Стимулювання особистісного розвитку студентів на заняттях математики за допомогою інтерактивних методів навчання



Скачати 199.03 Kb.
Дата конвертації12.09.2017
Розмір199.03 Kb.


Анотація

Вміння застосовувати математику є одним з найважливіших умінь, заради яких математику вивчають, як загальноосвітній предмет. Математика потрібна людині не лише в її роботі, а й в житті, побуті тощо. Для кожного вчителя чи викладача важливо правильно побудувати навчально-виховний процес, на яких цікаво вчитися і навчати. Це означає, що саме від організації навчання залежить якість та продуктивність навчання. Якщо застосовувати лише вербальні методи навчання і виховання, то проходить недооцінка значення спілкування зі слухачами – учнями чи студентами, розвивається байдужість до сприймання й осмислення інформації. Особливо важливу роль для розв'язування провідних задач і завдань на заняттях математики відіграють форми та методи організації навчальної діяльності. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти під час викладання математики є впровадження нових форм та методів навчання і виховання. Для прикладу пропуємо вам інтерактивні технології навчання. Саме вони сприяють більше, ніж інші педагогічні технології, активізувати діяльність студентів/учнів, їх інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку, готують до життя й праці в гуманному, демократичному суспільстві, а, отже, підвищують ефективність навчання та якість рівня навченості учнів/студентів.

Інтерактивне навчання (англ. – interactiveecaming)– це, по-перше, вчення, яке ґрунтується на взаємодії, по-друге, навчання, побудоване на взаємодії. Таким чином, основою інтерактивного навчання є взаємодія.

Запропонована тема: «Стимулювання особистісного розвитку студентів на заняттях математики за допомогою інтерактивних методів навчання» ознайомлює із теоретичними основами інтерактивних технологій навчання, розкриває їх суть та демонструє на прикладах їх застосування на заняттях математики.


Стимулювання особистісного розвитку студентів

на заняттях математики за допомогою інтерактивних методів навчання

Роговська Наталія Петрівна, викладач – спеціаліст

Педагогічного коледжу ЧНУ ім. Ю. Федьковича
Зміст

І. Інтерактивні технології навчання на заняттях математики

ІІ. Суть інтерактивного навчання на заняттях математики

ІІІ. Групова навчальна діяльність на заняттях математики, організована за інтерактивними технологіями

ІV. Вправи за інтерактивними технологіями

4.1.Мотиваційні вправи.

4.2.Інформаційні вправи.

4.3.Пізнавальні вправи.

4.4. Евристична вправа «Мозковий штурм».

І. Інтерактивні технології навчання на заняттях математики

Інтерактивні технології навчання зорієнтовані на:



  • створення умов для осмислення й вирішення проблем, пов'язаних із захистом своїх прав і прав товариша; усвідомлення обов'язку і відповідальності перед оточенням, плекання навичок культури і соціальної етики, що включать у себе дотримання моральних принципів та норм у суспільстві, пріоритет загальнолюдських цінностей;

  • соціалізацію особистості й формування в процесі виховання та освіти, навичок активної моральної дії;

  • розвиток особистості, яка здатна критично оцінювати події, що відбуваються в суспільстві.

Інтерактивні технології навчання на заняттях математики сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних здібностей, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, як на заняттях математики, так і в житті; розвитку здатності цінувати знання та вміння користуватися ними; усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об'єднуватися з іншими членами колективу задля розв'язання спільної проблеми, розвитку здатності визнавати і поважати цінності іншої людини, формуванню навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи, взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума, вихованню толерантності, співчуття, доброзичливості та спілкування, почуття солідарності й рівності, формуванню вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності, розумінні норм і порад поведінки.

В умовах інтерактивного навчання на заняттях математики забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення.

У результаті організації навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в студентів на заняттях математики розвиваються й ускладнюються психічні процеси – сприйняття. Пам'ять, увага, уява тощо, виявляються такі мислительні операції як аналіз і синтез, абстракція й узагальнення, формуються воля й характер тощо, при використанні різноманітних видів творчої діяльності на заняттях в студентів розвиваються математичні здібності та проявляється інтерес до предмета. Велика кількість різноманітних і доступних студентам видів робіт, включених у зміст знань, де застосовуються інтерактивні технології, дає поживу для розуму, розвиває уяву, спостережливість, розширює кругозір, знайомить з важливими елементами професійної діяльності, впливає на формування стійких пізнавальних інтересів, а в майбутньому - і на вибір роду занять, пов'язаних з математикою.

Під час активного навчання студенти аналізуючи творче завдання, визначає потрібні для його виконання операції, послідовність дії, порівнює та визначає спільне й відмінне в способах реалізації аналогічних завдань, узагальнює способи його виконання. На основі таких мислительних дій розвивається інтелектуальна сфера особистості. Крім того, у процесі виконання навчальних дій студентам доводиться робити певні розрахунки. Вони навчаються використовувати знання з інших предметів (тобто здійснюються міжпредметні зв'язки); мова студентів збагачується новими словами, термінами, що, у свою чергу, позитивно впливає на розумовий розвиток особистості.



ІІ. Суть інтерактивного навчання на заняттях математики

Інтерактивне навчання суттєво впливає на свідомість і почуття особистості з метою виховання компетентного й відповідального студента який є вільною і водночас законослухняною, високоморальною, соціально та політично активною особистістю, повноправним членом колективу; на формування в студентів громадських поглядів, почуттів та переконань, належної поведінки, єдності слова і діла.



Інтерактивні вправи на заняттях математики зорієнтовані на:

  • розвиток належності мислення студентів, певної самостійності думок: спонукають студентів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ (наприклад, „Робота в парах", „Робота в групах", „Карусель", „Пошук інформації" та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися („Чи справді це так?"), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;

  • розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають студентів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок. Застосування вправ „Аналіз ситуації", „Вирішення проблем", вчать дітей протистояти тиску більшості, відстоювати свою думку. Виявити помилку у судженнях, відповідях, вказати за неї і довести це спонукає завдання, де викладач допускає помилки. Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів студенти осягають суть, причини дій, вчинків;

  • вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; сприяють розвитку таких умінь, як бачити позитивне і негативне не тільки в діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими й ретельно себе оцінювати. Ці вправи сприяють самопізнанню особистості і на цій основі взаєморозумінню викладача і студентів та розумінню студентами вимог і критичних зауважень викладача. А розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного, а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає критичне ставлення до себе, що конче потрібне насамперед для сприймання вимог інших;

  • розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку. Інколи вони пропонують нестандартні виходи із ситуацій, які ми, дорослі, часто відкидаємо як нереальні, неможливі. Такий категорійний підхід до ідей дитини гальмує в неї бажання ділитися власними ідеями, підриває віру у свої можливості. У процесі інтерактивних вправ „Мозковий штурм", „Коло ідей", „Вирішення проблем", „Незакінчені речення" приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані. Вправа „Пошук інформації" вчить студентів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок;

  • інтерактивні вправи спрямовані і на розвиток уміння знаходити спільні рішення з товаришами; на підвищення інтересу студентів до вивченого матеріалу.

„Рольові ігри" сприяють не лише розвитку вміння викладати свої думки, а й з повагою ставитися до думок і пропозицій інших. Атмосфера доброзичливості, заохочення під час обговорень, підтримка сором'язливих дітей під час інтерактивних вправ зумовлює розумову й емоційну розкомплектованість учнів, знижує страх перед можливими помилками, сприяє розвитку вміння аргументувати.

Суть інтерактивного навчання на заняттях математики полягає ще й в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів колективу. Це спів-навчання, взаємо-навчання (колективне, групує, навчання у співпраці), де студент і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять рефлектують з приводу тощо, вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню математичних навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу, але варто підкреслити, що в процесі інтерактивного навчання вчителеві треба враховувати вікові особливості дітей.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними, відкрито спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, самостійно приймати рішення.

За умов інтерактивного навчання студент може навчатися робити свідомий вибір серед широкого спектра альтернатив і брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення, щодо розв'язку задач та вправ. Важливо, що кожен може це робити свідомо й грамотно. У результаті застосування інтерактивних технологій створюються сприятливі можливості й для духовного розвитку особистості, а також ефективному процесу соціалізації.

Слід зазначити, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість студента, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву „Піраміда навчання".

Лекція - 5 % засвоєння

Читання - 10 % засвоєння

Відео-, аудіо-матеріали - 20 % засвоєння

Демонстрація - 30 % засвоєння

Дискусійні групи - 50 % засвоєння

Практика через дію - 75 % засвоєння

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5 %, читання - 10 %), а найбільш інтерактивного (дискусійні групи - 50 %, практика через дію - 75 %, навчання інших чи негайне застосування - 90 %), тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.

Процес навчання на заняттях математики - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову студента. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на заняттях з математики. Майстерність викладача допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які найоптимальніші в кожній окремій ситуації. Викладач не має права ігнорувати колективну ігрову діяльність студентів тому, що це може призвести до недовіри як між студентами, так і між студентами та викладачем. Спільна діяльність в організації та проведенні ігор сприяє об'єднанню колективу та формуванню спільної мети. Ігрові технології інтерактивного навчання (ситуативне моделювання), які цікавістю, емоційністю позбавляють дитину почуття суспільного відчуження, сприяють соціальному розвитку дитини. Таким чином діти вчаться працювати в команді.

Для того, щоб учень добре навчався, він має бути постійно включений у процес учіння. Шляхом спілкування з студентами, викладач він має говорити на заняття не один і не два рази, а постійно спілкуватися.
ІІІ. Групова навчальна діяльність на заняттях математики, організована за інтерактивними технологіями

Заняття математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення студентів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися повадки думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, на заняттях математики активно застосовую групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу проводжують на етапі застосування набутих знань. Тому, колектив поділяють на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими студентами, вони потребують дуже багато уваги на занятті, і ось постає питання, як організувати роботу з цими студентами, щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

Малі групи використовую тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає в тому, що будь-яка вправа або завдання складається з трьох елементів:



  • інструкція;

  • дія;

  • рефлексія (осмислення), тобто спочатку йде пояснення, як роботи, далі студенти виконують завдання, а в процесі рефлексії пояснюють, чому саме такий варіант або спосіб, дію обрали.

В кожній групі розподілені ролі, які вони повинні виконувати під час групової роботи.

Спікер, головуючий (керівник групи):



  • зачитує завдання групі;

  • організує порядок виконання;

  • пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

  • заохочує групу до роботи;

  • визначає доповідача.

Секретар:

  • веде записи результатів роботи групи;

  • записи веде коротко й розбірливо;

  • як член групи, повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.

Посередник:

  • стежить за часом;

  • заохочує групу до роботи.

Доповідач:

  • чітко висловлює думку групи;

  • доповідає про результати роботи групи.

Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливості різні варіанти організації роботи групи.

Інтерактивну технологію, таку як „Пошук інформації", використовую для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації - це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Студенти об'єднуються в групи, кожен отримує запитання по темі заняття. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці заняття заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються і розширюються всім колективом. До цієї групи необхідно помістити інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього колективу, обговорення проблеми в загальному колі, привертання уваги студентів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань, тому різновидом на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Разом з технологією „Мікрофон" використовую прийом „Незакінчені речення", формулюю незакінчене речення із правила і пропоную студентам висловлюючись, закінчити його.

На заняттях математики важливо використовувати інтерактивну вправу „Ажурна пилка" для створення на заняття ситуації, яка дає змогу студентам працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до студентів перед проведенням основного заняття або доповнює таке заняття. Заохочує студентів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Таким чином, використання інтерактивних технологій на заняттях математики дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки студентського колективу. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.

І в цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного студента в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення - творчого і діалектичного. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а найкориснішим у такому навчанні є те, що математика починає подобатися.
ІV. Вправи за інтерактивними технологіями

4.1. Мотиваційні вправи

Мотиваційні інтерактивні методи навчання — це способи діалогічної взаємодії учасників навчального процесу, за допомогою яких кожен визначає власну позицію у ставленні до способів діяльності колективу, окремих студентів, викладача, самого себе. Серед цих методів можна назвати такі:

а) «Мої очікування»

Вправа проводиться після першого заняття теми, або перед останнім семестром чи на початку навчального року, як студенти на мотиваційному чи діагностичному етапі вивчення якоїсь математичної теми визначаються за такими напрямами:



Я очікую від себе...

...від товариша...

...від викладача...

б) «Самооцінка»

Студенти класифікують позитивне-негативне в організації та проведенні заняття. Наступне заняття бажано почати з коментаря щодо покращення роботи (відповідно до названих студентами недоліків).

в) «3:2:1»

Студенти визначаються (можна в письмовому вигляді):

• 3 положення (моменти заняття, правила чи розв'язання), які дійсно зацікавили їх на занятті;

• 2 положення, які хотілося б поглибити;

• 1 положення, яке вони будуть використовувати в практичній роботі (під час виконання домашнього завдання, олімпіади чи на тестуванні).

г) «Інтерв'ю»

Студенти, працюючи в парах, ставлять запитання, які актуалізують знання з теми заняття, що обговорюється. Наприклад:

— Що тобі відомо з теми?

— Який досвід ти здобув, спілкуючись із викладачем, товаришами?

— Які запитання з теми в тебе виникли?

4.2. Інформаційні вправи

Це вправи, які використовують з метою обміну інформацією стосовно теми чи розв'язання задачі.

а) «Мандруємо разом»

Між студентами (за рядами) протягується нитка так, щоб кожний міг потримати її в руках. Кожний студент по черзі «подорожує» пальцями по нитці спочатку «вгору», називаючи ті розділи математики, які йому подобаються (а це означає, що в них студент краще розібрався), а потім «вниз», називаючи складніші для себе розділи математики. «Мандри» припиняються тоді, коли всі учасники назвуть свої розділи. Викладач може лише позначити у своїй картці навпроти прізвища студентів, з чим дитина упоралася, а з чим ні. Ця вправа проводиться на початку або в кінці семестру.

б) «Паперові літаки»

Коротенька вправа, яку можна провести як фізкультхвилинку. У кожного на парті лежить паперовий літак. Студенти повинні на його крилі написати правило з математики, яке вивчили в цьому році (або місяці, або семестрі...) і в правильності якого впевнені на 100 %. Коли всі напишуть, за сигналом викладача «Запуск двигунів, зліт!» студенти запускають літаки своїм товаришам. Вправа закінчується тим, що деякі, викликані викладачам студенти коментують правила, записані на літаку і наводять до них приклади.

в) «Калейдоскоп»

Студенти об'єднуються в невеликі групи. Кожна група одержує теоретичне завдання:

а) упродовж 5 хв студенти вивчають теорію, обговорюють питання, що виникають під час вивчення;

б) далі викладач, вибираючи з кожної групи по одному учню, формує нові групи, де зібрались студенти, які вивчили різні теоретичні питання. За 20 хв кожен студент групи повинен розповісти членам утвореної групи те, що вивчив за перші 5 хв.

Останні 15—17 хв заняття викладач викликає по одному учню з цієї групи й опитує за вивченою темою, оцінюючи тільки опитаних.

г) «Один за всіх і всі за одного»

Колектив об'єднується в групи. Кожна група одержує чистий ватман, олівці, лінійки і завдання. Користуючись підручниками та додатковою літературою, студенти не тільки відшукують відповіді на завдання, а й оформлюють естетично плакати. У кінці заняття лідер групи презентує аудитьрії свій плакат (розташовує на видному місці, де плакат висітиме 2—3 дні), даючи пояснення до завдання. У групах студенти розподіляються на спостерігачів, лідерів, тайм-кіперів (слідкують за часом та правилами виконання завдання), виконавців (креслять, оформлюють) та знавців (вивчають завдання в підручнику).

Після презентації плакатів виступають спостерігачі.

Викладач оцінює роботу всієї групи, тобто оцінки одержують усі студенти.
4.3. Пізнавальні вправи

Метою цього виду вправ є здобуття нових знань, їх систематизація, творче вдосконалення тощо.

а) «Від А до Я»

Студентам пропонується скласти словничок геометричних термінів (стереометричних термінів до теми «Многогранники» або термінів, пов'язаних із темою «Рівняння», тощо) на чотири вибраних літери: А, Б, В, Г,Д, Е, Є.

б) «Ділова гра»

(краще, якщо проводити у формі заняття)

Звичайно, для того щоб правильно і професійно гратися навчаючись, мають бути відпрацьовані правила гри.

Чим чіткіші й конкретніші правила, тим ефективнішим буде результат. Адже, конструюючи гру, ви чітко уявляєте мету і завдання.

Вимоги до правил гри:

• правила містять обмеження технології гри, регламенту, ролей, системи оцінювання;

• правил не повинно бути багато (не більше 5-10), вони подаються на плакатах або за допомогою ТЗН;

• правила пов'язані із системою стимулювання та інструкціями гравця.

Система оцінювання забезпечує самоконтроль і контроль розв'язань, що приймаються, створює атмосферу змагань, дає змогу оцінити успішність роботи ігрових груп. Система перш за все має будуватися як система самооцінювання гравців, а потім — як система оцінювання викладача.

Висновки викладача та рефлексія учасників гри на завершальному її етапі становлять основу навчального і виховного змісту ділової гри.

Методичне забезпечення гри передбачає наявність таких матеріалів, як проспекти, набір реальної та ігрової документації.

Необхідно чітко дотримуватися поєднання структурних компонентів ділової гри таким чином, щоб вони не стали ні тренуванням, ні звичайною грою. Для цього необхідно скласти сценарій.

Під сценарієм ділової гри розглядається вербальна чи графічна форма предметного змісту, де викладено послідовність і характер дій гравців та ведучих. Елементом сценарію є також конфлікти-суперечки, закладені в грі. Зміст сценарію передбачає: навчальну мету заняття, опис проблеми, що вивчається, обґрунтування поставленого завдання, план ділової гри, зміст ситуації, характеристику дійових осіб.
4.4. Евристична вправа «Мозковий штурм»

Викладач як керівник методу забезпечує виконання правил «Мозкового штурму».

1. Умови задачі формулюються в загальних рисах перед «штурмом».

2. Група «генераторів» ідей пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений час: (15—20 хв). Висуваються будь-які гіпотези: фантастичні, помилкові тощо. Ідеї мають бути безперервні, доповнюватися і розвиватися. Регламент на кожне обговорення ідей — до 2 хв (без доведень). Усі ідеї записуються на дошці «секретарем» або кожним студентом у зошиті. На цьому етапі забороняється будь-яка критика, у тому числі й прихована (скептична посмішка, жести, міміка). Підвищити активність «Мозкового штурму» можна через релаксацію, що дає змогу зняти психічне та фізичне навантаження.

3. Група експертів оцінює запропоновані гіпотези. Експертиза та відбір гіпотез проводяться ретельно, оцінюються всі ідеї розв'язання задачі.

4. Якщо задачу в процесі «штурму» (40 хв) не було розв'язано, її можна запропонувати цьому ж класу, але в дещо зміненій формі й на іншому занятті.

5. Активізувати процес генерування ідей рекомендується за допомогою таких прийомів, як інверсія (зроби навпаки); аналогія (зроби так, як це зроблено в попередньому розв'язанні); емпатія (вважай себе талановитим математиком, «першовідкривачем» таких способів розв'язання задач, з'ясуй при цьому свої відчуття), підказки у вигляді таблиць.

6. Гіпотези оцінюються за 12-бальною системою, за оцінками всіх експертів виводиться середній бал.



Список використаної літератури

  1. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади //Дивослово. - 2005. - № 2.

  2. Васютинський В. Психологія влади в інтерактивному дискурсі //"Ї". - 2003. - № 30.

  3. Вольфовська Т. Визначення рівня сформованості інтерактивних умінь особистості на етапах соціалізації//Педагогіка і психологія. - 2003. - № 3-4

  4. Вольфовська Т. Становлення інтерактивних умінь як психологічна проблема інтеграції особистості в суспільне життя //Педагогіка і психологія. - 2002. - № 4

  5. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання як засіб формування творчої особистості //Історія України. - 2002. - № 37.

  6. Глущенко Л.Є. Щоб навчання було цікавим : З практики його організації за інтерактивними технологіями //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 9.

  7. Жилінкова І. Зобов'язання з надання послуг у сфері інтерактивної (дистанційної) освіти //Право України. - 2002. - № 4.

  8. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання //Початкова школа. - 2006. - № 3.

  9. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2004.

  10. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.

  11. Інформаційно-методичний журнал ”Школа”, № 6, червень 2006 р.

  12. Карасик А. Структура і методика інтерактивного уроку у початковій школі //Початкова освіта. - 2005. - № 7

  13. Кокарєва І. Інтерактивні технології у навчанні: Курс "Я і Україна", 4 клас //Початкова школа. - 2006. - № 2.

  14. Куріцина М. "Відчуй себе інтелектуалом!" : Інтеактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів //Освіта . - 2005. - № 9.

  15. Лаврентьєва О. Один із шляхів реалізації інтерактивних тенденції сучасної освіти в умовах профільного навчання //Фізика та астрономія в школі. - 2002. - № 5.

  16. Науково-методичний журнал ’’Математика’’, № 13-14, травень 2007 р.

  17. Науково-методичний журнал ’’Математика’’, № 30, жовтень 2007 р.

  18. Освітні технології / За ред. О.М. Пєхоти – К. : А.С.К., 2002.

  19. Пашкуріна О.Б. Байка у світовій літературі : Система уроків із застосуванням інтерактивних прийомів "мікрофон", "робота в парах", "коло думок", "асоціативний кущ", та ін. //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 9.

  20. Пашкурна О. Тільки ті знання, які добуваються самостійно, а не подаються в готовому вигляді: З практики застосування інтерактивних форм навчання //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 12.

  21. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій //Початкова школа. - 2004. - № 10.

  22. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К. : А.С.К., 2005.

  23. Яроцька Г.Ф. Інтерактивне навчання: його сутність та перші спроби //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 9.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка