний поділ, місце в загальнодержавному розподілі праці

Кількість населених пунктів: 417, з них 63 або 15% – мають статус гірських населених пунктів.

Із загальної кількості населених пунктів області – 11 міст (з них 2 обласного підпорядкування), 8 - селищ міського типу, 398 – сіл.

Область поділяється на 11 районів: Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький, Хотинський.

На території Чернівецької області знаходиться 10 малих міст з чисельністю населення 81,9 тис.чоловік, що становить 9% наявного населення області та 22% - міського.

Обласний центр - м. Чернівці. Місто розташоване в південно-західній частині України, в Північній Буковині, на берегах р.Прут. Територія - 153 кв.км. Адміністративно поділяється на 3 райони: Шевченківський, Першотравневий і Садгірський.

Для Буковини характерним є надлишок трудових ресурсів. На виникнення такої ситуації суттєво впливають недостатня сфера прикладання праці, несприятливі демографічні процеси, вивільнення надлишкової чисельності зайнятого населення, зміна життєвих стандартів громадян. У 2005 році чисельність працездатного населення працездатного віку становила 535,4 тис. осіб, що на 4,8 тис.осіб. більше, ніж у 2003 році та на 2,2 тис. чол. більше проти 2004 року.

Суттєвий вплив на чисельність трудових ресурсів має трудова міграція, особливо нелегальна, яка стала масовим явищем в області і охоплює переважно населення працездатного віку. Характерним явищем для міграції населення Чернівецької області стала "човникова" і нелегальна масова трудова міграція в Італію, Португалію, Іспанію, Німеччину, Росію з метою поліпшення свого матеріального становища. Причому, оцінити її реальні масштаби, особливо серед громадян м.Чернівців та м.Новодністровська проблематично

Суперечливі структурні зрушення під час ринкового реформування економіки в Україні зумовили зниження продуктивності праці, зміну якісних характеристик ринку праці, справили істотний вплив на використання робочої сили, зростання загальних обсягів незайнятого населення.

1.6. Транспортне забезпечення
Сформована в області автобусна маршрутна мережа спроможна задовольнити зростаючі потреби населення в пасажирських автоперевезеннях. На сьогоднішній день 380 населених пунктів області охоплені автобусним сполученням. У 2003 році відкрито регулярне транспортне сполучення до 23 сільських населених пунктів, у 2004 році - до 8, у 2006 році - до гірських населених пунктів с.Самакова та с.Міжброди Путильського району. Поряд з цим, до 25 гірських населених пунктів не організовано рух автобусів через відсутність доріг з твердим покриттям.

Автобусна маршрутна мережа області визначає 41 міський, 183 приміських і 105 міжміських внутрішньообласних, автобусних маршрутів, на яких працює 159 перевізників. Крім того, з Чернівецької області відкрито і функціонує 24 міжобласних та 5 міжнародних маршрутів.

Аналіз стану перевезень свідчить про те, що на сьогоднішній день найголовнішою з усіх проблем є забезпечення безпеки перевезень. Сьогодні стан аварійності на автотранспорті оцінюється як соціальне лихо.

Протяжність мережі доріг загального користування області становить 2868,6 кілометрів, з них державного значення – 199,1 кілометрів або 6,9%, 47,0% доріг залишаються гравійними. В області спостерігається один з найбільших показників щільності автомобільних доріг загального користування на 1 тис. кв. кілометрів -354 км при середньому по Україні 280,7 кілометра.

Наявність значної кількості доріг з перехідним типом покриття обмежує доступ жителям населених пунктів до об’єктів соціальної інфраструктури, стримує розвиток туризму.

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 413 км. На території Чернівецької області функціонують 30 залізничних станцій, відкритих для вантажних робіт. Експлуатація їх здійснюється двома залізницями - Львівською, Південно-Західною.

Рух, посадку і технічне обслуговування повітряних бортів забезпечують комунальне підприємство “Міжнародний Аеропорт Чернівці” і Чернівецький структурний підрозділ підприємства “Украерорух”. З Чернівецького аеропорту виконуються авіарейси до Києва (Бориспіль, Жуляни), Стамбулу (Туреччина), Тімішоара (Румунія).

Послуги зв’язку переважно надають Чернівецька дирекція ВАТ “Укртелеком“, Чернівецька дирекція УДППЗ “Укрпошта“, Чернівецька філія ЗАТ “Утел“ та Чернівецький обласний радіотелевізійний передавальний центр.

Фізичне зношення водопровідно-каналізаційних мереж, запірної арматури становить понад 60%. Зокрема, інженерні мережі м.Чернівці експлуатуються понад 40 років. В цілому по області близько 238,6 км водопровідних та 124,6 км каналізаційних мереж знаходяться в аварійному стані. 150 км водопровідно-каналізаційних мереж потребують термінової заміни або капітального ремонту.

У Чернівецькій області відмічаються суттєві диспропорції соціально-економічного розвитку територій, господарська діяльність більшості яких базується переважно на одній галузі. Існує регіональна асиметрія за обсягами інвестицій в основний капітал, прямих іноземних інвестицій. На підприємства м.Чернівців припадає 53,0% загального обсягу виробництва промислової продукції, 68,6% обсягу іноземних інвестицій, 23,1% - інвестицій в основний капітал та 63,2% - експорту продукції.

Серед ключових причин диспропорцій в економіці є низький рівень інвестицій, у тому числі прямих іноземних інвестицій. Незважаючи на вигідне геополітичне розташування, значні природні ресурси, наявність кваліфікованих робітничих кадрів, досягнення у наукових дослідженнях питома вага Чернівецької області в загальному обсязі іноземних інвестицій внесених в економіку України упродовж останніх років становить 0,3%. За обсягом прямих іноземних інвестицій на одного мешканця, область знаходиться на останньому місці серед регіонів. Іноземні інвестори проявляють більший інтерес до індустріальних регіонів України, і значно нижчий до аграрних (Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області).

В область іноземні інвестиції надходять, в основному до статутних фондів деревообробних підприємств та підприємств, які займаються торгово-посередницькою діяльністю, проте область зацікавлена у вкладенні іноземного капіталу у вигляді прогресивних технологій, “ноу-хау”, обладнання у підприємства, які випускають або планують випускати продукцію. Потрібні інвестиції для розвитку всіх галузей економіки області, а особливо тих, які б сприяли розвитку експортної бази, підвищенню технічного та технологічного рівня виробів, організації імпортозаміщуючих виробництв. Першочергового вкладення інвестицій потребують підприємства агропромислового комплексу, туристичної та лікувально-оздоровчої сфери.

Скорочується обсяг внутрішніх інвестицій в економіку області. За 2005 рік підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування у фактичних цінах освоєно 754,8 млн.грн. інвестицій в основний капітал, що на 7,0% менше, порівняно з 2004 роком.

Розвиток туристичної галузі в регіоні помітно відстає від Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Серед загальних і найбільш суттєвих причин гальмування розвитку туристичної індустрії на Буковині є перепони на місцях, особливо при виділенні земельних ділянок, відсутність координації дій влади, бізнесу і громадськості, недосконалість законодавчої бази.

Проведений динамічний аналіз свідчить, що пропорції вирівнювання якості і рівня життя всіх громадян держави, незалежно від місця їх проживання, декларовані Конституцією України, Бюджетним кодексом, іншими міжнародними й національними стандартами, у тому числі прийнятої обласною Радою Концепцією економічного й соціального розвитку Чернівецької області до 2011 року, не тільки не покращилися за останні роки, а навпаки - диференціація регіонів, досить близьких за оціночними показниками в 1990 році й навіть в 1997 році, за підсумками п'яти минулих років звеличилась на кілька порядків, забезпечуючи безумовне лідерство столиці держави, входження в групу переслідувачів промислових центрів міст - мільйонників, а останніх 20 областей - у групу аутсайдерів за основними показниками життєдіяльності населення.
1.7. Екологічна ситуація на території регіону

На території області нараховується 1358 зсувонебезпечних ділянок площею до 1 тис.кв.км., з яких 15 знаходяться в своїй активній формі, 1,8 тис карстово-небезпечних дільниць, а також біля 100 селенебезпечних потоків.

Незважаючи на те, що область має значні водні ресурси (4 місце в Україні), водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів, зокрема транскордонних річок Прут, Сірет, Дністер недостатньо очищеними стічними водами. Основними джерелами забруднення є підприємства житлово – комунального господарства. Із 46 каналізаційно-очисних споруд області, 26 (56,5%) працює неефективно.

Різкі кліматичні зміни, що спостерігаються за останні роки, породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії ґрунтів. Найбільш ймовірні паводки в травні-липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводки. В низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматись до 5-6 м. Тому будівництво протипаводкових споруд було і залишається важливим напрямком в системі народногосподарських та природоохоронних заходів. Система протиповеневого захисту області включає 130 км захисних дамб і берегозахисних споруд, які охороняють від затоплення і руйнування понад 20 тис.га сільськогосподарських угідь, 80 населених пунктів, десятки кілометрів доріг і господарських об’єктів.

Щорічно, впродовж останніх років, у повітряний басейн області стаціонарними джерелами забруднення викидається в межах 5,0 тис.тонн шкідливих речовин, в тому числі в м. Чернівці 1,4 – 1,8 тис.тонн. На особу населення у 2005 році в області викинуто 5,7 кг, в м. Чернівці – 5,6 кг. Щільність викидів на 1 кв. км. відповідно складає – 0,6 і 8,9 тонни.

Найбільшими забруднювачами повітряного басейну Буковини є: ВАТ “Мамалигівський гіпсовий завод”, викиди забруднюючих речовин якого щорічно становлять 333,2 тонни, ВАТ “Чернівецький олійно-жировий комбінат” – 204,3 тонни, ВАТ “Чернівецький цегельний завод №3” - 163,7 тонни та ВАТ “Чернівецький цегельний завод №1” – 163,0 тонни.

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого в 2011 році склали 28,4 тис. тонн, що становить 84,5% від загальної кількості викидів. Більше половини викидів (54,4%) припадає на м. Чернівці. На одну особу по області викинуто 31,2 кг, в м. Чернівці – 63,5 кг. Щільність викидів на один квадратний кілометр, відповідно, становить – 3,5 і 100,4 тонни.

Важливу роль в економічному і соціальному житті області відіграють лісові ресурси. Загальний запас деревини – 65,9 млн.м3, в тому числі стиглих і перестиглих насаджень – 16,9 млн.м3, що створює можливість рівномірного користування на перспективу.

Рубки проводяться в межах розрахункової лісосіки, але при заготівлі лісу, особливо в Карпатському регіоні, завдається значна шкода природі - забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах.

У сфері тваринного світу основними факторами, що негативно впливають на чисельність та стан відтворення диких тварин є погіршення умов їх мешкання у зв’язку з значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету в весняний період, випас худоби в сезон тиші, недостатня площа захисних реміз та інше), значне поширення такого явища, як браконьєрство.

Склались складні умови для відтворення водних живих ресурсів на Дністровському водосховищі, зокрема відсутність нерестових площ та коливання рівня води в нерестовий період. Є потреба в зарибленні гірських річок лососевими видами (форель струмкова, лосось дунайський).

Враховуючи, що для області характерне розмаїття ландшафтів, значні масиви хвойних лісів, помірний клімат, багатий рослинний і тваринний світ, численні водоспади, джерела мінеральних вод, які потребують збереження, природоохоронними органами проводилась робота щодо розвитку заповідної справи. Площа природно-заповідного фонду області динамічно зростала: з 18,2 тис.га в 1993 році до 85,4 тис.га на сьогоднішній день. Це становить 10,0% від загальної території області, що майже в два з половиною рази більше середнього показника по Україні. Але структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність ґрунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами. Та й в розрізі районів відсоток заповідності досить нерівномірний. Якщо в Путильському районі показник заповідності території складає понад 27%, в Сторожинецькому – 19,8%, у Заставнівському – 14,5%, то в Герцаївському - лише 0,3%.

Враховуючи, що з наявного видового складу біологічного різноманіття області загрожує небезпека 124 видам тваринного та 109 – рослинного світу, є потреба активізувати роботу по розширенню мережі природно-заповідного фонду та формуванню регіональної екологічної мережі.

На території області щорічно утворюється близько 270,0 тис. тонн побутових відходів, з них 135,0 тис. тонн припадає на м. Чернівці. В районах області відходи розміщуються на 10 міських, 7 селищних та 250 сільських сміттєзвалищах, з них паспортизовано 217. Площа земельних ділянок зайнятих сміттєзвалищами складає 140 гектарів.

Певна робота проводиться в напрямку повторного використання ресурсно-цінних відходів. В 2005 році заготовлено та перероблено 130 тонн відходів поліетилену, 10 тонн використаних поліетиленових пляшок, 128 тонн гумотекстильних відходів, 21,9 тис. тонн тирси деревини на виготовлення керамічних блоків та 2,6 тис. тонн її спалено в котельнях як енергетичну сировину.

Проте, стан збирання, транспортування, утилізація і знешкодження побутових відходів, знешкодження і захоронення трупів тварин, визначення територій для складування, зберігання та розміщення відходів відповідно до законодавства, вирішується недостатньо.

На сьогоднішній день не впорядковані сміттєзвалища та полігони твердих побутових відходів відповідно до вимог природоохоронного законодавства в містах Чернівці, Новоселиця, Вижниця, Вашківці, в смт.Берегомет Вижницького району та у 84-х сільських населених пунктах.

Щорічно в області утворюється 73 тонни відходів І та II класів небезпеки. Серед них значна кількість відходів нафтопродуктів, які збираються, зберігаються та утилізуються безпосередньо на об'єктах утворення. Вищезазначена діяльність підлягає регулюючому контролю, тобто ліцензуванню цього виду діяльності. На підприємствах ВАТ „Кварц", „Гравітон” зберігаються 41 тонна раніше утворених і законтейнеризованих гальванічних відходів та непридатних до використання хімреактивів. Але умови їх подальшого зберігання потребують остаточного впорядкування.

Викликає занепокоєння стан зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів на території області. За даними інвентаризації, таких налічується 28 тонн, які зберігаються в господарствах 6-ти районів (Кіцманському, Хотинському, Новоселицькому, Заставнівському, Глибоцькому, Сторожинецькому) та в м.Чернівці.

2. SWOT АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ РЕГІОНУ.
Характеристика сильних і слабких сторін регіону приведена в Таблиці

Фактор

Factor


Сильні сторони (переваги)

Strengths (benefits)



Слабкі сторони (недоліки)

Weaknesses (gaps)



1. Географічне положення


1.Зручне географічне становище в центрі Європи

2. Привабливе природне середовище

3. Комунікаційна доступність

4. Гори Карпати

5. Прикордонне розташування


1. Периферійне положення в країні


2. Населення, ринок праці


1. Надлишок трудових ресурсів

2. Наявність кваліфікованих кадрів в традиційних галузях промисловості та сільського господарства

3. Дешева робоча сила

4. Активна громадськість

5. Гостинність населення


1. Складна демографічна ситуація

2. Високий рівень безробіття

3. Трудова міграція

4. Відтік кваліфікованих кадрів

5. Низький рівень життя населення

6. Низький рівень заробітної плати

7. Погане співвідношення пенсіонери/працюючі

8. Збільшення кількості неблагополучних сімей, неповний склад сімей

9. Заборгованість з заробітної плати


3. Природні ресурси


1. Значна частка родючих грунтів і їх екологічна чистота.

2. Наявність значних лісових ресурсів

3. Наявність заповідних територій

4. Високий рекреаційний потенціал

5. Багатство мінеральних джерел

6. Наявність сировинної бази будіндустрії

7. Великі запаси водних ресурсів

8. Хороша якість питної води

9. Багата флора і фауна.


1. Недостатні капіталовкладення в розвідку корисних копалин

2. Недостатнє використання рекреаційного потенціалу

3. Неефективне використання прирозаповідного фонду

4. Ерозія грунтів




4. Економіка і промисловість

1. Наявність потужних підприємств, машинобудівної, деревообробної та легкої промисловості, здатних виробляти конкурентоспроможну продукцію

2. Наявність енергогенеруючих потужностей

3. Технологічний досвід випуску продукції

4. Наявність значної частки недержавних підприємств

5. Висока інвестиційна привабливість підприємств лісопереробки, туризму

6. Розвинений будівельний комплекс




1. Деформація структури промисловості

2. Зношеність основних фондів

3. Недостаність обігових коштів

4. Низький рівень використання енергозберігаючих технологій

5. Втрата ринків збуту продукції

6. Висока інтервенція зарубіжних товарів

7. Відсутність програм стратегічного розвитку окремих підприємств

8. Низька інноваційність економіки

9. Розпорошеність пріоритетних напрямів розвитку економіки

10. Недостатнє технічне переоснащення підприємств

11. Мала кількість високотехнологічних виробництв

12. Велика кількість недіючих підприємств і підприємств-банкрутів

13. Нерозвинена мережа лісових доріг

14. Відсутність високотехнологічного обладнання при лісозаготівлях

15. Низький рівень захисту вітчизняного товаровиробника


5. Сільське господарство і переробка сільгосппродукції

1. Багатопрофільний сільськогосподарський комплекс

2. Приватна власність на землю

3. Функціонування фермерських господарств

4. Наявність великотоварних сільськогосподарських та переробних підприємств

5. Розвинута галузь садівництва, овочівництва свинарства та птахівництва

6. Наявність матеріальної бази харчової промисловості





1. Низька ефективність виробництва дрібних сільськогогосподарських підприємств

2. Дефіцит обігових коштів

3. Скорочення обсягів виробництва переробної та харчової промисловості

4. Недостатній рівень потужностей в молокопереробній галузі

5. Значне зменшення енергонасиченості в сільському господарстві

6. Недостатнє впровадження інтенсивних технологій

7. Ризиковані природні умови ведення сільського господарства

8. Дрібнотоварне сільгоспвиробництво

9. Неефективне використання сільгоспугідь

10. Не налагоджена система реалізації залишків с/г продукції в селянських господарствах

11. Занепад сировинної бази (скорочення площ посіву цукрового буряка , зменшення поголів’я тварин ВРХ ін.)

12. Неефективний паритет цін на сільгосппродукцію



6. Туризм, культурно-історичний, рекреаційний потенціал

1. Високі рекреаційні можливості

2. Унікальні пам’ятки природи, історико-культурні пам’ятки

3. Активізація зеленого туризму

4. Лікувальні, рекреаційні можливості

5. Сприятливі умови для розвитку гірськолижного туризму


1. Недостатнє використання рекреаційних ресурсів

2. Недостатність сучасної інфраструктури туризму

3. Недостатня кількість готелів

4. Недостатність інформації, рекламних матеріалів

5. Недостатня якість та асортимент туристичних послуг


7. Транспорт, інженерна інфраструктура, науково-технічний потенціал

1. Розвинена мережа шляхів сполучення

2. Розгалужена мережа газопроводів

3. Достатнє забезпечення міського населення комунальними послугами

4. Наявність міжнародного аеропорту

5. Значне покриття

мобільним зв’язком різних операторів

6. Сильний науковий потенціал області



1. Поганий стан шляхів, інформаційний сервіс та ін.

2. Недосконалі водні інженерні споруди (мости, дамби та ін.)

3. Неефективний проблемний житлово-комунальний сектор

4. Зношеність комунальних мереж

5. Незадовільна робота комунальних служб

6. Нерозвинена комунальна сфера в сільській місцевості

7. Недостатньо розвинений зв’язок (цифровий, інтернет і т.д)

8. Неелектрифікований залізничний транспорт

9. Малі інвестиції в науку

10. Неефективне використання наукового потенціалу в економіці



8. Екологія

1. Велика кількість заповідних територій

2. Велика частка екологічно чистих територій



1. Велика кількість викидів підприємств і транспорту

2. Природні катаклізми (повені, засухи, тощо), тенденція до їх збільшення

3. Територіальна нерівномірність техногенного навантаження

4. Великий відсоток еродованих земель

5. Недостатня кількість природоохоронних заходів в промисловості

6. Відсутня екологічна пропаганда

7. Незадовільний санітарний стан лісового господарства


9. Соціальна сфера

1. Історико-культурна спадщина

2. Наявність самобутньої культури

3. Високий рівень духовності

4. Розвинена мережа соціально-культурних об’єктів

5. Велика кількість закладів культури і майстрів народної творчості

6. Велика кількість обдарованої молоді

7. Достатня матеріальна база освіти і охорони здоров’я

8. Наявність великої кількості навчальних закладів з надання освітянських послуг

9. Розвинений фестивальний рух, конкурси, проведення свят

10. Батьківщина

визначних людей

11. Вшанування національних героїв



1. Слабка матеріально-технічна база закладів культури

2. Недостатній рівень технічної оснащеності сучасною технікою та устаткуванням медичних закладів, навчальних установ.

3. Низький рівень комп’ютеризації

4. Житлова проблема

5. Мало соціальної реклами

6. Недбайливе ставлення до духовних традицій

7. Низька культура відпочинку

8. Низький рівень побутової культури

9. Недостатнє фінансування закладів медицини, невизначеність щодо впровадження страхової медицини

10. Брак коштів, недостатнє бюджетне фінансування освіти і охорони здоров’я



10. Ринкова інфраструктура, підприємництво

1. Активність приватного сектора, бажання займатися приватною справою

2. Наявність бізнес-центрів, за допомогою яких здійснюється навчально-консультаційна діяльність

3. Інтенсивне зростання суб’єктів малого підприємництва


1. Недостатній розвиток інфраструктури малого підприємництва

2. Низька активність страхових компаній, інвестиційних, пенсійних фондів

3. Мала кількість інноваційних структур

4. Недостатня кількість інвестицій, дешевих кредитних ресурсів

5. Відсутність кредитного венчурного бізнесу

6. Нерозвинена ринкова інфраструктура (біржі, аудит, консалтинг та ін.)

7. Мала кількість банків-юридичних осіб (місцевих)

Характеристика можливостей та загроз для розвитку регіону приведена в Таблиці



Можливості

Загрози (обмеження)

1. Посилення транскордонного і міжрегіонального співробітництва

2. Участь у європейських програмах транскордонного співробітництва

3. Поглиблення промоційної та маркетингової діяльності

4. Скорочення безробіття за рахунок альтернативних форм зайнятості і створення робочих місць, реалізації регіональних програм сприяння зайнятості

5. Розвиток підприємництва

6. Збільшення інвестицій в усі галузі економіки

7. Посилення інноваційності економіки

8. Можливість створення регіональних кластерів (сільське господарство, лісовий комплекс)

9. Формування регіональних брендів

10. Посилення позицій на внутрішньому ринку, зокрема переробної промисловості

11. Нова продукція і розширення асортименту

12. Збільшення глибини переробки лісу

13. Переробка продуктів лісу

14. Розвиток нетрадиційних джерел енергії

15. Відновлення та розширення молокопереробної галузі

16. Збільшення кількості обслуговуючих кооперативів в сільській місцевості

17. Розвиток виробництва екологічно чистої продукції

18. Розвиток переробки продукції садівництва

19. Розвиток курортно-рекреаційних зон

20. Розвиток зеленого туризму

21. Подальший розвиток народних промислів

22. Розвиток гірськолижного спорту

23. Розвиток буковинських традицій

24. Створення культурно-туристичних закладів

25. Покращання природного довкілля

26. Розвиток освіти, мережі навчальних закладів

27. Поглиблення зв’язків науки і виробництва

28. Підготовка та перепідготовка кадрів, в т.ч. держслужбовців

29. Розвиток культури (фестивалі, народне мистецтво, бібліотеки, ін.)

30. Забезпечення відповідно до вимог часу сталого функціонування галузі охорони здоров’я



1. Нестабільність, зміна законодавчої та нормативно-правової та податкової бази

2. Невизначеність, законодавче обмеження сталого розвитку

3. Недостатнє делегування прав для самоврядування

4. Загроза адмінреформи

5. Загроза втрати економічної самостійності внаслідок експансії капіталів (зовнішніх та з інших регіонів)

6. Рівень корумпованості

7. Консерватизм менталітету

8. Погіршення демографічної ситуації

9. Появи нових “центрів тяжіння” кваліфікованої робочої сили (Київ, близьке зарубіжжя)

10. Правовий нігілізм населення

11. Зменшення експорту внаслідок вступу в СОТ

12. Недотримання вимог антимонопольного законодавства

13. Недотримання вимог корпоративних прав з боку держави

14. Контроль СП іноземним капіталом

15. Нерозуміння необхідності отримання конкурентних переваг

16. Наявність тіньового сектору економіки

17. Зниження платоспроможності споживачів продукції місцевих підприємств.

18. Фінансова і цінова нестабільність, інфляційні процеси

19. Конкуренція з боку товаровиробників інших регіонів та країн.

20. Погіршення інвестиційного клімату

21. Приватизація регіональних ресурсів нерегіональними компаніями

22. Перешкоди на ринку збуту продукції АПК

23. Конкуренція туріндустрії інших країн та регіонів

24. Природні катаклізми

25. Порушення екологічної рівноваги при надмірному техногенному навантаженні

26. Недостатнє фінансування з бюджету соціальної




  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка